Банківська система за воєнного стану та у післявоєнному відновленні України

Размещено на http://www.allbest.ru

Банківська система за воєнного стану та у післявоєнному відновленні України

Нянько В.

к.е.н., доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту Університет економіки і підприємництва;

доцент кафедри маркетингу, Хмельницький національний університет

Нянько Л.

викладач кафедри обліку, аудиту та фінансів, Університет економіки і підприємництва

Нянько В.

здобувач вищої освіти за спеціальністю 081 Право

юридичного факультету, Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова;

здобувач вищої освіти за спеціальністю 051 Політологія філософського факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті розглянуто складові банківської системи України, доведено їх взаємозв'язок, деталізовано основні функції, що реалізується НБУ. Проаналізовано діяльність комерційних банків, розглянуто результати оцінки стійкості банків й якості активів, достатності капіталу (капіталізації). Охарактеризовано за десять років зміну кількості комерційних банків та основні показники їх рентабельності, виокремлено найприбутковіші банки на кінець аналізованого періоду. Деталізовано чинники стабільності роботи комерційних банків. Встановлено причини послаблення кредитної підтримки України зі сторони банківської системи, тобто засвідчено ріст процентних ставок за гривневими кредитами в період воєнного стану. Доведено значущість монетарної політики та її націленість на інфляційні очікування. Розглянуто напрями інвестиційної політики комерційних банків і пріоритетність депозитних сертифікатів НБУ поряд із ОВДП Міністерства фінансів України, через високу процентну ставку на них і за рахунок яких, підтримується прибутковість та капіталізація комерційних банків. Доведено наявність конфлікту інтересів між НБУ та Мінфіном України. Підтверджено важливість відновлення повномасштабного кредитування, а одним із джерел кредитних ресурсів мають стати кошти Світового банку. Виокремлено значущість банківської системи у післявоєнному відновленні України та у механізмі фінансування. Акцентовано увагу на банківському маркетингу, на необхідності збільшення кількості клієнтів та розширення банківської мережі на неокупованій території, розширення асортименту банківських продуктів, зокрема через реалізацію державних програм. Доведено необхідність удосконалення банківської інфраструктури, яка пов'язана зі створенням якісних банківських послуг і націлена на їх оптимальне доведення до клієнтів, що націлено на покращення рівня обслуговування клієнтів. Встановлено, що перспективним на сьогодні виглядає розвиток FinTech та необанкінгу. Досліджено основні умови ефективного функціонування банківських установ у відповідності до цілей Європейської інтеграції. Розглянуто визначені ключові цілі та напрями діяльності банків державного сектору на період воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки. Виокремлено ті напрями, які будуть властиві для відновлення економіки України усім комерційним банкам, а не лише банкам державного сектору.

Ключові слова: банківська система, Національний банк України, комерційні банки, банківська інфраструктура, рентабельність, капіталізація, кредитний портфель, цінні папери, сертифікати, облігації.

Annotation

банківська система воєнний

The article examines the components of the banking system of Ukraine, proves their interrelationship, and details the main functions implemented by the NBU. The activity of commercial banks was analyzed, the results of assessing the stability of banks and the quality of assets, capital adequacy (capitalization) were considered. The change in the number of commercial banks and the main indicators of their profitability over ten years is characterized, the most profitable banks at the end of the analyzed period are singled out. The factors of the stability of the work of commercial banks are detailed. The reasons for the weakening of Ukraine's credit support from the banking system have been established, namely the growth of interest rates on hryvnia loans during the period of martial law has been proven. The significance of monetary policy and its targeting of inflationary expectations has been proven. The directions of investment policy of commercial banks and the priority of deposit certificates of the NBU along with the Domestic Bonds of the Ministry of Finance of Ukraine, due to the high interest rate on them and at the expense of which, the profitability and capitalization of commercial banks are supported, are considered. The existence of a conflict of interests between the NBU and the Ministry of Finance of Ukraine has been proven. The importance of restoring full-scale crediting was confirmed, and one of the sources of credit resources should be World Bank funds. The importance of the banking system in the post-war reconstruction of Ukraine and in the financing mechanism is highlighted. Attention is focused on bank marketing, on the need to increase the number of customers and expand the banking network in the unoccupied territory, expanding the range of banking products, in particular through the implementation of state programs. The necessity of improving the banking infrastructure, which is related to the creation of high-quality banking services and aimed at their optimal delivery to customers, aimed at improving the level of customer service, has been proven. It has been established that the development of FinTech and neo-banking looks promising today. The basic conditions for the effective functioning of banking institutions in accordance with the goals of European integration have been studied. The key goals and areas of activity of public sector banks for the period of martial law and post-war economic recovery are considered. Those areas that will be characteristic for the recovery of the economy of Ukraine for all commercial banks, and not only for public sector banks, are highlighted.

