Стан Т- і В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит до і після хірургічної корекції уражених клапанів серця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 612-017:616.126-002-022

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Спеціальність 03.00.09 - Імунологія

Стан Т- і В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит до і після хірургічної корекції уражених клапанів серця

Баланнік Зоя Тимофіївна

Київ 2009

Дисертація є рукописом

Робота виконана у відділі клінічної імунології Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, лауреат Державної премії України по науці та техніці в галузі медицини Воробйова Ганна Михайлівна, Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України, керівник відділення клінічної імунології

Офіційні опоненти: Доктор біологічних наук, професор Гавриленко Тетяна Іллівна завідувач лабораторією імунології (Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України)

Доктор медичних наук, професор Чумак Анатолій Андрійович завідувач лабораторією молекулярної біології відділу клінічної імунології Інститут клінічної радіології ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України»

Захист відбудеться 28.04. 2009 р. о _13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.14 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03127, Київ, проспект Глушкова, 2, корпус 12, ауд. 434. Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ-33, вул. Володимирська, 64.

Автореферат розісланий 27.03. 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук О.В. Молчанець.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Інфекційний ендокардит (ІЕ) є одним з найбільш важких захворювань серцево-судинної системи. Зросла захворюваність на інфекційний ендокардит в усіх країнах світу [Г.В.Книшов , В.Н. Коваленко, 2004].

Для України інфекційний ендокардит є також серйозною проблемою. Збільшення частоти інфекційних захворювань в Україні пояснюється наслідками постійного впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм людини, що призводять до порушень, у першу чергу, імунорегуляторних процесів і зниження імунореактивності.

Згідно досліджень, проведених в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України на 2002 р. [Руденко А.В., Крикунов А.А., 2003], серед причин набутих вад серця спостерігається більш ніж 10-кратне збільшення питомої ваги інфекційного ендокардиту.

При інфекційному ендокардиті більшість дослідників виявили зміни параметрів імунологічного статусу у вигляді активації показників гуморального імунітету і пригнічення клітинної імунної відповіді [О.М. Буткевич., Т.Л. Виноградова, та ін., 2006].

Необхідність оцінки імунного статусу у хворих на інфекційний ендокардит очевидна в зв'язку з необхідністю протистояти інфекції, а при хірургічному лікуванні - уникнути післяопераційних ускладнень та рецидиву захворювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах науково-дослідної теми відділу клінічної імунології Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України „Вивчення регіонарних особливостей імунітету у хірургічних хворих на інфекційний ендокардит ” (номер державної реєстрації 0195U017054).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було визначити стан Т- і В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит до і після хірургічної корекції уражень клапанів серця, з'ясувати напрямок змін її показників при хірургічному лікуванні та обгрунтувати необхідність застосування імунокоригуючих препаратів при лікуванні хворих на інфекційний ендокардит.

Для досягнення зазначеної мети були сформульовані такі задачі:

1. Вивчити стан Т-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит при хірургічному лікуванні в залежності від локалізації уражень клапанних структур серця.

2. Вивчити стан В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит при хірургічному лікуванні в залежності від різновиду уражень.

3. Дослідити особливості метаболічних змін при інфекційному ендокардиті і стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), системи антиоксидантної активності (АОА), рівня б₁ - інгібітору протеїназ.

4. Обгрунтувати показання для призначення імунокоригуючих і антиоксидантних препаратів при хірургічному лікуванні хворих на інфекційний ендокардит.

Об'єктом дослідження були фактори клітинної (лімфоцити) та гуморальної (рівень імуноглобулінів IgG , IgА, IgМ, циркулюючих імунних комплексів (ЦІК)) ланок імунітету та про- та антиоксидантних процесів у хворих на інфекційний ендокардит.

Предметом дослідження було визначення напрямку змін показників Т- та В-системи імунітету, стан показників ПОЛ, АОА, рівня б1-інгібітору протеїназ у хворих на інфекційний ендокардит.

Матеріали і методи дослідження: проводили визначення фенотипу лімфоцитів та фактори сироватки крові у хворих на ІЕ, які отримували традиційними методами. Застосовувались загальноприйняті методи імунофлуоресценції, визначення субпопуляцій Т- і В- лімфоцитів з допомогою моноклональних антитіл, проліферативної активності лімфоцитів в реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ); проводилась оцінка бактерицидної активності фагоцитів із застосуванням методу відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест), визначення рівня IgG, IgА, IgМ методом радіальної імунодифузії в гелі, рівня циркулюючих імунних комплексів спектрофотометричним методом. Були застосовані мікроскопічні методи,загальноприйняті біохімічні методи визначення показників ПОЛ, АОА, рівня б1-інгібітору протеїназ, визначення рівня церулоплазміну в сироватці крові проводили методом, який базується на окисленні п-фенілендиаміну при участі церулоплазміну.

Наукова новизна отриманих результатів. Отримані нові дані про стан Т- і В-системи лімфоцитів у хворих на інфекційний ендокардит, які виявили імунологічні ознаки перебудови клітинної ланки імунітету, спрямованої на посилення специфічної імунної відповіді, характерної для інфекційного процесу.

Вперше виявлено, що у хворих на інфекційний ендокардит значно підвищений рівень природних кілерів (ПК) CD16⁺, які мають цитотоксичний ефект проти клітин - мішеней (інфікованих клітин), що разом з підвищенням рівня лімфоцитів з експресією рецепторів до ІЛ-2 (СD 25⁺), які приймають участь в ініціації імунної відповіді на антиген зумовлює тяжкість перебігу захворювання і впливає на результати лікування.

Активація протиінфекційного імунітету документована посиленням проліферативної відповіді лімфоцитів в РБТЛ на специфічні стафілококові антигени. інфекційний ендокардит імунітет антиоксидант

Для хворих на інфекційний ендокардит характерна активація гуморальної імунної відповіді, що супроводжується значним підвищенням рівнів IgG, IgA, IgM та майже трьохкратним збільшенням концентрації ЦІК, залежною від локалізації ураження клапанів серця.

Розроблена і запатентована методика визначення стафілококової інфекції в нейтрофільній фракції лейкоцитів за допомогою методу флуоресціюючих антитіл (МФА) („Спосіб діагностики інфекційного ендокардиту стафілококової етіології”, № 9708444277 від 16.10.2002 р.), яка дозволяє скоротити час діагностики інфекційного ендокардиту стафілококової етіології до 4-5 годин (замість 4-5 днів за допомогою мікробіологічних досліджень).

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Результати дисертаційної роботи одержані з використанням сучасних методичних підходів і статистичного аналізу, що зумовлює високу вірогідність наведених в дисертації наукових положень, висновків і рекомендацій.

