Жирнокислотний склад ліпідів печінки та скелетних м’язів коропів при додаванні до раціону продуктів олійного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ТВАРИН УААН

УДК 639.3.087:577.115:591.436.2.473

ЖИРНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ЛІПІДІВ ПЕЧІНКИ

ТА СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ КОРОПІВ ПРИ ДОДАВАННІ

ДО РАЦІОНУ ПРОДУКТІВ ОЛІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА

03.00.04 - біохімія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЦАП МАРІЯ МИХАЙЛІВНА

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті біології тварин УААН.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Рівіс Йосип Федорович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії екологічної фізіології та якості продукції.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Янович Вадим Георгійович, Інститут біології тварин УААН, головний науковий співробітник лабораторії живлення великої рогатої худоби;

доктор сільськогосподарських наук, професор Данчук В'ячеслав Володимирович, Подільський державний аграрно-технічний університет МАП України, завідувач кафедри біохімії, фармакології та радіобіології.

Захист відбудеться 16 червня 2009 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01 в Інституті біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту біології тварин УААН за адресою: 79034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38.

Автореферат розісланий 16 травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Віщур О.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом набула актуальності проблема використання в годівлі коропів рослинних олій і продуктів, одержаних при їх рафінації (фузів, соапстоку). Це зумовлено високим вмістом у рослинних оліях поліненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової), які після споживання їх рибами використовуються у синтезі ліпідів скелетних м'язів, що позитивно впливає на харчову та біологічну цінність м'яса (Сорвачев К.Ф., 1982; Остроумова И.Н., 2001; Шерман І.М. зі співавт., 2002). Зокрема, лінолева кислота, і особливо поліненасичені жирні кислоти, що синтезуються з ліноленової через її елонгацію та десатурацію, знижують у крові людини рівень холестеролу, який відіграє головну роль у патогенезі атеросклерозу та ішемічних захворювань серця людини (Mehtha J. et al., 1987; Wood D., 1987; Steffens W., 1997). При цьому антихолестериногенна дія поліненасичених жирних кислот родини n-3 (ліноленової, ейкозапентаєнової, докозагексаєнової), високим вмістом яких характеризуються жир і м'ясо морських риб, значно вища, ніж ПНЖК родини n-6 (лінолевої кислоти) (Gibney M., 1982; Краюшкина Л.С., 1987; Остроумова И.Н., 2001). З огляду на це, науково-практичний інтерес становить дослідження впливу на жирнокислотний склад ліпідів тканин, особливо скелетних м'язів, коропів соняшникової та ріпакової олій і фузів, які суттєво різняться між собою за вмістом лінолевої та ліноленової кислот. Рівень трансформації цих кислот у більш ненасичені жирні кислоти в тканинах коропів вивчено мало.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота є частиною наукової тематики Інституту біології тварин, що входить до науково-технічної програми УААН “Рибництво. Наукове забезпечення розвитку аквакультури та підвищення ефективності використання водних біоресурсів внутрішніх водойм України” на рівні завдання 34.02/004 № ДР 0106U003059 “Вивчити породні і вікові особливості обміну речовин, антиоксидантного та імунного статусу у коропа та розробити теоретичні основи підвищення його резистентності і якості м'яса”, під час виконання якого автор вивчала вплив рослинних олій та фузів на жирнокислотний склад ліпідів тканин коропів, їх ріст і біологічну цінність м'яса.

Мета і завдання досліджень. Метою дисертаційної роботи було з'ясувати вплив соняшникової та ріпакової олій і фузів при додаванні їх до раціону коропів на жирнокислотний склад ліпідів печінки та скелетних м'язів, їх ріст і біологічну цінність м'яса. У завдання дисертаційної роботи входило дослідження:

- жирнокислотного складу загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК) у стандартному комбікормі, соняшниковій і ріпаковій оліях та одержаних при їх рафінуванні фузах;

- впливу соняшникової та ріпакової олій і фузів при додаванні їх до стандартного комбікорму на жирнокислотний склад загальних ліпідів і фракції НЕЖК у хімусі товстого відділу кишечника, печінці та скелетних м'язах коропів;

- впливу соняшникової та ріпакової олій і фузів при додаванні їх до стандартного комбікорму на ріст коропів та біологічну цінність м'яса.

Об'єкт досліджень - жирнокислотний обмін у тканинах товарних коропів за згодовування рослинних олій і фузів у вигляді добавок до раціону.

Предмет досліджень - жирнокислотний склад зообентосу, гранульованого комбікорму, рослинних олій та фузів, хімусу товстого відділу кишечника, печінки та скелетних м'язів коропів.

Методи дослідження - гідробіологічні (чисельність та біомаса зообентосу), хімічні (хімічний склад ставкової води), біохімічні (жирнокислотний склад ліпідних фракцій), статистичні (вірогідність отриманих результатів), зоотехнічні (продуктивність).

