Фінансовий моніторинг на ринку цінних паперів України: сучасні реалії та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансовий моніторинг на ринку цінних паперів України: сучасні реалії та перспективи

Воронкова О.М.

Анотація

Актуальність теми дослідження. Вітчизняний ринок цінних паперів має істотні можливості для відмивання коштів злочинного походження, зважаючи на свою нерозвиненість, істотний рівень тінізації та загальну фінансово-економічну ситуацію в країні. За таких умов актуалізується питання підвищення ефективності фінансового моніторингу як основного інструменту протидії легалізації доходів та проведенню тіньових оборудок на ринку цінних паперів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика фінансового моніторингу в аспекті забезпечення фінансово-економічної безпеки та протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового враження, досліджувалась у роботах таких вчених, як О. Акімова, С. Буткевич, О. Глущенко, С. Кузнецова, О. Куришко, Л. Клюско, А. Хмелюк та ін.

Висновки. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про наявність істотних перспектив для розвитку фінансового моніторингу саме на ринку цінних паперів України. Зважаючи на типові порушення законодавства щодо фінансового моніторингу на фондовому ринку, посиленого контролю потребують процедури управління ризиками клієнтів, а також процедури ідентифікації, верифікації та уточнення інформації про клієнтів та їх представників. Зважаючи на найпоширеніші способи відмивання « «брудних» коштів на ринку цінних паперів, його професійним учасникам - суб'єктам первинного фінансового моніторингу необхідно дотримуватися рекомендацій НКЦПФР щодо встановлення високого рівня ризику клієнтам із визначеними ознаками.

Ключові слова: фінансовий моніторинг, ринок цінних паперів, фондовий ринок, цінні папери, професійні учасники ринку цінних паперів, державна служба фінансового моніторингу, національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, легалізація (відмивання) доходів.

Аннотация

Финансовый мониторинг на рынке ценных бумаг украины: современные реалии и перспективы

Воронкова Е.Н.

Актуальность темы исследования. Отечественный рынок ценных бумаг имеет существенные возможности для отмывания денежных средств преступного происхождения из-за своей неразвитости, существенного уровня тенизации и общей финансово-экономической ситуации в стране. При таких условиях актуализируется вопрос повышения эффективности финансового мониторинга как основного инструмента противодействия легализации доходов и проведению теневых сделок на рынке ценных бумаг.

Анализ последних исследований и публикаций. Проблематика финансового мониторинга в аспекте обеспечения финансово-экономической безопасности и противодействия легализации доходов, полученных незаконным путем, финансированию терроризма и распространения оружия массового поражения, исследовалась в работах таких ученых, как Е. Акимова, С. Буткевич, А. Глущенко, С. Кузнецова, А. Курышко, Л. Клюско, А. Хмелюк и др.

Выводы. На основе результатов исследования сделаны выводы о наличии существенных перспектив для развития финансового мониторинга именно на рынке ценных бумаг Украины. Учитывая типичные нарушения законодательства в сфере финансового мониторинга на фондовом рынке, усиление контроля необходимо для процедур управления рисками клиентов, а также процедур идентификации, верификации и уточнения информации о клиентах и их представителях. Учитывая распространенные способы отмывания «грязных» денежных средств на рынке ценных бумаг, его профессиональным участникам - субъектам первичного финансового мониторинга необходимо выполнять рекомендации НКЦБФР по установлению высокого уровня риска клиентам с определенными признаками.

Abstract

Financial monitoring on the securities market of ukraine: current realities and perspectives

Conclusions. According to the results of the research, it is concluded that there are significant perspectives for the development of financial monitoring on the Ukrainian securities market. Considering the common violations in the field of the financial market monitoring legislation, control for customer risk management procedures should be enhanced as well as for procedures to identificate, verificate and clarify information about clients and their representatives. Considering the most common ways for «dirty» funds laundering in the securities market, its professional participants - the subjects of the primary financial monitoring should follow the NSSMC's recommendations for setting high level of risk for clients with certain characteristics.

Keywords: financial monitoring, securities market, stock market, securities, professional participants of the securities market, state financial monitoring service, national securities and stock market commission, revenue legalization (laundering).

