Амфібії заповідних екосистем південно-західних мегасхилів Східних Карпат

Синевирське ПОНДВ

12

2,87

0,87

1,15

B. variegata (36,5%), S. salamandra (14,9%).

Квасовецьке ПОНДВ

5

1,72

0,47

2,15

S. salamandra (56,1%), L. vulgaris (24,7%)

Колочавське ПОНДВ

5

1,98

0,54

1,84

S. salamandra (48,3%),

L. vulgaris (21,3%).

Негровецьке ПОНДВ

5

1,40

0,42

2,36

S. salamandra (72,5%), L. vulgaris (7,9%)

НПП "Синевир"

12

2,91

0,76

1,32

S. salamandra (24,7%),

L. vulgaris (18,7%).

Таблиця 4.

Оцінка видового багатства і різноманітності батрахоценозів Карпатського біосферного заповідника

Заповідний масив чи лісництво	Кількість видів	Видове різноманіття, Нґ (біт)	Вирівняність за частотою, е	Індекс домінування, 1/е	Домінант (% у вибірці)
Кузійський заповідний масив	5	1,83	0,41	2,46	S. salamandra (37,7%), R. temporaria (36,6%)
Мaрамороський заповідний масив	5	1,32	0,36	2,81	R. temporaria (47,5%); S. salamandra (46,6%).
Свидовецький заповідний масив	4	0,34	0,07	14,07	S. salamandra (94,6%); M. alpestris (4,7%).
Угольсько-широколужанський заповідний масив	7	0,80	0,25	4,04	S. salamandra (81,4%); R. temporaria (17,1%).
Чорногірський заповідний масив	6	1,98	0,51	1,96	S. salamandra (35,6%), R. temporaria (30,1%).
КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК	8	1,64	0,44	2,28	S. salamandra (58,6%); R. temporaria (26,0%).

Аналізуючи результати досліджень структури батрахоценозів у межах НПП "Синевир", з'ясовано, що вона зазнає певних часових коливань. При цьому змінюються і показники видового багатства та різноманіття. Відмітимо, що попри значні коливання видового багатства батрахоценозів у часі (від 5 видів (2007 р.) до 12 (всі інші роки) субдомінанти та домінанти залишаються незмінними.

Карпатський біосферний заповідник. Загалом еудомінантами у батрахоценозах Карпатського біосферного заповідника виступають S. salamandra (58,6%) та R. temporaria (26,0%); домінантом _ L. montandoni (8%); субдомінантами _ B. variegata та B. bufo (3,5 та 3%, відповідно); субрецедентами є M. alpestris (0,4%), R. arvalis (0,2%), R. dalmatina (0,1%) (табл. 4). Індекс домінування (1/е) складає 2,28 за вирівняності за частотою (е) - 0,44. Видове різноманіття (Нґ) рівне 1,64; кількість видів 8.

