Вітаміноподібні речовини

Сутність та особливості вітаміноподібних речовин. Характеристика та призначення холіну, застосування пангамової кислоти. Використання карнітину для корекції метаболічних процесів. Дослідження поліненасичених жирних кислот, специфіка омеги-3 і омеги-6.

Рубрика Биология и естествознание
Вид доклад
Язык украинский
Дата добавления 13.04.2020
Размер файла 19,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Повідомлення на тему:

«Вітаміноподібні речовини»

Бех Юлія

Вінниця 2020

Зміст

Загальна характеристика

Холін

Інозитол

Убіхінон

Пангамова кислота

Подіненасичені жирні кислоти

Омега-3 і омега-6

Загальна характеристика

Вітаміноподібні речовини-це сполуки, активність яких виявляється в малих дозах, але значно перевищує дози вітамінів. Їм притаманна незначна анаболічна дія. Вони частково синтезуються в організмі та надходять з продуктами харчування. Дефіцит цих речовин, на відміну від вітамінів, не призводить до явно виражених порушень в організмі. Для них характерна низька токсичність, тому їх можна приймати тривалий проміжок часу як додаткові засоби до базисної терапії.

Оскільки для більшості вітаміноподібних речовші притаманна дуже складна структура, вони можуть використовуватися виключно у природній формі. вітаміноподібний омега карнітин холін

Більшість з нихсинтезуються в організмі. Вітаміноподібні речовини поділяються на дві групи:

* жиророзчинні (КoQ, вітамін F)

* водорозчинні (холін, пангамова кислота, інозит, ліпоєва кислота, вітамін U,

карнітин, оротова кислота та ін.).

До вітаміноподібних речовин відносять: вітамін В4 (холін), вітамін В8 (інозитол), вітамін В10 (параамінобензойная кислота), вітамін В13 (оротова кислота), вітамін В15 (пангамова кислота), вітамін Q (убіхінон), вітамін U (метилметіопін)….

Холін

Вітамін В4 (холін) (від грец. chole - жовч) виділений із жовчі та жовтка курячого яйця. Є гідроксилом тримегал-b-оксиетиламонію.Він є основою для біосиїггезу мембранних ліпідів, лецегинів і медіатора нервового збудження - ацетилхоліну, донатором метильних груп під час синтезу адреналіну, креатину і метіоніну. З гліцеролу і холіну у печінці утворюються лецетани, при їх наявності забезпечується постійний відтік жирових речовин з печінки у загальне кров'яне русло, що запобігає надмірному відкладенню жиру. Має ліпотропні властивості, які виявляються при його участі у синтезі фосфоліпідів у печінці. Справляє вплив на процеси білкового і жирового обміну, знешкоджуючи ряд шкідливих речовин. Перешкоджає жировій інфільтрації печінки (зокрема при алкогольному ураженні). Ефективний у профілактиці атеросклерозу. Покращує розумову діяльність.

Основні джерела - печінка, рис, яйця, сир, вівсяна крупа, насіння бобових, дріжджі. Виводиться з організму із сечею, калом, потом.

Інозитол

Вітамін В8 (інозитол) - це шестиатомний циклічний спирт, який містить шість гідроксильних груп, дуже поширений у тваринному та рослинному світі. В рослинах міститися у вигляді фосфорних ефірів (фітин), які утворюються внаслідок циклізації молекули глюкози.Мезоінозитол - сполука, виділена з м'язів. Інозитол необхідний для нормального розвитку і у людини недостатності не спостерігається. Є необхідною частиною клітинних мембран. Знижує збудливість центральної нервової системи, підтримує на певному рівні осмотичний тиск у сперматозоїдах, прискорює в-окислення жирних кислот, активує фермент амілазу, сприяє перетворенню урацилу на тимін.Має виражену седативну дію, стимулює моторну функцію шлунково-кишкового тракту. Бере участь у профілактиці ожиріння і цукрового діабету.

Джерелом вітаміну є рослинні (кукурудза, картопля, зелений горох, яблука, диня) і тваринні (мозок, печінка, серце) харчові продукти. Потреба людини в інозитолі - 1,0-1,5 г на добу.

Убіхінон (КoQ)

Убіхінон або кофермент Q10, коензим Q10 (також відомий як убідекаренон, кофермент Q, CoQ10, CoQ, Q10, або Q) -- бензохінон із 10 ізопреновими хімічними групами.