Основна частина

Актуальність теми дослідження. Розвиток фінансової системи України в цілому та ринку цінних паперів зокрема характеризується значним переліком проблем, серед яких нерозвиненість фінансових інститутів та фінансових інструментів, істотна тінізація та ризикогенність фінансового середовища та фінансових операцій, дефіцит фінансових ресурсів в офіційному обігу, низький рівень фінансової культури економічних суб'єктів і фінансової грамотності населення. На додаток до перманентної фінансово-економічної та соціально-політичної кризи, Україна зіткнулася з викликами військового характеру, пов'язаними з відмиванням коштів та фінансуванням терористичних угруповань. В таких умовах забезпечення ефективного функціонування фінансової системи, дотримання законності формування, розподілу і використання фінансових ресурсів, протидії легалізації коштів злочинного походження потребує посиленого фінансового моніторингу як дієвого інструменту забезпечення фінансової безпеки в країні.

Постановка проблеми. Одним із ключових напрямів розбудови вітчизняної фінансової системи є сталий розвиток ринку цінних паперів, який може стати підґрунтям проведення структурних реформ й забезпечення економічної стабільності. Низька ефективність фондового ринку, особливо щодо забезпечення захисту та транспарентності інвестиційних ресурсів, істотно знижує конкурентоспроможність України щодо отримання як іноземних, так і вітчизняних інвестицій. Ключове значення для ефективного розвитку фондового ринку в аспекті його надійності та безпечності має фінансовий моніторинг операцій з цінними паперами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, виділення недосліджених частин загальної проблеми. Значну увагу фінансовому моніторингу як елементу забезпечення фінансово-економічної безпеки та як основної складової системи протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового враження, приділено в роботах таких вчених, як О. Акімова, С. Буткевич, О. Глущенко, С. Кузнецова, О. Куришко, Л. Клюско, А. Хмелюк. Разом з тим більшість вітчизняних досліджень в зазначеній сфері сформувалася як відповідь на імплементацію зарубіжного досвіду боротьби з відмиванням грошей та протидії фінансуванню тероризму у вигляді запровадження в Україні інструментарію фінансового моніторингу. Зважаючи на сучасні українські реалії, основна увага в них присвячена саме корупційним діянням та фінансуванню терористичних угруповань на сході країни і розповсюдженню зброї масового ураження. В той же час поза увагою залишається такий важливий об'єкт фінансового моніторингу, як ринок цінних паперів, на якому відбувається значна кількість тіньових фінансових операцій. Це обумовлює мету даного дослідження, а також його наукове і практичне значення.

Метою дослідження є аналіз сучасних реалій фінансового моніторингу на ринку цінних паперів України та визначення перспектив його розвитку.

Метод або методологія проведення дослідження. Дослідження проведено на засадах системного підходу із використанням методів аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та екстраполяції.

Інформаційну базу дослідження становлять закони України та підзаконні нормативні акти у сфері фінансового моніторингу, періодичні та монографічні видання, звітні дані Державної служби фінансового моніторингу України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, результати власних досліджень.

Викладення основного матеріалу. Сучасний стан фінансового моніторингу в Україні, зокрема на ринку цінних паперів, обумовлений цілою низкою зовнішніх і внутрішніх чинників, які здійснювали відповідний вплив протягом всього періоду його розвитку. В сучасній літературі поняття моніторинг втратило своє первісне значення регулярного процесу спостереження. Це стосується й фінансового моніторингу. Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - базового закону), фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу [1].

Базовим законом визначено дві групи суб'єктів фінансового моніторингу:

1) суб'єкти первинного моніторингу:

а) суб'єкти надання фінансових послуг: банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; платіжні організації, учасники або члени платіжних систем, еквайрингові та клірингові установи; товарні, фондові та інші біржі; професійні учасники ринку цінних паперів; оператори поштового зв'язку та інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів; філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;

б) спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу: суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна; суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них за певних умов; суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри; нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, фізичні особи-підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;

в) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги;

2) суб'єкти державного фінансового моніторингу: Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах надання послуг поштового зв'язку та економічного розвитку, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг; Державна служба фінансового моніторингу.

Основними суб'єктами первинного фінансового моніторингу на ринку цінних паперів є професійні учасники ринку цінних паперів та їх відокремлені підрозділи. Вони організують і проводять фінансовий моніторинг відповідно до Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.03.2016 р. №309. Дія цього Положення не поширюється на банки (філії) іноземних банків, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. У корпоративних інвестиційних фондах організація та проведення первинного фінансового моніторингу здійснюються компанією з управління активами [2].

