Технологія улаштування стяжки підлоги у промисловому приміщенні за сучасними технологіями

19

Тема: Технологія улаштування стяжки підлоги у промисловому приміщенні за сучасними технологіями

Зміст

1. Загальні відомості про підлоги та виконання стяжок

2. Інструменти

3. Матеріали для виконання стяжок

4. Технологічний процес виконання стяжок

5. Організація робочого місця

6. Техніка безпеки

Перелік використаної літератури

1. Загальні відомості про підлоги та виконання стяжок

Проектування пiдлог, у свою чергу, здiйснюють залежно вiд iнтенсивностi впливу на них механiчнкх навантажень, рiдин, агресивного середовища i клiматичних умов будiвництва.

Iнтенсивнiсть механiчних навантажень пiдлог залежно вiд ме ханiчного влливу

Iнтенсивнiсть впливу рiдин на пiдлогу слiд вважати:

- малою -- незначний вплив рiдин на пiдлогу; поверхня пiдлоги суха чиста трохи волога; покрття пiдлоги рiдинами не просочується; для прбирання приміщень воду зі шлангів не розливають.

- середньою - періодичне зволоження підлоги, що зомувлює просочування покриття рідинами ; поверхня підлоги зазвичай волога або мокра; рідини по поверхні підлоги стікають періодично.

- великою - постійне або часто повторюєме стікання рідин по поверхні підлоги.

Пiдлога -- це багатошарова конструкцiя, що складасться з таких головних елементiв: покрипя (так звана чиста пiдлога), прошарку, стяжок, основи (пiдстильного шару), гiдроiзоляцiйного та тепло-, звукоiзоляцiйного шару (за потреби).

До пiдлоги ставлять високi вимоги щодо мiцностi й дотримання санiтарно-гiгiеничних норм. Вона може виконувати функцi єстетичного елемента примiщення. Влаштовують пiдлоги на перекрятгях або грунтi. Останнiм часом їх улаштовують також по покрипю як головний елемент тераси.

Конструктивне вкрiшення пiдлоги вибирають з урахуванням його технiко-економiчної доцiльностi в конкретних умовах будiвництва та з урахуванням забезпечення:

- надiйностi i довговiчностi конструкцi

- економiчної доцiльностi використання рiзних вядiв матерiалiв;

- щонайповнiшого використання фiзико-механiчних властивостей застосовуваних матерiалiв;

- максимально продуктквностi за рахунок використанкя технологiчных властивостей матерiалiв, ефективних засобiв мехакiзацii

2. ІНСТРУМЕНТИ

Тип інструментів, пристосувань і механізмів залежить від виду облицювальних робіт і характеристик облицювальних матеріалів. В цілому для робіт можуть знадобитися приведені нижче інструменти.

Рулетка -- вимірювальний прилад для лінійних вимірювань. Для облицювальних робіт рекомендується металева рулетка не менше 2 м завдовжки. Модернізований варіант звичайною металевою рулетки - рулетка з електронним дисплеєм.

Металевий косинець -- вимірювальний прилад, призначений для розмітки і перевірки прямих кутів. Розміри косинця залежать від розмірів приміщення, але вам же самим комфортніше працюватиме з косинцем, катети якого не менше 1м в довжину. Чому косинець повинен бути металевим, а не дерев'яним? Річ у тому, що деревина під впливом вологи розбухає, а після просушування усихає, тому відбувається деформація приладу.

Інструменти і пристосування для облицювальних робіт: 1 -- топірець; 2 -- косинець; 3 -- рулетка; 4 -- молоток; 5 -- будівельний рівень; би -- гнучкий рівень; 7 -- цвяхи

Рейсмус -- вимірювальний прилад, призначений для нанесення розмічальних рисок при розкрої плиток.

