Принципи формування центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

18.00.02. - Архітектура будівель та споруд

ПРОКОПЕНКО ОЛЕГ ВІКТОРОВИЧ

Київ - 2007



Робота виконана в Українському зональному науково-дослідному та проектному інституті по цивільному будівництву, м. Київ (ВАТ КиївЗНДІЕП), Міністерство будівництва, архітектури та комунального господарства.

Науковий керівник:

доктор архітектури, с.н.с.

Куцевич Вадим Володимирович

Український зональний науково-дослідний інститут експериментального проектування, заступник директора з наукової роботи

Офіційні опоненти:

Слєпцов Олег Семенович

Чернявський Володимир Георгієвич

кандидат архітектури, професор кафедри дизайну НАУ, м. Київ

Провідна установа

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

Захист відбудеться “29” березня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури, за адресою: 03037, м. Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31, аудиторія 466

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури, за адресою: 03037, м. Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31

Автореферат розісланий “28” лютого 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Товбич



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах визначається наявність в соціальній структурі суспільства значної кількості громадян, що мають ознаки обмеження життєдіяльності. Так, по оцінкам експертів ООН, інваліди складають 10 відсотків загальної чисельності населення планети. Суспільна сутність людей визначає необхідність наявності різнобічної розвиненої інфраструктури, направленої на задоволення біосоціальних потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення (далі ІтаІМГН). Поступова демократизація суспільства та виникнення нових соціальних відносини потребують відповідно нових форм і типів будівель для життєзабезпечення та життєдіяльності мешканців міст, які повинні відповідати сучасним поняттям комфортності архітектурного середовища.

Дисертаційне дослідження ґрунтується на положеннях Конституції України, Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (від 21.10.91),Закону України “Про внесення змін до закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (від 31.05.05), “Державної програми щодо забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об`єктів житлового та громадського призначення” (від 4.06.03), Указу Президента України “Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки”.

В рамках указу Президента України “Про Національну програму професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки” вказується, що створення й функціонування належної виробничої, соціальної та реабілітаційної інфраструктури громадських організацій інвалідів допоможе громадянам з обмеженими фізичними можливостями працевлаштуватися, пристосуватися до самостійного життя і за наявності державної підтримки відчувати себе корисним для суспільства.

В Україні функціонують 314 будинків-інтернатів, 749 територіальних центрів, 159 центрів ранньої соціальної реабілітації, із яких 23 займаються професійною та трудовою реабілітацією осіб з обмеженими фізичними можливостями. В Україні питання осіб з обмеженими фізичними можливостями стосуються близько 2,66 млн. громадян, що становить більше 5 % дорослого та 10 % працездатного населення. За останнє десятиріччя спостерігається постійна тенденція до зростання загальної інвалідності. На сучасному етапі розвитку суспільства здійснення комплексу заходів для соціальної адаптації інвалідів у суспільство з наданням можливості отримання працездатності є одним із пріоритетних напрямків соціальної політики держави. Для рішення цієї проблеми необхідне формування спеціальних закладів - центрів професійно-трудової реабілітації (далі ЦПТР).

Постановка та вирішення зазначеної проблеми в дисертаційній роботі базується на фундаментальних наукових працях із загальнотеоретичних та типологічних питань архітектури й містобудування. Загальнотеоретичні роботи вивчалися в працях В.І. Єжова, Г.І. Лаврика, А.П. Мардера, Ю.Г. Рєпіна, О.Л. Підгорного, В.О. Тімохіна, В.Г. Штолька та ін. Принципи проектування спеціальних житлових будинків для інвалідів вивчалися в працях К.В. Бобкової, І.О. Данчака, Г.Д. Яблонської та ін. Особливості формування громадських будівель з можливістю користування інвалідами вивчалися в працях В.В. Куцевича, Л.М. Ковальського, В.І. Проскурякова, Ю.В. Скляренко, О.С. Слєпцов, В.І. Соченка, В.П. Уреньова. Формування архітектурного середовища пристосованого для інвалідів вивчалися в працях Ю.М. Белоконя, М.М. Дьоміна, Т.Ф. Панченко, Я.С. Родик. Проблеми типологічної та просторової організації розглядалися в працях Смирнової О.Я. (принципи формування будинків-інтернатів для інвалідів та людей похилого віку), Степанова В.К. (принципи формування лікувально-навчальних центрів для інвалідів), Калмета Е.Ю. (планувальні елементи житлового середовища для інвалідів), Мезенцевої Н.Б. (принципи формування спортивних споруд із можливістю використання інвалідами), Наумова С.Ф. (принципи формування учбово-реабілітаційних центрів для інвалідів), Куцевича В.В. (основні положення проектування житлових та громадських будинків з урахуванням можливостей інвалідів і інших маломобільних груп населення), Нікольської А.Я. (містобудівні принципи формування системи будинків та споруд з можливістю використання інвалідами), Бармашиної Л.Н. (принципи та методичні основи формування середовища для маломобільних груп населення з урахуванням їх специфічних особливостей, основи організації міських територій), Данчака І.О. (принципи ергономічного формування архітектурного середовища в будинках-інтернатах для інвалідів).

