Азот, азотна кислота

Азотна кислота - найважливіша сполука азоту, окислювальні властивості. Ступінь окислення азоту в азотній кислоті, здатність її, як окисника, відновлюватись до різних продуктів. Виробництво азотної кислоти у промисловості. Кругообіг азоту в природі.

Рубрика Химия
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 27.01.2010
Размер файла 22,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Реферат на тему:

Азот, азотна кислота

1. Азотна кислота

Чиста азотна кислота HNO3-безколірна рідина з густиною 1,51 г/см. що при - 42°С загустіває в прозору кристалічну масу. На повітрі вона, як і концентрована соляна кислота, «димить», так як пари її утворюють з вологою дрібні крапельки туману.

Азотна кислота не є стійкою. Уже під впливом світла вона поступово розкладається.

Чим вище температура і чим більш концентрована кислота, тим швидше вона розкладається. При цьому виділяється діоксид азоту, який розчиняється у кислоті і надає їй бурого забарвлення.

Азотна кислота належить до ряду найбільш сильних кислот; в розведених розчинах вона повністю дисоціює на іони Н и- NO3.

2. Окислювальні властивості азотної кислоти

Характерною властивістю азотної кислоти є її яскраво виражена окислювальна здатність. Азотна кислота - один з найбільш енергійних окисників. Більшість неметалів легко окислюються нею, перетворюючись у відповідні кислоти. Так, сірка при кип'ятінні з азотною кислотою поступово окислюється в сірчану кислоту, фосфор - в фосфорну. Жаринка, поміщена в концентровану HNO3, яскраво розгоряється.

Азотна кислота діє майже на всі метали (за винятком золота, платини, танталу, родію, іридію), перетворюючи їх у нітрати, а деякі метали - в оксиди.

Концентрована HNO3пасивує деякі метали. Ще Ломоносов відкрив, що залізо, яке легко розчиняється у розбавленій азотній кислоті, не розчиняється в холодній концентрованій HNO3. Пізніше було встановлено, що азотна кислота аналогічно діє на хром і алюміній. Ці метали переходять під дією концентрованої азотної кислоти у пасивний стан.

Ступінь окислення азоту в азотній кислоті дорівнює 4-5. Виступаючи як окисник, HNO3 може відновлюватись до різних продуктів.

Яка з цих речовин утвориться, тобто як глибоко відновиться азотна кислота в тому чи іншому випадку, залежить від природи відновлення і від умов реакції, і перш за все від концентрації кислоти. Чим вище концентрація HNO3, тим менш глибоко вона відновлюється. При взаємодії розбавленої азотної кислоти з малоактивними металами, наприклад, з міддю, виділяється HNO3. Сильно розбавлена азотна кислота взаємодіє з активними металами - цинком, магнієм, алюмінієм - з утворенням іона амонію, який дає з кислотою нітрат амонію. Звичайно одночасно утворюються декілька продуктів.

Для ілюстрації наведемо схеми реакцій окиснення деяких металів азотною кислотою;

При дії азотної кислоти на метали, водень, як правило, не виділяється.

Більш розбавлена кислота,як правило, відновлюється до NO2.

В загальному, окислювально-відновлювальні реакції, які проходять за участі HNO3, протікають важко.

Суміш, що складається з 1 об'єму азотної і 3-4 об'ємів концентрованої соляної кислоти, називається царською водкою. Царська водка розчиняє деякі метали, що не взаємодіють з азотною кислотою, в тому числі і «царя металів» - золото. Дія її пояснюється тим, що азотна кислота окислює соляну з виділенням вільного хлору і утворенням хлороксиду азоту(III), або хлориду нітрозилу.

Хлорид нітрозилу є проміжним продуктом реакції і розкладається.

Хлор в момент виділення складається з атомів, що і зумовлює високу окислювальну здатність царської водки. Реакції окислення золота і платини протікають в основному згідно певним рівнянням.

З надлишком соляної кислоти хлорид золота(III) і хлорид платини (IV) утворюють комплексні сполуки.

На ряд органічних речовин азотна кислота діє так, що один чи декілька атомів водню в молекулі органічної сполуки заміщуються нітрогрупами. Цей процес називається нітруванням і має велике значення в органічній хімії.

Азотна кислота - це одно з найважливіших сполук азоту. У великих кількостях вона використовується у виробництві азотних добрив, вибухових речовин і органічних фарбників, служить окисником у багатьох хімічних процесах, використовується у виробництві сірчаної кислоти по нітрозному способу, застосовується для виготовлення целюлозних лаків, кіноплівки.

3. Добування азотної кислоти у промисловості

Сучасні промислові способи отримання азотної кислоти ґрунтуються на каталітичному окисленні аміаку киснем повітря. Властивістю аміаку є те, що він горить у кисні, причому продуктами реакції є вода і вільний азот. Але в присутності каталізаторів окислення аміаку киснем може протікати інакше. Якщо пропускати суміш аміаку з повітрям над каталізатором, то при 750°С і певному складі суміші проходить майже повне перетворення.

Те,що утворилося легко переходить в азот, який з водою в присутності кисню з повітря дає азотну кислоту.

В якості каталізаторів при окисленні аміаку використовують сплави на основі платини.

Азотна кислота, що її отримують методом окислення аміаку має концентрацію,що не перевищує 60%. При необхідності її концентрують.

Промисловістю випускається розбавлена азотна кислота з концентрацією 55, 47 і 45%, а концентрована-98 і 97%, Концентровану кислоту перевозять в алюмінієвих цистернах, розбавлену - в цистернах з кислотостійкої сталі.