З метою забезпечення належного здійснення первинного фінансового моніторингу його суб'єкти призначають відповідального за нього працівника із врахуванням встановлених вимог. Відповідальний працівник очолює та координує внутрішню систему первинного фінансового моніторингу. Протягом трьох робочих днів з дати призначення відповідального працівника, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції, суб'єкт первинного фінансового моніторингу подає Державній службі фінансового моніторингу України інформацію, необхідну для взяття його на облік, а в подальшому повинен протягом трьох робочих днів подавати зміни до поданої при взятті на облік інформації у разі їх виникнення. Інформація подається у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 5.08.2015 р. №522 «Деякі питання організації фінансового моніторингу» [3].

Відповідальний працівник не рідше одного разу на місяць, але не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, складає письмові звіти довільної форми про виявлені фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та заходи, які були вжиті для реалізації відповідних положень чинного законодавства. Документальною підставою проведення первинного фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів є Правила фінансового моніторингу і Програма здійснення фінансового моніторингу, які затверджуються такими учасниками.

Правила фінансового моніторингу є окремим єдиним внутрішнім документом учасника ринку цінних паперів, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб'єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та визначають процедуру реалізації фінансового моніторингу.

Програма здійснення фінансового моніторингу є окремим внутрішнім документом учасника ринку цінних паперів, що розкриває план організаційних заходів для проведення первинного фінансового моніторингу. Програма містить порядок доступу до Правил фінансового моніторингу, порядок підготовки персоналу суб'єкта первинного фінансового моніторингу та заходи з термінами їх виконання та визначенням відповідальних осіб.

Професійний учасник ринку цінних паперів як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта у встановлених законодавством випадках. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу з метою з'ясування джерел походження коштів та активів таких осіб зобов'язаний проаналізувати надану клієнтом інформацію та інформацію, отриману з інших джерел, та зробити обґрунтований висновок щодо наявності потенційних та реально достатніх фінансових можливостей для проведення або ініціювання проведення фінансових операцій на відповідні суми.

Відповідно до розроблених критеріїв суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють рівень ризику клієнтів (низький, середній, високий) щодо легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. У разі встановлення неприйнятно високого рівня ризику клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовити йому у встановленні ділових відносин або у проведенні фінансової операції. У разі встановлення клієнту середнього рівня ризику суб'єкт первинного фінансового моніторингу застосовує додаткові заходи щодо перевірки ідентифікаційних даних клієнта або його представника.

Залежно від виду професійної діяльності на ринку цінних паперів існують особливості здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів. Депозитарна установа здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта у випадку укладання договору про обслуговування рахунку в цінних паперах. Торговці цінними паперами здійснюють ідентифікацію та верифікацію клієнта за дилерським договором та клієнта за договором на виконання.

Відповідно до статті 6 базового закону суб'єкти первинного фінансового моніторингу, у т.ч. професійні учасники ринку цінних паперів, зобов'язані стати на облік у Державній службі фінансового моніторингу України. Станом на 1.01.2019 р. на такому обліку перебували 24 603 суб'єктів первинного фінансового моніторингу, у т.ч. 13,4 тис. відокремлених підрозділів. Структуру суб'єктів первинного фінансового моніторингу, що перебували на обліку у Держфінмоніторингу у 2014-2018 рр., подано на рис.

Структура суб'єктів первинного фінансового моніторингу, що перебували на обліку у Держфінмоніторингу у 2014-2018 рр.

Учасники ринку цінних паперів передають до Державної служби фінансового моніторингу України інформацію про фінансові операції, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу або щодо яких є підозри у причетності до відмивання коштів або фінансування тероризму. Станом на 1.01.2019 р. Державною службою фінансового моніторингу України наростаючим підсумком отримано та оброблено майже 37,4 млн. інформаційних повідомлень про фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, з яких приблизно 10 млн. повідомлень надійшли протягом 2018 р. Динаміку отримання Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції та формування за ними досьє подано у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка отримання Державною службою фінансового моніторингу повідомлень про фінансові операції та формування досьє

Кількість отриманих Держфінмоніторингом повідомлень про фінансові операції постійно зростає, проте темпи приросту постійно сповільнюються. Кількість сформованих за отриманими повідомленнями досьє також постійно зростала, проте різними темпами. У 2018 р. на одне сформоване досьє припадало 3 336 інформаційних повідомлень, а в 2014 р. - 659. Тому, попри зростання випадків інформування про сумнівні операції, їх результативність не є високою, зважаючи на динаміку сформованих за цими повідомленнями досьє.

