Конденсовані гетероцикли - продукти взаємодії діаміноазолів з a, b ненасиченими кетонами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет ІМ. В.Н. каразіна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук

конденсовані гетероцикли - продукти взаємодії діаміноазолів з А, В ненасиченими кетонами

Спеціальність: органічна хімія

Папонов борис володимирович

Харків, 1999 РІК

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження Більшість досліджень в галузі хімії гетероциклічних сполук пов'язано з розробкою нових методів формування циклу. Деякі класичні методи, як і раніше, широко використовуються, але постійно існує необхідність в створенні високоефективних методів синтезу нових похідних та методів проведення реакцій в м'яких умовах.

В той же час, поряд з синтезом нових хімічних сполук, необхідним є уточнення даних про перебіг реакцій, досліджених раніше, і остаточне встановлення структури продуктів.

В зв'язку з цим, вивчення реакцій о-діаміноазолів, що містять N-аміногрупу з a, b ненасиченими кетонами і їх похідними, є актуальною проблемою.

Інтерес до таких досліджень зберігається ще й тому, що продукти вищезгаданих реакцій, можуть знайти практичне використання як фізіологічно-активні речовини (анти-СНІД, антибіотики, нейролептики і антидепресанти), барвники і люмінофори.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Впродовж останніх років колективом кафедри органічної хімії Харківського національного університету проводяться систематичні дослідження реакційної здатності ароматичних та гетероциклічних о-діамінів відносно різноманітних біелектрофільних реагентів, в першу чергу, це стосується 1,3-діарилпропенонів (халконів) та їх a, b-дибромпохідних.

Представлена дисертаційна робота є складовою частиною планових досліджень кафедри органічної хімії ХДУ в межах держбюджетної НДР "Нові біологічно активні речовини і екологічно чисті технології для медицини, сільського господарства і захисту матеріалів від ушкоджень", згідно наказу Міністерства освіти України №37 від 13.02.97 р, № держреєстрації 0197V008102.

Мета і задачі.

Мета і задачі дослідження полягали в вивченні загальних закономірностей хімічної поведінки ряду о-діаміноазолів, що містять гідразинну аміногрупу, в реакціях з 1,3-діарилпропенонами та їх a, b-дибромпохідними.

Для вирішення поставлених задач було необхідно:

- синтезувати вихідні 1,2-діаміно - 4-арилімідазоли, 1,2-діаміно - 4,5-дифенілімідазол, 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазол і 1,5-діамінотетразол.

- провести синтез і ідентифікацію продуктів взаємодії вище згаданих діамінів з a, b ненасиченими кетонами та їх похідними.

- встановити взаємозв'язок між будовою і фізико-хімічними властивостями вихідних діамінів із направленістю перебігу взаємодії і структурою продуктів в реакціях, що досліджувались.

Наукова новизна:

- Вперше отримано дигідропохідні 7-аміно-2,4,5-триарилімідазо (1,5-b) піридазинів реакцією між 1,2-діаміно - 4-арилімідазолами та халконами. Показано, що продуктами реакції вказаних вище діаміноімідазолів з a, b-дибромпохідними халконів, a-бромхалконами, 1,3-діарилпропінонами є гетероароматичні 7-аміно-2,4,5-триарилімідазо (1,5-b) піридазини;

- Встановлено, що взаємодія 1,2-діаміно-4,5-дифенілімідазолу з 1,3-діарилпропенонами та їх a, b-дибромпохідними супроводжується елімінуванням гідразинної аміногрупи з утворенням 6-окси-2,3-дифеніл - 5,6-дигідро-5,7-діарилімідазо (1,2-a) піримідинів, 6-окси-2,3-дифеніл - 5,7-діарилімідазо (1,2-a) - піримідинів та 2,3-дифеніл - 5,7-діарилімідазо (1,2-a) піримідинів, відповідно. Показано, що процес окислення дигідроструктури є вторинним;

- Запропоновано метод синтезу стабільних солей 1,2-діамінотриазоло (1,5-a) - піримідинія реакцією 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазолу з a, b-дибромпохідними халконів та a-бромхалконами. Проведено хімічну модифікація одержаних сполук, досліджені мезоіонні 1,2-діамінотриазоло (1,5-a) піримідиній-6-олати;

- Встановлено, що 1,2-діаміно - 4-арилімідазоли, 1,2-діаміно-4,5-дифенілімідазол та 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазол в реакціях з халконами та їх a, b-дибромпохідними виступають типовими 1,3-динуклеофілами;

- Показано, що для 1,5-діамінотетразолу в реакції із 1,3-діарилпропенонами, спостерігається перегрупування Дімрота з утворенням відповідних 1-(5-тетразоліл)-3,5-діарилпіразолінів.

