Базельський комітет з питань банківського нагляду та його роль в регулюванні банківських правовідносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Базельський комітет з питань банківського нагляду та його роль в регулюванні банківських правовідносин

Кичинська Анастасія Олександрівна магістр права, помічник адвоката

Анотація

Автором досліджується роль та вплив Базельського комітету з питань банківського нагляду на регулювання банківських правовідносин у світі. В статті проаналізовано історію створення Базельського комітету, його основні принципи роботи. Детально розглядається вплив рекомендацій та стандартів Базельського комітету на національне банківське законодавство та практику регулювання банківського сектору у різних країнах.

У статті надається огляд ключових викликів, з якими зіштовхується Базельський комітет, у забезпеченні фінансової стабільності та зменшенні ризиків для банківської системи та глобального фінансового ринку.

Результати дослідження підкреслюють важливу роль Базельського комітету у створенні єдиної міжнародної платформи для регулювання банківських правовідносин та вплив цього комітету на формування політики банківського нагляду в різних країнах. Дослідження також висвітлює перспективи подальшого розвитку та реформування діяльності Базельського комітету у контексті змін у глобальній фінансовій системі.

Зважаючи на це можна зробити висновок, що все ж таки Базель ІІІ не надав очікуваних результатів, адже на ринку банківських послуг спостерігається підвищення витрат на комплаєнс та регуляторного арбітражу. Модель, встановлена Базелем ІІІ, потребує реформування та змін, які розпочаті вже в 2022 році.

Повний перехід до останньої редакції Базельської угоди призведе до підвищення фінансової стійкості банків і збільшення їхньої спроможності втримувати кризові ситуації. Адаптація до оновлених стандартів матиме позитивний вплив на весь фінансовий сектор, включаючи небанківський сектор та ринок капіталу. Це свідчить про важливу роль Базельського комітету у регулюванні банківської діяльності та його можливість вирішувати проблеми та розбіжності в банківському регулюванні між країнами світу.

Результати впровадження Базельських стандартів включають у себе підвищення стійкості банків та фінансової системи загалом, а також поліпшення рівня капіталізації банків. Для України впровадження нових стандартів є значущим кроком у забезпеченні стабільності фінансового сектору і відіграє роль в процесі євроінтеграції. Можливості подальших досліджень включають у себе розробку ефективних методів впровадження досвіду з інших країн у внутрішнє законодавство для дотримання Базельських стандартів.

Ключові слова: банківський нагляд, банківські правовідносини, фінанси, принципи, стандарти, Базельський комітет з питань банківського нагляду.

Abstract

Kychynska Anastasiia Oleksandrivna Master of Laws, assistant attorney

THE BASEL COMMITTEE ON BANKING SUPERVISION AND ITS ROLE IN THE REGULATION OF BANKING RELATIONS

Keywords: Banking supervision, banking legal relations, finance, principles, standards, Basel Committee on Banking Supervision.

Постановка проблеми

У сучасному світі банківська система відіграє ключову роль у функціонуванні економіки. Однак налагодженій роботі цієї системи перешкоджають певні ризики, пов'язані з фінансовою стабільністю та безпекою банківських вкладників. У цьому контексті важливим інструментом регулювання та нагляду за банками є діяльність Базельського комітету з питань банківського нагляду.

Базельський комітет розробив ряд міжнародних стандартів і рекомендацій, спрямованих на підвищення стійкості банківської системи та зменшення ризиків фінансових криз. Проте, не зважаючи на вагомий внесок Базельського комітету у покращення банківського регулювання, існують питання та суперечності, що виникають у контексті його ролі та впливу на банківські правовідносини в різних країнах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питань функціонування Базельського комітету з питань банківського нагляду присвячені роботи наступних науковців: В. Дульська, М. Шинкар, С. Онікієнко, Л. Конопацька, М. Гойванюк, С. Науменкова, В. Кротюк, В. Міщенкова та інші.

Існує низка невирішених проблем та питань, пов'язаних з діяльністю Базельського комітету. Базельські стандарти та рекомендації розробляються з огляду на попередні кризи та проблеми в банківській системі, однак у світі постійно виникають нові фінансові виклики, пов'язані з технічним прогресом та змінами на геополітичному просторі. Актуальним залишається питання адаптації Базельського комітету до таких нових ризиків та забезпечення ефективного регулювання.

