Елементи побічної підгрупи VIII групи (Fe–Ru–Os)

Положення в періодичній системі та поширеність у природі Fe, Ru та Os. Характеристика заліза, рутенію, осмію, їх фізичні та хімічні властивості, методи видобування та застосування. Сполуки з іншими елементами та реакції, що відбуваються під час взаємодії.

Рубрика Химия
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 16.04.2012
Размер файла 31,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Елементи побічної підгрупи VIII групи (Fe - Ru - Os)

ПЛАН

1 Положення в періодичній системі. Загальна характеристика

2 Прості речовини

3 Характеристичні сполуки

1 ПОЛОЖЕННЯ В ПЕРІОДИЧНІЙ СИСТЕМІ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Fe, Ru, Os - кожен у своєму періоді є першим d-елементом, в яких починається заповнення перед зовнішнього енергетичного рівня другим електроном (спарювання). Тому вони є родоначальниками підсіместв d-елементів.

Ці елементи утворюють дві родини:

Fe - фероїди;

Ru, Os - платиноїди.

Електронна конфігурація зовнішніх електронних шарів цих елементів:

(n - 1) s2 (n - 1) p6 (n - 1)d6 ns2

Таблиця - Хімічний символ: Fe - Ru - Os

Назва

Ферум

Рутеній

Осмій

Валентні е

3d64s2

4d75s1

5d66s2

Ar

збільшується

Ra(нм)

збільшується

Ri (нм)

збільшується

Ri (нм)

збільшується

tплав. (?)

збільшується

tкип. (?)

збільшується

Ч(%)

зменшується

p(г?см3)

Збільшується

Поширеність у природі.

Fe: він посідає четверте місце після Оксигену, Силіцію, Алюмінію. Переважно перебуває у зв'язаному стані.

Fe3O4 - магнітний залізняк (магнетит);

Fe2O3 - червоний залізняк (гематит);

Fe2O3 ·H2O - бурий залізняк (гідрогеніт);

FeCO3 - сидерит у сидерових рудах;

FeS2 - пірит;

FeAsS - арсенопірит;

Fe (з домішками Co і Ni) - в метеоритах;

Fe - в біосфері в складі гемоглобіну.

Ru, Os: в сполуках трапляються завжди разом вільному стані (самородні з домішками Ir і Pt).

Ступені окиснення:

Fe: найхарактерніші +2, +3; але відомі сполуки де він проявляє-2, 0, +4, +6.

Ru: +4, +6, +7, +8.

Os: +6, +8.

Кординаційні числа:

можуть мати 4 і 6.

2 ПРОСТІ РЕЧОВИНИ

Фізичні властивості.

Fe: сріблясто-біле, стійке на повітрі завдяки оксидній плівки, у високодисперсному стані - пірофорбний (здатний самозайматися на повітрі), провляє магнітні властивості. Хімічно чисте залізо - м'який пластичний метал, м'якший за золото і срібло, легко кується, прокатується, зварюється. Залізо існує у вигляді чотирьох алотропних видозмін (б, в, г,д), які при різних температурах переходять одна в одну.

б-Fe(до 770°)>в-Fe(до 910°)>г-Fe(до 1390°)>д-Fe(до 1536°)

В б, в, д видозміні залізо має об'ємно центрові кубічні решітки, а в г воно має гранецентрові кубічні решітки. б видозміна має феромагнітні властивості, а всі інші парамагнітні властивості.

Ru, Os: білі блискучі метали, вони належать до благородних металів, за кімнатної температури не піддаються корозії, кристалізуються у гексогональних щільних градках. З цієї підгрупи металів Os найтугоплавкіший і найважчий, а Ru найрідкісніший.

Добування.

Fe: для технічних цілей потрібне в основному залізо, що містить близько 1% вуглецю (сталь). Його добувають:

Спочатку з руди (коксу і агломерату - відповідно підготовлену руду, спечену з флюсами) виплавляють чавун у доменних печах (доменне виробництво).

