Розробка проекту з газифікації мікрорайону

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Всі ми привикли користуватися газом у побуті і здається так було завжди. Все ж таки ще 50 років тому в міста ешелонами завозили вугілля, дрова, мазут і трохи газу - ось такий раніше був паливний баланс.

Газ проявив себе ще дуже давно - це підтверджують записи древньогрецького історика Геродота, який писав про вічні вогні на горі Химері.

Перший газ на Україні з'явився ще за часів СССР, тоді його знали як природній газ який отримували на заводах з кам'яного вугілля. На даний момент газове господарство України - це близько 20 млн. газифікованих квартир і 100 тисяч кілометрів газових мереж. Тепер більша частина України має в себе вдома «голубий вогник».

Газ знайшов своє міcце як у побути, так і в промисловості, завдяки йому в країні піднялась економіка, промисловість і т.д.

Україна власними ресурсами газу може забезпечити тільки побутових споживачів, а для промислових споживачів газ доводиться закупляти за кордоном.

Тому газ впевнено можна назвати зручним, дешевим та ефективним видом палива.

1. Загальна частина

Загальна частина курсового проекту складається із: характеристики району, що газифікується, опису об'єктів, що підлягають газифікації, вихідних даних, прийнятої схеми газопостачання, опису схеми газопостачання, технічної характеристики газового обладнання та захисту навколишнього середовища.

1.1 Характеристика району, що газифікується

Мікрорайон, що підлягає газифікації заходиться у місті Борислав, який будується на новій території, вільній від існуючих будівель та споруд. Місцевість характеризується спокійним рельєфом з нахилом території на схід.

Кліматичні умови:

- температурна зона - І;

- питома опалювальна характеристика будинку, що газифікується для 5-ти поверхової забудови - 55 Вт/м2;

- температура холодної п'ятиденки - -20С;

- температура найбільш холодної доби - -24С;

- тривалість опалювального періоду - 187 діб;

- глибина промерзання ґрунту - 0,8 м;

- висота над рівнем Балтійського моря - 300 м.

Опис об'єктів, що підлягають газифікації.

Основним об'єктом газифікації курсового проекту є житловий мікрорайон, площею - 21 га, що складається з 3-х кварталів житлової забудови та території заводу. Мікрорайон знаходиться на відстані 2,0 км від міської газорозподільної станції. Основними споживачами газу являються: побутові споживачі, шкільні заклади, підприємства громадського харчування, дрібні комунально-побутові підприємства, лікарні, лазні, пральні, хлібзавод, котельні та ін. Технологія промислових підприємств вимагає подачу газу середнього тиску до заводу з витратою газу - 100 м3/год та низького тиску до фабрики з витратою газу - 200 м3/год, яка входить в склад кварталу.

Вулиці мікрорайону і прилегла до них територія мають гарний благоустрій, під'їзні проїзди заасфальтовані, є багато зелених насаджень, по території прокладені водопровідні мережі, каналізація та теплові мережі до будинків.

Житлові будинки кварталу - А,Б,В 5-ти поверхові. Стіни будинків - панельні, товщиною 400 мм, підлоги дерев'яні покриті лінолеумом, перегородки з гіпсокартону в приміщеннях, а в приміщеннях з підвищеною вологою - з цегли. Висота поверху - 3 м, висота приміщень кухонь - 2,7 м, площа кухонь - 9,8 м2, об'єм приміщень кухонь - 26,46 м3.

1.2 Вихідні дані

Вихідними даними для виконання курсового проекту є:

- завдання на курсовий проект;

- ситуаційний план газопостачання мікрорайону;

- паспорт типового проекту житлової секції.

Визначаємо нижчу теплоту згоряння природного газу за формулою:

,

де L - компонентний склад газу, %; - нижча теплота згоряння складових компонентів природнього газу, МДж/м3.

Нижча теплота згоряння компонентів природного газу наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Нижча теплота згоряння компонентів природного газу

Компонентний склад природного газу	Нижча теплота згоряння, МДж/м3
Метан (СН4)	35,845
Етан (С2Н6)	63,797
Пропан (С3Н8)	91,321
Бутан (С4Н10)	113,595
Пентан (С5Н12)	146,202
Вуглекислий газ (СО2)	-
Азот (N2)	-

Визначаємо густину природного газу за формулою:

,

де с1,2...n - густина складових компонентів природного газу, кг/м3.

Густини компонентів природного газу родовища становлять:

СН4 = 0,717 кг/м3.

С2Н6 = 1,356 кг/м3.

С3Н8 = 2,004 кг/м3.

С4Н10 = 2,703 кг/м3.

С5Н12 = 3,457 кг/м3.

СО2 = 1,977 кг/м3.

N2 = 1,25 кг/м3.

Межі вибуховості газоповітряної суміші:

- нижча - 5 % газової суміші;

- верхня - 15 % газової суміші.