Однак, в сучасних соціально-економічних відносинах найважливішою проблемою є соціальна, трудова та фізична реабілітація інвалідів та інших маломобільних груп населення, яка не знайшла в повній мірі відображення в цих дослідженнях.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження відповідає тематиці відділу архітектурних проблем і нормативної бази цивільних будівель науково-дослідного архітектурного центру КиївЗНДІЕП. Робота виконувалась у відповідності до державних планів та програм: розробка проекту ДБН “Заклади соціального захисту населення” (2003-2006 рр.).-Тема С-2-1-03; № ДР 0103U006468, та проекту ДБН “Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення” (2004-2006 рр.).-Тема С-2-1-04; № ДР 0104U004955.

Мета дослідження - визначення принципів формування та розроблення рекомендацій з проектування центрів професійно-трудової реабілітації.

Завдання дослідження:

визначення соціальних передумов формування;

проведення аналізу вітчизняного та закордонного досвіду проектування;

розроблення класифікації типів;

визначення принципів формування;

розроблення пропозицій щодо функціонально-планувальних рішень;

розрахунок складу та параметрів приміщень;

надання рекомендацій з організації мережі;

виявлення прийомів розташування в міській забудові;

розроблення пропозицій з номенклатури типів.

Об`єкт дослідження - центри професійно-трудової реабілітації та групи приміщень, які входять до складу реабілітаційних центрів для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Предмет дослідження - принципи формування архітектурно-планувальної організації центрів професійно-трудової реабілітації для інвалідів та інших маломобільних груп населення.

Методи дослідження: анкетування; порівняльного аналізу - співставлення даних вітчизняної та закордонної практики проектування, науково-методичної документації, експериментального проектування та систематизації. проектування приміщення забудова

Наукова новизна одержаних результатів:

сформовано новий тип соціального закладу для інвалідів - центр професійно-трудової реабілітації;

визначені принципи формування архітектурно-планувальної організації центрів професійно-трудової реабілітації для інвалідів;

розроблені функціонально-планувальні рішення центрів професійно-трудової реабілітації для інвалідів;

надані пропозиції з мережі центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів;

запропонована номенклатура центрів професійно-трудової реабілітації для інвалідів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи будуть сприяти підвищенню якості життя інвалідів завдяки створенню теоретичної та практичної бази з формування реабілітаційних центрів з метою надання соціальної, трудової, психологічної, медичної допомоги інвалідам, пенсіонерам та іншим суміжним незахищеним верствам населення. В результаті проведеного дослідження розроблені пропозиції з формування центрів. Зокрема: архітектурно-планувальна організація, склад та площі приміщень, архітектурно-конструктивні рішення, пропозиції з номенклатури. На підставі даних досліджень можуть бути підготовлені нормативні документи з проектування центрів. Результати дослідження можуть бути використані як науково-дослідними та проектними інститутами, так і в навчальному процесі.

Результати дослідження впроваджено:

“Розробка проекту підприємства громадського харчування з можливістю використання ІтаІМГН”. Мережива компанія громадського харчування “МакСмак”.

“Концепція реконструкції будинку культури під реабілітаційний центр із соціальною інфраструктурою” на території заводу “Квазар”, за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3”.

проект ДБН “Заклади соціального захисту населення” (2003-2006 рр.)/ КиївЗНДІЕП.-Тема С-2-1-03; № ДР 0103U006468.-К.,2003-2005.-52с.

проект ДБН “Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення” (2004-2006 рр.)/ КиївЗНДІЕП.-Тема С-2-1-04; № ДР 0104U004955.-К., 2004-2005. -43с.

На підставі даних досліджень можуть бути підготовлені нормативні документи з проектування ЦПТР.

Особистий внесок здобувача. Формування мети, задач, визначення напрямків досліджень, їх обсягів та методів; науковий аналіз та узагальнення результатів досліджень. На особисто проведених дослідженнях розроблені нормалі планувальних елементів реабілітаційних центрів професійної реабілітації інвалідів, рекомендації з проектування та розташування центрів, типологічні особливості та пропозиції з номенклатури типів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали були оприлюднені на конференціях: 3 міжвузівська науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів і студентів, присвяченої 75-річчю факультету архітектури НАОМіА “Сучасні проблеми теорії та історії архітектури” (Київ, 1999 р.); 4 міжвузівська науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів і студентів, присвяченої 10-річчю Незалежності України “Глобалізація проблем теорії й історії архітектури на межі тисячоліть”, НАОМіА (Київ, 2001 р.); 61 науково-практична конференція КНУБіА (Київ, 2000 р.); 62 науково-практична конференція КНУБіА (Київ, 2001 р.); 63 науково-практична конференція КНУБіА (Київ, 2002 р.); 64 науково-практична конференція КНУБіА (Київ, 2003 р.); 2 конференція молодих вчених “Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України”, КиївЗНДІЕП (Київ, 2003 р.); 3 конференція молодих вчених “Архітектура та будівництво України в нових соціально-економічних умовах”, КиївЗНДІЕП (Київ, 2004 р.).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, 3-х розділів, висновків, викладених на 185 сторінках, списку використаних джерел (120 позицій), ілюстрацій (45 рисунків), 7 таблиць, 4-х додатків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі визначено ступінь наукової розробки теми, обґрунтовані актуальність і соціальна значимість роботи, визначені мета, завдання, об`єкт та предмет дослідження, методика, наукова новизна та практичне значення роботи.