1. Відновлення.

Fe+3 ? Fe+2·Fe+3 ? Fe+2 ? Fe0

2. Утворення газу.

С + O2> CO2

3. Утворення шлаку.

C + CO2> 2CO

CaCO3 + SiO2> CaSiO3

Сумарне рівняння виплавляння чавуну:

Fe2O3 + 3CO > 2Fe + 3CO2

А потім з чавуну виплавляють сталь:

- кисневоконвертерним способом:

C + O2> CO2

S + O2> SO2

- мартенівським способом;

- електроспособом:

4P + 5O2 > 2P2O5

2Fe + O2 > 2FeO

Утворення шлаку цими способами:

SiO2 + MnO > MnSiO3

3CaO + P2O5 > Ca3(PO4)2

Сумарне рівняння виплавляння сталі:

FeO + Mn > Fe + MnO

Конвертерний спосіб значно дешевший і використовується ширше, однак якість сталі цим способом нижча ніж мартенівським. А електричний спосіб є сучасним.

Ru, Os: переробляють добуті природні сплави відмивання їх від пустої породи і розділенням суміші металів.

Хімічні властивості.

Fe: метал середньої активності.

Взаємодіє з простими речовинами.

+O2 (при нагріванні) яскраво горить з утворенням оксиду (залізної окалини)

3Fe + O2 > Fe3O4 (Fe2O3·FeO)

+Hal (при нагріванні) сухий хлор з залізом не взаємодіє Cl2

+S (при нагріванні)

+P (при нагріванні)

+С, Si, B, N, H (при нагріванні) утворює тверді розчини.

З складними речовинами.

+ H2O

+H2O + O2

+кислоти неокисники ( включаючи розбавлену сульфатну кислоту )

+кислоти окисники (пасивує)

+солі (відновлює менш активні метали з розчину їх солей)

Ru, Os: метали низької активності.

Взаємодіє з простими речовинами:

+ O2 (при нагріванні в порошкоподібному вигляді)

Ru + O2 > RuO2 (t° RuO4)

Os + O2 > OsO4

З складними речовинами:

+кислоти окисники (в порошкоподібному вигляді)

Os + 8HNO3 > OsO4 + 8NO2^+4H2O

+ окиснюються гіпохлоритами

Ru (Os) + KClO3 + 2NaOH > Na2Ru (Os) O4 + 3HCl + H2O

Fe, Os, Ru - каталізатори, Os і Ru ще корозійностійкі.

3 ХАРАКТЕРИСТИЧНІ СПОЛУКИ

Fe виявляє малу активність стосовно вуглецю, він утворює з ним Fe3C - цементит - твердий розчин:

- якщо C + г-Fe > аустеніт;

- якщо C + б-Fe > ферит.

При повільному охолоджені (відпуску)аустеніт розкладається на цементит і феррит, тоді сталь стає м'якою. При швидкому охолоджені аустеніт перетворюється в тверду сталь.

W(C) > 2% - чавун

W(C) < 2% - сталь

W(C) < 0,3% - м'яка сталь

Характерне утворення карбонілів діючи оксидом карбону (II) на порошкоподібні метали за підвищеного тиску і температури (100-200°С):

Fe + 5CO > Fe(CO)5 - жовта летка рідина.

Ru(CO)5, Os(CO)5 - безбарвні рідини, при нагріванні руйнуються, що допомагає для їх очищення.

Карбоніли амфотерні сполуки, тому можуть проявляти як окисні властивості, так і відновні:

Fe0(CO)5 + I2 > [Fe+2(CO)4] I2 + CO;

відновник

Fe0(CO)5 + 4KOH > K2[Fe-2(CO)4] + K2C+4O3 + 2H2O

окисник

Всі карбоніли дуже отруйні, вони мають молекулярні кристалічні градки, практично нерозчинні у воді, але добре розчиняються в органічних розчинниках.

