Рейтингова оцінка діяльності банків як інструмент аналізу фінансового стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рейтингова оцінка діяльності банків як інструмент аналізу фінансового стану

Марія Віталіївна Рисін

Анотація. Розкрито сутність рейтингової оцінки банківської діяльності, виокремлено класифікаційні ознаки і принципи побудови банківських рейтингів. Здійснено аналітичний огляд функціонування банківської систе-ми України за 2013 рік, проаналізовано основні показники, що характеризують її функціонування, здійснено вибірковий аналіз надійності та ефективності восьми вітчизняних банків. Проаналізовано зарубіжний до-свід рейтингування діяльності банків міжнародними рейтинговими агентствами.

Ключові слова: рейтинг, банківський рейтинг, надійність банку, методика рейтингової оцінки, рейтингове агентство.

Вступ. Оцінка надійності банків є актуальною проблемою як для банківських установ, яким слід оцінювати своїх партнерів і конкурентів, так і для їх клієнтів, що оцінюють діяльність банків за багатьма критеріями. У зв'язку з цим з'являється необхідність визначення фінансового стану банку, його можливос-тей, оцінки ділової репутації, слабких сторін, а також можливості надання прогнозної оцінки його діяль-ності.

Пошук «ідеального банку» з позиції клієнта і на-дійного й стійкого до коливання ринкових чинників з позицій регулятора зумовили потребу дослідження принципів, критеріїв, методів оцінювання надійності, ефективності та фінансової стійкості банківської ді-яльності.

Проблемами рейтингового оцінювання банків в Україні займалися такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як: О. Богатов, В. Вітлінський, Л. Долінський, В. Ко-четков, В. Кромонов, О. Лаврушин, М. Месер, І. Пара- сій-Вергуненко, О. Пернарівський, І. Пасічник, Д. Плі- он, Дж. Сінкі, Ч. Тапієро, І. Фішер, Є. Ширинська,

О. Шматов та інші.

Постановка завдання. Метою статті є визначення економічної сутності рейтингової оцінки діяльності банківських установ, узагальнення вітчизняного і за-рубіжного досвіду рейтингування фінансового стану банків та вдосконалення методики рейтингування ді-яльності вітчизняних банків.

Результати. В Україні банківські структури оці-нюються за допомогою рейтингової системи CAMELS Національного банку України [1]. Методику аналізу розроблено і використовується вона у США, полягає у визначенні загального стану банку на підставі єди-них критеріїв, які охоплюють діяльність банку за всі-ма напрямами. Метою оцінювання діяльності банків за рейтинговою системою CAMELS НБУ є визначення банків, у яких незадовільний фінансовий стан, опера-ції або менеджмент мають недоліки, що можуть при-звести до банкрутства банку, потребують посиленого контролю з боку служби банківського нагляду Націо-нального банку України і вжиття відповідних заходів для виправлення цих недоліків у діяльності банку та стабілізації його фінансового стану. Основним недолі-ком рейтингової системи CAMELS є, те що вона нале-жить до закритих рейтингових методик і її висновки використовуються виключно органами банківського нагляду НБУ

Аналіз та узагальнення теоретичних основ і прак-тичних напрацювань у сфері аналізу фінансового ста-ну банку та оцінки ефективності діяльності дали змо-гу визначити економічну сутність понять «рейтинг» і «банківський рейтинг». рейтинговий банк надійність

Рейтинг - це встановлення узагальнювальної оцін-ки фінансового стану банку за стандартизованою сис-темою показників, що дозволяє розглядати всі банки з єдиної позиції [2].

Банківський рейтинг - це інструмент демонстрації інвестиційної привабливості банку через уміння його менеджменту професійно і прибутково працювати в такій складній сфері, якою є фінансовий бізнес.

Побудова системи рейтингового оцінювання бан-ків вимагає дотримання ключових принципів (рис.).

Рис. Принципи побудови системи рейтингової оцінки банків

Зазначимо, що в основі побудови рейтингу закла-дені принципи побудови та оцінки банківської діяль-ності, які спрямовані на інтегровану, актуальну і спра-ведливу оцінку фінансової звітності та інших джерел інформації щодо інтерпретації поточного фінансово-го стану. Так, рейтингова оцінка повинна комплексно охоплювати всі аспекти банківської діяльності, місти-ти набір коректних показників та методів розрахунку, спосіб згортки досліджуваних показників в інтеграль-ну оцінку і визначення вагових коефіцієнтів, бути не-залежною щодо оцінок інших банків.