Будівельний рівень (ватерпас) використовується для установки і контролю положення маякових плиток, а також для перевірки рівності облицювання. Даний прилад необхідно мати при будь-якому розкладі подій, так без нього не обходиться жоден вид будівельних робіт. Якщо по якихось причинах у вас немає будівельного рівня, то настав час його придбати. На якому будівельному рівні зупинити свій вибір? По-перше, на довгому (довгий ватерпас дає точніші результати). По-друге, на алюмінієвому, оскільки він легше і довговічніше дерев'яного, хоча і поступається тому на вигляд. Але ви ж набуваєте рівня не для краси, а для роботи. У спеціалізованих магазинах можна зустріти вдосконалену модель ватерпаса -- з поворотними ампулами, що дозволяють відрегулювати прилад наново в тому випадку, якщо він почав одурювати. Пошкоджені ампули можна замінити. Нарешті, існує ще і лазерний рівень, який ніколи не підведе і швидко і точно знайде направляючу лінію по периметру всього приміщення, але і коштує це диво техніки відповідно.

Інструменти і пристосування 1 -- схил; 2 -- ємкість для розчину; 3 -- малярна кисть; 4 -- точильний брусок; 5 -- склоріз; 6 -- щипці; 7 -- кусачки; 8 -- лопатка; 9 -- рашпіль; 10 -- гумові шпателі

Гнучкий рівень необхідний для контролю і перенесення горизонтальних відміток. Даний інструмент легко виготовити власними руками. Для цього вам знадобиться всього лише прозора гнучка трубка типу медичного катетера. Довжина трубки повинна бути рівна довжині облицьовуваної поверхні, помноженої на 1,5.

Для провішування вертикальних поверхонь і перевірки правильності кутів застосовується схил -- будь-який вантаж, закріплений на кінці шнура завдовжки 1,7-2 м.

Довга дерев'яна рейка -- для контролю рівності підстави і фанерованої поверхні, а також для фіксації рівня нижнього плиткового ряду при облицюванні вертикальних поверхонь. Поверхня рейки повинна бути гладкою і рівною. Довжина рейки залежить від розмірів поверхні, призначеної для облицювання. При фіксації відмітки нижнього плиткового ряду можна обійтися декількома недовгими рейками, які залежно від товщини або просто кладуть на підлогу, або прибивають цвяхами до стіни. Товщина рейок не повинна бути менше 20 мм.

Шнури -- для розмітки підстави і створення горизонтального і/або вертикального провішування. Як шнури зручно використовувати міцну риболовецьку волосінь, призначену для лову крупної риби.

Цвяхи -- для кріплення провісочних шнурів, дерев'яних рейок і як маяки при облицюванні вертикальних поверхонь.

Сталевий скребок -- інструмент для очищення підстави, скола нерівностей і видалення затверділої грязі. Опуклості і великі горби на поверхні підстави збивають за допомогою скарпеля і молотка.

Циклячи -- для вирівнювання підстави з гіпсобетонних плит.

Маленький топірець -- для вирівнювання поверхонь і нанесення насічок на підставу, щоб зробити його поверхню шорсткої (для кращого схоплювання з розчином). Можна використовувати кухонний топірець для рубки м'яса.

Царапка -- для обробки незатверділої поверхні цементного стягування.

Молоток -- для забивання цвяхів і отколки керамічної плитки. Оптимальна вага молотка -- 0,5-0,6 кг При використанні дуже важкого молотка збільшується ризик не розрахувати удар і пошкодити плитку.

Киянка (дерев'яна або гумова) -- для осадження укладеною на розчин (мастику) керамічної або кам'яної плитки. Киянку можна замінити кулаком або дерев'яним бруском, кілька разів обернутим в шматок тканини, Мозаїчні і пластикові плитки зручно осаджувати фарбувальним катком з гумовим валом, який легко замінити звичайною качалкою.

Для нарізки керамічної плитки необхідні діамантовий склоріз, різець з роликом з твердого сплаву або професійний плиткоріз. Існує величезна різноманітність плиткорізів (пластинчастий, стрижньовий, роликовий, важіль), які при всіх конструктивних відмінностях працюють приблизно однаково.

3. Матеріали для виконання стяжок Цементно-піщаний розчин

Призначення цементно-піщаного розчину:

- усунення нерівностей на облицьовуваній поверхні;

- укладання керамічних, скляних, кам'яних, гіпсових плиток і мозаїки з перерахованих матеріалів;

- закладення міжплиткових швів.

