Іхтіофауна природних водойм Стир-Горинського рибо-відтворювального комплексу

Якщо прийняти природну смертність до 30,0% чисельності, для збереження рибного стада до 60,0% початкової величини, то на промислове вилучення залишається приблизно 10,0%.

Ці попередні розрахунки підтверджуються результатами з вилову риб у інших басейнах: у р. Десна промисловий вилов складає 0,22-0,44кг/га. Тобто, якщо прийняти його за 10% маси риб, то рибопродукція тут складатиме 2,2-4,0 кг/га, що підтверджується фактичними уловами.

За проведеними дослідженнями локалізація промислового стада відноситься до певних екологічних ніш - ям, плес, заплав, гирлових ділянок приток І порядку, що було підтверджено нами за час польових досліджень, як тотожність цих ніш місцям промислового лову. Необхідно також відзначити, що відлов окремих екземплярів зникаючих та рідкісних видів риб не означає збереження їх популяцій.

Якщо вважати локальну рибовідтворювальну ділянку (ЛРД) місцем формування локального промислового стада риб, то необхідно враховувати процес самоочищення води за профілем русла. Як показали дослідження, за 5 діб відбувається самоочищення річкової води на 70% від легкоокиснюваних органічних сполук, що надходять від локалізованих джерел забруднення (БСК₅). Це підтверджують інші дослідження [Шпетт Г., Фельдман М.,1960]. Тобто, при швидкості течії в рр. Стир, Горинь ? 0,3м/с, відрізок за профілем русла вище локальної рибовідтворювальної ділянки для самоочищення складатиме ? 130км. (). На цій ділянці скид побутових чи промислових стоків має бути заборонений.

Запропонований підхід може бути основою для складання схем формування локальних промислових стад не тільки у Стир-Горинському рибовідтворювальному комплексі, а й інших водоймах.

Дослідження складу та стану промислових стад показали:

- р. Горинь: промислові стада характерні для плітки, ляща, окуня та щуки; у популяціях переважають молодші вікові групи; основна маса промислово-цінних видів риб(поодинокі екземпляри старших і молодших вікових груп-судак, сом, головень, в'язь, сазан, карась, підуст, білизна, лин) зосереджена у гирлових ділянках річки - район с. Висоцьк (рис.3, 4).

- р. Стир: промислові стада характерні для плітки, плоскирки, окуня, щуки та лина; у популяціях переважають молодші вікові групи, старші-нечисленні; промислово-цінні види присутні у нижніх ділянках течії, як поодинокі екземпляри - смт Колки (рис.5, 6).

- Хрінницьке водосховище моє промислові стада ідентичні р. Стир-окунь, плітка, лин, щука, лящ, плоскирка, краснопірка; розмірно-вагові характеристики та вгодованість іхтіофауни Хрінницького водосховища вищі порівняно з р. Горинь.

У популяціях плітки, лина, окуня, щуки Хрінницького водосховища присутня значна кількість особин, які мають розміри тіла, допустимі до вилову, що пов'язано зі сприятливою кормовою базою - період розкладу залишків, які були затоплені при заповненні водосховища у 1998 р., завершився, настав етап стабілізації іхтіоекологічної ситуації (рис.7).

Зведені результати за всіма басейнами показали:

- тільки вісім видів (плітка, окунь, щука, лин, плоскирка, лящ, карась сріблястий, краснопірка), які відносяться до промислової іхтіофауни регіону, мають різновікові популяції. Цікаво, що плітка віком 1⁺ у Хрінницькому водосховищі мала масу тіла 53,0 г., у р. Горинь - 31,7 г, (лящ - 43,6 г. проти 28,0 г., щука - 307,6 г. проти 122,6 г.), що вказує на розвиток тугорослості та несприятливу кормову базу в р. Горинь, особливо середньої течії порівняно з водосховищем;

- за всіма досліджуваними басейнами відчувається негативний вплив браконьєрства (використання електроловів, вибухових речовин, заборонених сіткових знарядь лову). За час ловів зимувальних ям у неводи та кломні потрапляла мертва риба, частина зимувальних ям у середній течії була взагалі без іхтіофауни, особливо нижче житлово-промислового комплексу м. Рівне, де майже відсутнє маточне поголів'я та незначно присутня молодь риб;

- у нижніх течіях рр. Стир, Горинь, Случ присутні майже всі види традиційної аборигенної іхтіофауни поліського регіону. На наш погляд, це іхтіофауна не тільки цих річок, а й р. Прип'ять, Київського водосховища, яка мігрує сюди весною на нерест та восени на зимівлю. Виходячи з цього, в даний період вони потребують особливого захисту і охорони, як і території річок, яких ми назвали локальними рибовідтворювальними ділянками (рис.5.6);

- міграціям аборигенної іхтіофауни з р. Прип'ять та Київського водос-ховища сприяли наявні у рр. Стир, Горинь, Случ зимувальні ями, значна чисельність екологічних ніш, тривалий період (більше 30 діб) затоплення заплав з багатою кормовою базою та сприятливими для нересту темпера-турними характеристиами води;

Виходячи з класифікації Нікольського Г.В. [1963р.] можна стверджувати, що в р. Стир реофільної іхтіофауни залишилось 9.7%, рео-лімнофільної - 7.1% (?16.8%), лімно-реофільної - 21.4%, а частка лімнофільної зросла до 61.8% (?84.2%), що без сумніву вказує на перехід (деградацію) традиційного літо-реофільного річкового іхтіоценозу в сторону фіто-лімнофільного (озерного).

