Біологічні особливості та промислове вилучення ляща (Abramis brama linneus, 1758) кременчуцького водосховища

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УААН

АВТОРЕФЕРАТ

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОМИСЛОВЕ ВИЛУЧЕННЯ ЛЯЩА (ABRAMIS BRAMA LINNEUS, 1758) КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на базі відділу вивчення водних біоресурсів водосховищ Інституту рибного господарства Української академії аграрний наук

Науковий керівник: старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук, БУЗЕВИЧ Ігор Юрійович, Інститут рибного господарства Української академії аграрних наук, завідувач відділу вивчення водних біоресурсів водосховищ

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор КОЗЛОВ Володимир Іванович, Московська державна технологічна академія, професор кафедри біоекології і іхтіології

кандидат біологічних наук, доцент Подобайло Анатолій Віталійович, Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка, доцент

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту рибного господарства УААН 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий “ 30 ” грудня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат біологічних наук С.А. Кражан

Загальна характеристика роботи

Актуальність. Кременчуцьке водосховище - одна з найбільших і найпродуктивніших штучних водойм дніпровського каскаду. Воно не тільки регулює стік р. Дніпро, але й є одним із найважливіших рибогосподарських водних об'єктів України. Основу промислового вилову останніми роками становить лящ - до третини загальної кількості виловленої риби і до 80 % вилову крупного частика.

Протягом останнього часу в усіх водосховищах дніпровського каскаду спостерігається тенденція до зменшення вилову майже всіх видів риб, за винятком ляща з Кременчуцького водосховища, вилов якого протягом 2000-2007 рр. перевищував тисячу тонн й істотно не коливався, а у 2002 р. був найбільшим за останні 26 років. Саме це викликало необхідність вивчення стану популяції цього цінного природного ресурсу і пошуку шляхів ощадливої і раціональної рибогосподарської експлуатації.

Нині Кременчуцьке водосховище знаходиться в стані інтенсивного рибогосподарського використання. На водоймі офіційно зареєстровано близько 20 тис. промислових ставних сіток і понад 1 тис. рибалок. Ситуація погіршується надзвичайним розвитком неконтрольованого браконьєрського та аматорського ловів, які також негативно впливають на основних представників іхтіофауни взагалі й ляща зокрема.

У сучасному складі іхтіофауни Кременчуцького водосховища досліджуваний вид є одним із найбільш масових промислових видів риб. Його вивчення привертало до себе увагу багатьох дослідників з часу заповнення водосховища і донині (Белый Н.Д., 1956; Симонова Л.Г., 1969; Демченко М.Ф., Ерко В.М., Вятчанина Л.И., 1986; Озінковська С.П., Полторацька В.І., Головко В.Ц., 2001, Рудик-Леуська Н.Я., 2008). Проте до теперішнього часу особливості біології та промислу ляща Кременчуцького водосховища залишаються несистематизованими і недостатніми для раціонального використання його популяції.

Таким чином, вивчення біології та промислу ляща є однією з актуальних проблем, яка становить значний практичний інтерес для раціонального і невиснажливого використання біологічних ресурсів рибогосподарських водойм України.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження за темою дисертаційної роботи проводилися в Інституті рибного господарства УААН протягом 2005-2007 рр. у рамках таких наукових тематик:

“Вивчити і визначити основні механізми функціонування біогеоценозів великих рівнинних водних об'єктів (дніпровських водосховищ) з урахуванням їх екологічного стану” (2001-2005 рр.), № держреєстрації 0102U002050.

“Науково обґрунтовані методи підвищення ефективності експлуатації сировинних ресурсів різних типів водосховищ із використанням спрямованої реконструкції іхтіоценозів” (2006-2010 рр.), № держреєстрації 0196U023118.

“Наукове забезпечення здійснення промислу на внутрішніх водоймах” (2006 р.), № держреєстрації 0106U002872.

“Визначити оптимальні параметри промислового навантаження та стандартизації знарядь лову на внутрішніх водоймах” (2006 р.), № держреєстрації 0106U002875.

Мета і завдання дослідження. Метою проведених досліджень було оцінити сучасний біологічний стан популяції ляща та обґрунтувати комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію промислового навантаження і підвищення рибопродуктивності Кременчуцького водосховища.

Для досягнення вказаної мети необхідно було розв'язати такі завдання:

1. Визначити сучасні популяційні характеристики ляща Кременчуцького водосховища (чисельність, віковий і статевий склад, тощо).

2. Провести порівняльний морфометричний аналіз ляща.

3. Визначити й проаналізувати основні біологічні показники ляща: ріст, живлення, плодючість, вгодованість тощо.

4. Проаналізувати та охарактеризувати сучасну організацію промислу в Кременчуцькому водосховищі й оцінити ступінь його впливу на стан популяції ляща.

5. Дослідити фактори, що впливають на промислове вилучення цього виду у водоймі.

6. Обґрунтувати пропозиції щодо комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію промислового навантаження на популяцію ляща та підвищення рибопродуктивності Кременчуцького водосховища.

Об'єкт дослідження - лящ (Abramis brama Linneus, 1758) Кременчуцького водосховища.

Предмет дослідження - біологічні особливості й використання популяції ляща як сировинної бази промислу Кременчуцького водосховища.

Методи дослідження. Під час роботи було використано загальновизнані та уніфіковані іхтіологічні, гідробіологічні методики. Розрахунки і статистичне опрацювання проводили за допомогою програм Microsoft Office Excel 2003, SPSS 13.0 for Windows.

Наукова новизна одержаних результатів. Узагальнено оригінальні й опубліковані біологічні показники популяції ляща Кременчуцького водосховища. За весь період існування цієї водойми досліджено розмірно-вікову структуру популяції, змодельовано ріст ляща за допомогою рівняння Берталафі та порівняно плодючість ляща з верхньої, середньої й нижньої частин. Досліджено сучасні показники морфометрії, живлення, вгодованості та жирності. Визначено місце ляща у промисловій іхтіофауні й охарактеризовано сучасну організацію промислу в Кременчуцькому водосховищі. Вперше проведено факторний аналіз, у якому змодельовано чинники, що впливають на промислове використання ляща у водоймі, яку вивчали. Запропонована нова методика розрахунку промислового повернення ляща та уточнено цей показник для досліджуваного виду в Кременчуцькому водосховищі.

