Фізіологічний калоригенез у білих щурів при багаторазовій адренергічній стимуляції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО

УДК 612.452:612.53+612.55

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ КАЛОРИГЕНЕЗ У БІЛИХ ЩУРІВ ПРИ БАГАТОРАЗОВІЙ АДРЕНЕРГІЧНІЙ СТИМУЛЯЦІЇ

03.00.13 - фізіологія людини і тварин

КОРОТКОВА ТЕТЯНА ПЕТРІВНА

Сімферополь - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому національному університеті

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Соболєв Валерій Іванович

завідувач кафедри фізіології людини і тварин

Донецького національного університету

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Сідякін Вячеслав Григорович

Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського завідувач кафедри фізіології людини і тварин та біофізіки;

доктор медичних наук, професор

Макій Євген Андрійович

Дніпропетровська державна медична Академія

професор кафедри нормальної фізіології

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького (кафедра нормальної фізіології)

Захист відбудеться 21.11. 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 в Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007, Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського за адресою: 95007, Україна, Крим м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4

Автореферат розісланий 19.10.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради К 52.051.04 В.С.Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

термогенез катехоламін адренергічний калоригенний

Актуальність теми. Однією з основних задач фізіології є дослідження закономірностей і механізмів нейрогуморальної регуляції функцій. Нейрогуморальна регуляція охоплює усі без винятку фізіологічні системи; на будь-якому рівні організації тваринного організму легко можна виділити нервові і ендокринні компоненти регуляторних механізмів. Особливе значення в цих процесах належить симпатоадреналовій системі. Її роль в організації фізіологічної відповіді на дію зовнішніх і внутрішніх факторів важко переоцінити. У зв'язку з цим дослідження, що стосуються з'ясування фізіологічних механізмів дії катехоламінів, безумовно, відносяться до розряду актуальних.

Адаптаційно-трофічна роль симпатоадреналової системи добре відома [Л.А.Орбели, 1949; В.А.Говырин, А.В.Тонких,1981; Г.Н.Кассиль,1981; В.Н.Гурин,1989]. Проте, ряд аспектів цієї великої області фізіології регуляції функцій залишається недостатньо дослідженим [R.V.Berne, M.N.Levy,1993]. Насамперед, це відноситься до з'ясування механізмів дії катехоламінів при тривалих хронічних впливах зовнішніх факторів середовища [К.П. Иванов,1990; Ю.И.Баженов,1986; L.Jansky,1995]. У цьому плані залишаються недостатньо вивченими особливості адаптогенної дії катехоламінів на процеси забезпечення стану гомойотермності, зокрема на фізіологічний калоригенез і його фізіологічні механізми (основний обмін, термогенну функцію кістякових м'язів при їх скороченні, калоригенні ефекти катехоламінів, серцево-судинну систему тощо). Недостатньо ясна адренергічна природа катехоламінового калоригенезу, а також характер дії катехоламінів на центр терморегуляції [В.Н.Гурин,1991]. Нарешті, представляється важливим дослідження стану фізіологічного калоригенезу і його механізмів при тривалій гіперсекреції катехоламінів, що має місце в ряді випадків, наприклад при адаптації до холоду, при тривалій фізичній роботі, в процесі спортивного тренування, під час хронічної дії численних стресорних факторів середовища, при феохромоцитомі та ін.

З'ясування всіх сторін впливу тривалої хронічної гіперактивності симпатоадреналової системи на фізіологічний калоригенез і його механізми, безумовно, розширить уявлення про можливості адаптації організму до несприятливого впливу зовнішніх факторів середовища і шляхи корекції його функціональних систем.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана в рамках держбюджетної науково-дослідної роботи Донецького національного університету: "Фізіологічні механізми адаптації людини і тварин до температурних факторів середовища і виробництва" (номер держреєстації - 01860099045), а також теми ''Енергетика м'язового скорочення при порушенні функції щитовидної залози і дія катехоламіні'' (номер держреєстації Г-02/45 0102U243''.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було з'ясування характеру впливу багатоденної адренергічної стимуляції білих щурів на фізіологічний калоригенез і його механізми.

До задач роботи входило: 1) проведення in vivo кількісної оцінки параметрів холодового термогенезу (інтенсивності, метаболічного коефіцієнта, "обсягу калоригенезу", рівня максимального обміну) у білих щурів при тривалій адренергічній стимуляції; 2) вимір значення температури “настановної точки'' (set-point) в системі терморегуляції білих щурів при адренергічній стимуляції; 3) проведення кількісної характеристики калоригенного і термогенного ефекту різних катехоламінів у білих щурів при багатоденній адренергічній стимуляції; 4) визначення в умовах in situ температурного ефекту викликаного скорочення переднього великогомілкового м'яза білих щурів при адренергічній стимуляції і впливу на нього різних катехоламінів; 5) вивчення хронотропної функції серця, а також параметрів хронотропної адренергічної реакції при інфузії різних катехоламінів (латентного періоду реакції, часу досягнення максимального ефекту, величини максимального хронотропного ефекту катехоламінів).

Об'єкт дослідження: система регуляції температурного гомеостазису організму.

Предмет дослідження: фізіологічний калоригенез, фізіологічні механізми калоригенної і термогенної дії катехоламінів.

Методи дослідження: в умовах in vivo - вимір значення ''настановної точки'' (set-point) у цілісній системі терморегуляції організму із застосуванням методу, заснованого на використанні принципу зворотного пропорційного негативного зв'язку, термометрія, вимір швидкості поглинання кисню, електрокардіографія; в умовах in situ - визначення температурного ефекту ізометричного скорочення переднього великогомілкового м'яза білого щура, визначення сили м'язового скорочення.

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше проведене комплексне дослідження стану фізіологічного калоригенезу і термогенної ефективності його механізмів у гомойотермних тварин (білих щурів) в умовах багаторазової адренергічної стимуляції шляхом ін'єкцій адреналіну, норадреналіну і катехоламіну -адренергічного типу дії ізопропілнорадреналіну. Показано, що при імітації активності симпатоадреналової системи зростає рівень основного обміну, температури тіла, підвищується холодова стійкість тварин і інтенсивність холодового калоригенезу, а цілісна система терморегуляції перебудовується на новий еталон регулювання температури шляхом зсуву угору значення ''настановної точки''.