Будь-який цементно-піщаний розчин незалежно від призначення включає портландцемент, будівельний пісок і воду (портландцемент -- терпке, а пісок -- заповнювач).

Для приготування вирівнюючого розчину і розчину для внутрішнього облицювання стін і підлоги потрібний сірий портландцемент марки М400 або М500, грубозернистий пісок і звичайна водопровідна вода.

Для закладення міжплиткових швів потрібні білий або кольоровий портландцемент марки М400 або М500, дрібнозернистий пісок (розміром фракцій до 1 мм) і водопровідна вода.

Для облицювальних робіт краще використовувати чистий просіяний пісок гірського походження. Річковий і морський пісок містять багато механічних домішок (уламків раковин, вапнякових вкраплень і тому подібне), тому недостатньо міцні і мало придатні для облицювальних розчинів. До того ж, піщинки такого піску мають гладку, обкатану водою поверхню, яка утрудняє зчеплення з цементом.

Співвідношення терпкого (портландцемента) і заповнювача (піску) залежить від марки першого. Чим вона вища, тим більше потрібний піску.

Худий цементно-пісчаний розчин, (з низьким змістом цементу) відрізняється недостатньою міцністю, але володіє хорошим зчепленням з підставою і облицювальною плиткою. До того ж він менше схильний до розтріскування, чим жирний розчин.

Рецепт розчину для улаштування стяжок

Інгредієнти (за об'ємом):

1 частина портландцемента мазкі М400 або М500

3 частини дрібнозернистого піску

0,5 частин водопровідної води.

Змішати портландцемент і пісок, після чого суху суміш розвести водою.

Рецепт цементного молока

Призначення цементного молока -- зволоження і зміцнення основиоснови .

Інгредієнти (за об'ємом):

1 частина портландцемента марки М400 або М500

3-4 частини водопровідної води.

4. Технологічний процес виконання стяжок

Стяжки з цементно-піщаного розчину, не менше 40 мм завтовшки, влаштовують під плиткові, лінолеум -ні та інші підлоги для того, щоб:

* вирівняти попередній елемент конструкції підлог;

· надати заданий нахил покриттю;

· 

* захистити гідроізоляцію;

створити міцний шар для нетвердих тепло- або звукоізоляційних прошарків.

2. Перед початком роботи поверхню бетонної підлоги, міжповерхового перекриття або гідроізоляції очищають від сміття та пилу.

3. Після визначення рівня верхнього покриття підлоги (яке визначає майстер) відмітку зафіксовують на стінах у кожному приміщенні на висоті вище 1 м.

Пiсля тужавлення розчину, якщо такий застосовують поверхню пiдмiтають, вичищають і знепилюють. Якщо на по верхнi виявленi жирнi, маслянистi плями, то їх нейтралiзують за допомогою розчинникiв або очищеного бензину i дають цим мiсцям просохнути. Якщо вад на поверхнi багато, то е сенс зробити нону стяжку, цементно-пiщану або полiмерцементну для гiдроiзоляцiї. Товщина стяжки робиться 10--20 мм.

Товщину стяжок визначають за верхом встановлених трубчастих або рейкових маяків. На основу укладають дерев'яні рейки або труби діаметром 25-41 мм з кроком 1,5-2 м.

Їхнє розташування в плані і за висотою закріплюють кріпильними маркерами з цементного розчину. Відстань (крок) між маркерами -1,5-2 м.

Точність установки маяків контролюють рівнем. Якщо необхідно, то встановлені маяки занурюють у розчиновий маркер або, навпаки, підіймають, добавляючи розчин.



Якщо стяжку роблять із нахилом, наприклад, до трапів або лотків, то з таким самим нахилом установлюють маяки.

Перед укладанням стяжки поверхню бетонної основи змочують водою і заґрунтовують (обмазують) цементним молоком.

Основу з керамзиту, піску та інших насипних матеріалів заздалегідь розрівнюють скребком.