Практичне значення одержаних результатів Одержані результати є науковою базою для організації ефективного й раціонального використання запасів ляща Кременчуцького водосховища. Їх впровадження у практичну роботу дасть можливість значно збільшити запаси та підвищити ефективність їх використання у водосховищі шляхом проведення запропонованого комплексу заходів, спрямованих на регулювання промислу; оновити біологічні показники ляща в існуючих методиках розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок антропогенного впливу.

Результати роботи та їх узагальнення доповнюють і поглиблюють уявлення про вплив інтенсивності промислового використання та інших факторів середовища на біологічні показники досліджуваного виду.

Особистий внесок здобувача. Здобувач обґрунтував тему, мету й основні завдання досліджень. Автором особисто було проаналізовано літературні джерела, розроблено основні теоретичні й практичні положення роботи, освоєно необхідні методики польових та лабораторних досліджень, самостійно здійснено відбір і камеральну обробку іхтіологічного матеріалу для визначення біологічних особливостей популяції ляща Кременчуцького водосховища - морфологічних особливостей, вікового, розмірного, статевого складу, плодючості, живлення; виконано дослідження, які безпосередньо стосувалися промислу, охорони та раціонального використання іхтіофауни водосховища, в тому числі ляща, у польових умовах. Автором узагальнено й проаналізовано одержані результати з використанням статистичних методів, написано дисертаційну роботу з формулюванням висновків і практичних рекомендацій.

Обговорення та підготовку дисертаційної роботи проведено спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на вчених радах Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук, засіданнях відділу вивчення водних біоресурсів водосховищ і були представлені на восьми науково-практичних конференціях: III Міжнародній науковій конференції. студентів та аспірантів “Молодь та поступ біології” (23-27 квітня 2007 року, м. Львів ), Міжнародній конференції “Сучасні проблеми біології, екології та хімії” присвяченої 20-річчю біологічного. факультету ЗНУ (28.03 - 01.04 2007 року, м. Запоріжжя), III Міжнародній конференції молодих вчених “Розмаїття живого. Екологія. Адаптація. Еволюція” (15-18 травня 2007 року, м. Одеса), V Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених з проблем водних екосистем “Pontus Euxinus - 2007” (24-27 вересня 2007 року, м. Севастополь), IV Міжнародній науковій конференції “Біорізномаїття і роль тварин в екосистемах” (9-12 жовтня 2007 року, м. Дніпропетровськ), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми водних екосистем” (18 жовтня 2007 року, м. Дніпропетровськ), Міжнародній конференції “Сучасні проблеми гідробіології. Перспективи, шляхи і методи рішень - 2” (26-29 серпня 2008 року, м. Херсон), та І Міжнародній іхтіологічній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології” (18-21 вересня 2008 року, м. Канів).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових робіт, з них: шість статей у наукових фахових виданнях, внесених до реєстру ВАК України, з яких три без співавторів, та вісім тез на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із титульного аркуша, змісту, переліку умовних скорочень, вступу, п'яти розділів основної частини, обговорення отриманих результатів, висновків, рекомендацій, списку використаної літератури (193 джерела) та п'яти додатків, один з яких - картосхема. Основну частину дисертації викладено на 117 сторінках машинописного тексту, робота має 26 таблиць і 18 рисунків. Загальний обсяг рукопису становить 153 сторінки.

Основний зміст роботи

Стан вивченості біологічних особливостей та промислового вилучення ляща (огляд літератури). Біологічні особливості ляща. Розглянуто етапи, напрями та основні результати робіт з вивчення біології ляща в різних водоймах, зокрема у Кременчуцькому водосховищі. Проаналізовано літературу з питань вивчення факторів, які впливають на біологічні характеристики та промислові показники цього цінного промислового виду з часу заповнення водосховища і донині (Белый Н.Д., 1956; Симонова Л.Г., 1969; Демченко М.Ф., Вятчанина Л.И., Ерко В.М. 1986; Озінковська С.П., Полторацька В.І., Головко В.Ц., 2001, Рудик-Леуська Н.Я., 2008).

Промислове використання водосховищ дніпровського каскаду. Розглянуто сучасний стан промислового використання іхтіофауни водосховищ дніпровського каскаду й значення ляща як сировинної бази рибної промисловості. Результати аналізу літературних джерел свідчать про те, що стан популяції ляща Кременчуцького водосховища в сучасних умовах інтенсивного антропогенного навантаження вивчений недостатньо для її ефективної і раціональної промислової експлуатації.

На основі ретроспективного аналізу та даних з біології й промислу ляща Кременчуцького водосховища зроблено узагальнення щодо відсутності тенденції до погіршення якісних і кількісних показників уловів цього виду і сформульовано основні проблемні питання, які необхідно вивчити в рамках виконання дисертаційної роботи.

Матеріали та методи досліджень. В основу дисертаційної роботи покладено результати власних польових досліджень, які здійснювалися на всій акваторії Кременчуцького водосховища протягом 2005 - 2007 рр. і матеріали контрольних уловів іхтіологічної служби Черкаської інспекції рибоохорони та регулювання рибальства у 2005 - 2007 рр. Для визначення умов мешкання ляща і порівняльного аналізу використано багаторічні дані з гідрохімії, гідробіології та структури іхтіофауни, одержані ІРГ УААН і УкрНДІРГ у Кременчуцькому водосховищі впродовж усіх років його існування. Застосування єдиних методик забезпечило достатню репрезентативність даних для порівняльного аналізу в часовому та просторовому аспектах. Динаміку промислового вилову риби за весь період експлуатації Кременчуцького водосховища оцінювали за офіційними даними промислової статистики.

