Удосконалення технології вирощування суріпиців ФГ "Ясен" Снігурівського району Миколаївської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

МИКОЛАЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Технологія виробництва продукції рослинництва»

на тему: «Удосконалення технології вирощування суріпиців ФГ "Ясен" Снігурівського району Миколаївської області»

Пивоварчук Людмила Степанівна

Перевірила:

Стебліченко Олена Іванівна

Миколаїв 2020



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Походження, поширення і господарське значення суріпиці

1.2 Морфо-біологічні особливості суріпиці

1.3 Технологія вирощування суріпиці

2. ПРИРОДНО - ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

2.1 Місце розташування

2.2 Ґрунтово - кліматичні умови

2.3 Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

3. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СУРІПИЦІ

3.1 Розрахунок біологічної урожайності

3.2 Місце в сівозміні

3.3 Система удобрення

3.4 Система обробітку ґрунту

3.5 Районовані сорти культури та їх характеристика

3.6 Підготовка насіння до сівби, сівба

3.7 Догляд за посівами

3.8 Збирання врожаю

3.9 Економічна оцінка запроектованих заходів

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



ВСТУП

Часто можна побачити недостатньо оброблені парові поля у весняний час, які суцільно покриті жовтими квітками суріпки звичайної родини хрестоцвіті. Цей бур'ян просто визначити за характерними пензлями з жовтими сильно пахучими квітками і листям з блискучою поверхнею, причому нижні розділені на окремі пари бічних часточок.

Перший представник роду був описаний в III столітті давньоримським ботаніком-натуралістом Зеноном Молодшим в книзі «Barbarea» («Барбарія») і тому рід і отримав свою латинську назву.

За іншою версією рід названий на честь святої Варвари, небесної заступниці гірників, котрі використовували суріпицю для загоєння ран.

Назва «суріпка» пішла від слова «ріпа» й префікса су-, що означає схожість та суфікса -иц, -к.

У багатьох країнах Європи суріпицю звичайну називають "травою святої Варвари".

Вирощування сидеральних культур має стати певною альтернативою чи доповненням у розв'язанні назрілих проблем сучасного стану землеробської галузі, способом підвищення продуктивності культур сівозміни, збереження родючості ґрунту й економічної доцільності.

За сучасної структури посівних площ переважної більшості регіонів України (зернові культури, кукурудза, соняшник, соя, ріпак і т. п.) культури на зелене добриво мають позиціонуватися тільки в проміжних посівах (озимі проміжні -- озима суріпиця).

Крім цього суріпицю використовують також в народній медецині, кулінарії та квітникарстві. Використовується як медоносна культура.

Спробуйте розчавити насіння суріпиці звичайної, ви побачите жирну пляму, це ще раз доводить наявність великої кількості масла в цьому насінні.

В Україні вирощують місцеві сорти суріпиці, зокрема у Житомирській області поширений сорт Черняхівська місцева, яка за врожайністю часто не поступається перед озимим ріпаком, особливо на менш родючих ґрунтах. Уміст олії в насінні становить 42,5--49,5%. За належної агротехніки збирають 18--26 ц/га насіння.

Олія суріпиці за своїми якостями подібна до ріпакової. Рафінована олія має продовольче значення. Олію суріпиці, як і ріпакову, застосовують у різних галузях промисловості. Макуху її згодовують тваринам. Суріпиця, як і ріпак, є медоносною рослиною.

Метою курсової роботи є розробка системи заходів зУдосконалення технології вирощування суріпиців ФГ "Ясен" Снігурівського району Миколаївської області суріпиця земельний сорт урожайність

Завдання курсової роботи:

*вивчити господарське значення, морфо-біологічні особливості суріпиці у процесі пошуково-дослідницької роботи;

*проаналізувати погодно-кліматичні умови Снігурівського району Миколаївської області;

та визначити ймовірність вирощування суріпиців умовах ФГ "Ясен";

*розрахувати біологічну урожайність суріпиців умовах ФГ "Ясен";

*визначити технологію вирощування суріпицята скласти робочий план застосування добрив;

*визначити економічну ефективність запропонованих заходів щодо удосконалення чи обґрунтування технології вирощування суріпиців умовахФГ "Ясен".



1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Походження, поширення і господарське значення суріпиці

Суріпиця звичайна(Barbarйa vulgбris R. Br., Campe barbarea (L.) W. Wight ex Piper) --багаторічнатрав'яниста рослиназ дворічнимипагонами; типовийвидродусуріпиць. Поширена по всійЄвропі, вРосії-- у європейській частині і вЗахідному Сибірі, крім того, була занесена вПівнічну Америку,Японію,Африку,АвстраліюіНову Зеландію, таким чином перетворившись в вид-космополіт.

Поширена на території всієї України. Росте на полях і пасовищах, біля доріг і житла, біля водойм, в надлишку на знижених місцях. Засмічує переважно посіви багаторічних і зернових культур, трапляється в садах, вздовж доріг.

Лікувальні властивості.В даний час суріпицю вживають тільки в народній медицині. Настій трави застосовують при цинзі, водянці, паралічі та епілепсії.

Для приготування настою на 1 склянку окропу береться 1 ст.л. свіжої або сухої лікувальної трави, настоювати 2 - 3 години й приймати по 1/4 склянки 4 рази на день.

Вважається, що настій трави підвищує статеву діяльність і сприяє виробленню сперми. Якщо є проблеми у статевій діяльності, наприклад, недостатнє вироблення сперми, необхідно віджати сік суріпки із квітучої трави і регулярно приймати. Також при низькій статевій активності можна приймати суріпицю - вона допоможе. Рецепт приготування досить простий. На склянку кип'яченої води потрібно взяти двадцять грам суріпки, заварити її. Після того, як вона настоялась 3 години - можна вживати. Одна доза - сорок мілілітрів, можна приймати до чотирьох разів на день. Уже через один-два місяці ви відчуєте ефект. У вигляді примочок настій трави застосовують для загоєння ран.

Насіння допомагає при паралічі, при імпотенції. У насінні міститься 29 - 34% жовтуватої олії, яка відрізняється високими смаковими якостями і вживається в хлібопеченні і кондитерському виробництві для виготовлення здобного тіста.

Суріпка володіє сильним сечогінним ефектом, у зв'язку з чим її активно використовують при захворюваннях нирок і набряках. Це ж властивість допомагає при водянці і аденомі простати.

З сушеної трави суріпки заварюють чай. Напій знімає загальну слабкість, відновлює сили. Втім, суріпицю стали використовувати в якості лікарського препарату не в наш час. В давньогрецькій і давньоримській медицині суріпицю вже знали, як сечогінний і жовчогінний засіб.