Keywords: banking system, National Bank of Ukraine, commercial banks, banking infrastructure, profitability, capitalization, loan portfolio, securities, certificates, bonds.

Вступ

Воєнний стан, введений у лютому місяці 2022 року, на території України у зв'язку з військовою агресією росії, а саме через війну, розв'язану рф проти України, зумовив появу нових викликів для належного функціонування не лише банківської системи, а й економіки в цілому. Кардинальні зміни, пов'язані із неможливістю нормального функціонування, руйнуваннями критичної інфраструктури, перебоями з електропостачанням, повітряними тривогами, суттєво впливають на рівень обслуговування клієнтів, а тому передбачають вироблення нових пріоритетів передусім у діяльності банківських установ та їх узгодження із Національним банком України. Це пояснюється тим, що основу банківської системи складають саме Національний банк України та комерційні банки, однак важлива роль належить і небанківським фінансовим установам та банківській інфраструктурі.

Банківська система є однією із найважливіших складових економіки не лише в умовах війни. Адже, необхідною умовою для успішного функціонування економіки, ефективного здійснення господарської діяльності суб'єктами господарювання та забезпечення життєдіяльності населення є необхідна маса грошей в обігу, яка має збільшуватись або зменшуватись відповідно до зміни попиту на гроші, а також належним чином мають виконуватись трансформаційна та стабілізаційна функції банківської системи. Крім того, має бути розроблений дієвий механізм забезпечення ефективного формування платіжних засобів, надання кредитів, віднаходження додаткових джерел грошових коштів. Саме тому необхідний комплексний підхід до вирішення наявних проблем та якісне виконання взятих зобов' язань перед населенням, підприємцями, підприємствами й організаціями, державними та місцевими органами влади. Завдяки цьому підвищуватиметься ефективність використання коштів, що є цілеспрямованим шляхом до стабілізації соціально-економічної ситуації в нашій державі.

Дослідженню діяльності банківської системи присвячено праці ряду українських дослідників, а саме академіка Б. Данилишина щодо підтримки воєнної економіки і оборони [1], урядовця Д. Гетманцева щодо участі у виконанні основних функцій фінансової системи України, науковиці І. Кравченко щодо проблем стратегічного розвитку [2], а також публікації Національного банку України, Асоціації українських банків, інших електронних видань (minfin.com.ua, epravda.com.ua, lb.ua, finbalance.com.ua, finance.ua) та напрацювання теоретиків, вчених, практиків у численних аналітичних доповідях, величезній кількості наукових публікацій. Метою статті є охарактеризувати банківську систему за воєнного стану та у післявоєнному відновленні України.

Результати

За воєнного стану банківська система не допустила ніяких колапсів і насамперед це пояснюється тим, що комерційні банки були добре капіталізовані. Це підтверджує результат оцінки стійкості банків, яка передбачає й оцінку якості активів (asset quality review - AQR), а для найбільших банків ще й стрес-тестування або оцінка достатності та потреби в капіталі, яку проводить Національний банк України.

2021 року оцінку якості активів проходили 30 фінустанов, на які загалом припадає 93% активів банківської системи. За підсумками оцінки стійкості Національний банк установив вищий за мінімальний необхідний рівень достатності капіталу для низки банків. Цей цільовий рівень розраховано в такий спосіб, щоб навіть за умови реалізації стресових подій капіталу банку було достатньо для покриття можливих збитків. За базовим макроекономічним сценарієм підвищений рівень нормативів достатності капіталу було встановлено лише для дев'яти банків. Водночас для 20 банків було встановлено підвищений необхідний рівень нормативів достатності капіталу за несприятливим сценарієм. 2022 року успішно пройшли стрес-тестування дев'ять банків. Більшість із них - з іноземним капіталом, а також державний ПриватБанк. Також цього року за результатами стрес-тестів не потребували капіталізації ПУМБ та А-Банк. [3]