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено вплив соняшникової та ріпакової олій і побічних продуктів рафінації - фузів при додаванні їх до раціону коропів в заключний період вирощування на засвоєння жирних кислот у кишечнику та на жирнокислотний склад ліпідів печінки і скелетних м'язів. Зафіксовано стимулюючий вплив наявних у досліджуваних оліях і фузах жирних кислот на засвоєння жирних кислот комбікорму у кишечнику коропів. Вміст жирних кислот загальних ліпідів у печінці коропів при додаванні до раціону перелічених жирових добавок суттєво не змінюється або дещо знижується, а у скелетних м'язах - зростає в 1,3-1,5 разу. При цьому в складі жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК печінки та скелетних м'язів коропів зменшується кількість лінолевої та ліноленової кислот, але зростає - докозапентаєнової та докозагексаєнової. При згодовуванні коропам ріпакової олії та фузу в ліпідах печінки і скелетних м'язів вірогідно зростає відношення поліненасичених жирних кислот родин n-3/n-6. Середньодобові прирости маси тіла у коропів, яким згодовували ці жирові добавки, були на 16,8-29,3 % більші, а витрати кормів - на 10,6-14,0 % менші, ніж у коропів контрольної групи.

Практичне значення одержаних результатів. Констатовано, що згодовування коропам у заключний період вирощування стандартного гранульованого комбікорму, збагаченого жирами у вигляді соняшникової та ріпакової олій і фузів (5 % його маси), приводить до зростання приросту маси тіла на 16,8-29,3 %, зменшення витрат кормів на 10,6-14,0 %, підвищення біологічної цінності м'яса. Результати досліджень впроваджено у господарстві Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства УААН.

Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно проаналізувала наукову літературу, виконала експериментальну частину роботи, статистично опрацювала результати досліджень, підготувала статті до публікації та написала дисертаційну роботу. Разом з науковим керівником проаналізувала результати експериментальних досліджень, сформулювала висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях молодих науковців і спеціалістів: “Актуальні проблеми тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2005); “Сучасний стан тваринництва та перспективи його розвитку” (Львів, 2006); “Актуальні проблеми біології, тваринництва та ветеринарної медицини” (Львів, 2007); на міжнародних науково-практичних конференціях молодих учених і спеціалістів: “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2006 і 2007); “Тваринництво ХХІ сторіччя: новітні технології, досягнення і перспективи” (Харків, 2006), “Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні” (Чернівці, 2007).

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертаційної роботи й отримані результати досліджень висвітлені у 12 наукових працях, з них 8 статей (3 у науково-технічних бюлетнях, 2 у наукових вісниках, 2 у міжвідомчих тематичних наукових збірниках, 1 у науковому журналі, що входять до переліку фахових видань ВАК України), 1 у науково-інформативному бюлетні завершених наукових розробок, 2 тези у збірниках матеріалів наукових конференцій. Отримано патент України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури, який містить 334 джерела, в тому числі 156 латиною, додатків (10). Загальний обсяг дисертації 108 сторінок, у тому числі 31 таблиця на 28 сторінках.

 ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. У 4 підрозділах проаналізовані наявні в літературі дані про біологічні особливості живлення коропів, метаболічну та продуктивну дію жирів при використанні їх у годівлі риб, перетравлення ліпідів, всмоктування жирних кислот, синтез жирних кислот і ліпідів у тканинах риб, вплив кормових жирів і жирних кислот на обмін ліпідів у організмі риб.

Загальна методика та основні методи досліджень. Робота виконана упродовж 2005-2007 рр. в Інституті біології тварин УААН. Експериментальні дослідження проведено на дворічках любінського лускатого коропа, якого вирощували в дослідних ставах Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства УААН.

Під час 1-го досліду вивчали вплив стандартного гранульованого комбікорму, збагаченого соняшниковим фузом і ріпаковою олією, при згодовуванні його в кінці вирощування дворічкам лускатого коропа, на жирнокислотний склад загальних ліпідів і фракції НЕЖК у хімусі товстого відділу кишечника, печінці та скелетних м'язах і їх ріст. Для досліду, який тривав 30 днів, було відібрано три групи (по 31 екземпляру у кожній) коропів масою тіла 319-321 г. Риб кожної групи утримували в окремих, розташованих поряд ставах площею 0,04 га. Контрольній групі коропів згодовували стандартний гранульований комбікорм (ГК) № К 111-3/3, до складу якого входили: кукурудза - 20,0, ячмінь - 7,5, відходи зернові - 21,5, висівки пшеничні - 15,0, макуха соняшникова - 30,0, м'ясо-кісткове борошно - 5,0, вапняк - 1,0 %, у кількості 6,0 % від маси тіла риб (ОР). Рибам 1-ї та 2-ї дослідних груп згодовували той самий комбікорм, збагачений відповідно соняшниковим фузом і ріпаковою олією (5 % його маси).