4. Кругообіг азоту в природі

В процесі гниття органічних речовин значна частина азоту, що є в них, перетворюються в аміак, який під впливом нітрофільних бактерій,що живуть у ґрунті, окислюється в азотну кислоту. Остання, вступаючи в реакцію з карбонатами,що знаходяться в ґрунті, наприклад з карбонатом кальцію, утворює нітрати.

Деяка ж частина азоту завжди виділяється в процесі гниття в вільному виді в атмосферу. Вільний азот виділяється також при горінні органічних речовин, при спалюванні дров, кам'яного вугілля, торфу. Крім того, існують бактерії, котрі при недостатньому доступі повітря можуть відділяти кисень від нітратів, розкладаючи їх з виділенням вільного азоту. Діяльність цих денітрофуючих бактерій призводить до того, що частина азоту з доступної для зелених рослин форми (нітрати) переходить в недоступну (вільний азот). Таким чином, далеко не весь азот, який входив до складу рослин, що загинули, повертається назад до ґрунту: частина його поступово виділяється в вільному вигляді у атмосферу.

Постійне зменшення мінеральних азотних сполук давно мусила б призвести до повного знищення життя на Землі, якби в природі не існували процеси, які поповнюють запаси азоту. До таких процесів належать перш за все електричні розряди, які відбуваються в атмосфері, і під час яких завжди утворюється деяка кількість оксидів азоту; останні з водою дають азотну кислоту, що перетворюється у ґрунті в нітрати. Іншим джерелом поповнення запасів азотних сполук у ґрунті є життєдіяльність так званих азотобактерій, здатних засвоювати атмосферний азот. Деякі з цих бактерій поселяються на коренях рослин із сімейства бобових, викликаючи утворення характерних потовщень - «клубеньків». Тому вони і отримали назву клубенькових бактерій. Засвоюючи атмосферний азот, клубенькові бактерії перетворюють його в азотні сполуки, а рослини, в свою чергу, перетворюють їх в білки та інші складні речовини.

Таким чином, в природі відбувається безперервний кругообіг азоту. Проте, щорічно з урожаєм з полів збирають найбільш багаті білками частини рослин, наприклад зерно. Тому в ґрунт необхідно вносити добрива, відшкодовують в ній важливіші елементи живлення рослин.

Вивчення питань живлення рослин і підвищення їх врожайності шляхом внесення добрив є предметом вивчення спеціальної галузі хімії, що отримала назву агрохімії.


Подобные документы

  • Характеристика процесу отримання азотної кислоти шляхом окислювання аміаку повітрям з наступною переробкою окислів азоту. Технологічні розрахунки основних стадій процесів. Особливості окислювання окису азоту, абсорбції оксидів та очищення викидних газів.

    контрольная работа [114,4 K], добавлен 05.04.2011

  • Сірчана кислота як один з основних багатотоннажних продуктів хімічної промисловості, її застосування в різних галузях народного господарства. Взаємодія сірчаної кислоти з металами та неметалами, солями та водою. Сировина для виробництва сірчаної кислоти.

    реферат [32,0 K], добавлен 11.11.2010

  • Поняття біогеохімічного циклу. Кругообіг речовин в біосфері. Кругообіг вуглецю. Кругообіг кисню. Кругообіг азоту. Кругообіг сірки. Роль біологічного компоненту в замиканні біогеохімічного кругообігу.

    контрольная работа [23,4 K], добавлен 21.09.2007

  • Сполуки, до складу яких входять атоми Гідрогену. Водні розчини кислот та негативні іони і їх концентрація та класифікація за різними критеріями. Номенклатура кислот і реакції іонної обмінної взаємодії. Утворення малодисоційованої сполуки, азотна кислота.

    контрольная работа [69,2 K], добавлен 12.12.2011

  • Найважливіші природні сульфати, якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів в промисловості. Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти, її взаємодія з металами. Розклад цукру і целюлози під дією сульфатної кислоти.

    презентация [688,5 K], добавлен 30.10.2013

  • Біологічно активні вітаміноподібні сполуки. Структурні компоненти вітамінів. Здатність синтезуватися у тканинах. Інозитол. Карнітин. Ліпоєва кислота. Параамінобензойна кислота. Біофлавоноїди. Пангамова кислота. Оротова кислота. Убіхінон. Вітамін U.

    реферат [389,0 K], добавлен 04.12.2008

  • Антранілова (2-амінобензойна) кислота, її характеристика, добування та застосування. Фізичні властивості антранілової (2-амінобензойної) кислоти. Похідні антранілової (2-амінобензойної) кислоти по карбоксильній групі, аміногрупі та бензойному кільцю.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 20.10.2014

  • Структура азотной кислоты. Безводная азотная кислота. Дымящая азотная кислота. Строение кислоты с МВС. Нитроний-ион. Соли нитрония. С метода молекулярных орбиталей нитрония-иона.

    курсовая работа [46,2 K], добавлен 02.07.2002

  • Способи, процес і головні методи біологічного синтезу лимонної кислоти та її продуцентів. Циркуляційний, глибинний та неперервний комбінований способи біосинтезу оцтової кислоти. Вбираюча здатність наповнювачів. Процес синтезу ітаконової кислоти.

    курсовая работа [380,7 K], добавлен 26.08.2013

  • Характеристика неорганічних кислот (сірчана, соляна, азотна), лугів (гідроксиди натрію та калію) та солей (нейтральні, кислі, основні). Вивчення вимог техніки безпеки щодо пакування, транспортування і зберігання небезпечних хімічних матеріалів.

    реферат [21,9 K], добавлен 09.02.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.