Еудомінантами у батрахоценозах Кузійського заповідного масиву КБЗ виступають S. salamandra (37,7%) та R. temporaria (36,6%); L. montandoni (13,4%); B. bufo (12,2%); Субрецедентом _ B. variegata. Індекс домінування (1/е) достатньо високий і складає 2,46 за вирівняності за частотою (е) - 0,41. Видове різноманіття (Нґ) рівне 1,83; кількість видів 5. Еудомінантами у батрахоценозах Марамороського заповідного масиву КБЗ виступає R. temporaria (47,5%) та S. salamandra (46,6%); субдомінантом _ L. montandoni (4,5%); Субрецедентами - B. bufo (0,9%) та B. variegata (0,4%). Індекс домінування (1/е) складає 2,81 за вирівняності за частотою (е) - 0,36. Видове різноманіття (Нґ) рівне 1,32; кількість видів 5. Еудомінантом у батрахоценозах Трибушанського лісництва Марамороського заповідного масиву КБЗ виступає S. salamandra (88,7%); домінантом L. montandoni (8,7); Рецедентом _ R. temporaria (1,7); субрецедентом B. variegata (0,9). Індекс домінування (1/е) достатньо високий і складає 11,74 за вирівняності за частотою (е) - 0,15. Видове різноманіття (Нґ) рівне 0,62; кількість видів 4. Еудомінантом у батрахоценозах Марамороського лісництва Марамороського заповідного масиву КБЗ виступає R. temporaria (96,1%); рецедентами S. salamandra (1,9%) та B. bufo (1,8%); субрецедентом _ L. montandoni (0,1%). Індекс домінування (1/е) достатньо високий і складає 11,74 за вирівняності за частотою (е) - 0,09. Видове різноманіття (Нґ) рівне 0,28; кількість видів 4. Еудомінантами у батрахоценозах Свидовецького заповідного масиву КБЗ виступає S. salamandra (94,6%); субдомінантом _ M. alpestris (4,7%); Субрецедентами - B. bufo (0,5%) та L. montandoni (0,5%). Індекс домінування (1/е) складає 14,07 за вирівняності за частотою (е) - 0,07. Видове різноманіття (Нґ) рівне 0,34; кількість видів 4. Еудомінантами у батрахоценозах Угольсько-Широколужанського заповідного масиву КБЗ виступають S. salamandra (81,4%) та R. temporaria (17,1%); субрецедентами _ L. montandoni (0,4%), R. arvalis (0,4%), B. variegata (0,3%), R. dalmatina (0,3%), B. bufo (0,01%). Індекс домінування (1/е) достатньо складає 4,04 за вирівняності за частотою (е) - 0,25. Видове різноманіття (Нґ) рівне 0,8; кількість видів 7. Еудомінантами у батрахоценозах Угольського лісництва Угольсько-Широколужанського заповідного масиву КБЗ виступють S. salamandra (86,7%) та R. temporaria (11,9%); субрецедентами: R. arvalis (0,6), B. variegata (0,5), L. montandoni (0,1%), R. dalmatina (0,1%) та B. bufo (0,01%). Індекс домінування (1/е) складає 5,39 за вирівняності за частотою (е) - 0,19. Видове різноманіття (Нґ) рівне 0,65; кількість видів 7. Еудомінантами у батрахоценозах Широколужанського лісництва Угольсько-Широколужанського заповідного масиву КБЗ виступють S. salamandra (68,0%) та R. temporaria (30,2%); субрецедентами: L. montandoni (0,9%), R. dalmatina (0,9%). Індекс домінування (1/е) складає 2,61 за вирівняності за частотою (е) - 0,38. Видове різноманіття (Нґ) рівне 1,02; кількість видів 4. Загалом еудомінантами у батрахоценозах Чорногірського заповідного масиву КБЗ виступають: S. salamandra (35,6%), R. temporaria (30,1%), L. montandoni (18,5%) та B. variegata (15%); субрецедентами _ M. alpestris (0,5%) та B. bufo (0,3%). Індекс домінування (1/е) складає 4,04 за вирівняності за частотою (е) - 0,25. Видове різноманіття (Нґ) рівне 0,8; кількість видів 6. Загалом еудомінантами у батрахоценозах Богдан-Петроського лісництва Чорногірського заповідного масиву КБЗ виступають: S. salamandra (81,5%) та L. montandoni (14,3%); субдомінантом _ R. temporaria (2,4%); рецедентом _ M. alpestris (1,2%); субрецедентами _ B. variegata та B. bufo (0,6 та 0,1%, відповідно). Індекс домінування (1/е) складає 3,21 за вирівняності за частотою (е) - 0,31. Видове різноманіття (Нґ) рівне 0,9; кількість видів 6. Загалом еудомінантами у батрахоценозах Чорногірського лісництва Чорногірського заповідного масиву КБЗ виступають: R. temporaria (39,1%) та S. salamandra (20,5%); еудомінантами: L. montandoni (19,9%) та B. variegata (19,7%); субрецедентами _ B. bufo (0,4%) та M. alpestris (0,2%). Індекс домінування (1/е) складає 2,24 за вирівняності за частотою (е) - 0,45. Видове різноманіття (Нґ) рівне 1,98; кількість видів 6.

Попри значні коливання видового багатства батрахоценозів у часі (від 2 видів (2008 р.) до 7 (2005, 2006 р.)) субдомінанти та домінанти залишаються незмінними.

Оцінка багатства батрахофауни

Ужанський національний природний парк. Частка видів, що занесені до Червоної книги України (2009) (далі ЧКУ) становить 50% (S. salamandra, L. alpestris, T. montandoni, B. variegata) таким чином індекс багатства фауни (І) рівен 2 (табл. 5.).

Таблиця 5.

Рейтинг досліджуваних природно-заповідних об'єктів за показниками видового багатства

Природно-заповідний об'єкт	Всього видів, абс.	Видів з ЧКУ (2009), абс. (a)	Частка видів з ЧКУ (2009) (b)	Індекс багатства, I=ab
Ужанський НПП	8	4	0,50	2,00
НПП "Синевир"	12	5	0,42	2,08
Карпатський біосферний заповідник	8	5	0,63	3,13

Інше значення індексу багатства фауни (І) характерне для окремих природоохоронних науково-дослідних відділень Ужанського НПП, так у Жорнавському ПОНДВ виявлено 3 види (S. salamandra, B. variegata, T. montandoni) частка видів з ЧКУ=100%, І=3; у Костринському ПОНДВ виявлено 4 види (S. salamandra, B. variegata, L. montandon, L. vulgaris), частка видів з ЧКУ=75%, І=2,25; у Любнянському ПОНДВ виявлено 4 види (S. salamandra, B. variegata, L. montandoni, R. temporaria), частка видів з ЧКУ=75%, І=2,25; у Ново-Стужицькому ПОНДВ виявлено 4 види (L. montandoni, S. salamandra, B. variegata, B. bufo), частка видів з ЧКУ=75%, І=2,25; у Ужоцькому ПОНДВ виявлено 6 видів (L. montandoni, L. alpestris, B. variegata, S. salamandra, T. cristatus, R. temporaria), частка видів з ЧКУ=67%, І=2,67.