Практичне значення отриманих результатів:

Розроблено методи синтезу нових гетероциклічних сполук азолоазинового і азолоазинієвого ряду:

7-аміно-2,4,5-триарил - 3,4-дигідроімідазо (1,5-b) піридазинів і їх гетероароматичних похідних, 2,3-дифеніл - 5,7-діарил - 6-окси - 5,6-дигідроімідазо (1,2-a) піримідинів, 2,3-дифеніл - 5,7-діарил-6-оксиімідазо (1,2-a) піримідинів, 2,3-дифеніл - 5,7-діарил- імідазо (1,2-a) піримідинів, 1,2-діаміно - 5,7-діарил-1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідиній бромідів, 1,2-діаміно-5-(п-нітрофеніл) - 7-арил-1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідиній - 6-олатів і 5-(3,5-диарил 4,5-дигідро 1-піразоліл) 1Н-тетразолів.

Будова молекул більшості отриманих речовин дозволяє здійснити їх синтетичну модифікацію шляхом введення фармакофорних груп. Це відкриває нові перспективи для пошуку серед синтезованих речовин фізіологічно активних сполук. Особистий внесок автора полягає в плануванні та проведенні синтетичного експерименту, розробці методів синтезу нових гетероциклічних систем, результатом чого став синтез 69 неописаних в літературі сполук, ідентифікації отриманих сполук спектральними методами, підготовці зразків для проведення РСД, обговорюванні отриманих результатів, формулюванні висновків та участі у постановці задач дослідження.

Апробація результатів дисертації відбулася на XVII и XVIII Українських конференціях з органічної хімії (1995 і 1998 рр.), Міжнародній конференції з хімії азотвмісних гетероциклів 1997 р., Міжнародній конференції з органічної хімії і комбінаторного синтезу 1999 р., конференціях молодих вчених Українського інституту фармакотерапії ендокринних захворювань і Дніпропетровського державного університету (1998 і 1999 рр.), а також на XVI міжнародному Менделеєвському конгресі з загальної та прикладної хімії (1998 р.).

Публікації: за результатами дисертації опубліковано 3 статті і 6 тез доповідей на українських, міжнародних і регіональних конференціях.

Структура і обсяг роботи: Дисертація складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку літератури (111 джерел) та додатку. Загальний обсяг роботи складає 136 сторінок, містить 21 таблицю, 15 рисунків. Додаток складається з 5 таблиць.

2. Зміст роботи

Взаємодія 1,2-діаміно - 4-арилімідазолів з 1,3-діарилпропенонами та їх похідними. Синтез дигідропохідних 7-аміно-2,4,5-триарил-імідазо (1,5-b) піридазинів. Кип'ятіння еквімолекулярних кількостей 1,2-діаміно - 4-арилімідазолу та відповідного 1,3-діарилпропенону в спирті в присутності каталітичних кількостей третичних амінів дозволяє виділити з задовільними виходами сполуки IX-XIII.

В їх ІЧ спектрах, знятих в таблетках КBr, мають місце смуги в області 1637 см^-1, а також дві смуги близько 3270 і 3450 см^-1. Слід зауважити, що смуга при 3400 см^-1 є широкою і малоінтенсивною, її не можна однозначно ідентифікувати з n ^as_NH2. В спектрах ПМР синтезованих сполук, знятих в ДМСО-D₆, спостерігається типова АВХ система: два дублети дублетів протонів метиленової групи в області 3,0 м.д. і 3.5 м.д. відповідно, і дублет дублетів метинового протону з d = 4,5м.д. (²J_AB= -12-14, ³J_AX= 8,1, ³J_BX= 2,8 Гц). Крім того, в спектрах виявляється розширений синглет з хімічним зсувом близько 6 м.д., який зникає при проведенні дейтерообміну, та мультиплет ароматичних протонів в межах 7-8 м.д., інтегральна інтенсивність якого, свідчить про збереження в сполуках IX-XIII трьох ароматичних ядер.

