Загальна характеристика, якісні реакції та хід аналізу катіонів V та VI аналітичних груп

Загальна характеристика V аналітичної групи. Гідроліз солей і використання цієї властивості в якісному аналізі, зокрема при визначенні катіонів V групи. Окисно-відновні реакції та їх застосування у якісному аналізі, зокрема при відкритті катіонів.

Рубрика Химия
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2013
Размер файла 19,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Загальна характеристика, якісні реакції та хід аналізу катіонів V та VI аналітичних груп

1. Загальна характеристика V аналітичної групи катіонів

катіон гідроліз реакція соль

До V аналітичної групи катіонів входять: Fe2+, Fe3+, Mn2+, Mg2+, Bi3+ і умовно Sb(III) і Sb(V). Останні здебільшого у розчині перебувають у стані ацидо - або гідроксокомплексних аніонів, наприклад: [Sb+3Cl6]-3 і [Sb+5(OH)6]- Ці іони об'єднані у V групі завдяки їх властивостям утворювати під дією лугу осади, нерозчинні в його надлишку, на відміну від гідроксидів попередньої IV групи, які є амфотерними. Отже груповим реактивом V групи катіонів є 2н розчин гідроксиду натрію.

2. Гідроліз солей і використання цієї властивості в якісному аналізі, зокрема при визначенні катіонів V групи

Гідроліз солей - це розклад їх водою, завдяки зміщенню рівноваги її дисоціації вправо:

H2O - H+ + OH-

Завдяки зв'язуванню іонів водню і гідроксид іонів відповідними аніонами і катіонами, відомі три типи гідролізу. Це гідроліз солей утворених слабкою кислотою і сильною основою (гідроліз по аніону), наприклад, ціанідів:

CN- + H2O - HCN + OH- - лужне середовище, рН > 7.

Гідроліз солей, утворених сильною кислотою і слабкою основою (гідроліз по катіону), наприклад, амонійних солей:

NH4+ + H2O - NH3_ H2O + H+ - кисле середовище, рН < 7.

Гідроліз солей, утворених слабкими кислотами і слабкими основами (гідроліз по катіону і аніону), наприклад, ацетату амонію:

CH3COO- + NH4+ + H2O - NH3_ H2O + CH3COOH

Солі, які утворенні багатоосновними кислотами або багатоосновними основами, гідролізують ступінчасто. Наприклад, перша ступінь гідролізу FeCl2 виглядає так:

FeCl2 + H2O - FeOHCl + HCl

Fe2+ + H2O - FeOH+ + H+

А друга:

FeOHCl + H2O - Fe(OH)2 + HCl

FeOH+ + H2O - Fe(OH)2 + H+

Ступінь дисоціації кожної наступної стадії на порядок менше попередньої, тому звичайно на практиці зважають лише на першу стадію гідролізу.

Прикладом використання явища гідролізу в аналізі є характерна реакція на Ві3+. При розведенні розчину солі вісмуту випадає білий осад завдяки перебігу реакції:

Bi3+ + Cl- + H2O - BiOClv + 2H+

Подібним чином гідролізують і солі Sb3+.

Іншим прикладом використання гідролізу при аналізі суміші катіонів V групи є розчинення гідроксиду магнію у солях амонію:

Mg(OH)2v + 2NH4Cl - MgCl2 + 2NH3_H2O

Mg(OH)2v + 2NH+ - Mg2+ + 2H2O

Mg(OH)2v + 2NH+ - Mg2+ + 2NH3_H2O

3. Характерні реакції катіонів V групи

Характерні реакції катіонів V групи частково описані у попередніх розділах лекції. Реакції на Fe2+ з K3[Fe(CN)6], Fe3+ з K4[Fe(CN)6] і KCS, Mn2+ з NaBiO3 (або PbO2), Mg2+ з фосфат - та амоній - іонами описані в практикумі з якісного аналізу. Зупинимось тут на досить складних реакціях з участю тіоангідридів, тіокислот та їх солей, які мають відношення до аналізу стибію, а також арсену і олова.

