Настилання підлоги по ґрунту на першому поверсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Настилання підлоги по ґрунту на першому поверсі

Вступ

1.Організація робочого місця і безпека праці

2. Інструменти

3. Матеріали

4.Технологічний процес укладання підлоги по ґрунту

Список літератури

безпека будівництво інструмент облицювальний підлога

Вступ

Будівництво - одна з галузей матеріального виробництва, в якій зайняті робітники багатьох професій: монтажники, муляри, штукатури, плиточники, маляри тощо. Професія опоряджувальника досить почесна на будівництві. Висококваліфікований штукатур, наприклад, здатний, крім звичайної, виконувати кольорову декоративну штукатурку, архітектурні елементи оздоблення будівель і внутрішніх поверхонь, реставраційні роботи. Лицювальники облицьовують зовнішні і внутрішні поверхні штучними або природними плитками, виконуть мозаїчні, лінолеумні та інші роботи. У загальному обсязі будівництва опоряджувальні роботи займають значну частину, тому зниження їхньої вартості і трудомісткості має важливе значення для інтенсифікації будівництва і можливе лише за умов максимального застосування в роботі сучасних опоряджувальних машин і механізмів, нових матеріалів і форм організації праці. Великопанельне і великоблокове будівництво зменшує обсяг опоряджувальних робіт безпосередньо на будівельному майданчику. Значну частину цих робіт виконують на заводах.

Застосовуючи тут механізацію і автоматизацію, можна досягти значного зниження трудомісткості опоряджувальних операцій. Підвищенню продуктивності праці, поліпшенню якості і зниженню собівартості будівельних робіт сприяють також нові форми та методи наукової організації праці (НОП): створення комплексних механізованих бригад, застосування нових пристроїв, уміле використання технологічних карт, карт трудових процесів тощо.

Підвищення якості виконуваних робіт залежить від кваліфікації, ініціативи кожного робітника, сумлінного ставлення до своїх обов'язків, правильної організації праці в бригаді. За всю історію існування система профтехосвіти за своїми параметрами та якісними характеристиками відповідала потребам суспільства і розглядалася з погляду реалізації єдиної мети - забезпечення галузей народного господарства, в тім числі будівництва, кваліфікованими робітничими кадрами.

1.Організація робочого місця і безпека праці

Робочим місцем називають частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу трудових дій одним або кількома працівниками.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже немає стаціонарних робочих місць, адже робітник разом із пристроями і матеріалами під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

На робочому місці опоряджувальника мають бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібні для виконання опорядження, їх розміщують так, щоб під час роботи не доводилося робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, має лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, -- зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.

Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальнигав. Тому в спеціально відведених приміщеннях заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеум, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватися всіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця опоряджувальників обладнують засобами зв'язку, а також пристроями, які забезпечують нормальні гігієнічні умови (освітлення, захист від протягів тощо).

Роботи на висоті до 4 м виконують з помосту, а у разі невеликого обсягу ремонтних робіт - з пересувних інвентарних столиків; ремонтні і реставраційні роботи - з колисок або пересувних вишок; зовнішні і внутрішні роботи - з риштовання.

Поміст роблять з інвентарних столиків, котрі встановлюють вздовж однієї із стін приміщення на відстані 1,5-2 м один від одного і перекривають спеціально виготовленими щитами або окремими дошками. Тимчасовий поміст можна зробити з дощок, які укладають на дерев'яні козла. Настелені дошки прибивають до козел цвяхами.

Пересувні інвентарні столики конструктивно схожі, але їх призначення і застосування різні. Виробляють їх з металевих труб або кутикової сталі.

Пересувний різновисотний столик складається з чотиристоякового опорного каркаса, драбини і дерев'яного настилу. Конструкція столика передбачає можливість піднімання настилу завдяки висувним стоякам, які переміщують уздовж нерухомих стояків і закріплюють штирями або спеціальними затискними гвинтами на потрібній висоті (від 0,7 до 1,7-2,5 м). За настил використовують інвентарний дерев'яний щит розміром від 60x120 до 80x160 см. Якщо настил столика необхідно підняти на висоту більшу за 1,1 м, його з одного боку обгороджують захисним поручнем.

