Планування села Молочне

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Політехнічний коледж

Луганського національного аграрного університету

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Планування села Молочне»

Спеціальність 6.060101 «Будівництво»

Новіков Микита Олександрович

Луганськ 2012

Вступ

Села створюються протягом тисячоліть. Внаслідок процесу творчої спадковості співавторами у цьому процесі стають люди різних часів і різних професій.

Пріоритетними у даний час завданнями селищно-будівної науки можна вважати відродження національних традицій при плануванні та забудові селищ та підвищення їх естетичних якостей.

З середини 50-х років у радянських селах почали формуватися центри, забудовані громадськими будівлями, яких раніше не знало село, у більшості колгоспів з'явилися великі тваринноводські ферми, які являли собою комплекси нових промислових будівель і споруд.

Функціональні якості селищ є лише одним із проявів глибинних законів їх існування на сучасному рівні цивілізації. Тому будь-яке втручання ззовні в процеси утворення селищ без осмислення їх глибинної суті може бути хибним.

Надалі можна очікувати наукового пошуку методів створення селищно-будівної форми з метою поліпшення її функціональних та естетичних якостей..

Нове професійне мислення, нова ідеологія в селищно-будівній сфері, повинні бути адекватними сучасним і перспективним умовам суспільного розвитку.

1. Вибір території

Територію для будівництва населеного пункту вибирають за техніко-економічними та санітарно-гігієнічними вимогами, з ретельним урахуванням природних умов.

Важливіше вибирати територію для селищ, розташовану у гарних природних умовах, - з живописним рельєфом, захищені від вітрів, поблизу річок та зелених масивів При виборі території враховують не тільки економічні та архітектурно-планувальні вимоги, але й санітарно-гігієнічні.

Для села „Молочне”, характерні такі природні умови:

- Клімат - характерний для помірно континентального кліматичного поясу. Пануючі вітри розташовані у напрямку захід - північно-захід.

- Рельєф - спокійний, з легким ухилом для відведення атмосферних вод у північно-північно-східному напрямку.

- Ґрунти - бурі гірсько-лісові.

- Ґрунтові води - на глибині більше 9 метрів.

- Почви - чорнозем.

- Водні ресурси - від рік, свердловин та колодязів.

Також село та промислова зона розташовані перпендикулярно до пануючих вітрів, щоб не порушувати санітарно-гігієнічні умови. І задля виконання тих же умов, житлова зона розташована вище за рельєфом по відношенню до промислової.

2. Функціональне зонування

Територіальна диференціація населеного міста, або функціональне зонування території належить до основних засобів планувальної організації простору села.

Функціональне зонування села - це розподіл території села за характером використання, тобто за типом функціонального призначення тієї чи іншої території.

Виділення функціональних зон дозволяє створити найкращі умови для основних форм життєдіяльності населення - праці, побуту, відпочинку.

Основні функціональні зони:

1) Селитєбна зона - житлові споруди (садиби та двоповерхові будівлі); культурно-побутові і громадські будівлі як-то: сільська рада, поштовий центр, лікарня, торгівельний центр, розважальний центр, готель, школа, дитячий садок, храм; вулиці, проїзди.

2) Промислова зона - складається з ділянок цеху з переробки молока, молочно-товарної ферми, вулиць, доріг.

3) Санітарно-захисна - територія між сельбищною та виробничої зонами, у випадку села Молочне представлена зеленими насадженнями.

4) Зона зовнішнього транспорту - представлена зоною автомобільного транспорту.

В умовах сучасного села чітка диференціація сільських територій за типом функціонального використання часто викликає труднощі з огляду на тісне переплетіння різноманітних функцій.

зонування озеленення забудова житловий

3. Вулиці та площі населеного міста

Вулично - дорожня мережа села формується як цілісна система, взаємозв'язана з мережею транспортних магістралей району розселення.

Структура мережі визначається загальною планувальною структурою і розмірами міста, взаємо-розташуванням його частин.

Завдання транспортної інфраструктури - взаємозв'язки між функціональними елементами міста (житлові райони, місця прикладення праці, центри різних категорій, місця відпочинку) з метою забезпечення раціонального функціонування цих елементів.

Основні вимоги до транспортної інфраструктури:

1. Раціональний розподіл об'ємів руху.

2. Поєднання швидкості пересування з комфортністю.

3. Здатність розвитку відповідно до розвитку усіх елементів міста.

4. Можливість вибору виду комунікації залежно від дальності пересування; характеру зв'язків та функційної організації території.

5. Інтенсифікації внутрішньо міських зв'язків при скороченні затрат часу на пересування.

Червоні лінії (ширина вулиці в червоних лініях)- одна з головних характеристик вулиці. Встановлюється генеральним планом міста та уточнюється в проектах детального планування (ПДП).

