Наукова, педагогічна та організаційна діяльність професора С.Г. Навашина (1857-1930 рр.)

ВИСНОВКИ

1. Аналіз існуючої історіографічної бази з теми дослідження вказує на відсутність спеціального комплексного дослідження про наукову, педагогічну й організаційну діяльність професора С. Г. Навашина. Виділено такі історіографічні періоди в розробці проблеми: перший - публікації дореволюційної доби та визвольних змагань (кінець ХІХ ст. - 1920 р.)? другий - праці дослідників радянської доби (1921-1990 рр.)? третій - дослідження науковців у роки незалежної України (1991 р. - по даний час). Використані для написання дисертації джерела умовно поділено на кілька груп: 1) архівні матеріали Центрального державного історичного архіву України в м. Києві та Державного архіву м. Києва? 2) епістолярна спадщина вченого? 3) періодичні видання? 4) опубліковані праці С. Г. Навашина. Методологічною основою роботи є універсальні принципи історичного дослідження: історизму, об'єктивності пізнання, системності та комплексності, плюралізму, критичного підходу до джерел, що передбачають цілісний усебічний підхід до вивчення обраної теми. У роботі над дисертаційним дослідженням використано пошуково-бібліографічний, проблемно-хронологічний, ретроспективний, персоналістично-біографічний, порівняльний методи, а також метод класифікації.

2. Висвітлено життєвий і творчий шлях С. Г. Навашина. З'ясовано, що провідними чинниками, які сприяли формуванню наукового світогляду С. Г. Навашина та становленню його як науковця були: родинні (виховання у високоморальній християнській родині, ґрунтовна домашня підготовка, прихильність батька до медичної роботи), які вплинули на вступ С. Г. Навашина до Медико-хірургічної академії? культурно-освітні (навчання в Саратовській гімназії, вищезгаданій Медико-хірургічній академії в Петербурзі, Петербурзькому і Московському університетах)? науково-педагогічні (вплив і авторитет висококваліфікованих спеціалістів, науковців, професорів, серед яких варто відзначити К. А. Тімірязєва, О. П. Бородіна, М. С. Вороніна, В. Я. Цінгера, що сприяло обранню С. Г. Навашиним професії вченого-ботаніка).

За допомогою біографічного та хронологічного методів дослідження розроблено періодизацію життєвого й творчого шляху С. Г. Навашина. Виділено 4 основні періоди: перший московсько-петербурзький (1881-1894 рр.), київський (1894-1915 рр.), тифліський (1915-1923 рр.) і другий московсько-петербурзький (1923-1930 рр.).

3. Охарактеризовано розвиток ботанічної науки в Україні другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Встановлено, що ботанічна наука до другої половини ХІХ ст. мала описовий характер, але вивчення та освоєння природних ресурсів стало важливим державним завданням, що сприяло, у свою чергу, розвитку ботанічної науки та перетворенню її в експериментальну з використанням досягнень суміжних наук.

Доведено, що вищі навчальні заклади України були базою для розвитку ботанічної науки в період, що розглядається. Протягом другої половини ХІХ ст. при університетах почали відкриватися перші спеціалізовані кафедри та лабораторії з біологічних дисциплін, які раніше були об'єднані в єдиному комплексі за назвою «природнича історія».

З'ясовано, що розвиток ботанічної науки в Україні був нерозривно пов'язаний із діяльністю наукових товариств дослідників природи. Робота наукових товариств давала змогу акумулювати знання з різних галузей біологічної науки і, зокрема, ботаніки, сприяла обміну науковою інформацією як у межах України, так і з установами зарубіжжя. Більшість товариств, які об'єднували природознавців, були суто науковими, зорієнтованими на дослідницьку діяльність. Водночас вони здійснювали також велику організаційно-просвітницьку роботу: наукові експедиції й дослідницькі екскурсії, читання публічних лекцій, друкування науково-популярних праць, що сприяло, у свою чергу, активному залученню широких верств населення до природничо-наукових знань.