Статистична обробка отриманих результатів досліджень виявила:

1. В досліджуваних створах між складовими просторового біомаркера і рибопродуктивністю спостерігається відчутний зв'язок-коефіцієнт парної кореляції становить від +0.54 до +0.99;

2. Всі досліджувані чинники у комплексі і зокрема суттєво впливають на відтворення аборигенної іхтіофауни і рибопродуктивність річкової мережі, що підтверджує правильність їх вибору, як біомаркерів.

Стресові ситуації у водних екосистемах. Виживання іхтіофауни за впливу стресових ситуацій та токсичності. Формування стійкості трансформованих річкових систем.

Здебільщого дослідники вважають, що розвиток стресу як неспецифічної реакції-відповіді організму на вплив несприятливих чинників, не залежить від характеру (за Сельє), а визначається інтенсивністю та тривалістю дії стрес-чинника [Арсан О.М. 1987, Лебедева Н.Є. 1985, Протасов О.О. 2002].

Вважаємо, що тривалий стрес - це виживання іхтіофауни на межі життя і смерті у певному відрізку часу, що формується під впливом біотичних та абіотичних чинників. В основі стресу лежить руйнування середовища мешкання риб, умов для її відтворення та виживання.

Зрозуміло, що при формуванні кризових ситуацій (вплив аноксії, токсичних домішок стічних вод, фенолів та поліфенольних сполук) річкова мережа піддається тотальній стерилізації від усього живого, а відновлення структури трофічного ланцюга відбувається за рахунок бічних екотонів (приток І порядку, заплавних озер, стариць, заток), або інтродукції риб з товарних рибних господарств, розташованих у басейні.

У роботі зроблена спроба оцінити ситуацію в річковій мережі при дії підпорогових (неекстремальних) значень стресових чинників, коли водна екосистема наче б функціонує, а видове різноманіття іхтіофауни, рибопродуктивність та кількість рибопродукції значно нижчі порівняно з нетрансформованими водними об'єктами, які знаходяться у природному (нетрансформованому) стані.

Такий підхід є системним, оскільки дозволяє оцінити загальну іхтіоекологічну ситуацію у річковій мережі. Незважаючи на актуальність проблеми, у фаховій науковій літературі вона розглядається фрагментарно, або взагалі не досліджувалась.

З цією метою в досліджуваному Стир-Горинському рибовідтворюваль-ному комплексі вивчався вплив стресових ситуацій та токсичності на популяції головня, марени, підуста, плітки, сазана, карася, сома, щуки, окуня, білизни, судака і триголкової колючки. Чутливість риб до стрес-чинників визначали за характеристиками фізіології риб: їх відношення до кисневого режиму, температури води, кормового забезпечення, впливу токсичних домішок тощо.

В результаті експертної оцінки визначено цілий комплекс чинників, які можуть викликати стресові ситуації. Вони класифіковані нами за часом, інтенсивністю і наслідками: короткотривалі, що дає можливість іхтіофауні уникнути їх впливу: температурний шок, браконьєрство; шум, вібрації, електрошок; оптимальність кисневого режиму; тривалі (важко уникнути) - впливають на ікру і молодь риб, особливо в ранньому онтогенезі: чисельність межових зон-екотонів; витрати води; період затоплення заплав і відповідність історично сформованим стадіям розмноження риб; зарегулювання і перекриття русе - ліквідація нерестових, зимувальних та кормових міграцій; спрямлення русел і замулення зимувальних ям; підпорогові - впливають на функціональні характеристики, ріст та розвиток риб: поява риб-вселенців; кормове забезпечення; природна та антропогенна токсичність.

Стресова ситуація у водному середовищі виникає як наслідок дії одного та декількох стрес-чинників, які змінюють середовище мешкання риб, що в свою чергу призводить до різких змін у відтворенні, видовому складі (іхтіоценозі) та рибопродуктивності.

Запропонована нами формула визначення вірогідності (ризику) виживання виду (популяції) у річковій мережі має вигляд:

W=(1/?n)·100 (%), (8)

де: W - ризик виживання, %; ?n - сума стрес-чинників.

Для оцінки іхтіоекологічної ситуації у досліджуваному водному об'єкті необхідно складати модель впливу стрес-чинників на річкову мережу і розраховувати за формулою:

?W=?[(W_i)/n]=[(W₁•k₁)+(W₂• k₂)+(W₃•k₃)+…+(W_і•k_і)]/n, (9)

де: W_i - ризик виживання виду; k_i -коефіцієнт наявності виду риб у досліджуваному відрізку за час контрольних ловів; n - сума стрес-чинників досліджуваного басейну.

Вірогідність виникнення екологічного ризику (P_x) за часовий інтервал (t) виду риб (x) ми пропонуємо розраховувати за формулою:

P_x=1 - q_x, (10)

де: q_x- вірогідність знаходження значень екологічного індикатора в межах заданої норми.