Безпека праці

1. Загальні положення

1.1. До виконання лицювально-плиткових робіт допускаються особи не молодші за 18 років, які пройшли:

- професійну підготовку;

- медичний огляд і визнані придатними до роботі за даною професією;

- вступний інструктаж з охорони праці;

- навчання (стажування) безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з питань охорони праці і отримали посвідчення на право самостійної роботи;

- первинний інструктаж на робочому місці.

1.2. Допуск лицювальника-плиточника до самостійної роботи оформлюється письмовим розпорядженням по підприємству.

Повторний інструктаж з охорони праці на робочому місці проводиться один раз на три місяці, а періодична перевірка знань з охорони праці - не рідше одного разу на рік.

1.3. Лицювальник-плиточник не допускається до роботи в таких випадках:

- з появою на робочому місці в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння;

- при відсутності спецодягу і спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту відповідно до діючих норм і правил з охорони праці;

- у випадку хвороби;

- при порушенні правил, норм і інструкцій з охорони праці.

1.4. Лицювальник-плиточник підлеглий майстру або виконробу дільниці, а в процесі роботи - бригадиру і виконує тільки ту роботу, яка йому доручена.

1.5. Лицювальник-плиточник зобов`язаний:

- виконувати усі вказівки по дотриманню правил охорони праці;

- виконувати роботу, по якій проінструктований і до якої він допущений;

- утримувати робоче місце протягом робочого дня в чистоті і порядку, не захаращувати робоче місце і проходи матеріалами;

- працювати тільки справним інструментом, пристосуваннями і механізмами і застосовувати їх тільки за призначенням;

- про кожний нещасний випадок, що виник, аварію, пожежу та іншу подію, яка може привести до аварії або нещасного випадку, повідомити виконроба дільниці; надати першу медичну допомогу постраждалим і направити їх до медпункту; зберегти до розслідування обстановку на робочому місці і стан устаткування такими, якими вони були в момент події, якщо це не загрожує життю і здоров`ю оточуючих людей, і не приступати до роботи до усунення причин нещасного випадку чи аварії;

- дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, правил безпечного ведення лицювальних робіт і пожежної безпеки, що діють на підприємстві.

1.6. Лицювальник-плиточник повинен бути ознайомлений з небезпечними і шкідливими виробничими факторами, що діють на робочому місці:

- небезпека одержання травм;

- запиленість при роботі з цементом, вапном, керамічною плиткою, щебенем і т.п.;

- виділення шкідливої і отрутної пари при використанні в роботі легкозаймистих і вибухонебезпечних матеріалів;

- небезпека ураження електричним струмом.

1.7. Лицювальник-плиточник зобов`язаний використовувати у своїй роботі засоби індивідуального захисту: окуляри, респіратори, запобіжні пояси.

1.8. Приміщення, у яких виконується робота з використанням пилоподібних в`язких матеріалів, мастик, складів, повинні бути забезпечені вентиляцією.

1.9. На території будівельного майданчика займисті і пальні рідини (мастику, розчинники) допускається зберігати в кількості не більше 500 л, в неспалимих будинках, що стоять окремо, земляних складських приміщеннях на відстані не менше 16 м від інших будинків. Приміщення і прилягаюча до них територія повинні бути обладнані засобами гасіння вогню (пісок, лопати, вогнегасники та ін.).

Забороняється залишати бочки або тару з-під легкозаймистих матеріалів. Склади для збереження пальних матеріалів повинні мати вентиляцію.

1.10. За порушення правил охорони праці і цієї інструкції винні особи несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством і правилами внутрішнього розпорядку.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи лицювальнику-плиточнику потрібно підготувати робоче місце: віддалити зайві предмети, правильно підготувати і розташувати матеріали, інструмент, механізми, переконатися в їх справності, а також перевірити справність риштовання, лісів, колисок, видалити сторонніх осіб, очистити проходи від сміття, бруду, а в зимовий час - від снігу і льоду та посипати піском.

2.2. При переході на іншу роботу або при зміні умов роботи робітник повинен одержати інструктаж на робочому місці.