При кип'ятінні в оцтовому ангідриді сполуки XI отримано ацильне похідне XXV. Його ІЧ та ПМР спектри свідчать про наявність вторинної аміногрупи та ацетильної групи (n_NH=3310, n_CO=1678 см^-1, d_CH3=2,3, d_NH=6,03 м.д.). Таким чином, отримані дані підтверджують збереження первинної аміногрупи в цільових продуктах IX-XIII.

Остаточно структуру синтезованих сполук було з'ясовано за допомогою РСА для продукта X, який є 7-аміно-2,4,5-триарил - 3,4-дигідроімідазо (1,5-b) - піридазином. Повна аналогія в спектральних характеристиках сполуки Х та сполук IX, XI - XIV дозволяє ствержувати, що останні мають ту ж саму гетероциклічну структуру, а не структуру імідазо (3,4-b) триазепіна, як вважалося раніше.

Отже, при наявності в молекулах діамінів І - ІІІ чотирьох потенційних нуклеофільних центрів, найбільш реакційноздатним є атом С₅ імідазольного циклу. Саме по ньому проходить реакція b-гетарилювання ненасиченого кетона з послідуючою циклізацією по гідразинній аміногрупі.

При проведенні реакцій діамінів І-ІІІ з халконами IV-VIII в диметилформаміді, поряд із сполуками IX-XIII, спостерігається утворення продуктів їх гетероароматизації (XIV-XVI). Ароматизація сполук IX-XIII спостерігається також при тривалому кип'ятінні останніх в диметилформаміді чи піридині.

Ефективна ароматизація відбувається при використанні системи сірка-піридин.

Спроби одержати 7-аміно-2,4,5-триарил - 3,4-дигідроімідазо (1,5-b) - піридазини в результаті трьохкомпонентної конденсації, використовуючи діаміни І-ІІІ та синтетичні попередники халкону - ароматичні альдегіди та ацетофенон, не мали успіху і призвели лише до формування гідразонів ХХ - ХХІІ.

Нами показано, що реакцією 1,2-діаміно - 4-арилімідазолів І-ІІІ з халкондибромідами XXVI-XXXI, a-бромхалконом XLIV та 1,3_діарил- пропенонами XLVII i L в стандартних умовах (кип'ятіння в метанолі в умовах каталізу триетиламіном) отримано 7-аміно-2,4,5-триарилімідазо (1,5-b) - піридазини XVI, XXXII-XXXVIII, XLV, XLVIII і LI і відповідні халкони, що свідчить про участь третинних амінів в відновленні проміжних a-бромхалконів.

Необхідно відмітити, що в реакцію з діамінами І-ІІІ вдалося ввести тільки 3_(п-нітрофеніл) - 1-арил-2,3-дибромпропенони.

Це зумовлено, як більш високою швидкістю елімінування молекули НВr, так і більшою поляризацією С=С зв'язку відповідного a-бромхалкону.

Будову сполук XVI, XXXII-XXXVIII, XLV, XLVIII і LI доведено методами ІЧ та ПМР спектроскопії. Так, в ІЧ спектрах синтезованих сполук XVI, XXXII-XXXVIII, XLV, XLVIII і LI спостерігаються дві смуги при 3280 і 3450 см^-1 віднесені до валентних коливань первинної аміногрупи, а також смуги в області 1630-1653 см^-1, які віднесені до суперпозиції валентних коливань С=С та С=N зв'язків. В спектрах ПМР сполук XIV, XXXV i LI спостерігається розширений синглет в області 6,5 м.д. що дорівнює двом протонам і зникає при проведенні дейтерообміну та мультиплет протонів ароматичних ядер в області 6,8-8,4 м.д, а також синглет протону піридазинового циклу.

Остаточно структура синтезованих продуктів була доказана за допомогою методу РСА на прикладі сполуки XLV, яка виявилась 7-аміно-2,4,5-триарилімідазо (1,5-b) піридазином.

Однотипність спектральних характеристик сполуки LXV та всіх інших продуктів ряду дозволяє ідентифікувати останні як похідні 7-аміно-2,4,5-триарилімідазо (1,5-b) піридазину.