Так, у випадку вірогідності виживання виду 6,6 - 14,2% (0,066 - 0,142) ризик складатиме: P_x=1 - 0,066 = 0,934 за оптимальних умов, де ризик відсутній P_x= 0. Це формула “золотого берега” (ідеального варіанта), де сума природних та антропогенних чинників у часі не здійснює негативного впливу на водне середовище та відтворення іхтіофауни.

Проведена нами експертна оцінка умов існування іхтіофауни у Стир-Горинському рибовідтворювальному комплексі показала, що для більшості видів риб, які могли б давати товарну рибну продукцію, вірогідність виживання у середній течії складає 6,6% - 8,3%, для триголкової колючки - 14,2%, у нижній течії - 33,3%, де ризик виживання знижується до 0,67.

У гирлових ділянках річок спостерігаються оптимальні умови для збереження маточного поголів'я, хороша кормова база та якість води, наявні місця нересту та зимівлі, енергетичні дотації, що допливають від верхньої та середньої течії. Тобто, вся річково-озерна мережа верхньої і середньої течії працюють на гирлову ділянку, де кількість рибопродукції у часи нерестового ходу, кормових та зимових міграцій за нашими досліджен-нями сягає 400,0 кг/га - феномен “золотого берега” (5.0 км русла р. Горинь в районі с. Висоцьк) за образним виразом місцевого населення.

Не випадково вірогідність виживання аборигенної іхтіофауни в гирлових ділянках досліджуваних басейнів річок у 5 разів вища, ніж у верхній та середній течії.

Незважаючи на наявність деякого запасу антистресових реакцій, виробле-них іхтіофауною в процесі еволюції (перехід на кишкове дихання та механізм використання глікогену для отримання енергії, міграція до природних нетрансформованих локалітетів), сукупність абіотичних впливів настільки велика, що практично суспільство не дає можливості розвиватись абориген-ній іхтіофауні у природних водних екосистемах історично сформованим шляхом. Як результат, сприятливі умови для відтворення залишаються тільки на ділянках русел малодоступних для любительського рибальства і браконьєрства, де збережена формула умов відтворення аборигенної іхтіо-фауни - наявне маточне поголів'я та ремонт, зимувальні ями, нерестовища, кормова база (особливо зоопланктон для молоді риб) та умови скочування підрослої молоді в основне русло ріки після нересту для подальшого нагулу - “природні локалітети” ЛРД (локальні рибовідтворювальні ділянки).

Таким чином, виживання аборигенних видів риб за негативного впливу абіотичних чинників (вміст розчиненого кисню, вуглекислого газу, аміаку, ксенобіотиків, сірководню, різких перепадів температури води) залежить від тривалості цього впливу та масштабів, адекватне адаптаційним можливостям іхтіофауни, які вона сформувала за період еволюції. При їх перевищенні настає “біологічний вибух” - популяція гине.

Основою політики збереження аборигенної іхтіофауни в річковій мережі має стати: попередження формування стресових ситуацій, ліквідація токсичності та відновлення (реабілітація) чисельності екологічних ніш.

Наші багаторічні дослідження природних водойм Західного Полісся показують, що більш стійкими є річкові екосистеми з чисельними межовими екотонами, подовженим терміном добігання води до гирла (розвинена заплава, велика звивистість русла) та мінімумом стрес-чинників.

Стійкість іхтіоценозу, формалізована нами як залежність, величина прямо пропорційна добутку часу добігання води до гирла, кількості межових екотонів та швидкості руслового потоку і обернено пропорційна чисельності стресових ситуацій на проміжку досліджуваного русла річки.

Запропонована нами розрахункова формула має вигляд:

, (11)

де: ф - час добігання води до греблі (сегментованої ділянки русла річки) або гирла (непорушеної річки), с.; v - швидкість течії, м/с; n - чисельність межових екотонів, одиниць; ?S - сума стресових ситуацій, шт; L - довжина русла або сегментованої ділянки, м;

Розрахунок стійкості рр. Стир, Горинь, Іква, Устя і магістрального каналу

“Стубла” показав, що більш стійкими є річкові екосистеми з численними екологічними нішами та мінімумом стресів: р. Іква - 38,8; р. Стир - 27,7; р. Горинь - 9,4; р. Устя - 2,43; магістральний канал “Стубла” - 1,26.

Управління стійкістю трансформованими річковими системами лежить у площині мінімізації чисельності стрес-чинників, подовженні терміну добігання води до гирла шляхом реабілітації звивистості русла, заплавних луків та збільшенні чисельності межових зон-екотонів у досліджуваному проміжку русла річки.

Основи відродження аборигенної іхтіофауни та стійкості природних водойм.

Пошук економічно обґрунтованих напрямів (стратегій) реабілітації річкових басейнів за мінімальними витратами коштів нами здійснено за методом множинних критеріальних рішень Борде. Датон-Карл де Борде, [1770], приводиться за Kowalсzak P., Novakowski P. [1999], Войтишина Д.Й. [2007], Сондак В.В. [2008]. Запропонований метод вибору економічно оптимальних стратегій оздоровлення річкових басейнів дає можливість прийняття найбільш сприятливих і недорогих напрямів, хоча вимагає високої кваліфікації експертів. Доцільність капіталовкладень в оздоровлення довкілля визначає рівень рентабельності.