Убіхінон відносять також до вітаміноподібних сполук. Ця сполука виявлена в більшості рослинних і тваринних клітин. Вона також синтезується в організмі людини із амінокислоти тирозину, через що її не відносять до вітамінів, хоча її роль у метаболічних процесах організму аналогічна вітамінам. Щоденно в організм людини з їжею надходить близько 3-5 мг, в основному з м'ясом і рибою. До 95% енергії організму активується за участю ^Q10, який незамінний для функціонування організму, але для нього поки що не визначені рекомендовані норми споживання, які встановлені для вітамінів та мінералів.

Понад 35 років ^Q10 застосовують у лікуванні різних серцево-судинних захворювань. Вчені пов'язують його роль у функціонуванні серцево-судинної системи з його антиоксидативними функціями і здатністю підвищувати синтез енергії в серці.

Завдяки останнім досягненням науки й технології спеціалісти швейцарської компанії DSM Nutritional Products (раніше відомої як «Рош Вітаміни») вдалося отримати із кристалічного коферменту Q10 фармацевтичної якості нові високотехнологічні форми ^Q10, які спеціально призначені для таблетування і створення функціональних продуктів харчування.Ці форми характеризуються високою біодоступністю і стабільністю, технологічні для використання в різних галузях харчової промисловості.

Завдяки унікальним властивостям коферменту Q10 кількість ідей і концепцій щодо створення нових привабливих для споживачів продуктів необмежена, зокрема енергетичні продукти для спортсменів, для жінок і підтримання їх привабливості, для профілактики серцево-судинних захворювань, продукти, які уповільнюють старіння, антиоксидантні та ін.

Пангамова кислота

Вітамін В15 -- складний ефір а-глюконової кислоти та диметилгліцину містить дві рухливі метильні групи, які беруть участь у метильованні та трансметильованні, що зумовлює ліпотропні властивості вітаміну. Вітамін В15 покращує ліпідний обмін, запобігаючи жировій інфільтрації печінки, збільшує кількість глікогену, креатинфосфату в тканинах, виявляє антигіпоксичну (активує окисні процеси в організмі), антитоксичну дію (викликає детоксикацію під час отруєння хлорорганічними сполуками (ХОС), антибіотиками тетрациклінового ряду, алкоголем, наркотичними речовинами).

Пангамова кислота міститься дріжджах, оболонках рису, печінці, нирках, значно менше в м'язах. Добова потреба людини у вітамін В15 на сьогодні не встановлена. Застосовують вітамін для лікування хронічної коронарної недостатності, атеросклерозу, хронічного гепатиту. Терапевтичні дози 100--300 мг на добу.

Карнітин

Природна речовина, споріднена з вітамінами групи В. Карнітин синтезується в організмі, також його називають вітаміноподібною речовиною.

В організмі людини присутній в тканинах поперечно-посмугованих м'язів і печінки. Є фактором метаболічних процесів, що забезпечують підтримку активності коферменту А (КоА).

У медицині використовується для корекції метаболічних процесів. Чинить анаболічну, антигіпоксичну і антитиреоїдну дію, активує жировий обмін, стимулює регенерацію, підвищує апетит. При відсутності початкових порушень синтезу в організмі рекомендується застосовувати короткими курсами, тому що при тривалому прийомі спостерігається синдром відміни -- знижується вироблення власного левокарнітину і з'являється необхідність постійно приймати екзопрепарат.

Основними харчовими джерелами карнітину є: м'ясо, риба, птиця, молоко, сир. Його назва походить від лат. сarnis -- м'ясо.

Поліненасичені жирні кислоти

Поліненасимчені жимрні кисломти (вітамін F) -- це жирні кислоти, які мають більше, ніж один подвійний зв'язок між атомами вуглецю. Поліненасичені жирні кислоти виконують 2 функції: вони є компонентами фосфоліпідів усіх клітинних мембран, від яких залежить передача імпульсів і робота рецепторів, та попередниками для синтезу ліпідних медіаторів (ейкозаноїдів), які є важливими в регулюванні низки фізіологічних процесів.

За сучасною класифікацією до поліненасичених жирних кислот входять: лінолева, ліноленова, арахідонова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова кислоти.

