Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ"

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Обов'язкове соціальне пенсійне страхування

08.00.08 - гроші, фінанси та кредит

Ботвиновська Олена Леонідівна

Київ-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів та природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник: кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Навроцький Степан Аркадійович,

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”

Української академії аграрних наук,

старший науковий співробітник відділу фінансово-кредитної та податкової політики

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Грушко Віктор Іванович,

Університет економіки та права „КРОК”,

завідуючий кафедрою фінансів та банківського бізнесу

кандидат економічних наук, доцент

Рудик Володимир Касьянович,

Подільський державний аграрно-технічний університет,

директор інституту бізнесу і фінансів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З 2004 року в Україні розпочалась пенсійна реформа в частині соціального пенсійного страхування, яке базується на перерозподільному способі фінансування пенсій. Головні засади розвитку соціального пенсійного страхування були закладені поряд із такими видами страхувань (тимчасова втрата працездатності, нещасні випадки на виробництві, безробіття, медичне страхування) в Україні ще в 1998 році в “Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” N 16/98-ВР. Потребувалось ще 6 років, щоб прийняти необхідний пенсійний закон, який, нарешті, узаконив пенсійне страхування, як таке, у моделі обов'язкового соціального пенсійного страхування. Але так і не вдається ефективно удосконалити діючий перерозподільний принцип фінансування страхових пенсій, і ще більше складним видається завдання ефективного впровадження накопичувального способу фінансування страхових пенсій в системі соціального пенсійного страхування.

Тому в зв'язку з цим, в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні по перерозподільному способу фінансування пенсій необхідно науково обґрунтувати формування страхових тарифів та страхових пенсійних виплат, еквівалентних вкладу застрахованих осіб (страхувальників на користь застрахованих), з тим, щоб утримувати фінансову стабільність Пенсійного фонду України, як головного страховика цієї системи.

Пенсійне страхування з точки зору його, як соціального перерозподільного пенсійного страхування, в тій чи іншій мірі вивчали і досліджували вітчизняні вчені В.Д. Базилевич, О.В. Бевзенко, Н.А Вігдорчик, В.І. Грушко, Б.О. Зайчук, Т. Kір'ян, В.Колбун., Е.М. Лібанова, С.А. Навроцький, Б.О. Надточій, М.М. Папієв, В.К. Рудик, Л.Д. Тулуш, В. Яценко, Б.С. Юровський та інші.

Значний внесок в теорію соціального страхування, (в тому числі і соціального пенсійного страхування) зробили такі російські вчені, як: А.В. Бабошкін, В.Н Баскаков, В.Н. Бобков, Е.Ш. Гонтмахер, М.Є. Дмитрієв, М.Л. Захаров, Т.М. Малева, А.В. Куртін, В.Б. Кутуков, М.С. Ланцев, Ю.В. Пешехонов, В.Г. Павлюченко, Н.М. Римашевська, В.Д. Роїк, А.К. Соловйов, А.Г. Шоломицький, С. Ю. Янова, Л.П. Якушев і інші.

Наукові пошуки дослідників в галузі соціального пенсійного страхування показують спроби вживити діючі традиційні економічно-організаційні відносини пенсійної системи в наукове обґрунтування, проте ці спроби не приносять бажаного результату, так як відбувається підміна понять, схрещення різних за змістом економічних категорій і в результаті чого - дисбаланс системи соціального пенсійного страхування.

Тому дане дослідження присвячено виокремленню з напрацьованого досвіду в цій галузі раціональних елементів обов'язкового соціального пенсійного страхування і подальшого їх удосконалення з метою вироблення механізму, який би забезпечував фінансову стабільність Пенсійного фонду України з мінімальною залежністю від Держбюджету, оптимальний фінансовий тягар на страхувальників та максимально можливий ефект для застрахованих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень у межах науково-дослідної теми: „Розробка механізмів справляння внесків на пенсійне та соціальне страхування в сільському господарстві в умовах пенсійної реформи з урахуванням зарубіжного досвіду” (державний реєстраційний номер 0103U008111) Національного аграрного університету.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретико-методологічних засад обов'язкового соціального пенсійного страхування, визначення наявних проблем обов'язкового соціального пенсійного страхування та на цій основі розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо його вдосконалення.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення наступних задач:

узагальнення економічної природи соціального страхування та виявлення його відмінностей від соціального забезпечення;

узагальнення теоретичних основ обов'язкового соціального пенсійного страхування;

узагальнення та аналіз діючих підходів до формування страхового фонду та використання страхових коштів та виявлення раціональних джерел наповнення страхового фонду в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні ;

оцінка сучасного стану функціонування обов'язкового соціального пенсійного страхування, визначення особливостей обов'язкового соціального пенсійного страхування працівників сільськогосподарських підприємств;

розкриття методичних підходів розрахунку ставок страхових внесків та розрахунку страхових пенсій в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні;

обґрунтування перспектив розвитку обов'язкового соціального пенсійного страхування на основі узагальнення зарубіжного досвіду;

обґрунтування методики розрахунку ставок страхових внесків для страхувальників (роботодавців) через актуарні розрахунки;

обґрунтування методики нарахування страхової пенсії, яка б враховувала величину попередньо сплачених страхових внесків та тривалість страхування.

Об'єктом дослідження є система обов'язкового соціального пенсійного страхування України.

Предметом дослідження є економічно-організаційні відносини суб'єктів обов'язкового соціального пенсійного страхування між собою та їх відносини з Держбюджетом.

Методи дослідження. З метою розв'язання поставлених в дисертації завдань використано загальнонаукові і спеціальні методи. Теоретична основа дослідження - критичний аналіз наукових досягнень в галузі обов'язкового соціального пенсійного страхування. Методологічною основою дослідження є системний підхід до організації відносин у обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні.

Розвиток соціального страхування досліджується з допомогою історичного методу, ретроспективного, зміст понятійного апарату соціального пенсійного страхування розкритий з допомогою методів дедукції і індукції, аналогії і порівняння. При підборі матеріалів для дослідження використовувався метод аналізу і синтезу. Для вивчення закономірностей етапів впровадження обов'язкового соціального пенсійного страхування застосовувався метод аналогії та причинно-наслідкового зв'язку.

Для виявлення тенденцій діючого підходу функціонування обов'язкового соціального пенсійного страхування використано метод прогнозування. З метою виявлення стану обов'язкового соціального пенсійного страхування працівників сільськогосподарських підприємств та підприємств спрощеної системи оподаткування в порівнянні з загальним підходом щодо даного виду страхування по народному господарству використовувався метод порівняльного економічного аналізу.

Методи актуарних розрахунків та прогнозування застосовано для обґрунтування методики встановлення ставки страхових внесків в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні та методики нарахування пенсій. страховий соціальний пенсійний

Інформаційною базою дослідження слугували Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, нормативні акти Пенсійного Фонду України, а також, державна статистична звітність, відомча звітність Пенсійного Фонду України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному узагальненні та новому вирішенні проблем наукового та прикладного характеру, які стосуються обов'язкового соціального пенсійного страхування в Україні. За підсумками дослідження отримано наступні результати, що мають характер наукової новизни.

Вперше:

- встановлено пряму еквівалентну залежність між величиною та тривалістю сплати страхових внесків із сумою страхових виплат в системі обов'язкового соціального перерозподільного пенсійного страхування з тривалістю їх одержання після настання страхового випадку;

- обґрунтовано доцільність запровадження уніфікованого підходу до назви виду страхування;

удосконалено:

- методику проведення актуарних розрахунків страхових тарифів на основі встановлення бажаного коефіцієнта заміщення пенсією зарплати, необхідної середньої тривалості сплати страхових внесків та очікуваної середньої тривалості страхових виплат;

- методику нарахування страхової пенсії, еквівалентної страховому стажу та долі фінансової участі застрахованої особи в формуванні доходної частини ПФУ;

дістало подальший розвиток:

- виявлення головних ознак соціальних ризиків, які вирізняють останні від всіх інших видів ризиків, при цьому головною ознакою соціальних ризиків виявлено неспроможність особою самостійного уникнення шкоди ймовірної події;

- уточнення понять “соціальне страхування”, “пенсійне страхування”, “державне страхування”;

- обґрунтування введення поняття “невиробниче соціальне страхування”;

- обґрунтування введення критерію класифікації пенсійного страхування: за джерелом сплати страхових внесків;