У першому розділі “ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ” аналізуються науково-дослідні роботи, методичні та проектні матеріали з теми дослідження. Визначаються головні соціальні передумови формування центрів.

Автором був досліджений мікрорайон N 12, Оболонського району м. Києва. Демографічний аналіз проводився на базі даних, одержаних методом викопіровки відомостей про вікову та соціальну структуру населення мікрорайону з комп`ютерного інформаційного масиву.

Майже усі бажають замість будинку загального типу, жити по сусідству зі звичайними, практично здоровими людьми. Лише одиниці (серед цілком нерухомих інвалідів і самотня старих) висловили згоду переселитися в будинок-інтернат для інвалідів і старих, а серед сліпих - у спеціалізований соціально-виробничий комплекс.

Історичний досвід зарубіжної та вітчизняної практики проектування зазначених закладів визначено, що існували центри соціального призначення у вигляді малоефективних закладів для примусової праці інвалідів. Нині відбуваються зміни форм діяльності центрів, вони стають центрами надомного обслуговування, тимчасового та денного перебування інвалідів. Відбувається переростання об`єктів лікарняного типу в геріатричні лікарні, вичленення зі структури будинків-інтернатів для людей похилого віку відділень для інвалідів із фізичними вадами та їхню трансформацію у центр.

Натурні обстеження існуючих будинків-інтернатів виявили недоліки, які полягають у створенні соціального відокремлення інвалідів від здорового населення. Архітектурно-планувальна організація цих закладів займають значні за розмірами земельні ділянки у містах, що обумовлено недосконалими архітектурно-планувальними рішеннями. У роботі наголошується формування центру з проведенням соціальної та трудової реабілітації інвалідів, що включає соціально-середовищну і соціально-побутову адаптацію інвалідів; проведення фізкультурно-оздоровчої та професійної реабілітації інвалідів, включаючи професійну орієнтацію, професійний підбір, трудове й професійне навчання та професійно-виробничу адаптацію інвалідів. Визначено, що для проведення цілеспрямованих методично обґрунтованих заходів щодо професійно-трудової реабілітації інвалідів необхідна організація нового типу громадської будівлі - центр професійно-трудової реабілітації. Цей спеціалізований центр призначений для підвищення соціальної адаптації інвалідів за допомогою трудової терапії, педагогіки, медичного обслуговування, лікування, соціально-психологічній реабілітації і профорієнтації для відновлення фізичної можливості до праці, самообслуговування, адаптації до життя.

Визначено, що зараз в Україні нараховується 2,7 млн. інвалідів. За даними Міністерства праці і соціальної політики України у зв'язку з несприятливої соціально - економічною ситуацією в найближчі роки очікується подальше збільшення кількості інвалідів та інших маломобільних груп населення. Проведений в дисертації аналіз матеріально-технічної бази центрів показав, що в Україні функціонують 314 будинків-інтернатів, де на державному утриманні перебуває більше 52 тис. непрацездатних інвалідів та престарілих громадян, 749 територіальних центрів обслуговують 700 тис. самотніх громадян похилого віку, діє 159 центрів ранньої соціальної реабілітації інвалідів, 44 реабілітаційні заклади, із яких 23 займаються професійною та трудовою реабілітацією осіб з обмеженими фізичними можливостями. Нажаль їх архітектурна організації не відповідає сучасним функціональним вимогам, тому що більшість із них розташовані у непристосованих будівлях та приміщених. Особливу увагу в дослідженні приділяється інвалідам працездатного віку. Для цієї групи необхідно створювати центри професійно-трудової реабілітації для їх адаптації, навчання, лікування та працевлаштування. Програми реабілітації поширюється на: інвалідів з вадами зору, слуху та тих що пересуваються на візках та милицях.

У другому розділі “АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ” розроблена типологічна класифікація центрів, розроблена функціонально-планувальна модель архітектурно-типологічної структури центрів, визначені принципи формування центрів, викладено характеристику функціональних процесів та елементів середовища центрів, з можливістю використання їх інвалідами.

Проведений типологічний аналіз закладів дав змогу класифікувати центри за такими головними ознаками: за контингентом обслуговування (із порушенням опорно-рухового апарату, для сліпих, для глухих); за видом обслуговування (профільні, спеціалізовані, комплекси); за пропускною здатністю (малі, середні, великі та найбільші); за типологією (надомного обслуговування з відділенням соціально-побутової та медико-соціальній реабілітації денного та стаціонарного перебування, на 30-50 місць; для тимчасового перебування на 51-75 місць; тимчасового та постійного перебування на 76-100 місць); за місцем розташування (житловий комплекс, мікрорайон, житловий район, рекреаційна зона міста).