Практичне значення роботи.

Отримані результати будуть сприяти удосконаленню ефективності діагностики та хірургічного лікування хворих на інфекційний ендокардит та підвищенню якості профілактики післяопераційних ускладнень.

Рання ідентифікація етіологічного чинника ІЕ, яка можлива завдяки запропонованому методу флуоресціюючих антитіл в нейтрофільній фракції лейкоцитів, оцінка показників клітинної та гуморальної імунної відповіді, стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи, рівня активності б₁-інгібітора протеїназ у хворих на інфекційний ендокардит сприяє удосконаленню ефективності хірургічного лікування. Призначення імунокоригуючої терапії на основі індивідуальної чутливості імунокомпетентних клітин хворих до імуномодуляторів та використання антиоксидантних препаратів з урахуванням метаболічних змін сприятиме підвищенню якості профілактики післяопераційних ускладнень.

Даний спосіб лікування підтверджений патентом на винахід „Спосіб лікування клапанного інфекційного ендокардиту” № 94076249 від 28.02.1997р.

Особистий внесок здобувача. Дисертація включає самостійне виконання основних методик по вивченню стану Т- і В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит і підбору імунокоректорів, на сучасному рівні проведена обробка результатів і аналіз стану імунної системи та метаболічних змін у цих хворих.

Автором розроблено метод діагностики інфекційного ендокардиту стафілококової природи і запропоновано включення імунокоректорів у програму лікування цих хворих з урахуванням індивідуальної чутливості лімфоцитів до імунокоректорів, антиоксидантних препаратів при наявності інтоксикації і зміни показників метаболічних процесів при інфекційному ендокардиті.

Апробація результатів дисертації. Результати роботи розглянуті проблемною комісією „Клінічна імунологія та алергологія МОЗ і АМН України” 09.04.2004р. і отримано позитивний відгук даної комісії, матеріали доповідались на IV(1996p.), VII (1999p.), IX (2001p.), XI (2003p.), XII (2004p.), XV (2007p.) наукових конференціях Асоціації серцево-судинних хірургів України.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 15 наукових праць у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 2 одноосібні), оформлено 2 методичні рекомендації. Здобуто 2 деклараційних патенти на винахід, які безпосередньо пов'язані з темою дослідження.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках машинописного тексту. Складається зі вступу, 5 розділів, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 292 найменування, зокрема 84 іноземних авторів. Дисертація включає 15 таблиць, 8 рисунків.

Основний зміст роботи

В основу роботи покладені спостереження за 380 хворими на інфекційний ендокардит, які оперувались за період з 1997 по 2006 рік. Серед обстежених - 310 (81,6%) чоловіків і 70 (18,4%) жінок у віці від 14 до 65 років. Середній вік хворих - (35,43±1,19) років. Всі хворі знаходились в активній фазі захворювання на інфекційний ендокардит.

Контрольну групу склали 90 чоловік - практично здорові люди-прикордонники Центрального військового госпіталю прикордонних військ України, середній вік - 23 роки.

Матеріалом для імунологічних досліджень служила венозна кров. Вивчались показники клітинної та гуморальної відповіді (Т- та В-систем імунітету). Показники Т-системи імунітету вивчали методом визначення фенотипу лімфоцитів (CD3⁺, CD4⁺, CD8⁺, CD16⁺, CD25⁺, HLA-ABC) проводили з допомогою моноклональних антитіл в непрямій пероксидазній реакції (НПЦ МедБіоСпектр, Москва).

Функціональну активність Т-лімфоцитів оцінювали з допомогою реакції бластної тансформації лімфоцитів (РБТЛ) з лімфоцитарним мітогеном, ФГА, алергеном стафілококу золотистого.

Стан В-системи у хворих на інфекційний ендокардит оцінювали за допомогою визначення кількості В-лімфоцитів, (CD22⁺, HLA-DR). Функцію В-лімфоцитів оцінювали за інтенсивністю антитілоутворення, рівнем циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові хворих на ІЕ.

Кількісне визначення IgG, IgA, IgM у сироватці крові проводили методом радіальної імунодифузії в гелі по Маncini J.

Оцінку бактерицидної активності фагоцитів проводили із застосуванням тесту відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест) [Muller, Rolland, 1989]. Визначення імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові проводили методом преципітації комплексів антиген-антитіло в 3,75% розчині Поліетиленгліколем - 6000 з наступним визначенням густини прецинітату по методу Н.А. Константинової (1982).

Визначення чутливості лімфоцитів хворих до імунокоректорів проводили за методом Ю.А. Гриневича (1986).

Загальну антиоксидантну активність (АОА) плазми крові визначали за методом, запропонованим Г.І.Клебановим і співроб.(1988). Швидкість перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) визначали по кількості в зразку продуктів, які вступають в реакцію з тіобарбітуровою кислотою (ТБК) за методикою, описаною Л.М. Андрєєвою і співроб. (1988), заснованій на реакції ТБК з малоновим діальдегідом (МДА).

Рівень церулоплазміну в сироватці крові визначали методом, який базується на окисненні п-фенілендиаміну за участі церулоплазміну. Активність б₁-інгібітору протеїназ (б₁-ІП) визначали за ступенем гальмування активності трипсину сироваткою крові хворого. Статистична обробка даних проводилась традиційними методами варіаційної статистики при розрахунку середньої арифметичної (М), середнього квадратичного відхилення (V), середньої помилки середньоарифметичної (±m), показника вірогідності Ст'юдента (t), використовували загальноприйняті формули. На основі величини і кількості спостережень по відповідній таблиці визначали вірогідність розходження (Р).

Результати досліджень та їх обговорення

1.1 Стан Т-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит.

При дослідженні стану Т-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит в доопераційний період у порівнянні з контрольною групою виявленні загальні закономірні ознаки зміни показників Т-клітинної імунної відповіді.

У хворих на інфекційний ендокардит достовірно знижена відносна кількість Т-лімфоцитів, СD3⁺, на 19,8% у порівнянні з контрольною групою та складає 33,04±1,28% і 41,18±1,25% (Р<0,001) відповідно, що відображає імунологічну перебудову Т-системи, характерну для інфекційного процесу. Однак абсолютне значення рівня Т-лімфоцитів, СD3⁺, знаходиться на рівні показників контрольної групи, що можна пояснити помірним лейкоцитозом у хворих на інфекційний ендокардит.

Після операції рівень Т-лімфоцитів, СD3⁺, зростає, але повністю рівня показників контрольної групи не досягає і складає відповідно 38,43±2,83% і 41,48±1,25% в контролі.