Левова частка інформаційних повідомлень про фінансові операції (з 2015 р. - на рівні 99%,) - це повідомлення банківської системи, тоді як можливості фінансового моніторингу у небанківському секторі, зокрема на ринку цінних паперів, використовуються недостатньо (таблиця 2). Причинами тому може бути брак методичного забезпечення та складність контролю належного виконання небанківськими суб'єктами первинного фінансового моніторингу відповідних обов'язків.

Таблиця 2. Структура інформаційних повідомлень про фінансові операції за секторами фінансового ринку

Серед небанківських установ - суб'єктів первинного фінансового моніторингу за часткою поданих до Держфінмоніторингу інформаційних повідомлень про фінансові операції професійні учасники ринку цінних паперів вийшли на перше місце за результатами 2018 р. Страхові компанії, які до зазначеного року завжди були попереду, відповідно перемістились на друге місце. Ці два типи суб'єктів первинного фінансового моніторингу разом подали до Держфінмоніторингу приблизно 90% від усіх інформаційних повідомлень від небанківського сектору (таблиця 3). Тому можна констатувати істотні перспективи для розвитку фінансового моніторингу саме на ринку цінних паперів.

Таблиця 3. Структура інформаційних повідомлень про фінансові операції, що надійшли від установ небанківського сектору до ДСФМУ у 2014-2018 рр.

У схемах легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, в якості фінансових інструментів насамперед використовувалися цінні папери з ознаками «фіктивності» і так звані «сміттєві» цінні папери. Тому важливим питанням є ефективність контролю за порядком реалізації первинного фінансового моніторингу на ринку цінних паперів, яка забезпечується в процесі проведення державного фінансового моніторингу.

Відповідальність за реалізацію державного фінансового моніторингу на ринку цінних паперів України несе Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Саме ця установа здійснює функції нагляду та регулювання за діяльністю учасників ринку цінних паперів разом із спеціалізованим органом виконавчої влади з питань фінансового моніторингу - Державною службою фінансового моніторингу України, на яку покладено не тільки збір, обробку й аналіз інформації про підозрілі фінансові операції, а й повноваження передавати узагальнені матеріали правоохоронним органам, за умов достатності підстав вважати фінансову операцію пов'язаною з легалізацією «брудних» коштів або фінансуванням тероризму.

У сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму НКЦПФР має такі повноваження [5]:

- здійснювати нагляд за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу шляхом, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок професійних учасників ринку цінних паперів, в тому числі виїзних;

- забезпечувати надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб'єктам первинного фінансового моніторингу - професійним учасникам ринку цінних паперів;

- здійснювати регулювання та нагляд з урахуванням політики, процедур та систем контролю, оцінки ризиків з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб'єктами первинного фінансового моніторингу, та зменшення ризиків під час діяльності професійних учасників ринку цінних паперів;

- вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а в разі виявлення порушень вимог законодавства вживати заходів, передбачених законом;

- проводити перевірку організації професійної підготовки працівників і керівників підрозділів, відповідальних за проведення фінансового моніторингу у професійних учасників ринку цінних паперів;

- інформувати Державну службу фінансового моніторингу України з метою виконання покладених на неї завдань про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та заходи, вжиті для їх усунення;

- щорічно, але не пізніше січня наступного року, надавати Державній службі фінансового моніторингу України узагальнену інформацію про дотримання суб'єктами первинного фінансового моніторингу - професійними учасниками ринку цінних паперів - вимог законодавства у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті для їх усунення;

- забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб'єктів первинного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;

- погоджувати із Державною службою фінансового моніторингу України проекти будь-яких нормативно - правових актів з питань, пов'язаних з виконанням вимог базового закону;

- подавати Державній службі фінансового моніторингу України інформацію, зокрема документи, необхідні для виконання покладених на неї завдань (за винятком інформації про особисте життя громадян), у порядку, визначеному законодавством;

- у випадках, встановлених законодавством, вживати заходів для недопущення формування статутних фондів відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити;

- використовувати інформацію Державної служби фінансового моніторингу України щодо ознак порушення суб'єктами первинного фінансового моніторингу - професійними учасниками ринку цінних паперів - вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму для встановлення наявності таких порушень.

Порядок реалізації контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку (ринку цінних паперів) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення затверджено рішенням НКЦПФР від 17.07.2015 р. №1038 [6]. Згідно зі звітними даними НКЦПФР, протягом 2018 р. нею було проведено 67 перевірок суб'єктів первинного фінансового моніторингу - професійних учасників ринку цінних паперів (37 планових та 30 позапланових). У розрізі видів професійної діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу на фондовому ринку було перевірено 25 торговців цінними паперами (порушення виявлено в діяльності 22 суб'єктів); 22 торговців цінними паперами - депозитарних установ (порушення виявлено у діяльності 18 установ); 1 депозитарну установу (без виявлення порушень); 18 компаній з управління активами (виявлені порушення в діяльності 11 компаній); 1 фондову біржу (із виявленням порушень). При цьому 69% від усіх виявлених порушень - це порушення вимог базового Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» [7].