Використовують газ в домашніх умовах:

- на приготування їжі - 90 %;

- користуються їдальнею - 10 % населення;

- гаряче водопостачання місцеве в 45% населення, централізоване - 55 %;

- опалення місцеве від котла - 45 % населення, централізоване від котельні - 55 %;

- лазнею користуються 25 % населення, послугами пральні - 15 % населення;

- норматив теплового забезпеченості населення мікрорайону 10,2 м2 на 1 людину;

- вихідний тиск з ГРС 0,29 МПа;

- відстань від ГРС до мікрорайону - 2,0 км.

1.3 Прийнята схема газопостачання

Приймаємо схему газопостачання з урахуванням перспективи розбудови мікрорайону.

Опис схеми газопостачання.

Проектом передбачено відбір газу від газорозподільної станції, яка розташована на відстані 2,0 км від мікрорайону газопроводом середнього тиску. Система газопостачання мікрорайону двоступенева - по його території проходить газопроводи середнього та низького тисків. Мережа газопроводів низького тиску прийнята кільцевою із зниженням в ній тиску до рівня, який має забезпечити нормальну роботу пальників побутових приладів.

Трасування газопроводів кільцевої мережі відповідає мережі вулиць мікрорайону, тобто прокладка газопроводів вулична. Врізки в кільцеву мережу прийняті виходячи з мінімальної їх кількості по ділянках вулиць з відгалуженнями дворових газопроводів, що підводять газ до житлових будинків. Внутрішнє газове обладнання квартир складається з чотирьохконфорочних газових плит ПГ-4, лічильника газу та водонагрівача ВПГ-20.

Технічна характеристика газового обладнання.

Випускається широка гама побутових газових плит, які призначені для задоволення господарсько-побутових потреб (приготування їжі та нагрівання води). Побутові плити згідно з вимогами ДСТУ 2204-93 класифікують за:

1) числом пальників столу - дво- (ПГ-2), три- (ПГ-3), і чотири- (ПГ-4) пальникові плити;

2) способом встановлення - плити, які встановлюють на підлозі, і ті, що встановлюють на столі;

3) використанням - звичайної та підвищеної комфортності;

4) компонуванням з кухонними меблями - окремо розміщені та вбудовані в меблі.

Плити з метою економії палива оснащують різними пальниками - пониженої, звичайної і підвищеної потужності. Плити призначені для спалювання як природного, так і зрідженого вуглеводневого газів. В конструкції плит використані звичайні інжекційні пальники атмосферного типу низького тиску неповного попереднього змішування газу з повітрям. У паспорті приладу вказуються вид газу, для спалювання якого призначена плита. Технічна характеристика газової плити ПГ-4 наведена в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Технічна характеристика газової плити ПГ-4

Показник	Плита підлогова
Мінімальна кількість пальників	2
Теплова потужність пальників столу, Вт знижена нормальна підвищена	700±60 1900±120 2800±120

Для задоволення потреб у гарячому водопостачанні будинків з децентралізованим теплопостачанням передбачають проточні газові водонагрівачі типу ВПГ згідно вимог ДСТУ 2356-94. В курсовому проекті передбачено використання ВПГ-20, технічна характеристика якого наведена в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Технічна характеристика ВПГ-20

Показник	Номінальне значення
Теплова потужність, кВт	20
Тиск газу, кПа	1,5
Витрата газу, м3/год	2,1
ККД (не менше), %	82

1.4 Захист навколишнього середовища

Захист навколишнього середовища від забруднення - це одна із найважливіших проблем сучасного світу. Промислові підприємства, заводи, теплові станції, транспорт, які на даний час високими темпами викидають в повітря чисельну кількість газу, диму, вуглекислого газу, а також багато інших шкідливих газів.

Також джерелом забруднення атмосфери є високі темпи споживання різноманітних палив із наростанням яких збільшується кількість токсичних речовин. При спалювані палива утворюється сажа, окис вуглецю, сірка та інші.

Одним з найбільш ефективним способів захисту навколишнього середовища є заміна твердого і рідкого палива природнім газом.

Газове паливо використовувати доцільніше і корисніше, ніж тверде паливо з точки зору екології.

2. Розрахунково-технічна частина

В даній частині курсового проекту наведено: ситуаційний план газопостачання мікрорайону, визначення витрат газу по мікрорайону, приведений гідравлічний розрахунок кільцевої, тупикової та внутрішньобудинкової мереж, підбір обладнання ГРП та методи захисту газопроводів і споруд від корозії.

2.1 Газопостачання житлового мікрорайону

Ситуаційний план газопостачання мікрорайону виконаний в масштабі 1:10000 (1 см = 100 м) та зображений на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1. Ситуаційний план газопостачання мікрорайону

Визначення витрат газу по мікрорайону.

Знаходимо площу кварталів.

F5пA = 200 • 250 = 50000 м2;

F4пБ = 200 • 300 = 60000 м2;

F4пВ = 200 • 200 = 40000 м2;

F5пГ = 150 • 200 = 30000 м2.

Одержану площу кварталів переводимо в гектари (1 га = 10000 м2)

F5пA = 5 га;

F4пБ = 6 га;

F4пВ = 4 га;

F5пГ = 3 га.