Установлено, що багаторазові ін'єкції катехоламінів підсилюють дію адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну на ''вихід'' тепла м'яза при ізометричному скороченні, а також підвищують чутливість фізіологічного калоригенезу до катехоламінів.

Тривала адренергічна стимуляція організму шляхом введення адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну односпрямовано впливає на ряд параметрів хронотропної функції серця: вихідну частоту серцевих скорочень (підвищує), латентний період хронотропної реакції при інфузії адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну (зменшує), час розвитку її максимальної величини (скорочує), абсолютне значення максимального позитивного хронотропного ефекту катехоламінів (збільшує); найбільш виражений ефект виявляють багаторазові ін'єкції ізопропілнорадреналіну, потім адреналіну і норадреналіну.

Висувається положення про активуючий вплив багаторазової адренергічної стимуляції організму на ємність фізіологічного калоригенезу і термогенну ефективність його фізіологічних механізмів, яка суміщається із зростанням їхньої чутливості до катехоламінів різної адренергічної природи.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає в розкритті характеру дії багаторазової штучної адренергічної стимуляції організму різними катехоламінами на головні механізми фізіологічного калоригенезу. З'ясування особливостей впливу такої стимуляції на серце, рівень основного обміну, температуру тіла, силу м'яза, холодову стійкість, чутливість фізіологічних систем до катехоламінів може бути використане в клінічній і експериментальній ендокринології при розробці тактики лікування феохромоцитоми, а також при виборі засобів і методів компенсації негативних наслідків тривалої гіперактивності симпатоадреналової системи, що виявляються при дії на організм різних стресорних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури по темі дисертаційної роботи. Експериментальні дослідження (вимір параметрів фізіологічного калоригенезу, холодової стійкості тварин, стан калоригенних і хронотропних адренергічних реакцій, визначення рівня ''настановної точки'' у системі терморегуляції, вимір температурного ефекту викликаного м'язового скорочення), а також аналіз отриманих даних і їхня статистична обробка проведені автором самостійно.

Вибір теми дисертаційної роботи, постановка мети і задач дослідження проведені разом з науковим керівником. Інтерпретація отриманих даних і формулювання висновків проведені за участю наукового керівника.

Апробація результатів. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на II-й конференції Українського товариства нейронаук (Донецьк, 2001), ХШ-й Міжнародній конференції ''Центральные и периферические вегетативные нервные системы'' (Донецьк, 3-6 червня, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченої 75-річчю НДІ медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості “Актуальні проблеми медицини праці і екології Донбасу” (18-20 жовтня, Донецьк, 2000), I-й Всеукраїнській науково-методичній конференції “Здоров`я та освіта: проблеми та перспективи (Донецьк, 2000), Науковій конференції професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (Секція біологічних наук. Донецьк, 2001).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць: 5 статей у журналах і збірниках наукових праць, рекомендованих ВАК України, і 4 тез у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 176 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, експериментальних даних (4 розділів), їхнього обговорення і висновків. Матеріали дисертації ілюстровані 29 малюнками і 32 таблицями. Список літератури складається з 375 літературних джерел.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експерименти виконані на білих дорослих щурах самцях. Щури першої групи були контрольними. Тваринам 2-ої групи протягом 20 діб щодня вводили адреналін (0.2 мг/кг). Щурам 3-ої групи в ті ж терміни вводили норадреналін в дозі 0.3 мг/кг. Четвертій групі щурів уводили катехоламін ізопропілнорадреналін у дозі 0.3 мг/кг. Тварини використовувалися в експерименті через 3 доби після останньої ін'єкції катехоламіну. Катехоламіни вводилися підшкірно в масляному розчині (олеїнова кислота) в обсязі, що не перевищував 0.2 мл. Такий спосіб введення в організм препарату використовується з метою пролонгації ефекту. Було використано 360 тварин.

У першій серії експериментів вивчалася холодова стійкість тварин і параметри холодового калоригенезу під час гострої дії інтенсивного охолодження (-5…-6⁰С, 120 хв); проводилося визначення величини ''настановної точки'' у терморегуляторній системі тварин. У роботі використовувався метод реєстрації інтенсивності споживання кисню у відкритій камерній системі (електронний газоаналізатор ''Radiometer''). Значення ректальної температури вимірялося електронним термометром. Цифрова індикація температури тіла проводилася цифровим вольтметром В7-21А. Точність виміру складала 0.05⁰С. Для виміру значення ''настановної точки'' в терморегуляторній системі використовувалася оригінальна установка, розроблена на кафедрі фізіології людини і тварин Донецького національного університету, принцип роботи, якої заснований на використанні петлі зворотного негативного пропорційного зв'язку в системі ''організм-середовище-автомат'' (В.И.Соболев и др.,1993).

Установка представлена двома контурами регулювання - внутрішнім і зовнішнім. Перший з них включає систему терморегуляції експериментальної тварини, і складається з власне тварини з тепломісткістю Q_i і тепловіддачею -Q_е, терморецепторної ланки, центра терморегуляції і групи ефекторних механізмів.

Другий, зовнішній, контур утворений автоматичною системою, що працює на основі принципу зворотного пропорційного негативного зв'язку. Характер роботи всієї гібридної системи "організм-середовище-автомат" визначається двома попередньо заданими умовами: а) значенням температури відліку (температура еталона, T⁰_эт = 38.5⁰С); б) коефіцієнтом "K" (K = const.), що визначає величину коригувального сигналу зворотного зв'язку +Q_е, що має розмірність Вт/⁰С. У нашій роботі величина коефіцієнта зворотного зв'язку "К" була обрана, виходячи з наступного допущення: якби ректальна температура T⁰_i знизилася на 3.0⁰С, то температура камери T⁰_e у результаті підведення з теплоносієм коригувальної порції тепла +Q_e піднялася б на 30.0⁰С. Отже, коефіцієнт зворотного зв'язку по температурі дорівнював 10.