За даними НБУ, в 2021 році платоспроможні банки отримали історично рекордні 77,5 млрд. грн. чистого прибутку, що майже вдвічі більше, ніж у 2020 році (39,7 млрд. грн.) та на 33% більше, ніж у докризовому 2019 році (58,4 млрд. грн.). Рентабельність капіталу сектору зросла до 35,15% порівняно із 19,97% у 2020 році, а це найвищий рівень за останні десять років, що видно із даних табл. 1. Станом на 01 січня 2022 року із 71 діючого платоспроможного банку 66 були прибутковими та отримали чистий прибуток 77,9 млрд грн, що перекрило збитки п'яти банків на загальну суму 0,4 млрд грн. Прибуток сектору концентрований: п'ять найприбутковіших банків Приватбанк (35,05 млрд грн), Райффайзен Банк (4,86 млрд грн), ПУМБ (4,19 млрд грн), Сбербанк/МР Банк (3,9 млрд грн) і Укргазбанк (3,82 млрд грн) сформували 67% усього прибутку [4].

Кількість комерційних банків в Україні та основні показники рентабельності

Таблиця 1

Розроблено авторами на основі [5]

Стабільності роботи комерційних банків сприяла політика цих установ стосовно клієнтів, яка зберігала ознаки максимальної підтримки. Це, зокрема, виявляється в пролонгації абсолютної більшості наданих раніше тимчасових пільг та безкоштовних сервісів з одночасним відновленням роботи відділень, навіть розширенням мережі та відкриттям нових точок надання банківських послуг. Тобто зберігаються всі запроваджені на початку війни пільги для клієнтів: кредитні канікули - для населення та бізнесу, що не мали прострочених кредитних зобов'язань, для власників кредитних карток; обслуговування карткових рахунків за всіма тарифними пакетами та перекази коштів з рахунків - без комісій, як правило; картки, термін дії яких закінчився в період воєнного стану, автоматично залишаються активними. Така діяльність супроводжується розширенням номенклатури депозитних продуктів і добре обґрунтованими маркетинговими прийомами та поступовим поновленням роздрібного кредитування, продажем права вимоги за кредитами проблемних позичальників. Загалом ці дії спрямовані на відновлення доступності банківських послуг для населення та малого і середнього бізнесу (зростання фінансової інклюзії).

Тобто, зараз банки та НБУ показують себе як найменш вражений сектор серед усіх секторів економіки, проте остаточні результати можна буде проаналізувати на 01.01.2023 року. Разом з тим, за сім місяців агресії всього два банки пішли з ринку з економічних причин. Ще два банки припинили своє функціонування через те, що вони належали російській державі. Разом з тим, емісія абсолютно неминуча за такої війни: витрати бюджету через війну зросли вдвічі. Грошова маса зростає повільніше (+230 млрд грн), ніж друкуються гроші (+310 млрд грн) [6].

Однак у період воєнного стану, для підтримки економіки та оборони країни, для забезпечення функціонування національного бізнесу, для безпечного існування громадян виникла необхідність додаткових витрат державного бюджету. Одним із таких джерел були позики комерційних банків, проте частка таких позик незначна, і, передусім, через їх вартість. Тобто, банківська система не суттєво сприяла кредитній підтримці України, чим знизила кредитну підтримку реальної економіки. Процентні ставки банків за гривневими кредитами в період воєнного стану для бізнесу також зросли, що викликано зменшенням банківського ризику за рахунок позичальника. Це обмежує доступність кредитів для бізнесу, а також додатково збільшує витрати Уряду на підтримку кредитування за відповідними державними програмами [1].

Відповідно до Конституції України [7] основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України, а до виконання цієї функції необхідно виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. В свою чергу, надважлива монетарна політика повинна залишатися націленою на забезпечення інфляційних очікувань та на обмеження відхилень від запланованого рівня. Разом з тим низький рівень інфляції не гарантує зростання економіки, але стабільний рівень інфляції точно цьому сприятиме.