Під час 2-го досліду досліджували згодовування коропам у заключний період вирощування стандартного комбікорму, збагаченого ріпаковим фузом і соняшниковою олією, на жирнокислотний склад загальних ліпідів і фракції НЕЖК у хімусі товстого відділу кишечника, печінці та скелетних м'язах, їх ріст, якість м'яса та оплату корму. Для досліду, який тривав 60 днів, відібрали три групи коропів масою тіла 500-516 г (по 35 екземплярів у кожній). Кожну групу риб утримували в окремих, розташованих поряд ставах площею 0,05 га. Рибам контрольної групи згодовували стандартний гранульований комбікорм (ГК) № К 111-3/4, до складу якого входили: кукурудза - 10,0, горох - 25,0, відходи зернові - 12,0, висівки пшеничні - 15,0, макуха соняшникова - 30,0, м'ясо-кісткове борошно - 7,0, вапняк - 1,0 %, у кількості 6,0 % від маси тіла риб (ОР). Рибам 1-ї та 2-ї дослідних груп згодовували той самий комбікорм, збагачений відповідно ріпаковим фузом і соняшниковою олією (5 % його маси). Натуральний та з жировими добавками стандартний гранульований комбікорм згодовували коропам один раз на добу, о 8 годині ранку.

Один раз за дослідний період загальноприйнятими методами визначали хімічний склад води (Агатова А.И., 1991; Алекин О.А. и соавт., 1993), чисельність та біомасу природного корму (зообентосу) у ставах (Кражан С.А., Лупачева Л.И., 1991).

У кінці 1-го та 2-го дослідів загальноприйнятими методами визначали ступінь поїдання коропами комбікорму та наповнення кишечника кормом (Кражан С.А., Лупачева Л.И., 1991), масу тіла і вгодованість риб (Товстик В.Ф. 2004). Для лабораторних досліджень відбирали зразки води, зообентосу, соняшникової та ріпакової олій і фузів, а також комбікорму. Після завершення дослідів риб піддавали декапітації, і одержані від них зразки хімусу товстого відділу кишечника, печінки та скелетних м'язів використовували в дослідженнях.

У соняшникових і ріпакових оліях та їх фузах, зообентосі, стандартному гранульованому комбікормі та в цьому ж комбікормі з жировими добавками, хімусі товстого відділу кишечника, печінці та скелетних м'язах методами Рівіса Й.Ф. зі співавт. (1981, 1985, 1996, 1997) визначали вміст і співвідношення жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК.

Вміст і співвідношення жирних кислот загальних ліпідів у відібраних зразках визначали після їх екстракції сумішшю хлороформ-метанолу, звільнення ліпідів від хлороформу, омилення ліпідів, метилювання отриманих жирних кислот метанолом у присутності хлористого ацетилу та газорідинної хроматографії метилових ефірів жирних кислот. Вміст і співвідношення НЕЖК у досліджуваному матеріалі визначали після їх екстракції сумішшю хлороформ-метанолу, звільнення ліпідів від хлороформу, розчинення ліпідів у гексані, осадження жирних кислот метилатом натрію, виділення неетерифікованих форм жирних кислот, їх метилювання метанолом у присутності хлористого ацетилу та газорідинної хроматографії метилових ефірів. Дослідження проведено на газорідинному хроматографі „Chrom-5” (“Laboratorni pristroje”, Прага, Чехія). Вміст жирних кислот визначали на хроматограмах за формулою, яка включає поправкові коефіцієнти для кожної досліджуваної жирної кислоти (Рівіс Й.Ф. зі співавт., 1981, 1997).

Отримані цифрові дані опрацьовували за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вплив згодовування коропам комбікорму, збагаченого соняшниковим фузом і ріпаковою олією, на вміст і співвідношення жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у хімусі товстого відділу кишечника, печінці та скелетних м'язах. З'ясовано, що за період досліду температура води у ставах коливалася в межах 17-24 єС. Гідрохімічний режим ставів (рН, окиснюваність, вміст деяких аніонів і катіонів, загальна мінералізація) був у допустимих межах. Визначено чисельність і біомасу природного корму (зообентосу) в ставах, у яких були переважно хірономіди та олігохети.

Визначено вміст жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у зообентосі та стандартному гранульованому комбікормі, який згодовували коропам, а також у жирових добавках (соняшниковому фузі та ріпаковій олії) (табл. 1).

Таблиця 1

Вміст жирних кислот загальних ліпідів у соняшниковому фузі та ріпаковій олії, г/кг натуральної маси (М±m, n=3)

Констатовано, що збагачення стандартного гранульованого комбікорму соняшниковим фузом і ріпаковою олією зумовлює різке зростання в ньому вмісту жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК. Кількість перших збільшилася в 2,0-2,5 разу, а других - у 1,9-2,4 разу, головним чином за рахунок збільшення кількості мононенасичених і поліненасичених жирних кислот.

Згодовування коропам стандартного гранульованого комбікорму, збагаченого соняшниковим фузом і ріпаковою олією, впливає на вміст і співвідношення жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у хімусі товстого відділу кишечника, печінці та скелетних м'язах. Зокрема, у хімусі товстого відділу кишечника коропів, яким згодовували стандартний гранульований комбікорм, збагачений соняшниковим фузом і ріпаковою олією, кількість насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК була в 1,4-1,6 разу менша, ніж у хімусі товстого відділу кишечника коропів контрольної групи (рис. 1). Вміст ненасичених жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК зменшується більш інтенсивно, ніж насичених. Ці дані свідчать про високий рівень засвоєння жирних кислот, що містяться у соняшниковому фузі та ріпаковій олії, у тонкому відділі кишечника коропів (Brindley D.N., 1977; Friedman H., Nylund B., 1980; Babin P.Y., Veznier J.M., 2007).