Національний природний парк "Синевир". Частка видів, що занесені до Червоної книги України (2009) становить 42% (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, B. variegata, R. dalmatina) таким чином індекс багатства фауни (І) рівен 2,08. Інше значення індексу багатства фауни (І) характерне для окремих природоохоронних науково-дослідних відділень НПП "Синевир", так у Синевир-Полянському ПОНДВ виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Остріцькому ПОНДВ виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Чорноріцькому ПОНДВ виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Квасовецькому ПОНДВ виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Колочавському ПОНДВ виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Негровецькому ПОНДВ виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Синевирському ПОНДВ виявлено 12 видів з них 5 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, B. variegata, R. dalmatina); частка видів з ЧКУ=42%, І=2,08.

Карпатський біосферний заповідник. Частка видів, що занесені до Червоної книги України (2009р.) (далі ЧКУ) становить 63% (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, B. variegata, R. dalmatina) таким чином індекс багатства фауни (І) рівен 3,13. Інші значення індексу багатства фауни (І) характерні для окремих заповідних масивів Карпатського біосферного заповідника, так у Свидовецькому заповідному масиві виявлено 4 види з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris); частка видів з ЧКУ=75%, І=2,25; у Чорногірському заповідному масиві виявлено 6 видів з них 4 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, B. variegata); частка видів з ЧКУ=67%, І=2,67; у Кузійському заповідному масиві виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, B. variegata); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Марамороському заповідному масиві виявлено 5 видів з них 3 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, B. variegata); частка видів з ЧКУ=60%, І=1,8; у Угольсько-Широколужанському заповідному масиві виявлено 7 видів з них 4 включені до ЧКУ (S. salamandra, L. montandoni, B. variegata, R. dalmatina); частка видів з ЧКУ=57%, І=2,29.

Підсумовуючи, відмітимо, що найбільше значення багатства фауни (І) та частка видів з Червоної книги України характерна для КБЗ (3,13 та 63%, відповідно); наступним за даними показниками є НПП "Синевир" (2,08; 42%) та Ужанський НПП (2, 50%).

Ландшафтна диференціація батрахофауни

У межах регіону дослідження виділяють кілька ландшафтних зон та ландшафтів (рис. 1.). Зона європейських широколистяних лісів зустрічається у межах усіх досліджених природоохоронних об'єктів. Поділяється на ландшафти гірських букових лісів, буково-грабово-дубових лісів передгірь та ландшафт річкових долин; характерні для більшості природоохоронних науково-дослідних відділів Ужанського НПП та для Угольсько-Широколужанського заповідного масиву КБЗ. Зона тайги поділяється на ландшафти ялинової карпатської тайги; змішаного лісу та ландшафт річкових долин, що характерні для більшості заповідних масивів КБЗ та природоохоронних науково-дослідних відділів НПП "Синевир". Субальпійська зона зустрічається винятково у межах КБЗ, та поділяється на ландшафти субальпійських луків та високогірних сланців.

Зона європейських широколистяних лісів. Ландшафт гірських букових лісів. Характеризується наявністю 10 видів амфібій (табл.1.). Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: R. temporaria, B. variegata, L. montandoni (по 16,7%), L. vulgaris, B. bufo (по 11,1%); домінантами _ T. cristatus, S. salamandra, R. arvalis, H. arborea та B. viridis (по 5,6%). Не виявлені у межах ландшафту _ M. alpestris, R. dalmatina. Таксономічне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,15 біт (рис. 1.).

Ландшафт буково-грабово-дубових лісів. Характеризується наявністю 11 видів амфібій. Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: B. variegata (15,8%), R. temporaria (15,8%), L. vulgaris (10,5%), T. cristatus (10,5%), H. arborea (10,5%), B. bufo (10,5%); домінантами _ S. salamandra (5,3%), L. montandoni (5,3%), B. viridis (5,3%), R. arvalis (5,3%), R. dalmatina (5,3%). Не виявлений у межах ландшафту _ M. alpestris. Таксономіне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,12 біт. Ландшафт річкових долин. Характеризується наявністю 10 видів амфібій. Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: B. variegata (15,8%), R. temporaria (15,8%), L. vulgaris (10,5%), L. montandoni (10,5%), T. cristatus (10,5%), H. arborea (10,5%), B. bufo (10,5%); домінантами _ B. viridis (5,3%), R. arvalis (5,3%), R. dalmatina (5,3%). Не виявлені у межах ландшафту _ S. salamandra, M. alpestris. Таксономіне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,15 біт.

Рис. 1. Таксономічне різноманіття угруповань амфібій у різних ландшафтах досліджуваного регіону.

Зона тайги. Ландшафт ялинової карпатської тайги. Характеризується наявністю 8 видів амфібій. Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: L. montandoni (17,7%), B. variegata (17,7%), R. temporaria (17,7%), L. vulgaris (11,8%), M. alpestris (11,8%), B. bufo (11,8%); домінантами _ S. salamandra (5,9%), T. cristatus (5,9%). Не виявлені у межах ландшафту _ H. arborea, B. viridis, R. arvalis, R. dalmatina. Таксономіне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,19 біт. Ландшафт змішаного лісу. Характеризується наявністю 11 видів амфібій. Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: L. montandoni (15,8%), B. variegata (15,8%), R. temporaria (15,8%), L. vulgaris (10,5%), B. bufo (10,5%); домінантами _ S. salamandra (5,3%), M. alpestris (5,3%), T. cristatus (5,3%), H. arborea (5,3%), B. viridis (5,3%), R. arvalis (5,3%). Не виявлена у межах ландшафту _ R. dalmatina. Таксономіне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,12 біт. Ландшафт річкових долин. Характеризується наявністю 10 видів амфібій. Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: B. variegata (16,7%), R. temporaria (16,7%), L. vulgaris (11,1%), L. montandoni (11,1%), T. cristatus (11,1%), B. bufo (11,1%); домінантами _ S. salamandra (5,6%), H. arborea (5,6%), B. viridis (5,6%), R. arvalis (5,6%). Не виявлені у межах ландшафту _ M. alpestris, R. dalmatina. Таксономіне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,15 біт.