Район досліджень включав усю акваторію Кременчуцького водосховища. Збирання і опрацювання матеріалу проводили за загально прийнятими в іхтіології методиками, такими, як: “Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України” (Методика збору... 1998), “Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод” (Методи гідро екологічних…, 2006), “Методика прогнозування вилову риби в озерах, річках та водосховищах” (Методика прогнозування…, 1982), “Методические рекомендации по сбору и обработке ихтиологического материала” (Методические рекомендации…, 2005) та “Methods for fish biology”(Methods for fish…, 1990). Усього під час досліджень було зібрано й опрацьовано таку кількість матеріалу (табл. 1)

Таблиця 1 Кількість зібраного матеріалу під час досліджень

Проаналізовано уловів контрольних сіток, сіткодіб	7397
Проаналізовано уловів промислових сіток, сіткодіб	1643
Відібрано проб на неповний біологічний аналіз, екз.	29243
Відібрано проб на повний біологічний аналіз, екз	847
Відібрано проб на морфометричний аналіз, екз	78
Зібрано проб на плодючість	197
Зібрано проб на живлення	35
Проаналізовано актів контролю промислу	540

Для визначення віку риб використовували стандартні методики: підрахування вікових кілець на лусковій пластинці (Чугунова, 1952).

Риби для морфометричного аналізу відбирали у всіх частинах водосховища. Вимірювання здійснювали за допомогою великого штангенциркуля (штангельмаузера) з похибкою вимірювання 0,1 мм.

Ріст ляща Кременчуцького водосховища в даній роботі моделювали за допомогою рівняння Берталанфі:

L_t=L_?Ч(1-e^{-KЧ( t-to)}), (1)

де L_t - стандартна довжина риби (l (SL)) у віці t; t - вік у певний момент часу; L_? - максимально можлива асимптотична довжина, яка може досягти риба в заданих умовах; К - коефіцієнт росту (або параметр кривизни), що характеризує швидкість росту риби до асимптотичної довжини. Чим він вищий, тим вища швидкість росту риби; t_o - теоретичний вік риби, при якому її довжина дорівнює нулю (Бивертонн Р., Холт С., 1969; Methods for fish…, 1990).

Екологію розмноження ляща вивчали за загальноприйнятими методиками (Правдин И.Ф., 1966; Коблицкая А.Ф., 1963). Проби для визначення плодючості відбирали у самок із IV стадією зрілості статевих продуктів у весняний преднерестовий період при скупченнях плідників на нерестовищах. Для опису найхарактерніших біотопів та субстратів розмноження ляща протягом весняно-літнього періоду у плавневій та прибережній зонах Кременчуцького водосховища проводили візуальні спостереження за ходом його нересту.

Матеріал із живлення відбирали з уловів ставних сіток через кожні 2 години з фіксуванням відібраного травного каналу (Методические рекомендации…, 1974; Методические рекомендации…, 1980; Методичні основи…, 2002). Кормові грудки обробляли у лабораторії, для кожної риби окремо за методиками, викладеними в “Руководстве и пищевых отношений рыб в естественных условиях” (Руководство по изучению питания …, 1961). Організми, що входили до раціону ляща, визначали до родин.

Параметри рибальства встановлювали згідно з методикою, розробленою Всесоюзним науково дослідним інститутом Морського рибного господарства та океанографії (Терещев А.И., 1972) і методиками, запропонованими Л.І. Денисовим (Денисов Л.И., 1978) та Ф.І. Барановим (Баранов Ф.И., 1960).

Для того, щоб звести велику кількість чинників, що ймовірно впливають на промислове використання ляща Кременчуцького водосховища, до меншої кількості незалежних величин, було використано факторний аналіз (Бююль А. Цёфель П., 2005).

Математичне опрацювання всіх даних проводили на комп'ютері з використанням стандартних наборів статистичних програм Microsoft Excel 2003 і SPSS 13.0 for Windows.

Характеристика Кременчуцького водосховища. Абіотичні параметри середовища. У підрозділі наводяться дані про загальні фізико-географічні особливості водосховища: рівневий, температурний, гідрохімічний режими. Кременчуцьке водосховище, площею 2250 км² створено в 1959 році на річці Дніпро при спорудженні Кременчуцької ГЕС для одержання електроенергії, іригації, водопостачання міст і промислових підприємств, розвитку рибного господарства.

Проаналізувавши основні фізико-географічні показники водосховища з погляду умов існування ляща, можна узагальнити, що гідрологічний режим досліджуваної водойми є лімітуючим лише по відношенню до умов нересту.

Біотичні параметри середовища. Підрозділ присвячено аналізу первинної продуктивності водойми, складу та змінам її іхтіофауни.

Кормову базу Кременчуцького водосховища для ляща в цілому можна охарактеризувати, як високої поживності. Наявність значної продукції м'якого зообентосу разом із сприятливим кисневим режимом забезпечує риб бентофагів необхідною кількістю кормів.

На момент проведення досліджень Кременчуцьке водосховище відноситься до водойм мезотрофного типу з локальними евтрофними ділянками, розташованими у верхній частині водойми (Кружиліна С.В., 2001, 2004). Підвищена евтрофікація таких ділянок здебільшого виявляється на зарослих вищою водяною рослинністю мілководдях водосховища і призводить до їхнього заболочування та зміни іхтіофауни цих ділянок з появою і збільшенням кількості видів-індикаторів високої трофності - плітки, карася сріблястого та окуня. Розвиток водяної рослинності сприяє зміні умов існування гідробіонтів і впливає на їхній видовий склад. Подальше заростання водойми може призвести до значних змін в іхтіофауні. Найбільше значення у промислі відіграватимуть ті види риб, які пристосовані до існування у зарослих біотопах.

Біологічна характеристика популяції ляща Кременчуцького водосховища. Морфологічні ознаки. Для аналізу екстер'єру риб використовують меристичні та пластичні показники Одержані результати були ретроспективно порівняно з даними попередніх дослідників (Павлов П.І., 1948; Подобайло А.В., 1995).

Серед меристичних ознак ляща достовірна різниця спостерігалася за показником загальної кількості хребців. Зростання цього показника свідчить про посилення гідродинамічних властивостей (Митрофанов В.П., 1977).

Аналізуючи пластичні ознаки порівняно з річковим періодом, у ляща Кременчуцького водосховища виявлено достовірне (р < 0,001) зменшення найбільшої висоти тіла Н, антидорсальної та постдорсальної відстаней, довжини хвостового стебла (р ? 0,01), що свідчить про підвищення прогонистості риб. На нашу думку, це найімовірніше пов'язано з сітковим промислом, яким вибірково виловлюються більш високотілі особини.