Узагальнюючи результати перевірочної роботи, було визначено такі типові порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу на ринку цінних паперів, зокрема порушення щодо:

- здійснення управління ризиками й проведення оцінки ризику клієнта (25% від усіх правопорушень);

- ідентифікації та верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта й уточнення інформації про клієнта (18% відповідно);

- забезпечення виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу (15%);

- подання Державній службі фінмоніторингу інформації для взяття на облік чи неподання відомостей про зміни інформації, яка стала підставою для взяття суб'єкта на облік; повідомлення ДСФМ про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу (14%);

- забезпечення розробки та постійного оновлення правил і програм проведення фінансового моніторингу (8%);

- призначення відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу (7%);

- проведення аналізу відповідності фінансових операцій клієнта наявній інформації про зміст його діяльності й фінансовий стан (4%);

- зберігання документів щодо ідентифікації і вивчення фінансової діяльності осіб, що здійснюють фінансові операції, та саме проведених ними фінансових операцій (1%).

Інші 8% порушень є нетиповими [7].

Державна служба фінансового моніторингу України за результатами типологічних досліджень констатує, що привабливість фондового ринку для відмивання злочинних доходів зумовлена великою кількістю його професійних учасників, серед яких ховаються суто технічні установи, створені під конкретні тіньові фінансові операції. Після проведення таких операцій зазначені учасники анулюють свої ліцензії або просто зникають, що виявляється набагато пізніше. Тепер щодо цінних паперів, які використовуються в тіньових фінансових операціях. Вексель утримує перші позиції серед фінансових інструментів, що використовуються для відмивання злочинних доходів через відсутність єдиного державного реєстру векселів, що унеможливлює належний контроль за їх випуском. Типова тіньова операція - покупець виписує в оплату товарів, робіт чи послуг продавцю вексель з бланковим індосаментом. Також поширеним інструментом у відмиванні злочинних доходів є ощадні сертифікати, що фізична особа може придбати у юридичної, яка розмістила кошти на депозит у банківській установі та в подальшому отримати за ними кошти. Все частіше для тіньових операцій почали використовуватися облігації внутрішньої державної позики, які придбаються за заниженою вартістю та в подальшому продаються за ринковим курсом [8].

Результати відповідних досліджень доводять, що при відмиванні коштів через фондовий ринок найчастіше використовуються такі цінні папери [9]: цінні папери, емітовані підприємствами з ознаками фіктивності; цінні папери, що обертаються на позабіржовому ринку; векселі з обігом більше 3 років чи виписані новоствореними підприємствами; ощадні (депозитні) сертифікати на пред'явника; облігації внутрішньої державної позики, які придбані не за ринковою вартістю.

Висновки. За результатами проведеного дослідження можна констатувати наступне. Вітчизняний ринок цінних паперів має істотні можливості для відмивання коштів злочинного походження, зважаючи на свою нерозвиненість, істотний рівень тінізації та загальну фінансово-економічну ситуацію в країні. За таких умов гальмується реформування фондового ринку та підвищення прозорості фінансових відносин, знижується дієвість державного контролю фінансових потоків, виникають численні можливості для фінансових оборудок тощо. Зазначене свідчить про необхідність підвищення ефективності фінансового моніторингу як основного інструменту протидії легалізації доходів та проведенню тіньових оборудок на ринку цінних паперів, і наразі для цього є підстави.

За результатами 2018 р. серед небанківських установ - суб'єктів первинного фінансового моніторингу професійні учасники ринку цінних паперів вийшли на перше місце за часткою поданих до ДСФМ інформаційних повідомлень про фінансові операції, випередивши страхові компанії, які до зазначеного року завжди були на першій позиції. Разом ці установи протягом 2014-2018 рр. забезпечували приблизно 90% від усіх інформаційних повідомлень про фінансові операції до Держфінмоніторингу від небанківського сектору. Причому за аналізований період кількість поданих професійними учасниками фондового ринку інформаційних повідомлень до ДСФМ зросла у 8,6 рази, а їхня частка серед повідомлень від установ небанківського сектору - у 3 рази. Кількість зазначених учасників, що стали на облік як суб'єкти первинного фінансового моніторингу, за вказаний період також істотно збільшилася.

