Морське страхування

Суть, види та особливості страхування морських ризиків. Страхування морських суден, вантажів, що перевозяться морським транспортом та відповідальності судновласників. Відповідальність перевізника за порушення правил розміщення та перевезення вантажу.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 10.11.2016
Размер файла 33,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ

План

  • 1. Суть, види та особливості страхування морських ризиків
  • 2. Страхування морських суден (каско)
  • 3. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом
  • 4. Страхування відповідальності судновласників

1. Суть, види та особливості страхування морських ризиків

Морське страхування - один із найдавніших видів страхування зі своїми багатовіковими традиціями. Історія виникнення морського страхування сягає XVI ст., коли в Англії починає розвиватися морська торгівля. Так, у 1601 р. був виданий перший англійський статут, який регулював морське страхування.

В Україні морське страхування тільки починає розвиватися. Нині головним законодавчим актом, що регулює умови морського страхування, є прийнятий 9 грудня 1994 р. Кодекс торговельного мореплавства України, який має окремий розділ VІIІ "Морське страхування".

Кодекс містить важливі положення, що стосуються правового стану судна, екіпажу, організації перевезень, договорів морського перевезення вантажів, пасажирів, буксировки, морського страхування, загальної аварії, порядку відшкодування збитків від аварії суден, меж відповідальності судновласників, порядку пред'явлення і розгляду претензій та позовів, що витікають із договорів морського перевезення і строків позовної давності за ними.

Статтею 242 Кодексу до об'єктів морського страхування віднесено будь-який інтерес, пов'язаний із мореплавством, а саме: судно, у тому числі й таке, що будується, вантажі, фрахт, плата за проїзд, орендна плата, очікуваний від вантажу прибуток і вимоги, що забезпечуються судном, вантажем і фрахтом, заробітна плата, винагороди капітана та інших осіб судового екіпажу, цивільна відповідальність судновласників і перевізника, а також ризик, узятий на себе страховиком (перестрахування).

Існують такі основні види морського страхування такі:

* страхування каско суден на термін;

* страхування каско суден на період будівництва;

* страхування військових і страйкових ризиків;

* страхування ризику втрати фрахту;

* страхування особливих майнових інтересів;

* страхування додаткової відповідальності;

* страхування контейнерів;

* страхування відповідальності судновласників;

* страхування відповідальності фрахтувальників;

* страхування відповідальності суднових агентів;

* страхування відповідальності суднових брокерів.

У сучасному страховому договорі не приймаються на страхування такі ризики:

відповідальність на випадок військових дій;

відповідальність при затриманні в дорозі внаслідок карантину, відповідальність за природне псування товару, самозгоряння, окислення, а також пошкодження товару гризунами.

Статтею 243 Кодексу "Інформація про стан ризику" визначено, що у разі укладання договору страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про обставини, які мають істотне значення для визначення ступеня ризику і відомі або повинні бути відомі страхувальнику, а також відомості, про які запитує страховик. У разі приховування страхувальником істотних відомостей або надання ним неправдивих відомостей страховик має право відмовитися від договору. Крім того, страхувальник зобов'язаний негайно, як тільки йому стане відомо, повідомити страховика про будь-яку істотну зміну, що сталася з об'єктом або відносно об'єкта страхування (перевантаження, зміна способу перевезення). При невиконанні цієї умови, договір морського страхування припиняється з моменту настання змін.

Ушкодження або знищення об'єкта страхування не завжди може розглядатися як страховий випадок. Важливим є те, через що такі збитки сталися. Це пояснюється тим, що страховики беруть на себе відповідальність лише за відомі ризики, які можна спрогнозувати і розрахувати. Саме тому договори страхування мають досить великий перелік винятків із страхових випадків. Тому в полісах поряд із заявою про те, що "застраховано від усіх ризиків", передбачається список застережень і винятків.

У статті 250 "Страхова сума" передбачено, що страхувальник зобов'язаний оголосити суму, на яку він страхує відповідний інтерес. Якщо ця сума нижча за вартість застрахованого інтересу, то страховик відповідає за збитки пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості. Якщо страхова сума, що вказана в договорі морського страхування, перевищує страхову вартість, договір вважається недійсним щодо тієї частини страхової суми, яка перевищує страхову вартість.

В Україні до складу морського страхування відносять також особисте страхування від нещасних випадків на морському транспорті. Це страхування використовується для забезпечення страхового захисту життя і здоров'я членів екіпажів суден, а також пасажирів в Україні на внутрішніх водних маршрутах, і здійснюється відповідно до "Положення щодо обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 959.