Укладання стяжки починають від стін, протилежних вхідним дверям.

Заповнюють розчином окремі ( непарні) смуги через одну між установленими маяками.

Розчин, укладений у смуги, розрівнюють скребком-правилом, що спирається па укладені маяки.

Вирівняну стяжку ущільнюють віброрейкою до появи так званого цементного молока на поверхні.

Закінчивши укладати стяжки в непарних смугах, через 18-24 год знімають маячні труби (рейки), кромки укладених смуг промивають водою і заґрунтовують цементним молоком. Потім у тому самому порядку укладають розчин у парні смуги.

Свіжоукладені й ущільнені ділянки стяжки накривають рогожею і періодично змочують водою, що забезпечує краще затвердіння розчину.

Затирання поверхні виконують на другий або третій день, коли розчин частково затужавіє. При цьому використовують затиральну машину.

Стяжки, на які будуть укладати гідроізоляцію або підлоги з поштучних виробів, ґрунтують. Утворена при цьому плівка запобігає швидкому висиханню стяжки і забезпечує кращі умови твердіння.



Горизонтальність укладеної стяжки перевіряйте контрольною рейкою з рівнем. Відхилення від горизонтальної площини не повинно перевищувати 0,2% довжини (ширини) приміщення, тобто на 10 м довжини відхилення не перевищує 20 мм.

Рівність поверхні контролюють двометровою рейкою, яку пересувають у різних напрямах. Просвіти між стяжкою та рейкою не повинні перевищувати 2 м

Пiсля схоплювання стяжки її ще раз перевiряють на рiвнiсть за допомогою рейки.

5. Організація робочого місця

При виконанні облицювальних робіт робоче місце організовується так, щоб всі будівельні матеріали, задіяні в роботі, знаходилися в зоні досяжності лицювальника і були якомога зручніше розміщені.

Цементно-піщаний розчин, мастику або склеювальний склад готують в такій кількості, щоб їх вистачило приблизно на 1-1,5 години роботи. Облицювальної плитки повинно бути стільки, щоб її було досить на облицювання необхідної поверхні. Плитки слід заздалегідь відсортувати на декілька груп за кольором, тону, розмірам і якості.

У приміщенні повинні бути передбачені невисокі лавки мул і табурети для укладання нижніх рядів облицювання стенів і столики для облицювання верхніх рядів в тому випадку, якщо облицювання доходить до самої стелі. У приміщеннях з висотою стелі більше 2,7 м необхідно передбачити пересувні підмости. При облицюванні стенів в 80 см від підлоги,, яку проводять стоячи, облицювальні матеріали розміщують на столах.

Краще проводити облицювальні роботи в теплу пору року, проте якщо такої можливості немає, тоді доведеться удатися до деяких хитрувань. Температура повітря в приміщенні де проводитимуться облицювальні роботи, повинна бути не нижче 10^оС при відносній вологості не більше 70 %. Це означає, що приміщення повинне бути обладнане системою опалювання. Інакше його доведеться прогрівати пересувними обігрівачами. В цілях пожежної безпеки не можна використовувати відкриті жаровні і печі-тимчасові будівлі. Приміщення необхідно прогріти і підтримувати температуру на одному рівні за 2 діб до початку облицювальних робіт.

6. Техніка безпеки

Техніка безпеки при приготуванні розчинів і мастик

1. Приміщення, де готують розчини і мастики, повинне
бути оснащене припливно-витяжною вентиляцією.

2. Все електроустаткування, призначене для приготування розчинів, повинне бути забезпечене заземленням. Рухомі частини устаткування, що обертаються, повинні мати огорожі. Живлячі дроти рекомендується укласти в гумовотканинний рукав і підвісити на 2,5-3 м вище за рівень робочого майданчика.

3. У разі спалаху електроустаткування, його необхідно негайно відключити від мережі, а вогнище спалаху засипати піском або залити піною з вогнегасника.

4. Розчини на основі цементу готують в щільному спецодягу і брезентових рукавицях.