Лінолеву кислоту та її похідні (у-ліноленову й арахідонову кислоти), які мають перший подвійний зв'язок у 6-му положенні, відносять до омега-6 ненасичених жирних кислот. Альфа-ліноленову, ейкозапентаєнову та докозагексаєнову кислоти, які мають перший подвійний зв'язок у 3-му положенні, відносять до омега-3 ненасичених жирних кислот.

Жирна морська риба (тунець, сардини, лосось тощо), горіхи, оливкова, соєва, лляна та ріпакова олії містять багато незамінних омега-3 поліненасичених жирних кислот.

Поліненасичені жирні кислоти (лінолева, ліноленова і арахідонова) не синтезуються в організмі людини і тому є незамінними в харчуванні.Ці кислоти входять до складу біомембран і беруть участь у пластичних процесах (синтезі власних жирів організму), забезпечують функції мембран клітин, сприяють перетворенню холестеролу у холеві кислоти і виведенню їх із організму, нормалізують стан стінок кровоносних судин, підвищують їх еластичність і зменшують проникність.

Найважливішою біологічною функцією поліненасичених жирних кислот є їх участь у синтезі тканинних гормонів простагландинів, які знижують виділення шлункового соку й зменшують його кислотність. Вони є медіаторами запального процесу й алергічних реакцій, відіграють важливу роль у регуляції діяльності нирок, впливають на різні ендокринні залози.[3]

Добова потреба дорослої людини в поліненасичених жирних кислотах становить 2--6 г.

В природі існує ряд необхідних для людини сполук , які наш організм не в змозі синтезувати , але без яких ми не можемо обійтися. До них належать і поліненасичені жирні кислоти.

Омега-3 і омега-6

Омега-3 і Омега-6 кислоти відносяться до поліненасичених жирних кислот, які не виробляються людським організмом -- тобто необхідно включати в раціон продукти, багаті цими елементами

Поліненасичені жирні кислоти Омега-3 були відкриті в результаті досліджень вчених, які зацікавилися міцним здоров'ям ескімосів і наявністю серед них великої кількості довгожителів. Виявилося, що секрет - у харчуванні, а саме у вживанні великої кількості рибної їжі. В результаті досліджень складу крові представників північних народів були виявлені дві природні жирні кислоти, названі ейкозапентаєнової (ЕПК) і докозагексаєнової (ДГК), з яких складається речовина Омега-3.

Омега-3 поліненасичені жирні кислоти в організмі незамінні, але при цьому сам він їх не виробляє. Єдине джерело надходження - їжа. Дослідження вчених довели, що щоденне вживання в достатній кількості продуктів з вмістом Омега-3-кислот слугує прекрасною профілактикою серцево-судинних захворювань, запалень суглобів, покращує зір, стан шкіри і волосся. Також ці сполуки є дуже сильними антиоксидантами, здатними знижувати поганий холестерин і виводити вільні радикали, тому вони показані для попередження передчасного старіння. Особливо Омега-3 незамінні в харчуванні вагітних жінок, оскільки вони чинять сприятливий вплив на розвиток мозку майбутньої дитини. У літніх людей поліненасичені жирні кислоти регулюють рівень кальцію в організмі, відповідно знижується ризик переломів кісток через остеопороз - одну з найпоширеніших хвороб, які виникають у літньому віці. Ще Омега-3 регулюють кров'яний тиск, знижують ризик виникнення тромбів, прискорюють загоєння ран (тому вони незамінні за виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, гастритів), слугують профілактикою онкологічних захворювань. Жири Омега-3 здатні боротися і з зайвою вагою, оскільки регулюють жировий обмін. До того ж вживання Омега-3 - прекрасний засіб від депресії: поліненасичені жирні кислоти сповільнюють вироблення стресових гормонів і збільшують кількість серотоніну (гормону щастя).

Які продукти містять Омега-3:

Насамперед, це морська риба. Найбільше Омега-3 містить жирна і напівжирна риба (скумбрія, сардина, лосось, тунець і ін). Найбільша користь від свіжої риби, але є жирні кислоти і в рибних консервах в олії. Якщо страви з риби вживати 2-3 рази на тиждень, це значно зменшить ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема виникнення інфарктів і інсультів.

З рослин найбільшим вмістом Омега-3 можуть похизуватися лляне насіння і кунжут. Тому лляною й кунжутною оліями рекомендується заправляти овочеві салати. Можна вживати і порошок з насіння льону, корисний ще й тим, що в ньому міститься клітковина. Багато Омега-3 у волоських горіхах. Є Омега-3 (хоча і в менших кількостях) у квасолі, цвітній капусті, шпинаті, броколі, дині.