4. Проаналізовано основні напрями наукових досліджень ученого. Виявлено, що творчий доробок С. Г. Навашина становить 105 наукових праць, присвячених проблемам мікології, бріології, ембріології і цитології. Розроблено періодизацію наукової діяльності вченого, де за основу взято напрям його наукових досліджень. У цьому аспекті вдалося виокремити 3 періоди: морфолого-систематичний (1881-1894 рр.), ембріологічний (1894-1910 рр.) і цитологічний (1910-1930 рр.).

Доведено, що наукові здобутки С. Г. Навашина були вагомим внеском у розвиток ботанічної науки в Україні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Встановлено, що найбільшими науковими здобутками С. Г. Навашина є тріада наукових відкриттів: халазогамії, подвійного запліднення в покритонасінних рослин і супутників хромосом, що сприяли світовому визнанню вченого і подальшому розвитку ботанічної науки в Україні. Підкреслено, що науковий доробок ученого - важливе джерело подальшого розвитку таких галузей природничих наук як мікологія, бріологія, ембріологія, цитологія, цитогенетика тощо. Широка ерудиція, високий рівень теоретичної підготовки, величезна працездатність ученого допомогли йому зробити значний внесок у розвиток ботанічної науки в Україні.

5. Досліджено науково-організаційну й педагогічну діяльність С. Г. Навашина. Проаналізувавши матеріали Державного архіву м. Києва, констатуємо, що саме в період роботи С. Г. Навашина директором ботанічного саду Університету Св. Володимира суттєво покращилось матеріально-технічне забезпечення установи. Крім того, постійно збільшувався рослинний фонд ботанічного саду, здійснювався обмін науковими виданнями і рослинними колекціями із багатьма вітчизняними та зарубіжними ботанічними установами.

Доведено, що під час роботи професора С. Г. Навашина директором ботанічного саду, заклад стає об'єктом постійної уваги вчених багатьох країн світу, підтвердженням чого були візити таких відомих у світі ботаніків як М. Трейб, Б. Нємєц, Я. Лотсі, В. Роберт, К. Мюллер та ін.

Висвітлено науково-організаційну діяльність вітчизняного вченого в Київському товаристві дослідників природи. Встановлено, що воно відіграло надзвичайно важливу роль у науково-організаційній діяльності С. Г. Навашина. Працюючи в товаристві, учений удосконалював дослідницькі вміння й навички, постійно обговорював з іншими науковцями актуальні проблеми ботанічної науки, що, безумовно, сприяло його професійному зростанню. Дослідник часто виступав із доповідями й повідомленнями на його засіданнях, залучав до наукової роботи студентів, піклувався про покращення стану науково-дослідної роботи товариства, сприяв зростанню фонду бібліотеки.

З'ясовано, що професор Університету Св. Володимира у своїй викладацькій діяльності використовував нетрадиційні підходи до організації навчального процесу. Учений критично оцінював ефективність лекцій як основної форми університетського навчання, надаючи при цьому перевагу семінарам і лабораторним роботам. Така форма організації навчання привчала студента до самостійної розумової праці, прищеплювала навики дослідника, що було особливо ефективним при підготовці фахівців природничого напряму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кикоть С. М. Ботанічний сад Київського університету в науково-педагогічній діяльності академіка С. Г. Навашина / С. М. Кикоть // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. - Переяслав-Хмельницький, 2008. - Вип. 21. - С. 27-31.

2. Кикоть С. М. Особливості педагогічної діяльності академіка С. Г. Навашина на посаді професора Київського університету Св. Володимира / С. М. Кикоть // Часопис української історії. - К., 2008. - Вип. 10. - С. 112-116.

3. Кикоть С. М. Діяльність С. Г. Навашина у Київському товаристві дослідників природи / С. М. Кикоть // Часопис української історії. - К., 2009. - Вип. 14. - С. 133-138.

4. Кикоть С. М. Наукові товариства дослідників природи як осередки розвитку ботанічної науки в Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / С. М. Кикоть // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - Вип. 22. - С. 245-252.