Кулінарія.У їжу можна використовувати молоде листя, зібрані ранньою весною або восени, а також з-під снігу. З них роблять вітамінні салати, а морожене листя придатне для приготування пюре. Крім того, соковите хрустке стебло, за смаком дуже схоже на солодкий капустяний качан, - ласощі для дітей, які можна покуштувати як прямо під час літньої прогулянки, так і взимку, у вигляді “цукрових паличок”.

Barbarea vernaабо Американський кресс-салат використовується в салатах, а також для надання різкого смаку зелені для приготування їжі.

Суріпицю потрібно збирати зовсім молодою, до цвітіння, поки її стебла і листя ще ніжні. Однак в одній англійській книзі є оригінальний рецепт смажених в тісті суцвіть суріпки. Брати їх потрібно на самому початку цвітіння, коли нижні квітки ще не почали обсипатися, інакше те, що ботаніки називають віссю суцвіття, а «по-людськи» - стеблинка стає неїстівною.

Готують оладки з одцвітаючими одними пелюстками суріпиці. На смак вони пахнуть капустою, а ось колір дуже красивий - сліпуче жовтий. Так що не впадайте у відчай, якщо на вашому городі суріпка вже відцвітає.

Є й ще одна рослина з близькою назвою - Капуста польова (Brassica campestris). Відрізняється вона від суріпки волохатими стеблами, більш блідими квітками, великими неправильними зубцями листя і плодами. Польова капуста теж їстівна, але вона рослина однолітня, з'являється набагато пізніше. Листя її їдять рідко, хоча вони теж містять велику кількість аскорбінової кіслоти (вітаміну С). А коріння суріпиці навіть застосовуються в Індії як противоцинготний засіб. Однак не цим славиться суріпка. Її насіння містять до 40% жирної олії, заради якої вона спеціально культивується в нашій країні, країнах Азії, Бразилії. Олія йде в їжу і для технічних цілей. На чистих місцях - парових полях, містах різних земляних робіт суріпиця може швидко утворити великі однорідні зарості, з яких цілком можна без клопоту заготовити достатню кількість насіння для переробки. Олія виходить густа, темна з дещо специфічним смаком і запахом, як і у всіх капустяних. Ця олія набагато багатша жирними кислотами ніж прославлене лляне. Ці речовини регулюють обмін холестерину в організмі і мають противосклеротичну дію. Так що не дарма наш звичайний бур'ян розводять в далекій Бразилії.

У квітникарстві. Декоративні форми суріпиці звичайної використовуються в квітникарстві: Barbareavulgarisarcuata, Barbareavulgaris 'FlorePleno', Barbareavulgarisvar. hirsuta (Herb-Barbaras), Barbareavulgaris 'Variegata' ('Строката') (St. BarbarasHerb), Barbareavulgaris 'VariegatedWinter' (UplandCress), Barbareavulgaris 'VariegatedWinterCream' та інші.

1.2 Морфо-біологічні особливості суріпиці

Суріпиця звичайна (BarbarйavulgбrisR. Br., Campebarbarea (L.) W. WightexPiper) -- багаторічнатрав'яниста рослина з дворічними пагонами; типовий видродусуріпиць.

Належить до родини Капустяні(Brassicaceae)

Кореневищна рослина висотою 30--80 см. Стебловисоке, голе або злегка пухнасте. Прикореневе і нижнє стеблове листя на черешкахз двома-чотирма довгастими бічними частками і великою, біля основи серцеподібної, тупо-виїмчасто-зубчастою верхівковою часткою. Верхні стеблові листки сидячі, цільні, від ланцетних до зворотно-яйцевидних, по краю зубчасті. Суцвіття-- кисть, на початку цвітіння не розділена на гілки. Квітки чотирьохчленні з подвійною оцвітиною, двостатеві, золотисто-жовті. Пелюсткидовжиною 5--7 мм, удвічі довше чашолистків. У квітці п'ять тичинок. Пилкові зерна кулястої або еліпсоїдальної форми. Довжина полярної осі 18,7--22,4 мкм, екваторіальний діаметр 18,7--20,4 мкм. У контурі з полюса округло-трилопатеві, з екватора-- округлі або еліптичні. Борозни шириною 5-7 мкм, довгі, з нерівними краями і притупленими кінцями; мембрана борозен зерниста. Ширина мезокольпіума11,9--14 мкм, діаметрапокольпіума 3--4 мкм. У центрі мезокольпіума екзіна має товщину 1,2--1,8 мкм, близько борозен вона витончена за рахунок стерженькового шару. Стержні тонкі, на мезокольпіумах, висотою 0,8--1 мкм, з дрібними, округлими головками, діаметром 0,2--0,3 мкм. Відстань між стержнями 0,7--1,2 мкм. Підстильний шар тонкий. Пилокяскраво-жовтого кольору.

Плід --стручок, довгасто-лінійний, округло-чотиригранний, з коротким булавовидним носиком, двостулковий, двухгніздовий, багатонасінний. Стулки стручка солом'яно-жовті, тверді, голі, з виділеною середньою і малопомітними бічними жилками. Порерхня стулок гобкувата. Плодоніжки короткі, зігнуто-відхилені, спрямовані косо вгору. Стручки розкриваються подовжньо знизу вгору з утворенням стулок, що відокремлюються від серединної поздовжньої перегородки.

Насіння овальне, стиснуте, сірувато-коричневе зі слабким блиском. Поверхня насіння майже рівна.

Сходить - в березні - травні . Цвіте - цвіте в травні - червні Плодоносить - в червні-серпні.

Цвіте близько місяця, плодоносить починаючи з другого року вегетації. Після періоду плодоношення надземні частини рослини відмирають, новий квітучий і плодоносний стебло розвивається з кореневої шийки щовесни.

Розмножується насінням і кореневою порослю. Максимальна плодючість - до 10 тис. Насінин. Мінімальна температура проростання насіння 6-8 ° C, максимальна - 38-40 ° C, оптимальна - 18-20 ° C. Насіння проростає швидко, влітку, восени і після перезимівлі навесні з глибини не більше 4 см, найкраще з глибини 0,5 см. У перший рік життя утворюється тільки розетка листя з добре розвиненим стрижневим коренем, яка і зимує.Глибина проростання - 2 см. Життєздатність насіння в грунті - до 4 років.

Ставлення до вологи і родючості грунту: мезофіт, мезотроф. Може виростати в умовах напів тіні.

1.3 Технологія вирощування суріпиці

Попередники: Кращими попередниками є чорний або зайнятий пар, зернові бобові культури, злаково-бобові суміші на зелений корм.

Система удобрень: Під оранку вносять повне мінеральне добриво дозою N-40Р-60К-45. Органічні добрива краще вносити під попередню культуру в дозі 35 -- 40 т/га. Під час сівби вносять 10 -- 15 кг/га азоту, фосфору і калію у вигляді складних гранульованих добрив. Навесні проводять перше підживлення мінеральними добривами N40-60, а на початку бутонізації -- друге дозою N25 або лише навесні N60-90.

