Фармакогностичне та хіміко-токсикологічне дослідження видів роду Чемериця флори України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Запорізький державний медичний університет

УДК 615.32 + 58.04 + 632.95.024 + 582.675.1 + 581.527

ФАРМАКОГНОСТИЧНЕ ТА ХІМІКО-ТОКСИКОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИДІВ РОДУ ЧЕМЕРИЦЯ ФЛОРИ УКРАЇНИ

15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

МЕЛЬНИК ГАЛИНА ІВАНІВНА

Запоріжжя 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор Грицик Андрій Романович, ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», завідувач кафедри фармації.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор Доля Віктор Семенович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії з курсом медичної ботаніки;

доктор фармацевтичних наук, професор Бондар Володимир Степанович, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри токсикологічної хімії.

Захист відбудеться «9» грудня 2011 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.03 при Запорізькому державному медичному університеті за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий «2» листопада 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради С. О. Васюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впровадження сучасних методів аналізу в роботу лабораторій з контролю якості ліків та судово-токсикологічної медицини є актуальним завданням фармації. У лікувальній практиці застосовують ліки синтетичного і рослинного походження та фітозбори, яким часто надають перевагу. Самолікування фітопрепаратами, що містять сильнодіючі активні речовини, призводить до небезпечних отруєнь та летальних випадків. Розширення методів діагностики отруєнь рослинною сировиною та хіміко-токсикологічного аналізу об'єктів біологічного походження, що містять біологічно активні речовини, є однією з важливих проблем сучасної медицини та фармації України.

Серед зареєстрованих випадків отруєнь велику частку становлять отруєння чемерицею, яка у вітчизняній флорі представлена трьома видами: чемериця біла (Veratrum album L.), ч. Лобелієва (V. Lobelianum Bernh.), ч. чорна (V. nigrum L.). Результати хіміко-токсикологічних досліджень мають вирішальне значення в діагностиці таких отруєнь. Відсутність сучасних методик виявлення та кількісного визначення алкалоїдів чемериці, ідентифікації рослинної сировини стали передумовою для проведення наукових досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за планом науково-дослідних робіт Проблемної комісії «Фармація» МОЗ і АМН України (протокол № 45 від 21.02.2007 р., протокол № 76 від 22.06.2011 р.) та комплексних науково-дослідних робіт кафедри фармації Івано-Франківського національного медичного університету: «Дослідження деяких дикорослих і культивованих рослин західного регіону України і можливості створення на їх основі лікарських засобів» (№ держреєстрації 0103U004377) та «Дослідження деяких дикорослих і культивованих лікарських рослин західного регіону України та розробка лікарських засобів на їх основі» (№ держреєстрації 0110U006205). Дисертантом особисто проведені фармакогностичні та хіміко-токсикологічні дослідження видів роду Чемериця.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було фармакогностичне та хіміко-токсикологічне дослідження видів роду Чемериця, розробка методів ізолювання, виявлення та кількісного визначення алкалоїдів чемериці, придатних для хіміко-токсикологічного і фармацевтичного аналізу.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

- провести інформаційний пошук та аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;

- встановити хімічний склад рослинної сировини видів роду Чемериця;

- провести морфолого-анатомічне дослідження сировини чемериці білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної;

- виявити сировинні ресурси досліджуваних видів чемериці та встановити можливості їх використання;

- розробити методики ідентифікації та кількісного визначення суми алкалоїдів чемериці фізико-хімічними методами;

- запропонувати методики ізолювання алкалоїдів чемериці із біологічного матеріалу та біологічних рідин організму;

- вивчити розподіл алкалоїдів чемериці в органах тварин, що ними отруєні;

- розробити схему хіміко-токсикологічного аналізу об'єктів біологічного походження на алкалоїди чемериці.

Об'єкт дослідження - листки і кореневища з коренями видів роду Чемериця: чемериці білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної, екстракти та виділені із сировини біологічно активні речовини, біологічний матеріал тваринного походження. чемериця алкалоїд біологічний морфологічний

Предмет дослідження - виявлення, виділення, встановлення структури і кількісного вмісту біологічно активних речовин у сировині досліджуваних видів; визначення діагностичних ознак листків ч. білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної та встановлення запасів сировини досліджуваних видів; хіміко-токсикологічний аналіз об'єктів біологічного походження на алкалоїди чемериці.

Методи дослідження. Фармакопейні: фізичні (втрата в масі при висушуванні, загальна зола, температура плавлення), хімічні (якісні реакції, титриметрія), фізико-хімічні (хроматографія на папері та в тонкому шарі сорбенту, спектроскопія, спектрофотометрія в УФ- та видимій областях спектра, хроматоспектрометрія, екстракційна фотометрія), фармакогностичні (визначення сторонніх домішок, зола, не розчинна у хлористоводневій кислоті, мікроскопія), технологічні (вибір ступеня подрібнення сировини, екстрагента, часу екстракції), біологічні (визначення мікробіологічної чистоти); ресурсознавчі (визначення методом модельних екземплярів біологічного, експлуатаційного запасів сировини та можливого обсягу щорічних заготівель); хіміко-токсикологічні (ізолювання методами Стаса-Отто, О. О. Васильєвої, В. П. Крамаренка, хлороформом, вивчення розподілу алкалоїдів чемериці в органах отруєних тварин та терміну зберігання їх в біологічному матеріалі); статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено фармакогностичне та хіміко-токсикологічне вивчення видів роду Чемериця (ч. білої, ч. Лобелієвої та ч. чорної), що зростають на Прикарпатті. Встановлено якісний склад та кількісний вміст основних груп БАР у листках та кореневищах з коренями: алкалоїдів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, аскорбінової та вільних органічних кислот. Ідентифіковано 4 органічні кислоти (бензойну, аскорбінову, лимонну, янтарну) та речовини фенольної будови: 4 гідроксикоричні кислоти (ферулову, кофейну, хлорогенову, неохлорогенову), 5 флавоноїдів (рутин, лютеолін, кверцетин, гіперозид, апігенін). Встановлено відмітні морфолого-анатомічні діагностичні ознаки листків ч. білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної.