Було також відзначено збільшення висоти спинного (hA) й анального плавців (hD), що підтверджує зростання їхньої ролі як стабілізаторів руху. Це пояснюється тим, що після заповнення водосховища його площа збільшилася у 30-40 разів. З урахуванням того, що розташування нерестовищ (особливо в середній і нижній частині) набуло локального характеру, лящ порівняно з річковими умовами вимушений був здійснювати триваліші міграції.

Вікова структура. Популяція ляща Кременчуцького водосховища характеризується багатовіковою структурою. Відмітною рисою вікової структури популяції ляща є подовження вікового ряду - від восьми вікових груп у 1963-му до 20 - в 2001-2007 рр. Це, на нашу думку, можна пояснити значними змінами біотопів мешкання цього виду після зарегулювання стоку і неможливістю тогочасної організації промислу ефективно обловити цей вид.

Максимальний вік особин указаного виду у водосховищі вперше було встановлено в 2001 р. - до 20 років. З того часу їхня кількість у водоймі залишалася постійною, але співвідношення в загальній кількості суттєво різнилося. З 1963 по 1995 рр. збільшувалася кількість старших вікових груп. З 1996 р. і донині спостерігається поступове зменшення їх частки. Наявні дані вказують, що зменшення частки старших вікових груп ляща у популяції в 2004-2007 рр. відбувалося за рахунок вступу у промисел продуктивних поколінь 2001-2003 рр., що спричинило зменшення середньовиваженого віку. Це дає змогу прогнозувати збільшення уловів у найближчі роки.

Довжина, маса, вгодованість та жирність. Довжина тіла статевозрілої риби коливалася від 0,32 до 0,55 м, маса від 0,8 до 4,5 кг. Тугорослих і дистрофічних форм за всі роки спостережень не було виявлено. Розмірно-вагові показники у порівняні з даними попередніх дослідників (Павлов П.І., 1948; Вятчанина Л.И., Демченко М.Ф., 1982; Подобайло А.В., 1995, та ін.) збільшилися, що свідчить про сприятливі умови для нагулу цього виду.

Відмінності за коефіцієнтом вгодованості за Фультоном і Кларк у різностатевих риб в усі періоди року, крім весняного, статистично недостовірні. Коливання його значень у ляща Кременчуцького водосховища не виходять за властиві цьому виду межі. Середня вгодованість за період досліджень має тенденцію до збільшення.

Жирність досліджуваних риб різнилася за сезонами року. В особин, яких відбирали у весняно-літній період спостерігався чіткий статевий поділ: жирність самців становила 3-5 балів, а самок - 0-2. Улітку цього виявлено не було і кількість жиру на кишечнику відповідала 4-5 балам. Жирність восени сягала 5 балів майже у 97 % досліджених особин обох статей. Узимку 2006/07 р. за умови аномально пізнього льодоставу лящ у грудні-січні не переставав живитися і мав жирність 3-5 балів за шкалою Прозоровської. Цей показник у самок був нижчим, що, на нашу думку, пов'язано з великими витратами енергії на розвиток статевих продуктів. Аналогічне явище зафіксовано й іншими дослідниками (Вятчанина Л.И., Демченко М.Ф., 1982; Подобайло А.В., 1995, та ін.)

Ріст. Для порівняння росту риб із різних водойм найпоказовішим є визначення математичної функції, що здатна його описати. Найвідомішим рівнянням такого плану є рівняння Берталанфі.

У сучасній іхтіологічній науці існує кілька методів визначення параметрів рівняння росту, які науково обґрунтовані й мають право на існування, але результати, які можна одержати за їхньою допомогою при використанні для одних і тих самих масивів даних, трохи різняться.

У ході досліджень нами було встановлено, що для моделювання росту ляща найпридатнішим для використання виявився метод найменших квадратів, який ми використали для подальших розрахунків.

Відповідно до одержаних значень коефіцієнта К темп росту ляща змінювався протягом періоду існування Кременчуцького водосховища. Спостерігалося його стрімке зростання з 60-х років минулого століття до максимальної величини в 1971-1975 рр., після чого відбулося зниження до початку 80-х з мінімумом визначеним для 1981-1985 рр. (рис. 1).



Рис. 1. Криві росту ляща Кременчуцького водосховища, одержані з використанням параметрів рівняння Берталанфі.

У подальшому швидкість росту знову стала повільно зростати до теперішнього часу (рис. 2).

Рис. 2. Залежність між швидкістю росту (К) й виловами ляща Кременчуцького водосховища.

Такі зміни могли бути викликані зовнішніми факторами, включаючи різну інтенсивність експлуатації стада в ці роки. На рисунку 2 видно, що криві коефіцієнта К і виловів ляща змінюються подібним чином. Коефіцієнт кореляції між значеннями К і величиною виловів r = 0,70.

У той же самий час, при дослідженні залежності між асимптотичною довжиною і промисловими уловами ляща спостерігається зворотна картина (рис. 3).

Рис. 3. Залежність між асимптотичною довжиною (L?) і промисловим виловом ляща Кременчуцького водосховища.

Таким чином, темпи росту ляща змінювалися протягом усього періоду існування Кременчуцького водосховища, що очевидно зумовлено різною інтенсивністю експлуатації стада у ці роки. Встановлено позитивну кореляцію між промисловим виловом і показниками темпів росту цього виду: швидкістю (К) й індексом продуктивності росту (Ш').

Статевий склад і плодючість. Співвідношення особин різних статей за період дослідження становило 1:1, що нетипово для цього виду.

За період з 1975 по 2007 роки середньорічна індивідуальна абсолютна плодючість (ІАП) ляща сягала 240-290 тис. ікринок. За період досліджень (2005-2007 рр.) найвищу ІАП (712,0 тис. ікринок) встановлено у 13-річної самки завдовжки 48 см, найнижчу (76,3 тис. ікринок) - у 7-річної самки завдовжки 36 см.

У межах однієї вікової групи ляща значних коливань ІАП не спостерігалося. Показники плодючості підвищувалися від верхів'я до пониззя водосховища. Середня багаторічна ІАП у верхній частині в період досліджень становила 168,3 тис. ікринок, у середній - 228,3 і в нижній - 263,2 тис. ікринок.

Живлення. Результати досліджень 2007 р. показують, що влітку на Кременчуцькому водосховищі склались сприятливі умови для нагулу ляща. Основним об'єктом його живлення в цей період були личинки та лялечки Chironomidae. Переважання в складі кормової грудки улюбленої поживи на фоні зменшення кількості баластних речовин і високих показників вгодованості ляща за Фультоном та Кларк та жирності за Прозоровською свідчить про достатню забезпеченість кормом.

