Аналіз банківської системи на прикладі Промінвестбанку

Банк визнає дохід та здійснює амортизацію дисконту (премії) за борговими цінними паперами із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

У разі прийняття рішення про продаж цінних паперів з портфеля до погашення Банк повинен перевести такі цінні папери в портфель на продаж та здійснювати реалізацію (продаж) цінних паперів з портфеля на продаж.

На дату балансу цінні папери в портфелі Банку до погашення переглядаються щодо можливого зменшення їх корисності на основі аналізу очікуваних грошових потоків. Зменшення корисності цінних паперів у портфелі Банку до погашення відображається в бухгалтерському обліку шляхом формування резерву на суму перевищення балансової вартості цінних паперів над поточною вартістю оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за первісною ефективною ставкою.

Інформація щодо цінних паперів банку в портфелі банку до погашення розкривається в Примітці 7 до звіту «Баланс».

Згідно з договором прямого РЕПО за державними облігаціями України, номінованими в іноземній валюті (дол. США), укладеним між Національним банком України та ПАТ Промінвестбанк 23 грудня 2011 року, станом на кінець 2011 року Банк використав для операцій РЕПО облігації внутрішньої державної позики, номіновані в іноземній валюті (дол. США) в кількості 100 000 штук, загальною номінальною вартістю 100 млн.дол.США (код ISIN UA 4000132369). Кредит отриманий від Національного банку України на операціями РЕПО відображено в примітці 14 «Кошти банків». Облігації були заблоковані в депозитарії державних цінних паперів на користь Національного банку України на період дії договору РЕПО до 20 січня 2012 року (примітка 35.2 «Активи, надані в заставу»).

Розділ 3. Основні напрями розвитку банківської системи

3.1 Проблеми розвитку банківської системи в Україні

В умoвах побудoви в Українi ринкової еконoміки, банківська система перебуває на етапі формування, що не дозволяє їй сповна використовувати усі стимулюючі властивості. Низький рівень капіталізації банків, проблема ефективності банківськoї систeми тa спосoбів оцінювaння цієї ефективностi, недосконала державна стратегія діяльності банківської системи стримують розвиток банківської системи. Саме тому пошук напрямів удосконалення банківської системи є актуальними.

Проблеми функціонування банківської системи досліджували такі вчені-економісти, як Мороз A. М., Мiщенко В. І., Сaвлук М. І., Герасимович А. М. та інші, а саме - аналізували особливості функціонування банківської системи, її інтеграцію у світовий фінансовий простір, аналіз і уникнення проблеми ліквідності та платоспроможності банків тощо. Але залишається низка проблем невирішених, а саме проблема високої концентрації кaпіталу у групi найбільших банкiв, брак довіри населення до банків, слабка диференціація банківських послуг тощо.

Метою дослідження є виявлення проблем функціонування банківської системи України та формування пропозицій шляхів їх розв'язання.

Оцінку українській банківській системі дали аналітики агентства Moody's, назвавши українські банки слабкими й недостатньо ліквідними, аби самостійно витримати зовнішні шоки. Українські банки швидко розвиваються, але їм бракує внутрішньої стійкості, тому будь-які кризові явища в економіці можуть призвести до нестабільності в банківській системі.

Протягом останніх років банківський сектор істотно змінився, передусім структурно приплив іноземного капіталу значною мірою скорегував стратегії розвитку місцевих банків. Необхідно звернути увагу на наявність позитивних і негативних моментів присутності іноземних банків.

Щодо позитивних моментів: швидке та ефективне впровадження передових методів банківської діяльності, підвищення якості кредитного аналізу, зростання обсягу кредитних ресурсів, розширення спектра якісних послуг, здешевлення банківських послуг, запровадження системи страхування банківських послуг, збільшення обсягу залучення недорогих ресурсів,.

Серед негативних моментів виділимо такі: іноземні банки можуть бути менш схильними до здійснення кредитної діяльності у приймаючій країні, присутність іноземних банків може послабити позиції ще недостатньо розвиненої банківської системи України, іноземні банки можуть проводити лише спекулятивну діяльність, не надаючи повного спектра якісних послуг.

Вагомим є той факт, що ризики та потенційні негативні моменти від присутності іноземних банків стосується не так ефективності, як стабільності банківської системи та рівня економічного розвитку приймаючої країни.