Розроблено методики контролю якості сировини ч. білої з урахуванням експериментально встановлених показників, рекомендовано оптимальні терміни заготівлі. Обґрунтовано можливість розширення сировинної бази за рахунок листків морфологічно близьких видів Veratrum album L. та V. Lobelianum Bernh. Визначено місця зростання досліджуваних видів у західному регіоні України та обсяги можливих щорічних заготівель ЛРС.

Вперше вивчено поведінку алкалоїдів чемериці по відношенню до проявників, що застосовуються в загальному ТШХ-скринінгу речовин основного характеру. Розроблено спосіб виявлення алкалоїдів чемериці у сировині і біологічному матеріалі методом ТШХ.

Удосконалено методику екстрагування та титриметричного визначення алкалоїдів чемериці у ЛРС. Вперше розроблено екстракційно-фотометричну та УФ-спектрофотометричну методики кількісного визначення суми алкалоїдів чемериці, придатні для хіміко-токсикологічного та фармацевтичного аналізу.

Встановлено оптимальні умови екстракції алкалоїдів чемериці з водних розчинів органічними розчинниками та розроблено методику їх ізолювання з біологічного матеріалу за допомогою хлороформу. Вперше порівняно ефективність загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання щодо алкалоїдів чемериці.

Визначено розподіл алкалоїдів чемериці в органах отруєних тварин та рекомендовано оптимальні об'єкти для проведення хіміко-токсикологічного аналізу. Вперше розроблено схему спрямованого хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на алкалоїди чемериці та внесено доповнення до загальної схеми ТШХ-скринінгу органічних отрут, що дозволяє не втратити алкалоїди чемериці при неспрямованому дослідженні.

Новизну роботи підтверджено патентом України на корисну модель № 53659 від 11.10.2010 р. та позитивним рішенням на видачу патенту України на корисну модель (заявка № u201100484 від 17.01.2011 р.).

Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень видано інформаційний лист «Відмітні морфолого-анатомічні ознаки рослин роду Чемериця» (лист № 116 - 2010, випуск 22 з проблеми «Фармація», протокол № 63 від 22.04.2010 р.), методичні рекомендації «Розповсюдження, ідентифікація та перспективи використання видів роду Чемериця» (затверджено вченою радою ІФНМУ, протокол № 10 від 27.10.2009 р.), розроблено проекти МКЯ на листки та кореневища з коренями чемериці білої (Veratrum album L.).

Матеріали, які викладено в інформаційному листі та методичних рекомендаціях, впроваджено в практичну роботу лабораторій Івано-Франківської територіальної Держлікінспекції, Івано-Франківського ОДОСП, ДП «Івано-Франківськстандартметрологія», Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи (акти впровадження від 14.01.2011, 01.03.2011, 15.03.2011, 24.02.2010 відповідно).

Теоретичні положення і результати експериментальних досліджень впроваджено в навчальний процес вищих навчальних закладів IV рівня акредитації: кафедри фармакології Буковинського державного медичного університету, кафедр фармакогнозії з курсом ботаніки, фармакогнозії та фармацевтичної хімії і технології ліків ФПО Запорізького державного медичного університету, кафедр фармації та хімії Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії Луганського державного медичного університету, кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кафедр ботаніки, токсикологічної хімії, фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, кафедри фармакогнозії, технології ліків та медичної ботаніки Донецького національного медичного університету (акти впровадження від 01.10.2009; 23.12.2009, 04.03.2011; 15.12.2009, 31.12.2009, 19.12.2010; 29.12.2009, 05.01.2011; 04.01.2010, 05.01.2011; 18.01.2010; 19.01.2010, 04.02.2011; 27.12.2010; 01.03.2011 відповідно).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз літературних джерел за темою дисертації, виконано експериментальну частину роботи, опрацьовано та систематизовано результати досліджень, які оформлено таблицями, діаграмами, рисунками, фотознімками. Разом з науковим керівником визначено мету і задачі досліджень та проаналізовано отримані результати. Співавторами наукових праць є керівник дисертаційної роботи і науковці, спільно з якими було проведено дослідження. Заготівлю сировини проводили спільно зі співробітниками державного дендрологічного парку «Дружба» ім. Зіновія Павлика Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; спектрофотометричні дослідження проводили у лабораторії з контролю якості лікарських засобів Івано-Франківської територіальної держлікінспекції; дослідження з розподілу алкалоїдів чемериці в тканинах отруєних тварин проводились на кафедрі нормальної анатомії Івано-Франківського національного медичного університету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на регіональній науково-практичній конференції «Антибіотикотерапія у внутрішній медицині і хірургії» (Івано-Франківськ, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Судова фармація, доказова фармація та фармацевтичне законодавство» (Харків, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми біології, екології та хімії» (Запоріжжя, 2007), XXVI науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, дослідження та апробації лікарських засобів» (Харків, 2009), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми судово-токсикологічної науки і практики» (Харків, 2009), III науково-практичній конференції з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2009), XXVII науково-практичній конференції з міжнародною участю «Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів» (Харків, 2010), VII науково-практичній конференції з міжнародною участю «Судова фармація, доказова фармація та фармацевтичне законодавство, як складові фармацевтичного права у програмі реалізації державної політики в сфері боротьби із злочинністю та порушеннями правил обігу психоактивних речовин на 2011- 2017 рр.» (Харків, 2010).

Апробацію роботи проведено 06.05.2011 р. на міжкафедральному засіданні професорсько-викладацького складу кафедр фармації, фармакології з курсом клінічної фармакології, біологічної хімії ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет».

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць, в тому числі 8 статей (із них 4 у фахових наукових виданнях), патент України на корисну модель, позитивне рішення на видачу патенту України на корисну модель, 5 тез доповідей, інформаційний лист МОЗ України, методичні рекомендації.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1), об'єктів і методів дослідження (розділ 2), експериментальних досліджень (розділи 3 - 5), загальних висновків, додатків та списку використаних джерел. Дисертація викладена на 220 сторінках (обсяг основного тексту складає 156 сторінок), ілюстрована 36 рисунками, 70 таблицями, 27 додатками (31 сторінка). Список використаних джерел містить 171 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Сучасний стан дослідження видів роду Чемериця (огляд літератури)

В огляді літератури наведено ботанічну характеристику роду Чемериця (родина Мелантієві) та географічне розповсюдження найбільш вивчених видів, хімічний склад рослин, їх фармакологічну та токсикологічну дію, застосування у світовій медицині, ветеринарії, гомеопатії.