Рівень імунорегуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів (Т-хелперів CD4⁺) у хворих на інфекційний ендокардит в доопераційний період дещо підвищений у порівнянні з контрольною групою, вказує на активацію цих клітин і складає для Т-хелперів, CD4⁺, 18,91±0,78% і 16,76±0,64% в контрольній групі. CD4⁺-клітини, виконуючи свою основну хелперну функцію, допомогають В-лімфоцитам перетворюватись в антитіло-продукуючі плазматичні клітини. Підвищений їх рівень характеризує напружений стан клітинної імунної відповіді при інфекційному процесі та алергізацію організму хворого. Ця тенденція характерна для хворих на ІЕ і для післяопераційного періоду. Показники Т-хелперів залишаються достовірно підвищеними і складають 25,28±2,3% при 16,76±0,64% в контролі.

Кількість Т-супресорів, CD8⁺ у хворих на ІЕ до операції майже однакова у порівнянні з контрольною групою та складає 14,48±0,66% і 12,5±0,67% відповідно. Після операції рівень CD8⁺, Т-супресорів знижується в порівнянні з доопераційним рівнем та наближається до показників контрольної групи, складаючи 13,16±1,61% ; 12,51±0,67% відповідно.

Кількісна характеристика Т-лімфоцитів у хворих на інфекційний ендокардит в залежності від локалізації пошкодження клапанних структур серця не виявила достовірних відмінностей і свідчить про односпрямовану зміну цих показників.

1.2 Субпопуляції лімфоцитів, що несуть на своїй поверхні маркери активації при інфекційному процесі

Для більш глибокого вивчення функціонального стану лімфоцитів у хворих на ІЕ були визначені показники рівня лімфоцитів CD25⁺ з рецепторами до ІЛ-2, які приймають участь в ініціації імунологічної відповіді на антиген. Результати вказують на активацію лімфоцитів CD25⁺ у хворих на ІЕ в порівнянні з контрольною групою, що пов'язано з активним інфекційним процесом. (Рис.1).

Рівень лімфоцитів з експресією антигенів ІІ класу (HLA-DR) достовірно не відрізняється від показників контрольної групи і відображають нормальну активацію В-лімфоцитів.

У хворих на ІЕ спостерігається підвищений рівень природних кілерів, CD16⁺, які приймають активну участь у протиінфекційному захисті.

Таким чином, результати досліджень щодо вивчення популяцій і субпопуляцій лімфоцитів та оцінка їх функціональної активності виявили характерні ознаки запального процесу, що відображають інфекційний стан у хворих на ІЕ, який підтвержується підвищенням рівня природних кілерів, CD16⁺ та кількості Т-лімфоцитів, CD25⁺, активним станом лімфоцитів з експресією HLA-DR антигенів (ІІ класу) та дещо пригніченими CD3⁺ лімфоцитами, лімфоцитами з експресією антигенів І класу (HLA-ABC).

1.3 Проліферативна активність лімфоцитів у хворих на інфекційний ендокардит

Зміна співвідношення субпопуляції Т-клітинного імунітету (Т-хелперів, Т-супресорів) призводить до порушення кооперативних зв'язків Т- і В-лімфоцитів, зниження їх функціональної і проліферативної активності на мітогени в реакції бласттрансформації (РБТЛ). З метою виявлення проліферативної активності лімфоцитів у хворих на ІЕ був проведений порівняльний аналіз РБТЛ на ФГА, лімфоцитарний мітоген, стафілококовий алерген у 234 хворих з ураженнями аортального, мітрального клапанів і комбінованих вад. Дані дослідження представлені в таблиці 1.

Таблиця 1 Порівняльний аналіз проліферативної активності лімфоцитів у РБТЛ при інфекційному ендокардиті в залежності від виду уражень клапанів (M±m)

РБТЛ (%)	Контр. група, донори (n-40)	Ураження аортального клапана (n-83)	Ураження Мі трального клапана (n-79)	Комбінова-не ураження клапанів (n-72)	Достовір-ністьрозходжень (Р)
Спонтанна	4,40,6	5,80,6	5,00,9	5,40,3	Р1,2,3 0,05
ФГА	48,82,3	26,61,6	31,03,1	36,05,8	Р1,2,3 0,05
Лімфоцит.мітоген	39,72,0	33,21,6	33,22,7	32,83,1	Р1,2,3 0,05
Стафіл.алерген	15,21,3	25,11,7	29,01,3	28,72,3	Р1,2,3 0,05

Р₁- 1 і контрольна група, Р₂- 2 і контрольна група,Р₃- 3 і контрольна група.

З даних таблиці 1 видно, що рівень проліферативної активності на ФГА і лімфоцитарний мітоген у хворих всіх трьох груп знижений у порівнянні з контрольною групою, що вказує на пригнічення функціональної активності Т-клітинної популяції лімфоцитів. При зпівставленні рівня проліферації лімфоцитів на ФГА і лімфоцитарний мітоген у хворих за групами в залежності від локалізації патології клапанних структур серця достовірних відмінностей не виявлено.

При вивченні сенсибілізації організму на виявлення персистуючої інфекції у хворих на ІЕ був використаний алерген стафілококу золотистого.

Результати дослідження показують достовірне підвищення проліферативної активності лімфоцитів: у І групі - на 65,1%, у ІІ групі - на 90,7% і в ІІІ групі - на 88,8% - в порівнянні з контрольною групою. При порівнянні рівня проліферації на антигени стафілококу в групах з різною локалізацією патології клапанних структур серця більш виражений при ураженні мітрального клапану та комбінованому ураженні клапанів, що ймовірно, пов'язане з більш високим рівнем інфікування хворих. Отримані дані дозволяють виявити стан сенсибілізації організму хворих до антигенів стафілококу і свідчать про наявність стафілококової інфекції.

Таким чином, виявлені за допомогою РБТЛ імунні реакції клітинного типу дозволяють оцінити Т-ланку імунної системи і можуть служити для діагностики сенсибілізації антигенспецифічних лімфоцитів у хворих на інфекційний ендокардит в результаті наявної стафілококової інфекції в організмі хворих на інфекційний ендокардит.

2.1 Стан В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит при хірургічному лікуванні

Як відомо, для відповіді на більшість антигенів необхідна взаємодія Т-лімфоцитів (Т-хелперів) і В-лімфоцитів, що перетворюючись в плазматичні клітини, продукують специфічні до антигенів антитіла, здійснюючи в такий спосіб гуморальну імунну відповідь.

