Таксономічний склад та синантропна характеристика деревно-чагарникових угруповань Петровського відвалу (Криворіжжя)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

¹ Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

² Криворізький державний педагогічний університет

Таксономічний склад та синантропна характеристика деревно-чагарникових угруповань Петровського відвалу (Криворіжжя)

Ю.В.Бєлик¹, В.М. Савосько², Ю.В.Лихолат¹

Анотація

В наш час залишається доцільним вивчення таксономічного складу та екологічних характеристик деревних угруповань на девастованих землях як теоретичної основи фітооптимізації навколишнього природного середовища. У ході проведеного аналізу видового складу деревночагарникових рослин Петровського відвалу, виявлено 32 види, 25 родів та 15 родин. Серед них, за кількісними показниками перевагу мають алохтонні види (59,38%) порівняно з автохтонними (40,62%). Встановлено, що серед апофітних видів переважають геміапофіти, а серед з антропофітних за часом занесення -- неофіти, способом інвазії -- ергазіофіти, ступенем адаптації -- ергазіофіти та агріофіти. Результати аналізу свідчать про відповідність дослідженої деревно-чагарникової рослинності умовам місцевиростання.

Ключові слова: деревні види рослин, синантропні види, таксономічна та екологічна характеристики, девастовані землі, Петровський відвал, Криворіжжя.

TAXONOMIC COMPOSITION AND SYNANTHROPIC CHARACTERISTIC OF WOODY PLANT COMMUNITY ON PETROVSKY WASTE ROCK DUMPS (KRYVORIZHZHYA)

Yu.V.Bielyk¹, V. M. Savosko², Yu.V.Lykholat¹

¹ -- Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine

² -- Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, Ukraine

Abstract

The study of taxonomic composition and ecological characteristics of wood species on devastated lands as a theoretical basis for the phytomelioration of environment remains relevant nowadays. It was discovered 32 species, 25 genera and 15 families in the course of the analysis of woody plant community from devastated lands of Petrovsky waste rock dumps. Among them, allochthonous species (59.38%) have an advantage over autochthonous (40.63%) according to the quantitative indicators. It was established, hemiapophytes predominate among apophytesspecies andneophytes predominate among anthropophytesaccording to the time of entry, according to the method of invasion -- ergasiophytes, according to the degree of adaptation -- ergasiophytes and agriophytes. The results of our analysis indicate that the investigated woody plant communitycorresponds to the conditions of localization.

Keywords: tree species, synanthropic species, taxonomic and ecological characteristics, devastated lands, Petrovsky waste rock dumps, Kryvorizhzhya.

Вступ

За останні сто років в гірничорудних регіонах діяльність людини спричинила негативні зміни в навколишньому природному середовищі та призвела до утворення територій, де повністю зруйнований ґрунтовий й рослинний покриви й сформувалися антропогенні морфоскульптури [1, 11]. Повернення у практичне використання таких техногенних новоутворень та припинення їх негативної дії на людину залишається актуальною проблемою сьогодення [3, 6, 7].

Першим кроком у вирішенні цієї проблеми сьогодення є з'ясування основних еколого-ботанічних характеристик деревних видів рослин, що природно (спонтанно) виростають на теренах девастованих земель [9, 15-18].

Серед девастованих земель Криворіжжя дуже цікавим об'єктом є Петровський відвал, який розташований у центральній його частині. Останнім часом територія цього відвалу дуже часто використовується у різноманітних заходах (краєзнавчих, туристичних, спортивних тощо). Проте інформація про його природний рослинний покрив незначна та а-системна. Особливо цікавим є з'ясування еколого-ботанічних характеристик деревних видів рослин, що природно виростають на його теренах [19, 20].

Метою даної роботи було з'ясувати видовий склад, структуру апофітної та адвентивної фракцій деревно-чагарникових угруповань території Петровського відвалу (Криворіжжя).

Об'єкти і методи досліджень

Упродовж 2017-2018 рр. було досліджено територію Петровського відвалу, де були закладені пять моніторингових ділянок, які характеризуються контрастними екотопічними умовами. В межах цих ділянок маршрутним методом визначали таксономічний склад деревних та чагарникових видів рослин.

В камеральних умовах за визначником [2] уточнювали видову приналежність рослин. Номенклатуру таксонів наведено за С. Л. Мосякіним та М. М. Федорчуком [10] з урахуванням IPNI [21]. Українські назви рослин наведені відповідно до словника українських наукових і народних назв судинних рослин [4]. Аналіз розподілу видів за апофітними та антропофітними фракціями здійснено за рекомендаціями В. В. Протопопової [12-14].