Спостерігаючи динаміку "входу" системи в стан рівноваги і визначивши його параметри (значення T⁰_i і T⁰_e), можна судити про роботу цілісної системи терморегуляції організму, тому що "поводження" зовнішнього коригувального контуру відбиває характер функціонування даної системи. Якщо величина T⁰_i після встановлення стану рівноваги в гібридній системі "організм-середовище-автомат" статистично достовірно вище, ніж в іншого, то це свідчить про зсув у терморегуляторній системі значення "настановної температури тіла".

В другій серії експериментів досліджувався стан фізіологічного калоригенезу за даними вивчення калоригенного (приріст споживання кисню) і термогенного (приріст ректальної температури) ефектів адреналіну (2.0 мкг/кг/хв), норадреналіну (5.0 мкг/кг/хв) і ізопропілнорадреналіну (2.0 мкг/кг/хв) при 20-хвилинній інфузії (v.dors. penis). З метою аналізу можливого механізму калоригенного ефекту катехоламінів у тварин усіх 4-х груп показники досліджувалися також на фоні дії 2,4-динитрофенолу. 2,4-ДНФ вводився внутрибрюшинно в дозі 40 мг/кг.

У третій серії дослідів за допомогою методу тонкої міотермії проводився вимір величини сили, що розвивається кістяковим м'язом при непрямому електричному подразненні, і приросту його температури. Метод заснований на зіставленні приросту температури м'яза, що скорочується, із силою, що розвивається (В.И.Соболев,1984). Установка складається з двох вимірювальних каналів: термометричного і ергометричного. Перший з них представлений датчиком температури (мідь-константанова термопара), фотопідсилювачем типу Ф-116, цифровим вольтметром В7-21А, самописом Н3030-3. Ергометричний канал утворений системою із тензодатчика, тензопідсилювача і цифрового вольтметра В7-21А.

Хід досліду був наступним. Тварина наркотизувалася (етамінал натрію), а потім виділявся малогомілковий нерв. Без порушення природної теплоізоляції відтиналося дистальне сухожилля переднього великогомілкового м'яза. Сухожилля кріпилося до тензодатчика. В усіх дослідах величина електричного подразнення (стимулятор ЭСЛ-1, тривалість імпульсів 0.5 мс, частота 60 Гц, час нанесення стимулу - 1с) вибиралася надпороговою, що дозволяло м'язу скорочуватися з максимальною силою. Термопара вводилася в середню частину досліджуваного м'яза. Енергетика м'язового скорочення вивчалася при двох умовах: “до“ в/м ін'єкції одного з катехоламінів (адреналіну - 0.2 мг/кг, норадреналіну - 0.3 мг/кг або ізопропілнорадреналіну - 0.3 мг/кг) і “після“. Таким способом було можливо з'ясувати характер дії катехоламінів на параметри енергетики кістякового м'яза при його скороченні. З використанням даної методики досліджувався також ефект 2,4-динитрофенолу на зазначені параметри скорочення м'яза.

У четвертій серії експериментів за даними електрокардіографії (електронний кардіотахометр) у тварин усіх груп досліджувалася хронотропна функція серця при інфузії до v.dors. penis різних катехоламінів: адреналіну (2.0 мкг/кг/хв), норадреналіну (5.0 мкг/кг/хв) і ізопропілнорадреналіну (2.0 мкг/кг/хв). Результати експериментів оброблялися загальноприйнятими методами матстатистики. Всі експерименти були проведені з дотриманням Правил роботи з експериментальними тваринами.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХНЄ ОБГОВОРЕННЯ

Вплив багаторазової адренергічної стимуляції на цілісну систему терморегуляції

Багаторазова адренергічна стимуляція викликала ряд істотних зрушень з боку загального обміну в умовах термонейтральної зони (30⁰С). Так, попередні ін'єкції адреналіну (''А-група''), норадреналіну (''НА-група'') і ізопропілнорадреналіну (''ІНА-група'') підвищували температуру тіла в порівнянні з контролем відповідно на +0.60.06⁰С, +0.50.06⁰С, +0.70.06⁰С і швидкість споживання кисню на 19.6%, 19.7% і 23.4%.

Включення системи охолодження камери супроводжувалось поступовим падінням ректальної температури у всіх груп тварин. Так, у щурів контрольної групи до кінця холодової експозиції температура тіла знизилася до 23.20.10⁰С, або на 14.60.14⁰С у порівнянні з вихідною. У щурів ''А-групи'' температура падала на 12.20.20⁰С, а у тварин ''НА-групи'' і ''ІНА-групи'' відповідно на 12.40.15⁰С і 10.20.15⁰С. Як видно, найбільший позитивний вплив на загальну холодову стійкість виявила попередня стимуляція організму катехоламіном -адренергічного типу дії ізопропілнорадреналіном. Холодова експозиція при температурі -6⁰С супроводжувалася характерними змінами з боку швидкості споживання кисню (хімічної терморегуляції). У тварин контрольної групи разом з розвитком охолодження величина споживання кисню досягала 441,5 мл/кг/хв, або збільшувалася на +231,4 мл/кг/хв. Багаторазова адренергічна стимуляція організму адреналіном викликала подібні по характеру, але різні за значенням зміни з боку споживання кисню під час проведення холодового тесту. Так, швидкість поглинання кисню досягала максимального значення 551,3 мл/кг хв (на 43% більше, ніж у контролю). У щурів ''НА-групи'' включення максимального холодового калоригенезу відбувалося в короткий строк (30 хв), досягаючи максимального значення 631,3 мл/кг/хв (на 74% більше контролю). Ще більш істотні відмінності спостерігалися у щурів ''ІНА-групи'' (на 108% більше контролю).