Інфляція, не може слугувати універсальним вимірником вартості грошей за умов падіння номінальних обсягів виробництва товарів та послуг, спричинених воєнними руйнуваннями чи іншими екстраординарними чинниками. Під час війни ставки кредитування об'єктивно не можуть відображати всі ризики. Інфляція воєнної економіки здебільшого пов'язана не з надлишковим попитом (і відповідно інфляційним прибутком бізнесу), а зі зростанням собівартості. Бізнес може залишатися з тими ж самими номінальними обсягами, однак мати двократне падіння реальних оборотів і двократне зростання цін на свою продукцію. Якщо процентні ставки банків будуть визначатися за принципом «інфляція+ризик», то такий бізнес просто збанкрутує [1].

Комерційні банки України продовжують вкладати власні кошти в державні цінні папери, у депозитні сертифікати. Проте більше вони вкладають у депозитні сертифікати НБУ через високу процентну ставку на них і за рахунок яких, підтримують прибутковість та капіталізацію. В свою чергу у ОВДП, розміщені Міністерством фінансів України, комерційні банки вкладають менше через нижчу привабливість останніх з погляду на ту ж прибутковість.

А із червня 2022 року НБУ несподівано підвищив облікову ставку з 10% до 25% річних, ставки облігацій на рівні максимум 14-16% перестали бути привабливими для значної частини потенційних інвесторів. Тоді почалося фактично фінансування дефіциту державного бюджету коштом НБУ. А це прямий шлях до розкручування інфляції. Із початку великої війни саме Нацбанк забезпечував фінансування основних потреб держави, причому на рівні більшому, ніж головні міжнародні донори України. Проте якщо дохідність ОВДП складатиме 25-30% і при цьому йтиметься про короткострокові облігації на три-шість-дев' ять місяців, це означатиме, що вартість обслуговування таких паперів катастрофічно зросте, і саме тому Міністерство фінансів на це не погоджується. Бо навіть із чинними ставками наступного року Мінфін, за розрахунками, лише у вигляді відсотків має віддати НБУ близько 70 мільярдів гривень. Та й за умови збільшення рівнів дохідності до прийнятних для Мінфіну ніхто особливо не поспішатиме давати гроші уряду, бо військові ризики в нас нікуди не зникли і відлякуватиме багатьох потенційних позичальників [8].

Тобто, прослідковується конфлікт між НБУ та Мінфіном. Зокрема, НБУ пропонував Мінфіну збільшити відсотки за ОВДП, щоб уникати емісії гривні для викупу цих облігацій (ОВДП). Проте міністерство фінансів відмовилось через відсутність у бюджеті можливості на підвищення відсотків. Тому, на сьогодні цей «тягар лягає на плечі» НБУ, а також ще й виникає питання реструктуризації внутрішнього боргу України, що збільшує наявність негативного розвитку подій, адже може призвести до збільшення кількості банків, які несвоєчасно будуть виконувати свої зобов'язання через те, що не отримають своєчасно коштів за облігації. Якщо ж провести їх реструктуризацію, то це означатиме, що ці банки вже точно не зможуть виконувати свої зобов'язання.

Разом з тим, зрушення в даному напрямку є, адже у жовтні 2022 року, вперше з початку повномасштабної війни, дохідність гривневих ОВДП підвищено до 18,5%, і це не короткострокові, а розраховані більш ніж на рік. Крім того, планується, що кошти на покриття бюджетного дефіциту будуть надходити не з внутрішніх запозичень, а від МВФ і міжнародних партнерів [8].

Проте, для розв'язання проблеми кредитної підтримки Уряду та бізнесу необхідно виробити нові підходи щодо забезпечення фінансових потреб держави, в тому числі шляхом обмеження підтримки банків через інструмент депозитних сертифікатів НБУ. В мирний час функція депозитних сертифікатів полягала у абсорбції тимчасово вільної грошової маси, яка могла б піти на валютний ринок, або ж на надлишкове кредитування Уряду. В умовах фіксованого обмінного курсу функція усунення валютних ризиків через депозитні сертифікати не має такого значення. Так само в умовах війни не може бути і «надлишкового» кредитування, оскільки державним фінансам критично бракує ліквідності для виживання [1].