Субальпійська зона. Ландшафт субальпійських луків. Характеризується наявністю 6 видів амфібій. Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: L. montandoni (25,0%), B. variegata (25,0%), M. alpestris (16,7%), R. temporaria (16,7%); домінантами _ S. salamandra (8,3%), B. bufo (8,3%). Не виявлені у межах ландшафту _ L. vulgaris, T. cristatus, H. arborea, B. viridis, R. arvalis, R. dalmatina. Таксономіне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,23 біт. Ландшафт високогірних сланців. Характеризується наявністю 6 видів амфібій. Еудомінантами в угрупованнях виступають наступні види: L. montandoni (25,0%), B. variegata (25,0%), M. alpestris (16,7%), R. temporaria (16,7%); домінантами _ S. salamandra (8,3%), B. bufo (8,3%). Не виявлені у межах ландшафту _ L. vulgaris, T. cristatus, H. arborea, B. viridis, R. arvalis, R. dalmatina. Таксономіне різноманіття ландшафту (Нґ) рівне 2,23 біт.

Серед 8 проаналізованих ландшафтів трьох ландшафтних зон у межах досліджених територій найбільше видове багатство амфібій (11 видів), проте найменше таксономічне різноманіття (Нґ=2,12), характерно для ландшафтів буково-грабово-дубових лісів зони європейських широколистяних лісів та змішаного лісу зони тайги (11 видів). Найменше видове багатство (6 видів), однак найбільше таксономічне різноманіття (Нґ=2,23), притаманне ландшафтам субальпійської зони.

Стан популяцій раритетних видів амфібій

Загалом список видів амфібій, занесених до "Червоної книги України" у відповідності до наказому Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (№ 313 від 17.06.2009 р.) "Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ)" включає 6 видів амфібій, зокрема 4 види родини саламандроподібних, 1 вид кумкоподібних та 1 жабоподібних.

Ряд Caudata Fischer von Waldheim, 1813 - Хвостаті земноводні. Родина Salamandridae Goldfuss, 1820 - Саламандроподібні. Підродина Salamandrinae Goldfuss, 1820. Рід Salamandra Laurenti, 1768 - Саламандри. Salamandra salamandra (Linnaeus, 1758) - Саламандра плямиста. Статус за ЧКУ: вразливий. Поширення: Ужанський НПП - всі ПОНДВ; НПП "Синевир" - всі ПОНДВ; КБЗ - всі заповідні масиви. Ландшафти перебування: відмічений у всіх досліджених ландшафтах за винятком ландшафту річкових долин зони європейських широколистяних лісів. Статус у батрахоценозі: є еудомінантом на теренах всіх досліджених об'єктів за винятком Синевирського ПОНДВ НПП "Синевир" де вид є рецедентом. Ужанський НПП - еудомінант (34,3%); НПП "Синевир" домінант (7,4%); КБЗ - домінант (8%). Усередньому частка виду у досліджуваних батрахоценозах становить 50,2%.

Підродина Pleurodelinae Bonaparte, 1839. Рід Lissotriton Bell, 1839 - малий (гладкий тритон). Lissotriton montandoni (Boulenger, 1880) - Тритон карпатський. Статус за ЧКУ: вразливий. Поширення: Ужанський НПП - всі ПОНДВ; НПП "Синевир" - всі ПОНДВ; КБЗ - всі заповідні масиви. Ландшафти перебування: відмічений у всіх досліджених ландшафтах. Статус у батрахоценозах: загалом у 45% пунктів є еудомінантом, 25%- домінантом та 30% _ субрецедентом. Ужанський НПП - еудомінант (34,3%); НПП "Синевир" домінант (7,4%); КБЗ - домінант (8%). В середньому частка виду у досліджуваних батрахоценозах становить 14,4%.

Рід Mesotriton Bolkay, 1927 - cередній тритон. Вид Mesotriton alpestris (Laurenti, 1768) - Тритон альпійський. Статус за ЧКУ: вразливий. Поширення: Ужанський НПП - Ново-Стужицьке та Ужоцьке ПОНДВ; НПП "Синевир" - всі ПОНДВ; КБЗ - Мараморосий, Угольсько-Широколужанський та Чорногірський заповідні масиви. Ландшафти перебування: зустрічається винятково у межах тайгової та субальпійської зони. Статус у батрахоценозах: Ужанський НПП - домінант (7,9%); НПП "Синевир" еудомінант (13,8%); КБЗ - субрецедент (0,35%). У середньому частка виду у досліджуваних батрахоценозах становить 9%.