Аналіз літературних джерел свідчить про те, що трапляються численні випадки гострих, летальних та суїцидальних отруєнь водними та спиртовими екстрактами з чемериці, клінічна картина отруєнь чемерицею та морфологічні зміни в організмі при цьому не характерні і мають багато спільного з отруєнням алкалоїдами болиголова та аконіта. Фармакогностичне та хіміко-токсикологічне вивчення видів роду Чемериця з метою розробки сучасних методів аналізу сировини та алкалоїдів чемериці має теоретичну і практичну значимість.

Об'єкти і методи дослідження

Як об'єкти дослідження було обрано листки і кореневища з коренями чемериці білої (Veratrum album L.), ч. Лобелієвої (V. Lobelianum Bernh.) та ч. чорної (V. nigrum L.), екстракти та індивідуальні біологічно активні речовини, виділені з них, біологічний матеріал, що містив алкалоїди чемериці.

В ході виконання експериментальної частини були використані сучасні методи аналізу: фармакопейні (фізичні, хімічні, фізико-хімічні, фармакогностичні, технологічні, біологічні), ресурсознавчі, хіміко-токсикологічні та статистичні.

Фармакогностичне дослідження видів роду Чемериця

На основі хімічного скринінгу та хроматографічного дослідження у кореневищах з коренями і листках ч. білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної виявлено алкалоїди, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, дубильні речовини, органічні кислоти, вуглеводи, сапоніни.

Для виділення БАР та поділу їх на індивідуальні сполуки застосовували метод препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі сорбенту з наступною рехроматографією і дробною кристалізацією. Вивчено якісний склад фенольних сполук у сировині досліджуваних видів. Виявлено 9 сполук, які за результатами якісних реакцій, температурою плавлення, даних УФ-спектрів, ПХ та ТШХ у порівнянні зі стандартними зразками ідентифіковані як кверцетин (3,5,7,3',4'-пентагідроксифлавон), лютеолін (5,7,3',4'-тетрагідроксифлавон), апігенін (5,7,3'-тригідроксифлавон), гіперозид (кверцетин-3-О-в-галактопіранозид), рутин (3-рамноглюкозид кверцетину), кофейну (3,4-дигідроксикоричну), ферулову (3-метокси-4-гідроксикоричну), хлорогенову (5-О-кофеїл-D-хінну), неохлорогенову (3-О-кофеїл-D-хінну) кислоти.

Методом паперової хроматографії виявлено вільні органічні кислоти. У порівнянні зі стандартними зразками в досліджуваних видах сировини ідентифіковані бензойна, аскорбінова, лимонна, янтарна кислоти.

Ідентифікацію алкалоїдів чемериці проводили хімічними (кольорові, осадові реакції) та фізико-хімічними методами (ТШХ, УФ-спектроскопія).

Результати проведених досліджень наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Результати деяких реакцій ідентифікації алкалоїдів чемериці

Реагент	Забарвлення / чутливість, мкг
Калію йодиду (4 %) йодований розчин (2 %)	Коричневе / 1,0
Калію йодовісмутату розчин	Оранжево-червоне / 0,6
Ртуті(II) хлориду розчин у калію йодиді	Помутніння / 0,6
Сульфомолібденовий реактив	Червоно-фіолетове / 0,6
Сірчана кислота концентрована	Малиново-червоне / 0,3
Суміш сірчаної і азотної кислот концентрованих (1:1)	Жовте / 1,0
Оцтовий ангідрид в сірчаній кислоті концентрованій	Рожеве / 0,6

Встановлено, що сірчана кислота концентрована та розчин калію йодовісмутату є найбільш чутливими щодо алкалоїдів чемериці, тому в подальшому для проявлення плям при ТШХ дослідженні використано розчин калію йодовісмутату.

Методом тонкошарової хроматографії вивчено поведінку алкалоїдів чемериці у 14 системах розчинників, з яких 10 систем визнано стандартними Міжнародним комітетом з систематичного токсикологічного аналізу Міжнародної асоціації судових токсикологів, та взаємодію з проявниками, що застосовують в загальному ТШХ-скринінгу органічних отрут основного характеру.

Результати проведених досліджень вказують, що у стандартних системах не спостерігали ефективного розділення алкалоїдів чемериці. Найбільш придатними виявились системи: петролейний ефір - ацетон - диетиламін (40:10:2,5) та хлороформ - метанол - 25 % розчин аміаку (90:8:2).

З метою стандартизації, раціонального використання і можливості застосування різних видів чемериці проведено визначення кількісного вмісту основних груп біологічно активних речовин.

Кількісний вміст суми алкалоїдів, дубильних речовин, аскорбінової та органічних кислот в сировині визначали за фармакопейними методиками, суми фенольних сполук - спектрофотометричним методом у перерахунку на хлорогенову кислоту.

Встановлено, що вміст суми алкалоїдів у сировині різних видів суттєво не відрізняється і становить у кореневищах з коренями ч. білої (1,55 ± 0,19) %, ч. Лобелієвої (1,66 ± 0,15) %, ч. чорної (1,40 ± 0,09) %, у листках - (0,76 ± 0,05) %, (0,71 ± 0,30) %, (0,58 ± 0,06) % відповідно.

Результати досліджень свідчать, що у сировині ч. білої, заготовленої в гірських районах, кількісний вміст суми алкалоїдів був найбільшим і становить від (0,76 ± 0,05) % до (1,02 ± 0,06) % у листках та від (1,44 ± 0,10) % до (1,55 ± 0,19) % у кореневищах з коренями.