Післявоєнне відновлення України стосуватиметься розробки механізму фінансування не лише національної економіки в цілому, а й фізичних та юридичних осіб зокрема, а також відновлення повномасштабного кредитування, а одним із джерел кредитних ресурсів мають стати кошти Світового банку. Банківська система є в основі цього механізму, який має передбачати як компенсувати вартість втраченого майна, як зробити доступними програми будівництва житла, як підтримати релоковані підприємства, як відновити зруйновані підприємства та інфраструктуру, як сприяти започаткуванню нового бізнесу та підтримці існуючого, які галузі мають бути в основі розбудови та як їм фінансово сприяти, як мають розподілятись кошти від репарації та реституції. Саме тому роль банків знову таки буде чи не найголовнішою. Однак, ця роль має бути підтверджена тією ж капіталізацією, високоліквідністю, стабільністю, стійкістю.

Банк є центральною ланкою в системі господарських відносин, а планомірний його розвиток - необхідна умова ефективного функціонування економіки. Важливу роль у ресурсному забезпеченні розширеного відтворення та стійкого економічного зростання відіграє банківське кредитування, однак війна спричинила значний відтік коштів з банківських установ та погіршення якості кредитних портфелів. Через це, питання організації ефективної кредитної діяльності набувають особливої актуальності та значимості. З перших днів війни уряд та НБУ докладають максимум зусиль, щоб стимулювати вітчизняні банки до кредитування реального сектору економіки в цих складних умовах, для того, щоб підприємства змогли відновити й модернізувати виробництво, адаптувавши його до нових умов. Зокрема, розширено дію пільгових державних кредитних програм, банківські установи вчасно отримують рефінансування, необхідне для збільшення кредитних портфелів, але і надалі потрібно спрощувати доступ бізнесу до дешевих кредитів. Відновленню України сприятиме і банківський маркетинг, який орієнтується на дослідження ринку, визначення потреб, вивчення попиту та залучення більшої кількості клієнтів. До того ж, уряд намагається стимулювати банківські установи до активнішого використання вільних коштів для розширення державних програм кредитування, тобто держава бере на себе дедалі більше зобов'язань щодо компенсації кредитних ставок для корпоративних клієнтів.

Зокрема, збільшити кількість клієнтів та розширити асортимент банківських продуктів допомагала реалізація державної програми енергоефективності та енергозбереження, згідно якої було запропоновано надавати новий вид кредитів. Таким чином, Ощадбанк та Укргазбанк у 2021 році розпочали видачу населенню «теплих кредитів», частину яких відшкодує держава, а саме: 35% - на енергоефективні заходи у приватних будинках; 20% - на твердопаливні котли (35% - для субсидіантів). Також у 2021 році розширено заходи програми. Українці мають унікальну нагоду отримати державну підтримку, встановлюючи таке обладнання: електроакумулюючі системи (системи накопичення енергії); електрозарядки для електромобілів; інтелектуальні лічильники електричної енергії [9].

Прикладом державної підтримки вітчизняного бізнесу є і розширення та зміна на час війни умов програми «Доступні кредити 5-7-9%». Згідно даної державної програми, будь-який бізнес протягом дії війни та упродовж місяця після її завершення зможе отримати кредит під 0%, а після цього діятиме кредитна ставка у 5%. Також, максимальну суму кредиту збільшили до 60 мільйонів гривень. Ця програма передбачає кредитні гарантії, які надаються за кредитами мікро- та малих підприємств (ММП), які не володіють достатнім розміром майна для передачі його в забезпечення за кредитом або характеризуються підвищеними кредитними ризиками, наприклад, як новостворені підприємства. Завдяки кредитним гарантіям держава через Фонд розвитку підприємництва покриває частину кредитного ризику ММП, створюючи умови для залучення банківського кредиту. Державна підтримка у вигляді Кредитних гарантій надається виключно у поєднанні з підтримкою у вигляді Компенсації процентів за кредитами ММП, які відповідають вимогам програми. Державна підтримка надається через банки, що відповідають визначеним законом критеріям [10].

Під час війни у комерційних банків передусім виникає необхідність постійно вдосконалювати свою кредитну політику для запобігання появи непрацюючих кредитів шляхом застосування жорстких умов для надання кредитів. Національний банк України постійно працює над розробкою та впровадженням нових інструментів надання банкам фінансування, які допоможуть банківським установам задовольняти попит суб'єктів господарювання на гривневі кошти та продовжувати належним чином виконувати одну із основних своїх функцій - це інвестування та підтримка економіки. Це важливо сьогодні та особливо буде актуальним після завершення війни, коли потрібно буде відновлювати національну економіку та повертати її до повноцінного функціонування.