Тіоангідриди, подібно звичайним ангідридам, взаємодіють з лугами:

Sb2S5v + 2NaOH + 10H2O - 2Na [Sb(OH)6] + 5H2S

As2S3v + 6NaOH - Na3AsS3 + 3H2O

Окрім того, вони розчиняються у сульфідах і полісульфідах лужних металів і амонію, наприклад:

Sb2S3v + Na2S - 2NaSbS2

Sb2S5v + 2Na2S - 2Na3SbS4 + 3Sv

При цьому в деяких випадках утворюються солі тіокислот, з яких дією кислот можна виділити самі тіокислоти:

Na3SbS3 + 3HCl - H3SbS3 + 3NaCl

Останні є нестійкими сполуками в момент утворення розкладаються:

2H3SbS3 - 3H2S^ + Sb2S2v

При взаємодії сульфіду амонію з тіоангідридами, в яких олово, арсен і стібій знаходяться в нижчих ступенях окиснення, останні окиснюються, наприклад:

As2S3v + 3 (NH4)2S2 - 2 (NH4)3SbS4 + Sv

Це пояснюється окислювальними властивостями дисульфідної сірки ?S-1?S-1? Цей ланцюжок подібний до пероксидного ?О-1-1?.

Відмінності властивостей тіоангідридів від від звичайних сульфідів металів дають можливість відділити в ході аналізу олово, стибій і арсен від інших катіонів.

4. Хід аналізу суміші катіонів V групи

У ході аналізу суміші катіонів V аналітичної групи враховуються деякі особливості їх сполук, такі як:

· Схильність катіонів Ві3+ і Sb3+ до гідролізу;

· Погана розчинність MnO2 в азотній кислоті;

· Розчинність Mg(OH)2 в розчині NH4Cl.

5. Загальна характеристика аналітичної групи VI катіонів

До VI аналітичної групи катіонів відносяться Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+ і Hg2+. Ці катіони об'єднує та особливість, що вони утворюють розчинні амінокомплекси (аміакати), і це дає можливість за допомогою концентрованого розчину аміаку відділити їх від катіонів перш за все V групи:

Fe(OH)2v + NH3_H2O ?

Cd(OH)2v + 4NH3_H2O - [Cd(NH3)4] (OH)2 + 4H2O

Ті ж іони, які не увійшли до складу VI групи, але також утворюють амінокомплекси, відділяються по ходу аналізу раніше, наприклад, Ag+ з хлоридами II групи і Zn2+ з амфотерними гідроксидами IV групи.

6. Окисно-відновні реакції та їх застосування у якісному аналізі, зокрема при відкритті катіонів

Усі відомі типи окисно-відновних реакцій: міжмолекулярні, внутрішньо молекулярні та диспропорціювання - використовуються в аналізі. Так Mn2+, як відомо, окиснюється до перманганат-іону, який має характерне забарвлення, вісмутатом натрію, персульфатом амонію або діоксидом свинцю:

2Mn(NO3)2 + 5PbO2 + 6HNO3 - 2HMnO4 + 5Pb(NO3)2 + 2H2O

Mn+2 - 5e- > Mn+7 2

Pb+4 - 2e- > Pb+2 5

HMnO4 - забезпечує фіолетово-червоний колір розчину

Характерними реакціями такого типу є відновлення ртуті (I) і (II) до металічної оловом (II), подібна реакція з Bi3+, окиснення Cr3+ до CrO-24, забарвленого у жовтий колір, пероксидом водню та багато інших.

Прикладом використання реакції диспропорціювання в аналізі може слугувати розклад хлориду ртуті (I) аміаком в ході визначення відповідного катіону:

Hg+12Cl2 + 2NH3_H2O > [NH2Hg+2] Clv + Hgv +NH4Cl + 2H2O

Hg+1 - 1e- > Hg2+ 1

Hg+1 + 1e- > Hg0 1

Більшість пірохімічних методів якісного аналізу, пов'язаних з розкладом кисневмісних сполук, є реакціями внутрішньомолекулярними, наприклад, ідентифікація нітратів:

2Pb(NO3)2 2PbO + 4NO2^ + O2^

2O-2 - 4e- > 2O0 1

N+5 - 1e- > N+4 4

7. Характерні реакції катіонів VI групи

Особливістю катіонів VI групи є утворення багаточисельних забарвлених сполук. Це дає можливість використовувати відповідні «кольорові реакції» для ідентифікації названих катіонів.

Так, мідь, нікель і кобальт утворюють при взаємодії з аміаком амінокомплекси відповідно інтенсивно синього, блакитного і брудно-жовтого кольорів. Хоча Co2+ визначають зазвичай за допомогою реакції «синього кільця»

Co2+ + 4SCN- > [Co(SCN)4]2-

Шар ізоамілового спирту, який додається для підвищення чутливості реакції, екстрагує цей комплекс з водного розчину, забарвлюючись у синій колір.