Характеристика промислового використання Кременчуцького водосховища й значення у ньому ляща. Динаміка вилову основних промислових видів риб. Динаміку промислового вилову риби у цьому водосховищі ми вивчали в порівняльному аспекті. За водойму-аналог обрали Каховське водосховище, оскільки вони найбільші за площею та рибопродуктивністю в дніпровському каскаді. Багаторічна динаміка вилову риби в названих водосховищах має вигляд багатовершинної кривої й не підпорядковується загальним закономірностям, установленим для рівнинних водосховищ (Терещенко В.Г., 2004).

Усі піки промислового вилову в Кременчуцькому водосховищі було створено за рахунок вилову аборигенних частикових видів риб - ляща та плітки; в Каховському водосховищі вилов аборигенних частикових видів риб мав значення лише у формуванні першого піка. Другий пік був створений переважно за рахунок вилову тюльки та рослиноїдних риб.

Організація промислу ляща. Для забезпечення невиснажливого використання водних живих ресурсів однією з головних вимог є дотримання ліміту вилову, що становить 30% запасу. На жаль, за часів колишнього СРСР чітке виконання лімітів ігнорувалося (рис 4).

Рис. 4. Динаміка лімітів на промисловий вилов ляща у Кременчуцькому водосховищі та їх виконання

З рис. 4 видно, що динаміка уловів ляща характеризувалася наявністю різкого спаду, який припав на кінець 70-х років і був пов'язаний головним чином з нераціональним промислом. Це дозволяє підкреслити необхідність дотримання лімітів, як умови для запобігання порушенню відтворювальної здатності популяції. В останні роки промисловий вилов ляща має загальну тенденцію до збільшення, а його коливання пов'язані насамперед з умовами ведення промислу. біологічний популяція лящ рибопродуктивність

Матеріально-технічна база промислу і режими роботи зі ставними сітками. На Кременчуцькому водосховищі офіційно зареєстровано 19 тис. ставних сіток. З них 5 тис. - сітки з кроком вічка 70 мм, 7 тис. - 75, 3 тис. - 80 мм. Тобто основне промислове зусилля спрямовано на добування великого частика. За нашими спостереженнями офіційні користувачі водних живих ресурсів застосовують три режими роботи зі ставними сітками: лов з одноразовим щоденним перебиранням сіток уранці; з перебиранням один раз на дві доби; з перебиранням два рази на добу. Найуніверсальнішим є лов з одноразовим щоденним перебиранням сіток уранці. Режим роботи зі ставними сітками нині вибирають керуючись економічними чинниками. На нашу думку, необхідно переглянути рибогосподарську концепцію роботи риболовецьких підприємств, оскільки ощадливе використання водних живих ресурсів має переважати економічну ефективність. За допомогою регулювання режиму роботи зі ставними сітками можна оптимізувати використання водних живих ресурсів шляхом мінімізації втрат уловів унаслідок притухання риби у сітках та її псування рибоїдними птахами.

Інтенсивність промислу. В сучасних умовах основним засобом регулювання інтенсивності рибальства у внутрішніх водоймах України є встановлення лімітів на вилов окремих видів (або груп видів) водних живих ресурсів. Затверджені ліміти є основою для виділення квот окремим користувачам. В умовах стабільної соціально-економічної ситуації ліміти достатньо захищають водні живі ресурси від виснаження і забезпечують стале поповнення їх запасів. Проте нині водні живі ресурси як об'єкт, що має товарну цінність, використовуються без дотримання встановлених обмежень внаслідок недостатнього контролю за їх вилученням. Тому виникає необхідність у введенні додаткових регулюючих факторів, які можуть бути де факто реалізовані в сучасних умовах. Перевагу слід віддавати заходам, які не стільки обмежують промислове зусилля, скільки роблять його доступнішим для контролю і не послугують причиною збільшення зловживань.

Оскільки основними знаряддями лову в дніпровських водосховищах є ставні сітки, то регламентація промислового навантаження повинна ґрунтуватися на визначенні технічної інтенсивності лову. Останню можна регулювати не лише ставними сітками, але й промисловими суднами. Кількість сіток, яку може обробити один рибалка - величина досить стала (Денисов Л.И., 1978). Число рибалок на промислових суднах чітко зазначено. Тому, на нашу думку, обмеження кількості промислових суден може спростити контроль за інтенсивністю промислу, бо у першому наближенні співвідношення “промисловий запас-необхідне промислове навантаження” буде збалансовано.

Кульмінація іхтіомаси та оптимальний розподіл промислового навантаження. Нами було розглянуто три варіанти експлуатації при однаковій вихідній чисельності промислового стада. Перший - оптимальний з рибогосподарської точки зору, коли промислова смертність починає істотно впливати лише через рік після настання статевої зрілості; другий - за даними попередніх дослідників Кременчуцького водосховища (Демченко М.Ф., Вятчаниної Л.І., 1982), коли промислова смертність молодших вікових груп ляща становила 50 %, а старші вікові групи обловлювалися недостатньо; третій - сучасний стан промислової експлуатації - інтенсивне промислове використання припадає на 5-12-річний вік, а з 13 років і надалі промислова смертність мінімальна. Згідно з розрахунками модифікованим методом віртуально-популяційного аналізу (Hiyama Y., Kitahara T., 1993) за варіантом промислової експлуатації 80-х років іхтіомаса віртуального промислового стада в 1000 особин через 14 років промислу становитиме 130 кг, при сучасному стані промислової експлуатації - 451,9, а при оптимальному використанні - 1107,4 кг, тобто в дев'ять разів більше, ніж у другому і у два з половиною рази більше ніж при третьому варіанті при значно кращих товарних якостях риби, що виловлюється.

Для забезпечення оптимального режиму експлуатації промислового стада ляща Кременчуцького водосховища, кількість ставних сіток з кроком вічка 70 мм має бути не більше 30 % від загальної кількості сіток з великим кроком вічка.