На думку І. В. Пасічника, найбільш повною є така класифікація рейтингових методик:

• за формою власності - державні і недержавні;

• сферою розповсюдження - національні і між-народні;

• ступенем прозорості - відкриті і закриті;

• формою спостереження - комбіновані і дис-танційні;

• способом згортки - адитивні і мультипліка- тивні;

• формою подання - числові, літерні і графічні;

• моделлю показника - статичні і динамічні;

• методом побудови - бальні та індексні;

• способом оцінювання - експертні, бухгалтер-ські і мішані [4].

Номерні методики передбачають обчислення су-купності значень обсягових та інших показників фінан-сового стану банків і присвоєння всім банкам певного місця в рейтингу за кожним з оцінюваних показників. Ці методики є досить простими, але вони фактично не дозволяють оцінити фінансову стійкість банків. Бальні методики дозволяють отримати інтеграль-ну оцінку фінансового стану банку в балах, що при-своюються за кожним показником за шкалою, визна-ченою експертами, і за загальною сумою балів банк за-раховується до певної категорії. Найпопулярніша се-ред бальних методик - рейтингова система CAMELS, що використовується в Україні з додатковими факто-рами, доповненими вітчизняними фахівцями. Регресійна методика визначає певну сукупність банків, розраховує значення факторних показників щодо кожного банку і середніх за сукупністю. З ме-тою елімінування масштабу показників обчислюють узагальнювані показники як відношення показників окремих банків до середнього значення за сукупністю, потім усереднюються узагальнювані показники шля-хом розрахунку середніх величин [5].

Індексна методика базується на багатофакторних індексних моделях, що характеризують взаємозв'язок інтегрального (рейтингового) показника з показника-ми фінансового стану банків [3].

Спірним питанням є кількість показників, необ-хідних для побудови рейтингу, оскільки одні автори наполягають на мінімумі (ключових показниках), інші - на максимальній кількості різнопланових показни-ків, які всебічно висвітлюють діяльність банківської установи. На основі аналізу вітчизняного і зарубіж-ного досвіду побудови системи рейтингової оцінки виокремимо ключові критерії аналізу надійності та фінансового стану банку:

• ліквідність банку;

• структура, концентрація і стабільність ресурс-ної бази;

• диверсифікація і якість активів;

• ефективність діяльності, рентабельність;

• ступінь чутливості банку до виникнення не-сприятливих економічних, політичних (зов- ніш ніх) чинників;

• наявність підтримки і можливість залучення банком ресурсів [5].

Федеральна резервна система США для експрес- аналізу оцінки депозитної привабливості банку вико-ристовує методику FIMS (з подальшим застосуванням CAMELS). При складанні рейтингу FIMS розрахову-ється більше ніж 30 коефіцієнтів, основними з яких є якість активів і стан капіталу банку. Для прикладу, у Німеччині центральний банк для визначення надій-ності діяльності банків використовує систему BAKIS, яка базується на розрахунку 47 коефіцієнтів.

Відоме фахове видання Bloomberg здійснює оцін-ку найсильніших банків світу на основі оцінки таких показників, як відношення капіталу першого рівня до активів зважених на ризик, відношення необслугову- ваних активів (з поганою якістю) до загального обсягу активів, співвідношення депозитів до фінансування, коефіцієнт ефективності (порівняння доходів і витрат). Банки оцінюються за кожним із критеріїв, а отримані значення зважуються (ранжируються) та об'єднуються, щоб визначити загальні оцінки банків. Кредитори, що показали збиток протягом звітного періоду або що не пройшли останній стрес-тест Федеральної резервної системи, не включаються до переліку.

Рейтингові методики оцінювання ефективності ді-яльності банків постійно розвиваються і вдосконалю-ються разом із розвитком банківських систем, у мето-дику оцінки включаються нові фактори впливу і нові складові.

Однак сьогодні, в умовах фінансової нестабільнос-ті, постає питання про структурну перебудову мето-дики рейтингування, застосування нових методів та підходів до оцінки ризиків.

Провідні міжнародні рейтингові агентства Standard & Poor's, Fitch Ratings, Moody's Investors' Service завою-вали бездоганну репутацію на ринку Європи і США.

Здійснивши порівняльний аналіз кредитних рей-тингів міжнародних рейтингових агентств, наведемо порівняльну шкалу оцінювання надійності банків-ської установи (табл. 1).