На основі аналізу планувальної структури встановлені такі функціональні зони центру: вхідна, реабілітаційна, фізкультурно-оздоровча, для відпочинку, господарська. Об'ємно-планувальні вимоги формування центру визначають, що центри повинні складатися з 1-3 поверхів; система візуальної, зорової, та тактильної інформації організовують безпечність пересування інвалідів; безбар`єрне середовище планувальних та технологічних елементів пересування інвалідів, це: пандуси, ліфти, підйомники, сходи, двері.

На основі проведених у дисертації досліджень розроблений функціональний взаємозв'язок приміщень центру (рис. 1). У приміщенні холу-рекреації повинно бути зосереджена інформація щодо послуг центру. У складі медико-профілактичних приміщень повинні входити кабінети лікарів та лікарів-консультантів, кімната старшої медичної сестри.

Фізіотерапевтичний блок центру складається з кабінетів: функціональної діагностики, фізіотерапевтичного та профілактичного.

Глибинна схема складається з реабілітаційних блоків, зв'язаних загальної лінійної комунікацією (коридором).

Центрична схема з залом багатоцільового призначення і допоміжними приміщеннями групується навкруги планувального ядра.

Фронтальна схема умовно розподіляє центр на дві частини. У першій частині розміщається зал із групою побутових, лікувальних приміщень, у другій - адміністративні, навчально-виробничі та технічні приміщення.

Комбінована схема дозволяє різноманітно розміщати групи приміщень.

Універсальна гімнастична зала організується для лікувальної гімнастики інвалідів в центрі. Зала для глядачів повинна бути багатоцільового використання (конференц-зал, театрально-концертний та кінозал). Навчання інвалідів здійснюється в класах із навчальних груп не більше 12-14 осіб.

Трудові майстерні є головним планувальним елементом центру, де інваліди зможуть навчатися професійним навичкам та отримати можливість здобути фах та працевлаштуватись. Проектування й оснащення спеціальних робочих місць для інвалідів повинні здійснюватися з урахуванням професії, характеру виконуваних робіт, ступеня функціональних порушень і обмеження здатності до трудової діяльності, рівня спеціалізації робочого місця, механізації й автоматизації виробничого процесу. Розміщення устаткування і меблів на робочих місцях інвалідів повинні забезпечувати безпеку й комфортність праці. Параметри робочих місць наведені в таблиці 1.

Трудові майстерні необхідно розміщувати на першому поверсі або розміщувати їх в окремому блоці. Відділення трудової терапії треба розміщувати поруч із відділенням фізіотерапії, з організацією безпосереднього виходу до професійного відділення (оцінка фахових можливостей та консультацій з професійних питань), або площадку лікувальної терапії. Матеріали та інструменти для праці знаходяться в окремих складах відділення.

Майстерні для незрячих потрібно планувати симетричними, поблизу блоку соціально-побутової реабілітації. Майстерні для глухих потрібно влаштовувати разом з кімнатами перекладачів. Кількість майстерень, їх, різновид та площі в кожному реабілітаційному центрі приймаються в залежності від кількості пацієнтів із врахуванням номенклатури типів, складу та площі приміщень центру.

Таблиця 1. Параметри робочих місць для інвалідів

Параметри і робоче положення	Зріст людини
	низький	середній	високий
Висота робочого столу при звичайній роботі, сидячи, мм	700	725	750
Висота столу для особливо точних робіт при роботі, сидячи, мм	900	950	1000
Висота робочої поверхні для роботи на верстатах і машинах при роботі, сидячи, мм	800	825	850
Висота робочої поверхні для роботи на верстатах і машинах, мм	1000	1050	1100
Висота робочої поверхні при роботі, де можлива зміна робочого положення, мм	950	1000	1050

Адміністративне відділення включає групи приміщень: адміністративно-господарські (кабінет начальника, кімнати для канцелярії, персоналу та громадських організацій, бухгалтерія, кабінет завідуючого господарством), вхідні та обслуговуючі (гардеробні, душові та туалети для персоналу) та технічні. Соціологічна лабораторія включає соціальні, професійні, психологічні, побутові приміщення. Агенція з працевлаштування інвалідів сприяє отриманню робочих місць інвалідами та іншими маломобільними групами населення.

Блок приміщень харчування розміщується на першому поверсі центру, в окремому блоці. Він об`єднується переходом з іншими приміщеннями, або розташовується автономно. Цей блок складається з двох функціональних підгруп: обіднього залу та кухні-сервісу.

Проведені в роботі дослідження дали змогу сформувати наступні принципи формування центрів (рис. 2): організації доступності інвалідів та інших маломобільних груп населення до усіх приміщень центру; комплексності зонування приміщень, з забезпеченням різних реабілітаційних функцій в центрі; трансформації приміщень, для забезпечення зміни функціонального призначення приміщень центру; комфортності експлуатації центру завдяки чіткій планувальній структурі, функціональної диференціації приміщень, функціонально-технологічної доцільності та гармонізації простору, виходячи з психофізіологічних вимог.

У відповідності до принципів формування центрів в роботі запропоновані такі об`ємно-планувальні структури: глибинна, центрична, фронтальна та комбінована. На основі зазначених планувальних структур формуються центри, з урахуванням взаємозв'язку приміщень й вимог, що пред'являються до проектування кожної з функціональних груп.