Отже, стаття має на меті дослідити питання, пов'язані з роллю та впливом Базельського комітету на банківські правовідносини, зокрема в контексті внутрішньонавколишнього та міжнародного банківського регулювання. Аналізуючи ці аспекти, можна зрозуміти, які виклики виникають у сучасному світі банківського нагляду та як вони можуть бути вирішені для забезпечення стійкості та ефективності банківської системи.

Виклад основного матеріалу

Базельський комітет банківського нагляду (початкова назва - Комітет банківського регулювання та наглядової практики) був створений у 1974 році головами центральних банків із країн G10, які на той час працювали над створенням нових міжнародних фінансових структур на заміну нещодавно зруйнованій Бреттон-Вудській міжнародній валютній системі. Комітет створювався як постійнодіючий форум для обговорення питань банківського нагляду та на даний момент є установою, яка сприяє фінансовій та валютній співпраці між центральними банками світу. З моменту заснування Базельський комітет розширив свій склад із представників країн-членів G10 до 45 установ із 28 країн. Країнами-членами комітету станом на дату проведення дослідження є найбільш розвинені країни світу, такі як Бельгія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Люксембург, Нідерланди, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія та Сполучені Штати Америки та інші. Секретаріат комітету, до складу якого входять представники центральних банків та інших органів влади країн-членів, розташований у місті Базель, що знаходиться у Швейцарії та від якого походить сама назва комітету. Комітет було створено для вирішення проблем, пов'язаних з глобалізацією фінансових і банківських ринків в епоху, коли банківське регулювання залишається в основному в компетенції національних регуляторних органів. Насамперед комітет допомагає національним органам нагляду за банківською діяльністю та фінансовими ринками рухатися до більш уніфікованого, глобального підходу задля вирішення регуляторних питань. Перше засідання комітету відбулося в лютому 1975 року, і з того часу засідання проводяться регулярно три-чотири рази на рік [1].

Незважаючи на те, що Базельський комітет регулярно публікує вказівки та інформацію про найкращі практики серед своїх членів, вони мають консультативний характер, оскільки комітет не має юридичних повноважень нагляду за банківською системою будь-якої країни, але згідно зі Статутом комітету його члени погоджуються повністю впроваджувати Базельські стандарти для своїх міжнародних банків [1].

З 1997 року Базельський комітет підтримує основні принципи як мінімальні стандарти надійного пруденційного регулювання та нагляду за банками та банківськими системами. Основні принципи - це низка тверджень, що описують ефективну наглядову практику банківських регуляторів. Кожне твердження доповнюється «основними критеріями», які є мінімальними базовими вимогами для ефективної практики нагляду, і «додатковими критеріями», запропонованими найкращими практиками, які слід враховувати для більш складних банків. З часом Базельський комітет очікує, що додаткові критерії стануть основними критеріями для відображення змін у базових очікуваннях [2].

Результати діяльності Базельського комітету оформлюються певними актами, які містять рекомендаційний характер. Починаючи з Базельського конкордату, який вперше був виданий у 1975 році та кілька разів переглядався, Комітет видав серію міжнародних стандартів банківського регулювання, зокрема - угоди щодо достатності капіталу, які відомі як Базель I, Базель II і Базель III. Конкордат встановив принципи розподілу відповідальності за нагляд за іноземними філіями, дочірніми компаніями та спільними підприємствами банків між наглядовими органами приймаючої та материнської (або рідної) країни. У травні 1983 року Конкордат було переглянуто та перевидано під назвою - Принципи нагляду за іноземними установами банків. Базель I, як багатонаціональна угода був прийнятий та виданий для зміцнення стабільності міжнародної банківської системи та усунення джерела конкурентної нерівності, що виникає через відмінності в національних вимогах до капіталу. Угода 1988 року передбачала мінімальне співвідношення капіталу до активів, зважених за ризиком, у 8 %, яке має бути запроваджено до кінця 1992 року. Зрештою, ця система була запроваджена не лише в країнах-членах, але й практично в усіх країнах, де працюють міжнародні банки. Базель II в червні 2004 року встановив переглянуту структуру капіталу, яка складалася з трьох положень (вимог до мінімального капіталу, наглядової перевірки достатності капіталу установи та процесу внутрішньої оцінки, ефективного використання розкриття інформації) [3]. Прийняття Базеля III пов'язують з вимушеною відповіддю на фінансову кризу 2007-2009 років. Покращена Базельська структура переглядає та зміцнює три стовпи, встановлені Базелем ІІ, і розширює їх в кількох сферах. Більшість реформ поетапно запроваджуються між 2013 та 2019 роками. Комітет завершив свої післякризові реформи Базеля III у 2017 році, опублікувавши нові стандарти для розрахунку вимог до капіталу для кредитного ризику, ризику коригування кредитної оцінки та операційного ризику. Остаточні реформи також передбачають переглянутий коефіцієнт левериджу, буфер коефіцієнта левериджу для глобальних системно важливих банків і мінімальний обсяг випуску на основі переглянутих стандартизованих підходів, що обмежує ступінь, до якого банки можуть використовувати внутрішні моделі для зниження вимог до капіталу, заснованих на ризиках. Ці останні реформи усувають недоліки докризової нормативно-правової бази та створюють регуляторну основу для стійкої банківської системи, яка підтримує реальну економіку [4].