Рід Triturus Rafinesque, 1815 - великий тритон. Triturus dobrogicus macrosomus (Boulenger, 1908) - Тритон панонський. Статус за ЧКУ: вразливий. Поширення: на теренах дослідження не виявлений. Ландшафти перебування: не виявлений у досліджуваних ландшафтах.

Ряд Anura Fischer von Waldheim, 1813 - Безхвості земноводні. Родина Bombinatoridae Gray, 1825 - Кумкоподібні. Рід Bombina Oken, 1816 - Кумки. Bombina variegata (Linnaeus, 1758) - Кумка гірська (жовточерева). Статус за ЧКУ: вразливий. Поширення: Ужанський НПП - всі ПОНДВ; НПП "Синевир" - Синевирське ПОНДВ; КБЗ - всі заповідні масиви. Ландшафти перебування: трапляється у межах всіх досліджених ландшафтів. Статус у батрахоценозах: Ужанський НПП - еудомінант (11,3%); НПП "Синевир" еудомінант (12,1%); КБЗ - субдомінант (3,5%). Усередньому частка виду у досліджуваних батрахоценозах становить 10,4%.

Родина Ranidae Rafinesque, 1814 - Жабоподібні. Рід Rana Linnaeus, 1758 - бура трав'яна жаба. Rana dalmatina Fitzinger In Bonaparte, 1839 - Жаба прудка. Статус за ЧКУ: вразливий. Поширення: НПП "Синевир" - Синевирське ПОНДВ; КБЗ - Свидовецький заповідний масив. Ландшафти перебування: виявлена винятково у ландшафтах буково-грабово-дубових лісів та річкових долин у межах зони європейських широколистяних лісів. Статус у батрахоценозах: Ужанський НПП - не виявлена; НПП "Синевир" _ субрецедент (0,7%); КБЗ - субрецедент (0,13%). Усередньому частка виду у досліджуваних батрахоценозах становить 0,8%.

Підсумовуючи, відмітимо, що батрахофауна, досліджених природно-заповідних територій, включає 5 видів (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, B. variegata, R. dalmatina) з 6 відомих для Закарпаття та занесених до Червоної книги України (2009), що становить 42% від загального числа всіх зареєстрованих видів таким чином індекс багатства фауни (І) рівен 2,08. Один вид _ Triturus dobrogicus macrosomus (Boulenger, 1908) не відмічається для дослідженої території, проте, імовірно наявний у межах масиву "Долина нарцисів" Карпатського біосферного заповідника. Більшість раритетний видів є еудомінантами чи домінантами у батрахоценозах регіону дослідження. Рідкісним видом, таким, що потребує особливої охорони на теренах дослідження є R. dalmatina, що зустрічається спрорадично та є субрецедентом у батрахоценозах.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведене комплексне дослідження стану батрахофауни регіону та порівняння його з даними попередніх досліджень.

1. Контрольний список видів амфібій досліджених природно-заповідних територій, створений на основі аналізу літературних джерел, вивчення та перевизначення музейних колекцій, обробки результатів оригінальних польових досліджень, нараховує 12 видів з 7 родів, 5 родин та 2 рядів (S. salamandra, L. vulgaris, L. montandoni, M. alpestris, T. cristatus, B. variegata, H. arborea, B. bufo, B. viridis, R. temporaria, R. arvalis, R. dalmatina).

2. Домінуючим за чисельністю в Ужанському НПП видом є S. salamandra (3,8 особин на га). Усередньому на теренах Ужанського НПП трапляються 8,4 особин амфібій різних видів на 1 га. Домінантом у НПП "Синевир" виступає S. salamandra (8,9 особин на га). Усередньому по НПП "Синевир" трапляються 35,8 особин амфібій різних видів на 1 га. На теренах КБЗ домінуючим видом амфібій є R. temporaria (71 особина на га, у відповідних біотопах). Середня чисельність земноводних становить 34 особини на га.

3. Таксономічне багатство Ужанського НПП у порівнянні з 1971-1975 роками майже не зазнало змін, та рівне, відповідно 23 проти 21. Протилежних коливань з часом зазнає показник таксономічного різноманіття _ 2,22 та 2,23 біт, відповідно. Для НПП "Синевир" таксономічне багатство батрахофауни рівне 25; таксономічне різноманіття (H') 0,2 біт. Таксономічне багатство батрахофауни КБЗ у минулому та на сучасному етапі рівне, відповідно, 20 проти 18; таксономічне різноманіття _ 0,25 біт проти -- 0,24 біт, відповідно.

4. Еудомінантами у батрахоценозах Ужанського НПП виступають S. salamandra (45,1%), L. montandoni (8%) та B. variegata (11,3%). Індекс домінування (1/е) складає 0,97 за вирівняності за частотою (е) - 1,03. Видове різноманіття (Нґ) рівне 1,8; кількість видів 8. Батрахоценози НПП "Синевир" характеризуються наступною структурою: S. salamandra (24,7%), L. vulgaris (18,7%), M. alpestris (13,8%), T. cristatus (13,6%), B. variegata (12,1%).1/е=1,32 за е=0,76. Нґ=2,91; кількість видів 12. Еудомінантами у батрахоценозах КБЗ виступають S. salamandra (58,6%) та R. temporaria (26,0%); 1/е=2,28 за е=0,44. Нґ=1,64; кількість видів 8. Показано, що з часом зазнають змін передусім показники видового багатства та домінування, при відносній стабільності вирівняності та видодового різноманіття.