Через нестачу відповідних статистичних даних неможливо визначити ефективність фінансового моніторингу саме на ринку цінних паперів України, проте результати аналізу наявних показників Держфінмоніторингу та НКЦПФР свідчать про низьку ефективність фінансового моніторингу, зважаючи на істотне зменшення співвідношення сформованих досьє та інформаційних повідомлень про фінансові операції, а також співвідношення якісних та кількісних показників контролюючої роботи у зазначеній сфері.

Результати контролюючої роботи у сфері фінансового моніторингу доводять, що найпоширенішими способами відмивання «брудних» коштів на ринку цінних паперів є такі [9]:

- використання коштів з невідомими джерелами походження для придбання «сміттєвих» цінних паперів підприємства з ознаками фіктивності;

- використання у фінансових операціях новостворених професійних учасників фондового ринку, підставних осіб і підприємств з ознаками фіктивності;

- пред'явлення до сплати векселів, отриманих фізичними особами в результаті фіктивного продажу або підробленого індосаменту, та конвертація отриманих коштів у готівку;

References

1. Pro zapobihannia ta protydiiu lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia: Zakon Ukrainy vid 14.10.2014 r. №1702-VII [On the prevention and counteraction to the legalization (laundering) of proceeds of crime, the financing of terrorism and the financing of the proliferation of weapons of mass destruction: Law of Ukraine of October 14, 2014 No. 1702-VII]. URL: http://zakon0.rada.gov.ua /laws/show/1702-18.

2. Pro Polozhennia pro zdiisnennia finansovoho monitorynhu profesiinymy uchasnykamy rynku tsinnykh paperiv: Rishennia Natsionalnoi komisii z tsinnykh paperiv ta fondovoho rynku vid 17.03.2016r. №309 [On the Regulation on financial monitoring by professional participants of the securities market: Decision of the National Commission on Securities and Stock Market dated March 17, 2016 No. 309.]. URL: https://gov.ua/document/download/309_2016

3. Deiaki pytannia orhanizatsii finansovoho monitorynhu: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 5.08.2015 r. №522 [Some issues of financial monitoring organization: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 5.08.2015 No. 522]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-2015-%D0% BF

4. Zvity pro diialnist Derzhavnoi sluzhby finansovoho monitorynhu Ukrainy [Reports on the activity of the State Financial Monitoring Service of Ukraine]. URL: https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/funkcional/zviti-pro-diyalnist

5. Natsionalna komisiia z tsinnykh paperiv ta fondovoho rynku [National Securities and Stock Market Commission]: Ofitsiinyi sait. URL: https://www.nssmc.gov.ua

6. Pro zatverdzhennia poriadku realizatsii kontroliu za dotrymanniam profesiinymy uchasnykamy fondovoho rynku (rynku tsinnykh paperiv) vymoh zakonodavstva u sferi zapobihannia ta protydii lehalizatsii (vidmyvanniu) dokhodiv, oderzhanykh zlochynnym shliakhom, finansuvanniu teroryzmu ta finansuvanniu rozpovsiudzhennia zbroi masovoho znyshchennia: Rishennia NKTsPFR vid 17.07.2015 r. №1038 [On approval of the procedure for monitoring the observance by the professional participants of the stock market (securities market) of the requirements of the legislation in the field of prevention and counteraction to the legalization (laundering) of proceeds from crime, terrorist financing and financing the proliferation of weapons of mass destruction 2015: Decision N.07.07. №1038]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0955-15

7. Zvity pro diialnist Natsionalnoi komisii z tsinnykh paperiv ta fondovoho rynku [Activity reports of the National Securities and Stock Market Commission]. URL: https://www.nssmc.gov.ua/about-us/annual-reports/

8. Derzhavna sluzhba finansovoho monitorynhu Ukrainy [State Financial Monitoring Service of Ukraine]: Ofitsiinyi sait. URL: http://sdfm.gov.ua

9. Typolohichni doslidzhennia Derzhavnoi sluzhby finansovoho monitorynhu Ukrainy za 2016, 2015, 2014 roky [Typological studies of the State Financial Monitoring Service of Ukraine for 2016, 2015, 2014]. URL: https://fiu.gov.ua/pages/dijalnist/tipologi/tipologi-derzhfinmonitoringu/tipologiczni-doslidzhennja-derzhavno-sluzhbi - finansovogo-monitoringu-ukrani-za-2016-20152014-roki.html

Размещено на Allbest.ru