5. Кикоть С. М. Тифліський період у науково-педагогічній діяльності С. Г. Навашина (1915-1923 рр.) / С. М. Кикоть // Наукові записки з української історії : зб. наук. ст. - Переяслав-Хмельницький, 2009. - Вип. 23. - С. 234-238.

6. Кикоть С. М. Становлення академіка С. Г. Навашина як науковця / С. М. Кикоть // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. - К., 2007. - Вип. 15-17. - С. 164-167.

7. Кикоть С. М. С. Г. Навашин - ім'я в усіх енциклопедіях світу / С. М. Кикоть // Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток наукових досліджень '2007» (Полтава, 26-28 лист. 2007 р.). - Полтава : ІнтерГрафіка, 2007. - С. 111-114.

8. Кикоть С. М. Російський період (1881-1894 рр.) у науковій діяльності С. Г. Навашина / С. М. Кикоть // Матеріали першої Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Український науково-інтелектуальний простір : реалії та перспективи розвитку» (Переяслав-Хмельницький, 28-30 квіт. 2009 р.). - Переяслав-Хмельницький, 2009. - С. 63-67.

9. Кикоть С. М. Розвиток ботанічної науки в Університеті Св. Володимира в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / С. М. Кикоть // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття» (Переяслав-Хмельницький, 14-16 груд. 2009 р.). - Переяслав-Хмельницький, 2009. - С. 30-34.

АНОТАЦІЯ

Кикоть С. М. Наукова, педагогічна та організаційна діяльність професора С. Г. Навашина (1857-1930 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». - Переяслав-Хмельницький, 2010.

У роботі вперше здійснено комплексний аналіз різноаспектної діяльності С. Г. Навашина? розроблено періодизацію життєвого і творчого шляху вченого, що включає в себе перший московсько-петербурзький (1881-1894 рр.), київський (1894-1915 рр.), тифліський (1915-1923 рр.) і другий московсько-петербурзький (1923-1930 рр.) періоди? з'ясовано ключові чинники процесу формування наукового світогляду С. Г. Навашина? проаналізовано результати наукових досліджень ученого і визначено його внесок у розвиток ботанічної науки в Україні? досліджено науково-організаційну діяльність С. Г. Навашина в Київському товаристві дослідників природи і на посаді директора ботанічного саду Університету Св. Володимира? охарактеризовано його викладацьку діяльність.

Ключові слова: С. Г. Навашин, Університет Св. Володимира, ботаніка, наукові відкриття, науково-організаційна діяльність, викладацька діяльність.

АННОТАЦИЯ

Кикоть С. Н. Научная, педагогическая и организационная деятельность профессора С. Г. Навашина (1857-1930 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. - ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет имени Григория Сковороды». - Переяслав-Хмельницкий, 2010.

Диссертация посвящена исследованию жизни, научной, педагогической и организационной деятельности выдающегося украинского ученого-ботаника С. Г. Навашина (1857-1930).

Во вступлении обоснована актуальность проблемы, определены объект, предмет, цель и задачи, методы исследования, раскрыта научная новизна и практическое значение полученных результатов.

В первой главе «Историография, источники и методология исследования» аргументирована степень разработанности проблемы, определены направления, требующие дальнейшего изучения. Отмечено, что деятельность С. Г. Навашина не была предметом комплексного научного исследования. Историографический обзор убедительно показывает, что избранная научная проблема освещалась предыдущими исследователями фрагментарно.

Во второй главе «Жизненный и творческий путь С. Г. Навашина» осуществлен анализ основных факторов, сформировавших его научное мировоззрение. Среди них мы выделяем семейные (воспитание в высоконравственной христианской семье, основательная домашняя подготовка, склонность отца к медицинской работе)? культурно-образовательные (учеба в Саратовской гимназии, Медико-хирургической академии в Петербурге, Петербургском и Московском университетах)? научно-педагогические (влияние и авторитет высококвалифицированных специалистов, ученых, профессоров, среди которых необходимо отметить К. А. Тимирязева, О. П. Бородина, М. С. Воронина, В. Я. Цингера, способствующих выбору С. Г. Навашиным будущей профессии ученого-ботаника).