2.3. Забороняється працювати в зоні, де немає огородження відкритих прорізів у перекриттях, у стінах, а також у неосвітлених приміщеннях.

2.4. Перед початком робіт із пневмоінструментом необхідно оглянути повітряні шланги по всій довжині, перевірити міцність з`єднань, а також приєднання шлангів до пневматичних інструментів.

2.5. При роботі з синтетичними матеріалами для захисту шкіряного покрову рук від впливу хімічно шкідливих з`єднань застосовують захисні пасти і мазі.

2.6. При виконанні робіт на висоті повинні використовуватися інвентарні підмости і ліси, що мають огородження.

Забороняється користатися підвісними сходами і випадковими риштуваннями (бочками, шухлядами).

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. При роботі з цементом, вапном і іншими пильними речовинами необхідно користуватися засобами індивідуального захисту (окулярами, респіраторами).

3.2. При різанні і перерубанні керамічних плиток необхідно користуватися захисними окулярами.

3.3. При просіванні мармурової крихти чи щебеню вручну сито необхідно встановлювати з навітряного боку.

3.4. Під час роботи при відбитті старої штукатурки і плитки роботу треба виконувати в захисних окулярах. Відбивання штукатурки слід робити легко, поступовим ударом молотка на довгій ручці, знаходячись, по можливості, далі від місця її падіння.

3.5. Для перенесення і збереження інструмента лицювальник-плиточник повинен користуватися сумкою або ручною шухлядою. Гострі частини інструмента слід захищати чохлами.

3.6. Роботу ручним механізованим інструментом, а також транспортування матеріалів вантажопідйомними механізмами, може виконувати тільки працівник, який пройшов навчання і має відповідне посвідчення .

3.7. При роботі пневмоінструментом подавати повітря дозволяється після установки інструмента в робоче положення. Забороняється під час роботи натягувати і перегинати шланги пневмоінструмента.

Забороняється включати шланги безпосередньо в магістраль (без вентилів), від`єднувати і підключати їх без припинення подачі повітря.

Роботи з пневмоінструментом на висоті виконувати тільки зі спеціальних лісів. Робота з приставних драбин забороняється.

3.8. Лицювальнику-плиточнику забороняється завантажувати і очищати лопатами та іншим інструментом барабани і корита змішувальних машин під час роботи (на ходу).

3.9. При готуванні мастик з органічними розчинниками забороняється:

- заповнювати котел більше, ніж на 3/4 його об'єму;

- застосовувати для готування мастик етиловий бензин;

- курити поблизу від місця готування мастик і користуватися відкритим вогнем;

- відкривати тару з мастикою за допомогою зубила і молотка.

3.10. При роботі із синтетичними матеріалами працівники повинні дотримуватися правил пожежної безпеки. Легкозаймисті і вибухонебезпечні синтетичні матеріали поставляють на будівельні об`єкти в тарі або упакуванні з яскравим написом «вогненебезпечно» і «вибухонебезпечно». Розвантажують такі матеріали не ближче 50 м від джерел вогню в місці, узгодженому з працівниками служби охорони праці.

3.11. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні щільно закриватися неспаленими кришками. Заповнювати ємність котлів дозволяється не більше, ніж на 3/4 їх об'єму.

3.12. У місцях, де ведуться роботи з легкозаймистими і вибухонебезпечними синтетичними матеріалами (наприклад, мастики КН-2 чи КН-3), а також у суміжних приміщеннях, не допускається паління і застосування електронагрівальних приладів. У коридорах на ділянках, де проводяться роботи, повинні бути вивішені написи: «Не курити!», «Вогненебезпечно!», «Вибухонебезпечно!».

3.13. Роботи з наклеювання лицювальних матеріалів на вогненебезпечних мастиках або клеях слід виконувати в денний час. При необхідності штучного освітлення приміщень застосовуються переносні електролампи тільки у вибухозахищеному виконанні.

3.14. При розкритті тари з вогненебезпечними матеріалами для запобігання іскри і наступного загоряння необхідно користуватися інструментами, що виключають іскроутворення. На об`єктах, де проводяться роботи, повинні бути створені умови, що виключають утворення статичної електрики.