5. Батрахофауна досліджених природно-заповідних територій, включає 5 видів (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, B. variegata, R. dalmatina), занесених до третього видання Червоної книги України, що становить 42% від загального числа всіх зареєстрованих видів таким чином індекс багатства фауни (І) рівен 2,08. Найбільше значення багатства фауни (І) та частка видів з Червоної книги України характерна для КБЗ (3,13 та 63%, відповідно); наступним за даними показниками є НПП "Синевир" (2,08; 42%) та Ужанський НПП (2,50%).

6. Більшість раритетних видів амфібій є еудомінантами чи домінантами у батрахоценозах регіону дослідження. Рідкісним видом, таким, що потребує особливої охорони на теренах дослідження є R. dalmatina, що зустрічається спрорадично як субрецедент у батрахоценозах.

7. Серед 8 проаналізованих ландшафтів трьох ландшафтних зон у межах досліджений територій найбільше видове багатство амфібій (11 видів), проте найменше таксономічне різноманіття (Нґ=2,12), характерно для ландшафтів буково-грабово-дубових лісів зони європейських широколистяних лісів та змішаного лісу зони тайги (11 видів). Найменше видове багатство (6 видів), однак найбільше таксономічне різноманіття (Нґ=2,23), притаманне ландшафтам субальпійської зони.

8. Жоден з окремо взятих абсолютних показників чи індексів не дає 100% надійності дискримінації бурих жаб регіону. Найбільшу ідентифікаційну цінність мають параметри L., F., T., C.s., D.p., C.int., що дають надійність дискримінації трьох видів на рівні 77,42. Застосування комплексу індексів F./L., T./L., C.int./C.s., дає можливість ідентифікувати бурих жаб на рівні 72,5%.

СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Куртяк Ф. Ф. Батрахофауна Ужанського національного природного парку [Текст] / Ф. Ф. Куртяк, Л. В. Крулько // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. -- 2010. -- Випуск 53: Зоологія. -- С. 133_142. (Дисертанткою зібрано, проаналізовано матеріал та текст публікації).

2. Крулько Л. В. Батрахофауна гірських заповідних масивів Карпатського біосферного заповідника [Текст] /Л. В. Крулько, Ф. Ф. Куртяк// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. -- 2010. -- № 27: Екологія. -- С. 6_12. (Дисертантка брала участь у зборі та визначенні матеріалу, статистичній обробці та аналізі отриманих даних).

3. Крулько Л.В. Батрахофауна Національного природного парку “Синевир” [Текст] /Л. В. Крулько, Ф. Ф. Куртяк// Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія (Біологічні системи).- Чернівці: Чернівецький національний університет, 2010. - Т. 2, Вип. 2.- С. 91-99. (Дисертантці належить збір та обробка матеріалу).

4. Куртяк Ф. Ф. Діагностика видів роду трав'яні жаби Rana Linnaeus, 1758 (Amphibia, Anura, Ranidae) з теренів Закарпаття [Текст] /Ф. Ф. Куртяк, Л. В. Крулько// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. -- 2008. -- № 22: Зоологія. -- С. 224-232. (Дисертантка розробила морфологічну діагностику видів проблемних груп на теренах дослідження).

5. Куртяк Ф. Ф. Рідкісне забарвлення озерних жаб, Rana ridibunda (Amphibia, Ranidae), з околиць м. Ужгород [Текст] /Ф. Ф. Куртяк, Л. В. Крулько// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. -- 2007. -- № 21: Зоологія. -- С. 62 (Дисертантка зібрала та проаналізовала матеріал, підготувала рукопис).

6. Куртяк Ф. Ф. Батрахо- та герпетофауна Рунського підрайону Полонинського хребта Українських Карпат [Текст] /Ф. Ф. Куртяк, Л. В. Крулько// Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. -- 2006. -- № 19: Зоологія. -- С. 189-194 (Дисертантка проаналізувала чисельність та щільність популяцій земноводних на теренах дослідження).

7. Крулько Л. В. Батрахофауна Кузійського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника [Текст] /Л. В. Крулько, Ф. Ф. Куртяк// Збірка тез XIII Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Екологія. Людина. Суспільство", Секція №1 "Загальна екологія" _ м. Київ. - 2010. - С. 45_46.

8. Куртяк Ф. Ф. Cтруктура угруповань земноводних Ужанського національного природного парку [Текст] /Ф. Ф. Куртяк, Л. В. Крулько// Проблеми збереження біорізноманіття Українських Карпат: Матеріали ІІ регіональної конференції молодих вчених та студентів. - м. Ужгород, 23 квітня 2009 року - Ужгород: ПП "Пігаліцин". _ 2009: Збереження фауністичного біорізноманіття Українських Карпат. -- С. 16_17.