Виходячи з проведених нами розрахунків стратегіями відновлення біорізноманіття видового складу іхтіофауни, умов відтворення та рибопродук-тивності природних водойм Стир-Горинського рибовідтворювального комплексу являються: програма мінімум - збереження і заповідання “природних локалітетів” - локальних рибовідтворювальних ділянок, реабілітація природних нерестовищ та зимувальних ям, впорядкування прибережних захисних смуг та фізичне винесення їх меж у натуру, створення та реабілітація заплавних рибовідтворювальних комплексів, третинне доочищення стічних вод на полях фільтрації, біоплато, використання стічних вод для вирощування рачкового зоопланктону, хірономід, хлорели з подальшою інтродукцією у річкову мережу, боротьба з браконьєрством. програма максимум - будівництво очисних споруд та гідроакумулюючих водосховищ у верхів'ї річок для відновлення їх водності впродовж гідрологічного року, створення нерестово-вирощувальних господарств та рибоводних заводів з вирощування рибопосадкового матеріалу для зариблення річок, упорядкування поверхні водозбору річкових басейнів за структурою підсистем до оптимальних регіональних характеристик: лісистості, розораності, урбанізації та індустріалізації;

ВИСНОВКИ

1. На підставі проведених наукових досліджень (1998-2008рр.) у річковій мережі Стир-Горинського гідроекологічного коридора наявні 29 з 36 видів риб виявлених в цьому регіоні у 50-х роках, не зустрічались у відловах

7 видів-Lamperta mariae, Alburnoides bipunctatus, Pelecus сultratus, Leuciscus leuciscus, Phoxinus рhoxinus, Nemachilus barbatulus, Gobitis taenis, з'явилось 6 видів-вселенців акліматизованих та інвазійних-Hypophthalmichthys molitrix, Aristichthys nobilis, Anguilla anguilla, Сtenopharingodon idella, Ameiurus nebulosus, Percottus glehni;

2. Повноструктурні популяції виходячи із запропонованої нами класифі-кації І_іхт.70-100%, ІІ клас, стан добрий мають 13 видів лімнофільного комплексу, у т. ч. 8 промислових (Esox lucius, Rutilus rutilus, Tinca tinca, Blicca bjoerkna, Abramis brama, Carassius auratus qibelio, Perca fluviatilis, Scardinius erythrophalmus); решта 16 видів літо-реофільного комплексу - значно чутливі до умов відтворення, рибопродукція яких знизилась на порядок, зустрічались як поодинокі екземпляри у гирлових ділянках річок, у т. ч. Carassius carassius, Barbus вarbus boristhenicus i Lota lota з Червоної книги України. Причому, 8 видів мають сформованість популяцій ?30,0% (Tinсa tinсa, Misgurnus fossilis, Silurus glanis, Abramis saрa, Neogobius fluviatilis, Leuciscus idus, Leuciscus cephalus, Aspius aspius - І_іхт.30-50%, ІVклас, стан перехідний), у решти (8 видів) різновікова структура популяцій була повністю порушена - ?10,0% (І_іхт.10-20%, Vклас, стан незадовільний) - Salmo trutta morpha fario, Vimba vimba, Cyprinus carpio, Stizostedion lucioperca, Carassius carassius, Lota lota, Chondrostoma nasus, Barbus вarbus boristhenicus, що не дозволяє їм успішно відтворюватись, формувати популяції та промислові стада.

3. Встановлено, що частка реофільної іхтіофауни в Стир-Горинському рибовідтворювальному комплексі в сучасних умовах становить 9.7%, рео-лімнофільної - 7.1% (?16.8%), лімно-реофільної - 21.4%, лімнофільної 61.8% (?84.2%), що вказує на перехід традиційного літо-реофільного річкового іхтіоценозу в сторону фіто-стагнофільного - ознака деградації водного середовища та іхтіоценозу.

4. Причинами деградації іхтіоценозу визначено руйнування середовища мешкання риб. Виявлена залежність між умовами відтворення і рибопро-дуктивністю (складовими просторового біомаркера) вірогідна:за парними коефіцієнтами кореляції - період затоплення заплав (р. Горинь r=+0,87, р. Стир r=+0,88); рівень стояння води на заплаві (р. Горинь r=+0,69, р. Стир r=+0,82); температура води (р. Горинь r=+0,76, р. Стир r= +0,98); розвиток кормової бази (біомаса зоопланктону) -р. Горинь r= +0,92, р. Стир r=+0,91, якість води (р. Стир r=+0,86, р. Горинь r=+0,72).

5. Стійкість іхтіоценозу у створі спостережень формалізована нами як залежність, прямо пропорційна добутку часу добігання води до гирла (ф), швидкості руслового потоку (v) та кількості межових екотонів (n) і обернено пропорційна чисельності стресових ситуацій (?S) на проміжку досліджуваного русла (L), що підтверджує сформульовану нами концепцію залежності кількості рибопродукції від стану водного середовища, в умовах трансформації річкової мережі.

6. Аналіз впливу стресових чинників на аборигенну іхтіофауну показав, що смертність іхтіофауни в досліджуваному річковому комплексі складає 86,0%, у збережених гирлових ділянках 66,7%, що обумовлено не тільки погіршенням кормової бази річок, гідрологічними змінами, скиданням в них недостатньо очищених стічних вод та зрослою токсичністю, а й повторенням стресових ситуацій.