Електрозварювальні роботи на таких об`єктах забороняються.

При роботі з вогненебезпечними і вибухонебезпечними синтетичними матеріалами необхідно безупинно провітрювати приміщення протягом усього періоду роботи.

3.15. Плиткові і лицювальні матеріали слід складувати у штабелі висотою не більше 1 м.

3.16. Складувати штучні матеріали, інструмент і пристосування на похилій поверхні слід на спеціальних підставках, що перешкоджають ковзанню.

3.17. Пилоподібний матеріал (цемент, вапно, гіпс і т.д.) необхідно зберігати в щільно закритих контейнерах, шухлядах.

Зазначені матеріали в паперовій тарі необхідно складувати у закритих сухих приміщеннях.

3.18. Забороняється прийом їжі і паління на робочих місцях.

4. Вимоги безпеки при роботі з лісів і риштування

4.1. Лицювальні роботи на висоті необхідно виконувати з лісів і риштування (при роботах усередині будинків).

4.2. Металеві ліси повинні бути надійно заземлені і обладнані засобами блискавкозахисту.

4.3. Забороняється працювати з металевих лісів поблизу діючих ліній електропередач.

4.4. Засоби підмащування повинні мати робочі настили з зазором між дошками не більше 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше - огородження і бортові елементи.

4.5. Ліси повинні бути прикріплені до стіни споруджуваного будинку. Місця і способи кріплення вказуються в проекті проведення робіт.

4.6. Настили лісів і риштовання необхідно періодично очищати від матеріалів. Крім того, настили лісів і риштовання слід щодня очищати від сміття і бруду, у зимовий час - від снігу і льоду, а після посипати піском.

4.7. Щоб уникнути пошкодження ніг на лісах і риштованнях кінці цвяхів і скоб повинні бути загнуті, а непотрібні цвяхи вилучені.

4.8. Забороняється сідати або ставати на поруччя лісів або риштовання, а також стрибати по настилу.

4.9. Забороняється знаходитися на лісах і риштованнях стороннім особам.

4.10. При знятті чи переміщенні настилів на інший ярус необхідно цілком звільнити їх від матеріалів, тари, сміття. Доступ людей на ліси на цей час повинен бути закритий.

4.11. Забороняється підніматися на ліси і опускатися з них по опорних сходах і стійках лісів.

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

5.1. Після закінчення робіт лицювальнику-плиточнику необхідно:

- забрати інструмент і пристосування, упорядкувати робоче місце;

- очистити робоче місце від залишків матеріалу і будівельного сміття;

- спецодяг і засоби індивідуального захисту зберігати у відведеному місці;

- про неполадки, що виникли під час роботи, повідомити бригадиру або майстру;

- відключити електроінструменти і механізми від електромережі;

- здати на зберігання ручний інструмент і запобіжний пояс;

- прийняти теплий душ чи ретельно вимити водою з милом обличчя і руки.

6. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

6.1. Виконання лицювальних робіт на лісах, під час грози, ожеледі, тумана, при швидкості вітру 15 м/с і більше не допускається.

6.2. При виявленні диму чи виникненні загоряння, пожежі необхідно негайно повідомити бригадира, оголосити пожежну тривогу і повідомити в пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.

Одночасно з цим, припинити роботу і вжити заходів до ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежегасіння (вогнегасники, вода, пісок, азбестові покривала) відповідно джерелу пожежі.

6.3. При виникненні нещасних випадків або захворювань необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря, повідомивши бригадира, вчасно і правильно надати першу допомогу постраждалим.

2. Інструменти

Інструменти для облицювальних робіт

На рис. 1 представлені інструменти для облицювальних робіт.

Рисунок 1. Інструменти для облицювальних робіт: а - кельми плиткові; б - киянка дерев'яна; в - киянка гумова; г - прічалки металеві з гумкою (плиткові куточки); д - молоточок плитковий; е - штир; ж - склоріз; з - кусачки прямі; і - кусачки «дзьоб папуги»; к - гладилка зі змінними зубчастими полотнами; л - зубчастий шпатель; м - терка гумова; я - шпатель гумовий; о - рейкодержатель (зажим); 1 - штир; 2 - лапка.