Рис. 1. Вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів (г/кг) і фракції НЕЖК (г-3/кг) у хімусі товстого кишечника коропів

При цьому спостерігається значно менший вміст жирних кислот загальних ліпідів у печінці коропів 1-ї та 2-ї дослідних груп, яким згодовували соняшниковий фуз і ріпакову олію, ніж у риб контрольної групи (відповідно 2,53 і 2,57 % проти 3,67 %). Ці відмінності можна пояснити значно більшим використанням жирних кислот, які містяться в жирових добавках, у синтезі ліпідів скелетних м'язів коропів, що буде показано далі. Загальний вміст неетерифікованих жирних кислот у печінці коропів 1-ї та 2-ї дослідних груп, яким згодовують ріпаковий фуз і соняшникову олію, такий, як і у риб контрольної групи. Проте вміст неетерифікованих насичених з парним числом вуглецевих атомів у ланцюгу (пальмітинової та стеаринової) і мононенасичених родини n-7 - пальмітоолеїнової і родини n-9 - олеїнової та ейкозаєнової) жирних кислот у печінці коропів дослідних груп менший (p<0,05-0,001).

Слід зазначити, що в печінці коропів 1-ї і 2-ї дослідних груп, яким згодовували соняшниковий фуз та ріпакову олію, порівняно з рибами контрольної групи, виявлено меншу кількість етерифікованої та неетерифікованої лінолевої та ліноленової кислот (p<0,05-0,001). При цьому в печінці коропів обох дослідних груп збільшилась (p<0,05-0,001) кількість більш ненасичених жирних кислот, похідних лінолевої кислоти (родини n-6 - ейкозатрієнової та ейкозатетраєнової) і ліноленової кислоти (родини n-3 - ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової) загальних ліпідів і фракції НЕЖК (рис. 2). Ці дані свідчать про значне перетворення в печінці коропів наявних у жирових добавках лінолевої та ліноленової кислот внаслідок елонгації та десатурації у більш довголанцюгові й більш ненасичені їх похідні (Есипова Н.Б., 1994; Du Z. et al., 2006).

Рис. 2. Вміст жирних кислот загальних ліпідів у печінці коропів, г/кг натуральної маси

Примітка. Тут і в наступному рисунку вірогідні різниці порівняно з контрольною групою: - p 0,05; - p 0,01; - p 0,001.

Згодовування коропам 1-ї та 2-ї дослідних груп відповідно соняшникового фузу та ріпакової олії у вигляді добавок до комбікорму зумовлює різке зростання вмісту жирних кислот загальних ліпідів (відповідно в 1,5 і 1,8 разу) і фракції НЕЖК (відповідно в 1,3 і 1,5 разу) у скелетних м'язах, порівняно з їх вмістом у скелетних м'язах коропів контрольної групи. Це збільшення відбувається внаслідок підвищення рівня насичених і ненасичених жирних кислот у складі загальних ліпідів і фракції НЕЖК.

При цьому у скелетних м'язах коропів 1-ї, і особливо 2-ї дослідних груп, порівняно з коропами контрольної групи, виявлено значно більшу кількість докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот і меншу кількість лінолевої та ліноленової кислот, що свідчить, з одного боку, про посилення перетворення останніх на більш ненасичені жирні кислоти, а з іншого - про позитивний вплив обох жирових добавок, особливо ріпакової олії, на біологічну цінність м'яса коропів.

Згодовування коропам стандартного гранульованого комбікорму, збагаченого соняшниковим фузом і ріпаковою олією, позитивно впливає на інтесивність їх росту та вгодованість. Так, середньодобові прирости маси тіла коропів, яким згодовували збагачений цими жировими добавками стандартний гранульований комбікорм, були вищі відповідно на 17 і 29 %.

Вплив згодовування коропам комбікорму, збагаченого ріпаковим фузом і соняшниковою олією, на вміст і співвідношення жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у хімусі товстого відділу кишечника, печінці та скелетних м'язах. Проведені дослідження показали, що від збагачення стандартного гранульованого комбікорму ріпаковим фузом і соняшниковою олією в ньому різко збільшується вміст жирних кислот загальних ліпідів (у 2,5 і 2 рази) і НЕЖК (у 2,4 і 1,9 разу). Вміст жирних кислот загальних ліпідів і НЕЖК у стандартному гранульованому комбікормі, після збагачення його жировими добавками, зріс унаслідок збільшення кількості насичених і, особливо, ненасичених жирних кислот (табл. 2). Кількість насичених жирних кислот загальних ліпідів і НЕЖК у комбікормі збільшилася за рахунок збільшення кількості жирних кислот як з парним (міристинової, пальмітинової, стеаринової), так і з непарним (пентадеканової) числом вуглецевих атомів у ланцюгу, а ненасичених - унаслідок збільшення кількості мононенасичених і поліненасичених. Після збагачення соняшниковою олією вміст мононенасичених і поліненасичених жирних кислот загальних ліпідів і НЕЖК у комбікормі підвищився головним чином за рахунок збільшення жирних кислот родини n-6 (лінолевої), а після збагачення ріпаковим фузом - родин n-9 (олеїнової, ейкозаєнової та ерукової), n-3 (ліноленової) і меншою мірою, n-6 (лінолевої) жирних кислот.