Підвищення загальної холодової стійкості організму при високій інтенсивності холодового калоригенезу свідчить про виражені зміни в системі терморегуляції тварин. Одним з чинників цього ланцюга може виступати так звана ''настановна точка'', або еталон температури в центральній ділянці терморегуляторної системи. Результати виміру значення еталона температури в системі терморегуляції показали, що вона не є величиною раз і назавжди заданою, а може змінюватися в залежності від фізіологічного стану організму. Дійсно, у контрольних щурів стан динамічної рівноваги наставав при значенні ректальної температури 35.00.22⁰С і температурі камери 280.2⁰С.

Дослідження стану системи терморегуляції щурів, що одержували багаторазові ін'єкції адреналіну (''А-група''), показало, що стан динамічної рівноваги характеризувався параметрами: Т⁰_рект.= 36.60.06⁰С, Т⁰_камери= 180.3⁰С і величиною споживання кисню 591.24 мл/кг/хв. Порівняння цих параметрів з контрольними значеннями показує, що у щурів ''А-групи'' значення настановної температури змістилось нагору на 1.60.23⁰С. При цьому важливо підкреслити, що більш висока температура тіла підтримувалася при значно більш низькій температурі камери. Багаторазова адренергічна стимуляція шляхом ін'єкцій норадреналіну також приводила до підвищення настановного рівня системи терморегуляції в умовах дії на організм холоду на 0.70.26⁰С при абсолютній величині 35.70.13⁰С. Нарешті, третій використаний нами катехоламін ізопропілнорадреналін при багаторазовому введенні (''ІНА-група'') чинив аналогічний по характеру вплив на функціонування цілісної системи терморегуляції тварин: стан динамічної рівноваги в системі ''організм-середовище-автомат'' для даної групи тварин змістився угору на 2.90.24⁰С. Новий встановлений рівень починав підтримуватися всіма наявними механізмами терморегуляції, зокрема головним з них - механізмом холодового калоригенезу. Про це свідчать результати виміру швидкості споживання кисню.

Таким чином, результати вивчення функціонування цілісної терморегуляторної системи у тварин показав, що багаторазова попередня адренергічна стимуляція шляхом ін'єкцій різних катехоламінів істотно поліпшує її роботу; це виражається в зростанні рівня основного обміну, холодового калоригенезу і холодової стійкості при тестовому гострому охолодженні і зсувом нагору ''настановної точки'', яка визначає еталон температури в терморегуляторному центрі.

Стан калоригенного і термогенного ефектів катехоламінів у білих щурів при багаторазовій адренергічній стимуляції

Інфузія адреналіну. При розрахунку величини калоригенного ефекту виявилося, що найбільш високим він був у щурів ''ІНА-групи'' (+15.40,3 мл/кг/хв), що на 85% вище контрольної величини (''К-групи''). Досить високим калоригенний ефект адреналіну був і у тварин інших груп: +13.30.8 мл/кг/хв у щурів ''А-групи'' і +10.80.4 мл/кг/хв у тварин ''НА-групи''. Отже багаторазова стимуляція калоригенної системи організму катехоламінами, незалежно від їх адренергічної природи, викликала підвищення її чутливості до адреналіну; найбільша стимуляція відзначена у тварин ''ІНА-групи'', а найменша в ''НА-групі''. Аналогічна закономірність мала місце і у відношенні до термогенного ефекту адреналіну.

Інфузія норадреналіну. Найбільш високий калоригенний ефект норадреналіну відзначений у щурів ''НА-групи'', що склав +13.70.7 мл/кг/хв (у контролю +7.30.8 мл/кг/хв). У щурів ''ІНА-групи'' калоригенний ефект норадреналіну був також вище в порівнянні з контрольним значенням (на 90%). Однак у тварин ''А-групи'' величина приросту споживання кисню при інфузії норадреналіну, хоча і зростала на +8.10.4 мл/кг/хв, але ступінь цього приросту статистично достовірно не відрізнявся від рівня контролю (+7.30.8 мл/кг/хв). Як видно, тільки багаторазові введення норадреналіну і ізопропілнорадреналіну, але не адреналіну викликали підвищення чутливості калоригенної системи організму до стимуляції норадреналіном.

Інфузія ізопропілнорадреналіну. Попередня багаторазова адренергічна стимуляція викликала підвищення чутливості калоригенної системи організму до стимуляції ізопропілнорадреналіном. Дійсно, якщо у щурів контрольної групи інфузія ІНА в дозі 2.0 мкг/кг/хв викликала підвищення величини споживання кисню з 21.00.3 до 27.20.6 мл/кг/хв, тобто на +6.20.7 мл/кг/хв (29,5%), то у тварин ''А-групи'', ''НА-групи'' і ''ІНА-групи'' відповідно на 14.90.6, 14.70.2 і 14.41.0 мл/кг/хв, або на 59.8%, 60.2% і 55.2%. Звертає на себе увагу факт статистично рівного приросту калоригенного ефекту ІНА у тварин всіх експериментальних груп. Таким чином, багаторазові попередні ін'єкції адреналіну, норадреналіну або ізопропілнорадреналіну супроводжувалися зростанням абсолютних величин калоригенної і термогенної адренергічних реакцій на тестову стимуляцію кожним з використаних катехоламінів

Калоригенні ефекти катехоламінів на фоні дії 2,4-ДНФ. Викликає інтерес обговорення результатів, отриманих у наших експериментах по визначенню величини калоригенного ефекту катехоламінів у щурів експериментальних груп на фоні дії динитрофенолу, що має властивість роз'єднувати дихання і фосфорилювання. Калоригенний ефект адреналіну був найбільш вираженим у щурів, що одержували багаторазові ін'єкції адреналіну і ізопропілнорадреналіну; калоригенний ефект норадреналіну був найбільшим у щурів ''НА-групи'' і ''ІНА-групи''; калоригенний ефект ізопропілнорадреналіну був вище у тварин ''А-групи'' і ''ІНА-групи''. При цьому багаторазова стимуляція організму ізопропілнорадреналіном завжди підвищувала чутливість калоригенної системи до кожного з використаних катехоламінів. Отже, чутливість калоригенної системи на фоні дії 2,4-ДНФ була найбільшою у щурів, що одержували багаторазово катехоламін -адренергічної природи ізопропілнорадреналін. На другому місці знаходилася адреналінова група (''А-група''). Нарешті, найменший вплив на чутливість калоригенезу до катехоламінів відзначена у щурів ''НА-групи''.