- обґрунтування передумов впровадження накопичувального способу фінансування в обов'язковому пенсійному страхуванні;

- введення поняття „необхідний страховий стаж”, який означає кількість років сплати страхових внесків по встановленій ставці в максимально можливому стажі.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора щодо розвитку основ пенсійного страхування в частині уточнення його класифікації, принципів і функцій, а також удосконалення підходу до послідовності назви страхування, удосконалення системи актуарних розрахунків при встановлення величини страхового внеску рекомендовані до використання у практичній роботі в управлінні ПФУ у Володарському районі Київської області (довідка № 862/01 від 13.06.2007 р.), розробки щодо доцільності і механізму розмежувань джерел фінансування пенсійних виплат в розрахунку пенсії, щодо удосконалення підходів до бази нарахування страхових внесків з роботодавців і працівників, щодо включення до відомостей персоніфікації даних про зарахування на користь застрахованих сум страхових внесків, сплачених роботодавцями у складі фіксованого сільськогосподарського податку рекомендовані до використання у практичній роботі в управлінні ПФУ у Білоцерківському районі Київської області (довідка № 237/05 від 20.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розроблення, висновки й рекомендації роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора. Їх використання в практичній діяльності Пенсійного фонду України сприятиме формуванню системи обов'язкового соціального пенсійного страхування в Україні. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто та містяться в одноосібних працях.

Апробація результатів дослідження. Головні теоретичні положення, результати і висновки, пропозиції дисертаційного дослідження представлені і обговорені на наукових і науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрний форум-2006” (м. Суми, СНАУ, 25-29 вересня 2006 р.); VІ державної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів і докторантів “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті” (м. Біла Церква, БДАУ, 16-17 травня 2007 р.); “Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави” (м. Кам'янець-Подільський, ПДАТУ, 25-26 жовтня 2007 р.), Міжнародній науковій конференції Грудневі читання „Світові тенденції розвитку ринку страхових послуг: національний аспект” (м. Київ, КНУ ім. Т. Шевченка, 6 грудня 2007 року), Всеукраїнській конференції молодих учених (м. Умань, УДАУ, 21-22 лютого 2008 року).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 9 наукових публікаціях загальним обсягом 3,25 д.а, з них 5 статей у наукових фахових виданнях, 3 тези доповідей на наукових конференціях та 1 участь у колективній монографії.

Обсяг і структура роботи складається з вступу, трьох розділів, висновків за кожним розділом, загальних висновків, списку використаної літератури і додатків. Обсяг дисертації становить 255 сторінок комп'ютерного тексту і містить 36 таблиць на 36 сторінках, 17 рисунків на 15 сторінках, 11 додатків на 17 сторінках. Список використаних джерел налічує 186 найменувань і розміщений на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність тем, вказано рівень її наукового дослідження, визначено мету та поставлені основні завдання, наведено предмет та об'єкт дослідження, інформаційну базу роботи, розкрито наукову новизну роботи та її практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та їх публікацію.

У першому розділі “Теоретичні основи обов'язкового соціального пенсійного страхування” розкрито суть обов'язкового соціального пенсійного страхування, його місце і значення у системі соціального захисту. Обґрунтовано відмінності поняття „пенсійне страхування” від „пенсійного забезпечення”, наполягаючи, що це різні наукові поняття, а спроби їх ототожнення негативно впливають на фінансовий стан Пенсійного фонду України та унеможливлюють адекватну сплаченим страховим внескам виплату пенсій.

В дослідженні соціальних ризиків, виявлено, що уточненою головною їх ознакою є неспроможність особою самостійного уникнення (пом'якшення) шкоди від дії ймовірної події. При цьому інші ознаки (об'єктивний характер, ймовірність настання страхового випадку, порушення життєдіяльності людини, масовий характер) є доповнюючими і не вирізняють соціальні ризики серед інших. Звідси виявлено головну ознаку соціального страхування: перенесення фінансового (а не податкового за стереотипом) навантаження по сплаті страхових внесків із застрахованих осіб на певно визначених страхувальників (роботодавців), пов'язаних із застрахованими відносинами найму або ринковими відносинами. Виявлено, що поняття “соціальне страхування” є відмінним від “державного страхування”, при якому платником страхових внесків виступає держава та від “особистого страхування”, при якому страхові внески сплачуються з власних доходів застрахованих. Критерії рис страхування подані в табл. 1.