В сучасних умовах важливим є розширення банківської мережі на неокупованій території та удосконалення банківської інфраструктури, яка пов'язана зі створенням якісних банківських послуг і націлена на оптимальне доведення останніх до клієнтів.

До одного із елементів банківської інфраструктури можна віднести і об'єднану банківську мережу «Power Banking» - це створена за ініціативи НБУ об'єднана мережа відділень банків України, які будуть працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час блекауту. Мережа «Power Banking» налічує вже понад 1800 відділень, забезпечених альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв'язку, посиленою інкасацією готівки та додатковим персоналом. Наразі близько 70% всіх відділень мережі Мережа «Power Banking» припадає на системно важливі банки, третина - на відділення інших банків. На разі, cистемно важливими банками - учасники проєкту Мережа «Power Banking» є: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Райффайзен БАНК, Укргазбанк, Сенс Банк, ПУМБ, Укрсиббанк, ОТП Банк, Універсал Банк, Південний, Кредобанк, Таскомбанк, А-банк. У більшості відділень мережі «Power Banking» діє «банкоматний національний роумінг». Мета - надати українцям можливість у банкоматі будь-якого банку мережі зняти збільшену суму готівки, достатню для задоволення поточних потреб та формування певного запасу [11].

З точки зору банківського маркетингу та розвитку банківської інфраструктури, набуття конкурентних переваг, активізації інноваційної діяльності перспективним на сьогодні виглядає розвиток FinTech та необанкінгу. На нашу думку, FinTech - це фінансові послуги із використанням інноваційних технологій. Цифрова економіка, глибоке проникнення Інтернету сприяє розвитку FinTech (мобільні фінансові послуги, швидкі грошові перекази, краудфандинг, P2P платформа, блокчейн та криптовалюти), а на сьогодні і необанкінгу. У свою чергу термін «необанкінг» ототожнюють з такими термінами як: «мобільний банк», «віртуальний банк», «інтернет-банк», «цифровий банк», «челенджер-банкінг», що також пов'язано з використанням інноваційних технологій та сучасних платформ, які покращують класичне обслуговування. Але разом з тим, головною відмінністю необанкінгу від звичайного банку - є те, що це банк без відділень, який забезпечує надання практично усього банківського сервісу з вищим рівнем обслуговування. Необанкінг - це віддалене відкриття рахунків та випуск класичних або віртуальних платіжних карток у різних, як правило, валютах, мобільні депозити, онлайн платежі з використанням телефонних номерів, електронних листів або навіть ідентифікаторів у соціальних мережах, інструменти мобільного бюджетування, цифрові квитанції в реальному часі тощо. Разом з тим необанкінг в Україні самостійно не може отримати банківську ліцензію, а тому займається провадженням банківської діяльності на базі одного з діючих банків, купуючи оптом послуги у фінансової установи, яка надає ліцензію, та продаючи їх у роздріб своїм клієнтам. А челенджер-банкінг - це також банк без відділень, що також базується на використанні FinTech-розробок, однак - це повністю самостійний та ліцензований банк.

Тобто, не дивлячись на наявність необанків в Україні, з точки зору права, вони відсутні, це SOFT, тобто програми. В Україні необанків як суб'єктів надання фінансових послуг не існує, оскільки не існує такого окремого суб'єкта в чинному законодавстві (наприклад, як це запроваджено в Литві). Необанк зараз - це комплекс технологічних продуктів, які надає звичайний класичний банк. Саме банк, має ліцензію, і саме він несе відповідальність за кошти клієнтів [12].

Національний банк як регулятор ринку фінансових послуг імплементує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС і наближає національне законодавство до законодавства ЄС, впроваджує міжнародні стандарти, розвиває співробітництво з органами регулювання та нагляду держав-членів

ЄС, а також його інституціями за такими напрямками як: банківське регулювання та нагляд; функціонування та розвиток платіжних систем; лібералізація руху капіталу та платежів; регулювання та нагляд на ринку небанківських фінансових послуг; захист прав споживачів фінансових послуг; протидія відмиванню грошей та фінансуванню тероризму; бухгалтерський облік; кіберзахист та інформаційна безпека у банківській системі. На даний час в ЄС запроваджуються Треті правила Базельського комітету з питань банківського нагляду. Сутність цих правил базується на таких трьох аспектах банківської діяльності:

Посилення вимог до якості капіталу, що сприятиме підвищенню якості капіталу - на рівні банку, прискоренню процесів капіталізації - на рівні банківської системи, підвищенню стійкості фінансової системи - на рівні держави.