У кінці періоду вирощування коропів, яким згодовували стандартний гранульований комбікорм, збагачений ріпаковим фузом і соняшниковою олією (5 % його маси), вміст жирних кислот загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у хімусі їх товстого відділу кишечника був відповідно в 1,4 і 1,6 разу менший, ніж у хімусі товстого кишечника коропів контрольної групи, це узгоджується з результатами 1-го досліду. Одержані результати також свідчать, з одного боку, про інтенсивне всмоктування наявних у жирових добавках ненасичених жирних кислот у тонкому відділі кишечника коропів, а з іншого - про стимулюючий вплив останніх на засвоєння жирних кислот, що містяться в ліпідах комбікорму.

Таблиця 2

Вміст жирних кислот загальних ліпідів у стандартному гранульованому комбікормі, збагаченому ріпаковим фузом і соняшниковою олією, г/кг (M±m, n=3)

Примітка. Вірогідні різниці порівняно з гранульованим комбікормом: - p 0,05; - p 0,01; - p 0,001.

У 2-му досліді, так само як і в 1-му, вміст жирних кислот загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у печінці коропів 1-ї і 2-ї дослідних груп у кінці вирощування був менший, ніж у печінці коропів контрольної групи. Звідси випливає, що зі збільшенням засвоєння жирних кислот у тонкому кишечнику коропів при згодовуванні їм досліджуваних жирових добавок не збільшується їх депонування в печінці у вигляді ліпідів, що свідчить про використання їх у метаболічних процесах.

При цьому в печінці коропів 1-ї та 2-ї дослідних груп у кінці вирощування виявлено значно менший вміст загальної і неетерифікованої лінолевої та ліноленової кислот, і більшу кількість їх похідних, більш ненасичених жирних кислот - ейкозатрієнової та ейкозатетраєнової (при згодовуванні соняшникової олії) і ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової (при згодовуванні ріпакового фузу), порівняно з їх вмістом у печінці коропів контрольної групи. Ці дані свідчать про пряму залежність між вмістом лінолевої та ліноленової кислот у раціоні коропів і їх перетворенням на більш ненасичені жирні кислоти родин n-6 і n-3.

Проведені дослідження показали, що після згодовування в заключний період вирощування коропам 1-ї та 2-ї дослідних груп стандартного гранульованого комбікорму, збагаченого ріпаковим фузом і соняшниковою олією (5 % його маси), вміст жирних кислот загальних ліпідів і фракції НЕЖК у скелетних м'язах був відповідно у 1,6 і 1,5 разу більший, ніж у коропів контрольної групи. Вміст жирних кислот загальних ліпідів у скелетних м'язах коропів більше зріс за рахунок ненасичених жирних кислот, а фракції НЕЖК - насичених жирних кислот. При цьому, так само як у печінці, у складі жирних кислот загальних ліпідів і фракції неетерифікованих жирних кислот у скелетних м'язах коропів зменшується кількість лінолевої та ліноленової кислот і зростає вміст їх більш ненасичених похідних (рис. 3).

Рис. 3. Вміст жирних кислот загальних ліпідів (г/кг) і НЕЖК (г-3/кг) у скелетних м'язах коропів

У заключний період вирощування коропів 1-ї та 2-ї дослідних груп, яким згодовували стандартний гранульований комбікорм, збагачений ріпаковим фузом і соняшниковою олією, середньодобові прирости маси тіла у них були на 17 і 21 % більші, ніж у риб контрольної групи. З цих даних бачимо, що продуктивна дія соняшникової олії при додаванні її до раціону коропа виражена більше, ніж продуктивна дія ріпакового фузу.

Слід підкреслити, що вище відношення протеїн/жир у раціоні коропів, яким згодовували комбікорм, збагачений соняшниковими і ріпаковими фузами, порівняно з коропами, яким згодовували той же комбікорм, збагачений соняшниковою та ріпаковою оліями, суттєво не вплинуло на їх ріст. Більше того, приріст маси тіла коропів при згодовуванні їм комбікорму, збагаченого соняшниковою і ріпаковою оліями, був вищий, ніж при згодовуванні комбікорму, збагаченого соняшниковим і ріпаковим фузами.

На основі проведених досліджень розроблено жирову кормову добавку до раціону коропів, яка позитивно впливає на їх ріст і біологічну цінність м'яса.

ВИСНОВКИ

Вивчено вплив соняшникової та ріпакової олій і фузів, одержаних при рафінуванні цих олій, за згодовування їх дворічкам коропа у заключний період вирощування у вигляді добавок до комбікорму, на його ріст і жирнокислотний склад ліпідів печінки та скелетних м'язів.