Морфологічні ефекти багаторазової адренергічної стимуляції. Багаторазова адренергічна стимуляція незалежно від типу використаного катехоламіну у всіх випадках викликала гіпертрофію міжлопаточного бурого жиру і серця. Найбільш виражений ефект мав ізопропілнорадреналін (+62%); у адреналіну він складав 48%, а норадреналіну 36%. Спостерігалися зміни і з боку маси ендокринних залоз. Такий ефект відзначений при стимуляції адреналіном і ізопропілнорадреналіном. У відношенні маси серця найбільш виражений ефект мав адреналін, а найменший - норадреналін.

Енергетика м'язового скорочення при багаторазовій адренергічній стимуляції білих щурів

При багатоденній адренергічній стимуляції сила скорочення м'яза зростала. Найбільший вплив вчиняли багаторазові ін'єкції ізопропілнорадреналіну (+19%). Багаторазові ін'єкції катехоламінів збільшували температурний ефект скорочення м'яза. У щурів контрольної групи температура м'яза при скороченні підвищувалася на 0.1100.012⁰С, а у щурів ''А-групи'' вона зростала на 0.0550.011⁰С більше, ніж у контролю. Аналогічно впливали на даний показник і попередні багаторазові ін'єкції НА і ІНА. Так, у щурів ''ІНА-групи'' приріст температури м'яза, викликаний його скороченням, складав 0.1490.009⁰С, що було на 44% більше в порівнянні з контролем. Проміжне значення зареєстроване у щурів ''НА-групи''. Для розрахунку термогенної ефективності скорочувального акту в нашій роботі використовувався розрахунковий коефіцієнт ''температурний коефіцієнт м'язового скорочення'', який дорівнює відношенню приросту температури м'яза при його скороченні до сили, що розвивається (ТКМС). Багатоденна адренергічна стимуляція шляхом введення адреналіну викликала зростання ТКМС на 29%. Трохи менша стимуляція скорочувального термогенезу в розрахунку на одиницю сили м'яза відзначена у щурів, що одержували багаторазові ін'єкції НА (+12%) і 13% у тварин, що одержували попередньо ін'єкції ІНА. Багаторазові попередні ін'єкції катехоламінів якісно змінювали характер відповіді енергетики скорочення м'яза на стимуляцію 2,4-динитрофенолом (Табл.): теплова ефективність м'яза контрольних тварин значно зростала без зміни сили скорочення, що розвивається, а кістякові м'язи експериментальних груп тварин у відношенні температурного коефіцієнту м'язового скорочення виявилися інертними. Отримані дані дозволяють обговорювати питання про можливий механізм дії багаторазових ін'єкцій катехоламінів на процеси ''диссипації енергії'' у кістякових м'язах.

Отже, тривала адренергічна стимуляція організму білих щурів шляхом багаторазових ін'єкцій катехоламінів у цілому приводила до зростання максимальної сили м'язового скорочення і його термогенних властивостей, що виразилися в підвищенні температурного коефіцієнта м'язового скорочення.

Таблиця

Параметри скорочення м`яза під впливом 2,4-динитрофенолу у щурів різних груп

Примітка: * - різниця статистично вірогідна (P<0.05) по відношенню до контролю

Один з важливих висновків нашої роботи зв'язаний з оцінкою характеру впливу однократних ін'єкцій різних катехоламінів на енергетику м'язового скорочення у щурів після попередньої тривалої адренергічної стимуляції. Результати експериментів показали, що найбільш виражений вплив на термогенну ефективність скорочувального акту мала багаторазова адренергічна стимуляція катехоламіном -адренергічного типу дії ізопропілнорадреналіном. Так, у щурів ''ІНА-групи'' усі використані катехоламіни (адреналін, норадреналін і ізопропілнорадреналін) при однократному введенні підвищували значення показника ТКМС, що свідчить про ріст здатності м'яза виробляти додаткове тепло під впливом катехоламінів. На другому по силі місці виявився адреналін: його багаторазове попереднє уведення щурам ''А-групи'' також приводило до підвищення чутливості термогенної системи кістякового м'яза до всіх використаних катехоламінів. У щурів ''НА-групи'' підвищувалася чутливість м'яза, як органа теплопродукції, тільки до норадреналіну.

Таким чином, імітація симпатоадреналової активності шляхом багаторазових ін'єкцій різних катехоламінів активує найбільш важливий механізм холодового калоригенезу - термогенну скорочувальну ефективність кістякових м'язів і підвищує чутливість їх термогенної системи до катехоламінів.

Хронотропна функція серця при тривалій адренергічній стимуляції

Аналіз дослідження хронотропної адренергічної реакції серця у щурів контрольної і експериментальної груп дозволив зробити наступні висновки. По-перше, багаторазова адренергічна стимуляція викликає зростання базових величин частоти серцевих скорочень (ЧСС). Так, у щурів ''А-групи'' ЧСС зростала на 175 уд/хв (+4%); у тварин ''НА-групи'' і ''ІНА-групи'' приріст склав відповідно 156 (+3.6%) і 267 уд/хв (+6.3%).

По-друге, імітація гіперактивності симпатоадреналової системи супроводжується істотною перебудовою параметрів динаміки розвитку позитивного хронотропного ефекту різних катехоламінів. Латентний період реакції серця на інфузію адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну істотно зменшувався, що свідчить про підвищення реактивності серця до адренергічної стимуляції. Найбільшою мірою це відноситься до ізо-пропілнорадреналіну, час увімкнення реакції на який, зменшився з 5.61 до 1 хв, тобто більш ніж у 5 разів. Того ж порядку (у разах) зменшення латентного періоду відзначено і у відношенні реакції на норадреналін і ізопропіл-норадреналін.