Наші дослідження виявили, що відносний рівень CD22⁺, В-лімфоцитів у хворих на ІЕ до операції знаходиться в межах показників контрольної групи (табл.2). При цьому абсолютні числа їх виявляють деяку активацію, наслідком чого є виявлений нами у хворих на ІЕ підвищений рівень IgG, IgA , IgM у порівнянні з контрольною групою.

Після операції залишаються достовірно підвищеними рівні IgA, IgM. IgG дещо знижуються.

Таблиця 2 Динаміка показників В-системи у хворих на інфекційний ендокардит при хірургічному лікуванні (M±m)

Показники В-системи	Контрольна група (n-90)	До операції (n-380)	Після операції (n-380)
Влф, CD22+, %	17,540,51	17,990,45	19,561,17
Влф, CD22+, Г/л	0,330,01	0,410,02*	0,480,04*
ЦІК, ОД	0,350,02	1,010,07*	0,900,07*
IgG, г/л	11,990,47	18,380,66*	16,071,15*
IgA, г/л	1,960,07	2,880,10*	2,870,19*
IgM, г/л	0,920,05	2,140,06*	1,910,17*

Р* (<0,05) - в порівнянні з контрольною групою

Таким чином, дослідження з вивчення стану В-системи у хворих на ІЕ виявили зміни показників гуморальної імунної відповіді, характерні для інфекційного процесу, що відображують активацію функціональної активності В-лімфоцитів, спрямовану на протиінфекційний захист.

Проведені дослідження В-системи у хворих на ІЕ в залежності від локалізації ураження серця достовірних відмінностей не показали і свідчать про те, що ці зміни носять спільний для всіх груп характер і мають однакову спрямованість, характерну для інфекційного процесу, незалежно від локалізації патологічного процесу.

2.2 Вивчення циркулюючих імунних комплексів в залежності від локалізації інфекційного ураження апарату серця у хворих на інфекційний ендокардит

Як відомо, при тривалій персистенції антигену в організмі інфікованих хворих у результаті взаємодії антитіл з антигенами формуються циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), що здатні фіксуватися в тканинах і викликати запальні реакції. У 89,7% хворих на ІЕ достовірно підвищуються ЦІК у сироватці крові в 2,8 і більше раз в порівнянні з контрольною групою та складають 1,01±0,04 OД і 0,35±0,02 OД відповідно.

Для порівняння рівнів ЦІК обстежені нами хворі на ІЕ були розподілені за групами на основі клінічних проявів, а саме: групи хворих з гострою формою ІЕ та підгострою, групи хворих з ураженням різних видів клапанів, а також хворі на ІЕ з вегетаціями і перфораціями на уражених клапанах. Порівняння клінічних проявів у хворих на ІЕ представлені в таблиці 3.

Таблиця 3 Рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих на інфекційний ендокардит з різними клінічними проявами (М±m)

Клінічна характеристика	Рівні ЦІК у хворих на ІЕ з ураженнями різних клапанів серця (ОД)
	Ураження аортального клапана (n=175)	Ураження мітрального клапана (n=89)	Ураження трикуспідального клапана (n=32)	Сполучення уражень клапанів (n=84)
Гострий n - 253	(n=176) з вегетаціями	(n=75) 1,010,05*	(n=46) 1,130,09*	(n=23) 1,650,22*	(n=32) 1,310,13*
	(n=77) без вегетацій	(n=35) 0,750,13*	(n=24) 0,860,06*	-	(n=18) 0,980,12*
Підгострий n -127	(n=85) з вегетаціями	(n=45) 0,790,12*,**	(n=12) 0,840,07*,**	(n=9) 1,02±0,09*,**	(n=19) 1,050,05*,**
	(n=42) без вегетацій	(n=20) 0,680,09*,**	(n=7) 0,760,12*,**	-	(n=15) 0,950,08*
Контрольна група n=90	0,35±0,02

Р* (<0,05) - в порівнянні з контрольною групою

Р** (<0,05) - в порівнянні груп з гострим і підгострим ІЕ

Співставлення груп з різними формами ІЕ виявило, що рівень ЦІК у хворих на гострий ІЕ дещо вищий, ніж у хворих на підгострий ІЕ, що ймовірно пояснюється зв'язуванням імунних комплексів з тканинами ураженого серця та інших органів при підгострому ІЕ. Є деякі відмінності при ураженнях різних клапанних структур серця. Рівні ЦІК у хворих на ІЕ з вегетаціями мають тенденцію до підвищення в усіх групах в порівнянні з хворими без них.

Проведені дослідження визначення ЦІК у хворих на ІЕ допомогають уточнити деякі сторони патогенезу даного захворювання та його наслідки, а також вказують на велике прогностичне значення даного показника.

На основі проведених нами досліджень інфекційний ендокардит можна розглядати як захворювання, що супроводжується підвищеним рівнем імунних комплексів, які можуть зв'язуватися з антигенами тканин уражених клапанних структур серця і підсилювати їх ушкодження.

Рівень ЦІК після операції знижується в порівнянні з доопераційними показниками, однак, зниження носить недостовірний характер та їх рівень залишається підвищеним у 2,7 рази порівняно з контрольною групою.

Імунологічні показники Т- і В-систем до і після хірургічного лікування ураження клапанів серця представлені на рис.

Рис. Стан Т- і В-систем у хворих на інфекційний ендокардит до і після хірургічного лікування уражень клапанів серця

Для імунного статусу хворих на ІЕ характерними ознаками є супресія Т-клітинного імунітету і активація показників гуморальної ланки імунітету (підвищені рівні IgG, IgA, IgM, рівень ЦІК).

Після хірургічного лікування (на 14-у добу після операції) стан імунної системи у хворих на ІЕ відображається зміною показників в бік зниження рівня інфекційного і запального процесу, однак, показників контрольної групи не досягають, вимагають подальшого спостереження і, при необхідності, корекції.

2.3 Вивчення рівня активації кисневозалежних механізмів бактерицидної активності фагоцитів у хворих на інфекційний ендокардит

Нами проведені дослідження по вивченню рівня бактерицидної активності фагоцитів у хворих на інфекційний ендокардит, яку проводили методом кількісного відновлення нітросинього тетразолію (НСТ), в доопераційний період та після операцій на 14 день. Досліджували спонтанний НСТ-тест та індукований з додаванням добової культури стафілококу, а також вплив лаферону та церулоплазміну на індукований НСТ-тест. Результати дослідження представлені в таблиці 4.

Із таблиці видно, що рівень НСТ-тесту (спонтанний та індукований) у хворих на ІЕ, як до, так і після операції, достовірно нижче порівняно з показниками в контрольній групі і складає відповідно (спонтанний НСТ-тест) 0,065±0,004 мг у хворих до операції та 0,068±0,006 мг після операції, в контрольній групі - 0,086±0,005 мг. Індукований НСТ-тест - у хворих до операції складав 0,078±0,005 мг, після операції 0,080±0,004 мг, в контрольній групі 0,010±0,006 мг.