Виділяють такі особливості морського страхування:

оскільки на страхування приймаються великі ризики, то воно проводиться не окремими страховиками, а об'єднаннями страховиків, які беруть на себе морські ризики на принципах співстрахування і перестрахування;

міжнародний характер морських перевезень призводить до існування міжнародних угод і правил, на основі яких проводиться страхування і яких повинні дотримуватися національні страховики;

більшість договорів морського страхування укладаються на основі Морського страхового полісу Ллойда та застережень Інституту лондонських страховиків;

елементом ринку морського страхування є Клуби взаємного страхування судновласників, які у більшості випадків забезпечують страхування відповідальності;

договори морського страхування через їхню складність переважно укладаються за посередництвом страхових брокерів, кваліфікація яких дозволяє забезпечити найбільш прийнятне для страхувальника страхове покриття.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 561 створене Морське страхове Бюро України. Членство в бюро є обов'язковою умовою для отримання ліцензії на страхування морських ризиків.

Існують міжнародні організації, що займаються проблемами морського страхування. Ними є:

Міжнародна торгова палата - неурядова міжнародна організація у сфері торгівлі і страхування. Заснована у 1919 р. з метою сприяння вільній торгівлі і приватного підприємництва, падання практичної допомоги комерсантам і виконанню представницьких функцій для бізнесу на урядовому і міжурядовому рівнях. При міжнародній торговій палаті утворено 18 комісій, у тому числі Комісія із страхування, яка спільно із міжнародним союзом морського страхування підготувала порівняльні таблиці умов морського страхування (суден, вантажів, фрахту та ін.) у важливих торгових центрах світу. Міжнародна торгова палата тісно співробітничає з ООН та іншими міжнародними організаціями. Одним із найважливіших документів міжнародної торгової палати є збірник міжнародних правил "Інкотермс", який забезпечує єдине тлумачення основних правил міжнародної торгівлі.

Міжнародна морська організація - спеціалізований заклад ООН, який займається питаннями морського судноходства. Створена у 1948 р. ця організація відповідає за підготовку міжнародних стандартів у формі конвенцій, кодексів, рекомендацій, які використовуються у практиці морського страхування. Міжнародна морська організація займається вивченням конкретних проблем морського судоходства і наданням результатів дослідження зацікавленим державам.

Міжнародний союз морського страхування - об'єднання національних організацій і окремих страхових компаній, які проводять страхування морських суден, вантажів і фрахту. Заснований у 1874 р. у Берліні. Мета союзу - представництво, охорона інтересів і розвиток морського страхування. Членами союзу можуть бути національні і регіональні асоціації морського страхування, комітети морських страховиків та інші організації, цілі яких збігаються з цілями Міжнародного союзу морського страхування. Вищий орган Союзу - Конгрес, який скликається щорічно. Керівними органами між скликаннями Конгресу є Рада і Виконавчий Комітет.

У межах Союзу існують постійно діючі комітети із страхування вантажів, попередження збитків у застрахованих вантажах, із відповідальності перевізника, із загальної аварії, із свободи страхування, із страхування суден, що використовуються у внутрішніх водах, із страхування океанських суден, із страхування відповідальності за забруднення моря.

Союзом розроблені рекомендації щодо забезпечення збереження вантажів, адресованих вантажовласникам, перевізникам, експедиторам. Союз прагне захищати і розвивати інтереси морського страхування, формувати міжнародну політику страхування морської діяльності, відстоювати інтереси страховиків перед вантажо-судновласниками.

2. Страхування морських суден (каско)

Страхування каско суден (СКС) - вид морського страхування, що забезпечує захист судновласників та інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден (далі - судновласників), від ризиків заподіяння збитку через загибель належних їм суден або іншої шкоди належних їм й юридично інакше пов'язаних з ними суден.

На страхування приймають корпус судна (у тому числі й той, що будується) з машинами, устаткуванням, такелажем, фрахт, витратами па спорядження судна та інші витрати, пов'язані з його експлуатацією.

(Фрахт - плата за перевезення судном вантажу і пасажирів).

Згідно з договором страхування відшкодовуються збитки, які трапилися внаслідок випадковостей і небезпек плавання, а також з інших причин раптового і непередбачуваного характеру.

Правила страхування передбачають п'ять різновидів умов страхування суден але за будь-яких умов страхування каско суден підлягають обов'язковому відшкодуванню збитки:

* від повної загибелі судна (фактичної або конструктивної) унаслідок вогню, блискавки, бурі, вихру та інших стихійних лих, катастрофи, посадки на мілину, зіткнення з іншим судном або яким-небудь нерухомим чи плавучим об'єктом, включаючи лід, або внаслідок того, що судно перекинеться чи затоне, а також унаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні і вивантаженні вантажу або прийомі палива, вибуху на борті судна, вибуху казанів, недбалості або помилки капітана, механіка або інших членів команди або лоцмана;

* від пропажі судна безвісти.