Істотні зміни з боку динаміки реакції серця на інфузію катехоламінів виявляються у відношенні до часу досягнення максимальної хронотропної реакції серця. Порівняння (у разах) значення цього параметра у щурів різних груп показало, що найбільшою мірою даний показник змінився у тварин ''ІНА-групи''. Так, час досягнення максимальної ЧСС при інфузії адреналіну, норадреналіну і ізопропіл-норадреналіну зменшився в порівнянні з контролем відповідно в 3, 2.2 і 2.9 рази.

З іншого боку, серед катехоламінів найбільші зміни спостерігалися у відношенні до ІНА. Так, у щурів ''А-групи'' час максимальної реакції при інфузії ІНА зменшився в 3,5 рази, а у тварин ''НА-групи'' і ''ІНА-групи'' відповідно в 2.9 і 2.9 разу. Отже, серед усіх катехоламінів найбільші зміни в показнику ''час досягнення максимальної реакції ЧСС'' викликав катехоламін -адренергічної дії ізопропілнорадреналін.

Імітація гіперфункціонального стану симпатоадреналової системи шляхом попередніх ін'єкцій різних катехоламінів змінило і такий показник, як абсолютну величину хронотропної адренергічної реакції. По-перше, багаторазові ін'єкції катехоламінів в усіх без винятку випадках приводили до підвищення абсолютних значень позитивного хронотропного ефекту катехоламінів (+ЧСС_макс.). Наприклад, при інфузії адреналіну +ЧСС_макс.у щурів контрольної групи складав +20 уд/хв, у щурів ''НА-групи'' +40 уд/хв, а у тварин ''А-групи'' і ''ІНА-групи'' відповідно +57 і +63 уд/хв. Принципово аналогічна закономірність мала місце і при інфузії ізопропілнорадреналіну (ІНА). Особливо важливо підкреслити, що багатоденна адренергічна стимуляція приводила до появи позитивного хронотропного ефекту норадреналіну. Дійсно, якщо у щурів контрольної групи інфузія норадреналіну не викликала статистично достовірного

збільшення ЧСС (+116 уд/хв), то у тварин, що одержували попередньо ін'єкції, наприклад адреналіну і норадреналіну, +ЧСС_макс. склав відповідно 32 і 28 уд/хв (P<0.05). По-друге, максимальні прирости ЧСС під час інфузії кожного з катехоламінів збільшувалися в групах тварин у наступному порядку: ''Контроль'' - ''НА-група'' - ''А-група'' - ''ІНА-група''. Легко помітити, що така послідовність корелює з -адренергічною ''силою'' катехоламінів, використаних для моделювання гіперфункціонального стану симпатоадреналової системи, що може розглядатися з погляду формування потужних -адренергічних складових у хронотропній функції серця.

Таким чином, тривала адренергічна стимуляція білих щурів шляхом уведення різних катехоламінів односпрямовано впливає на всі досліджувані параметри хронотропної функції серця: вихідну частоту серцевих скорочень, латентний період хронотропної реакції при інфузії адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну, час розвитку її максимальної величини, абсолютне значення максимального позитивного хронотропного ефекту катехоламінів.

ВИСНОВКИ

1. Багаторазова адренергічна стимуляція гомойотермного організму білих щурів шляхом попереднього (20 ін`єкцій на протязі 20 днів) підшкірного введення масляних розчинів адреналіну (0.2 мг/кг), норадреналіну (0.3 мг/кг) і ізопропілнорадреналіну (0.3 мг/кг) викликає зростання ємності фізіологічного калоригенезу і його головних фізіологічних механізмів; цей процес відбувається на фоні зростання чутливості калоригенних механізмів до стимулюючої дії катехоламінів різної адренергічної природи.

2. Багаторазова адренергічна стимуляція білих щурів приводить до істотного (на 20…30%) підвищення рівня загального обміну в умовах термонейтральної зони; активація фізіологічного калоригенезу супроводжується відповідним ростом ректальної температури на 0.5…0.7⁰С і маси калоригенно активної міжлопаточної бурої жирової тканини (до +60%).

3. Імітація підвищеної активності симпатоадреналової системи супроводжується зростанням холодової стійкості тварин експериментальних груп при гострому екстремальному охолодженні (120 хв при -5…-6^0С у тісних індивідуальних клітинках); зростання холодової стійкості забезпечувалась посиленням інтенсивності холодового калоригенезу (хімічної терморегуляції) відповідно на 43% (“А-група''), 74% (“НА-група'') і 108% (“ІНА-група'') вище контрольного рівня і зменшенням його температурної залежності.

4. Багатоденна адренергічна стимуляція білих щурів викликає перебудову роботи цілісної системи терморегуляції, що виразилося в зміщенні угору значення ''настановної точки'' (''set point''); новий еталонний рівень температури центра терморегуляції починав активно підтримуватися фізіологічними механізмами хімічної терморегуляції.

5. Попередні багаторазові ін'єкції катехоламінів викликали підвищення чутливості фізіологічного калоригенезу до повторної тестової адренергічної стимуляції адреналіном, норадреналіном і ізопропілнорадреналіном; найбільш виражений вплив на калоригенні ефекти адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну мали попередні багаторазові ін'єкції -адреноміметика ізопропілнорадреналіну (до +140%); на наступному місці по силі впливу на калоригенні ефекти були багаторазові ін'єкції адреналіну (до+85%); багатоденна адренергічна стимуляція білих щурів норадреналіном підсилювала калоригенну дію цього ж катехоламіну на +88%, до ізопропілнорадреналіну на +90% і незначно до адреналіну (на +11%).

6. Багатоденна адренергічна стимуляція тварин адреналіном, норадреналіном або ізопропілнорадреналіном підсилювала калоригенний ефект 2,4-динитрофенолу (40 мг/кг); найбільш активним виявився -адреноміметик ізопропілнорадреналін (+88% у порівнянні з контролем), потім адреналін (+77%) і норадреналін (+30%); паралельно підсилювалась і термогенна дія 2,4-ДНФ (+0.8...…+0.9⁰С).