Обробіток ґрунту: Якщо суріпицю висівають після конюшини, пласт орють плугами з передплужниками з одночасним боронуванням. Коли ж сіють після зернових або однорічних трав на зелений корм, то зразу за збиранням врожаю попередника лущать стерню, потім проводять оранку плугом з передплужниками в агрегаті з кільчастим котком і боронами на глибину 22-25 см з приорюванням органічних добрив. Застосовують напівпаровий обробіток. Особливо велике значення має вирівнювання поверхні грунту.

Основний сорт: Веснянка, Латвійська 4, Ізумрудна.

Сівба: Враховуючи, проте, що в суріпи дрібніше насіння, його треба висівати на глибину не більше 2 -- 3 см. Норма висіву кондиційного насіння 8 -- 9 кг/га. Спосіб сівби -- звичайний рядковий, а на насіннєвих посівах -- широкорядний з міжряддям 45 см.

Догляд за посівами: Після висівання суріпиці поле коткують. При появі ґрунтової кірки її руйнують ротаційною мотикою або легкими зубовими боронами. На широкорядних посівах в осінній і весняно-літній періоди розпушують ґрунт культиваторами. Важливим заходом збереження посівів від шкідливої дії морозів є снігозатримання. Для цього разом з суріпицею через кожні 1,5 м висівають два рядки кулісної рослини -- гірчиці білої або сизої. До початку зими стебла гірчиці досягають висоти 70 -- 80 см, дерев'яніють, узимку не вилягають і затримують сніг. Рано навесні посіви підживлюють азотними добривами (N45-90) та знищують сходи бур'янів боронуванням зубовими боронами впоперек посіву.

Найбільш небезпечними для посівів озимої суріпиці є осінні та пізньовесняні заморозки. Саме вони, якщо припали на час розвитку рослин або дозрівання насіння, спричиняють найбільш відчутну шкоду.

Ступінь пошкодження посівів заморозками залежить від таких факторів:

Вологість рослини. Якщо суріпиця містить багато вологи, замерзання молекул води між клітинами рослини може спричинити його значне пошкодження. При цьому не завжди вкриті інеєм посіви свідчать про їх ураження низькими температурами - іній свідчить лише про високу вологість повітря на момент настання заморозку.

Швидкість зміни температур. Якщо впродовж тривалого часу утримується температура, близька до температури замерзання, у її посівах відбувається поступове ущільнення клітинної структури рослин. Клітини формують менші, але з більшим запасом швидкорозчинних речовин. Кількість молекул води у міжклітинних просторах зменшується. Рослини при цьому розвиваються повільніше, але стають більш стійкими до холоду. Якщо ж наступає тривале потепління, уже загартовані рослини можуть втратити стійкість до холодів, і тоді зниження температури всього до -5°C може стати для них критичним.

Фаза розвитку рослини на момент настання заморозків. Швидкорослі сходи рослин у більшій мірі пошкоджуються заморозками, ніж рослини, які в холодних умовах уповільнюють свій розвиток. Фаза появи сім'ядоль більш «ризикована» з точки зору пошкодження заморозками, ніж фаза 3-4 листків.

Ступінь замерзання рослини. Незначне промерзання, при котрому листя ріпаку набуває жовтого кольору, посівам не страшне. Якщо ж рослини стали бурими, це перша ознака їх пошкодження низькими температурами.

Тривалість морозного періоду. Навіть значне зниження температури, якщо воно триває недовго, може не спричинити пошкодження суріпиці, тоді як невеликі, але тривалі, заморозки можуть стати причиною серйозних пошкоджень.

Збирання: Збирають суріпицю як прямим комбайнуванням, так і роздільно. Пряме комбайнування проводять у фазі повної стиглості насіння, до початку розтріскування стручків. Використовують зернові комбайни, спеціально переобладнані для збирання дрібнонасінних культур.

Роздільний спосіб збирання найбільш прийнятний, бо при цьому втрати насіння мінімальні. До скошування суріпиці у валки приступають, коли в суцвіттях пожовтіють нижні стручки, а насіння в них побуріє чи почорніє. В цей час близько 50 % стручків середнього й верхнього ярусів мають лимонно-зелене забарвлення, а вологість насіння становить 30 -- 40 %, з рослин починає обпадати листя. Запізнення із збиранням достиглих стручків призводить до їх розтріскування, а отже, до втрат врожаю, зменшення вмісту олії в насінні.

Валки обмолочують комбайнами через 5 -- 7 днів після скошування при вологості насіння 10--11 %. За сухої і жаркої погоди обмолот проводять в ранішні, вечірні та нічні години, коли під час підбирання валків насіння із сухих стручків менше висипається й менше подрібнюється. Насіння очищають у потоці із збиранням на зерноочисних машинах зі спеціальними решетами.

На тривале зберігання його засипають при вологості не більше 8 %.

2. ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

2.1 Місце розташування

ФГ«Ясен»знаходиться в селі Любомирівка Снігурівського району Миколаївської області на відстані 30 км від м. Миколаєва. Його площа становить 800 га, із них 100 га належать господарству та 700 арендовані.

Господарство займається вирощуванням пшениці, ячменю, соняшника, ,суданської трави, рапс,горох,просо.

Сполучння з районним центром через автошляхи дає змогу зменшити затрати на перевезення сільськогосподарської продукції до пунктів прийому, що знаходяться у місті Миколаєві. Також господарство має невеликі затрати при доставці придбаних добрив, засобів захисту рослин. Є можливість залучення до роботи спеціалістів, які проживають у селах поблізу.

2.2 Грунтово-кліматичні умови

ФГ«Ясен»відповідно агрокліматичному районуванню території Миколаївської області, відноситься до другого (центрального) агрокліматичного району, який характеризується дуже теплим посушливим кліматом.

Весна. Інтенсивне підвищення температури повітря. Весна наступає швидко. У третій декаді березня поновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав. Останні заморозки на початку квітня.

Літо. Літо переважно тепле, помірне або занадто жарке. Перехід на літній період відбувається в травні місяці при температурі 15^оС. Літній період продовжується майже до кінця вересня. У цей період випадає найбільша кількість опадів, переважно у вигляді злив. Самим теплим місяцем важається липень - середньомісячна температура 25^оС, часто влітку бувають посухи.

Осінь. Коротка, тепла, посушлива. Ознакою початку осені являється перехід середньодобової температури повітря через 10^оС в бік зниження, що спостерігається в другій декаді жовтня. Кінець осінього сезону наступає переходом середньої добової температури через 0^оС (початок грудня).За багаторічними спостереженнями осінні заморозки в повітрі наступають 28 жовтня. Найбільш ранні помічені 25 вересня.