Таблиця 1

Критерії рис страхування

Критерій	Соціальне страхування	Особисте страхування	Державне страхування
Об'єкт страхування	Життя, здоров'я, працездатність, найманих працівників	Життя, здоров'я, дієздатність особи, особисте майно, відповідальність тощо	Життя, здоров'я, дієздатність окремих категорій працівників, державних службовців тощо
Форма здійснення	Обов'язкова та добровільна	Обов'язкова та добровільна	Обов'язкова та добровільна
Спосіб фінансування	Перерозподільний та накопичувальний	Перерозподільний та накопичувальний	Перерозподільний та накопичувальний
Форма власності страховика	Державна, приватна	Державна, приватна	Державна, приватна
Завдання (цілі)	Забезпечення певного рівня життя	Забезпечення певного рівня життя, як додаткове - отримання прибутку	Забезпечення певного рівня життя
Сфера поширення - вигодонабувачі	Наймані працівники - фізичні особи	Будь-які верстви населення - фізичні особи та юридичні особи	Окремі категорії працівників - фізичні особи та окремі юридичні особи
Кількість учасників страхування	Мінімум - 3:страхувальник, застрахований, страховик.	Мінімум 2 (застрахована особа, страховик)	Мінімум - 4 (страхувальник), застрахований, страховик, Держбюджет
Фінансовий тягар по сплаті страхових внесків (джерело формування фонду)	Витрати страхувальників	Особисті доходи чи заощадження застрахованих осіб	Державний бюджет
Участь держави у забезпеченні виплат	Можлива у вигляді позик при тимчасовому дефіциті коштів	Відсутня	Можлива
Функції	Ризикова, захисна, компенсаційна	Ризикова, захисна, компенсаційна	Ризикова, захисна, компенсаційна
Приклад	Обов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, обов'язкове страхування медичних працівників небюджетних установ від ризику ВІЛ	Особисте пенсійне страхування в страхових організаціях різних форм власності (в т.ч. і в ПФУ), страхування життя, здоров'я, працездатності тощо в різних страхових організаціях	Державне обов'язкове страхування життя і здоров'я суддів, народних депутатів та членів їх сімей тощо

Аналіз суперечності поняття „соціальне державне пенсійне страхування” дозволив ввести розмежування критеріїв класифікації обов'язкового соціального пенсійного страхування, зокрема, за критерієм джерела сплати страхових внесків воно поділяється на соціальне (сплачують роботодавці), державне (Бюджет), особисте (власні доходи).

Установлено, що законодавче скасування поняття „об'єкт страхування” і заміна його на поняття „предмет договору страхування” є необґрунтованим, що свідчить про потребу удосконалення теорії пенсійного страхування. Уточненим об'єктом страхування в пенсійному страхуванні, який витікає з самої природи цього виду страхування, є старіння, як фактор втрати заробітку (або втрата заробітку внаслідок ризику старіння) і означає ризик неможливості здійснювати трудову діяльність з метою отримання заробітку через біологічний процес старіння. Зарплата при цьому може виступати, як база нарахування страхових внесків.

Для правильності назви виду страхування обґрунтовано доцільність введення послідовності вживання критеріїв назви, а саме: за формою здійснення (обов'язкове чи добровільне); за джерелом сплати страхових внесків (соціальне, державне, особисте); за способом фінансування (перерозподільне чи накопичувальне); за об'єктом страхування (пенсійне, тимчасової втрати працездатності тощо).

Головною відмінністю між накопичувальним способом фінансування і інвестуванням є їх мотив: у інвестування - отримання прибутку, у накопичувального страхування - потреба запобігти та пом'якшити наслідки страхового випадку (втрата здатності до праці через старіння) та додатковий - отримання прибутку. Крім того, джерелом інвестицій є доход (прибуток), який виступає у формі заощаджень, а накопичувальне страхування може здійснюватись як з доходів (заощаджень), так і бути витратами (тобто частиною споживання), а може поєднувати доходи і витрати.