Кельми плиткові застосовують для нанесення і розрівнювання розчину. Киянки (дерев'яну і гумову) використовують для осаджування плитки. Прічалки металеві з гумкою (плиткові куточки) надягають на куточки крайніх маякових плиток для контролю горизонтального шва при облицювання вертикальних поверхонь.

Молоточок плитковий застосовують для видовбування отворів у плитці. Штир застосовують при провішуванням поверхні перед її облицюванням. Склорізом розрізають керамічну плитку. Кусачки прямі застосовують для вибирання прямокутних отворів. Кусачки «дзьоб папуги» використовують при виконанні круглих отворів. Гладилки зі змінними зубчастими полотнами використовують для нанесення і розрівнювання клею на поверхні. Зубчастий шпатель застосовують для розрівнювання клею на поверхні. Терку гумову застосовують для заповнення швів між плитками затирочною сумішшю. Шпатель гумовий також застосовують для заповнення швів між плитками затирочною сумішшю.

Інструменти для вимірювання та перевірки поверхонь

На рис. 2 представлені інструменти для вимірювання та перевірки обробляємих поверхонь.

Рисунок 2. Інструменти для вимірювання та перевірки обробляємих поверхонь: а - метр складний; б - рулетка; в - Розмічальний шнур; г - висок; д - кутник; е - будівельний рівень; ж - водяний рівень; ж - рейка-правило.

Метр складний застосовують для лінійних вимірювань. рулеткою роблять лінійні виміри. Розмічальний шнур (у корпусі) застосовують для відбиття ліній. Висок застосовують для провішуванням поверхні та перевірки її вертикальності. Косинцем розмічають і перевіряють прямі кути. Будівельний рівень використовують для перевірки вертикальних і горизонтальних поверхонь. Водяний рівень застосовують для перенесення позначки по горизонталі. Рейку-правило використовують для перевірки рівності поверхонь.

3. Матеріали

Матеріали для підлоги

Дощана підлога (дошка для підлоги); паркетна підлога (штучний паркет, щитової паркет, мозаїчний (набірний) паркет , паркетний дошки); лінолеумних плитка - висічка з лінолеумного полотна; підлога з пластмасових плиток;

пробкові покриття;

Рулонні матеріали: лінолеумні; пробкові покриття;

Монолітні підлоги (безшовні): наливні підлоги (мастичні); мозаїчні (террацовие); асфальтові; бетонні (цементні); ксилолітові;

Плиткові мінеральні: мозаїчна (бетонна) плитка; керамічна плитка; плитка з природного каменю; плитка зі штучного каменю;