Запровадження коефіцієнту левериджу, що сприятиме покращенню системи ризик- менеджменту - на рівні банку, послабленню ризиків ліквідності - на рівні банківської системи, зниженню ризиків боргової кризи - на рівні держави.

Удосконалення механізмів гарантування вкладів населення. Рекомендований мінімум для банків країн ЄС встановлено на рівні 100 тисяч євро, що сприятиме стимулюванню припливу депозитів - на рівні банку, посиленню конкуренції на ринку депозитів - на рівні банківської системи, удосконаленню механізму трансформації заощадження в інвестиції через підвищення рівня довіри до банківської системи - на рівні держави.

7 травня 2022 року, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про схвалення основних (стратегічних) напрямів діяльності банків державного сектору на період воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки». Прийняте рішення визначає ключові цілі та напрями діяльності банків державного сектору, запроваджує моніторинг потенційних загроз національній безпеці України та заходи їх нейтралізації. Головними пріоритетами діяльності банків державного сектору визначено фінансування:

суб'єктів підприємницької діяльності та населення, які постраждали внаслідок збройної агресії росії та/або для запобігання ними такої агресії, зокрема з метою задоволення потреб ЗСУ та інших військових формувань;

аграрного сектору з метою продовольчого забезпечення країни, включаючи проведення посівної компанії, в тому числі суміжних галузей, які забезпечують функціонування сільськогосподарських підприємств (постачальники палива, добрив, насіння, засобів захисту рослин, тощо);

підприємств (об' єктів) критичної інфраструктури;

харчової промисловості, продуктового рітейлу та суміжних галузей, спрямованих на продовольче забезпечення населення;

фінансування інфраструктурних проєктів, направлених на відновлення/розвиток об'єктів соціальної, транспортної та критичної інфраструктури, у тому числі пошкоджених/зруйнованих внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану;

транспортно-логістичної інфраструктури країни та проєктів, пов'язаних з розвитком нових логістичних рішень;

підтримки релокації підприємств, що знаходились в тих областях України/місцях проведення активних бойових дій під час воєнного стану;

виробничих потужностей для імпортозаміщення продукції, що імпортувалась з росії та/або білорусі.

Стале функціонування банків державного сектору, які забезпечують стабільність банківської системи, має особливе значення для економіки та безпеки держави у воєнний та післявоєнний періоди [13]. Однак, на сьогодні НБУ виокремлює системно важливі банки, до яких належать не лише банки державного сектору, а й приватні комерційні банки, що підтверджує і створена мережа Мережа «Power Banking».

Саме тому виокремимо ті напрями, які будуть властиві для відновлення економіки України усім комерційним банкам, а не лише банкам державного сектору:

збільшення важливості процентних ставок в інструментарії грошово-кредитної політики, що сприятиме розвитку банківського кредитування та антиінфляційному впливу на ринок депозитів;

належна підтримка інфляційного таргетування у монетарній політиці НБУ для стабілізування інфляції і розвитку економіки;

відновлення повномасштабного кредитування, формування ефективних кредитних портфелів, у т.ч. і за рахунок розширення державних програм «теплі кредити», «доступні кредити 5-7-9» та заборона завищувати відсоткові ставки за гривневими кредитами, що також позитивно вплине на економіку країни;

підтримка політики гнучкого валютного курсу, що позитивно впливатиме на економіку України, адже її відкритість і висока імпортозалежність сприятиме стабілізації валютного ринку;

зменшення процентної ставки на депозитні сертифікати НБУ, що збільшить прибутки НБУ, який також є «гравцем» у відновленні економіки країни;

залучення власних коштів комерційних банків у облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які можуть бути закладені в НБУ для отримання рефінансування. Для цього потрібно підвищити процентні ставки на них і випустити надкороткострокові ОВДП та розширити їх асортимент (житлові, освітні), щоб кошти комерційних банків спрямовувались більше на підтримку Уряду та економіки країни;

підтримка глобалізації з метою посиленням міжнародного інформаційного обміну та залучення додаткових фінансових ресурсів для відновлення економіки.