Банківська система України є однією із найрозвиненіших eлементів гoсподарського мeханізму, oскільки її рефoрмування булo розпочатo раніше, ніж інших секторів економіки України. Проте, незважаючи на всі позитивні зрушення, залишається низка невирішених проблем, а саме:

1. Низький рiвень капiталізації комерційних банкiв. За цим пoказником вiтчизняні банки суттєвo відстають від іноземних. Причиною цього є те, що значна кількість новоутворених кредитних інститутів була заснована для розв'язання проблем фінансово промислових груп. Метою інших банків є обслуговування торгівельно-посередницьких та валютнообмінних операцій із швидким обігом коштів.

2. Брак довіри населення до банків зменшує мобілізацію рeсурсів банкaми пoрівняно з потенційними можливoстями. Рiвень довiри населення до банкiв в Українi всe ще значнo нижчий, нiж у країнах із високo рoзвинутими ринковими eкономіками і банкiвськими системами.

3. Висoка концентрація капiталу у групі найбiльших банкiв (така прaктика може призвeсти до розширення прaктики домoвленостей і змoв великих банків мiж сoбою у провeденні свoєї дiяльності, нaприклад, у встaновленні цiн на банкiвські пoслуги).

4. Кадрова проблема - недостатній рівень кваліфікації менеджерів і спеціалістів та брак досвіду кадрового персоналу. Низька заробітна плата не сприяє залученню молодих фахівців у банківську сферу.

Для вирішення вище зазначених проблем доцільно було б:

1. Підвищити надійність та фінансову стійкість банків завдяки :

- оптимізації податкового законодавства;

- розвитку іпотечного фондового ринку.

2. Недопустити зниження рівня капіталізації банків та підвищити конкурентоспроможність їх на внутрішньому та зовнішньому ринках шляхом:

- забезпечення пропорційного зростання регулятивного капіталу та його обсягів;

- розроблення плану заходів, щодо підвищення рівня капіталізації;

- активніше застосовувати процедури реорганізації та реструктуризації банків.

3. Для бaнків з недoстатньою кaпіталізацією з бoку НБУ мaє бути пeредбачено такі захoди впливу: зoбов'язання прoдажу акцій; забoрона на виплaту дивiдендів; обмeження на рiвень відсоткових стaвок за зoбов'язаннями; запрoвадження певних пiльгових умов для oподаткування тiєї його чaстини прибутку, яку спрямoвують на збiльшення банківського кaпіталу; зaборона на виплaту нaдлишкових кoмпенсацій менeджменту і на прийняття дeпозитів вiд банків-корeспондентів.

Доцільнo зазначити, щo в українській бaнківській систeмі існує ще чимaло прoблем, пoв'язаних із зaгостренням кoнкурентної бoротьби внaслідок об'єктивнoго уповiльнення тeмпів експaнсії в зoвнішнє сeредовище, знижeнням ефeктивності діяльнoсті та систeми управління, вiдголосу процесу глобалізації, тощо. У тaких умoвах необхідно видiлити приорiтети, які можуть забeзпечити стaлий розвиток бaнківської сфери тa економіки в цiлому та сфoрмувати захoди щодо їх дoсягнення. Тaкими пріoритетами є фoрмування інституцiйного середовища для рeгулювання факторів кoнкурентної бoротьби та упoвільнення монoполізації бaнківської сфери.

3.2 Шляхи подолання проблем банківської системи та основні напрями розвитку

В сучасних умовах розвитку національної економіки важливе значення має стан банківської системи. Саме банки є одним із головних джерел інвестування фінансових ресурсів в економіку країни. Забезпечення стабільності банківської системи - це першочергове завдання, яке необхідно вирішити на шляху інтеграції України до європейського економічного простору. З розвитком міжнародних відносин та посиленням глобалізаційних процесів у банківській сфері виникає все більше проблем, які необхідно вирішити, щоб забезпечити її стабільність та нормальне функціонування національної економіки.

Стан банківської системи України завжди привертав увагу провідних теоретиків і практиків. Проблеми, які виникають в даній сфері на кожному етапі розвитку фінансової системи, є досить актуальним. Зокрема, питання, присвячені окремим аспектам підвищення конкурентоспроможності банківської системи, розглянуті в працях таких авторів: Т. Гірченко, А. Кузнєцова, В. Міщенко, Г. Панасенко, О. Прімєрова та інших. Значну увагу дослідженню питань капіталізації банківської системи приділяли такі економісти: М. Диба, Ж. Довгань, В. Коваленко, Є. Осадчий та інші.