Таблиця 4 Вплив лаферону та церулоплазміну на НСТ-тест у хворих на інфекційний ендокардит

Показники	Контрольна група (n - 26)	Хворі на ІЕ до операції (n - 46)	Хворі на ІЕ після операції (n - 46)
Спонтанний НСТ-тест, мг	0,086±0,005	0,065±0,004	0,068±0,006
Індукований НСТ-тест, мг	0,100±0,006	0,078±0,005	0,080±0,004
Індукований НСТ-тест, мг (+ лаферон)	0,120±0,005	0,160±0,006*	0,180±0,005*
Індукований НСТ-тест, мг (+ церулоплазмін)	0,110±0,004	0,150±0,005*	0,170±0,006*

Р*<0,05 в порівнянні з контрольною групою

Зниження індукованого НСТ-тесту на ІЕ вказує на знижену функцію фагоцитів, здатних до знищення мікроорганізмів, яка веде до розвитку не звершеного фагоцитозу, що зумовлює хронізацію інфекційного процесу. Дослідження впливу лаферону та церулоплазміну на індукований НСТ-тест виявили достовірне його підвищення у хворих на ІЕ майже в 2 рази на етапах до та після операції, більш виражене для лаферону, склав відповідно 0,160±0,006 мг і 0,180±0,005 мг для лаферону та 0,150±0,005 мг та 0,0170±0,006 мг для церулоплазміну і вказують на підвищення функції фагоцитів під впливом цих препаратів. Таким чином, стимулюючий вплив лаферону та церулоплазміну на фагоцитарну активність у хворих на ІЕ і застосування їх при лікуванні цих хворих сприятиме протиінфекційному захисту.

3. Вивчення метаболічних порушень при інфекційному ендокардиті

3.1 Перекисне окислення ліпідів і антиоксидантна активність у хворих на інфекційний ендокардит

Незважаючи на численність повідомлень у літературі щодо рівнів ПОЛ і АОА при інфекційних захворюваннях, дані щодо ролі цих процесів при ІЕ обмежені.

Результати проведених досліджень показали, що середнє значення ПОЛ у них складає 10,2±0,4 нмоль/л. У групі здорових донорів цей показник був 7,1±0,2 нмоль/л. Проведений аналіз показав, що інтенсивність процесів пероксидації при ІЕ з ураженням клапанів серця достовірно вище показників контрольної групи і не залежить від локалізації вади.

Як доопераційний, так і післяопераційний стан хворих на ІЕ характеризуються вираженим зрушенням в бік вільнорадикального переокислення ліпідів і може розцінюватись як несприятливе для прогнозу захворювання в цілому.

Одночасно з визначенням кінетики нагромадження токсичних продуктів ліпопереокислення ми оцінювали активність антиоксидантної системи (АОА) сироватки крові як показника стану компенсаторних можливостей організму.

Наші дослідження виявили, що середнє значення АОА сироватки крові хворих на ІЕ складає 44,7±1,7%, що достовірно відрізняється від величини цього показника в контрольній групі 57,1±1,3%. Зниження АОА хворих на ІЕ в порівнянні зі здоровими людьми на фоні підвищеного ПОЛ призводить до виснаження антиоксидантного захисту організму і його нездатності нейтралізувати токсичний вплив надлишку продуктів перекисного окислення ліпідів.

Порівнюючи показники оксидантної-антиоксидантної активності з оцінкою важкості стану хворого по 4-бальній Нью-Йоркській класифікації, ми відзначили наявність кореляції між цими значеннями. (Табл. 5).

Таблиця 5 Порівняльна характеристика показників оксидантної та антиоксидантної активності хворих на інфекційний ендокардит (M±m)

Важкість стану	ПОЛ, нмоль/л	АОА, %
I (n = 30)	7,7±0,7	48,4±2,9
II (n = 70)	13,1±0,5*	33,1±2,5*
III (n = 56)	14,3±0,7*	38,9±3,6*
Контрольна група (n = 41)	7,1±0,2	57,1±1,3

P*(<0,05) - в порівнянні з контрольною групою

Як правило, хворі з високим рівнем ПОЛ (13-14 нмоль/л), низькою АОА (33-38%) відповідали 2-3 балу важкості стану. Хворі, важкість стану яких відповідала 1 балу, мали середнє значення ПОЛ 7,7 нмоль/л і АОА 48,8%, що відповідають величинам цих показників у практично здорових людей.

Було проведено визначення рівня церулоплазміну в сироватці крові хворих на інфекційний ендокардит до та після операції. Дослідження показало, що у хворих рівень церулоплазміну достовірно нижчий в порівнянні з показниками контрольної групи. Таким чином, ці хворі потребують антиоксидантної терапії. Дані проведеного дослідження представлені в таблиці 6.

Таблиця 6 Рівень церулоплазміну у хворих на інфекційний ендокардит в сироватці крові до та після операції

Контрольна група (n - 20)	Хворі на ІЕ до операції (n - 49)	Хворі на ІЕ після операції (n - 49)
385,2±62,4	218,7±52,6*	181,5±58,4*

Р*<0,05 в порівнянні з контрольною групою

Інфекційний процес викликає посилення вільнорадикального окислення ліпідів. Якщо АОА не в змозі знешкоджувати продукти переокислення, відбувається їх накопичення в сироватці крові, що виявляється підвищеним у порівнянні з нормою рівня ПОЛ. Таке метаболічне зрушення в бік процесів переокислення збільшує ступінь патологічного процесу при ІЕ. Подальший розвиток захворювання, що супроводжується глибокими порушеннями в організмі веде до виснаження антиоксидантних ресурсів організму, наслідком чого є так звана „лавиноподібна реакція переокислення”, яка викликає порушення структури і функцій клітинних мембран, загибель клітин, що призводить до незворотних біохімічних змін в тканинах, і, в свою чергу, обтяжує клінічне протікання ІЕ.

3.2 Рівень активності б₁-інгібітору протеїназ у сироватці хворих на інфекційний ендокардит

Різка активація протеїназ плазми крові при розвитку запального процесу викликає компенсаторне зростання рівня основних інгібіторів протеїназ плазми крові: б₁-інгібітору протеїназ (б₁-ІП) та б₂-макроглобуліну, спрямоване на зв'язування та інактивацію протеїназ. Отже, рівень б₁-ІП є важливим показником реактивності організму, що має особливе значення для оцінки і прогнозування патологічних станів, пов'язаних з деструктивними процесами й активацією протеолізу в організмі.