Покриття підлог із пробки. В даний час в обробці інтер'єрів широко застосовують кору коркового дуба. Її цінують за легкість, еластичність, пружність, довговічність, високі тепло- і звукоізоляційні властивості. Пробку використовують для настінних і підлогових покриттів. Різноманітність коркового шпону і використання барвників дозволило створити покриття більш ніж 20 видів. Лицьову сторону пробки можна обробляти тільки шліфуванням, вощіння і просоченням лаком. Захисний шар полівінілу надає корковим полам високу зносостійкість, антистатичні властивості і твердість. Коркові підлоги випускають як з корковим шпоном, так і зі шпоном цінних порід дерева. У домашній обстановці пробкові покриття доречні скрізь: в житлових кімнатах, віталень, спальнях, кухнях і дитячих кімнатах. Паркетні підлоги. Паркет був і залишається лідером. Перш за все, це тепле покриття з необмеженими художніми можливостями. До класичних складальним паркетом додалися щитові. Традиційне покриття лаком замінюється ламінадним, яке дозволяє проводити вологе прибирання без шкоди для дерева. Лінолеум. Є дуже популярним і найекономічнішим покриттям підлоги. Разом з вінілом він відноситься до групи еластичних покриттів. Імпортовані лінолеум мають сертифікат на екологічну безпеку, легко стеляться на підлозі, мають виняткову міцність. Килимові покриття - це класичний стиль, надійність, зручність і комфорт Важливий показник якості килимового покриття - його щільність, тобто вага волокна на одиницю площі. Існує чіткий поділ килимових покриттів на домашні і офісні. Покриття з природного каменю. Цей покриття гранично міцно і довговічно, дуже красиво і природно. Матеріал становлять такі породи каменю, як граніт, габро, лабрадорит, сієніт, щільні вапняки і доломіт, а також мармур різних типів, гнейс і кварцит. За наявності достатніх коштів можна звернутися і до уральських самоцвітів - родоніту, малахіту та яшмі. Окрім ціни у таких підлог є ще один мінус - вони дуже холодні, що змушує навіть за наявності коштів використати камінь тільки там, де людина, як правило, буде перебувати недовго Покриття з керамічної плитки . Керамічні плитки виготовляють з відформованих шматочків глиняної маси, які опікаються для додання їм міцності і довговічності. Ці плитки довго не стираються і майже не вбирають воду. Найбільш відома "метласька" плитка, глазурована плитка більше підходить для житла. Новинка на ринку - "керамічний граніт", з'єднав кращі якості кераміки та природного каменю. Дуже твердий і зовні привабливий, він не поступається цельнокаменним плит. При його виготовленні крихту з натурального каменю змішують з різними пігментами для отримання різноманітних кольорів і фактур. Гумові ніздрюваті покриття. Гумові ніздрюваті підлогові покриття застосовують або тоді, коли нозі потрібна більш жорстка зчіпка з поверхнею підлоги - на тенісному корті, волейбольному майданчику, важкоатлетичному залі і т. д., або там, де підлогове покриття піддасться жорстокої експлуатації - наприклад, в коридорі активно відвідуваного офісу.

4.Технологічний процес укладання підлоги по ґрунту

Жорстка бетонна підлога влаштовується по ґрунту з декількох шарів різних матеріалів. На основу з щебня або гравію завтовшки звичайний від 100 до 160 мм укладається шар піску або відсіву, який захищає гідроізоляційну мембрану і забезпечує рівну поверхню для укладання наступного шару - бетону тієї ж товщини, що і шар гравію. Поверхня бетону закривається шаром рідкого цементного розчину для забезпечення міцного зв'язку з шаром верху стяжки товщиною не менше 40 мм. Краї плівки піднімають на стіни над шаром бетону для забезпечення хорошої гідроізоляції підлоги.

Рис.1. Укладання підлоги по ґрунту

1. Відмітка рівнів підлоги і бетону. Очистите грунт від будівельного сміття (паперу, трісок, шматків штукатурки) і захистите проходящие під підлогою кабелі і труби за допомогою ізоляції або укладання їх в жолоби. Встановите рівень чистого підлоги по рівню дверного отвору так, щоб він відповідав рівню підлоги в сусідньому приміщенні, і зробіть відмітку на стіні на висоті 1 м від цього рівня. Проведіть на цьому рівні суцільну (маякову) лінію по всій кімнаті. На відстані 1 м від неї проведіть лінію поверхні чистого підлоги. В дверного отвору і в кожному кутку приміщення відміряйте товщину шаруючи стяжки від рівня підлоги і забийте в стіни на цьому рівні цвяхи. Натягніть між цвяхами шнур, який вказуватиме рівень укладання бетонної підстави. У кімнаті з обштукатуреними стінами до нанесення лінії рівня підлоги і установки шнурів видалите штукатурку на 25 мм вище за рівень підлоги.

Бетонний підстильний шар:

- у житлових і громадських приміщеннях має бути завтовшки не менше 80 мм, мати міцність на стиск не менше 25 МПа; для виготовлення таких шарів рекомендують концентрати спеціальних цементів і полімерних добавок Ceresit CN 85 і Thomsit SE 93, в які перед застосуванням додають пісок і дрібнозернистий щебінь;

2. Укладання гравію. Забийте в ґрунт дерев'яні кілочки уздовж стін рядами, що проходять через центр кімнати, з інтервалом 1 м так, щоб їх верх перебував на 100 мм (товщина шару бетону) нижче шнурів. Почніть засипання ґрунту гравієм у стіни, протилежної дверному прорізу, утрамбовуючи більші камені кувалдою. Ущільнюйте гравій трамбуванням - металевою пластиною з дерев'яними ручками.