Червоні лінії - умовні лінії, які обмежують територію або простір існуючих та проектованих вулиць і відділяють їх від інших територій міста.

Лінія забудови - зазвичай йде з відступом від червоних ліній. В окремих випадках вони можуть збігатися з червоними лініями.

4. Житлова забудова

Загальний принцип будівельного зонування сіл полягає в розміщенні зони підвищеної поверховості в центральній частині населеного пункту, або у окремому кварталі який може бути розташовано також і на периферії, а одноповерхової та садибній - здебільшого на периферії.

Межа будівельних зон можуть проходити як по вулицях так і всередині кварталів. У першому випадку створюється художня неврівноваженість в забудові вулиці, яку можна пом'якшити, наприклад, розширенням вулиці або пристроєм за однією з її сторін бульвару. У другому випадку утворюються квартали змішаної забудови.

У невеликому сільському населеному пункті створюють дві будівельні зони: двоповерхової і садибної забудови одноповерховими житловими будинками.

Компактне розміщення житлової забудови є однією з умов раціонального планування населеного пункту; воно дає можливість більш економічно вирішити питання благоустрію (водопостачання, теплопостачання, каналізації).

Планувальне рішення селища сильно впливає на економічні показники забудови. До них відносяться: щільність житлового фонду, особливості організації мережі доріг і вулиць та інші фактори.

Частіше використовується поєднання житлової забудови різної поверховості. Переваги такої комбінованої забудови - достатньо висока щільність населення, різноманітність квартир, наближення до землі для значної їх частини, контрастні поєднання об'ємів і висот, вертикальних і горизонтальних форм.

Архітектура і композиція житлового сектора багато в чому визначають художній образ всього селища і зручності проживання в ньому.

У даному селищі, у житловій зоні, розташовано такі громадські споруди, як: сільрада, поштовий центр, лікарня, торгівельний центр, розважальний центр, готель, школа, дитячий садок, храм.

По периферії розташовано садиби на вісім соток, які зщеплено у комплексні блоки, для більш економного розташування комунікаційних ліній та мереж. Ділянок усього 185, це 13 блоків. Також у селищі зроблено квартал із двоповерхових будівель, загальна кількість будівель - 6, у кожній розташовано по 6 квартир.

5. Виробнича зона

Територію для будівництва виробничих підприємств вибирають одночасно з територією для житла працівників. При виборі ділянок для виробничого будівництва необхідно враховувати природно-кліматичні, а також фізико-технічні і санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення і планування території.

Природно-кліматичні умови - це відомості про клімат, ґрунти і рослинність, рельєф, заболоченість, затоплюваність, наявність ярів та ін. Необхідно також враховувати напрям і швидкість переважаючих вітрів з тією метою, щоб вітри відносили шкідливі виділення від житлових районів.

До фізико-геологічних умов відносять відомості про територію ділянки, а також її геологічну характеристику. Сприятливим вважають рельєф з ухилами 0,3 - 5 %, найбільш сприятливі ділянки - з ухилом близько 1%.

Санітарно-гігієнічні вимоги мають на місті нейтралізацію промислових забруднень як на самій, так і за межами території підприємства. Для цього необхідно дотримувати санітарні розриви між джерелами шкідливості і сельбищною територією або іншим промисловим підприємством та передбачати санітарно - захисні зони.

Усі дані за цими характеристиками, можна взяти з пункту 1.

У даному селі „Молочне”, згідно із завданням у промисловій зоні було розташовано молочно товарний цех, цех з переробки молока, а також було виділено зону городництва. Обидва підприємства було запроектовано і розташовано, згідно до вимог, а саме нижче за ухилом від селитєбної зони, і згідно до пануючих вітрів, паралельно до найбільш активних напрямків.

6. Озеленіння

Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень пов'язана із завданням:

1) зниження несприятливого впливу довкілля на людину:

- зниження впливу природних чинників і сильних вітрів, перегріву, надлишкової сухості або вологості;

- захисту від забруднення атмосфери і водойм;

- захист від шуму;

- захист від вітрів та снігових заносів відкритих просторів і доріг.

2) охорона природного комплексу у міських умовах:

- укріплення берегів водойм і схилів ярів від руйнування;

- протидія зсувним явищам, зсуванню ґрунтів;

- закріплення пісків, освоєння порушених територій.

Естетична роль зелених насаджень пов'язана зі збагаченням архітектурного образу міста, покращанням ландшафту відкритих міських просторів і приміської зони.

Озеленені території міста формують єдину систему, проектуються у взаємозв'язку з лісами, що оточують місто, парками і відкритими просторами сільськогосподарського використання.

До системи входять також озеленені санітарно-захисні зони підприємств, транспорту.