Активність б₁-ІП у хворих на ІЕ до і після хірургічного лікування представлена в таблиці 7.

Таблиця 7 Порівняльний аналіз активності б₁-інгібітору протеїназ у сироватці крові хворих на інфекційний ендокардит (М±m)

Клінічна характеристика	Кількість обстежених	б1-ІП, г/л
Контрольна група	31	1,30±0,06
Інфекційний ендокардит (ІЕ)	156	2,00±0,07*
Гострий ІЕ	98	2,00±0,09*
Підгострий ІЕ	58	2,03±0,13*
Аортальний порок	78	2,04±0,11*
Мітральний порок	36	1,94±0,23*
Порок трикуспідального клапана	7	2,16±0,16*
Сполучення уражень клапанів	35	1,97±0,09*
Вегетації і перфорації	88	1,97±0,20*
Відсутність вегетацій і перфорацій	68	2,11±0,10*

Р* (<0,05) - в порівнянні з контрольною групою.

Результати досліджень показують, що середнє значення активності б₁-ІП у хворих на ІЕ на 47,7% вище, ніж у здорових донорів, що вказує на активацію загального процесу в організмі хворих. При цьому, не виявлено достовірних розходжень активності б₁-ІП в залежності від виду ураження клапанів та інших проявів клінічного перебігу захворювання. Після хірургічного лікування спостерігається підвищення рівня б₁-ІП, що на наш погляд, пов'язано з додатковим стресовим впливом на організм операційної травми.

4. Протиінфекційна та антиоксидантна терапія хворих на ІЕ.

Ефективність хірургічного лікування ІЕ в значній мірі залежить від адекватності до- та післяопераційної терапії.

Терапевтичні міри при лікуванні ІЕ обов'язково включають антибіотикотерапію, при необхідності - симптоматичне лікування (глікозиди, діуретики та ін.), при значному порушенні (зниженні, підвищенні, дисбалансі) імунологічних показників рекомендоване застосування імунокоригуючих препаратів, зокрема лаферону та церулоплазміну. Результати повторних імунограм після проведеної терапії показують, що зміни імунологічних показників спрямовані в сприятливу сторону: показники Т-лімфоцитів наближаються до показників контрольної групи. Показники гуморальної імунної відповіді менш піддаються імуномодулюючому впливу, і після лікування ще залишаються достовірно високі рівні IgG, IgA, IgM, на високому рівні знаходиться концентрація ЦІК у всіх групах хворих на ІЕ.

У той же час, показники інтоксикації достовірно знижуються у всіх групах обстежених хворих, особливо в групі з одночасним застосуванням лаферону і церулоплазміну.

Проведена терапія хворих на ІЕ на 14-ту добу після хірургічного лікування призводить до поліпшення основних показників клітинного імунітету, позитивної зміни гуморальної імунної відповіді, зникнення симптомів інтоксикації.

Віддалені результати після імунокорекції (через 6-12 місяців) свідчать про значні поліпшення імунологічних показників, особливо клітинної ланки імунітету. Гуморальні фактори IgG, IgA, IgM приходять до рівня показників контрольної групи, високими залишаються тільки рівні ЦІК. Зникають ознаки інтоксикації, досягають значень контрольної групи концентрації ПОЛ, АОА, б1-1П, знижується до рівня контрольної групи значення лейкоцитарного індексу інтоксикації.

Висновки

В дисертаційній роботі вивчено стан Т- і В- системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит і виявлено характер змін її показників в процесі хірургічного лікування і в залежності від локалізації ураження клапанних структур серця, показане нове рішення актуальної задачі вдосконалення діагностики інфекційного ендокардиту стафілококової природи за допомогою виявлення стафілококової інфекції в нейтрофільній фракції лейкоцитів крові хворих, обгрунтована необхідність застосування імунокориігуючих та антиоксидантних препаратів.

1. Запропонований метод флюоресціюючих антитіл у препаратах нейтрофільної фракції лейкоцитів дозволив прискорити час діагностики інфекційного ендокардиту стафілакокової природи (5-6 годин) у порівнянні з бактеріологічним методом (4-5 діб) та збільшити частоту визначення збудника даного захворювання

2. У хворих на інфекційний ендокардит виявлена перебудова Т-системи імунітету, характерна для інфекційного процесу, що супроводжується перерозподілом периферичних Т-лімфоцитів (CD3⁺) і відображає зниження їх відносної і абсолютної кількості у 89,8% хворих.

3. Виявлено виражений протиінфекційний захист у хворих на інфекційний ендокардит, який супроводжується активацією природних кілерів (CD16⁺) і активованих лімфоцитів CD25⁺ (РІЛ-2) у відповідь на масивне надходження інфекційних антигенів.

4. У хворих на інфекційний ендокардит спостерігається зміна проліферативної відповіді лімфоцитів, що супроводжується, з одного боку, посиленням проліферації лімфоцитів на специфічні стафілококові антигени у порівнянні зі здоровими людьми і характеризує сенсибілізацію лімфоцитів до них, з іншого боку - зниження відповіді лімфоцитів на неспецифічні мітогени (ФГА, лімфоцитарний мітоген).

5. Виявлена активація В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит, яка супроводжується підвищенням рівнів IgG, IgA, IgM, збільшенням у 2,8 і більше разів ЦІК, які можуть бути ушкоджуючим чинником і призводити до деструктивних процесів у клапанних структурах серця.

6. Деструктивні і запальні процеси у хворих на інфекційний ендокардит характеризуються підвищеними рівнями ПОЛ на 44,3%, б₁-ІП на 47,7% і зниженим рівнем АОА на 21,7%, що свідчить про посилення вільнорадикального окислення ліпідів і може викликати порушення структури і функцій клітинних мембран.

7. Для посилення імунної відповіді з метою уникнення післяопераційного ускладнення та рецидиву захворювання і зняття інтоксикації після ліквідації вогнища інфекції необхідне проведення імунокоригуючої та антиоксидантної терапії з використанням лаферону та церулоплазміну.

Практичні рекомендації

1. З метою прискорення діагностики інфекційного ендокардиту стафілококової природи необхідно використовувати метод флюоресціюючих антитіл у препаратах нейтрофільної фракції лейкоцитів хворих.

2. При лікуванні хворих на інфекційний ендокардит необхідно враховувати стан Т- і В-системи у хворих та при значних змінах показників клітинної і гуморальної імунної відповіді показані імунокоригуючі препарати (лаферон та церулоплазмін), призначення яких повинно проводитися з врахуванням індивідуальної чутливості лімфоцитів до них.