Найбільший вміст суми алкалоїдів у листках спостерігали на початку відростання та в період масового відростання рослин, у кореневищах з коренями - на початку відростання рослин досліджуваних видів.

Кількісний вміст суми фенольних сполук був найбільшим у фазу масового відростання: у листках ч. білої становить (9,78 ± 0,09) %, ч. Лобелієвої (7,89 ± 1,62) %, ч. чорної (8,15 ± 1,86) %. Встановлено, що у кореневищах з коренями найбільшим вміст суми фенольних сполук був на початку відростання: у ч. білої становить (4,08 ± 0,08) %, ч. Лобелієвої (4,13 ± 0,22) %, ч. чорної (4,19 ± 1,56) %.

Встановлено, що вміст дубильних речовин на початку відростання переважав у листках: ч. білої становить (2,50 ± 1,75) %, ч. Лобелієвої (4,34 ± 0,75) %, ч. чорної (1,79 ± 0,23) %, у кореневищах з коренями (1,31 ± 1,18) %, (0,49 ± 0,19) %, (0,52 ± 0,22) % відповідно.

Максимальне накопичення аскорбінової кислоти у листках досліджуваних видів виявлено у період масової вегетації, яке становить для ч. білої (0,26 ± 0,12) %, ч. Лобелієвої (0,34 ± 0,13) %, ч. чорної (0,25 ± 0,11) %, а у кореневищах з коренями на початку відростання (0,05 ± 0,02) %, (0,04 ± 0,01) %, (0,03 ± 0,02) % відповідно.

Вміст вільних органічних кислот у листках на початку відростання у ч. білої становить (1,16 ± 0,14) %, ч. Лобелієвої (1,27 ± 0,01) %, ч. чорної (1,51 ± 0,12) %, а у кореневищах з коренями (0,93 ± 0,16) %, (1,12 ± 0,02) %, (1,26 ± 0,12) % відповідно і суттєво не залежить від місця зростання.

Кількісний вміст виявлених біологічно активних речовин у сировині ч. білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної виявився близьким і не становить суттєвої різниці. Встановлено, що за вмістом алкалоїдів і фенольних сполук листки всіх видів є перспективною сировиною.

Проведено товарознавчий аналіз листків і кореневищ з коренями ч. білої з різних місць зростання. Визначено числові показники доброякісності сировини за вмістом суми алкалоїдів (не менше 1,0 % для кореневищ з коренями і 0,5 % для листків), суми фенольних сполук (не менше 4,0 % для кореневищ з коренями і 6,0 % для листків), сторонніх домішок (не більше 10,0 % для кореневищ з коренями, не більше 5,0 % для листків), за втратою в масі при висушуванні (не більше 14,0 % для кореневищ з коренями, не більше 12,0 % для листків), за вмістом золи загальної (не більше 10,0 %) та золи, не розчинної у кислоті хлористоводневій (не більше 2,0 %). Досліджено зміни у сировині під час зберігання, що дозволило встановити термін придатності сировини - 4 роки. Результати досліджень використано для розробки МКЯ на «Чемериці білої листки», «Чемериці білої кореневища з коренями».

Проведено морфолого-анатомічне дослідження видів роду Чемериця. Результати анатомічного вивчення надземної частини видів чемериць використано для стандартизації сировини і виявлення ч. білої як можливої домішки у сировині видів тирличів.

Відмітні анатомічні ознаки листків ч. білої представлено на рис. 1.

Тетраперигенний Простий волосок Рафіди

продиховий комплекс з грубо-бородавчатою

кутикулою

Рис. 1 Анатомічні ознаки листків чемериці білої

За матеріалами досліджень в практику МОЗ України впроваджено інформаційний лист «Відмітні морфолого-анатомічні ознаки рослин роду Чемериця» № 116 - 2010, випуск 22 з проблеми «Фармація» (протокол № 63 від 22.04.2010 р.)

Методом модельних екземплярів проведено визначення запасів кореневищ з коренями та листків ч. білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної на території Івано-Франківської, Волинської та Львівської областей загальною площею 24,35 га, 19,4 га, 2,5 га відповідно. На встановлених заростях визначено урожайність, біологічний запас, експлуатаційний запас, обсяг можливих щорічних заготівель, що для кореневищ з коренями ч. білої становить (652,10 ± 80,58) кг, ч. Лобелієвої (490,23 ± 106,19) кг, для листків (649,23 ± 85,57) кг і (440,31 ± 85,23) кг відповідно.

Методи хімічного аналізу алкалоїдів у рослинній сировині чемериці білої та модельних розчинах

Методом ТШХ встановлено, що хлороформні екстракти листків і кореневищ з тмкоренями ч. білої містять від 9 до 11 речовин, які за максимумами абсорбції УФ-спектрів, забарвленням плям після обробки хромогенними реактивами, хроматографічною рухливістю віднесені до алкалоїдів чемериці (рис. 2).

За результатами досліджень розроблено спосіб виявлення алкалоїдів чемериці білої в рослинній сировині та біологічному матеріалі (патент України на корисну модель № 53659 від 11.10.2010 р.).

Для кількісного визначення алкалоїдів чемериці проведено спектроскопічне дослідження екстрактів із сировини ч. білої у порівнянні зі стандартним зразком вератридину. Встановлено, що максимум поглинання вератридину в УФ-області припадає на довжину хвилі 292 нм; максимуми поглинання екстрагованих сполук спостерігали при довжині хвиль 249, 268, 292 нм; розраховано значення питомого та молярного показників поглинання вератридину при довжині хвилі 292 нм. УФ-спектрофотометричне визначеня вератридину можна проводити в інтервалі концентрацій від 20 до 200 мкг/мл (відносна невизначеність середнього результату ± 3,74 %). Кількісне визначення суми алкалоїдів чемериці білої за УФ-спектрофотометричною методикою проводили у перерахунку на вератридин.

За результатами досліджень розроблено спосіб визначення алкалоїдів чемериці білої в рослинній сировині та біологічному матеріалі (позитивне рішення на видачу патенту України на корисну модель, заявка № u201100484 від 17.01.2011 р.).