Зима. Переважно коротка, тепла, малосніжна з нестійким сніговим покривом. Початок зимового періода пов'язаний з настанням стійкої морозної погоди, з переходом середньої добової температури 0^оС, а також утворення снігового покриву. Буває стійким лише в окремі зими. Часто спостерігаються взимку дощі.Промерзання ґрунту починається в перших числах грудня, а повне відтавання в кінці другої, початку третьої декади березня. Вітри спостерігаються всіх напрямків, але частіше в зимовий період бувають північно - східні, північні, східні і північно - західні, а весною і влітку південі і південо - західні.

Нижче приводяться багаторічні дані динаміки температури (табл. 2.1) і кількість опадів (табл. 2.2) в Миколаївській області.

Таблиця 2.1

Динаміка температури за даними погоди в данному регіоні, ^оС

Рік	Місяць	Середня за
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Веге-тацію	Рік
2017	-6,6	-0,3	6,9	9,1	16,3	21,8	23,2	24,9	19,2	11,0	5,3	5,2	17,6	14,3
2018	-0,7	-0,9	1,0	14,0	19,0	22,6	23,8	25,3	18,2	12,8	2,3	-0,4	19,9	15,4
2019	-1,5	1,6	5,8	10,3	17,6	23,8	22,9	23,3	18,2	11,7	7,3	4,2	18,7	13,3



У середньому за багаторічний період в повітрі заморозки настають 7-18 жовтня. Опади в вересні і жовтні спостерігаються в основному у вигляді дощу.

З таблиці видно, що температура повітря не стабільно змінюється і досить прогрівається для посівів суріпиці. У таблиці 2.2 знаходяться дані щодо річної кількості опадів.

Таблиця 2.2

Середньомісячна і річна кількість опадів, мм

Рік	Місяць	Сума за
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	Веге-тацію	Рік
2017	0,6	12,5	0,5	47,3	35,6	7,8	22,9	35,0	3,7	27,6	38,3	62,0	113,6	293,8
2018	44,0	54,3	67,4	2,0	31,7	22,0	70,9	0,8	78,4	14,0	26,0	41,2	126,6	452,7
2019	45,0	7,8	5,8	50,9	55,0	207,7	26,1	54,4	1,4	31,6	11,1	31,7	339,7	528,5

Як видно з таблиці 2.2, кількість опадів розподіляється за сезонами. У теплу пору їх випадає у 2-3 рази більше, ніж у холодну. Максимальна кількість опадів припадає на червень - липень, а також що найбільша кількість опадів була в 2019році.

Головним фактором, який впливає на формування високих врожаїв, є вологість, тому всі агротехнічні заходи повинні бути направлені на накопичення і збереження, раціональне використання вологи і атмосферних опадів. Господарство знаходиться в зоні недостатнього зволоження. Найбільша кількість вологи випадає влітку. Вегетаційний період повністю забезпечений сумами активних температур.

Довжина без морозного періоду коливається від 220 до 240 діб. Грунт повністю розтає приблизно 23 березня, найраніше - 26 лютого. Пізні весняні заморозки закінчуються 26 квітня. Середня дата першого осіннього заморозку - 7 жовтня. Середня глибина промерзання ґрунту складає 54 см.

Ґрунти:На території господарства переважають темно-каштанові та чорноземи південні.

Чорнозем - пухкий і завдяки цьому добре приймає воду та легко вивітрюється. Все це створює сприятливі умови для живлення рослин і розвитку бактерій. Родючість чорнозему висока і може бути ще збільшена при відповідних агрокультурних заходах, зокрема глибокій обробці. Південні чорноземи поширені в південному Степу України; вони мають найменший відсоток гумусу (3-5 %) і глибину (60-75 і 30 см); врожайність висока при достатній вологості.

Чорноземи звичайні мають високу потенційну родючість, однак нестача опадів обмежує їх широке використання. Оптимізація водного й поживного режимів - один з ефективних способів підвищення їх продуктивності.

Реакція чорноземів південних нейтральна або слабкокисла, рН водної витяжки 6,5-7,5. Сума обмінних увібраних основ коливається від 5-15 до 17-50 мг-екв на 100 г ґрунту.Залежно від вмісту гумусу запаси загального азоту становлять 0,17-0,28 %.У них достатні запаси валового фосфору - 0,12-0,15%, багато калію. Кількість обмінного увібраного натрію становить 0,1-1 мг-екв на 100 г ґрунту.

Загальна потужність профілю темно-каштанових ґрунтів сягає 50-60 см. Вміст гумусу в них становить 3,0-4,0%.

Часто польові роботи починаються у першій декаді березня. Приблизно у третій декаді березня поновлюється вегетація озимих культур і багаторічних трав.

Отже, клімат зокрема співвідношення тепла і вологи, впливає на формування різних типів ґрунтів. Так, в умовах надмірного зволоження формуються заболочені ґрунти, в яких можуть утворюватися торфовий шар і глей -сизі плями із закисних сполук заліза. Недостатнє зволоження спричиняєформування солончаків. Вплив клімату на ґрунтоутворення здійснюється також через рослинність.

Тип ґрунту. Описані вище фактори в процесах своєї взаємодії зумовили в даному районі розвиток дернового процесу ґрунтоутворення, в результаті чого сформувалися чорноземні ґрунти. Особливістю цього процесу є збагачення ґрунту, особливо верхньої частини профілю, специфічною органічною сполукою - гумусом. Його накопичення проходить за рахунок розповсюдження залишків трав'янистої рослинності, багатої на азот і зольними елементами.

У відповідності з описаними вище процесами ґрунтоутворення ґрунтовий покрив фермерського господарства представлений такими ґрунтами: Агрохімічну характеристику ґрунтів господарства наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Агрохімічна характеристика ґрунтів господарства

Площа, га	Тип ґрунту і механічний склад	Глибина орного шару, см	Вміст гумусу,%	рН ольової витяжки	Вміст елементів живлення, мг на кг ґрунту
					Легко гідролі-зований азот (N)	рухомий фосфор (Р2О5)	обмінний калій (К2О)
800,0	Чорноземи південні слабогумусні важко глинисті	20-25	2,0	5,6	1,9	8,4	16,5

Найбільш родючі, нееродовані землі і добре окультурені ґрунти (800,0 га) доцільно використовувати для вирощування високо інтенсивних культур за звичайної агротехніки. На інших землях господарства, менш родючих і окультурених, розташованих на схилах крутістю 1-2^о, питому масу культур інтенсивного типу треба зменшити.

Ріллю зі слабо окультуреними, солонцюватими, середньоеродованими ґрунтами на схилах більше 2 градусів, не більше 55 га, використовують для організації зерно-трав'яних сівозмін.

Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на грунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей. Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка - відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0,2 т/га один раз в 4-5 років. Вносять органічні і мінеральні добрива. При внесенні органічних добрив збільшується вміст гумусу, поліпшуються фізичні властивості грунту і умови життєдіяльності мікроорганізмів, збільшується вміст поживних речовин.

2.3 Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

В господарстві нараховується 2000 га земель. Структуру земельних угідь господарства наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Експлікація земель ФГ«Ясен»

Назва угідь	Площа, га	У відсотках
		до загальної площі	до площі с.-г. угідь
Всього землі	800	100	-
в т.ч. с.-г. угіддя	750	96,5	100
з них:	-	-	-
Рілля	720	95	95,4
Перелоги	1	0,05	0,05
сади і лісосмуги	30	2	2,05
Пасовища	9	0,45	0,5
інші землі	40	2,5	-

Отже, згідно таблиці 2.4 можна зробити висновки, що площа сільськогосподарських угідь ФГ «Ясен»складає 96,5% від загальної площі господарства. Більшу частину земельних площ у господарстві займає рілля, яка складає 95,4% від сільськогосподарських угідь. У господарстві також присутні лісосмуги, які становлять 2 % від загальної площі земель господарства загальної площі. Таким чином можна зробити висновок, що більшість сільськогосподарських земель підприємства відведено на вирощування сільськогосподарської продукції.



3. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СУРІПИЦІ

3.1 Розрахунок біологічної врожайності

Розраховуємо біологічну урожайність (Уб)суріпиці в умовах даного господарства за формулами:

Уб = m * n,

Уб=3*100= 300г/м²

де, Уб - біологічна урожайність зерна (г/м²);

m - середня маса зерна з одного колоса (волоті), г;

n- число продуктивних стебел на 1 м², шт.

Уб = Мсер * 10 000,

Уб = 300 * 10000 = 3 т/га

де, Уб - біологічна урожайність зерна (т/га);

Мсер- середня маса зерна з 1 м²;

10 000- кількість квадратних метрів в 1 га.

Уб = К *П *С *А / 100000,

Уб = 200 * 4 * 150 * 2,5 / 100 000 = 3 т/га

де,К - кількість рослин на 1 м² перед збиранням;

П - продуктивна кущистість;

С - кількість зерен в колосі (волоті),

А - маса 1000 зерен, г

100000 - коефіцієнт переводу урожаю в т/га.

Можна також скористатись формулою знаходження біологічної урожайності для зернових культур:

Уб = З * М,

Уб = 1 200 000 000* 0,0025 = 3 т/га

де, Уб - біологічні урожайність культури;

З - кількість зерен, шт./га;

М - маса однієї зернини, г/шт.

В свою чергу кількість зерен в шт./га знаходиться за формулою:

З = Р *Кз,

З =6 000 000 * 200 =1 200 000 000 шт/га

де, Р - кількість рослин на 1 га, шт

Кз - кількість зерен в 1 росл., шт.

А маса однієї зернини в г/шт. знаходиться за наступною формулою:

М = М₁₀₀₀ * 1 / 1000,

М = 2,5 *1 / 1000 = 0,0025 г/шт

де,М₁₀₀₀ - маса 1000 насінин, г

3.2 Місце в сівозміні

Ідеальний попередник - чорний пар. Засміченість посівів при його використанні знижується на 40-70%. Суріпицю можна висівати після озимої та ярої пшениці, по чорному пару, зернобобовим, по обороту багаторічних трав.

Жужелиці, що впливають на чисельність фітофагів, у великій кількості зустрічаються на полях, де суріпиця посіяна по чистому пару, гороху, пшениці.

В господарстві станом на 2020є однашестипільна сівозміна, що представлена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Польова сівозміна представлена господарством

	Площа, га
Пшениця озима	60
Ярий ячмінь	60
Горох	60
Соняшник	60
Пар	60
Кукурудза	60

Виходячи із даних польової сівозміни можна зробити висновок, що суріпиця в господарстві не вирощується, загальна площа сівозміни 360 га.

Добрий попередник суріпиці це зернові, кукурудза. Але найкращий попередник це чорний пар. На попереднє поле його можна повертати не раніше якчерез 4-5 років.

Удосконалена сівозміна представлена в таблиці 3. 2

Таблиця 3.2

Польова сівозміна удосконалена для господарства

Культура	Площа, га
Пшениця озима	90
Ячмінь ярий	30
Горох	30
Соняшник	120
Пар	60
Суріпиця	30



В господарстві зернові культури вирощуються наплощі120 га у відсотковому співвідношенні - 33 %; зернобобові культури вирощуються на площі30 га,у відсотковому співвідношенні ?12%; технічні культури вирощуються на площі150 га,у відсотковому співвідношенні ? 41,6%.

Озима пшениця залишає після себе чисті поля від бур'янів, а також велику кількість поживних елементів..

Її не рекомендується сіяти після ріпаку і рижію з-за однакових шкідників і хвороб.

Повернення цих культур на колишнє місце відбувається не раніше, ніж через 5 років. Небажані попередники - просо, сорго, однорічні трави.

У польових сівозмінах вона може бути добрим попередником для ярих колосових хлібів і кукурудзи, її можна використовувати як покривної культури для люцерни (Коломейченко В.В., 2007).

Застосовувані нові технології спільного вирощування суріпиці і злаково-бобової суміші багаторічних трав може в значній мірі поліпшити фітосанітарний стан посівів, так як ускладнення агроценозів веде зазвичай до підвищення їх стійкості до шкідливих комах за рахунок зміни мікроклімату і співвідношення шкідливою і корисної ентомофауни.

3.3 Система удобрення

Під оранку вносять повне мінеральне добриво дозою N-40Р-60К-45. Органічні добрива краще вносити під попередню культуру в дозі 35 -- 40 т/га. Під час сівби вносять 10 -- 15 кг/га азоту, фосфору і калію у вигляді складних гранульованих добрив. Навесні проводять перше підживлення мінеральними добривами N40-60, а на початку бутонізації -- друге дозою N25 або лише навесні N60-90.



Таблиця 3.3

Робочий план застосування органічних і мінеральних добрив

Показник	Термін внесення	Всього на 1 га, кг д.р.	На всю площу посіву, кг д.р.
	основне	передпосівне	рядкове або гніздове	Підживлення
				І	ІІ	ІІІ
Мінеральні добрива, всього кг/га							260	7800
N	40		10	50	25		125	3750
Р2О5	60		15				75	2250
K2O	45		15				60	1800

Суріпиця є не примхливою культурою, тому велику врожайність можуть давати при невеликих внесеннях мінеральних та органічних добрив. Внесення азотних добрив, фосфорних та калійних відбувається при основному обробітку грунту. Також внесення малої частки NPKрядковим способом сприяє кращому старту для розвитку рослини та формування міцної кореневої системи.