3.Для зниження рівня інтоксикації та при значних змінах показників метаболічних процесів (рівнів ПОЛ, АОА, б₁-ІП) у хворих на інфекційний ендокардит у загальну схему лікування необхідно ввести антиоксидантні препарати (церулоплазмін, який нейтралізує продукти ПОЛ).

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Баланнік З.Т. Клініко-імунологічний стан хворих на інфекційний ендокардит / З.Т.Баланнік // Український кардіологічний журнал. - 1994. - №4. - С. 78-79.

2. Баланнік З.Т. Застосування імунокорекції в комплексній терапії інфекційного ендокардиту / А.В. Руденко, Г.М. Воробйова, З.Т. Баланнік //:методичні рекомендації. - К. - 1995. - С.8.

3. Баланнік З.Т. Особливості імунного статусу хворих на інфекційний ендокардит / Г.М. Воробйова, А.В. Руденко, С.П. Списаренко, З.Т. Баланнік, С.І. Ханюченко, Л.М. Ходаківська // Клінічна хірургія. - 1995. - №2. - С.25-26.

4. Баланник З.Т. Особенности хирургических больных инфекционным ендокардитом / А.М.Воробьева, З.Т. Баланник, А.В. Руденко // Сб. трудов IV Международной конференции "Чернобыльская катастрофа". - Минск: изд-во Белорусского комитета „Дзеці Чернобыля”. - 1995. - С.206-208.

5. Баланнік З.Т. Імуно-біохімічний контроль протизапальної дії діуцифону при лікуванні інфекційного ендокардиту / Г.М. Погребняк, А.В. Руденко, Г.М. Воробйова, З.Т.Баланнік, Л.А. Клименко, О.Я. Беспалова //: методичні рекомендації. - К. - 1996. - С. 8.

6. Баланнік З.Т. Механізми імунологічних порушень при інфекційному ендокардиті / Г.М.Воробйова, З.Т. Баланнік, С.П. Списаренко // Клінічна хірургія. - 1996. - №10. - С. 19-21.

7. Баланнік З.Т. Експрес-діагностика мікробного ураження клапанів серця при набутих вадах у хворих на інфекційний ендокардит / З.Т. Баланнік, А.В. Руденко, Г.М. Воробйова, Т.Ю. Шляхтиченко, С.П. Списаренко // Грудна та серцево-судинна хірургія. - 1997. - №2. - С. 55-56.

8. Баланнік З.Т. Стан імунологічного статусу у хворих на інфекційний ендокардит і корекція імунних порушень / З.Т. Баланнік, А.В. Руденко, Г.М. Воробйова, Л.М. Ходаківська // Грудна та серцево-судинна хірургія. - 1997. - №2. - С. 57-58.

9. Пат. 12435 Україна, МПК А61В17/00. Спосіб лікування клапанного інфекційного ендокардиту / З.Т. Баланнік, Г.В. Книшов, А.В. Руденко, Г.М. Воробйова; заявка №94076249; заявлено 15.07.94; опубл. 28.02.97, Бюл. №1.

10. Баланнік З.Т. Вивчення субпопуляційного складу лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл у хворих на інфекційний ендокардит / Г.М. Воробйова, З.Т. Баланнік, А.В. Руденко // V Наукова конференція асоціації серцево-судинних хірургів України. Тези доповідей. - К. - 1997. - С. 15.

11. Баланнік З.Т. Клініко-діагностична оцінка проліферації лімфоцитів у хворих на інфекційний ендокардит / Г.М. Воробйова, З.Т. Баланнік, Л.М. Ходаківська // V Наукова конференція асоціації серцево-судинних хірургів України. Тези доповідей. - К. - 1997. - С. 49-50.

12. Баланнік З.Т. Досвід застосування препарату Вобензим для лікування хірургічних хворих на інфекційний ендокардит / А.В. Руденко, З.Т. Баланнік, Л.М. Ходаківська, Г.М.Воробйова // Український кардіологічний журнал. - 1998. - №3. - С. 52-54.

13. Баланнік З.Т. Застосування церулоплазміну для лікування хірургічних хворих на інфекційний ендокардит / З.Т. Баланнік, Г.В. Книшов, А.В. Руденко, Г.М. Воробйова, С.М.Корж // Журнал Академії медичних наук України. - К. - 1999. - т.5, №4. - С. 24-28.

14. Пат. 28690А Україна, МПК G01№33/48. Спосіб діагностики інфекційного ендокардиту стафілококової етіології / Баланнік З.Т., Воробйова Г.М., Руденко А.В. // Пат. 97084277 Україна; заявл. 18.08.1997; опубл. 16.10.2000, Бюл. №5-ІІ.

15. Баланнік З.Т. Характер та ступінь імунологічної недостатності у хворих на інфекційний ендокардит / З.Т. Баланнік, О.І. Моргунов, Г.М. Воробйова // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2001. - № 9. - С. 39-43

16. Баланнік З.Т. Передопераційна імунокоригуюча профілактика гнійно-септичних ускладнень у хворих на інфекційний ендокардит / З.Т. Баланнік, Г.М. Воробйова, О.І.Моргунов, О.Я. Беспалова // Імунологія та алергологія. - 2002. - №2. - С. 45-47.

17. Баланнік З.Т. Аутоімунні процеси у хворих на інфекційний ендокардит, оперованих із застосуванням гіпертермічної перфузії / Г.М. Воробйова, З.Т. Баланнік, С.І. Вовянко // Імунологія та алергологія. - 2003. - №1. - С. 39.

18. Баланнік З.Т. Особливості імунного статусу хворих на інфекційний ендокардит в залежності від тривалості лихоманки в доопераційному періоді / З.Т. Баланнік, О.Я.Беспалова, Л.М. Климова, А.Р. Бабочкіна // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2004. - №12. - С. 210-213. 19. Баланнік З.Т. Вплив прозапальної інтоксикації у хворих на ІЕ / О.Я. Беспалова, Г.М. Воробйова, З.Т. Баланнік // Імунологія та алергологія. - 2006. - №2. - С. 85.

20. Баланнік З.Т. Сучасні імунологічні аспекти клапанного інфекційного ендокардиту / З.Т.Баланнік, Г.М. Воробйова, І.А. Третякова // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2006. - № 14. - С. 85-87.

21. Баланнік З.Т. Стан інтоксикації у хворих на ІЕ з ураженням клапанних структур серця / З.Т. Баланнік // Серцево-судинна хірургія. Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. - 2007. - № 15. - С. 19-22.

Анотація

Баланнік З.Т. Стан Т і В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит до і після хірургічної корекції уражених клапанів серця. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю - 03.00.09 - імунологія.- Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України, Київ, 2009.