+2

Fe+2 - к.ч. = 6 (октаедрична будова)

Оксид: FeO - чорний порошок (структура типу NaCl).

Гідроксид: Fe(OH)2 - біла речовина (за відсутності повітря), утворюється внаслідок дії лугів на розчини солей Феруму (ІІ):

FeSO4 +2 NaOH > Fe(OH)2 + Na2SO4

Саме так відбувається реакція без доступу повітря. У протилежному разі ферум (ІІ) гідроксид легко окиснюється до ферум (ІІІ) гідроксиду:

4Fe(OH)2 + O2 + 2H2O > 4Fe(OH)3v

Оксиди і гідроксиди мають амфотерні властивості, але дуже слабко виражені, тому проявляють переважно основні властивості:

+ кислота:

FeO + 2HCl = FeCl2 + H2O

Fe(OH)2 + H2SO4 = FeSO4 + H2O

+Луг:

FeO з лугами не взаємодіє. Fe(OH)2, якщо він свіжодобутий і під час кип'ятіння реагує з концентрованим розчином лугу:

Fe(OH)2 + 2NaOH > Na2[Fe(OH)4] ( натрій тетрагідроксиферат(ІІ) )

+ O2 (волога) > Fe(OH)3

Галогеніди: FeCl2

Сульфід: FeS

4FeS + O2 + H2O > 4Fe(OH)3 + 4H2S

Комплексні сполуки:

[Fe(H2O)6] +2, [FeF6] -4[Fe(CN)6] -4 Me2+1[FeCl4], Me+2[Fe(NCS)4]

Найстійкішими комплексними сполуками є ціаніди.

Fe(CN)2 + 4KCN > K4[Fe(CN)6]

3K4[Fe(CN)6] + 4FeCl3 > Fe4[Fe(CN)6]3v + 12KCl

(NH4)2Fe(SO4)2·6H2O - сіль Мора, білий або світло-голубий порошок.

FeSO4 ·7H2O - залізний купорос, кристали блідо-зеленого кольору.

K4[Fe(CN)6] - жовта кров'яна сіль.

Fe4[Fe(CN)6]3 - берлінська блакить, синього кольору, використовується як фарба.

В аналітичній хімії для кількісного визначення [Fe(H2O)6] +2 виконують реакцію:

елемент хімічний залізо рутеній осмій

5[Fe(H2O)6] +2 + MnO4- + 8H3O+ > 5[Fe(H2O)6] +3 + [Mn(H2O)6]+2 + 6H2O (обезбарвлення)

Для Ru, Os стійкими є лише Me4+1[E(CN)6]

+3

Для всіх можливо кординаційне число як 4 (тетраедичної будови) так і 6 (октраєдричної будови).

Fe

Оксид: Fe2O3 - червоно-коричневого кольору, досить стійкий і розкладається лише за температури понад 1400°C утворюючи Fe3O4 , амфотерний.

Fe3O4 (FeO·Fe2O3) (Fe+2(FeO2)2)- феррит, чорного кольору, проявляє магнітні властивості.

+ сіль, якщо відбувається сплавляння:

Fe2O3 + Na2CO3 > 2NaFeO2 + CO2

Метаферат

+ луг, якщо відбувається сплавляння:

Fe2O3 + 2NaOH > 2NaFeO2 + H2O

Ферит

Під дією води ферити повністю гідролізують:

NaFeO2 + 2H2O > Fe(OH)3v+ NaOH

Гідроксид: Fe(OH)3 або (xFe2O3 ·yH2O) - бурого кольору, погано розчиний у воді, амфотерний.

+ луг

Fe(OH)3 + 3NaOH > Na3[Fe(OH)6]

+ кислота

Fe(OH)3 + 3HCl > FeCl3 + 3H2O

Гідроксид утворює стійкі солі сильних, багатьох середніх і навіть слабких кислот. Солі сильних кислот здебільшого добре розчиняються у воді і кристалізуються з молекулами води:

FeCl3 ·6H2O

Fe(NO3)3 6H2O

MeFe(SO4)2 12H2O - залізні квасці

Солі: утворені дуже слабкою основою, тому сильно гідролізують, внаслідок чого їхні розчини набувають бурого забарвлення, але комплексні солі практично не гідролізують і значно важче відновлюються.