Розглянемо різновиди умов страхування каско суден.

1. Страхування на умовах "З відповідальністю за загибель і пошкодження". Найбільший обсяг відповідальності страховика за цими умовами виявляється, по-перше, в тому, що за страховими ризиками, перерахованими вище, страховик відшкодує збитки як від повної загибелі, так і від ушкодження судна; по-друге, в тому, що коло страхових ризиків за умов значно ширше, ніж за інших, і до того ж містить:

* збитки від ушкодження судна внаслідок заходів, ужитих для порятунку або гасіння пожежі;

* збитки, внески і витрати по загальній аварії;

* збитки, які страхувальник зобов'язаний оплатити власникові іншого судна внаслідок зіткнення суден;

* усі необхідні й доцільні витрати щодо порятунку судна, зменшення збитку і встановлення його розміру, якщо збиток підлягає відшкодуванню за умовами страхування.

2. Страхування на умовах "Без відповідальності за ушкодження крім випадків катастрофи". Ці умови відрізняються від попередніх, ширших умов страхування суден, такими моментами. Умови зобов'язують страховика лише до відшкодування збитків від повної загибелі судна. Збитки від ушкодження підлягають відшкодуванню, тільки якщо їх причинами були катастрофа, посадка на мілину, пожежа або вибухи на борту судна, зіткнення суден або судна з різними нерухомими або плавучими предметами (включаючи лід), перевертання або затоплення судна, заходи, вжиті для рятування або гасіння пожежі. За цими умовами страхування відшкодовуються також:

* збитки від пропажі судна безвісти;

* збитки, внески і витрати по загальній аварії;

* збитки, які страхувальник зобов'язаний оплатити власникові іншого судна внаслідок зіткнення суден;

* усі необхідні і доцільно зроблені витрати щодо рятування судна.

3. Страхування на умовах "Без відповідальності за окрему аварію". Специфіка цих умов, порівняно з попередніми, полягає в подальшому обмеженні випадків, що стосуються відшкодування збитків при частковому пошкодженні судна. Збитки, що відносяться до загальної аварії, відшкодовуються тільки в тому випадку, якщо ушкодження заподіяні устаткуванню, механізмам, машинам і казанам, але не корпусу судна і керму. За цими умовами відшкодовуються тільки збитки від ушкодження судна, заподіяні гасінням пожежі або зіткненням з іншим судном під час рятувальних операцій, і не відшкодовуються збитки, спричинені посадкою судна на мілину, пожежею або вибухом на борті судна, зіткненням суден між собою (не вчасно здійснених рятувальних операцій) або судна з рухомим або нерухомим предметом (включаючи лід), перекиданням або затопленням судна.

4. Страхування на умовах "З відповідальністю тільки за повну загибель судна, включаючи витрати по рятуванню". За цими умовами страхування відшкодовуються збитки тільки від повної загибелі судна і пропажі судна безвісти (що прирівнюється до повної загибелі судна), а також розумні і необхідні витрати по рятуванню судна. Ніякі інші збитки, в тому числі й ті, що відносяться до загальної аварії, не підлягають відшкодуванню.

5. Страхування на умовах "З відповідальністю тільки за повну загибель судна". За цими умовами відшкодовуються збитки від повної загибелі судна і пропажі його безвісти. Не відшкодовуються навіть необхідні й доцільні витрати по рятуванню судна.

У правилах існує так само застереження про події внаслідок яких збитки, що наступили, не відшкодовуються.

На практиці застосовуються також додаткові види страхування до страхування каско.

Охарактеризуємо коротко кілька видів страхування, які можна об'єднати в три групи:

A. Додаткове (до стандартного страхування каско) річне страхування для звичайних суден, які плавають у нормальних умовах.

Б. Страхування на певний термін для звичайних суден, що перебувають в умовах, від нормальних.

B. Спеціалізоване страхування для "незвичайних" (специфічних) суден та іншого майна.

Докладніший перелік видів страхування, що входять до цих груп, такий:

A1. Страхування воєнних і страйкових ризиків.

А2. Страхування втрати фрахту (Loss of Hire чи Loss of Ear- ings).

А3. Страхування особливих майнових інтересів (Increased Value, Disbursements).

А4. Страхування додаткової чи незастрахованої відповідальності (Excess liabilities).

A5. Страхування майнових інтересів кредиторів (Mortgagees' Interests).

Б1. Страхування на рейс.

Б2. Страхування на період будівництва чи ремонту (Builders' Risks).

Б3. Страхування на час плавання в межах невеликої акваторії (Port Risks).

В1. Страхування рибальських суден.

В2. Страхування яхт.

В3. Страхування контейнерів.

Страхувальник зобов'язаний документально довести факт настання події, передбаченої страховим полісом і падати всі претензійні документи та розрахунки, необхідні страховику для визначення суми страхового відшкодування і реалізації права суброгації.