Визначено склад та параметри приміщень центрів, в залежності від типологічних ознак, таблиця 2.

1 тип - відділення соціально-побутової та медико-соціальної реабілітації денного перебування, з допомогою на дому. В відділенні надомного обслуговування формуються групи виробничих приміщень на 8-10 робочих місць, від одної до п`яти груп приміщень для робітників соціальної допомоги. Варто передбачати приміщення: гардеробну, кімнати для денного перебування інвалідів, кімнати для денного відпочинку та персоналу, кухню-буфетну, душову кабіну з кімнатою для перевдягання, приміщення інвентарю, майстерні трудотерапії.

2 тип - денного перебування, рекомендується такий склад загальних приміщень: вестибуль із гардеробом, майстерні з ремонту протезів і крісел-візків, приміщення для збереження крісел-візків, кіноконцертний зал, бібліотека, кімнати з лежачими місцями для відпочинку, кімнати для гурткових занять, майстерні для професійно-трудової реабілітації - швейна, ткацька, столярно-слюсарна, картонажна, кімната медсестри, процедурна, службово-побутові приміщення з кабінетами директора, кімната інженерно-технічного персоналу з бухгалтерією, харчоблок, кімнати для працівників соціального обслуговування, ремонтні майстерні, туалети. Проектується не менш ніж на 30-50 відвідувань на день.

3 тип - комплексний, завдяки компактному розташуванню груп приміщень та максимальному наближенню закладів повсякденного попиту, створюється високий рівень комфорту, економія громадського часу і міського простору.

Таблиця 2. Склад та параметри приміщень центру надомного обслуговування

N п/п	Найменування приміщення	Площа приміщення при кількості робочих місцьу центрі, кв.м
		1х10	2х10	3х10	4х10	5х10
1.	Вестибуль	12	12	16	16	17
2.	Кабінет завідуючого відділенням	12	12	14	16	16
3.	Контора	12	12	14	16	16
4.	Кабінет завідуючого групами	12	2х12	3х12	4х12	5х12
5.	Диспетчерська	8	8	10	10	10
6.	Кімната персоналу	18	2х12	3х12	4х12	5х18
7.	Майстерні	42	42	42	42	50
8.	Комори	6	2х6	3х6	4х6	5х6
9.	Вбиральні	1 каб. (5)	1 каб. (5)	2 каб. (10)	2 каб. (10)	2 каб. (10)
10.	Душові	1 каб. (5)	1 каб. (5)	2 каб. (10)	2 каб. (10)	2 каб. (10)
	Всього:	132	156	206	240	308

У роботі визначено, що склад приміщень і параметри центру повинні розраховуватися відповідно до завдання на проектування та в залежності від потужності центру надаються рекомендації з техніко-економічних показників: для надомного обслуговування - загальна площа центру складає 300-600 м²; ТЦСО - загальна площа визначається 600 - 1500 м²; для комплексного центру - загальна площа складає 1500 - 7000 м².

У третьому розділі “РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПРОЕКТУВАННЯ ЦЕНТРІВ ПРОФЕСІЙНО-ТРУДОВОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ” надані рекомендації з організації мережі, розташування у плані міста та номенклатури типів центрів.

Пропонуються такі вимоги до розташування центрів у міській забудові: наближення до медичного центру та місць проживання інвалідів; зв`язок із зупинками громадського транспорту. Розрахунок кількості центрів (рис. 3) здійснюється на основі підрахунку кількості інвалідів у місті та вибираються типи центрів з номенклатурного ряду (рис. 4.); визначається економічна доцільність розроблених варіантів проектного рішення, із відповідними радіусами обслуговування. Визначена нормативна величина кількості об`єктів з розрахунку 1 місце в центрі на 1000 осіб.

Рекомендовані рівні обслуговування центрів: 1 ступінь - повсякденного обслуговування, із радіусом до 300 м (в мікрорайоні); 2 ступінь - періодичного обслуговування, із радіусом 500-750 м (у житловому районі); 3 ступінь - епізодичного обслуговування, із радіусом від 1500 м.

Мережа реабілітаційних центрів складається із системи безпосереднього обслуговування населення, комплексних територіальних центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення з універсальним типом реабілітаційного обслуговування.

На підставі аналізу архітектурного середовища центрів пропонується таке розташування в міській забудові: окремо розташовані, у складі комплексу, вбудовано-прибудовані до житлових та громадських будівель. Ділянка центру повинна мати наступні функціональні зони: для загальних заходів, рекреаційна, учбово-виробнича, фізкультурно-оздоровча та господарська.

Виявлені містобудівні пропозиції щодо проектування центрів, які сприяють створенню комплексного рішення: цілісність зонування ділянки з чітким групуванням планувальних зон із мінімальною довжиною шляхів пересування інвалідів; безпека пересування на території та орієнтування інвалідів на ділянці (на шляхах пересування повинні бути відповідні ергономічним параметрам планувальні елементи, мінімальна довжина пішохідних і транспортних зв`язків, які забезпечують зручний зв`язок центру із житлом).

