Класифікація біотопів лесових відслонень Півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИФІКАЦІЯ БІОТОПІВ ЛЕСОВИХ ВІДСЛОНЕНЬ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Луцкіна І.В.

Постановка проблеми. Розширення меж Всеукраїнської екологічної мережі (NATURA 2000) та створення Смарагдової мережі є пріоритетним напрямком для збереження біорізноманіття. Зокрема, цього можна досягти шляхом уточнення та розширення існуючих меж, створення нових об'єктів природно-заповідного фонду. Цілком закономірно використовувати у національній природоохоронній практиці європейський досвід, а саме - запровадити принци Директиви про оселища (Habitats Directive), інтегрувати відомі в Європі класифікаційні підходи та методи для визначення біотопів.

Habitats Directive пропонує методичні і наукові принципи збереження біотичного різноманіття, включаючи ідентифікацію, інвентаризацію та картування біотопів, регулює механізми створення природоохоронних територій, їх охорону, управління та моніторинг [7, с. 8].

У зв'язку з вищезазначеним, важливого значення набувають різні підходи до класифікації та оцінки природоохоронного статусу типів біотопів як базових критеріїв визначення просторової структури територіальних об'єктів охорони. Існує низка класифікаційних схем типів біотопів, таких, наприклад, як EUNIS, CORDIS та інші, в основі яких лежать принципи Palearctic Habitat Classification, які нині поширюються вже й на території, розташовані далеко за межами Європи [http://eunis.eea.ea.int]. Нині функції найбільш універсальної системи класифікації типів біотопів у Європі переходять до EUNIS (European nature information system).

У даній роботі було використано біотопіч- ний підхід, який дає можливість порівняти екосистеми, оцінити часові зміни, ґрунтотворні процеси, екологічні параметри, зберегти рідкісні види і ландшафти. Саме біотоп є основою для ідентифікації, формування, розвитку та збереження біоти і ландшафтного різноманіття.

Окремої уваги потребує вивчення природних територій, які за своєю геологічною, ландшафтною та біологічною цінністю є перспективними для збереження, але не входять до природно-заповідного фонду України. Одним з таких об'єктів на території Херсонської області є запроектований ландшафтний заказник «Лесовий каньйон» [6, с. 78], і тому саме на його території було розпочато роботу з класифікації біотопів.

Постановка завдання. Отже, метою статті є дослідження природних умов запроектованого ландшафтного заказника «Лесовий каньйон», (Херсонська область, Україна), який за своєю біологічною, геологічною, ландшафтною та рекреаційною цінністю є перспективним для збереження, та розробка класифікації біотопів цього ландшафтного заказника відповідно до побудови ієрархічної класифікації ЕИ№5, з дотриманням її кодів.

Природні умови

Запроектований заказник розташований в межах північного узбережжя Дніпровсько-Бузького лиману в межах Станіславського виступу (Херсонська область, Білозерський район, окол. с. Широка балка). «Лесовий Каньйон» цікавий, перш за все, своєю будовою, він вражає потужністю та монументальністю. Туристичні агенції дали назву цій території «Херсонські гори» та пропонують до неї екскурсії. Тож, як туристичний об'єкт ця територія має значний рекреаційний потенціал.

Лесові відслонення балки в геологічному відношенні представлені відслоненнями осадових порід четвертинного віку, а у геоморфологічному - яружно-балковою системою, яка вздовж узбережжя ускладнена зсувними та обвальними морфоскульптурами [1, с. 46].

Яр досягає 1 км завдовжки і 70 м (основне русло) завширшки, максимальна глибина близько 30 м. Разом з бічними відгалуженнями і розташованими між ними нерозораними ділянками ширина яру в нижній частині досягає 180 м [2, с. 145].

В межах даного природного утворення ґрунтовий покрив сильно змитий, а подекуди - взагалі відсутній, на денну поверхню виходять лесові породи, які утворюють пласти від 1 до 16 м заввишки. Шари лесу чергуються з менш потужними шарами глин та прихованих ґрунтів, закінчується профіль шаром темно-каштанових ґрунтів. Відповідна будова пояснюється активними проявами горизонтальної та вертикальної ерозії, які продукуються стікаючими дощовими і талими водами.

На території запроектованого заказника виявлено 222 вида судинних рослин [6, с. 80], 18 видів лишайників та ліхенофільних грибів [5, с. 320].

На території запроектованого заказника зустрічаються види рослин, які підлягають охороні: Astragalus borysthenicus, A. pallescens, Linaria biebersteinii (Світовий Червоний список); Eremogone rigida, Galium volhynicum, Phlomis hybrida (Європейський Червоний список); Stipa capillata, Stipa lessingiana (Червона книга України); Cerastium ucrainicum, Ephedra distachya, Hyacinthella leucophaea, Ranunculus scythicus, Vitis sylvestris (Червоний список Херсонської області). На лесових відслоненнях описана одна лишайникова асоціація [5, с. 324], тоді як рослинність потребує подальших досліджень та класифікації.

Досліджувана територія зазнала значного антропогенного впливу - плакор розораний до самої брівки та використовується як землі сільськогосподарського призначення, це значно посилює денудаційні процеси. Крім цього, розповсюдження сільськогосподарських видів рослин трансформує характерні для даної території фітоценози, що дуже важливо, бо саме на схилах яру зберігається значна частка степового різноманіття.

