ГМО (генетично-модифіковані сільськогосподарчі рослини)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Реферат

«ГМО (генетично-модифіковані сільськогосподарчі рослини»

Студент 1 курсу групи

денної форми навчання спеціальності - біологія

Зимбовської Д.Є.

Викладач: канд. біол. наук, доцент Алексеева Т.Г.

Одеса-2020

Зміст

Вступ

Генетично модифіковані організми (ГМО) або трансгенні організми - це активно обговорювана сьогодні тема в наукових колах,засобах масової інформації, повсякденному житті. Проблеми їх створення і використання, а також використання продуктів переробки ГМО представляються актуальними в зв'язку з їх інтенсивним поширенням і тими ризиками, які вони викликають. Перенесення генів з одних організмів в інші, далеко віддалені від них в систематичному і еволюційному плані, так званий трансгеноз, здійснюють в самих різних групах організмів - бактерій, рослин, грибів, тварин. такі маніпуляції здійснюються з використанням сучасних генно-інженерних технологій. Інтерес до створення трансгенних організмів величезний, так як вони дозволяють вже зараз і дозволять в майбутньому вирішити багато з нагальних проблем людства, насамперед, пов'язані з проблемами продовольчого забезпечення населення Землі, діагностики, профілактики та лікування різного роду захворювань, відновленням порушених екосистем і т.д. Однак складні молекулярно-генетичні технології, які є по суті нанотехнологіями, що використовуються сьогодні для отримання генетично-модифікованих організмів, поки ще не досконалі, що викликає цілий ряд ризиків, що виникають при створенні та використанні таких організмів.

Принципи створення ГМ-організмів

Генетична модифікація передбачає вбудову або зміну генів організму, наслідком чого стає поява потрібної ознаки.

Селекціонери рослин користуються багатьма методами для виведення сортів рослин із певними властивостями. Серед них - традиційна селекція культур, а також застосування хімікатів та опромінення, яке набуло популярності останнім часом.

Традиційний метод схрещування для отримання гібридів рослин використовувався багатьма поколіннями. Він передбачає цілу низку схрещувань для виведення різних комбінацій рослин, з метою закріплення і розвитку бажаних ознак та викорінення небажаних. Однак, цей метод має свої вади, оскільки в процесі селекції губиться велика кількість генетичного матеріалу, не потрапляючи до сортів рослин. Через це важче отримати специфічні ознаки і, разом з тим, не занести до рослин небажані ознаки, такі як вразливість до хвороб.

Доки не були розроблені методи точної генетичної модифікації, селекціонери рослин використовували різноманітні методи, намагаючись викликати корисні генетичні зміни, які не могли з'явитися природним шляхом.

Так, одним із методів, які набули поширення у період після Другої світової війни (він отримав назву „ядерне століття”), було використання опромінення з метою змінення генів с/г культур та садових рослин. Сорт рису „Калроуз 76” був виведений із використанням гамма-опромінення, внаслідок чого до бажаних розмірів зменшилась висота стеблини, а сорт „Аламо-Ікс” завдячує свою появу рентгенівському опроміненню, і його представники мають більшу стійкість до хвороб, аніж попередники.

Шляхом використання гамма-опроміненню був виведений і різновид ячменю під назвою „Золота обіцянка” („Golden Promise”). Гамма-опромінення спричинило генетичні зміни у структурі певного різновиду ячменю, який виростав коротшим, давав високі врожаї та мав гарні властивості, значення яких могли гідно оцінити броварі. Вперше проданий у 1966 році, сорт „Золота обіцянка” став основним сортом ячменю, який вирощували в Шотландії у 70-і і 80-і pp. минулого століття.

Для внесення змін у гени рослин використовувались і хімікати, такі як оксид натрію та етил-метилсульфат. У 70-і pp. минулого століття цей метод виведення рослин був особливо популярним у Сполучених Штатах Америки. Проте і зараз деякі нові сорти створюють за допомогою хімікатів або опромінення, передусім, в країнах, які розвиваються. Проте ці методи вимагають багато часу для отримання бажаних результатів, оскільки генетичні зміни, до яких вони спричиняють, мають випадковий характер. Фактично, більшість генетичних змін, отриманих цими методами, не становлять користі для селекціонерів рослин. Натомість, технологія генетичної модифікації дає конкретні зміни. 90-i pp. XIX ст. Вільям Фаррер (William Farrer) керує масштабною програмою з селекції пшениці в Австралії, відбираючи рослини за ознакою стійкості до хвороб і роблячи акцент на шкідливих наслідках.[Курсова робота, Черкаси 2009]