Усі доступні для інвалідів місця загального користування повинні бути відзначені знаками чи символами, зокрема, пристосовані для інвалідів входи, вбиральні та інше. Маркірувати перешкоди потрібно, застосовуючи яскраві й контрастні кольори, на рівні очей. Оптимальними для маркірування вважаються кольори яскраво-жовтий, яскраво-жовтогарячий і яскраво-червоний. Необхідно застосовувати гармонійне зонування території ділянки враховуючи умови освітлення, аерації, захисту від впливу шуму. На стадії розробки генерального плану ділянки центру необхідно застосовувати модульне рішення всіх елементів центру, створення структури транспортних, пішохідних, у тому числі для руху інвалідів на візках, інженерних комунікацій. Територія реабілітаційних центрів повинна бути обгороджена, на ділянку повинне бути передбачено не менш двох в'їздів. В умовах реконструкції площадки для стоянки особистого автотранспорту інвалідів та господарського транспорту пропонується організовувати в підземному рівні. Біля в'їзду на ділянку реабілітаційного центра варто передбачати відкриту площадку для стоянки індивідуальних легкових автомобілів. Перед головними входами в центр повинні бути площадки для інвалідів на візках.

Нове проектування та будівництво центрів повинне здійснюватися по індивідуальних проектах із можливим повторним їх застосуванням у подібних містобудівних умовах.

Надані пропозиція з номенклатури типів центрів, які складають:

- відділення територіального центру соціального обслуговування на домі, місткістю до 50 місць, до складу якого входять приміщення виробничої практики, допоміжні й обслуговуючі приміщення, гурткові приміщення;

- територіальний центр соціального обслуговування денного перебування, місткістю 100-200 місць, до складу якого входять актовий зал, гурткові приміщення, бібліотека, учбово-спортивні приміщення, приміщення громадського харчування;

- комплексний центр соціального обслуговування або міській соціальний центр обслуговування з тимчасовим або постійним перебуванням, місткістю 100-1000 місць, до складу якого входять учбово-виробничі та учбово-спортивні приміщення, технічний центр, лекційна аудиторія, актова зала, приміщення для гуртків, бібліотека, медпункт, їдальня, допоміжні й обслуговуючі приміщення.

Рекомендуються наступні спеціальні вимоги до проектування центрів для інвалідів та інших маломобільних груп населення: умови доступності інвалідів в усі приміщення центру та земельної ділянки, структурованість функціональних блоків центру на основі зонування приміщення. Психоемоційна організація центру повинна враховувати створення архітектурного середовища, яке відповідає типу функціонального процесу здійснюваного в приміщеннях центру.

Важливим фактором при формуванні ЦПТР є використання його окремих функціональних блоків для додаткових систем обслуговування мешканців мікрорайону або району в умовах сучасної економіки.



ВИСНОВКИ

Визначені соціальні фактори, що впливають на проектування центрів професійно-трудової реабілітації, до яких належать: самореалізація, адаптація, можливість вільного пересування, зниження нервового та фізичного навантаження, організація дозвілля, повсякденний догляд, медичне обслуговування ІтаІМГН.

На основі дослідження виявлено, що інтегрований підхід до професійно-трудової реабілітації ІтаІМГН забезпечує оптимальні можливості для праці й життя як здорових громадян, так і ІтаІМГН із диференційованим урахуванням їх специфічних вимог. Організація комплексних реабілітаційних центрів дасть змогу суб'єктам державної програми реабілітації ІтаІМГН скоротити терміни адаптації, відновлення працездатності ІтаІМГН і повернення їх у соціальне середовище.

Розроблена класифікація ЦПТР за такими признаками: за контингентом інвалідів та інших маломобільних груп населення - із порушенням опорно-рухового апарату, із вадами зору, із вадами слуху; за видом обслуговування - профільні, спеціалізовані та комплексні; за умовами експлуатації - надомного обслуговування, тимчасового та постійного перебування.

Визначено, що центри професійно-трудової реабілітації - це спеціалізований тип громадської будівлі, призначений для підвищення соціальної адаптації ІтаІМГН за допомогою трудової терапії, педагогіки, медичного обслуговування, лікування, соціально-психологічної реабілітації й профорієнтації.

Принципи формування центрів: доступність; комплексність; трансформованість та комфортність.

Запропоновані основні функціональні зони: вхідна; реабілітаційна; фізкультурно-оздоровча; відпочинку та господарська.

Розроблена архітектурно-планувальна структура ЦПТР, яка може формуватися на основі глибинної, центричної, фронтальної та комбінованої композиційної схеми.

Техніко-економічні показники об`єктів, що розглядаються: центр професійно-трудової реабілітації надомного обслуговування загальною площею 300-600 м²; територіальний центр соціального обслуговування загальною площею 600 - 1500 м²; комплексний центр загальною площею 1500 - 7000 м².

Запропонована нормативна величина розрахунку місткості ЦПТР, - яка складає 1 місце на 1000 осіб, в залежності від демографічних та містобудівних умов.