Матеріали та методи. Класифікація біотопів «Лесового каньйону» проводилася відповідно до побудови ієрархічної класифікації EUNIS (http://eunis.eea.europa.eu/about) з дотриманням її кодів [4, с. 1-90] та з урахуванням специфіки біотопів України, зокрема класифікації біотопів Лісової та Лісостепової зон [3, с. 8].

За класифікаційну одиницю було прийнято біотоп, під яким ми розуміємо сформовану екосистему природного або антропогенного типу, що характеризується такою взаємодією біотичних та абіотичних компонентів, яка забезпечує структурованість, організацію, цілісність протягом тривалого часу і в процесі функціонування визначає кругообіг речовин, метаболізм, трансформацію енергії, ґрунтоутворення, існування біоти на популяційному рівні, репродукцію та еволюцію видів, їх адаптацію до певних умов [3, с. 6].

Результати досліджень. У результаті дослідження території запроектованого ландшафтного заказника «Лесовий каньйон», було визначено п'ять класів біотопів першогопорядку, запропоновано, враховуючи специфіку природних умов півдня України, включити до EUNIS два підкласи біотопів нижчого порядку та складено загальну біотопічну класифікацію дослідженої території.

ландшафтний заказник біотоп природоохоронний

Клас А Marine habitats (Морські біотопи) представлені береговою смугою без рослинності, шириною приблизно 10 метрів, яка утворилася в результаті денудаційних процесів і являє собою змішані осадові породи - продукти руйнування лесів та червоних глин. В цьому класі було виділено два підкласи нижчого порядку.

Клас В Coastal habitats (Прибережні біотопи) поєднав кліфи та виступи, утворені лесо- вими та глинистими породами, які частково вкриті угрупованнями (communities) судинних рослин (B3.3 Rock cliffs, ledges and shores, with angiosperms) та ділянки без рослинності (B3.4 Soft sea-cliffs, often vegetated) але з угрупованнями лишайників союзу Endocarpo- Xanthocarpion (Khodosovtsev, 2015) [5, с. 323].

Для ідентифікації біотопів, утворених четвертинними відкладами гірських порід, а саме лесів, пропонуємо до третього порядку класу В Coastal habitats додати підклас В3.42 Pontic chalk and moraine cliffs.

В межах досліджуваної території, на балкових схилах та на плакорі, зустрічаються біотопи з характерною для півдня України степовою рослинністю на лесових породах. Серед домінантів - ксерофільні дернинні злаки.

На прилеглих до балки слабко похилих ділянках та стабілізованих схилах, в її нижній частині, розвинута типова для типчаково-ковилових степів рослинність. Ці ділянки ми віднесли до класу Е Grasslands and lands dominated by forbs, mosses or lichens (Луки, території з домінуючими трав'янистими рослинами, мохами або лишайниками). Для ідентифікації зазначених біотопів, в EUNIS, пропонуємо включити до європейської класифікації підклас E1.2D21 Sarmatic loess steppes.

Біотопи класу F Heathland, scrub and tundra на території балки представлені двома підкласами третього порядку - понто-сармат- ські листвяні зарості та чагарникові біотопи (F3.247 Ponto-Sarmatic deciduous thickets, F3.2471 Ponto-Sarmatic steppe brush). Вони найбільш виражені на днищі балки та прилег-

лих до неї слабко похилених схилах. Рослинність, що сформувалася в межах цих біотопів, представлена Ephedra distachya, Acer negundo, Sambucus nigra, Robinia pseudoacacia, Morus alba, Rosa canina, Prunus stepposa, Prunus domestica, Padus avium, Malus domestica, Lucium barbatum, Solanum dulkamara, Ulmus laevis, Vitis sylvestris.

Територія плакору частково розорана під вирощування сільськогосподарських рослин, частково зберегла природну рослинність, тому в її межах ми виділили два біотопи: запропонований до включення в EUNIS - E1.2D21 Sarmatic loess steppes та біотоп першого порядку класу І - I 1.3 Arable land with unmixed crops grown by low-intensity agricultural methods.

Попередня класифікація біотопів запроектованого ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Лесовий каньйон»

A Marine habitats A2 Littoral sediment A2.2 Littoral mixed sediments B Coastal habitats

B3 Rock cliffs, ledges and shores, including the supralittoral

B3.3 Rock cliffs, ledges and shores, with angiosperms

B3.332 Pontic sea-cliff communities B3.3325 Southern Pontic sea-cliff communities

B3.4 Soft sea-cliffs, often vegetated B3.42 Pontic chalk and moraine cliffs E Grasslands and lands dominated by forbs, mosses or lichens E1 Dry Grasslands E1.2D Ponto-Sarmatic steppes E1.2D2 Sarmatic steppes E1.2D21 Sarmatic loess steppes F Heathland, scrub and tundra F3 Temperate and mediterranean-scrub F3.247 Ponto-Sarmatic deciduous thickets F3.2471 Ponto-Sarmatic steppe brush

I Regularly or recently cultivated agricultural, horticultural and domestic habitat

II Arable land and market gardens

I1.3 Arable land with unmixed crops grown by low-intensity agricultural methods

Отже, на даний підхід до класифікації біотопів доцільно спиратися під час вивчення будь- яких природних об'єктів з метою визначення їхньої ландшафтної, флористичної, фауністичної, рекреаційної цінності та з подальшою перспективою включення цих територій до Національної та Європейської екологічних мереж.

ЛІТЕРАТУРА