З метою встановлення постадійності формування імідазопіридазинового біциклу в синтезованих сполуках, нами була вивчена реакція гідразонів ХХ, XLII, LIII з халкондибромідом XVI. Кип'ятіння реакційної суміші дозволило виділити імідазопіридазин XVI. При цьому загальна швидкість процесу циклізації закономірно падала в ряду ХХ<XLI, що узгоджується зі швидкостями гідролізу відповідних альдегідів та непрямо свідчить, що взаємодія по N-аміногрупі не є першою стадією вказаної реакції.

Аналіз літературних даних по взаємодії 1,2-діаміно - 4-арилімідазолів з ароматичними та аліфатичними b-дикетонами показав, що для продуктів реакції пропонувалися структури як імідазопіридазину, так і імідазотриазепіну. Наявність кето-енольної таутомерії для b-дикетонів робить їх структурно близькими до a, b ненасичених кетонів. Тому нами вивчено реакцію ацетилацетону з діаміноімідазолом ІІ і показано,що продуктами взаємодії є імідазопіридазин LVI і сполука LVII. Будова останньої була підтверджена методами ІЧ та ПМР спектроскопії і зустрічним синтезом: кип'ятінням сполуки LVI з ацетилацетоном одержано продукт, який не дає депресії температури топлення зі сполукою LVII.

Таким чином, 1,2-діаміноімідазоли в реакціях з еноновими системами (халконами, a, b-дибромхалконами і b-дикетонами) поводять себе як типові 1,3_бінуклеофіли, що призводить до формування імідазо (1,5-b) піридазинового біциклу.

Взаємодія 1,2-діаміно-4,5-дифенілімідазолу з 1,3-діарилпропенонами та їх a, b-дибромхалконами.

Заміщення найбільш нуклеофільного центру в молекулі 1,2-діаміноімідазолу - атома С₅ - фенільним радикалом повинно змінювати напрямок гетероциклізації в реакції останнього з єноновими системами. Виявилось, що проведення реакції 1,2-діаміно-4,5-дифенілімідазолу з 1,3-діарилпропенонами в середовищі ДМФА напротязі трьох годин супроводжується елімінуванням гідразинної аміногрупи і утворенням 2,3-дифеніл - 5,7-діарил-6-окси-7,8-дигідроімідазо (1,2-a) піримідинів LXI-LXIV. Структура останніх доказана за допомогою ІЧ (n_OH(CCl₄): 3560 cм^-1) і ПМР спектроскопії (d: 5,00 м.д. (c. 6-CH), 5,30 м.д. (c. 7-CH), 6,33 м.д. (c. ОH), 6,70-8,22 м.д. (м. ар)). За допомогою INDOR-процедури на прикладі структури LXIII було встановлено, що оксигрупа знаходиться в 6-му положенні біциклу. Синглет з хімічним зсувом в області 5,0 м.д. віднесено до СН протону в положенні 6 дигідропіримідинового циклу, синглет при 5,3-5,45 м.д. - до 5-Н протону. Більш тривале нагрівання реакційної суміші в системі ксилол - оцтова кислота призводить до відповідних 2,3-дифеніл - 5,7-діарил-6-оксиімідазо (1,2-a) - піримідинів LXV, LXVI. В той же час ароматичні похідні імідазопіримідину LXVIII-LXX, що не містять оксигрупи, були отримані при тривалому кип'ятінні 1,2-діаміноімідазолу з 3-(4-нітрофеніл)-1-арил-2,3-дибромпропенонами в метанолі з добавками триетиламіну. Цей процес також супроводжується відщепленням гідразинної аміногрупи діаміноімідазолу.

Утворення сполук LXVIII-LXX йде через інтермедіат, в якому процес дигідробромування проходить швидше, аніж стадія окислення та елімінування гідразинної аміногрупи.

Присутність в молекулах LXI-LXIV двох хіральних центрів припускає можливість утворення двох діастереомерів. Але відсутність у спектрах ПМР цих сполук додаткового подвоєння однотипних сигналів вказує на те, що в усіх випадках утворюється лише один діастереомер.

При цьому відсутність спін-спінової взаємодії протонів в положенні 5 і 6 піримідинового циклу свідчить, що значення торсіонного кута Н-С(6)-С(7)-Н близько до 90^о, що характерно для сполук з діаксіальною орієнтацією замісників в положеннях 5 та 6. Цільова ароматизація сполуки LXІ при нагріванні в ксилолі в присутності оцтової кислоти дозволила одержати імідазопіримідин LXV і підтвердити факт вторинності процесу ароматизації.