Для екстракційно-фотометричного визначення вератридину та суми алкалоїдів чемериці розроблено методику на основі реакції утворення іонних асоціатів вератридину з метиловим оранжевим (рис. 3).

Встановлено, що іонні асоціати максимально екстрагуються хлороформом при рН = 4,4. Результати досліджень свідчать, що 5,00 мл 0,02 % розчину метилового оранжевого є оптимальним об'ємом для проведення кількісного визначення вератридину. Екстракційно-фотометричну методику можна застосовувати для визначення вератридину в інтервалі концентрацій від 20 мкг до 160 мкг (відносна невизначеність середнього результату не перевищує ± 1,37 %).

Рис. 3 Структура іонного асоціату вератридину з барвником

Розроблено методику екстракційно-фотометричного визначення суми алкалоїдів чемериці білої у перерахунку на вератридин. Відносна невизначеність середнього результату ± 5,12 %.

Важливе значення у сучасному хіміко-токсикологічному аналізі має вибір оптимального методу ізолювання токсичних речовин органічними розчинниками.

Для екстрагування алкалоїдів чемериці білої із водних розчинів в лужному середовищі застосовували гексан, хлороформ і диетиловий ефір (рис. 4).

Рис. 4 Залежність ступеню екстракції алкалоїдів чемериці білої від рН середовища і природи розчинника (1 - хлороформ, 2 - диетиловий ефір)

Встановлено, що гексан практично не екстрагує алкалоїдів чемериці. Ефективне екстрагування алкалоїдів чемериці хлороформом починається при рН = 3,0 - 4,0 та досягає максимуму (70м- 75 %) в інтервалі рН = 6,0 - 12,0, диетиловим ефіром - при рН = 6,0 - 7,0 і досягає максимуму (60 %) при рН = 8,0 - 12,0.

Виділення алкалоїдів чемериці із біологічного матеріалу

За допомогою загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів О. О. Васильєвої, В. П. Крамаренка, Стаса-Отто та хлороформу проведено ізолювання алкалоїдів чемериці із біологічного матеріалу та біологічних рідин (табл. 3).

Таблиця 3

Результати ізолювання суми алкалоїдів чемериці та вератридину із об'єктів біологічного походження

Метод ізолювання	Виділено алкалоїдів ( ± Д), %, n = 6
	УФ-спетрофотометричне визначення	Екстракційно-фотометричне визначення
Із печінки
О. О. Васильєвої	49,71 ± 2,57	53,93 ± 4,04
В. П. Крамаренка	34,16 ± 0,61	32,14 ± 1,55
Стаса-Отто	43,10 ± 1,46	48,59 ± 1,79
Хлороформом	78,52 ± 2,81	72,34 ± 2,37
Хлороформом (після реекстракції)	69,52 ± 1,75	69,18 ± 3,88
Хлороформом (з очисткою гексаном)	63,42 ± 2,27	59,81 ± 3,88
Із крові
Хлороформом методика I	55,65 ± 1,67 78,82 ± 1,21*	62,76 ± 1,55 72,34 ± 3,36*
Хлороформом методика II	49,70 ± 2,01 89,46 ± 2,09*	46,51 ± 2,69 83,17 ± 3,36*
Із сечі
О. О. Васильєвої	52,28 ± 1,47	42,10 ± 1,94
В. П. Крамаренка	48,40 ± 1,47	48,42 ± 3,88
Стаса-Отто	74,53 ± 2,01	76,40 ± 3,36
Хлороформом	76,98 ± 2,55 78,59 ± 2,01*	71,89 ± 3,88 69,18 ± 3,88*

Для досліджень використано модельні суміші препарату «Чемерична вода» (650 мкг/мл) та вератридину (600 мкг) з печінкою, що не зазнала гнилісних змін, сечею та кров'ю. Кількість препарату «Чемерична вода» та СЗ вератридину розраховані з даних наукової літератури щодо кількості алкалоїдів чемериці в органах і тканинах людини при смертельних отруєннях.

Розроблено методику ізолювання алкалоїдів чемериці хлороформом та її модифікацію, яка полягає в попередній екстракції біологічного матеріалу гексаном для видалення ліпофільних сполук. На основі результатів ізолювання суми алкалоїдів чемериці хлороформом із печінки застосовано цей розчинник для ізолювання алкалоїдів чемериці з крові та сечі.

Встановлено, що ізолювання алкалоїдів чемериці за допомогою хлороформу є найбільш ефективним. Витяги практично звільнені від співекстрактивних речовин, що дозволяє виявляти алкалоїди чемериці методом ТШХ та не заважає УФ-спектрофотометричному й екстракційно-фотометричному визначенню суми алкалоїдів чемериці.

За результатами виконаних досліджень розроблено схему (рис. 5) спрямованого хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на алкалоїди чемериці.

Розроблено доповнення до загальної схеми ТШХ-скринінгу органічних отрут, що дозволяє не втратити алкалоїди чемериці при неспрямованому дослідженні біологічного матеріалу на невідому отруту.

Ідентифікацію алкалоїдів чемериці рекомендується проводити методом ТШХ, проявник - реактив Драгендорфа у модифікації за Муньє. За умов позитивного результату, підтверджуюче дослідження проводити методом УФ-спектроскопії. Кількісне визначення суми алкалоїдів - за УФ-спектрофотометричною та екстракційно-фотометричною методиками.

Проведено дослідження з розподілу алкалоїдів чемериці в тканинах отруєних тварин. Встановлено, що після внутрішньошлункового введення, алкалоїди чемериці можна виявити в шлунку із вмістом, нирках, крові, кишечнику із вмістом, печінці, серці, селезінці, легенях, мозку (рис. 6).

Рис. 6 Розподіл алкалоїдів чемериці в органах отруєних тварин

Встановлено, що через 21 добу ще можливо виявити алкалоїди чемериці в біологічному матеріалі при його гнитті.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі проведено фармакогностичне та хіміко-токсикологічне вивчення видів роду Чемериця (чемериці білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної), які зростають на Прикарпатті, встановлено кількісний вміст основних біологічно активних речовин в сировині, проведено морфолого-анатомічне дослідження видів, визначено оптимальні терміни заготівлі ЛРС, визначено найефективніший метод ізолювання, розроблено способи виявлення та визначення алкалоїдів чемериці, придатні для хіміко-токсикологічного і фармацевтичного аналізу.