Сумарна площа мікрорайону становить

FЗ5п(А+Г) = 5 + 3 = 8 га;

FЗ4п(Б+В) = 6 + 4 = 10 га.

Визначаємо кількість жителів по зоні поверховості за формулою:

,

де Fж - загальна площа житлових будинків у районі, тис. м2; г - норма забезпеченості загальною площею, м2/люд.

Норма забезпеченості залежить від ступеня благоустрою життя в населеному пункті і може бути прийнята для забудови:

1. багатоповерхової (більше 4-ох поверхів):

а) існуючої - г = 15 м2/люд;

б) перспективної - г = 21 м2/люд.

2. малоповерхової (менше 4-ох воверхів) - г = 18 м2/люд;

Загальну площу житлових будинків знаходимо за формулою:

,

де Fз - площа забудови у районі, га; В - густина житлового фонду, м2/га.

,

.

Тоді, кількість жителів по даній поверховості становить:

,

.

Визначаємо витрати газу на місцеве опалення за формулою:

,

де g0 - укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення 1 м2 загальної площі, Вт/м2; з - ККД системи теплопостачання, з = 0,75…0,8.

Загальну площу житлових будинків записуємо в м2, тобто: , .

,

.

Визначаємо витрати газу на централізоване опалення за формулою:

,

де К - коефіцієнт, який враховує витрату газу на опалення громадських будинків, за відсутності даних приймається рівним К=0,25.

,

.

Визначаємо витрати газу на вентиляцію за формулою:

,

де К1 - коефіцієнт, який враховує витрату газу на вентиляцію, приймається рівним К1=0,4.

,

.

Визначаємо витрати газу на потреби гарячого водопостачання за формулою:

,

де gг.вод - укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання, приймається в залежності від норми витрати води на гаряче водопостачання на одну людину за добу. (При нормі 105 л на 1 людину приймаємо gг.вод = 305 Вт/люд); К2 - коефіцієнт, який враховує добову нерівномірність розбору гарячої води: на стадії розробки проекту газопостачання району приймаємо К2=2,4; N - сумарна кількість жителів, N= N5п+ N4п=2019+2556=4575 люд.

.

Визначаємо загальну витрату газу котельнею за формулою:

,

.

Визначення річних та годинних витрат газу різними видами споживачів заносимо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1. Визначення річних та годинних витрат газу різними видами споживачів

Від споживача	Норми витрат в:	Кількість жителів N, люд	Кількість розрахункових одиниць М	Річні витрати газу Vp, м3/рік	Коефіцієнт годинного максимуму Кhmax	Годинні витрати газу Vг, м3/год
	g, МДж/рік	V0, м3/рік
Для споживачів низького тиску газу: -5-ти поверхова забудова
Побут: ПГ і ВПГ ПГ і ЦВГ Громадські будівлі (5%) Школи Лікарні Їдальні	8000 2800 - 50 3200 6,3	211,5 74,04 - 1,322 84,61 0,167	2019 2019 - 2019 2019 2019	817,7 999,4 - 403,8 24,23 18171	172943 73996 - 533,8 2050 3035	1/2000,95 1/2000,95 - 1/2000,95 1/2000,95 1/2000	86,43 36,98 У=123,41 6,171 0,267 1,025 1,518
- 4-ох поверхова забудова
Побут: ПГ і ВПГ ПГ і ЦВГ Громадські будівлі (5%) Школи Лікарні Їдальні	8000 2800 - 50 3200 6,3	211,5 74,04 - 1,322 84,61 0,167	2556 2556 - 2556 2556 2556	1035 1265 - 512,2 30,67 23004	218903 93661 - 677,1 2595 3842	1/2027,8 1/2027,8 - 1/2027,8 1/2027,8 1/2000	108,0 46,19 У=154,19 7,710 0,334 1,280 1,921

Годинні витрати газу усіма категоріями споживачів зведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Зведена таблиця розрахункових годинних витрат газу усіма категоріями споживачів

Споживачі газу	Розрахункова годинна витрата газу, м3/год, в тому числі по мережі тиску
	Загальна	Середній	Низький
			5-поверховий	4-поверховий
Невеликі комунальні побутові об'єкти: - побут - громадські будівлі - школи	277,6 13,88 0,601	- - -	123,41 6,171 0,267	154,19 7,710 0,334
Великі комунально-побутові об'єкти: - лазня - пральня - хлібозавод - лікарня - їдальня	10,31 5,507 14,76 2,305 3,439	10,31 5,507 14,76 - -	- - - 1,025 1,518	- - - 1,280 1,921
Джерело теплопостачання: - місцеве - централізоване (котельня)	265,2 656,9	- 656,9	124,8 -	140,4 -
			257,2	305,8
Проислові підприємства: - фабрика (н.т.) - завод (с.т.)	200 100	- 100	200 -
Всьго: Vгрс=	1551	787,5	Vгрп=763

Визначення розрахункових витрат газу кільцевій мережі.