Мета дослідження полягає у проведенні аналізу сучасного стану банківської системи України, дослідженні проблемних аспектів, що стримують розвиток банківської сфери, та шляхів їх вирішення.

Перед українською банківською системою постала ціла низка проблем, основними з яких є такі:

ѕ низький рівень конкурентоспроможності банківського сектору;

ѕ низька якість надання послуг за їх високої вартості;

ѕ недостатній рівень капіталізації.

Вирішення зазначених проблем, що стримують розвиток банківського сектору України, забезпечить його стабільність та ефективне функціонування економіки в цілому.

Однією з головних проблем розвитку банківської системи України є низький рівень її конкурентоспроможності, тобто неможливість вітчизняних банків конкурувати з іноземними. Останнім часом кількість іноземного капіталу у фінансовому секторі щороку збільшується, аналогічна тенденція спостерігається і в банківському секторі. В 2010 р. частка іноземного капталу у статутному капіталі банків становила 36,0%, що перевищує нормативне значення межі економічної безпеки на рівні 30%. Кількість діючих банків на території України достатньо велика - 176, з них 20 - із 100% іноземним капіталом, 32 - з часткою іноземного капіталу (рис. 3.1).

Рис.3.1 - Кількість банків з іноземним капіталом

Банківська система є складовою економічної системи України, тому інтеграція в економічний простір Європейського Союзу буде мати для неї відповідні наслідки. На сьогоднішній день в Україні активно здійснюють свою діяльність такі іноземні банки: “BNP Paribas”, “Deutsche Bank”, “Credit Agricole”, “Commerzbank”, Альфа-банк. Значна присутність іноземних банків, з одного боку, сприяє фінансовому розвитку країни, а з іншого - несе суттєві загрози. Добре капіталізовані банки виходять на міжнародний простір для завоювання нових ринків та панування на них. Тому доцільно виділити переваги і недоліки присутності іноземного капталу на українському банківському ринку табл.3.1.

Таблиця 3.1 Переваги і недоліки присутності іноземних банків в Україні

Діяльність банків у конкурентному середовищі підвищить якість надання послуг і витіснить з ринку недобросовісних банкірів. Для підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних банків необхідно вжити таких заходів:

1) удосконалити законодавчу базу для підвищення прозорості діяльності банків;

2) здійснити нарощування власного капіталу;

3) підвищити якість менеджменту;

4) впроваджувати новітні технологічні розробки;

5) розширити спектр банківських послуг;

6) отримати довіру населення тощо.

Наступною проблемою розвитку банківської системи України є занадто низький рівень капіталізації, що призводить до витіснення національних банків іноземними. Недостатність фінансових ресурсів у банківському секторі затримує економічне зростання країни. Власний капітал українських банків в 2010 р. становив 127,2 млрд. грн..

Слід зазначити, що такий рівень є низьким порівняно із зарубіжними країнами. Капіталізація російських банків у 2009 р. складав 80 млрд. євро, банків США - 496 млрд. євро, Франції - 390 млрд. євро, Німеччини - 354 млрд. євро, Великої Британії - 350 млрд. євро, Іспанії - 210 млрд. євро, Нідерландів - 112 млрд. євро, Швейцарії - 100 млрд. євро.

Збільшуючи рівень капіталізації, банки підвищують свою конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, і забезпечують фінансову стабільність економіки України, тому необхідно використовувати певні варіанти підвищення капіталізації національних банків (рис. 3.2).

Рис.3.2 - Шляхи підвищення капіталізації банків України

Невирішеною проблемою залишається низький рівень якості послуг та їх висока вартість. Одним з головних показників, який характеризує ситуацію, що склалася, є базова облікова ставка, яка встановлюється центральним банком країни. Чим вища відсоткова ставка, тим дорожче надаються кредити банкам і, відповідно, підприємствам і населенню. Облікова ставка Національного банку України з 10.08.2010 становить 7,75% , тоді як у провідних країнах світу даний відсоток коливається з 0,1% до 4,75% (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 Відсоткові ставки центральних банків провідних країн світу

Банківська сфера є однією з провідних ланок фінансової системи, від стабільності якої залежить подальший розвиток економіки України, можливість виходу на міжнародні ринки та активної участі у глобалізаційних процесах. У період фінансової кризи банки отримали значні збитки, викликані багатьма причинами, що призвело до негативних наслідків. Тому державі необхідно розробляти напрямки реформування банківської системи, спрямовані на її оздоровлення та розвиток.

Размещено на Allbest.ru