7. Встановлено, що токсичність водного середовища регіону, як одна з причин смертності молоді риб та маточного поголів'я, впливає на формування стійкості риб до хвороб і промислове повернення - не перевищує 1,0%. У забруднених водоймах зміна видового складу риб йде шляхом зменшення чисельності промислово цінних видів при зростанні чисельності малоцінних, з коротким циклом розвитку і тугорослістю.

Вірогідність виживання більшості популяцій риб верхньої та середньої течій досліджуваних басейнах річок складає 6,6 - 8,3%, триголкової колючки - 14.2%, у гирлових ділянках зростаючи до 33,3%.

8. Порівняльний аналіз стану кормової бази досліджуваних річок та придаткової мережі показав, що індекс наповнення кишкового тракту в заплавної молоді судака в 3-5 разів більший, ніж у мігруючої руслової.

Виявлена залежність між біомасою зоопланктону та умовами відтворен-ня вірогідна: за парними коефіцієнтами кореляції - період затоплення заплав (р. Горинь r=+0,91, р. Стир r=+0,92); рівень стояння води на заплаві (р. Горинь r= +0,63, р. Стир r= +0,86); температура води (р. Горинь r= +0,62, р. Стир r= +0,94); якість води (р. Горинь r= +0,79, р. Стир r =+0,76).

Сучасний стан водного середовища забезпечує кількість рибопродукції на рівні 3,0-5,0кг/га при потенційній: р. Стир, середня течія- 39,0кг/га, гирло- 110,5кг/га, р. Іква - 89,0 кг/га, руслове Хрінницьке водосховище - 188,6 кг/га.; р. Горинь, середня течія - 44,0 кг/га, гирло - 109,6 кг/га,

9. Виявлений дисбаланс між синтезованою органічною речовиною, її інтенсивністю деструкції і чисельністю іхтіофауни при каналізуванні русел річок веде до перенасичення водного середовища органічною речовиною. Подальша деструкція та накопичення на дні - до обміління та “старіння”, втрат розчиненого у воді кисню, що викликає загибель молоді, збіднення видового складу та міграцію дорослих риб до “природних локалітетів” - локальних рибовідтворювальних ділянок (ЛРД).

10. Опрацьовано концепцію “природних локалітетів”, запропоновано формулу розрахунку [L=БСК₅•н=86400•5•0.3=129.6км] зон їх буферної захищеності вверх за течією, визначено місця їх розміщення відносно “гарячих” точок: р. Стир (нерестовища і зимувальні ями в районі сс. Пляшева, Вербень - 359км, Торговиця - 291км., Колки - 159км., Маюничі - 122км., Собіщиці - 91км., Мульчиці - 70км., Млинок - 60км., Річиця - 38км., Зарічне, Іванчиці - 26км; р. Горинь (сс. Жобрин, Дюксин, Деражне - 289км., Степань - 215км.,Селець - 110км., Велюнь - 105км., Висоцьк - 99км., Хілін - 63км.) з регламентацією очищення стічних вод, корекції природокористування у прибережних захисних смугах, заходів з охорони на рівні місцевих територіальних громад.

11. Для відновлення локальних промислових стад зникаючої і вразливої іхтіофауни реофільного комплексу поліського регіону (марени дніпровської, сома, білизни, підуста, минька, рибця, судака) необхідне заповідання на загальнодержавному рівні: р. Іква (п. п. р. Стир) - від греблі Млинівського водосховища до впадіння в р. Стир (с. Торговиця 291км); р. Стир (середня течія) -від від греблі Хрінницького водосховища до с. Торговиця 291км.; Стир (нижня течія) - від с. Річиця (38км.) до впадіння в р. Прип'ять; р. Случ (п. п. р. Горинь) - від греблі в мікрорайоні “Смолка” м. Новоград-Волинський до впадіння в р. Горинь (с. Велюнь 105 км.); р. Горинь (нижня течія) - від с. Велюнь (105км.) до впадіння в р. Прип'ять.

У Стир-Горинському рибовідтворювальному комплексі з метою ліквідації кризових явищ, отримання рибопродукції та збереження рідкісних і зникаючих червонокнижних видів риб необхідна корекція природокористування, зокрема,

1. створення (реабілітація) заплавних рибовідтворювальних комплексів - умов для виживання личинок та мальків риб, їх захисту і можливості повернення у річкову мережу

2. заплавно-відтворювальних комплексів на основі стічних вод житлово-промислових агломерацій. Недостатньо очищені стічні води, які містять низку біогенних домішок, можуть бути використані в рибництві при вирощуванні живих кормових гідробіонтів (хлорели, дафній, хірономід) для молоді риб з подальшою інтродукцією в річкову мережу.

3. в сільськогосподарському виробництві: боротьба з площинною ерозією шляхом впровадження контурного та смугового землеробства, зменшення площ орних земель у басейнах річок до 37-41,0% за рахунок виведення з ріллі схилів крутизною понад 3,0^о, земель водоохоронних зон, ренатуралізації деградованих с/г угідь через переведення їх у сіно-жаті та лісонасадження; фізичне винесення меж прибережних захисних смуг у натуру, встановлення огорож між землями приватної та державної власності згідно з положеннями “Водного кодексу України”; припинення скидання у річкову мережу дренажних вод осушувальних систем, органі-зація їх доочищення на біоплато, заболочених ділянках рельєфу тощо;

4. реабілітаційні природоохоронні заходи при реконструкції відкритих на стік меліоративних систем.