FeCl3.

Комплекси: [Fe(H2O)6]+3 - кординаційне число 6, світло-фіолетового кольору, гідролізуються:

[Fe(H2O)6]+3 + H2O ? [Fe(H2O)5OH]+2 + H3O+ полімеризація, багатоядерні атоми

Me+13[FeF6], Me+1[FeCl4], [Fe(CN)6]-3 - ціанідні комплекси є дуже стійкі:

2K4[Fe(CN)6] + Cl2 > 2K3[Fe(CN)6] + 2KCl

K3[Fe(CN)6] - червона кровяна сіль, використовується для виявлення йонів Fe+2, утворює турнбуляєву синь.

3FeCl2 + 2K3[Fe(CN)6] > Fe3[Fe(CN)6]2 + 6KCl

Якісною реакцією виявлення йонів Fe3+ є утворення забарвлених у червоний колір роанідних комплексів від [Fe(SCN)(H2O)5]2+ до [Fe(SCN)6]3-.

Сполуки Fe+3 - є окисниками:

FeCl3 + 6HI > 2FeI2 + I2 + 6HCl

тому не можна добути їхні сульфіди шляхом осадження з водних розчинів неможливо. Під дією H2S на розчин солей металів (ІІІ) утворюється суміш MeS і S:

3H2S + 2Fe+3 > 2FeS + S + 6H+

Для Ru, Os стійкими є лише Me3+[E(CN)6] і Me+[ECl6].

+4

Для Fe лише Me2+2FeO4 - оксоферати, чорні порошки.

Ru, Os

Оксиди: RuO2, OsO2 - чорно-коричневого кольору, нерозчинні у воді.

Галогеніди: OsCl4

Сульфіди: OsS4, RuF6

Комплекси: Me2[ECl6], Me2+[EO2Hal4]

Взаємодіють з хлоридною кислотою:

EO2 + 6HCl > H2[ECl6] + 2H2O

+6

Галогеніди:EHal6

Комплекси: для Fe і Ru EO42- , а Os [OsO2(OH)4]2-.

Під дією сильних окисників у лужному середовищі на Fe(OH)3 або Fe2O3 утворюються ферати:

2Fe(OH)3 + 3Br2 + 10KOH > 2K2FeO4 + 6KBr + 8H2O

Fe2O3 + 3KNO3 + 4KOH > 2K2FeO4 + 3KNO2 + 2H2O

Подібні хроматам

Сильні окисники !

2FeO42- + 2Cr3+ + 2H+ > 2Fe3+ + Cr2O72- + H2O

Але аніон комплексний і оксоруменати проявляють менші окисні властивості:

K2[OsO2(OH)4] + O2 > OsO4 + 4KOH + 2H2O

2NaRuO4 + 2H2SO4 > 2Na2SO4 + 2RuO2 + O2 + H2O

H2EO4 і EO3 - не отриманні.

+8

Ru, Os

Оксиди: RuO4 (оранжевого кольору), OsO4 (безбарвного кольору) - легкоплавкі тверді речовини, молекулярної решітки, ці оксиди не утворюють гідроксидів, легко випаровуються за кімнатної температури, вони отруйні, подразнюють слизові оболонки органів дихання та очей через окиснювану дію на білкові речовини. OsO4 - розчиняється у воді, що свідчить про здатність Осмію підвищувати своє кординаційне число, тому здатний утворювати продукти приєднання з лугами і фторидами:

OsO4 + 2KOH > K2[OsO4(OH)2]

OsO4 + 2HF > K2[OsO4F2]

OsO4 + KOH + NH3 > K[OsO3N] + 2H2O

Добування:

Na2RuO4 +Cl2 > RuO4 + 2NaCl

Застосування:

Fe. У хімічній промисловості залізо використовується як каталізатор у багатьох синтезах, у медицині - як засіб проти недокрівя. В електротехніці - як матеріал для осердя електромагнітів та якорів електромашин, для пластин акомуляторів. Не менш важливе значення мають сполуки Феруму та сплави заліза - чаву і сталь. Вони становлять основу сучасної техніки і сільськогосподарського машинобудування, транспорту і засобу зв'язку, космічних кораблів та й всієї сучасної промисловості і цивілізації.