Визначені типологічні рівні та радіуси обслуговування ЦПТР:

перший рівень - повсякденний, із радіусом обслуговування 300 м;

другий рівень - періодичний, із радіусом обслуговування 500-750 м;

третій рівень - епізодичний, із радіусом обслуговування від 1500 м.

Надані рекомендації щодо розмірів земельних ділянок ЦПТР в існуючої забудові: для 1 типу за завданням на проектування; для 2 типу не менше 100 кв. м, на 1 людину, для 3 типу 80 кв. м, на 1 людину.

Запропонований номенклатурний ряд ЦПТР: відділення територіального центру соціального обслуговування (надомне), місткістю до 50 місць; територіальний центр соціального обслуговування денного перебування, місткістю 100-200 місць; комплексний центр соціального обслуговування або міський соціальний центр обслуговування з тимчасовим або постійним перебуванням, місткістю 100-1000 місць.



ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Прокопенко О.В. Біосоціальні передумови формування мережі реабілітаційних центрів культурно-побутового обслуговування населення пенсійного віку в м. Києві // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Випуск 10.: Збірник наукових праць.- К.: КНУБА, 2002.- С. 179-183.

Прокопенко О.В. Комплексна забудова мікрорайону з центром професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спеціальний випуск. Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві: Збірник наукових праць.- К.: КиївЗНДІЕП, 2003.- С. 43-46.

Прокопенко О.В. Проблеми формування комунікаційних зв`язків у мікрорайонах міста Києва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Випуск 9.: Збірник наукових праць.- К.: КНУБА, 2001.- С. 150-154.

Прокопенко О.В. Принципи організації житлових будинків-комплексів зі структурою геріатричної реабілітації // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель.: Збірник наукових праць.- К.: КиївЗНДІЕП, 2003.- С. 59-64.

Прокопенко О.В. Проблеми розробки стандартів проектування центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших мало мобільних груп населення // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель.: Збірник наукових праць.- К.: КиївЗНДІЕП, 2004.- С. 102-105.

Прокопенко О.В. Система захисту інвалідів та інших маломобільних груп населення від факторів забруднення міського середовища в умовах реабілітаційного центру // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України.: Збірник наукових праць.- К.: Інститут гігієни та медичної екології ім. Марзеєва АМН України, 2003 р.- С. 139.

Прокопенко О.В. Функціонально-планувальна організація центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших мало мобільних груп населення // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. Выпуски 5-6.- Одеса: ОГАСА, 2003.- С. 139-144.

Прокопенко О.В. Еволюція типів центрів трудової реабілітації з урахуванням потреб інвалідів та інших маломобільних груп населення // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спеціальний випуск. Фізкультурно-спортивні споруди, адаптовані для потреб інвалідів: Збірник наукових праць.- К.: КиївЗНДІЕП, 2005.- С. 75-80.



АНОТАЦІЯ

Прокопенко О.В. Принципи формування центрів професійно-трудової реабілітації інвалідів та інших маломобільних груп населення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель та споруд. - Київський національний університет будівництва та архітектури, Київ, 2007.

В дисертації проаналізовано історію виникнення та досвід проектування, будівництва та експлуатації комплексних закладів професійно-трудової реабілітації інвалідів. Вивчені та оброблені результати опитувань, натурних спостережень і аналізу проектних рішень. Сформовано новий тип громадського закладу соціального, реабілітаційного та навчально-трудового призначення з дотриманням умов безбар`єрного простору.

Розроблені принципи формування центрів професійно-трудової реабілітації: доступності планувальної структури для інвалідів; комплексності функціональних процесів; трансформації приміщень; комфортності об`ємно-планувального рішення. Виявлені основні функціональні зони центрів: вхідна, реабілітаційна, фізкультурно-оздоровча, відпочинку та господарська.

Запропонована модель розташування центрів професійно-трудової реабілітації в умовах житлового середовища. На особисто проведених дослідженнях визначена нормативна величина з розрахунку 1 місце в центрі на 1000 людей.

Номенклатурний ряд складається з центрів: місткістю до 50 місць для обслуговування житлового будинку, у складі приміщення виробничої практики, допоміжні й обслуговуючі приміщення, гурткові приміщення; місткістю 100-200 місць, у складі актовий зал, гурткові приміщення, бібліотека, учбово-спортивні приміщення, приміщення громадського харчування; місткістю 100-1000 місць, у складі учбово-виробничі приміщення (однієї галузі), учбово-спортивні приміщення, приміщення учбово-військового циклу, технічний центр, лекційна аудиторія, актовий зал, гурткові приміщення, бібліотека, медпункт, їдальня, допоміжні й обслуговуючі приміщення.

Визначені та надані основні особливості проектування центрів професійно-трудової реабілітації.

Ключові слова: інвалід, реабілітаційний центр, типологія, архітектурно-планувальна організація, принципи формування.



АННОТАЦИЯ

Прокопенко О.В. Принципы формирования центров профессионально-трудовой реабилитации инвалидов и других маломобильных групп населения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений. - Киевский национальный институт строительства и архитектуры, Киев, 2007.

Диссертация посвящена проблемам формирования центров профессионально-трудовой реабилитации инвалидов и других маломобильних групп населения на основе комплексного подхода к их проектированию.