Однак, за 13 років Базель III так і не було остаточно впроваджено. У кінці 2022 року Базельський комітет оприлюднив дослідження стосовно ефективності власних реформ. Звіт позитивно характеризує роботу комітету, результатом якої є, наприклад, підвищення стійкість окремих банків. Проте, в самому звіті зазначається, що «складні правила можуть ускладнювати процес планування капіталу і призводити до некоректних оцінок ризиків, а також неправильного розподілу капіталу» [5].

В опублікованому звіті роботи за 2022/2023 роки наголошується про важливість реалізації програми Innovation BIS 2025. Одним із наймасовіших проектів програми став банківський порядок денний трансформації, ключовою метою якого є посилення розробки продукту та супутніх послуг. За звітній рік було розроблено новий портал даних, використовуючи нові технології для кращого керування даними виявлення, покращення доступу до даних і забезпечення аналізу. В звіті значний обсяг представлено проблемі відновлення цінової стабільності, адже інфляція продовжувала домінувати в макроекономічному ландшафті в 2022/23 роках [6].

Зважаючи на це можна зробити висновок, що все ж таки Базель ІІІ не надав очікуваних результатів, адже на ринку банківських послуг спостерігається підвищення витрат на комплаєнс та регуляторного арбітражу. Модель, встановлена Базелем ІІІ, потребує реформування та змін, які розпочаті вже в 2022 році.

Так, в липні 2023 року Базельський комітет з банківського нагляду опублікував публічну консультацію щодо перегляду Основних принципів ефективного банківського нагляду. Оскільки, основні принципи востаннє суттєво оновлювалися в 2012 році, то комітет розпочав перегляд Основних принципів у квітні 2022 року з метою відображення наглядових і регулятивних змін, структурних змін, що впливають на банківську систему. Поточний огляд базується на кількох темах, що відображають зміни в:

1) фінансових ризиках;

2) операційній стійкості;

3) системному ризику і макропруденційному аспекті нагляду;

4) нових ризиках, включаючи фінансові ризики, пов'язані з кліматом, і цифровізацію фінансів;

5) небанківському фінансовому посередництві;

6) практиках управління ризиками [7].

Так, наприклад, принцип 14, що стосується корпоративного управління, буде розширено, з метою забезпечення банками надійної політики та процедури, які стосуються корпоративної культури та цінностей. Принцип 17, що стосується кредитного ризику, вимагатиме від банків чітко враховувати прогнозовану інформацію під час розробки та виконання процесу управління кредитним ризиком. Також змін зазнають і самі критерії. Наприклад, критерії принципу 16 будуть розширені, щоб чітко визнати та зменшити фінансовий ризик за допомогою додаткової вимоги щодо коефіцієнта левериджу. Найпомітніших змін зазнають критерії практики управління ризиками. Вони будуть зосереджені на атрибутах банківської культури ризиків і агрегації даних про ризики та вимагатимуть від банків розуміння стійкості своєї бізнес-моделі. Банки повинні будуть повідомляти своїм регуляторам про суттєву інформацію, яка може негативно вплинути на придатність і право власності членів правління чи вищого керівництва [2].