Повна виплата в розмірі страхової суми за договором відбувається у таких випадках: у разі повної фактичної, повної конструктивної загибелі судна і при пропажі судна безвісті.

У випадках зміни рейсу - зміни пункту (порту) призначення, передбаченого страховим полісом (договором морського страхування), - договір морського страхування перестає діяти і може бути в силі лише за умови оплати додаткової страхової премії.

Крім того, у страховому полісі (коносаментах і чартерах) може вміщуватися умова (так зване девіаційне обумовлений), яка передбачає можливість девіації судна без відповідальності відносно вантажовласника за збитки, які можуть бути зв'язані з девіацією. Девіація - відхилення судна від прямого шляху слідування з подальшим наміром повернутися на попередній курс.

З моменту девіації страховик звільняється від відповідальності, якщо в полісі відсутнє девіаційне обумовлення.

Законодавством різних країн, а також стандартними умовами чартеру передбачені такі стандартні умови девіації: рятування людей, суден і вантажів, уникнення небезпеки, що загрожує судну, отримання медичної і хірургічної допомоги членами екіпажу чи іншими особами, що перебувають на судні.

Огляд судна, вантажів чи іншого майна, що приймається на страхування, здійснює сюрвейер - експерт, агент страховика. На підставі висновку сюрвейера страховик приймає рішення про укладання договору страхування.

Спеціальні розрахунки щодо розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом називаються диспашею і складаються диспашером - спеціалістом у галузі морського права. Місце і порядок складання диспаші вказується в коносаменті. Диспашер приступає до справи тільки після заяви зацікавленої сторони (судновласників, вантажовласників, страховиків) з додаванням усіх документів, що стосуються аварійного випадку та підтверджують суму збитків і витрат. Диспашер на основі наданих документів (виписки із судового журналу, копії морського протесту, аварійної підписки, рахунків за пророблені роботи, копії актів огляду судна і вантажу, копи коносаментів тощо) виносить обгрунтоване рішення визнати чи ні наявність загальної аварії.

3. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом

Страхування вантажів - один з найпоширеніших видів страхування.

Страхувальниками можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи, вантажовідправники чи вантажоодержувачі. Не виключається укладання договору страхування вантажоперевізником.

На практиці вантаж страхує та сторона, яка найбільше зацікавлена в його збереженні. Як правило, це сторона, на яку за договором лягає ризик втрати чи пошкодження вантажу. При внутрішніх перевезеннях - це продавець-вантажовідправник.

У міжнародних перевезеннях в більшості випадків обов'язок страхування лежить на покупці-вантажоодержувачі.

Страховиком в Україні може бути лише страхова компанія, що одержала відповідну ліцензію і має право здійснювати цей вид страхування згідно з її установчими документами.

Цей вид страхування найбільш актуальний для підприємців, які мають іноземних партнерів в інших країнах, оскільки вантажі, які пересікають кордон України, страхуються в обов'язковому порядку.

Конкретний зміст страхування вантажів визначається в договорі.

Ризики перевезення, як правило, досить докладно описано в правилах (умовах) страхування будь-якої страхової компанії, що страхує вантажі.

Ось найважливіші з них:

1. З відповідальністю за всі ризики" (загальна аварія). За договором страхування, що укладений на цій умові, відшкодовуються:

а) збитки від пошкодження або повної загибелі всього або частини вантажу або багажу, що сталися з будь-якої причини, крім загальних винятків;

б) видатки та внески по загальній аварії, вчинені для запобігання збитків із будь-якої причини, крім загальних винятків;

в) усі необхідні та доцільно вчинені видатки з рятування вантажу, а також зі зменшення збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування, крім загальних винятків.

2. "Із відповідальністю за приватну аварію". За договором страхування, що укладений на цій умові, відшкодовуються, крім загальних винятків:

а) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу, завдані пожежею, блискавкою, бурею, вихором та іншими стихійними лихами, загибеллю або зіткненням поїздів, суден, літаків та інших засобів перевезення між собою або ударом їх об нерухомі або плавучі предмети, посадкою судна на мілину, провалом або обвалом мостів, намокання водою із-за борту, а також унаслідок заходів, прийнятих для рятування вантажу або для гасіння пожежі;

б) збитки внаслідок зникнення транспортних засобів безвісти; в) збитки від повної загибелі всього або пошкодження всього чи частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладанні, вивантаженні й прийманні судном палива;

г) збитки від повної загибелі або пошкодження всього або частини вантажу внаслідок викидання на берег, затоплення або перевертання судна, перевертання або сходження з рейок наземного засобу транспортування, розвантаження вантажу в порту лиха, пожежі або вибуху на судні, літаку чи іншому засобі перевезення;

д) видатки та внески по загальній аварії, понесені для запобігання збитків за будь-якої причини, крім загальних винятків;

е) збитки від загибелі або пошкодження вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт, надходження води моря, озера або річки всередину судна, корабля, засобу транспортування, контейнера або місця зберігання, повної втрати будь якої упаковки, що впала за борт або була впущена під час навантаження чи розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії;

є) усі необхідні й доцільно здійснені витрати щодо рятування й збереження вантажу, а також запобігання подальшому його пошкодженню.