7. Чутливість калоригенної системи до тестової стимуляції катехоламінами на фоні дії 2,4-ДНФ була найбільшою у щурів, що одержували багаторазово катехоламін -адренергічної природи ізопропілнорадреналін; на другому місці знаходилася адреналінова група тварин; найменший вплив на чутливість калоригенезу до катехоламінів на фоні дії 2,4-ДНФ відзначений у щурів, що одержували багаторазові ін'єкції норадреналіну.

8. При багаторазової адренергічній стимуляції зростає (+12...19%) сила викликаного ізометричного скорочення переднього великогомілкового м'яза і температурний коефіцієнт м'язового скорочення (+12...+29%), що чисельно дорівнює відношенню приросту температури м'яза при його скороченні до сили, що розвивається; найбільш активними в цьому плані виявилися багаторазові ін'єкції адреналіну.

9. Однократні ін'єкції адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну підвищували термогенну ефективність ізометричного м'язового скорочення тільки у тварин експериментальних груп; найбільш виражений вплив чинила попередня багаторазова адренергічна стимуляція тварин ізопропілнорадреналіном, при якій усі випробувані катехоламіни (адреналін, норадреналін і ізопропілнорадреналін) при однократному введенні підвищували значення показника; на другому по силі місці виявився адреналін: його багаторазове попереднє уведення щурам також приводило до підвищення чутливості термогенної системи кістякового м'яза до усіх використаних катехоламінів; у щурів, що одержували багаторазові ін'єкції норадреналіну, підвищувалася чутливість м'яза, як органа теплопродукції, тільки до норадреналіну.

10. Тривала адренергічна стимуляція організму шляхом введення адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну односпрямовано впливає на ряд параметрів хронотропної функції серця: вихідну частоту серцевих скорочень (підвищує), латентний період хронотропної реакції при інфузії адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну (зменшує), час розвитку її максимальної величини (скорочує), абсолютне значення максимального позитивного хронотропного ефекту катехоламінів (збільшує); найбільш вираженим ефектом характеризуються багаторазові ін'єкції ізопропілнорадреналіну, потім адреналіну і норадреналіну.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Короткова Т.П., Соболев В.И. Влияние многократных инъекций катехоламинов на хронотропную функцию сердца //Вiсник Донецького університету.- Сер.А: Природничi науки, Вип. 2, 2001.-С.270-273.

2.Короткова Т.П. Влияние многократной инъекции катехоламинов на энергетику мышечного сокращения //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-2001.-№ 4.- С.45-49.

3. Короткова Т.П. Влияние многократных инъекций изопропилнорадреналина на калоригенную адренергическую реакцию //Вісник проблем біології і медицини.-2002.-Вип.1.- С.43-46.

4. Короткова Т.П., Соболев В.И. Влияние 2,4-динитрофенола на температурный эффект вызванного мышечного сокращения у белых крыс после многократных инъекций катехоламина изопропилнорадреналина //Вiсник Донецького університету.- Сер.А: Природничi науки, Вип.2, 2002.-С.353-355.

5. Короткова Т.П., Соболев В.И.Состояние калоригенной реакции адреналина при предварительной многократной адренергической стимуляции // Збірник праць Луганського національного університету.- 2003.-№29 (41).-С.53-57.

6. Соболев В.И., Короткова Т.П. Влияние многократных инъекций адреналина на энергетику мышечного сокращения //Архив клинической и экспериментальной медицины.-2001.- Т.10.- № 2.- С.216-217.

7. Соболев В.И., Короткова Т.П. Значение температуры эталона в системе терморегуляции при длительной адренергической стимуляции //Архив клинической и экспериментальной медицины.-2003.-Т.12,№1.- С.49.

8. Короткова Т.П., Соболев В.И. Характеристика некоторых параметров изометрического тетануса мышцы при экспериментальном гипертиреозе //Сб. статей Межд. науч.-практ. конф., посвященной 75-летию НИИ медико-экологических проблем Донбасса и угольной промышленности: “Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса”, 18-20 октября. Донецк, 2000. - С. 63.

9. Соболев В.И., Короткова Т.П. Влияние многократных инъекций катехоламинов на энергетику мышечного сокращения \ Праці наукової конференції Донецького національного університету (Секція біологічних наук).-2001.- С.105-107.

АНОТАЦІЇ

Короткова Т.П. Фізіологічний калоригенез у білих щурів при багаторазовій адренергічній стимуляції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата біологічних наук за спеціальністю ''03.00.13 - фізіологія людини і тварин''. - Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, Сімферополь,2003.

Обґрунтовується принципове положення про те, що багаторазова адренергічна стимуляція білих щурів шляхом попереднього (20 ін'єкцій) підшкірного введення масляних розчинів адреналіну (0.2 мг/кг), норадреналіну (0.3 мг/кг) і ізопропілнорадреналіну (0.3 мг/кг) викликає перебудови, що забезпечують зростання ємності фізіологічного калоригенезу і всіх вивчених його фізіологічних механізмів.

Установлено, що імітація гіперактивності симпатоадреналової системи викликала ріст холодової стійкості при гострому екстремальному охолодженні, посилення інтенсивності холодового калоригенезу і зменшення його температурної залежності. Показано, що в системі терморегуляції значення ''настановної точки'' зміщається нагору. Багаторазова адренергічна стимуляція приводить до істотного підвищення рівня основного обміну і підвищенню чутливості фізіологічного калоригенезу до адренергічної стимуляції катехоламінами. Установлено, що зростає сила викликаного ізометричного скорочення кістякового м'яза і температурний коефіцієнт м'язового скорочення. Однократні ін'єкції адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну підвищують термогенну ефективність ізометричного м'язового скорочення тільки у тваринних експериментальних груп. Тривала адренергічна стимуляція організму односпрямовано впливає на ряд параметрів хронотропної функції серця: вихідну частоту серцевих скорочень (підвищує), латентний період хронотропної реакції при інфузії адреналіну, норадреналіну і ізопропілнорадреналіну (зменшує), час розвитку її максимальної величини (скорочує), абсолютне значення максимального позитивного хронотропного ефекту катехоламінів (збільшує); найбільш вираженим ефектом характеризуються багаторазові ін'єкції ізопропілнорадреналіну, потім адреналіну і норадреналіну.