В диссертации проанализирована история возникновения и опыт проектирования, строительства и эксплуатации учреждений профессионально-трудовой реабилитации инвалидов. Изучены и изложены результаты опросов, натурных наблюдений и анализа научных исследований и проектных решений. Даны рекомендации по формированию нового типа общественного учреждения - центра социального, реабилитационного и учебно-трудового назначения, с организацией безбарьерной среды для инвалидов и других маломобильных групп населения.

Определены главные социальные факторы, которые влияют на проектирование центров, к которым относятся: самореализация, самообслуживание, адаптация, возможность свободного передвижения, снижения нервной и физической нагрузки, организации досуга, посторонняя помощь, повседневный уход, медицинское обслуживание инвалидов.

На основании проведенных исследований в диссертации, по видам услуг учреждения обслуживания центры можно разделить на следующие группы: реабилитационные, учебно-производственные, спортивно-оздоровительные.

Анализ практики проектирования, строительства и эксплуатации позволил классифицировать центры:

- надомного обслуживания с отделением социальной, медицинской и трудовой реабилитации дневного и стационарного пребывания, на 30-50 мест, с обязательным отделением социальной помощи на дому;

- для временного пребывания на 51-75 человек с отделением социальной помощи на дому;

- временного и постоянного пребывания на 76-100 человек.

Разработаны принципы формирования центров профессионально-трудовой реабилитации: доступности планировочной структуры для инвалидов, комплексности функциональных процессов, трансформации помещений, комфортности объемно-планировочного решения. Выявлены основные функциональные зоны центров: входная, реабилитационная, физкультурно-оздоровительная, отдыха и хозяйственная.

Предложена модель расположения центров профессионально-трудовой реабилитации в условиях жилой среды. Определена нормативная величина из расчета 1 место в центре на 1000 человек.

Разработаны нормали планировочных элементов и номенклатура типов центров профессионально-трудовой реабилитации.

Предложена номенклатура типов центров:

-отделение территориального центра социального обслуживания на дому, вместительностью до 50 мест встроенное в жилой дом, в состав, помещений которого входят помещения производственной практики, вспомогательные, обслуживающие и кружковые.

-территориальный центр социального обслуживания дневного пребывания, вместительностью 100-200 мест, в состав, помещений которого входят: актовый зал, кружковые помещения, библиотека, учебно-спортивные и помещения общественные питания;

-комплексный центр социального обслуживания либо городского социального центра обслуживания с временным или постоянным пребыванием, вместительностью 100-1000 мест, в состав, помещений которого входят помещения: учебно-производственные, учебно-спортивные, учебно-трудового цикла, технического центра, аудитории, актового зала, кружковые, библиотеки, медпункта, столовой и хозяйственные.

На основе проведенных исследованиях выявлено, что выбор вместительности и количества центров определяется в зависимости от количества инвалидов, которые проживают в границах радиуса обслуживания микрорайона (жилого района).

Выявлены особенности архитектурного проектирования центров.

Ключевые слова: инвалид, реабилитационный центр, типология, архитектурно-планировочная организация, принципы формирования.



ANNOTATION

Prokopenko O.V. “Principle of formation of the centers of professional - labour rehabilitation of invalids and others few mobile groups of the population”. - Manuscript.

Thesis of a candidate`s degree in Architecture in speciality 18.00.02 - Architecture of buildings and structures. - The Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, 2007.

In the dissertation the history of occurrence and experience of designing, construction and operation of establishments of professional - labour rehabilitation of invalids is analysed. Results of interrogations, natural supervision and the analysis of scientific researches and design decisions are investigated and stated. Recommendations on formation of new type of a public institution - the center social, rehabilitation and labour purpose, with the organization without the barrier environment for invalids are given. The main social factors which influence designing of the centers to which concern are determined: self-realization, self-service, adaptation, an opportunity of free movement, decrease of nervous and physical loading, the organization of leisure, assistance, a daily leaving, health services of invalids.

Principles of formation of the centers of professional - labour rehabilitation are developed: availability planning structures for invalids, integrated approach of functional processes, transformation of premises, comfort it is volumetric - planning decisions. The basic functional zones of the center are revealed: entrance, rehabilitation, improving, rest and economic. The model of an arrangement of the centers of professional - labour rehabilitation in conditions is offered by a vein of environment. The normative size at the rate of 1 place in the center on 1000 person is determined.

Normals planning elements and the nomenclature of types of the centers of professional - labour rehabilitation are developed. The nomenclature of types of the centers is offered. Branch of the territorial center of social service in-home, spaciousness up to 50 places built - in a vein the house, in structure which premises rooms of an industrial practice enter, auxiliary, serving. The territorial center of social service of day time stay, spaciousness of 100-200 places, in structure which premises enter: an assembly hall, library, sports. The complex center of social service or the city social center of service with time or constant stay, spaciousness of 100-1000 places, in structure which premises rooms enter: industrial practice, sports, a labour cycle, the technical center, an audience, an assembly hall, dining room.

Key words: the disabled people, the rehabilitation center, typology, architecturally - planning the organization, principles of formation.

Размещено на Allbest.ru