5. в комунальному господарстві (оскільки урбанізований стік разом з стічними водами дають до 60,0% енергетичних домішок річкової мережі) передбачити разом із поліпшенням роботи очисних споруд їх третинне доочищення на водоростево-рачкових ставах з метою зняття антропоген-ного стресу та вирощування кормових гідробіонтів для молоді риб.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Сондак В.В. Відновна іхтіоекологія природних водойм Західного Полісся України//Рівне.: Волинські обереги, 2008.-296с.

2. Гриб Й.В. Відновна іхтіоекологія (реабілітація аборигенної іхтіофауни природних водойм України) / Й.В. Гриб, В.В. Сондак, Н.І. Гончаренко, Т.М. Куньчик, Р.О. Новіцький, А.Я. Щербуха, О.В. Волкошовець, Д.Й. Войтишина //Рівне.: Волинські обереги, 2007.-630с. (Сондак В.В.- узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, наукові висновки).

3. Сондак В.В. Інвазійні хвороби риб/В.В. Сондак, О.Б. Грицик, О.Г. Рудь//Рівне.:НУВГП, 2006.-145с. (Сондак В.В.- інтерпретація результатів дослідження, наукові висновки).

4. Гриб Й.В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління)/Й.В. Гриб, М.О. Клименко, В.В. Сондак//Рівне.: Волинські обереги, 1999.-Т.1.-348с. (Сондак В.В.- узагальнення та інтерпретація результатів дослідження).

5. Гриб Й.В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем (гідрохімія, гідробіологія, гідрологія, управління)/Й.В. Гриб, М.О. Клименко, В.В. Сондак, Л.А. Волкова//Рівне.: Волинські обереги, 1999.-Т.2.-148с. (Сондак В.В.- узагальнення результатів дослідження, висновки).

Статті в фахових наукових збірниках та журналах

6. Сондак В.В. До питання реабілітації умов відтворення аборигенної іхтіофауни та формування стійкості водного середовища в трансформованій річковій мережі Західного Полісся України//Рибогосподарська наука України.-К.:2009, №3.-С.54-60.

7. Сондак В.В. Ферментативная активность черноземной почвы и продук тивность сельскохозяйственных культур в условиях обогрева//Сборник научных трудов.-Курчатов.:1995.- вып. №3-4.-С.11-20.

8. Сондак В.В. Биоценологические вопросы сельскохозяйственного производства в условиях энергетических комплексов/В.В. Сондак, А.Н. Сухарев//Аграрные науки.-М.: 1994.-№1.-С.44-45. (Сондак В.В.- постановка дослідження, узагальнення та інтерпретація результатів).

9. Сухарев А.Н. Радиоэкологические особенности использования промышленных стоков у сельском хозяйстве/А.Н. Сухарев, В.В. Сондак //Мелиорация и водное хазяйство.-М.: 1991, №10.-С.50-52 (Сондак В.В.- постановка наукової мети і теоретична інтерпретація результатів).

10. Гриб Й.В. Антропогенна трансформація і шляхи омолодження озер Волині/Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Збірник наук. праць “Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра”.-Луцьк.: Надстир'я, 1998.-С.172-174. (Сондак В.В.-узагальнення та інтерпретація результатів дослідження, висновки).

11. Сондак В.В. Влияние тепловых мелиораций на ферментативную активность чорнозема и продуктивность с-х культур/В.В. Сондак, П.К. Кузьмич //Сборник ЦБНТИ “Мелиорация и водное хозяйство”, серия “Осушение и осушувальные системы”.- М.:1988, випуск 9.-12с.(Сондак В.В.- проведення досліджень та теоретична інтерпретація результатів). 12. Гриб Й.В. Екосистема Хрінницького водосховища (верхів'я басейну р. Стир) після повторного заповнення у період літньої межені 1998р./Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Вісник УДУВГП.-Рівне, 2003.-вип.1(21).-C.34-56. (Сондак В.В.- постановка наукової мети і узагальнення результатів).

13. Гриб Й.В. Зміни угрупувань індикаторних видів вищих водних рослин у Хрінницькому водосховищі після повторного заповнення/Й.В. Гриб, В.В. Сондак, Володимирець В.О.//Вісник УДУВГП.-Рівне, 2003.-вип.2(21). -C.3-10. (Сондак В.В.- теоретична інтерпретація результатів дослідження).

14. Гриб Й.В. Шляхи міграції річкової іхтіофауни у межиріччі Західного Бугу і Прип'яті/Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Збірник наукових праць“Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб”.-К.: Світ рибалки, 2005.-С.76-78. (Сондак В.В.- проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки).

15. Гриб Й.В. Концептуальні основи відтворення аборигенної іхтіофауни в басейнах правобережних приток р. Прип'ять/Й.В. Гриб, В.В. Сондак, Куньчик Т.М.//Вісник НУВГП.-Рівне,2005.- вип.2(30).-С.207-213. (Сондак В.В.- теоретична інтерпретація результатів дослідження, висновки).

16. Гриб И.В. Актуальные вопросы воспроизводства аборигенных видов рыб /Й.В. Гриб, Н.И. Гончаренко, В.В. Сондак//Збірник наук. праць “Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб”.-К.: Світ рибалки, 2005.-С.37-42. (Сондак В.В.- постановка завдань дослідження, узагальнення результатів).