3. "Без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастроф". За договором страхування, укладеним на цій умові, відшкодовуються, крім загальних винятків:

а) збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок вогню, блискавки, бурі, вихору та інших стихійних лих, катастрофи чи зіткнення суден, літаків та інших транспортних засобів між собою або удару їх у непорушні чи плаваючі предмети, посадки судна на мілину, провалу мостів, вибуху, пожежі, пошкодження судна льодом, підмокання внаслідок дії забортної води, а також унаслідок дій, прийнятих для рятування або гасіння пожежі;

б) збитки внаслідок пропажі судна або літака безвісти;

в) збитки від повної загибелі всього або частини вантажу внаслідок нещасних випадків при навантаженні, укладці, вивантаженні вантажу та прийманні судном палива;

г) збитки від пошкодження вантажу внаслідок катастрофи або зіткнення судів, літаків та інших транспортних засобів між собою або з будь-яким непорушним чи плаваючим предметом (включаючи кригу), посадки судна на мілину, пожежі або вибуху на судні, літаку чи іншому транспортному засобі;

д) видатки та внески по загальній аварії, понесені для запобігання збитків за будь-якої причини, крім загальних винятків;

е) збитки від загибелі вантажу внаслідок викидання за борт при небезпеці аварії або змиву за борт; проникнення морської, річкової або озерної води на судно, контейнер, човен або підйомник; повної втрати будь-якої упаковки, що впала за борт або була впущена під час навантаження або розвантаження судна, якщо вони не віднесені на рахунок загальної аварії;

є) усі необхідні та доцільно вчинені видатки по рятуванню вантажу, а також по зменшенню збитку та встановленню його розміру, якщо збиток відшкодовується за умовами страхування.

При укладанні договору страхування вантажів страхувальник подає заяву, яка містить такі дані, що впливають на розмір ставок страхових премій:

вид вантажу (точна назва, тип пакування, число місць і вата);

вид транспортною засобу (наприклад, при морському перевезенні назва судна, рік побудови, тоннаж);

спосіб відправлення вантажу (у трюм і, на палубі, навалом, паливом, насипом, у контейнерах);

маршрут (пункт відправлення, перевантаження, призначення транспортного засобу);

вартість вантажу;

¦ тип обсягу страхової відповідальності (умови страхування).

Страхові компанії не відшкодовують збитків від ушкодження вантажу за відсутності зовнішніх ушкоджень транспортного засобу, контейнера або тенту чи за наявності цілої пломби. Причиною таких збитків може бути лише неправильне розміщення вантажу. Відповідальність за порушення правил навантаження несе перевізник, а не страховик.

Для виключення непорозумінь, що виникають внаслідок різного трактування в різних країнах одних і тих же понять, Міжнародна торгова палата в Парижі ще у 1936 р. розробила Міжнародні правила тлумачення торгових термінів (Інкотермс). Це зведення умов укладання контрактів сторонами, комерційні підприємства яких знаходяться в різних країнах. Правила регулюють витрати і ризики обох сторін при укладанні контракту і вміщують в собі також основні умови страхування CIF, СІР, FOB, FAS.

Угода CIF (Cost Insurance and Fieight - вартість, страхування і фрахт) - це особливий вид контракту, в якому на спеціальній основі вирішуються основні питання купівлі-продажу, момент переходу па покупця ризику випадкової загибелі, пошкодження чи передачі товару, добросовісної дії продавця, порядок розрахунків та інші питання.

При продажі товару на умовах CIF продавець зобов'язаний доставити товар у порт відвантаження, відвантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж і оплатити фрахт, застрахувати перевезення морським шляхом від ризику загибелі чи пошкодження товару під час транспортування, який несе продавець, оплатити страховий поліс. Продавець повинен провести митне очищення товару для вивозу. Ризики переходять з продавця на покупця з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження.

СІР (Carriage and paid To - перевезення і страхування, оплачені до) "За перевезення і страхування оплачено" до позначеного в контракті місця призначення означає, що продавець несе витрати зі фрахту до транспортування товару в позначене місце призначення, повинен застрахувати перевезення від ризику загибелі чи пошкодження товару під час транспортування, який несе покупець, і оплатити страховий поліс. Ризики переходять від продавця до покупця з моменту передачі транспортній компанії.