"Антискрауповська" направленість взаємодії в вивчених реакціях була підтверджена за допомогою УФ і ПМР спектроскопії.

Взаємодія 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазолу з 2,3-дибром - 1,3-діарилпропенонами.

Стабільні солі 1,2-діаміно - 5,7-діарил - 1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідинія.

Теоретично відомий факт зменшення нуклеофільності атомів вуглецю в молекулах азолів при введені додаткових атомів азоту, не знайшов свого достатнього експериментального підтвердження для реакцій діаміноазолів з еноновими системами. Тому нами вивчена реакція 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазолу з a, b-дибромхалконами.

Реакція проводилась в стандартних умовах кип'ятіння синтонів в метанолі з каталітичною кількістью триетиламіну. Продуктами виявилися кристалічні сполуки жовтого коліру LXXXI-XC, що мають інтенсивну люмінесценцію в метанольних розчинах. В їх ІЧ спектрах спостерігаються інтенсивні смуги при 1660 та 1637 см^-1 (суперпозиція валентних коливань С=С, С=N зв'язків), а також три, іноді чотири смуги в області 3200-3400 см^-1. В спектрах ПМР, окрім мультиплету ароматичних протонів, присутні два розширені синглети с хімічними зсувами в області 6,0 м.д та 7,3 м.д відповідно, що зникають при додаванні дейтерометанолу. Таким чином спектральні дані підтвержують наявність в синтезованих сполуках двох аміногруп.

Електронні спектри поглинання сполук LXXXI-XC характеризуються трьома інтенсивними смугами поглинання, найбільш далека з яких лежить при 430-460 нм.

Остаточно структуру сполук LXXXI-XC було з'ясовано за допомогою РСА на прикладі сполуки LXXXV, яка виявилась 1,2-діаміно - 5,7-діарил-1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідиній бромідом, сольватованим однією молекулою ДМФА.

Нами запропонована наступна схема утворення сполук LXXXI-XC.

Така послідовність стадій підтверджується фактом отримання перхлорату 1,2-діаміно - 5,7-діарил-1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідинія в реакції a-бромхалкону з 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазолом в присутності хлорної кислоти. Більш сильна кислота суттєво прискорює стадію дегідратації, і утворення відповідної солі спостерігається вже через 30 хвилин після початку реакції.

При перекристалізації кристалогідратів сполук LXXXI-XC з ДМФА утворюються сольвати, що містять одну молекулу диметилформаміду. Процес супроводжується суттєвим гіпсохромним зсувом довгохвильової смуги (Dl=60 нм) в електронних спектрах поглинання.

Таким чином, на відміну від продуктів взаємодії 1,2-діаміно-4,5-дифенілімідазолу з халкондибромідами, 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазол в аналогічній реакції утворює стабільні солі триазоло (1,5-a) піримідінія зі збереженням гідразинної аміногрупи. Це можна пояснити, як різною послідовністю стадій взаємодії для вказаних діамінів, так і суттєвою p_дефіцитністю триазольного циклу, що сприяє збереженню N-аміногрупи.

Хімічні перетворення солей 1,2-діаміно-1,2,4-триазоло (1,5-a) - піримідинія.

Хімічні властивості солей LXXXI-XC вивчені на прикладі сполук LXXXI, LXXXV.

Так, ці сполуки ацилюються оцтовим ангідридом в піридині по аміногрупі в положенні 2 біциклу, при цьому проходить елімінування N-аміногрупи. В реакції вказаних солей з п-нітробензальдегідом отримано нітробензіліденпохідні XCIV, XCV. Кип'ятіння солей триазолопіримідинія LXXXI-LXXXV в хлороформі або спроба їх діазотування веде до втрати N-аміногрупи і утворення похідних гуанозолопіримідина XCVI, XCVII. Опромінення метанольного розчину солі LXXXI супроводжується деструкцією піримідинового циклу з утворенням 3,4-діаміно-5-(N-бензоіл) - 1,2,4-триазолу. При використанні в реакції з триаміном LXXI 1-арил-3-(4-нітрофеніл) - a, b-дибромпропанонів поряд з відповідними солями LXXXV, XCIX-CI утворюються 1,2-діаміно-5-арил-7(4-нітрофеніл) - 1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідиній-6-олати СІІ-CV, вихід яких зростає при збільшенні часу кип'ятіння реакційної суміші або використанні як електрофільної компоненти реакції a-бромхалконів CVI, CVII.