Розмірний склад ляща з уловів контрольних та промислових сіток. Промисел ляща 2006-2007 рр. базувався на особинах віком від 2 до 12 (до 60 % особини віком 5-6 років). Особини від 13 років і більше в промислових уловах не траплялися, хоча у контрольних сітках їхня частка коливалася від 8 до 14,5 %. Це пов'язано з набором сіток, які рибалки виставляють на промисел, бо в сучасних умовах вилов сіток з кроком вічка 80 мм і більше значно менший, ніж сіток з а=70 мм при однакових витратах пального і робочого часу.

Взагалі, наші дослідження показують, що сітки з кроком вічка до 70 мм здатні приловлювати статевонезрілого ляща. Згідно з правилами рибальства сітки з кроком вічка 52-68 мм у Кременчуцькому водосховищі для промислового лову заборонені. Масово використовуються сітки з кроком вічка 36, 50, 70, 75, 80 мм.

Для встановлення наявності сезонної динаміки прилову молоді ставними сітками з кроком вічка 36 і 50 мм було проаналізовано 540 актів контролю промислу Черкаської держрибінспекції у 2006 р. (рис. 5).

Рис. 5. Прилов ляща непромислового розміру в ставні сітки з а=36 та 50 мм, виставлених у відкритій частині водосховища в різні сезони року

З рисунка 5 видно, що ставні сітки з кроком вічка 36 мм не перевищують норми прилову ляща непромислової міри у всі сезони року. Прилов молоді в ставні сітки з кроком вічка 50 мм значно варіює по сезонах року: тільки у липні-серпні стабільно перевищує межу максимально припустимого прилову статевонезрілого ляща. При цьому слід зазначити, що такий прилов молоді фіксується лише у відкритій частині:

Рис. 6. Склад уловів ставних сіток з кроком вічка 50 мм однакової будови, виставлених одночасно на Кременчуцькому водосховищі у різних біотопах

На рисунку 6 показано, що у видовому складі уловів ставних сіток із кроком вічка 50 мм на мілководдях домінував карась. В той же час ці сітки, виставлені у відкритій частині на глибині 3,5 м від поверхні води, інтенсивно приловлюють статевонезрілих цінних промислових видів (ляща та судака) й не виконують свого прямого призначення - відлов старших вікових груп карася. При цьому 94 % виловленого ляща було статевонезрілим.

Таким чином, згідно з вищевикладеним ми вважаємо доцільним регламентувати не тільки кількість знарядь лову і крок вічка, але й особливості будови та місця встановлення сіток.

Вплив чинників різного походження на промисел ляща у Кременчуцькому водосховищі. Щоб звести велику кількість даних до меншої кількості незалежних величин, нами було проведено факторний аналіз за допомогою статистичної програми SPSS 13.0.

До першого фактора було віднесено кількість сіток, рибалок та одиниць промислового флоту, тобто показники інтенсивності промислового використання водойми (коефіцієнти кореляції відповідно 0,625, 0,956 і 0,963).

Із другим фактором було знайдено позитивну кореляцію з динамікою суми градусоднів (0,668) і негативну кореляцію з показниками рівня води
(- 0,799). З літературних джерел (Симонова Л.Г., 1969; Демченко М.Ф. и др., 1986) відомо, що у тепліші роки в Кременчуцькому водосховищі складаються сприятливіші умови для нагулу та відтворення ляща. Риба інтенсивніше живиться і рухається в пошуках харчових об'єктів. Нижчі значення рівня води сприяють більшому скупченню риб і роблять їх доступнішими для пасивних сіткових знарядь лову (Денисов Л.И., 1978). Тому вважаємо, що до цього фактора належать чинники, які підвищують щільність промислових скупчень та активність риб.

Відповідно до двох виділених факторів нами було згенеровано дві нові перемінні, названі FAC1_1 та FAC2_1, що містять розрахункові значення факторів (рис 7). На цьому рисунку графічно наведено результати факторного аналізу і зіставлено одержані результати з динамікою промислового вилову.

З 1965 по 1993 р. значення другого фактора істотно не коливалося. Основний вплив відбувався за рахунок складових першого фактора. Його максимальна дія відбилася у високих показниках вилову у 1967-1976 та 2002-2007 рр., мінімальна - спади вилову у середині 80-х та 90-х років.

Певний вплив другого фактору простежується лише з середини 90-х років Наприклад, його найбільше значення у 2002 р. віддзеркалилося найбільшим промисловим виловом за ближчі 26 років, хоча значення першого фактора зросло неістотно. Найменше значення другого фактора в 1994 р. збігається з найменшим виловом ляща за весь період експлуатації водосховища.

Рис.7. Вплив факторів, отриманих у результаті факторного аналізу, за роками промислу

Таким чином, із всього вищевикладеного, ми можемо стверджувати, що позитивні значення першого та другого факторів мають пряму пропорційну залежність із промисловим виловом: їхні позитивні значення збігаються з високими показниками промислового вилову, негативні - з низькими.

Підвищення рентабельності промислу ляща у Кременчуцькому водосховищі. На нашу думку, для розвитку рибальства, підвищення продуктивності роботи рибалок і відновлення рибальського флоту необхідна докорінна зміна організації промислу риби і її переробки. Єдиним засобом для успішної реалізації програмних завдань у рибній галузі України є зростання рентабельності риболовецьких підприємств. Цього можна досягнути за рахунок зосередження в їхніх руках переробки риби й реалізації готової продукції. Ці прибутки стануть джерелом надходження коштів на відновлення промислового флоту, замовлення на проведення промислової розвідки і створення промислових карт, покращення умов нересту аборигенних видів риб за рахунок проведення комплексної меліорації водосховищ та ін.

Визначення промислового повернення ляща Кременчуцького водосховища. Для об'єктивної оцінки шкоди, заподіяної рибному господарству, й коригування промислових прогнозів необхідно оновлювати біологічні показники, які використовують у розрахунках.

Як показник поповнення ми використали кількість п'ятиліток в уловах контрольних сіток у 2005, 2006 і 2007 рр. і відповідно кількість плідників, плодючість та частку самок в уловах контрольних сіток у 2001, 2002 і 2003 рр. За цими показниками було одержано наступні значення промислового повернення (табл. 2).