1. При додаванні до стандартного комбікорму для коропів соняшникової олії і фузу (5 % його маси) загальний вміст жирних кислот у ньому збільшився відповідно в 2,4 і 2,1 разу, кількість лінолевої кислоти - в 2,6 і 2,4 разу. Загальна кількість жирних кислот у комбікормі при додаванні до нього ріпакової олії та фузу збільшилась відповідно в 2,3 і 2,2 разу, кількість лінолевої та ліноленової кислот - у 1,6 і 1,3 та 7 і 4 рази.

2. Загальний вміст насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот у хімусі товстого кишечника дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений соняшниковою та ріпаковою оліями, а також їх фузами, був менший у 1,4-1,6 разу, ніж у дворічок коропа контрольної групи, яким згодовували комбікорм без жирових добавок, що свідчить про вищий рівень засвоєння жирних кислот, які містяться в оліях і фузах, ніж у ліпідах комбікорму в тонкому кишечнику коропів.

3. При згодовуванні дворічкам коропа в заключний період вирощування стандартного комбікорму, збагаченого соняшниковою та ріпаковою оліями, а також їх фузами, загальний вміст жирних кислот у складі ліпідів і неетерифікованих жирних кислот у печінці був менший, ніж у печінці коропів контрольної групи, що зумовлено вірогідним зменшенням у їхньому складі кількості насичених, мононенасичених і поліненасичених жирних кислот.

4. Загальна кількість жирних кислот у складі ліпідів і неетерифікованих жирних кислот у скелетних м'язах дворічок коропа при згодовуванні комбікорму з добавками соняшникової та ріпакової олій і фузів збільшується в 1,4-1,6 разу внаслідок зростання в їхньому складі вмісту насичених, мононенасичених і поліненасичних жирних кислот, що позитивно впливає на біологічну цінність м'яса.

5. Вміст поліненасичених жирних кислот родини ліноленової кислоти (n-3), які характеризуються антихолестериногенною та антиліпогенною дією в організмі людини, зокрема, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот, у ліпідах скелетних м'язів дворічок коропа, яким згодовували ріпакову олію і фуз, був вірогідно більший, а кількість поліненасичених жирних кислот родини лінолевої кислоти (n-6), зокрема арахідонової, - менша, ніж у ліпідах скелетних м'язів дворічок коропа, яким згодовували соняшникову олію та фуз.

6. Середньодобові прирости маси тіла дворічок коропа, яким у заключний період вирощування згодовували стандартний комбікорм, збагачений соняшниковою і ріпаковою оліями та їх фузами, були на 16,8-29,3 % більші, а витрати корму на 1 кг приросту - на 10,6-14,0 % менші, ніж у коропів контрольної групи, яким згодовували комбікорм без жирових добавок.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для покращення продуктивних і якісних ознак (приростів маси тіла, вгодованості та вмісту незамінних поліненасичених жирних кислот у скелетних м'язах), дворічкам коропа, за місяць до вилову та реалізації, потрібно згодовувати стандартний гранульований комбікорм, на який нанесено 5 % ріпакової олії (у жирнокислотному складі якої є не більше 1 % ерукової кислоти).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цап М. М. Концентрація неетерифікованих форм високомолекулярних жирних кислот (НЕЖК) в скелетних м'язах і ріст коропа за додавання до раціону рослинних олій та фузів / М. М. Цап // Наук.-техн. бюл. Інституту тваринництва УААН. -- Харків, 2006. -- № 94. -- С. 406-410.

2. Цап М. М. Концентрація неетерифікованих форм жирних кислот в організмі та ріст коропа за згодовування фузів та олій / М. М. Цап // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. -- Львів. -- Оброшино, 2006. -- Вип. 48, Ч. ІІ. -- С. 88-98.

3. Цап М. М. Вплив згодовування ріпакового фузу і соняшникової олії на концентрацію високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) загальних ліпідів в організмі та ріст коропа / М. М. Цап // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2007. -- Вип. 8, № 1, 2. -- С. 115-125.

4. Цап М. М. Концентрація та обмінні процеси неетерифікованих високомолекулярних жирних кислот (НЕЖК) в організмі і продуктивність коропа за згодовування жирових добавок / М. М. Цап // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. -- Львів, 2007. -- Т. 9, № 2 (33), Ч. 2. -- С. 102-112.

5. Цап М. М. Особливості жирнокислотного живлення коропа / М. М Цап, Й. Ф. Рівіс // Наук.-техн. бюл. Інституту біології тварин УААН, ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. -- Львів, 2006. -- Вип. 7, № 1, 2. -- С. 103-108. (Дисертант провела дослід та лабораторні дослідження відібраного матеріалу, узагальнила отримані дані, сформулювала висновки, написала статтю).

6. Цап М. М. Обмін високомолекулярних жирних кислот (ВЖК) у печінці коропа за згодовування жирових добавок / М. М. Цап, Й. Ф. Рівіс // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С. З. Ґжицького. -- Львів, 2006. -- Т. 8, № 2 (29), Ч. 2. -- С. 170-173. (Дисертант провела експериментальні та лабораторні дослідження, узагальнила отримані дані, сформулювала висновки, написала статтю).