2. Вперше на основі хімічного скринінгу та хроматографічного дослідження у кореневищах з коренями і листках ч. білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної виявлено алкалоїди, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, дубильні речовини, органічні кислоти, вуглеводи, сапоніни. Ідентифіковано 4 органічні кислоти (бензойну, аскорбінову, лимонну, янтарну) та речовини фенольної будови: 4 гідроксикоричні кислоти (ферулову, кофейну, хлорогенову, неохлорогенову), 5 флавоноїдів (рутин, лютеолін, кверцетин, гіперозид, апігенін).

3. Встановлено, що кількісний вміст основних біологічно активних речовин у сировині досліджуваних видів не відрізняється. У сировині ч. білої, заготовленої в гірських районах, вміст суми алкалоїдів більший у листках (0,76 ± 0,05 - 1,02 ± 0,06) % і кореневищах з коренями (1,44 ± 0,10 - 1,55 ± 0,19) %, ніж на низинних територіях (0,52 ± 0,02 - 0,69 ± 0,03) %, і (1,12 ± 0,02 - 1,13 ± 0,03) % відповідно.

4. Встановлено показники якості сировини чемериці білої та розроблено МКЯ на «Чемериці білої кореневища з коренями», «Чемериці білої листки». Проведено морфолого-анатомічне дослідження сировини чемериці білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної та встановлено відмітні діагностичні ознаки.

5. Обґрунтовано можливість розширення сировинної бази за рахунок листків морфологічно близьких видів Veratrum album L. та V. Lobelianum Bernh. Встановлено найбільш раціональні терміни заготівлі сировини. Визначено місця зростання досліджуваних видів та обсяги можливих щорічних заготівель ЛРС.

6. Вперше вивчено поведінку алкалоїдів чемериці по відношенню до проявників, що застосовуються в загальному ТШХ-скринінгу речовин основного характеру. Розроблено спосіб виявлення алкалоїдів чемериці білої в рослинній сировині та біологічному матеріалі методом тонкошарової хроматографії.

7. Розроблено УФ-спектрофотометричну та екстракційно-фотометричну методики кількісного визначення суми алкалоїдів чемериці білої у перерахунку на вератридин; відносна невизначеність середнього результату ± 4,71 % та ± 5,12 % відповідно. Встановлено, що хлороформ і диетиловий ефір можна використовувати для екстракції алкалоїдів чемериці білої у лужному середовищі.

8. Вперше порівняно ефективність загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання щодо алкалоїдів чемериці. Встановлено, що за методом О. О. Васильєвої ізолювання алкалоїдів чемериці із біологічного матеріалу становить до (49,71 ± 2,57) %, В. П. Крамаренка - до (34,16 ± 0,61) %, Стаса-Отто - до (43,10 ± 1,46) %, найефективніше ізолювання хлороформом за розробленою методикою - до (78,52 ± 2,81) %.

9. Встановлено розподіл алкалоїдів чемериці в органах отруєних тварин та рекомендовано оптимальні об'єкти для проведення хіміко-токсикологічного аналізу.

10. Розроблено схему спрямованого хіміко-токсикологічного аналізу біологічного матеріалу на алкалоїди чемериці та доповнення до загальної схеми ТШХ-скринінгу органічних отрут, що дозволяє не втратити алкалоїди чемериці при неспрямованому дослідженні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мельник Г. І. Дослідження біологічно активних речовин у рослинах роду Чемериця / Г. І. Мельник, А. Р. Грицик // Фармацевтичний часопис. 2009. № 2 (10). С. 23 - 24. (Дисертант виконала дослідження, узагальнила отримані результати, підготувала статтю до друку).

2. Мельник Г. І. Розповсюдження рослин роду Чемериця / Г. І. Мельник, А. Р. Грицик // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. 2009. Том 4. № 2. С. 45 - 48. (Дисертантом особисто проведено експериментальні дослідження, статистично опрацьовано результати, підготовлено статтю до друку).

3. Мельник Г. І. Застосування методу УФ-спектроскопії в аналізі вератрових алкалоїдів / Г. І. Мельник, А. Р. Грицик // Український вісник психоневрології. 2010. Том 18. Вип. 2 (63), додаток. С. 71 - 72. (Дисертантом самостійно виконано експериментальні дослідження, узагальнено отримані результати, підготовлено матеріал до друку).

4. Мельник Г. І. ТШХ-скринінг деяких токсичних речовин видів роду Чемериця / Г. І. Мельник, А. Р. Грицик // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. 2010. Том 5. № 4. С. 204 - 206. (Дисертант виконала дослідження, узагальнила отримані результати, підготувала статтю до друку).

5. Грицик А. Р. Дослідження анатомічної будови рослин роду Тирлич та чемериці білої / А. Р. Грицик, Г. І. Мельник // Український вісник психоневрології. 2006. Том 14. Вип. 2 (47), додаток. С. 135 - 138. (Дисертантом особисто проведено мікроскопічні дослідження ч. білої, узагальнено результати, підготовлено статтю до друку).

6. Мельник Г. І. Хроматографічне дослідження алкалоїдів чемериці в біологічному матаріалі / Г. І. Мельник // Український вісник психоневрології. 2009. Том 17. Вип. 2 (59), додаток. С. 119 - 120. (Дисертантом самостійно проведено експериментальні дослідження, статистично опрацьовано результати, підготовлено статтю до друку).

7. Дослідження фармакологічної активності рослинних екстрактів / А. Р. Грицик, Н. І. Тучак, Л. М. Грицик, Н. М. Посацька, В. А. Сологуб, С. П. Колісник, Г. І. Мельник // Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, вивчення і апробації лікарських засобів: зб. матеріалів XXVII наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Х.: вид-во НФаУ, 2010. С. 238 - 244. (Дисертант виконала частину дослідження, узагальнила отримані результати, підготувала статтю до друку).