FOB (Free on Board - вільно на борту) у визначеному в контракті порту відвантаження означає, що продавець викопав свої зобов'язання з питань поставки, коли товар перейшов через поручні судна у позначеному порту завантаження. Починаючи з цього моменту, покупець несе всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару.

FAS (Free Alongside Ship - вільно вздовж борта судна) у позначеному в контракті порту відвантаження означає, що продавець виконав свої зобов'язання з питань поставки, коли він поставив товар на пристань позначеного в контракті порту завантаження і розмістив його вздовж борту судна.

Страховик, який страхує вантаж, пише заяву, де описує упакування вантажу, вказує його найменування, кількість і масу, а також номери супроводжуючих документів (накладних), пункт відправлення, пункт призначення, дату початку перевезення, перевізника, вид транспорту, страхову суму і бажані умови страхування.

Страховою сумою оцінюється ризик такого перевезення і розмір страхового відшкодування, коли з вантажем щось станеться. Визначається вона на основі міжнародних контрактів або договорів, якщо йдеться про перевезення всередині країни, які підтверджують вартість вантажу (заниження вартості не в інтересах страхувальника, оскільки робить неможливим повноцінне страхове відшкодування, якщо з вантажем щось станеться).

Завищення страхової суми теж нічого не дає, оскільки при настанні страхового випадку страховик проведе експертизу і заплатить рівно стільки, у скільки буде оцінений збиток (на основі оцінки вартості вантажу), зазначений в Законі України "Про страхування", де є суттєве зауваження відносно того, що страхування не повинно приносити прибуток страхувальнику, тобто відшкодування має бути меншим за збиток.

Страховий тариф визначає розмір страхової премії, платежу і становить відсоток від страхової суми. Він визначається в кожному конкретному випадку і залежить від виду вантажу, вартості, дальності, часу, маршруту перевезення, репутації і надійності перевізника, обсягу необхідного страхового захисту.

Середньоринковий тариф зі страхування вантажів сьогодні становить 1,5 % від страхової суми. Тому, вибираючи страхову компанію, потрібно орієнтуватися не на тариф, а на умови страхування, строк, протягом якого страховик зобов'язується виплатити відшкодування (бажано не більше 15 днів), перелік документів, який необхідно надати для отримання відшкодування, наявність повноцінного перестрахувального захисту. Крім того, страхова компанія може зробити надбавку до тарифу (0,1-0,6 %), якщо має місце невиправданий ризик, наприклад, перевезення золота без охорони.

Договір страхування має графу, в якій вказано, що він набуває чинності з моменту перерахування страховику страхової премії. Це суперечить практиці розвинутих країн, де страховик несе відповідальність за покриття збитку з моменту підписання договору. Він вважає справою честі сплатити відшкодування навіть якщо страховий випадок виник у день підписання договору і його клієнт не встиг здійснити платіж.

Страхове відшкодування. Страховик виплачує страхове відшкодування на основі документів, які підтверджують факт страхової події і розмір збитку. При настанні страхового випадку власник вантажу чи його представник зобов'язані:

вжити всіх можливих заходів для врятування і збереження пошкодженого вантажу чи забезпечення права на регрес до винної сторони;

терміново сповістити про те, що сталося, страховикові;

подати в страхову компанію заявку на відшкодування збитків. Невиконання будь-якої з цих умов, а також приховування якихось відомостей, суттєвих даних про перевезення (відсутність охорони, зміна маршруту) може коштувати страхувальнику страхового відшкодування.

До страхової компанії потрібно буде представити документ, який підтверджує право власності па застраховане майно. Ним може бути CMR-- міжнародна транспортна накладна, коносаменти, залізничні накладні, копії контракту і банківських документів, фактури, рахунки, які підтверджують право страхувальника розпоряджатися вантажем.

Наявність страхового випадку повинна бути документально зафіксована: у випадку крадіжки міліцією, стихійного лиха метеостанцією, пошкодження торгово-промисловою палатою. Якщо збитки дуже великі, то на місце страхового випадку виїжджає представник страхової компанії (чи її іноземного партнера, якщо подія виникла за кордоном).

Розмір претензії за збитком страхувальник повинен вказати в рахунку-заяві з додатком розрахунку збитку. Достовірність розрахунку підтверджується актами аварійних комісарів, оцінками, експертизами. Документи повинні бути складені відповідно до законів тієї країни, де виникла страхова подія. Якщо подія виникла за кордоном, оцінити збитки може іноземна компанія - партнер страховика.

Отримуючи виплату, страхувальник підписує гарантійний лист, згідно з яким вій передає всі права з регресного позову страховій компанії.