7. Цап М. М. Жирнокислотний склад скелетних м'язів і ріст коропа при додаванні до раціону рослинних олій і фузів / М. М. Цап, Й. Ф. Рівіс // Рибне господарство. -- Київ, 2006. -- Вип. 65. -- С. 157-163. (Дисертант провела дослід, лабораторні дослідження, узагальнила отримані дані, сформулювала висновки, написала статтю).

8. Цап М. М. Вміст неетерифікованих жирних кислот у печінці коропа за згодовування олій та фузів / М. М. Цап, Й. Ф. Рівіс // Рибогосподарська наука України. -- Київ, 2008. -- № 2. -- С. 61-65. (Дисертант провела експериментальні та лабораторні дослідження, узагальнила отримані дані, написала статтю).

9. Рівіс Й. Ф.Спосіб підвищення продуктивності та біологічної цінності ставкових риб / Й. Ф. Рівіс, І. І. Грициняк, М. М. Цап, О. М Блага // Аграрна наука виробництву. -- Київ, 2008. -- № 3. -- С. 25. (Дисертант провела дослід, визначила продуктивні ознаки коропа, узагальнила отримані дані, написала статтю).

10. Патент № 28798. Україна. МПК (2006) А 23К 1/00; А 01К 61/00. Спосіб підвищення продуктивності та якості продукції ставкових риб / Й. Ф. Рівіс, І. І. Грициняк, М. М. Цап, О. М. Блага / Заявка № u 2007 08246. Заявлено 19.07.2007. Опубліковано 25.12.2007. -- Бюл. № 21. -- 6 с. (Дисертант провела дослід і патентний пошук, визначила продуктивні та якісні ознаки коропа, узагальнила отримані дані, оформила патент).

11. Цап М. М. Метаболізм високомолекулярних жирних кислот родин n-6 і n-3 у печінці коропа за згодовування жирових добавок / М. М. Цап // Матеріали ІХ Українського біохімічного з'їзду, 24-27 жовтня 2006 р. -- Харків, 2006. -- Т. 1. -- С. 191-192.

12. Цап М. М. Корекція згодовуваними фузами та оліями вмісту незамінних жирних кислот у скелетних м'язах і росту коропа / М. М. Цап // Матеріали Міжнародної наукової конференції “Механізми функціонування фізіологічних систем”, 8-11 листопада 2006 р. -- Львів, 2006. -- С. 149-150.

короп ріст комбікорм олія

АНОТАЦІЇ

Цап М.М. Жирнокислотний склад ліпідів печінки та скелетних м'язів коропів при додаванні до раціону продуктів олійного виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Інститут біології тварин УААН, Львів, 2009.

Після збагачення стандартного гранульованого комбікорму соняшниковою олією та фузом (5 % його маси) загальний вміст жирних кислот у ньому зростає в 2,4 і 2,1 разу, а кількість лінолевої кислоти - в 2,6 і 2,4 разу. При додаванні до комбікорму ріпакової олії та фузу у вказаній кількості загальний вміст жирних кислот у ньому зростає в 2,3 і 2,2 разу, а кількість лінолевої та ліноленової кислот - відповідно в 1,6-1,3 і 7-4 рази. Загальний вміст жирних кислот у хімусі товстого кишечника дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений соняшниковою і ріпаковою оліями та їх фузами, був менший у 1,4-1,6 разу, ніж у хімусі товстого кишечника коропів контрольної групи. При згодовуванні дворічкам коропа в заключний період вирощування стандартного комбікорму, збагаченого соняшниковою і ріпаковою оліями та їх фузами, загальний вміст жирних кислот у складі ліпідів і неетерифікованих жирних кислот у печінці суттєво не змінювався або був менший, ніж у печінці дворічок коропа контрольної групи, яким згодовували комбікорм без жирових добавок. У скелетних м'язах дворічок коропа, яким згодовували комбікорм, збагачений соняшниковою і ріпаковою оліями та їх фузами, загальний вміст жирних кислот у складі ліпідів і неетерифікованих жирних кислот був в 1,4-1,6 разу більший, ніж у скелетних м'язах коропів контрольної групи. При згодовуванні коропам соняшникової олії та фузу вміст поліненасичених жирних кислот у складі ліпідів скелетних м'язів зростав головним чином унаслідок збільшення кількості лінолевої, арахідонової та докозагексаєнової кислот, а при згодовуванні ріпакової олії та фузу - за рахунок збільшення кількості ліноленової, ейкозапентаєнової, докозапентаєнової та докозагексаєнової кислот.

Ключові слова: біохімія, рослинна олія та фуз, хімус товстого відділу кишечника, печінка, скелетні м'язи, ріст, короп.

Цап М. М. Жирнокислотный состав липидов печени и скелетных мышц карпов при добавлении к рациону продуктов масличного производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Інститут биологии животных УААН, Львов, 2009.

Дисcертация посвящена изучению влияния подсолнечного и рапсового масел и полученных при их рафинировании фузов (5 % от массы комбикорма) при добавлении их к скармливаемому двухлеткам карпа комбикорму в заключительный период виращивания на их рост, оплату корма и жирнокислотный состав липидов печени и скелетных мышц.