3.4 Система обробітку ґрунту

Зяблева обробка викликає загибель багатоїдний шкідників (клопи, пильщики, молі).Після ранньозбиральних озимих культур на полях, де були відсутні багаторічні бур'яни, основний обробіток грунту проводять за типом ранньої (липень-серпень) полупарового зябу.

Проти багаторічних бур'янів (осот, осот, березка) застосовується система пошарової обробки. Позитивне значення має додаткове поглиблення орного шару. (Іванцова Е.А., 2004). Якщо суріпицю висівають після конюшини, пласт орють плугами з передплужниками з одночасним боронуванням. Коли ж сіють після зернових або однорічних трав на зелений корм, то зразу за збиранням врожаю попередника лущать стерню, потім проводять оранку плугом з передплужниками в агрегаті з кільчастим котком і боронами на глибину 22-25 см з приорюванням органічних добрив. Обробка грунту після колосових попередників складається з лущення стерні і оранки на глибину 20-22 см, а на засмічених багаторічними бур'янами полях до 30-32 см. Під основну оранку вносять мінеральні добрива (кг / га д.р.): азот-40, фосфор - 60 і калій - 45 (Губанов Я.В. та ін, 1986).

Застосовують напівпаровий обробіток. Особливо велике значення має вирівнювання поверхні грунту.Передпосівна обробка полягає в боронуванні в два сліди зубовими боронами БЗСС-1, 0.Потім у міру відростання бур'янів і достигання грунту, проводиться передпосівна культивація на глибину загортання насіння (5-7 см). Для більш повного знищення ранніх бур'янів зяб культивують через 10-15 днів після початку польових робіт, коли ці бур'яни проростуть і дадуть сходи (Губанов Я.В. та ін, 1986).У посушливих регіонах для отримання дружніх сходів суріпиці потрібно допосівного і післяпосівне прикочування грунту кільчасто-шпоровими котками (Іванцова Е.А., 2004).

В умовах повного "достигання" ґрунту можна використати для підготовки ґрунту комбіновані агрегати (ЛК-4), за умови, що стрільчасті лапи розпушуватимуть ґрунт на глибину 10-12 см.

Для максимального збереження вологи в ґрунті розрив між передпосівним обробітком ґрунту і сівбою не повинен перевищувати 0,5-1 рік. Тому допускається передпосівну культивацію і сівбу проводити під невеликим кутом в одному напрямку, не очікуючи завершення культивації всього поля.

Подана система обробітку ґрунту суріпицю вигляді таблиці 3.4, попередником якого був чорний пар.



Таблиця 3.4

Система обробітку ґрунту

Вид обробітку	Прийоми обробітку	Машини і знаряддя	Термін виконання	Вимоги до якості
1	2	3	4	5
Передпосівний	Ранньовесняне боронування	Т-150К+СГ-21+14БЗСС-1.0	Рано навесні	1.Кришіння грунту: -маса грудок діаметром більше 5 см- до 5% 2. В два сліди. 3.Кількість не підрізаних бур'янів- 1-3 шт./га 4.Руйнування грунтової кірки 5.Збереження стерні на 80-90%
	Передпосівна культивація на глибину 5-6 см	МТЗ-82+ КПС-4+ БЗСС-1,0	Перед посівом у той же день	1.Відхилення від заданої глибини- до 2см. 2.Вирівняність поверхні- висота гребенів 2-3 см. 3.Кришіння грунту- до 10%. 4.Кількість не підрізаних бур'янів- 1-2 штю/м2
	Прикочування посівів	ЗККШ-6	Перед посівом	У посушливих регіонах для отримання дружніх сходів
Післяпосівний	Прикочування посівів	КЗК-6-01	Відразу після посіву

В умовах повного "достигання" ґрунту можна використати для підготовки ґрунту комбіновані агрегати (ЛК-4), за умови, що стрільчасті лапи розпушуватимуть ґрунт на глибину 10-12 см.

Для максимального збереження вологи в ґрунті розрив між передпосівним обробітком ґрунту і сівбою не повинен перевищувати 0,5-1 рік. Тому допускається передпосівну культивацію і сівбу проводити під невеликим кутом в одному напрямку, не очікуючи завершення культивації всього поля.



3.5 Районовані сорти суріпиці та їх характеристика

Сорт ОРІАНА

Назва сорту: Оріана

Назва на англійській мові: Oriana.

Заява №: 02145001

Рослина: Суріпиця звичайна

Країна створення сорту: Україна

Напрям використання: олійний.

Рекомендована зона для вирощування: Лісостеп, Полісся, Степ.

Урожайність: 38-45 тон/га

Продуктивність: висока

Зимостійкість (холодостійкість): висока

Створена внаслідок гібридизації та цілеспрямованої селекції (автори Ю.А.Утеуш, Д.Б.Рахметов, О.О.Перепелиця).

Кормово-сидеральна, зимостійка, високоврожайна культура.

Висота рослин 145-152 см. Листки світло-зелені, ліроподібні, обхвачують стебло наполовину.

Суцвіття - видовжена китиця. Квітки - жовто-золотистого кольору.

Плід - стручок, в якому 22-35 насінин.

Насіння дрібне, червонувато-коричневе, маса 1000 шт. - 2,3-2,4 г.

Облистянність - 45-47%.

Вегетаційний період на зелений корм - 232, на насіння - 273 днів.

Норма висіву - 5-6 кг/га.

Урожайність: зеленої маси - 38-45 т/га, насіння - 2,0-2,4 т/га.

Вміст протеїну в зеленій масі - 2,6-3,0%.

СОРТ РАМІРА

РАМІРА - в Реєстрі сортів з 2013 р. для Полісся, Лісостепу та Степу. Сорт ранньостиглий. Рекомендується для використання як технічна та сидеральна культура. Урожайність зеленої маси (сухої речовини) - 27-32 т\га., насіння - 2,5-3,0 т\га.

Вид: Суріпиця звичайна (озима) BarbareavulgarisR. Br. З морфологічнини ознаками можна ознайомитись нижче (рис. 3.1)

Рис. 3.1 Опис морфологічних ідентифікаційних ознак сорту Раміра

3.6 Підготовка насіння до сівби, сівба

Гарні показники врожайності залежать і від якісного насіння.

Одним із вaжливих етaпів зaхисту культури є підготовкa нaсіннєвого мaтеріaлу. Зокрема -- протруювання.

Його ефективність залежить не лише від препаратів, які ви застосовуєте.

Велике значення має якість самого насіння.

Для посівного матеріалу використовується вирівняне, добре виповнене насіння, яке має схожість та енергію проростання, наближену до 100%, а також сортову чистоту, не нижчу від 99%. Надзвичайно важливо дотримуватись норм використання, оскільки перевищення може знизити посівні якості насіння за одночасного збільшення вартості протруювання, а зменшення не дасть можливості отримати бажаний ефект. Помилки в протруюванні призводять до зниження врожаю на 20-25%, навіть за використання якісного посівного матеріалу.