Висновки

Отже, банківська система є однією із найважливіших складових економіки України і, особливо, на період воєнного стану та післявоєнного її відновлення. Саме тому підтримка банківської системи та сприяння її розвитку для НБУ та уряду є пріоритетом. З метою нарощування потенціалу банківської системи має бути розроблений дієвий механізм забезпечення ефективного формування платіжних засобів, надання кредитів, віднаходження додаткових джерел грошових коштів і необхідний комплексний підхід до вирішення наявних проблем.

Проте, втрати банків від кредитного ризику, від операційного ризику, а саме недоотримані доходи та втрати власного майна банківських структур суттєво впливатиме на їх діяльність та на можливість в майбутньому підтримувати економіку України. Таким чином, покращення монетарної політики, обґрунтоване управління капіталізацією та банківською ліквідністю, впровадження системи моніторингу з метою контролю ризиків та/або загроз фінансової стабільності банків, вдосконалення кредитної політики комерційних банків, впровадження банківського маркетингу, удосконалення банківської інфраструктури, створення якісних банківських послуг і націлене доведення їх до клієнтів, активізація інноваційної діяльності сприятимуть не лише розвитку банківської системи, а й відновленню України.

Список використаних джерел

Данилишин Б. Де взяти фінансові ресурси для підтримки воєнної економіки і оборони. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/16/687087/ (дата звернення: 09.10.2022).

Кравченко І. Банківська система та проблеми стратегічного розвитку / І. Кравченко, Г. Багратян, Є. Мазіна // Вісник Національного банку України. 2012. №1. С. 7-10.

Національний банк оприлюднив результати оцінки стійкості в розрізі банків. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-oprilyudniv-rezultati-otsinki-stiykosti-v-

rozrizi-bankiv (дата звернення 09.10.2022).

Найбільш прибуткові та збиткові банки за 2021 рік. URL:

https://finbalance.com.ua/news/reytinh-naybilsh-pributkovikh-i-zbitkovikh-bankiv-za-2021-

rik/amp (дата звернення 09.10.2022).

Показники діяльності банків. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/banks/stat/2019-01/ (дата звернення 09.10.2022).

Півроку війни: в якому стані економіка? CASE Україна. Центр соціально-економічних досліджень. https://case-ukraine.com.ua/publications/pivroku-viinv-v-vakomu-stani-ekonomika/ (дата звернення 09.10.2022).

Конституція України: Закон України від 28.06.1996 №254к/96-ВР // Верховна Рада України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution (дата звернення 28.09.2022).

Наші борги: чи зможуть порозумітися Мінфін і НБУ. URL:

https://lb.ua/economics/2022/10/20/533158 nashi borgi chi zmozhut porozumitisva.html

(дата звернення: 09.10.2022).

«Теплі кредити»-2021: банки розпочинають видачу кредитів населенню. Урядовий портал.

URL: https://www.kmu.gov.ua/news/tepli-krediti-2021-banki-rozpochinavut-vidachu-kreditiv-

naselennvu (дата звернення: 28.09.2022) .

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9» URL: https://5-7-9.gov.ua/#prog (дата звернення: 28.09.2022).

За ініціативи Національного банку створена спільна банківська мережа POWER BANKING, яка працюватиме навіть в умовах блекауту. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/za- initsiativi-natsionalnogo-banku-stvorena-spilna-bankivska-mereia-power-banking-vaka-

pratsvuvatime-navit-v-umovah-blekautu (дата звернення: 09.10.2022).

Конференція «Банківський сектор: нові виклики» завершилася сесією, на якій обговорили

FinTech та необанкінг - новітні тенденції банківського майбутнього. URL: https://pravo.ua/fintech-ta-neobankinh-novitni-tendentsii-bankivskoho-maibutnoho/ (дата

звернення: 08.10.2022).

Уряд схвалив стратегічні напрями діяльності банків державного сектору на період воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/urvad- shvaliv-strategichni-naprvami-divalnosti-bankiv-derzhavnogo-sektoru-na-period-vovennogo-

stanu-ta-pislvavovennogo-vidnovlennva-ekonomiki (дата звернення: 09.10.2022).

Размещено на Allbest.ru