В Україні відкриті рейтингові оцінки діяльнос-ті банківських установ здійснюють такі рейтингові агентства, як «ІВІ-Рейтинг», «Рюрік», «Експерт-Рей- тинг», «Кредит-Рейтинг», «Українське кредитно-рей- тингове агентство», «Стандарт-Рейтинг» та інші.

Рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» 2012 року за рішенням НКЦПФР отримало свідоцтво про вклю-чення до Державного реєстру уповноважених рейтин- гових агентств. У своїй діяльності використовує такі прогнози кредитних рейтингів:

• стабільний прогноз вказує на відсутність на поточний момент передумов для зміни рей-тингу протягом року;

• позитивний прогноз вказує на можливість підвищення рейтингу протягом року при збе-реженні позитивних тенденцій і нівелюванні поточних ризиків;

Оцінка кредитного рейтингу вітчизняних банків дозволила визначити основні тенденції, які впливали на платоспроможність банків 2013 року. Так, більшу частину року українська банківська система оперу-вала в умовах відносно стабільної гривневої ліквід-ності (середньорічний показник коррахунків - 25,1 млрд грн, проти 16,9 млрд грн у 2012 році) і стрима-них девальваційних очікувань. Також 2013 року від-носно стабільною була вартість гривневого ресурсу, що сприяло активізації банківського кредитування (+11,9% р/р) як корпоративних клієнтів, так і фізич-них осіб. Істотне перевищення темпів зростання кре-дитного портфеля (11,9%) над зростанням номіналь-ного ВВП (3,2% р/р) призвело до зростання показника насиченості економіки кредитними коштами до 62,3% до кінця 2013 року, проти 57,4% на кінець 2012-го [6].

Продемонструймо динаміку основних показників діяльності банків у 2010-2013 роках (табл. 2).

За даними табл. 2 спостерігаємо скорочення кіль-кості банків з іноземним капіталом у 2013 році. Свою діяльність в Україні остаточно завершили шведський Сведбанк і грецький Астра банк (покупець Микола

У 2014 році стало відомо про закриття угоди щодо купівлі Правексбанку, який належить італійській гру-пі Intesa Sanpaolo, українською DF груп (Дмитро Фір- таш), а Банк Кіпру перейшов у власність російського Альфа банку. Таким чином, на кінець року (без ураху-вання останніх двох угод) композиція активів укра-їнської банківської системи за структурою власності була такою: державні банки -18% (2012 року - 18%), західні банки - 15% (2012 року - 20%), російські банки

- 11% (2012 року - 12%), банки з українським приват-ним капіталом - 56% (2012 року - 49%).

Лідерами ж зростання були банки з українським приватним капіталом, зростання активів яких стано-вило 28% р/р як за рахунок органічного зростання, так і за рахунок «поглинання» інших фінансових уста-нов та/або скуповування кредитних портфелів. Так, лідерами зростання 2013 року були Дельта банк (+85% р/р), Брокбізнесбанк (+71% р/р), ВіЕйБі Банк (+59% р/р), «Київська Русь» (+50% р/р), ФідоБанк (+42% р/р).

І навпаки, лідерами зі скорочення активів вияви-лися Кредит Дніпро (-30% р/р), ВТБ (-26% р/р), ІНГ банк (-16% р/р), Райффайзен Банк Аваль (-9% р/р), ОТП (-8% р/р).

Для аналізу фінансової стійкості та рейтингової оцінки вітчизняних банків у поточному, 2014 році здійснимо вибірку по дві банківські установи з кожної групи банків (згідно з класифікацією НБУ), зокрема, які функціонують на території Західного регіону. Ме-тодичною основою використаємо класичну методику В. Кромонова і зарубіжну методику Euromoney.

Згідно з методикою В. Кромонова для складання загальної формули надійності вводиться поняття іде-ального банку, який задовольняє основні критерії на-дійності. Для того, щоб привести всі коефіцієнти до сумірних значень, коефіцієнти k3 і k6 ділять на 3, інші

- на 1. Потім розраховують питому вагу кожного з уже наведених до сумарного значення коефіцієнтів. Зо-крема, найбільший інтерес для вкладників має коефі-цієнт k1, його максимальна питома вага - 45. Другим за значущістю є коефіцієнт k2, питома вага - 20, потім відповідно к3 - 10, к4 - 15, к5 і к6 - по 5. Загальна фор-мула надійності є такою:

N = 45 х к1 + 20 х к2 + 10 х ( к3/3) +

+ 15 х к4 + 5 х к5 + 5 х (к6/3).