Результативність таких змін можна буде оцінити зважаючи на швидкість їх впровадження. Реакцію банківських систем на них важко передбачити, адже згадуючи часи пандемії можна стверджувати, що неможливо передбачити всі негативні наслідки, які можуть завадити реалізацію вищезазначених змін.

Хоч Україна і не є членом Базельського комітету банківського нагляду, проте у вітчизняному нормативно-правовому базисі використовуються загальні положення встановлені комітетом.

В 2017 році Національний банк України став учасником створеної при Базельському комітеті з питань банківського нагляду Базельської консультативної групи. Мета Базельської консультативної групи - запросити представників країн, які не є членами Базельського комітету нагляду, взяти участь у обговоренні нових пропозицій. Національний Банк України в межах такої практики отримав досвід співпраці з центральними банками та наглядовими органами з понад 28 країн. Представництво інтересів вітчизняного центрального банку здійснював Віталій Ваврищук, який займав посаду директора Департаменту фінансової стабільності. Він зазначив, що зараз, коли Національний банк України став членом Базельської консультативної групи, він має можливість активно брати участь у професійному обміні ідеями, досвідом і думками щодо реалізації політики у сфері банківського регулювання і нагляду. Національний банк України зможе активно приєднуватися до процесу розробки ініціатив Базельського комітету на ранньому етапі, вносячи свої пропозиції та власне сприйняття, з урахуванням особливостей банківських систем країн, які знаходяться в стані розвитку [8].

Окрім участі в обговоренні Україною активно впроваджуються норма і стандарти затверджені Базельським комітетом банківського нагляду. Зокрема, у червні 2021 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи». Ці зміни передбачають впровадження найкращих міжнародних стандартів у сфері регулювання банківського сектору, зокрема, враховують Основні принципи ефективного банківського нагляду, включаючи аспекти корпоративного управління, а також настанови стосовно принципів корпоративного управління для банків, які розроблені Базельським комітетом з питань банківського нагляду. Крім того, ці зміни передбачають наближення законодавства України в галузі банківського сектору до вимог законодавства Європейського Союзу, враховуючи положення Директиви 2013/36/ЄС та Регламенту (ЄС) 575/2013 [9].

Для імплементації деяких з цих вимог законом встановлюється трирічний період. При цьому приведення самої структури капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів заплановане на 2024 рік та включає в себе:

- створення трирівневої структури капіталу, яка складається з основного капіталу першого рівня, додаткового капіталу першого рівня та капіталу другого рівня;

- додаткові «пруденційні фільтри», що мають на меті очищення капіталу від складових, які, фактично, не можуть амортизувати збитки та не сприяють фінансовій стійкості банку;

- нові вимоги щодо компонентів капіталу та процедур розрахунку капіталу;

- встановлення коефіцієнта левериджу, який закріплює вимоги до достатності капіталу в залежності від загального обсягу активів, без врахування вагових коефіцієнтів ризику [10].

Висновки

Повний перехід до останньої редакції Базельської угоди призведе до підвищення фінансової стійкості банків і збільшення їхньої спроможності втримувати кризові ситуації. Адаптація до оновлених стандартів матиме позитивний вплив на весь фінансовий сектор, включаючи небанківський сектор та ринок капіталу. Це свідчить про важливу роль Базельського комітету у регулюванні банківської діяльності та його можливість вирішувати проблеми та розбіжності в банківському регулюванні між країнами світу.

Результати впровадження Базельських стандартів включають у себе підвищення стійкості банків та фінансової системи загалом, а також поліпшення рівня капіталізації банків. Для України впровадження нових стандартів є значущим кроком у забезпеченні стабільності фінансового сектору і відіграє роль в процесі євроінтеграції. Можливості подальших досліджень включають у себе розробку ефективних методів впровадження досвіду з інших країн у внутрішнє законодавство для дотримання Базельських стандартів.

Література

базельський комітет з питань банківського нагляду

1. Basel Committee on Banking Supervision. URL: https://www.britannica.com/topic/Basel- Committee-on-Banking-Supervision

2. Basel Committee Seeks Public Comments on Bank Supervision. URL: https://www.mayerbrown.com/en/perspectives-events/publications/2023/07/basel-committee-seeks- public-comments-on-bank-supervision

3. Блащук-Дев'яткіна Н.З., Себестянович І.С. Базельський комітет та його роль в регулюванні банківської діяльності. Молодий вчений. №4 (80). 2020 р. с. 286-289.