5. При приготуванні розчинів на основі рідкого скла і бітумної мастики крім спецодягу необхідно надіти захисні окуляри і респіратор.

6. При попаданні рідкого скла на шкіру, її необхідно
ретельно промити проточною водою.

7. Місце опіку від бітумної мастики уражене місце слід промити теплою водою з милом, після чого накласти примочку із слабкого водного розчину марганцевокислого калія і змастити уражене місце спеціальною маззю від опіків або вазеліном.

8. Під час приготування легкозаймистих мастик необхідно дотримувати правила пожежної безпеки: поблизу розчинів не палити, не включати електроприлади, влаштувати над варильною ємкістю навіс, що не згорає, передбачити комплект засобів для гасіння вогню.

9. Варильні казани з бітумними мастиками повинні розташовуватися на відстані не менше 50 м від легко займистих конструкцій (наприклад, дерев'яних перегородок).

10. Ємкість для приготування бітумної мастики не можна
заповнювати більш ніж на три чверті її об'єму. Кришка
повинна бути важкою і щільно підігнаною.

11. Температура нагріву бітумної мастики не повинна
перевищувати 220оС. При перегріві мастики вогонь слід негайно збавити, а мастику перемішати веслом-мішалкою.

12. Сторонні домішки, що опинилися в розплавленому
бітумі, видаляють сіткою, натягнутою на дріт, або консервною банкою з перфорованим дном, укріпленою на довгій ручці.

Техніка безпеки під час підготовчих робіт

1. Рукоятки всіх інструментів повинні щільно сидіти.

2. Робоча поверхня інструментів повинна бути рівною, без дефектів.

3. Мінімальна довжина ручок ударних інструментів - 15см.

4. Під час видалення нерівностей основи необхідно надіти захисні окуляри з небитким склом.

5. При приготуванні водного розчину соляної кислоти для знежирення основи слід пам'ятати, що кислоту вливають у воду, а не навпаки. При цьому використовують кислоту слабкої 3%-ої концентрації.

6. Щоб уникнути хімічного опіку під час знежирення облицювальної поверхні, дрантя, змочене в соляній кислоті, намотують на кінець дерев'яної палиці, а не беруть голіруч.

7. Щоб кислотні випаровування не скупчувалися в приміщенні, до початку знежирення основи не забудьте відкрити вікна і двері.

8. Сортування керамічних, кам'яних і інших плиток з гострими краями проводять у брезентових рукавицях.

9. Різання плиток і подальшу обробку зрізів здійснюють в щільних рукавицях і захисних окулярах з небитким склом.

10. Заборонено виконувати різання і обтісування плитки на колінах.

11. Пластикові і мінеральні плитки ріжуть в напрямі «від себе».

12. При роботі з електричними інструментами під напругою 220-127 В необхідно надіти діелектричні рукавички або калоші. Якщо ні того, ні іншого немає, то під ноги слід покласти гумовий килимок.

13. Забороняється працювати несправним електроінструментом.

14. Плитку полістиролу зберігають далеко від будь-яких відкритих джерел вогню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. 1000 порад майстрові на всі руки: тямущі ідеї, професійні секрети, раціональні прийоми і маленькі хитрощі. -- ЗАТ «Видавничий Будинок Рідерз Дайджест», 2001.

2. Журавльов І. П., Мороз Л. Н. Облицьовщик. Майстер обробних будівельних робіт / Учбове видання. -- Ростов н/Д.: Фенікс, 2003.

3. Ідеї вашого будинку. -- М., 1998 № 2 (4).

4. Плитка і камінь: Каталог № 1. -- М.: «Видавництво «Острів», 2003, жовтень/листопад.

5. Плиткові роботи / Автор-укладач Кондратов М. В. -- М.: Віче, 2003.

6. Ремонт без проблем: стиль, дизайн, сучасна техніка, інструменти, матеріали / Практичне керівництво. -- М.: ІД «Ніола 21-е століття», 2002.

7. Ремонт квартири в сучасних умовах. -- М.: Аделант, 2003.

8. Сучасна сантехніка. -- М.: Аделант, 1999.