У сформованих містах значну роль грає історично сформована система озеленених територій.

При формуванні системи озеленених територій вирішують завдання:

- рівномірного розміщення їх у границях сельбищної території;

- ефективного озеленення виробничих зон міста.

7. Інженерне устаткування та обладнання

На нових територіях, що освоюються під житлову забудову, обов'язкове вертикальне планування території і організація відводу поверхневих вод.

Загальні заходи з інженерної підготовки міських територій розробляються на стадії вирішення генерального плану міста у вигляді схем.

Окремі задачі вирішують на основі цих схем при складанні проекту ПДП житлових районів.

Вертикальним плануванням території називають заходи з організації поверхні цієї території з метою пристосування рельєфу місцевості до вимог сільського будівництва.

Поверхневий водовідвід здійснюється водостічною системою з усіх міських територій.

Відкрита водостічна система - лотки, кювети, канали.

Закрита водостічна система - міська водостічна мережа або дощова каналізація, яка складається із системи підземних колекторів, які прокладаються під вулицями міста, а при необхідності і на інших територіях (парки, сквери, мікрорайони).

Траса головного колектора проходить по понижених місцях (тальвегах) від віддалених точок басейну до місць випуску, до неї через оглядові криниці (колодязі) приєднано водостоки решти вулиць.

Глибина закладання - на 0,3-0,5 м нижче глибини промерзання.

Діаметри водостоків збільшуються від меж басейну до місць випуску.

Інженерне обладнання:

Види сучасного інженерного обладнання: водогін, каналізація, газопостачання, централізоване теплопостачання, гаряче водопостачання, електрика, телефон, радіомережа, кабельне телебачення.

При розробці ПДП і забудови мікрорайонів необхідно заздалегідь визначити схему і місця прокладання трас інженерних мереж, які вимагають ретельного узгодження з розташуванням споруд, основних внутрішньо квартальних проїздів та інших елементів благоустрою.

Прокладання підземних інженерних мереж на території житлового комплексу у наш час ведеться наступними способами:

1) Роздільний, коли кожна з мереж розташовується у ґрунті індивідуально, паралельно до споруд у визначеному місці профілю вулиці або проїзду.

2) Змішаний, при якому декілька трубопроводів (наприклад, водогін, теплопровід, каналізація тощо) прокладаються комплексно у одній загальній траншеї.

3) В колекторі, коли у спеціальному прохідному або напівпровідному колекторі прокладаються водопровідні, теплові, а у деяких випадках і газові мережі спільно з кабельними мережами.

Система водопостачання - це комплекс споруд і мережі трубопроводів, призначений для підбору води із джерел, поліпшення якості і подавання її споживачам. Основні елементи водопостачання - водозабір, станція водопідготовки, насосні станції, водоводи, магістральна та розподільна мережі.

Система каналізації - це комплекс споруд і мережі трубопроводів для відведення і випуску у водні об'єкти або передачі на повторне використання побутових, виробничих, і поверхневих стічних вод.

Система енергопостачання - це комплекс устаткування та пристроїв, що формується у межах трьох незалежних систем енергоносіїв - електрична енергія, теплова енергія те природний газ. Кожна з цих систем складається з інженерних споруд та мереж, розрахованих на виробництво, транспортування, розподіл та використання енергоносіїв.

8. Розрахунки

8.1 Повторюваність вітрів

Таблиця 8.1 Повторюваність вітрів

Чернігів	Пн	ПнС	С	ПдС	Пд	ПдЗ	З	ПнЗ
Січень	10	10	11	12	14	14	16	13
Липень	18	9	10	7	7	8	17	24

8.2 Чисельність населення

А = 270 чоловік -містостворююче населення зайняте на містостворюючих підприємствах;

Б =15% - обслуговуюча населення зайняте в обслуговуванні життєдіяльності населеного міста;

В =52% - несамодіяльна група - діти дошкільного та шкільного віку, пенсіонери, інваліди та працездатні особи зайняті у домашньому господарстві.

Чисельність мешканців населеного пункту

8.3 Житлова забудова

Площа житлової території в зоні одноповерхової забудови з присадибними ділянками

S ж= 800*185=148000 (м2)

Кількість сімей проживаючих в селі з урахуванням 4 чол. в сім'ї:

818/4=205сімей

В 185 одноповерхових будинків з присадибною ділянкою, ми заселяємо 804 чол., тобто 185 сімей.

В 6 шестиквартирних будинках проживають по 4 чол. в кожній квартирі, тобто 205-185=20 сімей.