Витрата газу мікрорайонами по забудовах:

V5-типоверхова = 257,2 м3/год,

V4-охповерхова = 305,8 м3/год.

Питомі витрати газу по площі визначаємо за формулою:

,

де - розрахункова годинна витрата газу по поверховості, м3/год; - загальна площа забудови у районі по поверховості, га.

м3/год на 1 га,

м3/год на 1 га.

Витрату газу кожним кварталом визначаємо за формулою:

,

де - площа кварталу, га.

м3/год,

м3/год,

м3/год,

м3/год.

Питомі лінійні витрати газу на одиницю довжини визначаємо за формулою:

,

де: Ркв. - периметр кварталу, м.

м3/год•м,

м3/год•м,

м3/год•м,

м3/год•м.

Схема кільцевої мережі газопостачання мікрорайону з вказаними тупиковими ділянками та напрямом руху газу зображена на рисунку 2.2.



Рисунок 2.2. Схема кільцевої мережі газопостачання мікрорайону

Розрахункові витрати газу для кільцевої мережі зведено в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3. Розрахункові витрати газу в кільцевій мережі

Ділянки	Геометрична довжина l, м	Питомі лінійні витрати glпит, м3/год•м	Витрати газу, м3/год
			Шляхові Vшл, м3/год	Еквівалентні Vекв, м3/год	Транзитні Vтр, м3/год	Розрахункові Vроз, м3/год
1-2	200	0,332	66,4	36,52	75,35	111,87
1-3	250	0,363	90,75	49,91	81,8	131,71
1-9	150	0,291	43,65	24,0	65,85	89,85
3-4	50	0,184	9,2	5,06	36,8	41,86
3-5	200	0,179	35,8	19,69	0	19,69
2-5	250	0,179	44,75	24,61	0	24,61
2-11	200	0,153	30,6	16,83	0	16,83
9-10	50	0,153	7,65	4,21	30,6	34,81
10-11	200	0,153	30,6	16,83	0	16,83
4-6	200	0,184	36,8	20,24	0	20,24
7-6	300	0,184	55,2	30,36	0	30,36
1-7	200	0,322	64,4	35,42	275,9	311,32
7-8	150	0,138	20,7	11,39	0	11,39
9-8	200	0,138	27,6	15,18	0	15,18
ГРП-1	-	-	-	-	764,1	-
			У=564,1

Виконуємо контроль шляхових витрат за формулою:

< 5 %,

де:

м3/год.

%.

0,2 % < 5 %, що допустимо.

Виконуємо контроль транзитних витрат за формулою:

< 5 %,

%.

0,14 % < 5 %, що допустимо.

Визначення втрат тиску в кільцевій мережі.

Втрати тиску починаємо визначати з найдовшого півкільця.

1. lг1-3-4-6=250+50+200=500 м,

2. lг1-7-6 =200+300=500 м,

3. lг1-2-5=200+250=450 м,

4. lг1-9-10-11 =150+50+200=400 м,

5. lг3-5=200 м,

6. lг2-11=200 м,

7. lг9-8=200 м,

8. lг7-8=150 м.

Допустимі питомі втрати тиску у пів кільцевій мережі низького тиску визначають по формулі:

,

де =1180 Па - втрати тиску, які допускаються у вуличних мережах; - довжина півкілець від ГРП до нульових точок мережі.

Втрати тиску на ділянках складають.

Па/м,

Па/м,

Па/м,

Па/м,

Втрати тиску по тих ділянках, які при розрахунку попадають повторно, необхідно допустимі питомі втрати тиску , приймати з меншим значенням, так як деякі ділянки півкілець обслуговують декілька ділянок, вони являються відповідальними і повинні виконуватися з труб більшого діаметра, для таких ділянок питомі втрати тиску, визначають по формулі:

,

де - сумарні втрати тиску по ділянках, розрахованих по попередніх напрямах, Па; - довжина ділянки, яка являється спільною для обох мікрорайонів, м; - сума довжин ділянок, що розраховуються, м..

Па/м,

Па/м,

Па/м,

Па/м.

Висновок: Так як в кільцевій мережі нев'язка менша за допустиме значення (10 %) то гідравлічний розрахунок кільцевої мережі низького тиску виконано вірно.

Влаштування газопроводів кільцевої мережі.

Газопроводи кільцевої мережі прокладають з заглибленням 0,95 м, так як глибина промерзання ґрунту згідно карти з додатку 0,85 м.

Дляв лаштування газопроводів приймають труби стальні прямо шовні ГОСТ 10704-91*, які виготовлені із спокійної сталі, мало вуглецевої, що добре зварюється і має не більше 0,25 % вуглецю, 0,065 % сірки та 0,045 % фосфору.

Товщина стінки труби повинна бути не менше 3мм. Для ділянок газопроводу, які зазнають вібраційних навантажень слід приймати стальні труби категорії В і Г з спокійної сталі з вмістом вуглецю не більше 0.24%. Трасування газопроводів виконано по зонах з врахуванням нормативних відстаней від будинків і споруд, інженер споруд та мереж елементів вулиць, газопроводи прокладають у футлярах.