Поверхня втрамбованого шару повинна перебувати на одному рівні з верхами кілочків. Гострі камені з поверхні заберіть, тому що вони можуть зашкодити поліетиленову плівку. Перевірте горизонтальність шару

гравію, укладаючи на кілочки довгу лінійку, і виправте, де необхідно. Витягніть кілочки й заповните місця, де вони були, гравієм.

3. Укладання шару піску. Укладіть лопатою шар піску з гострокутними зернами на шар гравію, потім тильною стороною лопати розгладьте його поверхню. Утрамбуйте поверхню піску дерев'яною трамбівкою.

4. Укладання гідроізоляційної мембрани. Укладіть на шар піску поліетиленову плівку товщиною 250 мкм, піднімаючи її на внутрішніх стінах ледве вище за рівень чистого підлоги, а на зовнішніх стінах - вище за рівень гідроізоляції стенів. Акуратно загорніть плівку в кутах приміщення. Розгладьте складки плівки і підкладете її край під шнури, що позначають рівень бетону. Якщо для виготовлення мембрани використовуються декілька рядів плівки, укладайте їх з перекриттям і заклеюйте товстою полівінілхлоридною склеюючою стрічкою.

5. Укладання бетону. Розділите кімнату на смуги шириною близько 1 м за допомогою рейок завдовжки від 1,5 до 2 м і шириною 50 мм. Поверхня верху рейок повинна знаходитися на одному рівні з шнурами, натягнутими уздовж стенів. Після укладання рейок шнури приберіть. Для захисту поліетиленової плівки під час роботи покладете дошки до центру першої смуги, на яку ви укладатимете бетон. Укладайте бетон, починаючи з найдальшого від дверей кута і розрівнюючи його лопатою так, щоб він знаходився ледве вищим за рівень дерев'яних рейок.

6. Вирівнювання бетону. Розрівнюйте бетон рейкою-правилом перетином 100 на 60 мм і завдовжки близько 1,2 м, переміщаючи її по розмежувальних рейках і на себе. Продовжуйте укладання і розрівнювання бетону вказаним способом, видаляючи рейки між смугами і заповнюючи бетоном зазори, що утворилися після витягання рейок. Після укладання кожної смуги накрийте її вологими мішками або поліетиленовою плівкою і залиште для витримки і твердіння приблизно на 4 тижні. Протягом цього часу постійно зволожуйте поверхню бетону водою.

Рис

Укладання стяжки

1. Нанесення рідкого цементного розчину. Промийте підлогу теплою водою для видалення часток сміття з поверхні. Підготуйте заміс стяжки за тією ж технологією, що і бетон, потім з цементу і води приготуйте трохи рідкого цементного розчину з консистенцією сметани, додаючи при приготуванні відповідну єднальну речовину в пропорції, що рекомендується його виготівником. Починаючи з того місця, де ви почали укладання бетону, навісите широкою щіткою шар цементного розчину приблизно на один кв. метр бетону.

2. Установка маякових рейок. Укладете на покритий цементним розчином бетонну підлогу дві паралельні смуги стяжки шириною 100 мм. Одну із смуг укладете на відстані 75 мм від стіни, іншу - на відстані біля одного метра від першої. На кожну смугу стяжки укладете метрові дерев'яні маякові рейки перетином 75 на 37 мм. За допомогою молотка, спиртного рівня і лінійки добийтеся горизонтальності рейок і розташування їх на рівні лінії чистого підлоги.

3. Укладання стяжки. Перевірте консистенцію стяжки, розминаючи її в руці. Якщо вона недостатньо волога й не тримає форму, розсипаючись, додайте води. Лопатою укладете стяжку на покриту рідким цементним розчином частина підлоги й розрівняйте її так, щоб вона була ледве вище маякових рейок. Розрівняйте стяжку за допомогою рейки - правила, яку ви використовували для розрівнювання бетону. Якщо вийшла нерівна поверхня, додайте в поглиблення небагато розчину й повторите процедуру. Заберіть рейку, яка перебуває поруч зі стіною, і заповните її місце стяжкою.