Ключові слова: терморегуляція, катехоламіни, енергетика м'яза, адренергічні реакції.

Короткова Т.П. Физиологический калоригенез у белых крыс при многократной адренергической стимуляции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности ''03.00.13 - физиология человека и животных''. - Таврический национальный университет им. В.И.Вернадского, Симферополь,2003.

Диссертация посвящена изучению состояния основных показателей физиологического калоригенеза и его механизмов при предварительной адренергической стимуляции белых крыс путем многократных подкожных инъекциях адреналина, норадреналин и изопропилнорадреналина.

Обосновывается положение о том, что многократная адренергическая стимуляция гомойотермного организма (белых крыс) путем предварительного (20 инъекций) подкожного введения масляных растворов адреналина (0.2 мг/кг), норадреналина (0.3 мг/кг) или изопропилнорадреналина (0.3 мг/кг) вызывает перестройки, обеспечивающие возрастание емкости физиологического калоригенеза и всех изученных его физиологических механизмов сочетающиеся с возрастанием их чувствительности к катехоламинам разной адренергической природы. Установлено, что имитация гиперактивности симпатоадреналовой системы вызывает рост холодовой устойчивости животных экспериментальных групп при остром экстремальном охлаждении; возрастание холодовой устойчивости сопровождалось усилением интенсивности холодового калоригенеза (до двух раз) и уменьшением его температурной зависимости. Многосуточная адренергическая стимуляция белых крыс вызывает перестройку работы целостной системы терморегуляции, что выражается в повышении значения ''установочной точки''; новый эталонный уровень температуры центра терморегуляции начинает активно поддерживаться механизмами терморегуляции. Показано, что многократная адренергическая стимуляция приводит к существенному (на 20…30%) повышению уровня общего обмена.

Предварительные многократные инъекции катехоламинов вызывали повышение чувствительности физиологического калоригенеза к повторной стимуляции; наиболее выраженное влияние на калоригенные эффекты катехоламинов оказывает -адреномиметик изопропилнорадреналин (до +140%), затем адреналин (до +85%); многосуточная адренергическая стимуляция норадреналином усиливала калоригенное действие этого же катехоламина (+88%), изопропилнорадреналина (+56%) и незначительно адреналина (+11%).

Доказано, что при многократной адренергической стимуляции возрастает (+12…19%) сила вызванного изометрического сокращения передней большеберцовой мышцы и температурный коэффициент мышечного сокращения (+12…29%), численно равный отношению прироста температуры мышцы при ее сокращении к развиваемой силе; наиболее активными в этом плане оказались многократные инъекции адреналина. Однократные инъекции адреналина, норадреналина и изопропилнорадреналина повышают термогенную эффективность изометрического мышечного сокращения только у животных экспериментальных групп; наиболее выраженное влияние оказала предварительная многократная адренергическая стимуляция животных изопропилнорадреналином, у которых все тестируемые катехоламины при однократном введении повышали значения показателя; на втором по силе месте оказался адреналин: его многократное предварительно введение крысам также приводило к повышению чувствительности термогенной системы скелетной мышцы ко всем использованным катехоламинам; у крыс, получавших многократные инъекции норадреналина, повышается чувствительность термогенеза мышцы только к норадреналину.

Установлено, что длительная адренергическая стимуляция организма повышает исходную частоту сердечных сокращений, уменьшает латентный период хронотропной реакции при инфузии катехоламинов, сокращает время развития ее максимальной величины, увеличивает абсолютное значение максимального положительного хронотропного эффекта катехоламинов; наиболее выраженным эффектом обладают многократные инъекции изопропилнорадреналина, затем адреналина и норадреналина.

Ключевые слова: терморегуляция, катехоламины, энергетика мышцы, адренергические реакции.

Korotkova T.P. Physiological calorigenesis in white rats at a repeated adrenergic stimulation. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of biological sciences on a speciality " 03.00.13 - physiology of the man and animals ". - V.I.Vernadskiy Tavrida National University, Simferopol, 2003.

The basic position is proved that the repeated adrenergic stimulation white rats by preliminary hypodermic introduction of an epinephrine, noradrenaline or izopropilnoradrenaline causes the reorganizations of capacity physiological calorigenesis and all his investigated physiological mechanisms. Fixed, that imitation of hyperactivity of sympathetic system caused body height of cold resistance at acute extreme cooling, intensifying of intensity cold calorigenesis and decrease of his temperature dependence. Is shown, that in system of a thermoregulation the meaning of "set point" is moved together upwards. Is shown, that the repeated adrenergic stimulation results in essential rising of a level of the basic exchange and rising of sensitivity physiological calorigenesis to an adrenergic stimulation by catecholamines. Fixed, that the force of the caused isometric reduction of a sceletal muscle and temperature coefficient of muscular contraction grows. The unitary injections of an epinephrine, noradrenaline and izopropilnoradrenaline raised thermogenic efficiency of isometric muscular contraction only at animal experimental groups.

The long adrenergic stimulation of an organism raises initial heart rates, reduces the latent period of chronotropic reaction at an infusion of an epinephrine, noradrenaline and izopropilnoradrenaline, reduces time of development of her maximal size, enlarges absolute meaning of the maximal positive chronotropic effect of catecholamins; the most expressed effect have the repeated injections of izopropilnoradrenaline, then epinephrine and noradrenaline.

The long adrenergic stimulation is influences at the parameters of chronotropic function of heart: The heart rate is raised, the latent period of chronotropic reaction at an infusion of catecholamines reduces, the time of development of her maximal size reduces, the absolute meaning of the maximal positive chronotropic effect of catecholamines enlarges; the most expressed effect have the repeated injections of izopropilnoradrenaline, then epinephrine and noradrenaline.