Проти основних шкідників на посівах суріпиці озимої використовуються піретроїдні, фосфорганічні та неонікотиноїдні інсектициди. Під час вибору інсектициду слід враховувати особливості біології шкідника. Для боротьби з листогризучими фітофагами (совки, блішки, оіпаковий трач, міль тощо) слід застосовувати ефективніші інсектициди, котрі мають контактно-кишкову дію, а проти комах із колючо-сисним ротовим апаратом (клопи, попелиці) варто використовувати засоби захисту системної дії. Проти прихованохоботника проводять обприскування проти імаго в період відкладання яєць або відродження личинок.

Препарати за тривалістю захисної дії обирають залежно від тривалості розвитку генерації, строків обробки та дозрівання сорту/гібриду. На озимій суріпиці проти шкідників фахівці радять проводити два-три обприскування. Після застосування осінніх захисних заходів проти трача і молі обробка посівів проводиться навесні -- наприкінці фази стеблування-бутонізації проти листогризучих шкідників, попелиць, клопів, прихованохоботників. Друге весняне обприскування проводять наприкінці фази бутонізації з метою запобігання пошкодженню культури шкідниками генеративних органів.

Основні компоненти, які впливають на врожайність суріпиці, -- це агрокліматичні умови регіону, сортові характеристики, терміни посіву та кількість рослин на одиницю площі, котрі, у свою чергу, визначають кількість стручків на рослину, кількість насінин у стручку та масу 1000 насінин. Для нормального розвитку рослинам суріпиці перед входженням у зиму потрібно 60-80 днів. До настання зими рослини загартовуються, утворюють розетку в 6-10 листків. Найкраще рослини перезимовують за висоти 10-15 см, коли точка росту винесена над поверхнею ґрунту на висоту не більше від 1 см, а діаметр кореневої шийки дорівнює 0,6-1 см», -- каже начальник відділу виробництва продукції рослинництва та лісових насаджень департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Ігор Федчишин. Суріпиця вважається холодостійкою волого- та світлолюбною культурою. Озима суріпиця здатна витримувати морози під сніговим покривом до -30°С, а без снігового покриву -- до -15-18°С.

Є декілька факторів, які можуть вплинути на ріст і розвиток культури:

1.Випрівaння. Може спричинити сніг, який випадає на непромерзлий ґрунт, і рослини, тривалий час перебуваючи під його товстим покривом, виснажуються і гинуть.

2.Весняні заморозки до травня також можуть викликати розрив стебла, ушкодження бруньок, відмирання окремих квіток або суцвіть на рослині.

3.Суріпиця негативно реагує на раптові коливання і тривале зниження температури восени, коли рослини ще не встигли загартуватися, або навесні, після відновлення вегетації.

4.За тривалої холодної зими, або контрастно мінливої температури на початку весни, при поновленні вегетації рослини масово вимерзають.

Я використовую насіння сорту Раміра з чистотою 99,5%, схожість 94%, масою 1000 насінин 2,4 г. Рекомендую висівати насіння звичайним рядковим способом з міжряддям 45 см. Норма висіву 2,3 млн схожих насінин на 1 га. Глибина загортання насіння 3 см. Висівати сівалкою СЗ-3,6Т.

Суріпицю озиму на зелений корм і насіння необхідно сіяти рядковим способом. В окремих випадках на насіння її висівають широкорядним способом з міжряддями 30 або 45 см. Глибина загортання насіння становить 20-30 мм. Оптимальною нормою висіву є 5-6 кг/га. Для рівномірного посіву насіння змішують з баластом 1:2 (комплексними гранульованими добривами - нітроамофоскою, нітрофоскою) і сіють зерно-трав'яними сівалками. При весняній або ранньо-літній сівбі суріпиця озима через 50-60 діб утворює щільний травостій, але, як озима форма, не цвіте і не утворює насіння. Такі посіви можна використовувати на корм і сидерат.

Враховуючи рекомендації наукових установ що до щільності посіву, вагову норму висіву розраховують за формулою:

Н=Г * М₁₀₀₀ * 10²

ПП

де, Н - норма посіву, кг/га;

Г - оптимальна густота посіву, тис. або млн. штук схожих зернин на гектар;

М₁₀₀₀ - вага 1000 насінин, г;

ПП - посівна придатність, %.

Посівна придатність визначається за формулою:

де ПП - посівна придатність, %;

Ч - чистота, %;

С - схожість, %.

ПП=(94*99,5)/100=93,53%

Н=(2,3*2,4*100)/93,53= 5,78 кг/га.

Підготовка посівного матеріалу наведена у таблиці 3.5.



Таблиця 3.5

Підготовка посівного матеріалу

Рекомендаціі щодо підготовки насіння	Мета і завдання	С.г. машини (марки)	Препарати, норми витрати	Вимоги до якості	Строки проведення
Протруювання	Знезаражання насіння. Обробка насіння фунгіцидом.	ПС-10	фундазол (3 кг препарату на 1 т насіння).	1.вологість насіння після протруювання не повинна перевищуватись більш ніж на 1% 2.недопущенняя травмування насіння у процесі проведення роботи з протруювання; 3.повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулюючими речовинами 4.насіння вологістю понад 14% можна оброблляти не раніш як 2-3 дні до висівання	За 2 тижні до висіву
Повітряно-теплва обробка	Поліпшити схожість насіння. Просушити насіння.	М-819		1.вологість насіння повинна ствновити 14% 2.повне і рівномірне просушування насіння 3.недопущення травмування насіння у процесі просушування	За 5-7 днів до посіву

Я пропоную зробити повітряно-теплову обробку насіння та протруїти його фундазоломдля захисту від шкідників.



3.7 Догляд за посівами

Якщо восени фосфорні та калійні добрива не вносились або їх внесено недостатньо, нестачу цих елементів можна поповнити за рахунок використання нітроамофоски у строки першого підживлення азотом.

Фосфор і калій у нітроамофосці (чи азофосці) перебувають у водорозчинній, більш доступній для рослин формі. Норма внесення нітроамофоски - 2-5 ц/га. Вдруге азот найкраще внести через три тижні після першого, прив'язавши його до фази початку росту стебла, найпізніше - під час розпускання перших бутонів.

Рекомендується у роки з сухими веснами вносити повну норму азотних добрив одноразово по мерзлоталому ґрунту. Можливе листкове внесення азоту на ранніх фазах. Використовують карбамід 12%-ї концентрації, тобто 12 кг карбаміду на 100 л води. Всього краще внести 300 л/га або не більше N15. Проводять два-три обприскування: на початку вегетації за висоти рослин 10-15 см, у фазі бутонізації.