Страховик може відмовити у виплаті страхової суми, якщо страхувальник невчасно сповістив про страховий випадок (терміни вказуються у страховому договорі), не подав заявку на відшкодування збитків або не прийняв всі можливі заходи для врятування чи збереження пошкодженого вантажу.

Крім того, в статті 254 Кодексу торговельного мореплавства зазначено, що страховик не відповідає за збитки:

* що сталися внаслідок наміру або грубої необережності страхувальника, відправника, одержувача, а також їх представника;

* що сталися внаслідок того, що судно було відправлено в немореходному стані, якщо тільки немореходний стан не був спричинений його прихованими недоліками;

* що сталися внаслідок ветхості судна і його приладдя, їх зношеності від часу або звичайного користування, а також за збитки, що виникли внаслідок навантаження, з відома страхувальника або його представника, але без відома страховика, речовин та предметів, небезпечних у відношенні вибуху й самозаймання, якщо договором страхування не передбачено інше;

* що сталися внаслідок природних властивостей самого вантажу (внутрішнього псування, убутку, іржі, плісняви, витоку або поломки, самозаймання тощо), а також, що виникли внаслідок неналежної упаковки;

* що сталися внаслідок дії ядерного вибуху, радіації або радіоактивного зараження, якщо інше не встановлено умовами Кодексу;

* що виникли внаслідок різного роду воєнних дій або військових заходів та їх наслідків, захоплення, піратських дій, народних заворушень, страйків, а також конфіскації, реквізиції, арешту або знищення судна чи вантажу на вимогу військової чи цивільної влади.

4. Страхування відповідальності судновласників

страхування ризик судновласник вантаж

Страхування відповідальності судновласників (СВСВ) - вид страхування відповідальності, що передбачає створення такої системи страхового захисту власників, менеджерів, операторів, а також інших осіб, пов'язаних з експлуатацією суден, яка діє у визначених договором страхування чи передбачених законодавством випадках і стосується зобов'язань судновласників перед третіми особами, включаючи команду судна.

Цей вид страхування виник у Великобританії у другій половині XIX ст. як доповнення до страхування суден (каско), оскільки комерційні страхові компанії під час страхування суден обмежували свою відповідальність за збитки, заподіяні при зіткненні суден, часткою від шкоди, що й повинен був компенсувати винуватець.

Варто зазначити, що страхування відповідальності судновласників у розвинутих країнах проводиться на засадах взаємного страхування клубами Піендай.

Умови клубного страхування мають індивідуальний характер. Вони відрізняються між собою залежно від потреб судновласників, які є членами клубів. Але конкуренція та необхідність спільного перестрахування сприяли деякій уніфікації умов. У цілому клубним страхуванням можуть бути покриті такі ризики:

· ризики, пов'язані з завданням шкоди життю та здоров'ю великій кількості осіб, у тому числі членам команди, пасажирам, вантажникам та ін.;

· ризики, пов'язані з завданням шкоди майну третіх осіб (іншому судну, особистим речам членів команди, пасажирів, вантажу та iн.);

· ризики, пов'язані з завданням шкоди навколишньому природному середовищу;

· ризики, що виникли з претензій компетентних органів (портова адміністрація, митниця, карантинна служба, тощо);

· ризики за особливими видами договорів (рятівні та буксирні договори).

Обслуговуванням суден в порту від імені, за дорученням і за рахунок судновласника займається морський агент. Морський агент працює через морське агентство-портовий заклад, що обслуговує морські судна в портах. Він забезпечує захист інтересів судновласників перед митними органами, адміністрацією порту, вантажовласниками та здійснює агентування суден - надання послуг суднам, які прибувають у порт за дорученням і за рахунок судновласника. Інформація, яку отримує страховик у зв'язку з агентуванням суден, може мати важливе значення для уточнення обставин страхового випадку за договором морського страхування.

Важливим та дуже складним елементом страхування відповідальності є розрахунок страхових внесків судновласників, тобто страхових премій. Спрощена система розрахунку страхової премії така:

1. Сума збитків у межах власного утримання клуба, понесених ним по суднах даного судновласника, включаючи перестрахування в пулі.

2. Витрати по перестрахуванню відповідальності даного судновласника на ринку.

3. Витрати на ведення справи.

Порядок укладення договору страхування судновласником загальноприйнятий. Судновласник подає заяву, в якій він зобов'язаний повідомити точні дані про об'єкт страхування. З огляду на такий об'єкт страхування, як відповідальність судновласника, в договорі вказується не страхова сума, а ліміт відповідальності страховика. Ліміт відповідальності встановлюється страховиком з урахуванням кількості та якості ризиків, які покриваються договором. Ліміти відповідальності судновласників установлюються законами різних країн та різними конвенціями, які прийняті Міжнародною Морською Організацією (ІМО).