4. History of the Basel Committee. URL: https://www.bis.org/bcbs/history.htm

5. Світова банківська система «заражена». Перші жертви - гіганти Credit Suisse та Silicon Valley Bank. Чи обвалиться весь ринок? Пояснює фінансова аналітикиня Наталя Задерей. URL:https://forbes.ua/money/svitova-bankivska-sistema-zarazhena-pershi-zhertvi-giganti- credit-suisse-ta-silicon-valley-bank-chi-obvalitsya-ves-rinok-poyasnyue-finansova-analitikinya- natalya-zaderey-31032023-12766

6. Annual Report 2022/23. URL: https://www.bis.org/about/areport/areport2023.pdf

7. Basel Committee consults on revisions to the Core principles for effective banking supervision. URL: https://www.bis.org/press/p230706.htm

8. Національний банк приєднався до Базельської консультативної групи. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-priyednavsya-do-bazelskoyi-konsultativnoyi-grupi

9. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи: Закон України від 30.06.2021 № 1587-IX URL:https://zakon.rada.gov.ua/ l aws/ show/ 1587-20#Text

10. НБУ запровадить нові вимоги до банків у 2021-2024 роках. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3113787-nbu-zaprovadit-novi-vimogi-do-bankiv-u- 20212024-rokah.html

Reference

1. Basel Committee on Banking Supervision. Retrieved from https://www.britannica.com/ topic/Basel-Committee-on-Banking-Supervision

2. Basel Committee Seeks Public Comments on Bank Supervision. Retrieved from https://www.mayerbrown.com/en/perspectives-events/publications/2023/07/basel-committee-seeks- public-comments-on-bank-supervision

3. Blashchuk-Deviatkina N.Z., Sebestianovych I.S. (2020) Bazelskyi komitet ta yoho rol v rehuliuvanni bankivskoi diialnosti [The Basel Committee and its role in banking regulation]. Molodyi vchenyi - A young scientist. №4 (80). 2020 r. s. 286-289.

4. History of the Basel Committee [History of the Basel Committee] Retrieved from https://www.bis.org/bcbs/history.htm

5. Svitova bankivska systema «zarazhena». Pershi zhertvy - hihanty Credit Suisse ta Silicon Valley Bank. Chy obvalytsia ves rynok? Poiasniuie finansova analitykynia Natalia Zaderei [The world banking system is "infected". The first victims are the giants Credit Suisse and Silicon Valley Bank. Will the entire market collapse? Financial analyst Natalya Zaderei explains] Retrieved from https://forbes.ua/money/svitova-bankivska-sistema-zarazhena-pershi-zhertvi-giganti-credit-suisse- ta-silicon-valley-bank-chi-obvalitsya-ves-rinok-poyasnyue-finansova-analitikinya-natalya-zaderey- 31032023-12766

6. Annual Report 2022/23 [Annual Report 2022/23] Retrieved from https://www.bis.org/ about/areport/areport2023.pdf

7. Basel Committee consults on revisions to the Core principles for effective banking supervision [Basel Committee consults on revisions to the Core principles for effective banking supervision] Retrieved from https://www.bis.org/press/p230706.htm

8. Natsionalnyi bank pryiednavsia do Bazelskoi konsultatyvnoi hrupy [The National Bank joined the Basel Advisory Group] Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank- priyednavsya-do-bazelskoyi-konsultativnoyi-grupi

9. Zakon Ukrainy Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vdoskonalennia pytan orhanizatsii korporatyvnoho upravlinnia v bankakh ta inshykh pytan funktsionuvannia bankivskoi systemy [On the introduction of changes to some legislative acts of Ukraine regarding the improvement of issues of the organization of corporate governance in banks and other issues of the functioning of the banking system] vid 30.06.2021 № 1587-IX https://zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1587-20#Text

10. NBU zaprovadyt novi vymohy do bankiv u 2021-2024 rokakh [The NBU will introduce new requirements for banks in 2021-2024] Retrieved from https://www.ukrinform.ua/rubric- economy/3113787-nbu-zaprovadit-novi-vimogi-do-bankiv-u-20212024-rokah.html

Размещено на Allbest.ru