Не рекомендується виконувати листкове підживлення у фазі цвітіння. Суріпиця дуже вимоглива до сірки та магнію, тому одночасно з карбамідом доцільно вносити сірчанокислий магній (5 кг на 100 л води) та мікроелементи, передусім бор.

Всі роботи повинні виконуватися комплексно і в повному обсязі. Нехтування одним із обробітків пестицидами може призвести до різкого зменшення урожайності. Лише провівши боротьбу з бур'янами на ріпаку в осінній період (Бутізан 400, Бутізан Стар тощо) можна досягти високої урожайності. Страхові гербіциди для весняного внесення не забезпечують добрих результатів.

Особливо відчутні втрати врожаю від хвороб при вирощуванні культури за інтенсивною технологією із метою одержання 30-40 ц/га насіння. Найбільш небезпечними хворобами є склеротиніоз та фомоз, хоча значні втрати врожаю може спричинити будь-яка хвороба.

Традиційно в Україні вперше вносять фунгіциди восени (Карамба). Дуже важливо, що осіннє внесення, крім захисту від хвороб, сповільнює ріст, захищаючи від надмірного переростання у вересні та жовтні, сприяє глибшому проникненню кореневої системи в грунт та збільшенню її маси, формуванню компактних рослин із плоскою розеткою листків, запобігає видовженню кореневої шийки і високому підняттю точки росту над поверхнею грунту. Всі ці чинники значно знижують ризик вимерзання рослини. Фунгіцид Карамба (д.р. метконазол, 60 г/л) можна застосовувати у різні строки: восени і навесні. Весною обприскування за висоти 20-25 см захищає від хвороб, сприяє збільшенню кореневої системи та рівномірному цвітінню, забезпечує формування міцнішого та коротшого стебла та кращий розвиток бокових пагонів, формуються вирівняні за величиною стручки.У середині фази цвітіння на ріпаку використовують високоефективний фунгіцид Піктор (д.р. боскалід, 200 г/л + дімоксистробін, 200 г/л).

При боротьбі зі збудником склеротиніозу (Scierotinia scierotiorum (lib) de Bary) Піктор застосовується від початку до кінця цвітіння. Проти збудників альтернаріозу (Alternaria brassicae (Berk) Sacc\Alternaria spp/) Пікторвикористовують при відкритті 50-60% квіток. За наявності обох збудників у посівах ріпаку обробку проводять, орієнтуючись на більш небезпечну хворобу, тобто склеротиніоз. Так, внаслідок обприскування посівів восени фунгіцидом Карамба врожайність зростає на 5,2 ц/га. За дворазового застосування Карамби восени і навесні урожайність підвищилась на 8,5 ц/га. Найвищий приріст урожайності (15,0 ц/га) гарантується за триразового обприскування ріпаку фунгіцидами. Використання у фазі цвітіння фунгіциду Піктор підвищує продуктивність рослин на 6,0 ц/га.

Після висівання суріпиці поле коткують. При появі ґрунтової кірки її руйнують ротаційною мотикою або легкими зубовими боронами. На широкорядних посівах в осінній і весняно-літній періоди розпушують ґрунт культиваторами. Важливим заходом збереження посівів від шкідливої дії морозів є снігозатримання. Для цього разом з суріпицею через кожні 1,5 м висівають два рядки кулісної рослини -- гірчиці білої або сизої. До початку зими стебла гірчиці досягають висоти 70 -- 80 см, дерев'яніють, узимку не вилягають і затримують сніг. Рано навесні посіви підживлюють азотними добривами (N45-90) та знищують сходи бур'янів боронуванням зубовими боронами впоперек посіву.

Заходи по догляду за посівами суріпиці наведено у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Заходи по догляду за посівами суріпиці сорту Раміра

Технологічний процес	Строк проведення робіт	Агрегат	Вимоги до якості
коткування	Відразу після посіву	КЗК-6-01	Оптимальне ущільнення грунту- 1,2-1,4 г/см3
боронування	Через 3-5 днів після посіву	МТЗ-80+ С-11У+ БЗЛС-1.0	1.Вирівняність поверхні. 2.Кількість огріхів- до 3%
культивація	Фаза сходів першого трійчастого листка	МТЗ-82.2+ КРН-4.2	1. Глибина 5-6 см. 2. Проводять до змикання рядків.
підживлення	Рано навесні	МТЗ-82.2 РУМ-1000	N45-90 в залежності від попередника
боронування	Сходи бур'янів	МТЗ-80+ С-11У+ БЗТС-1.0	Впоерек посіву Глибина 3-4 см.

Заходи боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами суріпиці наведено у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Заходи боротьби з бур'янами та шкідниками

Шкідник	Назва препарату	Агрегат
Шкідники	ІНАЗУМА, ВГ0,24 кг/га СКАБА, КЕ 0,05 л/га АМАЛГЕРОЛ, ЕВ 2 л/га	МТЗ-80+ОШШ-3000/24
Хвороби	Карамба (д.р. метконазол, 60 г/л) Піктор (д.р. боскалід, 200 г/л + дімоксистробін, 200 г/л).	МТЗ-80+ОП-3000
Бур'яни	Бутізан 400, Бутізан Стар	МТЗ-80+ОШШ-3000/24

Для захисту суріпиці я використовую інсектициди, фунгіциди та гербіциди. Але застосовувати хімічні заходи захисту потрібно лише тоді, коли шкідниками, бур'янами буде досягнутий поріг шкодочинності.

3.8 Збирання врожаю

Збирають суріпицю як прямим комбайнуванням, так і роздільно. Пряме комбайнування проводять у фазі повної стиглості насіння, до початку розтріскування стручків.

Використовують зернові комбайни, спеціально переобладнані для збирання дрібнонасінних культур.

Роздільний спосіб збирання найбільш прийнятний, бо при цьому втрати насіння мінімальні. До скошування суріпиці у валки приступають, коли в суцвіттях пожовтіють нижні стручки, а насіння в них побуріє чи почорніє. В цей час близько 50 % стручків середнього й верхнього ярусів мають лимонно-зелене забарвлення, а вологість насіння становить 30 -- 40 %, з рослин починає обпадати листя.

Запізнення із збиранням достиглих стручків призводить до їх розтріскування, а отже, до втрат врожаю, зменшення вмісту олії в насінні. Валки обмолочують комбайнами через 5 -- 7 днів після скошування при вологості насіння 10--11 %. За сухої і жаркої погоди обмолот проводять в ранішні, вечірні та нічні години, коли під час підбирання валків насіння із сухих стручків менше висипається й менше подрібнюється.

Насіння очищають у потоці із збиранням на зерноочисних машинах зі спеціальними решетами. На тривале зберігання його засипають при вологості не більше 8 %.