9. Крулько Л. В. Батрахофауна Марамороського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника [Текст] /Л. В. Крулько, Ф. Ф. Куртяк// Україна наукова. Шоста Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція - м. Київ, 21_23 грудня 2009 року - Київ: ТОВ "ТК Меганом", 2009: Екологія. -- С. 2_4.

10. Крулько Л. В. Батрахофауна Кузійського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника [Текст] /Л. В. Крулько, Ф. Ф. Куртяк// Проблеми збереження біорізноманіття Українських Карпат: Матеріали ІІІ регіональної конференції молодих вчених та студентів до 200 річниці з дня народження Чарльза Дарвіна. - м. Ужгород, 20 квітня 2010 року - Ужгород: ПП "Пігаліцин". _ 2010. - С. 12.

АНОТАЦІЯ

амфібія популяція заповідний батрахофауна

Крулько Л. В. Амфібії заповідних екосистем південно-західних мегасхилів Східних Карпат - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича МОН України _ Чернівці, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню видового багатсва амфібій заповідних екосистем піденно-західних мегасхилів Українських Карпат, чисельності їх популяцій, структурі угруповань, а також тенденції їх змін у часі.

Загалом проаналізовано стан та тенденції змін видового багатства амфібій заповідних екосистем південно-західних мегасхилів Українських Карпат на прикладі Ужанського НПП, НПП "Синевир" та Карпатського біосферного заповідника. Розроблено морфологічну діагностику видів проблемних груп на теренах дослідження. Для визначення чисельності видів використовувались методи маршрутного та абсолютного обліку. Для визначення проблемних особин комплексу Rana temporaria використані методи морфометрії та статистичної обробки.

Контрольний список видів амфібій досліджених природно-заповідних територій, створений на основі аналізу літературних джерел, вивчення та перевизначення музейних колекцій, обробки результатів оригінальних польових досліджень, нараховує 12 видів з 7 родів, 5 родин та 2 рядів (S. salamandra, L. vulgaris, L. montandoni, M. alpestris, T. cristatus, B. variegata, H. arborea, B. bufo, B. viridis, R. temporaria, R. arvalis, R. dalmatina). Показано, що структура батрахоценозів зазнає змін у часі показників видового багатства та домінування, при відносній стабільності вирівняності та видового різноманіття.

Серед 8 проаналізованих ландшафтів трьох ландшафтних зон у межах досліджених територій найбільше видове багатство амфібій (11 видів), проте найменше таксономічне різноманіття (Нґ=2,12), характерно для ландшафтів буково-грабово-дубових лісів зони європейських широколистяних лісів та змішаного лісу зони тайги (11 видів). З'ясовано, що більшість раритетних видів амфібій є еудомінантами чи домінантами у батрахоценозах регіону дослідження. Рідкісним видом на теренах дослідження є R. dalmatina, що є субрецедентом у батрахоценозах.

Аналізуючи морфометрію бурих жаб, встановлено, що жоден з окремо взятих абсолютних показників чи індексів не дає 100% надійності дискримінації бурих жаб регіону. Застосування комплексу індексів F./L., T./L., C.int./C.s., дає можливість ідентифікувати бурих жаб на рівні 72,5%. Для надійнішої ідентифікації необхідно використовувати кілька показників, враховувати забарвлення тварин.

Ключові слова: батрахоценоз, популяція, заповідні екосистеми, Карпати.

АННОТАЦИЯ

Крулько Л. В. Амфибии заповедных экосистем юго-западных склонов Восточных Карпат - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности - 03.00.16 - экология. - Черновицкий национальный университет им. Юрия Федьковича _ Черновцы, 2010.

Диссертация посвящена исследованию видового багатсва амфибий заповедных экосистем юго-западных склонов Украинских Карпат, численности их популяций, структуре ценозов, а также тенденции их изменений во времени.

В целом проанализировано состояние и тенденции изменений видового богатства амфибий заповедных экосистем юго-западных склонов Украинских Карпат на примере Ужанского НПП, НПП "Синевир" и Карпатского биосферного заповедника; численность и плотность популяций земноводных; изучено таксономическое богатство и разнообразие ценозов земноводных, проведена оценка характера и его изменений во времени. Исследовано видовое богатство и многообразие ценозов амфибий. Изучена ландшафтная дифференциация популяций земноводных на исследованных территориях; оценено состояние популяций видов внесенных в третье издание Красной книги Украины в регионе исследования. Разработана морфологическая диагностика видов проблемных групп.

Для определения численности видов использовались методы маршрутного и абсолютного учета. Для определения проблемных особей комплекса Rana temporaria использованы методы морфометрии и статистической обработки.