Переваги та застереження у використанні ГМО

Аргументи за ГМО

Найбільшим доводом прибічників впровадження ГМО є те, що населення планети зростає в геометричній прогресії і з'являється потреба в збільшенні продовольства.[А. П. Ермишин. - Минск, 2011]

Частина населення, яка виступає за широке використання ГМО заявляє, що всі можливості на збільшення продовольчого потенціалу в світі є майже вичерпаними. З цього постає необхідність шукати нові революційні підходи та використовувати нові методи біотехнології для забезпечення продовольством населення Землі. Окрім цього є інші вагомі переваги використання ГМО:

1. Нові методи біотехнології дозволяють використовувати потрібні гени живого організму, а також синтезувати нові гени, клонувати їх і вводити різними способами до організму рослини-реципієнта. Таким способом можна створювати нові трансгенні рослини із потрібними людству корисними властивостями в багато разів швидше, ніж за допомогою традиційних методів селекції. генетичний модифікований організм насіння

2. За допомогою генетичних маніпуляцій можна забезпечити стійкість рослин до хвороб, шкідників, пестицидів, несприятливих кліматичних умов, збільшити їх урожайність, покращити їх агротехнічні властивості, а також уповільнити старіння і збільшити харчову цінність.

3. Сучасна біотехнологія дозволяє при створенні нових рослин діяти більш цілеспрямовано, ніж при традиційній гібридизації. Якщо перше покоління генетично модифікованих рослин включало тільки додаткові гени стійкості, то вже наступне покоління набуває нових ознак, які раніше даним рослинам не були властиві.

Аргументи проти ГМО

На сьогоднішній день, через стан гордості від досягнень «генної революції», людство не усвідомлює всю можливу її загрозу та небезпеку. Оцінити її загрозу на сьогодні неможливо, через те, що в процесі введення певного гена, модифікований організм набуває або може набути цілого спектру нових властивостей, появу і властивості яких передбачити неможливо. через недостатнє вивчення механізмів функціонування геному рослин. В ході цього, при виробництві ГМО, їх комерційному використанні, поширенні та споживанні виникає цілий ряд небажаних явищ та ризиків, які необхідно досліджувати, щоб попередити можливі негативні впливи та прояви ГМО в майбутньому.

Є декілька основних ризиків, яких найчастіше торкаються науковці в ході своїх досліджень:

1. Харчові ризики вживання ГМО:

1) Токсична та алергенна дію трансгенних білків ГМО;

2) Накопичення гербіцидів у стійких до них сортах ГМ рослин;

3) Негативна дія на здоров'я людини генів стійкості до антибіотиків;

4) Віддалений канцерогенний та мутагенний ефекти.

2. Екологічні ризики:

1) Негативний вплив на біорізноманітність видів;

2) Неконтрольоване горизонтальне перенесення конструкцій;

3) Швидка поява стійкості до трансгенних токсинів у комах, бактерій, грибів та інших шкідників;

4) Поява нових, більш патогенних штамів фітовірусів.

3. Агротехнічні ризики:

1) Ризики відтермінованої зміни властивостей через декілька поколінь;

2) Можливість використання виробниками термінаторних технологій;

3) Зниження сортової різноманітності сільськогосподарських культур.[Курсова робота,Харків 2016]

ГМ-культура в Україні

18 лютого 2009 року Кабінетом Міністрів було прийнято Постанову № 114 «Про затвердження Порядку державної реєстрації генетично модифікованих організмів джерел харчових продуктів, а також харчових продуктів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням». Ця постанова застосовується для ГМО -- джерел харчових продуктів, а також продуктів харчування косметичних та лікарських засобів, які містять ГМО або вироблені з їх використанням. Міністерство охорони здоров'я відповідає за державну реєстрацію даних продуктів та ведення відповідного реєстру.[Ситуація з ГМО в України]

В останні роки Україна посіла верхню сходинку в списку країн Європи з вирощування генно-модифікованої сої. На сьогоднішній день в нашій країні щорічні обсяги її виробництва перевищують сумарну кількість ГМ-бобової культури, зібраної аграріями європейських країн.

За різними оцінками кількість трансгенної сої на вітчизняних полях становить від 30% до 94%. Назвати більш точну цифру фахівці не можуть, оскільки жоден з ГМ-сортів офіційно у нас в країні не зареєстрований. До того ж матеріально-технічна база українських лабораторій не завжди дозволяє виявити продукцію генних інженерів.