В ІЧ спектрах сполук СІІ-CV присутні три смуги в області 3430-3100 см^-1, що свідчить про збереження обох аміногруп, а також смуги при 1660 та 1637 см^-1. В спектрах ПМР, окрім мультиплету ароматичних протонів, є розширений синглет N-аміногрупи в області 6 м.д. і слабо розщеплений дублет С-аміногрупи в області більш слабких полів. Структура сполук СІІ-CV остаточно встановлена за допомогою методу РСД для олата СІІ. Будову сполук СІІ-CV можно зобразити набіром резонансних структур А-Е.

Їх аналіз дозволяє зробити висновок, що основний внесок належить структурам С-D. На користь останніх свідчить довжина зв'язку С=О (згідно даних РСА для сполуки СІІ) та існування піримідинового циклу в конформації сильно сплощеної ванни. Реакції 1,5-діамінотетразолу з 1,3-діарилпропенонами. Нами показано, що проведення реакції 1,5-діамінотетразолу з халконами призвело до формування 1-(5-тетразоліл)-3,5-діарил - 4,5-дигідро-2-піразолінів CXIV-CXXI, а не тетразолотриазепінових систем, як вважалося раніше.

Синтезовані сполуки були ідентифіковані за допомогою ІЧ і ПМР спектроскопії. Так, в ІЧ спектрах, знятих в таблетках KBr, відсутня полоса при 2200 см^-1, що свідчить про існування сполук CXIV-CXXI в тетразольній, а не азидній формі. Смуга при 1630 см^-1 віднесена до суперпозиції коливань С=С та C=N зв'язків, а широка смуга при 3400 см^-1 належить коливанням асоційованої аміногрупи. В спектрах ПМР сполук CXIV-CXXI, знятих в ДМСО-D₆, спостерігається мультиплет протонів двох ароматичних ядер, АВХ-система піразолінового фрагмента молекули та розширений синглет одного протона в області 16 м.д. Остаточно структура сполук CXIV-CXXI була встановлена за допомогою методу РСА на прикладі сполуки CXIX. Однотипність спектральних даних продукта СХІХ та всіх іншіх сполук цього ряду показала, що продуктами реакції 1,5-діамінотетразолу з халконами є 1-(5-тетразоліл)-3,5-діарил-4,5-дигідро-2-піразоліни CXIV-CXXI.

Відомо, що кільцево-ланцюгова таутомерія є звичайним явищем для 1,5 дизаміщених тетразолів, а при нагріванні 1,5-діамінотетразолів проходить перегрупування Дімрота. В нашій реакції, продуктом такого перегрупування є 5 гідразино-1Н-тетразол, який в подальшому і вступає в реакцію з халконами утворюючи сполуки CXIV-CXXI. Менш вірогідною, на наш погляд, є участь в реакції з халконами азидної форми 1,5-діамінотетразолу.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що 4-арил-1,2-діаміноімідазоли в реакціях з a, b-ненасиченими кетонами, їх a, b-дибромпохідними і b-дикетонами поводіть себе, як типові 1,3 динуклеофіли, утворюючи дигідро- або гетероароматичні похідні 7-аміно-2,4,5-триарилімідазо (1,2-b) піридізіну;

2. Показано, що реакція 4,5-дифеніл-1,2-діаміноімідазолу з халконами та a, b дибромхалконами супроводжується елімінуванням N-аміногрупи та утворенням 6-окси-2,3-дифеніл - 5,6-дигідро-5,7-діарилімідазо (1,2-a) піримідинів (6-окси-2,3-дифеніл - 5,7-діарилімідазо (1,2-a) піримідинів) та 2,3-дифеніл - 5,7-діарилімідазо (1,2-a) піримідинів відповідно. Встановлено,що процес окислення дигідроструктури передує стадії дегідрування;