У місцях, де рух транспорту не інтенсивний, газопровід прокладено у футлярах із азбестоцементних труб. На футлярі з сталевих труб на відстані 700мм від зварювального торця на краю на краю футляра встановлюється контрольна трубка з виходом під ковер. Контрольна трубка 12 мм закрита різьбовою заглушкою. Ковер малий чавунний литий 140 мм, поставлений на піщану подушку товщиною 50 мм. Герметизація футляра виконується законопаченою просмоленою мішковиною залитою бітумом.

У кожній точці кільця кварталу встановлюється конденсатозбірник низького тиску, який використовується також при продувці газопроводів. Траса газопроводів позначена знаками на будинках кварталу - настінними показниками, а також сигнальними стовпчиками з аналогічними знаками повороту.

На плечах кілець газопроводу встановлюється контрольно-вимірювальний пункт, через кожні 250м проміжності труби. КВП універсальний, з виводами провідників під стальний зварювальний ковер, який ставлять на цементному розчині поверх бетонної опорної подушки. Опорні подушки ставлять на підсипку 50мм з гравійно-пісчаної суміші, що насипається на ущільнений трамбуванням грунт. В місцях перетину газопроводу теплотрас панельної прокладки, газопровід береться у футляр. Довжина футляру береться рівною ширині каналу теплотраси (по зовнішніх розмірах та по 2м з кожного боку). В перекритті каналу ставиться трубка 32мм також її влаштовують на ділянках газопроводу, який у футлярі з виведенням під ковер, або під загин (на газоні). У місцях перетину газопроводу з електрокабелем чи кабелем зв'язку, кабелі беруться у футляр з азбоцементної труби діаметром 100 мм, розпиленої поздовжньо, а потім закріпленої хомутом з двох кінців.

Розрахунок тупикової мережі середнього тиску.

Розташування ГРС відносно мікрорайону.

Лазні - 39,7 м3/год;

Пральні - 28,0 м3/год;

Хлібзаводи - 81,8 м3/год;

ГРП мікрорайону - 2019,6 м3/год;

ГРП заводу - 200,0 м3/год.

Рвих. = 0,29 МПа;

Котельня - 2034,8 м3/год.

Щоб вибрати місце розташування окремих споживачів середнього тиску, для запобігання попаданню викидів технологічних процесів на житлову забудову, враховують напрямки пануючих вітрів на місцевості і будують розу вітрів.

Визначення розрахункових витрат газу тупикової мережі починають від найвіддаленішого споживача:

QР5-4 = QР КЛ.2 = 81,8 м3/год;

QР4-3 = QР5-4 + QРК + QР КЛ = 81,8 + 2034,8 + 65,9 = 2182,5 м3/год;

QР3-2 = QР4-3 + QР ГРП М. = 2182,5 + 2019,6 = 4202,1 м3/год;

QР2-1 = QР3-2 + QР ГРП З. = 4202,1 + 200 = 4402,1 м3/год.

Визначення середньої квадратичної різниці тисків основного шляху мережі по формулі:

.

Але так як номограма для визначення діаметрів газопроводів складена для абсолютних значень, то переходимо від надлишкового значення тиску до абсолютного, додавши значення атмосферного тиску газу, тобто 0,1 МПа.

Початковий тиск:

РПОЧ. = 0,29 МПа + 0,1 МПа = 0,39 МПа.

РКІНЦ. - тиск в самій віддаленій точці мережі, його значення задають самим мінімальним, при якому ще можлива нормальна робота обладнання ГРП чи ШРП.

Кінцевий тиск Ркінц. = 0,16 МПа + 0,1 МПа = 0,26 МПа

МПа2/км - основний шлях

Так як номограма використовує стислі одиниці тиску (кгс/см2), то для входу в цей результат в МПа збільшують на 102, а при зворотньому ході відповідно зменшують.

Влаштування тупикової мережі і споруд на них.

Газопровід середнього тиску прокладається під землею на глибині 0,9 м від поверхні землі з труб стальних прямо шовних по ГОСТ 10704-91* з сталі яка добре зварюється, діаметри труб по ділянці прийняті на основі розрахунків. Труби повинні бути випробувані гідравлічним тиском на заводі виготівник і мати сертифікати того, що труби витримують гідравлічний тиск. Через кожні 500 м газопроводу встановлюються контрольно-вимірювальні пункти універсального типу, тобто з можливістю виміру потенціалу труби і електричних характеристик гранту з встановлення азбоцементної труби 100 мм для тимчасового розташування електроду порівняння. Траси газопроводу позначаються за допомогою орієнтирних стовпчиків.

Зовнішня поверхня стінок колодязя ізолюється бітумом за два рази на попередньо обґрунтовані холодною бітумною мастикою поверхні стінок залізобетонних елементів. Поряд із засувкою далі по ходу газу ставиться лінзовий компенсатор. В створах стінок колодязя влаштовують футляри з стальної труби, замонолічених в створах стін. Простір між стіною і футляром, футляром і газопроводом законопачують просмоленим клоччям з заливкою бітумом кінець футляру, що виходить з стінок на 50 мм.