17. Гриб Й.В. Компенсаційні заходи з відтворення аборигенної іхтіофауни у річково-озерній мережіі Західного Полісся/Й.В. Гриб, В.В. Сондак, Т.М. Куньчик//Таврійський науковий вісник.-Херсон, 2005.-вип.38.-С.161-164. (Сондак В.В.- проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки).

18. Гриб Й.В. Особливості накопичення радіонуклідів аборигенною іхтіофауною у річково-озерній мережі Західного Полісся/Й.В.Гриб, В.В.Сондак, С.М. Шепелюк//Збірник наукових праць “Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб”.-К.: Світ рибалки, 2005.-С.72-76. (Сондак В.В.- узагальнення та теоретична інтерпретація результатів дослідження).

19. Гриб Й.В. До питання токсичності стічних і природних вод/Й.В. Гриб, В.В. Сондак, О.В. Волкошовець//Вісник НУВГП.-Рівне.:2006.-ч.І.-випуск 4(36).-С.294-304. (Сондак В.В.- узагальнення результатів дослідження).

20. Гриб Й.В. Зимувальні ями у річковій мережі як природні біореактори /Й.В. Гриб, Н.І. Гончаренко, В.В. Сондак//Рибне господарство.-К.: 2006.-вип.65.-С.123-128. (Сондак В.В.- постановка та проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки за результатами дослідження).

21. Гриб Й.В. Особливості відтворення аборигенної іхтіофауни в зарегульованих річкових системах/Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Таврійський науковий вісник.-Херсон.: 2006.-вип.44.-С.158-167. (Сондак В.В.- постановка наукової мети, узагальнення і теоретична інтерпретація результатів дослідження).

22. Ноженко А.И. Плавальна здатність риб і вибірність споживання кормових об'єктів при зграйному поводженні особин/А.И. Ноженко, Л.П. Фильчагов, В.В. Сондак//Вісник НУВГП.-Рівне.: 2006-вип.1(33).-С.172-179. (Сондак В.В.- постановка наукової мети і узагальнення результатів).

23. Ноженко А.И. Теоретические вопросы по изучению питания молоди рыб у поверхностных зарегулированных водоемах, как фактора для проявления покатных миграций из районов, где наблюдаются эффекты техногенных воздействий/А.И. Ноженко, А.А. Рябенко, Л.П. Фильчагов, В.В. Сондак//Вісник НУВГП.-Рівне.: 2006.-вип.1(33).-С.165-172. (Сондак В.В.- постановка наукової мети і узагальнення результатів).

24. Сондак В.В.Еколого-біологічні основи вселення та акліматизації далекосхідної кефалі-піленгас у водойми Західного Полісся/В.В. Сондак, А.В. Трохимчук//Вісник НУВГП.-вип.2(34), ч.І.-Рівне.: 2006.-С.294-304. (Сондак В.В.-постановка та схема проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки за результатами дослідження).

25. Сондак В.В. Дослідження процесу “старіння” водойм-приймачів дренажних стічних вод осушувальних систем на прикладі озер Верхнє і Нижнє бас. р. Льва//Вісник НУВГП.-вип.1(37).-Рівне.: 2006.-С.142-146. (Сондак В.В.- постановка наукової мети, узагальнення і теоретична інтерпретація результатів дослідження).

26. Сондак В.В. Морфометричні дослідження карася сріблястого в ставових умовах Поліської зони України/В.В. Сондак, О.О. Бедункова//Вісник НУВГП.-вип. 2(30).-Рівне.: 2006.-С.213-220.(СондакВ.В.- проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки за результатами дослідження).

27. Гриб Й.В. Ренатуралізація трансформованих водно-болотних угідь та підвищення рибопродуктивності річково-озерної мережі Шацького НПП/Й.В. Гриб, Т.М. Куньчик, В.В. Сондак//Вісник ВДУ №11, ч.I. Луцьк, 2007.-С.204-207. (Сондак В.В.- постановка наукової мети, узагальнення і теоретична інтерпретація результатів дослідження).

28. Cондак В.В. Фізіологічні основи стійкості аборигенної іхтіофауни до абіотичних умов середовища//Вісник НУВГП.-Рівне, 2007.-вип.3(39), част.2.-С.327-332.

29. Гриб Й.В. Оцінка локальних загроз і пріоритетів збереження біорізноманіття водних екосистем/Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Водне господарство України.-К.: 2007.-№2.-С.25-32. (Сондак В.В.- інтерпретація результатів).

30. Сондак В.В. Формування видового складу аборигенної іхтіофауни, відтворення і рибопродуктивність Стир-Горинського гідроекологічного коридора//Вісник НУВГП.-Рівне, 2007.- вип.4 (40),ч.3.-С.56-63.

31. Сондак В.В. Особливості формування стресових ситуацій та ризики виживання аборигенної іхтіофауни у поверхневих водах України//Доповіді НАН України.-2008.-№7.-С.191-199.

32. Гриб Й.В. Старіння озер Полісся України: Процеси, реабілітація, охорона/Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Збірник наукових праць Волинського національного університету ім. Л.Українки.-Луцьк.:“Вежа” 2008.-С.161-166. (Сондак В.В.- постановка наукової мети, узагальнення і теоретична інтерпретація результатів дослідження).