8. Мельник Г. И. Применение тонкослойной хроматографи в анализе лекарственного растительного сырья / Г. И. Мельник, А. Р. Грицык // Пути и формы совершенствования фармацевтического образования. Поиск новых физиологически активних веществ: материалы 4-й Всероссийской с междунар. участием науч.-метод. конф. «Фармобразование-2010». Воронеж: Издательско-полиграфический центр Воронежского государственного университета, 2010. Ч. II. С. 254 - 256. (Дисертантом самостійно проведено експериментальні дослідження, статистично опрацьовано результати, підготовлено статтю до друку).

9. Патент України на корисну модель № UA 53659, МПК (2009) G01N 33/50, G01N 33/15, A61K 31/56. Спосіб виявлення алкалоїдів чемериці білої в рослинній сировині та біологічному матеріалі / Мельник Г. І., Грицик А. Р. № u 2010 05150 ; заявл. 28.04.2010 ; опубл. 11.10.2010, Бюл. № 19. (Дисертантом особисто проведено експериментальні дослідження, підготовлено патент до друку).

10. Позитивне рішення на видачу патенту України на корисну модель. Спосіб визначення алкалоїдів чемериці білої в рослинній сировині та біологічному матеріалі / Мельник Г. І. № u201100484; заявл. 17.01.2011. (Дисертантом особисто проведено експериментальні дослідження, підготовлено патент до друку).

11. Грицик А. Р. Відмітні морфолого-анатомічні ознаки рослин роду Чемериця: [інформ. лист] // А. Р. Грицик, Г. І. Мельник. К., 2010 - Вип. 22, № 116 - 2010. Вид-во Укрмедпатентінформ. 4 с. (Затверджено проблем. Комісією «Фармація», протокол № 63 від 22.04.2010 р.). (Дисертантом особисто проведено експериментальні дослідження, підготовлено лист до друку).

12. Мельник Г. І. Розповсюдження, ідентифікація та перспективи використання видів роду Чемериця: [метод. рек.] // Г. І. Мельник, А. Р. Грицик. Л., 2009. ДП «Друкарня ГВ УМВСУ у Львівській області». 28 с. (Дисертантом самостійно виконано експериментальні дослідження, узагальнено результати, підготовлено матеріал до друку).

13. Дослідження антимікробних властивостей лікарської рослинної сировини / А. Р. Грицик, Л. М. Грицик, Г. І. Мельник, В. А. Сологуб // Антибіотикотерапія у внутрішній медицині і хірургії: зб. матеріалів регіон. наук.-практ. конф., 24 трав. 2006 р.: тези доп. Івано-Франківськ, 2006. С. 6. (Дисертант узагальнила отримані результати, зробила висновки і підготувала доповідь).

14. Мельник Г. І. Морфолого-анатомічне дослідження надземних і підземних органів Veratrum album L. / Г. І. Мельник, А. Р. Грицик // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: зб. матеріалів Міжнар. конф. присвяченої 20-річчю біологічного факультету ЗНУ, 29 берез. 1 квіт. 2007 р.: тези доп., частина 1. Запоріжжя, 2007. С. 62 - 64. (Дисертантом проведено мікроскопічні дослідження, узагальнено результати, підготовлено доповідь).

15. Мельник Г. І. Дослідження гідроксикоричних кислот видів роду Чемериця / Г. І. Мельник, А. Р. Грицик // Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, дослідження та апробації лікарських засобів: зб. матеріалів XXVI наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 12 берез. 2009 р.: тези доп. Х., 2009. С. 69 - 70. (Дисертант особисто виконала дослідження, узагальнила отримані результати, підготувала доповідь).

16. Мельник Г. І. Хімічний аналіз рослин роду Чемериця / Г. І. Мельник, А. Р. Грицик // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів: зб. матеріалів III-ї наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 1 - 2 жовт. 2009 р.: тези доповідей. Т., 2009. С. 137. (Дисертантом проведено дослідження, узагальнено результати, підготовлено доповідь).

17. Грицик А. Р. Дослідження антимікробної активності екстрактів чемериці білої / А. Р. Грицик, Г. І. Мельник, О. Б. Сребродольський // Ліки - людині. Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів: зб. матеріалів XXVII наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 4 лют. 2010 р.: тези доповідей. Х., 2010. С. 37. (Дисертант узагальнила отримані результати, зробила висновки і підготувала доповідь).

АНОТАЦІЯ

Мельник Г. І. Фармакогностичне та хіміко-токсикологічне дослідження видів роду Чемериця флори України. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2011.

Проведено фармакогностичне та хіміко-токсикологічне дослідження видів тмроду Чемериця (Veratrum L.). У сировині чемериці білої, ч. Лобелієвої, ч. чорної виявлено алкалоїди, флавоноїди, гідроксикоричні кислоти, дубильні речовини, органічні кислоти, вуглеводи, сапоніни та встановлено їх кількісний вміст.

Встановлено відмітні морфолого-анатомічні ознаки листків. Проведено ресурсознавчі дослідження та визначено обсяги можливих щорічних заготівель сировини.

Розроблено спосіб виявлення алкалоїдів чемериці методом ТШХ та методики кількісного визначення суми алкалоїдів за допомогою оптичних методів. Встановлено оптимальні умови екстрагування алкалоїдів чемериці із водних розчинів органічними розчинниками.

Порівняно ефективність загальних методів ізолювання органічних отрут основного характеру щодо алкалоїдів чемериці та розроблено методику їх ізолювання. Розроблено схему хіміко-токсикологічного аналізу біоматеріалу на алкалоїди чемериці та доповнення до загальної схеми неспрямованого ТШХ-скринінгу органічних отрут, що дозволяють не втратити алкалоїди чемериці.

Ключові слова: чемериця біла, чемериця Лобелієва, чемериця чорна, біологічно активні речовини, морфолого-анатомічне дослідження, хроматографія, спектрофотометрія, екстракція, ізолювання із біологічного матеріалу.

АННОТАЦИЯ

Мельник Г. И. Фармакогностическое и химико-токсикологическое исследование видов рода Чемерица флоры Украины. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия. - Запорожский государственный медицинский университет МЗ Украины, Запорожье, 2011.