Підбір обладнання ГРП.

Згідно ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання». ГРП повинні мати три ступіні захисту споживача від підвищення тиску газу (регулятор, ЗЗК та ЗСК) та два ступені захисту від зниження тиску газу (регулятор і ЗЗК). В ГРП передбачено встановлення: фільтра, ЗЗК, регулятора тиску газу, ЗСК, запірної арматури, контрольно-вимірювальних приладів.

При виборі обладнання ГРП враховують:

- розрахунковий тиск газу вхідний Рвх=0,39 МПа - 0,1 МПа = 0,29 МПа;

- тиск газу вихідний Рвих=0,003 МПа

- розрахункову витрату газу низького тиску мікрорайоном QГРП=2019,6 м3/год.

Підбір регулятора тиску виконано по пропускній здатності, збільшеній на 20 % від максимальної розрахункової витрати газу:

.

Використовуємо табличний метод підбору. По таблиці, по вхідному тиску Рвх=0,29 МПа та по вихідному Рвих=0,003 МПа, паспортна табличка пропускна здатність регулятора РДУК2 з сідлом Ду=50 мм Vтаб=2769 м3/год, що більше чим 2425,5 м3/год.

Режим завантаження регулятора складає:

,

що менше 80 %.

Вибраний регулятор газу перевіряємо на стійкість роботи при мінімальній розрахунковій витраті газу. Вона складає 1110,2 м3/год. Режим роботи регулятора при мінімальній подачі газу (тільки тим споживачам, які працюють у вихідні та святкові дні) складає:



,

що більше 10 %.

Стійкість роботи регулятора забезпечена, отже прийнятий регулятор тиску газу РДУК2Н 100/50.

Підбір запобіжно-запірного клапану ЗЗК виконано виходячи з параметрів газу, що проходить через регулятор тиску: максимального тиску газу на вході в регулятор, вихідного тиску газу із регулятора, який підлягає контролю та діаметра вхідного патрубка регулятора. Згідно з тим, що регулятор прийнято з умовним діаметром Ду=100мм приймаємо ЗЗК типу ПКН-0.

Межі налагодження ЗЗК:

- верхня межа спрацювання не перевищує 15 % максимального робочого тиску; 300 даПа + 300 даПа х 15 % = 345 даПа

- нижня межа мінімального робочого тиску; 70 даПа + 180 даПа = 250 даПа

Підбір запобіжно-скидного клапана ЗСК.

Пропускна здатність ЗСК визначається за формулою:

Q>0,005Qd;

де: Q - кількість газу, що підлягає скиданню ЗСК протягом години, м3/год (при t=0C і Рбар=0,1 МПа). Qd - розрахункова пропускна здатність регулятора тиску, м3/год (QГРП) (при t=0 C і Рбар=0,1 МПа).

Q ? 2019,6 х 0,0005 ? 1,0 м3/год

Виходячи з заводської комплектації Могилів-Подільського заводу газового обладнання, приймаємо ПСК-50 пружинного типу. Верхня межа спрацювання повинна забезпечувати скидання газу при перевищені максимального робочого тиску на 25 %.

300 даПа + 300 даПа х 25 % = 375 даПа.

Перед ЗСК передбачено вимикаючий пристрій - кран, який повинен бути опломбований у відкритому положенні.

Підбір фільтра виконуємо по пропускній здатності, яка визначається виходячи з максимально-допустимого тиску на його касеті фільтр марки ФГ-100 , пропускною здатністю 10000 м3/год. Перепад тиску не більше 200 даПа.

Підбір обладнання закінчено.

Розрахунок дворового відгалуження.

Допустимі втрати тиску в міських умовах згідно нормативної літератури - 60 даПа на дворову і внутрішньо-будинкову мережу. В залежності від складності графічних схем мереж, робимо процентний розподіл між ними від допустимих втрат тиску.

Втрати тиску в дворовому відгалуженні будуть:

ДРДОП = 60 х 0,4 = 24,0 даПа.

Питомі середні втрати стику на ділянках мережі:

.

Визначення розрахункових витрат газу:

,

де: kgim - коефіцієнт одночасності роботи приладів; gnom - номінальна витрата газу приладом; п - кількість однотипних приладів.

Q1-2 = 18 х 3,65 х 0,29 = 19,0 м3/год;

Q2-3 = 30 х 3,65 х 0,25 = 27,4 м3/год;

Q2-4 = 48 х 3,65 х 0,215 = 37,7 м3/год;

Q4-5 = 30 х 3,65 х 0,25 = 27,4 м3/год;

Q4-6 = 78 х 3,65 х 0,192 = 54,7 м3/год;

Q6-7 = 45 х 3,65 х 0,215 = 35,3 м3/год;

Q6-8 = 123 х 3,65 х 0,18 = 80,8 м3/год;

Влаштування дворових газопроводів і споруд на них.