Контрольный список видов амфибий исследованных заповедных территорий, созданный на основе анализа литературных источников, изучения и переопределения музейных коллекций, обработки результатов оригинальных полевых исследований, насчитывает 12 видов из 7 родов, 5 семейств и 2 рядов (S. salamandra, L. vulgaris, L. montandoni, M. alpestris, T. cristatus, B. variegata, H. arborea, B. bufo, B. viridis, R. temporaria, R. arvalis, R. dalmatina). Фауна амфибий, исследованных заповедных территорий, включает 5 видов (S. salamandra, L. montandoni, M. alpestris, B. variegata, R. dalmatina), занесенных в третье издание Красной книги Украины, которая составляет 42% от общего числа всех зарегистрированных видов таким образом индекс богатства фауны (І) рівен 2,08. Доминирующим по численности в Ужанскому НПП видом является S. salamandra (1,5 особей на 1 км маршрута; 3,8 особей на гектаре) незначительно реже встречается L. montandoni (1,2 особи на 1 км маршрута; 2,9 особей на гектаре); в НПП "Синевир" доминирующим видом является S. salamandra (3,5 особей на 1 км маршрута; 8,9 особей на гектаре) незначительно реже встречается L. vulgaris (2,7 особи на 1 км маршрута; 6,7 особей на гектаре); в КБЗ доминирующим видом является R. temporaria (28 особей на 1 км маршрута; 71 на гектаре). На територии исследованных заповедных объектов охраняется 66,6 % (12 из 18 видов) регионального таксономического богатства амфибий и 60 % видового состава всей батрахофауни Украины. Показано, что структура батрахоценозов испытывает изменения во времени показателей видового богатства и доминирования, при относительной стабильности выровняности и видодового многообразие. Наибольшее значение богатства фауны и процента видов из Красной книги Украины характерна для КБЗ (3,13 и 63%, соответственно); следующим по данным показателям является НПП "Синевир" (2,08; 42%) и Ужанский НПП (2, 50%).

Среди 8 проанализированных ландшафтов трех ландшафтных зон в пределах исследованный территорий больше всего видовое богатство амфибий (11 видов), однако менее всего таксономическое многообразие (2,12 бит), характерно для ландшафтов буково-грабово-дубових лесов зоны европейских широколиственных лесов и смешанного леса зоны тайги (11 видов). Выяснено, что большинство раритетных видов амфибий еудоминанты или доминанты в батрахоценозах региона исследования. Редким видом, таким, что нуждается в особенной охране на територии исследования является R. dalmatina, которая встречается спрорадично как субрецедент в батрахоценозах.

Анализируя морфологию бурых лягушек, установлено, что ни один из отдельно взятых абсолютных показателей или индексов не дает 100% надежность дискриминации бурых лягушек региона. Наибольшую идентификационную ценность имеют параметры L., F., T., C.s., D.p., C.int., что дают надежность дискриминации трех видов на уровне 77,42. Применение комплекса индексов F./L., T./L., C.int./C.s., дает возможность идентифицировать бурых лягушек на уровне 72,5%. Для более надежной идентификации необходимо использовать несколько показателей, учитывать расцветку животных.

Ключевые слова: батрахоценоз, популяция, заповедные экосистемы, Карпаты.

ANNOTATION

Krul'ko L.V. Amfibians of preserved ecosystems of South-West megahillslopes of Eastern Carpathians - Manuscript.

Dessertation thesis for the degree of Candidate of Biological Sciences Speciality 03.00.16-ecology. - Chernivtsi National Univeristy named after Yuriy Fedkovych-Chernivtsi, 2010.

Dissertation is devoted to the research of species riches of amfibians in protected ecosystems of Sothern-Eatern megahillslopes of Ukrainian Carpathians, the numersity of their composites, composition of coens, and also the tendency of their modifications in the time.

In whole the condition and the tendencies of modifications of the species riches of amfibians in protected ecosystems of Sothern-Eatern megahillslopes of Ukrainian Carpathiansthere was analysed in terms of Uzhanskiy NPP, NPP “Synevyr” and Carpatian biospheric reserved area. Morphological Diagnostics of the species of the topical bunces was developed during the research. Methods of fixed-route and absolute list were used to specify the numerosity of species. To specify the topical animal units of Rana temporaria complex methods of morphometry and statistical processing weree used.

The checklist of species of amfibians investigated in protected areas, created in terms of analysis of the literatury sorces, examination and redefenition of museum collections, processing of results the original field research, counts 12 species and 7 genus, 5 blood lines and 2 series (S. salamandra, L. vulgaris, L. montandoni, M. alpestris, T. cristatus, B. variegata, H. arborea, B. bufo, B. viridis, R. temporaria, R. arvalis, R. dalmatina). Structure of amfibians modificates in the time of indexes of species riches and dominating, in the time of relative stability of equality and species riches.

Among 8 analysed landscapes, from 3 landscape areas, the biggest trivial riches is amfibians

(11 species), but it is the smallest taxonomic diversity (H=2,12) typically for the landscapes of beech-horn-beech-oak woods region of European platyphyllous wood and mixed wood in boreal forest (11 species). It was studied out that most rare species of amfibians are eudominants or subdominants in the area of research. Rear species is R. damatina which is a sub-recendent.

Analysing the morphometry of the brown frog, it was established that none of specific absolute indexes gives 100% confidence of the brown forgs discrimination. The application of the complex indexes F./L., T./L., C.int./C.s., gives an opportunity to identify the brown frogs on the level 72,5 %. For more reliable identification it is necessary to utillize a few indexes, taken into account the colouring of the animals.a

Key-words: amphibia, protected ekosistemy, Carpathians.

Размещено на Allbest.ru