Після вивчення документів складається враження, що аграрії України взагалі не вирощують ГМО. Хоча і чиновники з Мінагропроду, і зернотрейдери, і самі фермери прекрасно знають про масові посіви в південних областях країни генетично модифікованих рослин, стійких до гліфосату. При цьому частина врожаю залишається в Україні, а близько 50% реалізується на зовнішніх ринках. Хоча і в цьому питанні не все так просто.

У чинному законодавстві України немає офіційного дозволу на ввезення генномодифікованого насіння. Однак точно так само немає і заборони. Тому не виключено, що трансгенні сорти надходять на територію нашої країни у вигляді фуражу або дослідних партій.

Чим так приваблює українських сільгоспвиробників ГМ-соя? Можливо, своєю економічністю. Бобова сільськогосподарська культура потребує захисту від бур'янових рослин. Тому при вирощуванні органічних сортів протягом сезону аграрії змушені вносити 2-3 гербіциди. З трансгенною соєю проблема вирішується трохи простіше: щоб знищити бур'яни досить 1-2 рази обробити сходи препаратом суцільної дії.

У доповіді ISAAA, опублікованій в 2014 р., міститься інформація про результати дослідження німецьких вчених з Геттінгенського університету, які прийшли до висновку, що вирощування генетично модифікованих сільгоспкультур здатне заощадити близько 37-39% пестицидів. При цьому врожайність сільськогосподарських угідь збільшується на 22%, що сприяє зростанню доходів аграріїв на 68,2%. Також вчені акцентують увагу на тому, що при даному способі господарювання обсяг потрапляють в навколишнє середовище пестицидів знижується на 500 млн кг.

Українські експерти не згодні з думкою західних колег. Вони підрахували, а прихильники ГМ-технологій погодилися, що виробництво ГМО в розрізі на 1 га коштує на 5-10% дорожче (в першу чергу, за рахунок дорожнечі насіння і використання дорогих гербіцидів). До цього необхідно додати витрати фермерських господарств на облаштування буферних зон та інших обмежень, необхідних при вирощуванні ГМ-рослин. Також слід подбати про створення умов для зберігання зібраного врожаю, адже органічна соя та ГМ-продукція повинні зберігатися окремо.

При цьому противники генної інженерії ставлять під сумнів і більш високу врожайність ГМ-культур. І навіть такі затяті українські лобісти ГМ-технологій, як координатор Комітету з аграрної біотехнології УКАБ Борис Сорочинський, стверджують, що в наших кліматичних умовах на високі врожаї трансгенних культур розраховувати не варто. У кращому випадку врожайність залишиться на колишньому рівні.

Крім цього ніхто не гарантує, що ГМ-сорти більш стійкі до інших зовнішніх факторів. Але ж в разі їх впливу матеріальні витрати залишаться на тому ж досить високому рівні. Але навіть якщо виключити економічні складові, і припустити, що ГМ технології будуть ефективно працювати в Україні, то сильним аргументом «проти» є те, що ГМ-культури, в поєднанні з інтенсивним використанням хімікатів, істотно виснажують грунт.

Тому багато учасників та експертів ринку бачать інший шлях розвитку України як аграрної країни:

Учасники та експеркти ринку важають, по-перше,що сучасні методи господарювання дозволяють досягати високої врожайності без використання ГМ-технологій, так як не ГМ-Походження впливає на вартість продукції також через те ,що українські аграрії мають вихід на ємні та перпективні зовнішні ринки , то вони мають можливість зайняти там вільну нішу, по- друге , враховуючи географічне положення, сприятливі кліматичні умови, родючість ґрунтів і розвинену транспортну інфраструктуру в Україні, то вона може мати прекрасні перспективи для того, щоб стати експортером чистої сої.[Cпецпроект,2016 року]

Список використаної літератури

1. Курсова робота. на тему:Генетично модифіковані організми. Їх застосування в біотехнології», автор Білинська А.А. Харків 2016 р.

2. КУРСОВА РОБОТА З дисципліни „Основи екології та інженерної екології”На тему „Генетично модифіковані організми - міфи та реалії ”Черкаси 2009

3. Ермишин А. П. Генетически модифицированные организмы: мифы и реальность / А. П. Ермишин. - Минск, 2011. - 108 с.

4.Спец проект «ГМО в Украине: запретить нельзя использовать» Инна Стребкова,22 ноября 2016

Размещено на Allbest.ru