Дворові газопроводи прокладаються підземно з стальних зварних прямо шовних труб по ГОСТ 10704-76*. Ділянки дільниць газопроводів прийняті згідно гідравлічного розрахунку. Трасування газопроводів виконано по газонах, з врахуванням нормативних відстаней від елементів забудови та благоустрою також інженерних відстаней від забудови та благоустрою і інженерних мереж та споруд на них. Не далеко від місця врізки в кільцеву мережу газопроводі перетинає теплотрасу, тому він береться у футляр з труби Ду76х3,0 мм. Довжина футляру з виступом кінців по 2,5 м в кожну сторону від каналу теплотраси. В перекритті каналу теплотраси ставиться контрольна трубка - 32 мм. На відстані 5 м від місця врізки ставиться вимикаючий пристрій, встановлюється в колодязі мілкого закладання глибиною 300 мм з таким конструктивним рішенням: дно колодязя бетонне, монолітне, товщиною 120 мм, встановлюється на піщано-гравійній подушці, стінки колодязя 120 мм з цегляної кладки, оштукатурені зсередини і з зовні цементним розчином. По зовнішній штукатурці виконана ізоляція два рази бітумом попередньо обґрунтувавши поверхня холодною мастикою, покриття колодязя з залізобетонної збірної плити, яка покладена на розчині на кладку стін. На отворі плити на цементний розчин встановлено чавунний корпус люку з чавунною кришкою. Ставиться на вертикально виконане з відводів коліно за допомогою фланців.

2.2 Газопостачання житлового будинку

Гідравлічний розрахунок внутрішнього газопроводу.

Допустимі втрати тиску в міських умовах в дворовій і будинковій мережі - 60 даПа. З них на будинок 60 %. Тоді допустимі втрати тиску на будинок в цілому будуть 60 даПа х 0,6 = 36 даПа.

Так як допустимі втрати тиску в лічильниках 8 даПа, а в автоматиці приладів - 10 даПа, то втрати тиску в трубах мережі газопроводів будинку будуть:

.

Питомі середні втрати тиску складають:

.

Розрахунок витрат газу QР ведеться в таблиці гідравлічного розрахунку по формулі:

,

де: kgim - коефіцієнт одночасності роботи приладів, який залежить від типу та кількості побутових приладів в кухні; gnom - номінальна витрата газу приладом; п - кількість однотипних приладів кухні.

Витрата газу приладами кухні для побутової плити чотирьохпальникової - 1,25 м3/год.

,

де: Р - потужність в кВт; К - перевідний коефіцієнт від кВт в м3; ККД - коефіцієнт корисної дії приладу.

.

Влаштування внутрішніх газопроводів.

Розводка внутрішніх газопроводів здійснюється переходом через стіну будівлі безпосередньо в приміщення кухні на висоті 2,1м від рівня підлоги. Через 100 мм від стін кухні 1-го поверху влаштовують вертикальний стояк до приладів верхніх поверхів будинків. Після стояка влаштовують вимикаючий пристрій для відключення подачі газу до всіх приладів кухні одночасно. Лічильник встановлюється з дотриманням всіх вимог на висоті 1,6 м від рівня підлоги до його низу. Відстань від лічильника до закритого вогню - 800 мм, до відкритого - 600 мм. Опуски до приладів Ду21,3х2,8 мм. На опусках на висоті 1,5 м від рівня підлоги встановлюються вимикаючі пристрої (пробковий кран пружинний) Ду 15 мм. Кріпленні газопроводу виконується гаками, з'єднання труб газопроводів зварюванням, встановлення кранів і приладів - на різьбових з'єднаннях. При переході газопроводів через стіну та плиту перекриття здійснюється таким чином щоб щілина між стінками футляру і газопроводом була законопачена просмоленим клоччям. Діаметр труб газопроводів згідно гідравлічного розрахунку внутрішніх газопроводів. Низ футляру через перекриття має співпадати з стелею. А в кухні вищого поверху має виступати вище на 30мм від рівня підлоги. Підведення газопроводу до штуцера плити виконується на рівні 0,8м від рівня підлоги.

Розташування газового обладнання.

Влаштування газового обладнання квартир здійснюється в кухні відповідно вимог ДБН В2,5-20-2001.

В житлових будинках дозволяється передбачати встановлення побутових плит та обладнання для гарячого водопостачання квартир, тобто водонагрівачів ВПГ. Встановлення газових плит в житлових будинках слід передбачати в приміщеннях кухонь висотою не менше 2,2 м, що мають вікно з кватиркою або конструкцію жалюзійного типу, витяжний жалюзійний канал. При цьому внутрішній об'єм приміщення кухні для ПГ4 повинен бути не менше 15 м3. Дозволяється встановлення в кухні проточного газового водонагрівача, для якого об'єм кухні не нормується, а при встановленні проточних водонагрівачів призначених для роботи на газовому паливі з відводом продуктів згорання у димоходи, слід передбачати контроль мікро концентрації чадного газу (СО) і контроль довибухонебезпечних концентрацій газу 20 %. Встановлення наступного газового обладнання для опаленні і гарячого водопостачання слід приймати: на стінах із негорючих матеріалів на відстані не менше 2 см від стіни, у тому числі і від бокової стіни; на стінах із важко ізолюючих і горючих матеріалів ізольованих негорючими матеріалами на відстані не менше 3 см від стіни. Ізоляція в цьому випадку повинна виступати за габарити корпусу обладнання 10 мм і 70 мм зверху. Якщо ізоляція не влаштована, то для таких стін відстань збільшується до 25 мм. Ізоляція має виступати за габарити корпусу обладнання на 10 мм.