Также выделены периоды жизни и научной деятельности С. Г. Навашина: первый московско-петербургский (1881-1894 гг.), киевский (1894-1915 гг.), тифлисский (1915-1923 гг.) и второй московско-петербургский (1923-1930 гг.).

В третьей главе «Основные направления научных исследований С. Г. Навашина» охарактеризован процесс развития ботанической науки в Украине во второй половине ХIХ - начале ХХ вв. и осуществлен анализ научного наследия ученого. Выяснено, что научное наследие С. Г. Навашина состоит из 105 трудов, изучение и анализ которых позволили установить основные направления его научных исследований: микология, бриология, эмбриология и цитология. Кроме того, была разработана периодизация научной деятельности ученого, в основе которой лежит преобладающее направление его научных исследований. В этом аспекте удалось выделить 3 периода: морфолого-систематический (1881-1894 гг.), эмбриологический (1894-1910 гг.) и цитологический (1910-1930 гг.). Доказано, что наиболее значительными научными достижениями С. Г. Навашина являются научные открытия ученого, а именно халазогамия, двойное оплодотворение у покрытосеменных растений и спутники хромосом, которые способствовали мировому признанию ученого и развитию ботанической науки в Украине.

В четвертой главе «Организационно-исследовательская и преподавательская деятельность С. Г. Навашина» проанализирована работа ученого на должности директора ботанического сада Университета Св. Владимира, раскрыта его деятельность в Киевском обществе испытателей природы, охарактеризована педагогическая деятельность ученого. Подчеркивается, что во время работы С. Г. Навашина на должности директора ботанического сада постоянно увеличивался его растительный фонд, началась активная закупка лабораторных инструментов, в целом улучшилось материально-техническое состояние заведения. Ботанический сад стал объектом внимания зарубежных ученых, которые приезжали в Киев и командировали своих студентов для научной работы под непосредственным руководством С. Г. Навашина.

Установлено, что участие С. Г. Навашина в деятельности Киевского общества естествоиспытателей природы было важным этапом в его жизни. Ученый часто выступал с научными докладами на его заседаниях, привлекал к научной работе студентов, заботился об улучшении состояния научно-исследовательской работы общества, содействовал увеличению фонда библиотеки.

В результате анализа педагогической деятельности С. Г. Навашина выяснено, что профессор Университета Св. Владимира в своей преподавательской деятельности использовал нетрадиционные подходы к организации учебного процесса. Ученый критически оценивал эффективность лекций как основной формы университетского обучения, отдавая при этом преимущество семинарам и лабораторным занятиям.

В выводах обобщены результаты работы.

Ключевые слова: С. Г. Навашин, Университет Св. Владимира, ботаника, научные открытия, научно-организационная деятельность, преподавательская деятельность.

ANNOTATION

Kykot' S. M. Scientific, pedagogic and organization activities of Professor S. G. Navashyn (1857-1930). - Manuscript.

The thesis for the Degree of historical sciences in speciality 07.00.07 - History of science and technics. - SHEE «Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda state pedagogical university». - Pereyaslav-Khmelnytsky, 2010.

The complex analysis of the manifold activity of S. G. Navashyn is first carried out in work; the division into the periods of life and creative way of scientist is developed, that includes at itself first Moscow and Petersburg (1881-1894), Kyiv (1894-1915), Tyflis (1915-1923) and second Moscow and Petersburg (1923-1930) periods; the key factors of process of forming of the scientific world view of S. G. Navashyn are found out; the results of scientific researches of scientist are analysed and his contribution to development of botanical science in Ukraine is defined; the scientifically and organizational activity of S. G. Navashyn in Kiev society of naturalists and in position of director of botanical garden of Kyiv St. Volodymyr University are examined; his teaching activity is described.

Key words: S. G. Navashyn, Kyiv St. Volodymyr University, botany, discoveries, scientifically and organizational activity, teaching activity.

Размещено на Allbest.ru