Таблиця 8.2 ТЕП житлової забудови

Найменування показників	Од.вим.	Кількість
Площа ділянки	м2	307000
Площа забудови	м2	14184
Щільність забудови	%	4,6
Площа озеленення	м2	281136
Відсоток озеленення	%	86,4
Площа доріг, проїздів	м2	120680

8.4 Виробнича забудова

Згідно із завданням в виробничій зоні розташовується: молочна ферма, цех з переробки молока, та городницькі ділянки.

Таблиця 8.3 Експлікація промислової зони

N поз	Найменування	Площа, м2	Примітка
10	Цех з переробки молока	10792
-1	Цех основного виробництва	800
-2	Приймально-транспортний цех	200
-3	Склад готової продукції	450
-4	Служба електриків та КВП	118
-5	Механічна майстерня	82
-6	Ремонтно-будівельна дільниця	300
-7	Котельня	100
-8	Компресорна	50
-9	Водонапірна башта	78
-10	Очисні споруди	190
-11	КПП	22
-12	Адміністрація молочного заводу	112
11	Товарно-молочна ферма	15750
-1	Корівник	2000
-2	Ветпункт	475
-3	Кормоцех	230
-4	Корнеплодосховище	340
-5	Силосна траншея	404
-6	Молокозбиральня	200
-7	Гноєсховище	840
-8	Склад грубих кормів та підстилки	504
-9	Обслуговуючий персонал	200

Таблиця 8.4 ТЕП промислової зони

Найменування показників	Од.вим.	Кількість
Площа ділянки	м2	70000
Площа забудови	м2	6986
Щільність забудови	%	9.98
Площа озеленення	м2	63014
Щільність озеленення	%	90.02
Площа доріг, проїздів	м2	11800

8.5 Вертикальне планування

1) Визначення абсолютних відміток на кутах місцевості:

І= 1/200 =0,0025

Кут 1 Н1 =106,00 м;

Кут 2 Н2 =105,92 м;

Кут 3 Н3 =105,85 м;

Кут 4 Н4 =105,93 м

2) Визначення проектних відміток місцевості на кутах будівлі:

=106,00-0,1= 105,90 м

=105,90- 0,01*12=105,78 м

=105,78 - 0,01*10=105,68 м

=106,68+0,01*12=105,80 м

=105,80+0,01*10=105,90 м

3) Визначення проектної відмітку чистої підлоги:

=105,90+0,45=106,35 м

4 ) Визначення висоти цоколю на кутах будівлі:

= - м;

=106,35- 105,90=0,45м

=106,35-105,78=0,57 м

=106,35-105,68=0.67 м

=106,35-105,80=0,55 м

Таблиця 8.5 ТЕП фрагменту генплану

Найменування показників	Од.вим.	Кількість
Площа ділянки	м2	28800
Площа забудови	м2	7776
Щільність забудови	%	27
Площа озеленення	м2	10424
Відсоток озеленення	%	73
Площа доріг, проїздів	м2	10600

Таблиця 8.6 ТЕП проекту

Найменування показників	Од.вим.	Кількість
Площа ділянки	м2	377000
Площа забудови	м2	21170
Щільність забудови	%	14,58
Площа озеленення	м2	344150
Відсоток озеленення	%	88,21
Площа доріг, проїздів	м2	132480

Таблиця 8.7 Баланс території

№п/п	Найменування	показники
		м2	%	м2 на одну людину
1 2 3 4 5 6 7 8 9	А Сельбищна територія Житлова територія, в т.ч. - садиби - багатоквартирна Ділянки закладів культурно-побутового обслуговування Площа зелених насаджень Площа доріг, проїздів, тротуарів Всього за розділом А Б Виробнича зона Цех з переробки молока, молочно-товарна ферма, городництво; Підприємства Площа зелених насаджень Дороги, проїзди, автостоянки Городництво Всього за розділом Б В Інші території - цвинтар Всього за розділом В Всього за розділами А+Б+В	148000 2700 4410 281136 120680 420410 6986 492 11800 12950 32228 1824 1824 454452	3,4 0,1 0,5 0,01 6,4 19.81 34 0.6 2 15 51.6 2,12 2.12 100	172,2 5,9 4,7 272 117 406.7 6.7 0.47 11.45 12.57 31.19 1.77 1.77 439.66

Перелік використаної літератури

1. Т. Ф. Панченко „Містобудування” Укрархбудінформ Київ -2006р

2. В. В. Дідик, А. П. Павлів „Планування міст” М. „Львівська політехніка”, 2003 р.

3. В. Проскуров „Архітектура українського театру” М. „Львівська політехніка”, 2001 р.

4. Лінда С. М., Дончак І. О. М. „Пристосування житлового середовища для потреб людей”, М. „Львівська політехніка”, 2002р.

5. Кончуков Н.П. „Планировка сельских населеннях мест”: учебник для строительных вузов. - М.: Высшая школа, 1979.-247 с., ил.

Размещено на Allbest.ur