Результати досліджень

Петровський відвал розташований в центральній частині Криворіжжя на південно-східному борту кар'єру №1 Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК). Він знаходиться в зоні обвалення недіючої шахти ім. Петровського (ймовірно звідки його назва) колишнього рудника ім. Карла Либкнехта. За даними А. Д. Куделі [8], автотранспортна відсипка Петровського відвалу розпочалася у 1959 р. під час підготовки до експлуатації кар'єру №1 ЦГЗК. За складом цей відвал змішаний та містить осадові породи, сланці, а також безрудні, малорудні й окисленні кварцити [8]. Скоріше за все, основна відсипка Петровського відвалу була завершена у середині 60-хрр. ХХст. Станом на 1980 р. у Петровському відвалі було заскладовано 5 834000 м³ гірських порід [8]. На цей час його морфометричні параметри становили: довжина -- 425 м, ширина -- 375 м, висота -- 48 м, площа -- 15,94 га [8]. У 2010-2016 рр. на північній та північно-західній околиці Петровського відвалу були заскладовані, відповідно, безрудні та малорудні кварцити, а також пухкі гірські породи.

Слід особливо зазначити, що повноцінної рекультивації земель Петровського відвалу не проводилося: не було здійснено вирівнювання схилів, виршнювання горизонтальних площин, нанесення екрануючого шару пухких гірських порід та гумусововмісного шару ґрунту. Тому в межах цього відвалу почалися процеси самовідновлення рослинного покриву.

Дуже цікавим є сучасна екотопічна структура поверхні земель Петровського відвалу. Так, О.О.Красовою та А. О. Павленком [5] в його межах було виділено наступні категорії техноекотопів: «три типи комбінацій власне технотопів, три типи технотопів з біотопами та одну комбінацію різнотипних біотопів». При цьому авторами зазначається, що територіальний розподіл екотопів цього відвалу є типовим для всього Криворізького регіону.

Маршрутними дослідженнями встановлено, що на території Петровського відвалу природно виростають 32 види деревних рослин і чагарників, які належать до 25 родів та 15 родин (рис. 1). За кількістю родів і видів провідними родинами визначено: розові (Rosaceae Juss.) -- 9 родів й 9 видів, вербові (Salicaceae МігЬ.) -- 2 роди і 5 видів, кленові (Aceraceae Juss.) -- 1 рід і 3 види, а також в'язові (Ulmaceae МігЬ.) -- 1 рід і 3 види.

Рис. 1. Таксономічна характеристика дерево-чагарникових угруповань, які зростають на Петровському відвалі (Криворіжжя)

В межах території Петровського відвалу відзначається різна насиченість видами дерев та чагарників на окремих ділянках. Важливим показником для характеристики таксономічної структури є кількість таксонів різного рангу. Вона найбільша на першій досліджуваній ділянці -- 23 види, 17 родів та 13 родин. Дещо спрощена таксономічна структура угруповань п'ятої ділянки (14 видів, 7 родів та 10 родин), що пояснюється несприятливими умовами для рослинності. Встановлено, що найпоширенішими видами є: береза повисла (Betula pendula Roth.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), осокір (Populus nigra L.), садова Ірга звичайна (Amelanchier ovalis Medik.) та шипшина звичайна (Rosa canina L.).

Результати наших досліджень свідчать, що серед дерев i чагарникiв Петровського вiдвалу за кількісними показниками перевагу мають алохтонні види (59,38%) порівняно з автохтонними (40,62%). Різні ділянки в межах відвалу мають неоднорідну структуру: перша ділянка -- переважають автохтонні види, друга, третя та четверта -- алохтонні. Біогеографічна характеристика рослинних угруповань п'ятої ділянки свідчить про збалансованість алохтонних та автохтонних видів (рис. 2).

Рис. 2. Розподiл за походженням деревних видiв рослин та чагарників, які виростають на Петровському відвалі (Криворіжжя)

Здійснено аналіз розподілу видів деревних рослин Петровського кар'єру за апофітними та антропофітними фракціями. Встановлено, що серед апофітних деревних видів рослин та чагарників Петровського відвалу, за ступенем натуралізації домінуючою фракцією є геміапофіти (від 67% до 86%). (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл за ступенем натуралізації автохтонних деревних та чагарникових видів рослин, які виростають на Петровському відвалі (Криворіжжя)