Як альтернативу можна вживати в їжу риб'ячий жир, який містить велику кількість Омега-3. Риб'ячий жир вживається в капсулах, рідкому вигляді або у складі харчових добавок. Для профілактики захворювань показано вживати риб'ячий жир протягом трьох місячних курсів щорічно. Літнім людям рекомендується щодня приймати риб'ячий жир у вигляді капсул.

Оптимальне щоденне споживання Омега-3: для жінок - 1,7 г; для чоловіків - 2 грами.Саме така кількість потрібна для нормального функціонування клітин організму. Якщо перевести на харчові продукти, то це (на вибір): 1 ст. ложка ріпакової олії, 1 чайна ложка лляного насіння, 5-10 штук несмажених горіхів, 70 г лосося, 90 грамів консервованих сардин, 120 грамів консервованого тунця. Слід пам'ятати, що жири Омега-3 рослинного походження засвоюються краще.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та загальна характеристика насичених жирних кислот, їх класифікація та різновиди, головні функції в організмі людини. Значення рибосом, їх внутрішня структура та функції, типи та відмінні особливості. Водорозчинні вітаміни групи В, їх будова.

    контрольная работа [639,1 K], добавлен 17.12.2014

  • Застосування регуляторів росту в сучасних технологіях виробництва продукції рослинництва. Роль фітогормонів в обміні речовин та морфогенезі клітини. Дослідження впливу розчину бета-індолілоцтової кислоти на морфометричні показники проростків рослин.

    статья [16,7 K], добавлен 02.12.2014

  • Ідентифікація лимонної кислоти в якості продукту метаболізму цвільових грибів. Реалізація синтезу лимонної кислоти у мікроорганізмів. Варіанти синтезу в виробництві кислоти (незмінний, незмінний із доливами, метод плівок). Характеристика умов ферментації.

    контрольная работа [23,3 K], добавлен 12.03.2016

  • Структура і функції вітамінів. Жиророзчиний тип вітамінів: ретинол, філохінол і токоферол. Водорозчинні вітаміни: аскорбінова і фолієва кислота, рибофламін і кобаламін. Вітаміноподібні речовини: ліпоєва і пангамова кислота. Опис груп антивітамінів.

    доклад [17,4 K], добавлен 07.11.2011

  • Поняття про ліпіди - низькомолекулярні речовини з гідрофобними властивостями. Перетравлювання жирів у шлунково-кишковому тракті. Окислення гліцерину, пов'язане з утворенням оцтової кислоти, яка у вигляді ацетил-КоА втягується в цикл трикарбонових кислот.

    реферат [50,2 K], добавлен 20.11.2015

  • Травлення як сукупність фізичних, хімічних і фізіологічних процесів для обробки і перетворення харчових продуктів. Характеристика харчових речовин, вивчення процесів обміну білків, жирів та вуглеводів. Значення води і мінеральних речовин у травленні.

    реферат [15,7 K], добавлен 26.06.2010

  • Предмет, структура та основні поняття біофізики і біосистем. Об’єкти дослідження фізики клітинних процесів. Жива клітина – основна форма життя. Мембранний транспорт речовин у клітинах. Механізми активного транспорту речовин через біологічні мембрани.

    реферат [305,7 K], добавлен 10.02.2011

  • Особливості будови та функції вітамінів як екзогенних аліментарних низькомолекулярних органічних сполук різної хімічної природи, які не синтезуються в організмі людини і в невеликих кількостях необхідні для забезпечення перебігу метаболічних процесів.

    статья [26,6 K], добавлен 18.08.2017

  • Обмін речовин як основна функція життя. Роль білків у обміні речовин. Значення жирів та вуглеводів у організмі. Водний і мінеральний обмін. Значення води в процесі росту і розвитку дитини. Класифікація та призначення витамінів. Норми та режим харчування.

    реферат [34,8 K], добавлен 29.11.2009

  • Дослідження морфологічних та екологічних особливостей, фармакологічного застосування пеларгонії. Вивчення способів розмноження, вирощування та догляду за рослиною. Характеристика хвороб та шкідників квітки, методів лікування, використання в озелененні.

    дипломная работа [1,5 M], добавлен 29.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.