Факт страхування підтверджується договором страхування чи страховим полісом. Договір є двостороннім документом і складається в двох екземплярах, а поліс є одностороннім документом, підписаним страховиком. Але як у полісі, так і в договорі страхування вказуються строки страхування, найменування сторін, особи, уповноважені на отримання страхового відшкодування, детальна характеристика об'єкта, що страхується, пункти відправлення, заходу та призначення, ліміт відповідальності страховика, умови страхування, розмір страхової премії та терміни її сплати.

Якщо в договорі страхування чи в полісі не оговорено іншого, то договір набуває чинності з моменту внесення страхувальником страхової премії. Страховик виписує поліс після сплати страхувальником страхової премії.

В Україні інститут страхування відповідальності судновласника має обов'язковий характер і перебуває на етапі становлення. У листопаді 2002 року було створено Український пул зі страхування відповідальності судновласників, до якого ввійшли такі страхові компанії: ВАТ "Гарант-Авто", ВАТ "Кримська страхова компанія", ЗАТ "Морська страхова компанія", АСК "Остра Київ", ОДО "Чорноморське страхове товариство", ЗАТ "Європейський страховий альянс".

Управління діяльністю пулу здійснює компанія "Кейсел Єнтерпрайзес Лтд.". Розроблена перестрахувальна програма з використанням можливостей аналогічного російського пулу. Вона дає можливість надавати нашим судновласникам рівень сервісу, що за своєю якістю не поступається сервісу клубів взаємного страхування, але при помірних перестрахувальних преміях. За рахунок нижчих ставок перестрахування вже на першому етапі страхування в пулі дасть змогу українським судновласникам зекономити значні кошти, а Україні в цілому зменшити відтік валюти за кордон. У подальшому, із збільшенням портфеля страхування та обсягу власного утримання пулу, ці суми можуть бути досить значними.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність і види морського страхування, джерела морського страхового права. Види збитків та відповідальність перед третіми особами, обсяг покриття. Умови страхування морських суден. Сучасний стан і перспективи розвитку морського страхування в Україні.

    контрольная работа [27,3 K], добавлен 21.10.2011

  • Загальні поняття відповідальності та її страхування. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, перевізника вантажів, професійної відповідальності. Загальні принципи виникнення відповідальності виробника за якість продукції.

    реферат [114,7 K], добавлен 11.05.2010

  • Страхування майна, страхування відповідальності та індивідуальне страхування. Договір страхування. Об'єкти страхування підприємницьких ризиків. Загальні основи і принципи класифікації по об'єктах. Принципи обов'язкового і добровільного страхування.

    реферат [18,9 K], добавлен 22.01.2009

  • Обов'язкове і добровільне страхування відповідальності: автоцивільна, перевізника, підприємств - джерел підвищеної екологічної небезпеки. Особливості договору страхування, укладеному на користь третьої особи. Виконання зобов'язання із спричинення шкоди.

    реферат [27,5 K], добавлен 20.06.2009

  • Вивчення сутності, функцій та принципів страхування. Особливості страхування автомобільних, залізничних перевезень. Характеристика страхування від вогневих ризиків та від ризиків стихійних явищ. Основні форми страхування експортних комерційних кредитів.

    шпаргалка [120,4 K], добавлен 20.09.2010

  • Характеристика об’єктів страхування транспортних засобів. Особливості та технологія здійснення страхування водного, авіаційного та автомобільного транспортів. Аналіз винятків страхових випадків і обмежень страхування. Основні умови страхування вантажів.

    реферат [187,1 K], добавлен 11.05.2010

  • Особливості страхування майна юридичних і фізичних осіб. Страхування транспортних засобів, а також їх страхові ризики, обсяг страхової відповідальності страховика, страхова сума й строк страхування. Основні принципи і зміст договорів страхування вантажів.

    реферат [96,7 K], добавлен 19.11.2009

  • Поняття страхового процесу. Сутність та еволюція особистого страхування. Значення, види та принципи майнового страхування. Поняття процесу страхування відповідальності. Перестрахування та співстрахування, фінансовий результат діяльності страховика.

    курс лекций [1,6 M], добавлен 21.09.2010

  • Дія норм страхового права пов'язана зі страховими правовідносинами. Підстави виникнення страхового зобов'язання. Особливості страхових правовідносин і цивільної відповідальності громадян. Види обов'язкового страхування. Суб'єкти і об'єкти страхування.

    контрольная работа [22,6 K], добавлен 10.01.2009

  • Ознайомлення із економічною сутністю, метою, умовами розвитку і функціонуванням страхового ринку. Характеристика особливостей майнового, особового, соціального, медичного страхування в Україні. Визначення об'єктів страхування ризиків та відповідальності.

    реферат [43,1 K], добавлен 23.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.