Таблиця 2 Промислове повернення ляща Кременчуцького водосховища

Рік обліку кількості п'ятиліток	2005	2006	2007	Середнє
Рік визначення кількості плідників, які сформували генерацію п'ятиліток	2001	2002	2003
Промислове повернення від ікри, %	0,004	0,006	0,005	0,005

Згідно з наведеними розрахунками та дослідженнями біологічних показників популяції ляща Кременчуцького водосховища нами були одержані наступні біологічні показники, які рекомендується оновити в додатку 1 “Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів”, розроблену на виконання постанови кабінету Міністрів України від 11.07.1992 року № 325 (табл. 3).

Таблиця 3 Уточнення біологічних показників до методики розрахунку збитків по Кременчуцькому водосховищу

Вид	Середня маса статевозрілої особини, кг	Плодючість, тис ікринок	Доля самок, %	Промислове повернення від ікри, %
	P	Q	R	K
Лящ	1,500	232	50	0,005

Внесення відповідних уточнень біологічних показників досліджуваного виду у вищезгадану методику дасть змогу об'єктивніше оцінювати збитки, завдані рибному господарству, і привести їх у відповідність до реально заподіяної шкоди.

Висновки

1. Біологічні показники ляща Кременчуцького водосховища свідчать про сприятливі умови для його існування в цьому водному об'єкті.

2. Установлено, що досліджуваний вид за 46 років існування у водоймі змінив свої гідродинамічні властивості й за набором морфометричних показників наблизився до річкової форми.

3. Популяція ляща Кременчуцького водосховища характеризується багатовіковою структурою з граничним віком 20 років. Зменшення середньовиваженого віку риб останніми роками зумовлено зростанням чисельності рекрутів, що дає змогу прогнозувати збільшення вилову в найближчі роки.

4. Дослідження показали, що основне промислове навантаження за сучасних умов спрямоване на ляща 5-6-річного віку, а це недоцільно як з біологічної так і економічної точок зору.

Бажано перенести основний тиск промислу на 7-8-річних особин, що гарантовано забезпечить покращення якісних і кількісних показників промислового вилову риби в наступні роки.

5. Високі показники лінійного розміру, маси, вгодованості (за Фультоном і Кларк) та жирності (за Прозоровською) на фоні переважання у складі кормових грудок ляща його улюбленої поживи (личинок і ляльок хірономід) і зменшення кількості баластних речовин свідчать про сприятливі умови для нагулу досліджуваного виду в Кременчуцькому водосховищі.

6. Темпи росту ляща змінювалися впродовж існування Кременчуцького водосховища. Це могло бути зумовлено різною інтенсивністю промислового використання. Встановлено позитивну кореляцію між промисловим виловом цього виду й показниками темпів росту К (r = 0,70) і Ш' (r = 0,84).

7. У межах однієї вікової групи ляща значних коливань ІАП не спостерігалося. За період досліджень (2005-2007 рр.) цей показник був максимальним у 13-річної самки - 712,0 тис. ікринок, а мінімальним - у
7-річної самки - 76,3 тис. ікринок. Плодючість статистично достовірно підвищувалася від верхньої до нижньої частин водосховища.

Середня багаторічна ІАП у міжрічному аспекті змінювалась незначно і становила у верхній частині 168,3 тис. ікринок, середній - 228,3 і в нижній частині - 263,2 тис. ікринок.

8. Багаторічна динаміка вилову риби у водоймі, що вивчалося, мала вигляд багатовершинної кривої й не підпорядковувалася загальним закономірностям, встановленим для рівнинних водосховищ.

9. Усі піки промислового вилову в Кременчуцькому водосховищі утворено за рахунок вилову аборигенних частикових видів риб - ляща і плітки. Вилов риби під час першого й другого піків був майже однаковим.

Це пояснюється сприятливими умовами для відтворення і нагулу основних промислових видів риб у перші роки існування водосховища та інтенсифікацією промислового навантаження в подальшому.

Значне зменшення вилову риби під час третього піка може бути пов'язано з соціально-економічною ситуацією, яка склалася у країні.

10. Інтенсивність промислу ляща нині досягла максимальних значень, і подальше збільшення кількісних параметрів промислового навантаження призведе до створення суб'єктивних умов для стійкого перелову його популяції.

В сучасних умовах інтенсивного використання водних живих ресурсів великих водосховищ виникає необхідність у регламентації не тільки кількісних, але й якісних параметрів промислового навантаження.

11. У результаті проведення факторного аналізу нами було виділено два фактори, які впливають на промисловий вилов ляща в Кременчуцькому водосховищі.

Перший фактор об'єднав ознаки інтенсивності промислового використання водойми (кількість ставних сіток, рибалок і одиниць промислового флоту), другий - показники, що підвищували щільність промислових скупчень та індивідуальну активність риб (сума градусоднів і рівень води). Збільшенню промислового вилову сприяють позитивні значення першого та другого факторів.

Рекомендації

1. З метою перенесення тиску промислу з 5-6- на 7-8-річних особин ляща слід регулювати кількість промислових знарядь лову: обмежити використання ставних сіток із кроком вічка 70 мм до 30 % загальної кількості крупновічкових сіток (згідно рибопромислових документів) і ширше використовувати сітки з а = 80-90 мм.

2. Регламентувати кількість рибалок пропорційно до кількості знарядь лову - 30 сіток на одного рибалку.

3. У зв'язку зі значним приловом молоді цінних видів у ставні сітки з кроком вічка а=50 мм необхідно з червня по жовтень заборонити використання цих знарядь лову на відкритому плесі. Рекомендувати встановлювати їх уздовж очерету для відлову промислових скупчень карася.

4. Унаслідок швидкого псування дрібної риби в ставних сітках улітку заборонити лов дрібновічковими сітками (а = 30-45 мм) при температурі води вище 26^оC.

5. З метою забезпечення находження коштів на реалізацію Програми розвитку рибного господарства України до 2010 р. потрібно підвищити рівень рентабельності риболовецьких підприємств, що можливо за умови організації переробки риби й реалізації готової продукції (копчена, в'ялена риба та ін.).

6. Для одержання точніших і об'єктивніших даних у додатку 1 Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів”, розробленої на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.1992 р. № 325, оновити біологічні показники ляща: середню масу статевозрілої особини встановити 1,5 кг, плодючість - 232 тис. ікринок, частку самок - 50 %, промислове повернення від ікри - 0,005 %.