33. Сондак В.В. Комплексний просторовий біомаркер оцінки умов відт-ворення аборигенної іхтіофауни//Збірник наукових праць Волинського національного університету ім. Л. Українки [Природа Західного Полісся та прилеглих територій].-Луцьк: “Вежа”, 2008.-№4.- С.242-249.

34. Cондак В.В. Науково-методичні підходи вибору оптимальних стратегій відновлення видового різноманіття аборигенної іхтіофауни Стир-Горинського гідроекологічного коридора//Рибогосподарська наука України.-К.: 2008.- №.4.-С.48-55.

35. Cондак В.В. Вплив стресових факторів на аборигенну іхтіофауну. Антистресові заходи/В.В. Сондак, О.М. Климнюк//Современные проблемы гидробиологии.-Херсон.: 2008.-С.438-444. (Сондак В.В.- постановка завдань дослідження, узагальнення та інтерпретація результатів).

36. Cондак В.В., Гриб Й.В., Абіотичні фактории впливу на відродження аборигенної іхтіофауни природних водойм Західного Полісся України/В.В. Сондак, Й.В. Гриб//Збірник наукових праць Волинського національного університету.-Луцьк: “Вежа”, 2009.-№2.-С.178-185. (Сондак В.В.-проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки).

37. Сондак В.В. Формування видового складу іхтіофауни басейну р.Стир/В.В. Сондак, В.О. Мосніцький, В.А. Поліщук, О.В. Волкошовець//Рибне господарство.-К.: 2009.- №.67.-С.191-198. (Сондак В.В.- постановка завдання дослідження, узагальнення результатів).

38. Сондак В.В. Проблемы ренатурализации ихтиофауны в бассейнах рек Западного Полесья Украины//Рибне господ-во.-К.:2009.-№.66.-С.184-191.

39. Сондак В.В. Стир-Горинський рибовідтворювальний комплекс - основа резервату “Західне Полісся”//Наукові записки Тернопільського НПУ ім. В. Гнатюка.-2 (43).-2010.-С.460-463.

40. Шандрук О.М. Еколого-економічні засади ведення малих рибоводних фермерських господарств/В.Д. Покойовий, Й.В. Гриб, В.В.Сондак//Рибогосподарська наука України.-К.: 2010.- №.4.-С.48-55(Сондак В.В.- постановка наукової мети, узагальнення і теоретична інтерпретація результатів).

41. Гриб Й.В. Заповідні території Західного Полісся/Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Рибогосподарська наука України.-К.:2010.-№.4.-С.48-55. (Сондак В.В.- проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки).

Матеріали і тези конференцій

1. Сондак В.В. Машинна обробка при екологічному районуванні басейнів річок/В.В. Сондак, О.С.Дєєв//Доповіді VІІІ Всеукр. наук. конфер.“Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів”.-Донецьк: 1998.-т.ІІ.- С.14-16.(Сондак В.В.- постановка завдання та розробка програмного забезпечення).

2. Сондак В.В. Басейновий принцип формування заповідної мережі-важіль управління якістю поверхневих вод річок/В.В. Сондак, В.П. Семенюк//Матеріали IV Всеукраїнської наукової конференції.-Одеса: 2002.-C.10-12. (Сондак В.В.- теоретична інтерпретація результатів дослідження).

3. Гриб Й.В. Стир-Горинський природний рибовідтворювальний комплекс: особливості функціонування, охорона/Й.В. Гриб, В.В. Сондак, Т.М. Куньчик //Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы иследований.-Херсон: 2006.-С.194-197. (Сондак В.В.- проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки за результатами дослідження).

4.Гриб И.В. К вопросу восстановления биопродуктивности аборигенной ихтиофауны речной сети и правобережных приток р. Припять/Й.В. Гриб, В.В. Сондак//Тепловодная аквакультура и биологическая продуктивность водоемов аридного климата.-Астрахань: АГТУ, 2007.- С.262-265. (Сондак В.В.- проведення іхтіологічних досліджень, наукові висновки).

5. Рудь О.Г. Мониторинг эпизоотической ситуации паразитарных болезней в рыбоводных хозяйствах Ровенской обл./О.Г. Рудь, В.В. Сондак//Тепловодная аквакультура и биологическая продуктивность водоемов аридного климата.-Астрахань:2007.-С.208-211 (Сондак В.В.- проведення іхтіопатологічнихдосліджень, наукові висновки за ре зультатами дослідження).

6. Cондак В.В. Вплив стресових факторів на аборигенну іхтіофауну. Антистресові заходи/В.В. Сондак, О.М. Климнюк//Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы решений.- Херсон.: 2008.-С.438-444. (Сондак В.В.- проведення іхтіологічних досліджень, висновки за результатами дослідження).

7. Cондак В.В. Екологічні та іхтіологічні закономірності відродження аборигенної іхтіофауни у трансформованій річковій мережі Західного Полісся України / В.В. Сондак, О.В. Волкошовець//Збірник наукових статей ІІ Всеукраїнського з'їзду екологів з міжнародною участю.-Вінниця: 2009.-C.172-176. (Сондак В.В.- постановка завдань дослідження, узагальнення та інтерпретація результатів).

Размещено на Allbest.ru