Установлено, что обогащение стандартного гранулированного комбикорма для карпа подсолнечным маслом и фузом (5 % от его массы) общее содержание жирных кислот в нем повышается в 2,4 и 2,1 раза, а количество линолевой кислоты - в 2,6 и 2,4 раза. При добавлении к комбикорму рапсового масла и фуза в указанном количестве общее содержание жирных кислот в нем возрастает в 2,3 и 2,2 раза, а линолевой и линоленовой кислот - соответственно в 1,6 и 1,3 и 7 и 4 раза. В результате этого повышаются энергетическая и биологическая ценность и продуктивное действие комбикорма, что приводит к повышению скорости роста карпов и пищевой ценности мяса.

Общее содержание жирных кислот в химусе толстого кишечника двухлеток карпов, которым скармливали комбикорм, обогащенный подсолнечным и рапсовым маслами и их фузами, было меньше в 1,4-1,6 раза, чем в химусе толстого кишечника карпов контрольной группы, что свидетельствует о более высокой степени усвоения жирных кислот, содержащихся в жировых добавках, чем в липидах комбикорма.

При скармливании двухлеткам карпа в заключительный период выращивания стандартного комбикорма, обагащенного подсолнечным и рапсовым маслами и их фузами (5 % от его массы), общее содержание жирных кислот в составе липидов и неэтерифицированных жирных кислот в печени существенно не изменилось, или было меньшим, чем в печени двухлеток карпа контрольной группы, которым скармливали комбикорм без жировых добавок. При этом в составе жирных кислот выявлено большее содержание полиненасыщенных и меньшее содержиние мононенасыщенных и насыщенных жирных кислот.

В скелетных мышцах двухлеток карпа, которым скармливали комбикорм, обогащенный подсолнечным и рапсовым маслами и их фузами, общее содержание жирных кислот в составе липидов и неэтерифицированных жирных кислот было в 1,4-1,6 раза выше, чем в скелетных мышцах карпов контрольной группы, что обусловлено повышением в их составе содержания насыщенных, мононенасыщенных и полиненасыщенных жирных кислот. При этом при скармливании карпам подсолнечного масла и фуза содержание полиненасыщенных жирных кислот в составе липидов скелетных мышц увеличивается в основном за счет повышения содержания линолевой, арахидоновой и докозагексаеновой кислот, а при скармливании рапсового масла и фуза - за счет повышения содержания линоленовой, ейкозапентаеновой, докозапентаеновой и докозагексаеновой кислот.

При скармливании двухлеткам карпа в заключительный период выращивания стандартного комбикорма, обогащенного подсолнечным и рапсовым маслами и фузами, их прирост повышается на 16,8-29,3 %, а расходы комбикорма уменшаются на 10,6-14,0 % по сравнению с этими показателями у карпов контрольной группы.

Разработана и апробирована жировая кормовая добавка, которая улучшает продуктивные и качественные показатели товарного карпа (прирост массы тела и биологическая ценность мяса).

Ключевые слова: биохимия, растительное масло и фуз, химус толстого отдела кишечника, печень, скелетные мышцы, рост, карп.

Tsap М. М. The fatty acids composition of liver lipids and sceletal muscles lipids of carp fishes under condition of adding oil-processing products to their ration. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 03.00.04 - Biochemistry. - Institute of animal biology of UAAS, Lviv, 2009.

It is established, that after enriching of standard granular fodder with sunflower oil and scrap in the quantity of 5 % from its mass, total amuont of fatty acids in it increases in 2,4 and 2,1 times, quantity of linoleic acid in 2,6 and 2,4 times. Adding in such amounts of rapeseed oil and fusas to combined fodder leads to increasing of total amount of fatty acids in it by 2,3 and 2,2 times, quantity of linoleic and linolenic acid also increases accordingly in 1,6-1,3 and 7-4 times. Total amount of fatty acids in large intestine chimus of two-years old carp fishes, which were was smaller in 1,4-1,6 times, than in large intestine chimus of control group fishes. During finishing period of fattening of two-years old carp fishes feeded with standard combined fodder enriched by sunflower and rapeseed oil and fusas, total amount of fatty acids in lipids composition and non-esterified fatty acids in liver didn't change substantially or was smaller than in liver of two-years old carps of control group, which were feeded combined fodder without fat addition. In sceletal muscles of two-years old carps, that were feeded combined fodder enriched by sunflower and rapeseed oil and fusas, total amount of fatty acids in lipids composition and non-esterified fatty acids was in 1,4-1,6 times higher, than in sceletal muscles of control group carps. Feeding of sunflower oil and fusas to carp fishes leads to increasing of concentration of polyunsaturated fatty acids in lipids composition of sceletal muscles mostly as consequence to higher quantity of linoleic, arachidonic and dokosahexaenic acids, while after feeding rapeseed oil and fusas - as consequence of increased amount of linolenic, eikosapentaenic, dokosapentaenic and dokosahexaenic acids.

Key words: biochemistry, plant oil and fusas, chimus of large intestine, liver, sceletal muscles, growth, carp.

Размещено на Allbest.ru