3. Вивчено хімічну поведінку 3,4,5-триаміно - 1,2,4-триазолу в реакціях з a, b дибромхалконами та вперше показано, що продуктами реакції є стабільні солі 1,2-діаміно - 5,7-діарил-1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідинія, запропоновано постадійну схему їх утворення;

4. Доведено, що процес формування похідних імідазо (1,5-b) піридазіну, імідазо (1,2-a) піримідину, солей триазоло (1,5-a) піримідинія i триазоло (1,5-a) -піримідиній олатів перебігає через стадію b-гетарилювання з наступною циклоконденсацією, при цьому реалізується "антискрауповська" модель взаємодії;

5. Встановлено, що 3-(п-нітрофеніл) - 1-арил-2,3-дибромпропанонів, поряд з солями 1,2-діаміно-5-(п-нітрофеніл) - 7-арил-1,2,4-триазоло (1,5-a) - піримідинія, утворюються мезоіонні структури - 1,2-діаміно-5-(п-нітрофеніл) - 7-арил-1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідиній-6-олати, вихід яких зростає із зростанням часу перебігу реакції;

6. Вивчено хімічні властивості стабільних солей 1,2-діаміно - 5,7-діарил-1,2,4-триазоло (1,5-a) піримідинія, доведено, що реакції йдуть як по гідразинній, так і по ароматичній аміногрупі, виявлено процеси фотодеструкції деяких представників ряду;

7. Показано, що 1,5-діамінотетразол в реакції з халконами зазнає перегрупування Дімрота з утворенням 1-(5-тетразоліл)-3,5-діарил - 4,5-дигідро-2-піразолінів, а не 5,7-діарил-5,6 - дигідро-4Н-тетразоло (1,5-b) -1,2,4-триазепінів, як вважалося раніше.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНО В РОБОТАХ

хімічний гетероароматичний речовина

1. Колос Н.Н., Орлов В.Д., Папонов Б.В., Баумер В.Н. Синтез 2-амино-4,5,7-триарилимидазо (1,5-b) пиридазинов. // Химия гетероцикл. соед. - 1998. - №10. -С. 1397-1403.

2. Колос Н.Н., Орлов В.Д., Папонов Б.В. Баумер В.Н., Шишкин О.В., Квашницкая Н.А. Cтабильные соли 1,2,4-триазоло (1,5-a) пиримидиния. // Химия гетероцикл. соед. - 1999. - №6. - C. 796-804.

3. Колос Н.Н., Орлов В.Д., Папонов Б.В., Шишкин О.В. Синтез дигидропроизводных 7-амино-2,4,5-триарилимидазо (1,5-b) пиридазина. // Химия гетероцикл. соед. - 1999. - №10. - C. 1338-1346.

4. Реакції гетероциклізації на основі 1,2 діаміно - 4-арилімідазолів. Колос Н.Н., Орлов В.Д., Папонов Б.В. // Матеріали Всеукраїнської конференції "Хімія азотвмісних гетероциклів". Харків 1997. - С. 26.

5. Novel ways of synthesis and transformation of dihydroazolopyrimidines and analogues. Orlov V.D., Desenko S.M., Kolos N.N., Lipson V.V., Shiskin O.V., Paponov. B.V., Chebanov V.A. // XVI Mendeleev Congres on General and Applying Chemistry. Moscow. - 1988. - P. 196-197.

6. Нетривіальна реакція 1,5-діамінотетразолу з a, b-ненасиченими кетонами. Колос Н.Н., Орлов В.Д., Папонов Б.В., Шишкін О.В. // Матеріали XVIII Української конференції з органічної хімії. Дніпропетровськ. - 1988. - С. 163.

7. Реакции циклоконденсации с участием гетероциклических о-диаминов, a, b непредельных карбонильных соединений и их производных. Колос Н.Н., Папонов Б.В., Чебанов В.А., Тищенко А.А., Орлов В.Д., Берёзкина Т.В. // Материалы международной научной конференции "Органический синтез и комбинаторная химия." Москва. 1999. - С. 125.

8. Папонов Б.В., Колос Н.Н., Орлов В.Д. Взаимодействие о-диаминоазолов содержащих гидразинную аминогруппу с a, b-ненасыщеными кетонами и их производными. // Региональная конференция молодых учёных и студентов по актуальным вопросам химии. Днепропетровск. - 1999. - С. 19.

Размещено на Allbest.ru