У дисертаційній роботі представлені результати вивчення показників Т- і В-системи імунітету у хворих на інфекційний ендокардит до і після хірургічного лікування уражених клапанів серця, результати вивчення стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної активності, рівня інтоксикації у хворих.

Показано, що у хворих на ІЕ виявлена перебудова Т-системи імунітету, характерна для інфекційного процесу, що супроводжується зниженням Т- лімфоцитів (CD3⁺); виражений протиінфекційний захист супроводжується активацією природних кілерів (СD16⁺), і активованих лімфоцитів СD25⁺ (з РІЛ-2) у відповідь на масивне надходження інфекційних антигенів.

У хворих на ІЕ виявлена закономірність перебудови проліферативної відповіді лімфоцитів на специфічні стафілококові антигени у порівнянні зі здоровими людьми і характеризує сенсибілізацію лімфоцитів до них.

Виявлена активація В-системи імунітету у хворих на ІЕ, яка супроводжується підвищенням рівнів IgG, А, М, збільшенням рівня ЦІК у 2,8 і більше разів, які можуть бути додатковим ушкоджуючим чинником наявних уражень клапанів серця.

Деструктивні і запальні процеси у хворих на інфекційний ендокардит виявляються підвищеним рівнем ПОЛ на 44,3%, б1-1П на 47,7% і зниженням АОА на 21,7%.

Проведено удосконалення методу діагностики ІЕ стафілококового генезу, яке дозволяє скоротити час виявлення збудника захворювання до 4-5 годин (замість 4-5 днів з допомогою мікробіологічних досліджень) в результаті застосування методики визначення стафілококової інфекції в нейтрофільній фракції лейкоцитів з допомогою методу флюоресціюючих анитіл (МФА).

Запропоновано при лікуванні хворих на ІЕ враховувати стан Т- і В- імунної системи та при значних змінах показників клітинної і гуморальної імунної відповіді показані імунокоригуючі препарати, призначення яких повинно проводитись з врахуванням індивідуальної чутливості лімфоцитів хворих до них.

Для зниження рівня інтоксикації, значних змінах показників метаболічних процесів (рівні ПОЛ, АОА, б₁-ІП, активність церулоплазміну в сироватці крові хворих на ІЕ) в схему лікування необхідно ввести антиоксидантні препарати (церулоплазмін).

Ключові слова: інфекційний ендокардит, Т-, В-лімфоцити, імуноглобуліни, циркулюючі імунні комплекси, антиоксидантна активність, перекисне окислення ліпідів, імунокорекція.

Аннотация

Баланник З.Т. Состояние Т і В-системы иммунитета у больных инфекционным эндокардитом до и после хирургической коррекции пораженных клапанов сердца. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности - 03.00.09 - иммунология. - Национальный институт сердечно сосудистой хирургии им. Н.М. Амосова АМН Украины, Киев, 2009.

В диссертационной работе представлены результаты изучения показателей Т- и В-системы иммунитета у больных инфекционным эндокардитом до и после хирургического лечения пораженных клапанов сердца, результаты изучения состояния перекисного окисления липидов и антиоксидантной активности, уровня интоксикации у больных.

Показано, что у больных ИЭ выявлена перестройка Т-системы иммунитета, характерная для инфекционного процесса, который сопровождается снижением Т-лимфоцитов (CD3⁺); выраженная противо-инфекционная защита сопровождается активацией естественных киллеров (СD16⁺) и активированных лимфоцитов СD25⁺ (с РИЛ-2) в ответ на массивное поступление инфекционных антигенов.

У больных ИЭ выявлена закономерность перестройки пролиферативного ответа лимфоцитов на специфические стафилококковые антигены по сравнению со здоровыми людьми и характеризует сенсибилизацию лимфоцитов к ним.

Выявлена активация В-системы иммунитета у больных ИЭ, которая сопровождается повышением уровней Ig G, А, М, увеличением уровня ЦИК в 2,8 и больше раз, которые могут быть дополнительным повреждающим фактором имеющихся поражений клапанов сердца.

Деструктивные и воспалительные процессы у больных инфекционным эндокардитом проявляются повышенным уровнем ПОЛ на 44,3%, б₁-ИП на 47,7% и снижением АОА на 21,7%.

Проведено усовершенствование метода диагностики ИЭ стафилококкового генеза, которое позволяет сократить время выявления возбудителя заболевания до 4-5 часов (вместо 4-5 суток с помощью микробиологических исследований) в результате применения методики определения стафилококковой инфекции в нейтрофильной фракции лейкоцитов с помощью метода флюоресцирующих антител (МФА).

Предложено при лечении больных ИЭ учитывать состояние Т- и В- иммунной системы и при значительных изменениях показателей клеточного и гуморального иммунного ответа показаны иммунокорригирующие препараты, назначения которых должно проводиться с учетом индивидуальной чувствительности лимфоцитов больных к ним.

Проведенные исследования по изучению уровня бактерицидной активности фагоцитов у больных инфекционным эндокардитом в дооперационный период и после операции на 14-е сутки с помощью НСТ-теста (спонтанного и индуцированного), а также влияние лаферона и церулоплазмина на индуцированный НСТ-тест выявили достоверное его повышение и свидетельствуют о повышении функции фагоцитов под влиянием этих препаратов. Таким образом, стимулирующее влияние лаферона и церулоплазмина на фагоцитарную активность у больных инфекционным эндокардитом и применение их при лечении больных ИЭ будет способствовать противоинфекционной защите.

Для снижения уровня интоксикации, при значительных изменениях показателей метаболических процессов (повышение уровня ПОЛ, б₁-ИП, снижение уровня АОА, снижение активности церулоплазмина в сыворотке крови больных ИЭ) в схему лечения необходимо ввести антиоксидантные препараты (церулоплазмин).

Ключевые слова: инфекционный эндокардит, Т-, В-лимфоциты, иммуноглобулины, циркулирующие иммунные комплексы, антиоксидантная активность, перекисное окисление липидов, иммунокоррекция.

Abstract

Z.T. Balannik. Condition Т- and B-system of immunity at patients with infective endocarditis before surgical correction of the strucked valves of heart.- Manuscript.

The Dissertation for obtaining a scientific degree of candidate of biological sciences on a speciality - 03.00.09 - immunology. The Kyiv National N. Amosov Institute of cardiovascular surgery of the Academy of medical Sciences of Ukraine, Kiev, 2009.

In dissertational work was presented results of studying of parameters Т-and B-system of immunity at patients with infective endocarditis (IE) before surgical treatment of the strucked valves of heart, results of studying of a condition lipid oxidation and antioxidant activity, a level of intoxication in patients.