Список друкованих праць за темою дисертації

1. Озінковська С.П. Динаміка плодючості ляща (Abramis brama L.) Кременчуцького водосховища / С.П. Озінковська, Д.С. Христенко // Рибне господарство. - 2006. - Вип. 65. - С. 117-122. (Збір матеріалу в окремі роки, аналіз архівних даних відділу вивчення біоресурсів водосховищ та їх статистична обробка, участь у написанні статті)

2. Озінковська С.П. Динаміка вилову основних промислових видів риб на Кременчуцькому та Каховському водосховищах / С.П. Озінковська, Д.С. Христенко Г.О. Котовська // Науковий вісник НАУ. - 2006. - № 102. - С.61-67. (Статистична обробка даних промислової статистики, участь у написанні статті)

3. Христенко Д.С. Аспекти обліку риби при веденні традиційного сіткового промислу на Кременчуцькому водосховищі / Д.С. Христенко // Питання біоіндикації та екології. - 2007. - Вип. 12, № 1. - С. 133-139.

4. Христенко Д.С. Вікова структура промислового стада ляща у Кременчуцькому водосховищі / Д.С. Христенко // Науковий вісник НАУ. - 2007. - № 105. - С. 77-82.

5. Христенко Д.С. Визначення параметрів рівняння росту Берталанфі для ляща (Abramis brama L.) Кременчуцького водосховища і їх залежність від промислового вилову / Д.С. Христенко О.В. Діденко// Вісник Запорізьк. нац. ун-ту. Біол. науки. - 2007. - № 1. - С. 197-201. (Написання статті)

6. Христенко Д.С. Морфометричні показники ляща (Abramis brama) Кременчуцького водосховища / Д.С. Христенко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. Біологія. Екологія. - 2007. - Вип. 15. - Т. 1. - С. 187-190.

7. Христенко Д.С. Вплив кольору ліскового матеріалу на вловлюючу здатність ставних сіток / Д.С. Христенко // Зб. матеріалів Міжнар. конф. “Сучасні проблеми біології, екології та хімії”, присвяченої 20-річчю біол.
фак-ту ЗНУ (28.03 - 01.04 2007 року, м. Запоріжжя). - Запоріжжя, 2007. - Ч. 2. - С. 367-368.

8. Христенко Д.С. Залежність чисельності популяції ляща (Abramis brama L.) Кременчуцького водосховища від біомаси м'якого зообентосу / Д.С. Христенко // III Міжнар. наук. конф. студ. та асп. “Молодь та поступ біології” (23-27 квітня 2007 року, м. Львів ). - Львів, 2007. - С. 302-303.

9. Христенко Д.С. Збереження іхтіофауни Кременчуцького водосховища / Д.С. Христенко // Матеріали III Міжнар. конф. молодих вчених “Розмаїття живого. Екологія. Адаптація. Еволюція” (15-18 травня 2007 року, м. Одеса). - Одеса: Печатный дом, 2007. - С. 281-282.

10. Христенко Д.С. Аналіз видового складу уловів рибалок-аматорів на Кременчуцькому водосховищі та їх вплив на промислове стадо ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) / Д.С. Христенко // Тези V Міжнар. наук.-практ. конф. молодих учених з проблем водних екосистем “Pontus Euxinus - 2007” (24-27 вересня 2007 р.). - Севастополь: ЕКОСІ - Гідрофізика, 2007. - С. 137-139

11. Христенко Д.С. Шляхи оптимізації промислового лову ляща (Abramis brama.) у Кременчуцькому водосховищі / Д.С. Христенко // Материалы IV Междунар. науч. конф. “Биоразнообразие и роль животных в экосистемах” (9 -12 октября 2007 года г. Днепропетровск). - Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2007. - С. 183-185.

12. Христенко Д.С. Улучшение материально-технической базы промысла на Кременчугском водохранилище / Д.С. Христенко // Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми водних екосистем” (18 жовтня 2007 р.). - Дніпропетровськ, 2007. - С. 66-67.

13. Христенко Д.С. Режими роботи зі ставними сітками на Кременчуцькому водосховищі / Д.С. Христенко Г.О. Котовська // Материалы Международной конференции “Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы решений - 2” (26-29 августа 2008 г.) - Херсон, 2008. - С. 492-496.

14. Христенко Д.С. Сучасні принципи регулювання інтенсивності рибальства на кременчуцькому водосховищі / Д.С. Христенко Г.О. Котовська // Тези І Міжнародної іхтіологічної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології” (18-21 вересня 2008 р.) - Канів, 2008. - С. 150-152.

Подяка

Роботи з вивчення біології та промислу ляща Кременчуцького водосховища виконувалися разом із вченими відділу вивчення біоресурсів водосховищ (Бузевич І.Ю., Озінковська С.П., Полторацька В.І., Кружиліна С.В., Котовська Г.О., Рудик-Леуська Н.Я.). За надану допомогу та підтримку автор висловлює їм, а також Р.А. Балтаджі, О.В. Діденку та І.Л. Захарченко щиру подяку.

Анотація

Христенко Д.С. Біологічні особливості та промислове вилучення ляща (Abramis brama linneus, 1758) Кременчуцького водосховища. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 - іхтіологія. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню біології ляща Кременчуцького водосховища та особливостей його промислового використання.

Основні біологічні показники особин названого виду свідчать про сприятливі умови для його існування в цьому водному об'єкті

Показники екстер'єру вказують на те, що внаслідок дії комплексу факторів, які склалися в Кременчуцькому водосховищі, у ляща значно змінилися гідродинамічні властивості тіла і за набором морфометричних показників він наближений до річкової форми.

У роботі розраховано кульмінацію іхтіомаси ляща, проаналізовано матеріально-технічну базу промислу і визначено заходи щодо оптимізації та регулювання його інтенсивності.

Установлено які групи факторів найбільшою мірою впливали на промислове вилучення ляща Кременчуцького водосховища у різні періоди.

Розраховано промислове повернення ляща від ікри, і на основі одержаних даних про біологічні показники ляща запропоновано уточнення до “Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства та охорони рибних запасів”, № 325 від 11.07.1992 року.

Христенко Д.С. Биологические особенности и промысловое изъятие леща (Abramis brama Linneus, 1758) Кременчугского водохранилища. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.10 - ихтиология. Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 2008.