Іони, Hg2+ реагуючи з йодидами, утворюють яскраво-червоний осад, який згодом можна розчинити у надлишку осаджувача:

Hg2+ + 2I- > HgI2v

HgI2v + 2I- > [HgI4]2-

Диметилгліоксим з катіонами Ni2+ за певних умов утворює погано-розчину сполуку, забарвлену у коралово-червоний колір (відома реакція Чугаєва).

Нарешті, катіонам Cd2+ властиво осаджуватись у кислому середовищі під дією сірководню, утворюючи яскраво-жовтий сульфід:

Cd2+ + H2S > CdSv + 2H+

8. Хід аналізу суміші катіонів VI групи

Характерні реакції на Cu2+, Co2+, Ni2+ i Hg2+ достатньо специфічні для того, щоб визначити їх дробним способом. Однак перед цим треба у сильно-кислому середовищі осадити CdS і виділити його. Сульфіди інших катіонів за цих умов не утворюються. Катіони Cu2+, Co2+, Ni2+ i Hg2+ визначають в окремих пробах розчину за допомогою специфічних реакцій.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз гідроксамової реакції, хімічні властивості гідроксамової кислоти. Перебіг реакції. Використання в якісному аналізі при виявленні складноефірних, амідних, лактонних, лактамних функціональних груп; в спектрофотометрії, фотоелектроколориметрії.

    курсовая работа [986,4 K], добавлен 11.06.2019

  • Розподіл катіонів на рупи за сульфідною та за кислотно-лужною класифікацією. Класифікація аніонів за розчинністю солей барію і срібла. Вивчення реакцій на катіони. Аналіз суміші катіонів різних аналітичних груп. Проведення аналізу індивідуальної речовини.

    методичка [1,3 M], добавлен 04.01.2011

  • Дослідження методики виконання реакції катіонів 3, 4 та 5 аналітичної групи. Характеристика послідовності аналізу невідомого розчину, середовища, яке осаджує катіони у вигляді чорних осадів сульфідів. Вивчення способу відокремлення осаду у іншу пробірку.

    лабораторная работа [35,6 K], добавлен 09.02.2012

  • Аналітична хімія — розділ хімії, що займається визначенням хімічного складу речовини. Загальна характеристика металів. Хроматографічний метод аналізу. Ретельний опис обладнання, реактивів та посуду для хімічного аналізу. Методика виявлення катіонів.

    курсовая работа [528,6 K], добавлен 27.04.2009

  • Етапи попереднього аналізу речовини, порядок визначення катіонів та відкриття аніонів при якісному аналізі невідомої речовини. Завдання кількісного хімічного аналізу, його методи та типи хімічних реакцій. Результати проведення якісного хімічного аналізу.

    курсовая работа [26,4 K], добавлен 22.12.2011

  • Загальна характеристика d-елементів. Властивості елементів цієї групи та їх простих речовин. Знаходження в природі. Хімічні реакції при одержанні, опис властивостей солей. Характеристика лантаноїдів та актиноїдів. Розчинення в розведених сильних кислотах.

    курс лекций [132,9 K], добавлен 12.12.2011

  • Дослідження сорбції антибіотика групи фторхінолонів – офлоксацину, зокрема від рН середовища на оксидах силіцію. Загальна характеристика, класифікація та механізми дії антибіотиків. Хіміко-фармакологічна характеристика антибіотиків групи фторхінолонів.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 24.05.2012

  • Фактори, що впливають на перебіг окисно-відновних реакцій. Кількісна міра окисно-відновної здатності сполученої окисно-відновної пари. Окисно-відновні титрування: броматометричне і бромометричне. Методи редоксметрії. Редокс-індикатори. Амоній тіоціанат.

    реферат [36,0 K], добавлен 28.05.2013

  • Форма, величина та забарвлення криcтaлів. Гігроскопічність речовини. Визначення рН отриманого розчину. Характерні реакції на визначення катіонів ІІ групи. Кількісний аналіз вмісту катіону та аніону. Визначення вмісту води в тій чи іншій речовині.

    курсовая работа [34,6 K], добавлен 14.03.2012

  • Аналітичні властивості та поширення d-елементів IV періоду у довкіллі. Методи якісного та фотометричного хімічного аналізу. Експериментальна робота по визначенню йонів Ферум (ІІІ) та йонів Купрум (ІІ), аналіз та обговорення результатів дослідження.

    дипломная работа [112,0 K], добавлен 16.03.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.