4. Вирівнювання поверхні. Легкими круговими рухами загладьте поверхню стяжки кельнею або спеціальною сталевою гладилкою. Після загладжування нанесіть рідкий цементний розчин на наступний квадратний метр підлоги,укладете стяжку й загладьте її так, щоб стик між двома ділянками був непомітний. Укладете стяжку у всій кімнаті втому ж порядку, у якім ви укладали бетон. У міру просування забирайте маякові рейки й заповнюйте стяжкою вільні місця стиків. Залиште стяжку для затвердіння на ніч, потім збризкуйте водою, підтримуючи її поверхню вологої протягом двох-трьох днів. По підлозі можна ходити через 24 години, однак ви повинні почекати принаймні два тижні, перш ніж приступитися до настилання плиток, килима або чорної підлоги із ДСП.

Укладання підлоги з дерева

На свіже бетонне (цементне) покриття підлогу можна монтувати не раніше ніж через 90 днів після заливки. У будь-якому разі необхідно переконатися, що плита досить суха. Щоб оцінити ступінь вологості бетонної плити, вирізують з прозорого пластику квадрат 30х30 см і клейкою стрічкою герметично закріплюють його на плиті. По закінченню двох-трьох днів знімають квадрат і дивляться, чи немає на ньому водяних крапель

При підготовці основи для настилання підлог поверх бетонних плит, незалежно будуть це лаги або фанера, необхідно покласти шар гідро і пароізоляції. Матеріалом для цього шару може служити поліетилен або руберойд. Листи ізоляції накладаються на бетонну основу з перекриттям не менше 10-20 см і склеюються між собою скотчем або мастикою.

Так само рекомендується укласти шар тепло і звуко ізоляції. Хороша дощата підлога має бути приємною на дотик, теплою і успішно перешкоджати поширенню сторонніх звуків. При підготовці основи з фанери це може бути спінений поліетилен. При монтажі лаг, між ними можна укласти утеплювач типу «Ursa».

Підготувавши поверхню плити, по всій площі укладають листи вологостійкої фанери товщиною 10-20 мм. Фанеру пиляють так, щоб торцеві стики аркушів чергувалися врозбіжку. Між листами залишають зазори від 6 до 15 мм, а між фанерою і стіною - 20 мм. У дверей та інших об'єктів, де зазори не закриваються плінтусами, листи кладуть практично встик на відстані не більше 3 мм один від одного. Фанеру прибивають цвяхами до плити чотири картриджі для бетону або використовують саморізи, посверлів в бетоні отвори для пластикових дюбелів. Зміцнювати фанеру починають від центру листа. Кожен лист кріплять в 32 точках. Після цього можна настилати підлогу безпосередньо на фанеру.

За кілька днів перед настиланням дошки для підлоги (паркетні дошки) необхідно звільнити від упаковки і скласти штабелем у приміщенні, де буде настилатися підлога, що б вони взяли рівноважну температуру і вологість, характерні для цього приміщення. Укладаючи дощату підлогу, необхідно стежити за тим, щоб відносна вологість повітря в приміщенні не перевищувала 60%, температура повинна бути не нижче +10 градусів С і не вище 30 градусів С. Такий же вологісний і температурний режими необхідно дотримуватися і при експлуатації підлог. Дощата підлога настилається «вздовж світла», тобто паралельно променів світла, що йде від вікна, настилання «поперек світла» необхідно уникати. Останнім часом популярним стає настилання підлог по діагоналі кімнати.

Список використаної літератури

1. Васильчук М.В., Вінокурова Л.Е. Основи охорони праці. - К.: Просвіта 1997 - 208 с.

2. Гребенюк Г.Є. Ремонт і реставрація жилових та громадських споруд - пам'яток архітектури: Підручник. - К.: Будівельник, 1996. - 288 с.

3. Дворкін Л.Й, Опоряджувальні матеріали і вироби: Навч. посібник - 2-ге вид. Перероб. - К.: Вища шк., 1996. - 335 с.

4. Добровольський Г.М. Штукатурні і облицювальні роботи.-К.: Техніка, 1997. - 304 с.

Размещено на Allbest.r