Проведено комплексное фармакогностическое и химико-токсикологическое исследование видов рода Чемерица (Veratrum L.). Установлено, что корневища с корнями и листья чемерицы белой, ч. Лобеля, ч. черной содержат алкалоиды, флавоноиды, дубильные вещества, гидроксикоричные кислоты, органические кислоты, полисахариды, сапонины. С использованием химических и физико-химических методов в сырье исследуемых видов определено количественное содержание этих веществ.

Идентифицировано органические кислоты, вещества фенольной структуры: 3,5,7,3',4'-пентагидроксифлавон, 5,7,3',4'-тетрагидроксифлавон, 5,7,3'-тригидроксифлавон, кверцетин-3-О-в-галактопиранозид, 3-рамноглюкозид кверцетина, кофейную, феруловую, хлорогеновую, неохлорогеновую кислоты.

Полученные данные свидетельствуют, что листья морфологически близких видов чемерицы белой и ч. Лобеля являются перспективными источниками сырья. В результате мониторинга установлено, что накопление биологически активных веществ в сырье зависит от места произрастания растения: сырье ч. белой, заготовленное в горных районах содержит больше алкалоидов и фенольных соединений.

Изучены общие и диагностические признаки морфолого-анатомического строения чемерицы белой, ч. Лобеля, ч. черной, которые нашли отражение в информационном письме «Отличительные морфолого-анатомические признаки растений рода Чемерица».

Установлены показатели качества и оптимальные сроки заготовки лекарстенного растительного сырья. Разработаны проекты методик контроля качества «Чемерицы белой листья», «Чемерицы белой корневища с корнями». Установлены места произрастания и определены запасы сырья видов рода Чемерица на територии Ивано-Франковской, Львовской, Волынской областей. Объемы возможных ежегодных заготовок чемерицы белой и ч. Лобеля на установленных зарослях достаточные для промышленной заготовки.

Установлено хроматографическое поведение алкалоидов чемерицы в условиях общей схемы ТСХ-скрининга органических ядов. ТСХ-исследование проводили в 14 системах растворителей, 10 из которых признаны стандартными Международным комитетом по систематическому токсикологическому анализу Международной ассоциации судебных токсикологов, изучено взаимодействие алкалоидов чемерицы с некоторыми реагентами, которые применяются в общем ТСХ-скрининге органических ядов.

Идентификацию алкалоидов чемерицы проводили химическими (цветные реакции) и физико-химическими методами (ТСХ, УФ-спектроскопия). Впервые разработан способ выявления алкалоидов чемерицы белой в сырье и биологическом материале методом ТСХ. Новизна исследований подтверждена патентом Украины на полезную модель № 53659 «Способ обнаружения алкалоидов чемерицы белой в растительном сырье и биологическом материале».

Впервые разработаны спектрофотометрическая и экстракционно-фотометрическая методики количественного определения суммы алкалоидов чемерицы в пересчете на вератридин.

Установлены оптимальные условия (природа органического растворителя, рН среды) экстракции алкалоидов чемерицы из водных растворов органическими растворителями. Хлороформ и диэтиловый эфир в щелочной среде обеспечивают наиболее высокую степень экстракции алкалоидов чемерицы.

Впервые проведено сравнение эффективности общепринятых в химико-токсикологическом анализе методов изолирования ядов основного характера по отношению к алкалоидам чемерицы. Разработаны методики изолирования алкалоидов чемерицы с помощью хлороформа из биологического материала и биологических жидкостей организма (кровь, моча).

Установлено распределение алкалоидов чемерицы в органах отравленных животных и рекомендованы оптимальные объекты для проведения химико-токсикологического анализа.

Впервые предложены схема направленного химико-токсикологического анализа биологического материала на наличие алкалоидов чемерицы и дополнения к общей схеме ТСХ-скрининга органических ядов, которые позволяют обнаружить алкалоиды чемерицы при проведении ненаправленного исследования.

Ключевые слова: чемерица белая, чемерица Лобеля, чемерица черная, биологически активные вещества, морфолого-анатомическое изучение, хроматография, спектрофотометрия, экстракция, изолирование из биоматериала.

ANNOTATION

Melnyk G. I. Pharmacognostic and Chemico-Toxicological Investigation of Species of Hellebore Genus of Ukraine's Flora. - Printed at manuscript.

Thesis for the degree of candidate of pharmaceutical sciences, specialty 15.00.02 - pharmaceutical chemistry and pharmacognosy. - Zaporizhya State Medical University MHC of Ukrain, Zaporizhya, 2011.

The pharmacognostic and chemico-toxicological study of the leaves of Veratrum album, V. Lobelianum and V. nigrum, growing in Precarpathian region, has been carried out. It has been found out that rhizomes with roots and leaves of these species contain alkaloids, flavonoids, phenolcarbonic acids, tannins, organic acids, free sugars, polysaccharides, saponins.

Main anatomico-diagnostic features of the leaves of V. album, V. Lobelianum and V. nigrum have been experimentally found out.

A modern method of qualitative and quantitative detection of veratradyn alkaloid and the amount of white hellebore alkaloids in plant raw materials and in biologic materials has been developed.

Optimal conditions of extraction of veratradyn and the amount of hellebore alkaloids from water solutions by organic solvents have been experimentally found out. It has been carried out the investigations on hellebore alkaloids distribution in organs of intoxicated animals and offered a blueprint of chemico-toxicological analysis of the biologic materials for the presence of hellebore alkaloids.

Key words: Veratrum album, V. Lobelianum, V. nigrum, biologically active substances, morphology-anatomical investigation, chromatography, specrtophotometry, extraction, biological material, chemico-toxicological analysis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БАР	-	біологічно активна речовина;
ІЧ	-	інфрачервоний;
ЛРС	-	лікарська рослинна сировина;
МКЯ	-	методика контролю якості;
ТШХ	-	тонкошарова хроматографія;
УФ	-	ультрафіолетовий;
Ч.	-	Чемериця;
V.	-	Veratrum.

Размещено на Allbest.ru