Отже, загальна формула надійності враховує особ-ливості структури пасивів і активів комерційного банку.

Оціночна шкала підсумкової рейтингової оцінки надійності така:

- 90-100 - рейтинг 1 - сильний;

- 70-89 - рейтинг 2 - задовільний;

- 50-69 - рейтинг 3 - посередній;

- 30-49 - рейтинг 4 - граничний;

- менш 30 - рейтинг 5 - незадовільний [4]. Розрахуємо рейтинг окремих банків на основі да-них публічної фінансової звітності (табл. 3).

Таблиця 3

З даних табл. 3 бачимо, що найбільші показни-ки мають банки IV групи - Ідея Банк і банк «Львів». Отримане значення рейтингового показника на-дійності характеризується як граничне (рейтинг 4). Щодо решти банків, то їхній рейтинг є незадовільним (рейтинг 5), зокрема найгірші показники в Укрексім- банку (I група) і ОТП Банку (II група). З цього можна зробити висновок, що група, до якої належить банк, не може бути показником для визначення фінансової стабільності банку.

Оскільки важливим аспектом будь-якої методики оцінки фінансового стану є всебічність та об'єктивність рейтингової оцінки, тому, здійснивши аналіз на основі параметричних коефіцієнтів методики В. Кромонова, можна зробити висновок, що методика робить акцент на стійкості банківської установи, а це є об'єктивним мірилом конкурентоспроможності банків.

Аналогічна ситуація спостерігається і з методи-кою Euromoney. Її розробила Асоціація комерційних банків Латвії на базі методики розрахунку рейтингу ефективності банків Euromoney із заміною якісних факторів на показники достатності капіталу, величини балансового капіталу та активів. Інтегральний показ-ник розраховуємо за формулою:

N = 15 х ROE + 10 х ROA + 10 х CIN + 10 х NIM + 15 х NI + 15 х CA + 10 х ASSETS + 15 х CAPITAL,

де ROE - прибутковість капіталу; CA - показник достатності капіталу;

ROA - прибутковість активів; ASSETS - активи банку (валюта активу балансу);

CIN - співвідношення доходів і витрат; CAPITAL - балансовий капітал [9].

NIM - чиста процентна маржа; Проаналізуймо надійність обраних банків за методикою Euromoney в табл. 4.

NI - чистий прибуток;

Результати, отримані за методикою Euromoney, за-лежать від рівня розвитку комерційного банку і його рентабельності. Зважаючи на досить незначну кіль-кість показників у цій моделі, можна зробити висно-вок: що вище значення цих показників в оцінюваного банку, то вищий у кінцевому підсумку він отримує рейтинг. Така ситуація в будь-якому разі не може бути позитивною для рейтингової методики. Відпо-відно, лідерами, згідно з результатами розрахунків, виступають банки І групи (ПриватБанк та Укрексім- банк), аутсайдерами - банки IV групи (Ідея Банк і банк «Львів»).

Основна проблема ранжирування банків за ступе-нем надійності в цілому полягає в тому, що найчас-тіше два банки виявляються незрівняними в цілому, тобто за якимись показниками один банк виявляєть-ся кращий за інший, а за іншими - гірший. Ще одним проявом такої неможливості порівняння є і те, що за різними початковими характеристиками «якнайкра-щими» і «якнайгіршими» є різні банки.

Цікавим є дослідження тенденцій розвитку бан-ківського бізнесу на світових ринках. Так, за оцінка-ми Moody's Investors' Service, індекс стрес-тестування ліквідності компаній у США на початок травня 2014 року продовжував знижуватись і досягнув значення 3,7%. Зниження показника показує, що більшість аме-риканських фінансових компаній спекулятивної кате-горії мали значні доходи. Крім того, цей індекс ліквід-ності, що розраховується рейтинговим агентством, як правило, має тенденції до зростання тоді, коли загаль-на ліквідність на ринку починає зменшуватись.

Корпоративні доходи компаній були відносно ста-більними в першому кварталі 2014 року, ця стабіль-ність продовжує підтримувати ліквідність, водночас спостерігається високий попит інвесторів на ризико-вані боргові інструменти, що дозволяє компаніям ви-конувати свої строкові зобов'язання.