Відвід продуктів згорання газу.

Приміщенні кухні повинні мати вікно з кватиркою для припливу повітря і влаштований вентиляційний канал для вентиляції приміщення, також в нижній частині дверей передбачено щілину між дверима і підлогою. Влаштування димоходів повинно відповідати вимогам СНИП 2.0405. Сумарна довжина ділянок газопроводу від приладів, які потребують відведення продуктів згорання повинна бути не більше 3-х м. Нахил горизонтальних ділянок труб 0,001 в сторону газового приладу. Повороти труб виконують з радіусом не менше діаметра труби. Кількість поворотів не більше трьох. Нижче місця приєднання димовідвідної труби від приладу до димоходу влаштовують «карман», який повинен бути з люком для чищення. Від стань від газопроводу до стелі повинна складати не менше 50мм. Переріз димових каналів слід приймати не менше 140х140 мм при тепловій потужності приладу від 3,5 до 5,2 кВт, 140х270 мм при тепловій потужності від 5,2 до 7,6 кВт. Димоходи в будівлі слід розміщувати ближче до конька даху і виводити оголовки каналів над дахом. Розміщення оголовків димових каналів в зоні вітрового підпору не дозволяється. Висота димових труб над прямою частиною даху повинна бути не менше 0,5 м і залежатиме від відстані димоходу до конька даху. Якщо дах без горищного типу, то висота оголовка димоходу не менше 2,0 м.

2.3. Захист газопроводів від корозії.

Захист підземних газопроводів.

Захист газопроводів від корозії здійснюється влаштуванням на трубах бітумної ізоляції «дуже посиленого» типу, що наноситься на труби на трубоізолюючих базах. Кінці труб після зварювання зачищають до металевого блиску, ґрунтуються і теж захищаються ізоляцією «дуже посиленого» типу. Активний захист газопроводів здійснюється внаслідок влаштування катодної станції в кварталі мікрорайону. Значення поляризаційного потенціалу газопроводу між точками заміру не більше 200 мм. Установка КВП передбачена в місцях перетину газопроводів з підземними металевими інженерними мережами, на виході газопроводів із землі передбачена установка електроізолюючих фланців. Електрохімічний захист газопроводів повинен бути введений в дію до здачі об'єкту в експлуатацію.

Захист надземних газопроводів.

Захист надземних газопроводів по фасадам будинків виконується фарбуванням в 2 шари ґрунтовки та 2 шари фарби. Верхній шар фарби жовтого кольору з нанесенням стальних кілець червоного кольору.

Захист внутрішніх газопроводів.

Захист від корозії внутрішніх газопроводів здійснюється нанесенням ґрунтовки, після чого робиться фарбування труби під інтер'єр.

газопостачання мікрорайон годинний

Список використаної літератури

1. ДБН В.2.5-20-2001. «Газопостачання»/Держбуд України - К: Держбуд України, 2001-286, чинний 3 01.08.2001.

2. ДНАОП 0.00-1-20-98. «Правила безпеки систем газопостачання України - К: основа. 1998-179с, чинний з 01.10.97.

3. СНиП 2.01.01-82. «Строительная климатология и геофизика» / Госстрой СССР, стройиздат, 1983-186с. чинний 3 01.01.84.

4. СНиП 2.08.01-89. «Жиле здания.»/Госстрой СССР-М ЦИТП Госстроя СССР, 1990-16с. чинний 3 01.01.90.

5. ДСТУ 3336-96 «Лічильники газу побутові. Загальні технічні умови.» - К: Держстандарт України, 1996-11с - чинний з 01.07.96.

6. Стандарти СПДБ та ССКД.

7. Стаскевич А.Л., Северинець Г.Н., Вигдорчик Д.Я. «Справочник по газоснабжению и использованию газа» - Л: «Недра» 1990 - 762с.

8. Шишко Г.Г., Скляренко О.М., Предун К.М., Молодих В.Л. - «Газопостачання» Частина 1. «Газопостачання населених пунктів»., навчальний посібник / під редакцією П.М.Стіна - К: КДТУ будівництва і архітектури, 1997 - 119с.

9. Єнін П.Н., Шишко Г.В., Пилюгін І.В. «Газифікація сільської місцевості» Довідковий посібник - К:»Урожай» 1992 - 200с.

10. Климко П.М. Климко О.М. «Рекомендації по вибору матеріалів для будівництва системи газопостачання» Частина 1 «Газопроводи зовнішні та внутрішні» Немирів 1999.

Размещено на Allbest.ru