Os. Для підвищення твердості платинових сплавів, для добування надтвердих і не кородуючих сплавів. Всі платинові метали використовуються як католізатори в органічному синтезі.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика металів в періодичній системі елементів. Положення їх в природі, способи добування. Загальна характеристика підгрупи хрому. Хімічна властивість солі манганатної кислоти. Сполуки та ступені окиснення заліза. Розкладання дихромату амонію.

    презентация [6,8 M], добавлен 04.09.2014

  • Класифікація металів, особливості їх будови. Поширення у природі лужних металів, їх фізичні та хімічні властивості. Застосування сполук лужних металів. Сполуки s-металів ІІА-підгрупи та їх властивості. Види жорсткості, її вимірювання та усунення.

    курсовая работа [425,9 K], добавлен 09.11.2009

  • Загальна характеристика елементів I групи, головної підгрупи. Електронна будова атомів і йонів лужних металів. Металічна кристалічна гратка. Знаходження металів в природі та способи їх одержання в лабораторних умовах. Використання сполук калію та натрію.

    презентация [247,6 K], добавлен 03.03.2015

  • Загальна характеристика d-елементів. Властивості елементів цієї групи та їх простих речовин. Знаходження в природі. Хімічні реакції при одержанні, опис властивостей солей. Характеристика лантаноїдів та актиноїдів. Розчинення в розведених сильних кислотах.

    курс лекций [132,9 K], добавлен 12.12.2011

  • Загальна характеристика лантаноїдів: поширення в земній корі, фізичні та хімічні властивості. Характеристика сполук лантаноїдів: оксидів, гідроксидів, комплексних сполук. Отримання лантаноїдів та їх застосування. Сплави з рідкісноземельними елементами.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 08.02.2013

  • Загальні відомості, хімічні та фізичні властивості елементу феруму. Його валентність у сполуках, ступені окиснення, а також поширення у природі. Особливості взаємодії з киснем, неметалами, кислотами та солями. Якісні реакції на цей хімічний елемент.

    презентация [1,6 M], добавлен 14.04.2013

  • Метали головних підгруп І та ІІ групи періодичної системи, їх поширення у природі, фізичні властивості, хімічні реакції з неметалами, водою, кислотами, оксидами. Гідроксиди s-елементів, їх одержання та використання. Твердість води та її усунення.

    лекция [72,1 K], добавлен 12.12.2011

  • Поділ алкадієнів на групи залежно від взаємного розміщення подвійних зв’язків: ізольовані, кумульовані та спряжені. Електронна будова спряжених алкадієнів. Ізомерія, фізичні, хімічні властивості, реакції електрофільного приєднання, синхронні реакції.

    реферат [138,8 K], добавлен 19.11.2009

  • Місце елементів-металів у періодичній системі Д.І. Менделєєва, будова їх атомів. Металевий зв’язок і кристалічна гратка. Загальні фізичні властивості металів, їх знаходження у природі. Взаємодія лужного металу з водою. Реакція горіння кальцію в повітрі.

    презентация [638,5 K], добавлен 19.11.2014

  • Поняття та структура хіноліну, його фізичні та хімічні властивості, будова та характерні реакції. Застосування хінолінів. Характеристика методів синтезу хінолінів: Скраупа, Дебнера-Мілера, Фрідлендера, інші методи. Особливості синтезу похідних хіноліну.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 25.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.