Щодо оцінки експертами індексу стрес-тестування про укладені угоди, цей показник залишився на рів-ні 2,3% у квітні 2014 року, що вказує на ймовірність компаній спекулятивної категорії порушити терміни виконання зобов'язань протягом наступних 12-15 місяців. Індекс залишається нижчим від його значен-ня на кінець 2013-го у 2,7%. Багато компаній спеку-лятивного класу були відносно вільні від строкових обмежень завдяки скромним розширенням корпора-тивних прибутків, сильному зростанню банківського кредитування. Найбільш популярними емітентами цінних паперів серед банків визначено Deutsche Bank AG, BNP Paribas, Barclays Bank PLC [10].

Загалом, балансова звітність американських бан-ків, за оцінками Moody's, демонструє сильні позиції щодо оцінки надійності діяльності. Це пояснюється жорсткими вимогами до капіталу та управління лік-відністю.

Висновки. Світова фінансова криза показала, що існує необхідність у вдосконаленні систем рейтин- гової оцінки: вони повинні не лише констатувати стан банківських установ, а й прогнозувати виник-нення криз задля вчасного реагування на них. Адже недооцінка системного, операційного ризиків, недо-статній рівень та якість менеджменту впливають на результати діяльності і фінансовий стан банківської установи.

Більшість відкритих рейтингових оцінок не врахо-вують вплив зовнішніх ризиків на діяльність об'єкта рейтингової оцінки або якісних показників, показ-ників рентабельності. Не всі рейтингові методики побудовані з урахуванням принципів комплекснос-ті, коректності та інформаційної односпрямованості показників. Актуальним на сьогодні є застосування стрес-тестування банків із використанням зарубіж-ного досвіду щодо вдосконалення методики стрес- тестування у США.

Рейтингову оцінку клієнти і контрагенти банку розглядають як індикатор його надійності та фінансо-вої стійкості. Тому рейтингування діяльності банків, з одного боку, сприяє визначенню місця певного банку серед інших банків; вивченню надійності та ділової активності банку; рекламуванню банку та формуван-ню репутації установи, а з макроекономічного аспекту формує довіру і визначає інвестиційну привабливість банків та банківської системи загалом. Застосування відкритих рейтингових оцінок сприятиме підвищен-ню прозорості та інвестиційної привабливості на-ціональної економіки, а також зниженню системних ризиків за рахунок незалежної професійної оцінки надійності позичальників.

Список використаної літератури

1. Сисоєва Л. Ю. Проблеми рейтингування банків за системою CAMELS / Л. Ю. Сисоєва // Механізм ре-гулювання економіки. - 2012. - № 3. - С. 13-17.

2. Вовчак О. Д. Кредит і банківська справа : підручник / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин. - К., 2008. - 564 с.

3. Колеснік Я. В. Статистичний аналіз достатності капіталу сектору інших депозитних корпорацій / Я. В. Колеснік // Статистика України : науково-інформаційний журнал. - 2011/2012. - № 4. - С. 59-66.

4. Пасічник І. В. Рейтингова оцінка комерційного банку як індикатор його надійності та ефективності / І. В. Пасічник [Електронний ресурс] // Науково-технічний збірник. - № 62. - Режим доступу : http:// eprints.kname.edu.ua/2109/1/245-255.pdf.

5. Гордіца Т. М. Сучасні методики рейтингування банків України: теорія і практика інформаційної від-критості для вкладників грошових коштів [Електронний ресурс] / Т. М. Гордіца. - Режим доступу : http://zbirnuk.bukuniver.edu.ua/ed_work/n_7/23.pdf.

6. Аналітичний огляд «Кредит-Рейтинг» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.credit- rating.ua/img/st_img/AS/2014/25.03.2014/Banking_system_2013.pdf.

7. Основні показники діяльності банків в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. bank.gov.ua.

8. Дані фінансової звітності банків в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank. gov.ua.

9. Домбровський В. С. Розробка автоматизованої моделі рейтингової оцінки банківських установ [Елек-тронний ресурс] / В. С. Домбровський, Д. М. Григор'єв. - Режим доступу : http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=940.

10. Офіційний сайт Moody's [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.moodys.com.

11. Рейтингування як одна з методик оцінювання ефективності роботи банківської системи / І. П. Сенищ // Вісник УБС НБУ - 2010. - №1 (7). - С. 175-179.

Размещено на Allbest.ru