У другому розділі „Стан обов'язкового соціального пенсійного страхування України” проаналізовано відповідність фактичного стану діючого обов'язкового соціального пенсійного страхування висновкам досліджень першого розділу. Встановлено неправомірність вживання в законодавстві щодо діючої моделі пенсійного страхування терміна „державне” (так як Держбюджет не сплачує страхові внески на рахунок кожного застрахованого), та запровадження замість нього терміна „соціальне” (сплата страхових внесків за рахунок роботодавців), яким воно фактично є. Пропоновані назви видів соціального страхування наведені в табл.2.

В результаті аналізу рівноправним за впливом серед економічних і демографічних чинників, які впливають на стан обов'язкового соціального пенсійного страхування, визнано культурний (політика, традиції, платіжна дисципліна, відповідальність тощо).

Це знайшло свій вияв у невідповідності фактичного стану системи обов'язкового соціального пенсійного страхування страховій суті цього елемента пенсійної системи:

Таблиця 2.

Пропоновані назви видів соціального страхування

№ п/п	Вид страхування за критеріями
	В залежності від обов'язковості участі	В залежності від участі роботодавця в сплаті страхових внесків	В залежності від типу ризику (об'єкта страхування)
1	обов'язкове	соціальне	пенсійне
2	обов'язкове	соціальне	у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням
3	обов'язкове	соціальне	на випадок безробіття
4	обов'язкове	соціальне	від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

- не дотримується принцип еквівалентності страхових внесків і виплат. В 2000-2005 рр. розрахункове заміщення пенсією зарплати мало становити при діючих ставках близько 50 % заплати, а становить близько 38%;

- не за всіх працюючих в Україні сплачуються страхові внески до ПФУ (в 2004 році вони сплачувались тільки за 72 % працюючих, в 2005 році - за 82 %, в результаті чого втрачається близько 30% коштів в ПФУ);

- усугубляється перекіс системи “зарплата-пенсія” через економічно необґрунтовані рішення про збільшення розмірів пенсій, не підтверджених відповідним збільшенням росту зарплат - факт 2004 року при заміщенні 140% зарплати, коли мінімальна пенсія була на 40% більшою за мінімальну зарплату (332 грн. проти 237 грн.) - парадоксальне явище для страхування, як такого;

- наявність пільгових категорій пенсіонерів, заміщення пенсії для яких встановлюється не адекватно до страхових внесків і становить 80% заробітної плати і вище. Особливо це стосується пенсій депутатів, які в 31 раз перевищують розмір середньої пенсії за віком без страхових підстав;

- порушений принцип замкнутості грошових відносин між суб'єктами страхування (як наслідок перекосу), внаслідок чого виникає багатомільярдний дефіцит ПФУ. Держбюджет виконує функції “латання дір”, так як ПФУ зобов'язаний виплачувати пенсії, неадекватні страховим внескам. Так, дотації Держбюджету в 2006 році склали близько 20 млрд. грн. (28 %) при бюджеті ПФУ 70 млрд. грн.;

- наявність податкових платежів в системі доходів ПФУ. Хоч в структурі надходжень в ПФУ переважають страхові внески з роботодавців (більше 80% всіх надходжень), проте значне місце займають так звані “пенсійні збори”, які мають податкову природу). В 2006 році вони становили 10% всіх надходжень ПФУ;

- порушено принцип цільових виплат через нестрахові зобов'язання ПФУ (соціальні пенсії, спеціальні виплати деяким категоріям громадян) становлять близько 50% середньої пенсії за віком, охоплюють 400 тис. чол. (3 % загальної чисельності пенсіонерів за віком). Поверненість зазначених коштів з Держбюджету не носить постійного характеру;

- повернення до зрівнялівки у пенсійних виплатах, так як 90% пенсіонерів отримують пенсію на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, в тому числі для пенсіонерів (ПМП);

- нерівні набуті страхові права застрахованих системи обов'язкового соціального пенсійного страхування працівників підприємств спрощеної системи оподаткування, а особливо сільськогосподарських, у яких замість страхових внесків зараховували 68 % сум ФСП, що в 5-6 раз менше ніж при сплаті загальної ставки в досліджуваному регіоні (по Україні ще більше ніж в 10 разів), та які не мають відображення в персоніфікації. Поступове переведення з 2005 року до 2010 року сільськогосподарських підприємств на сплату загального страхового внеску з роботодавця, хоч і має на меті позитивно вплинути на вирівнювання пенсійних страхових прав застрахованих у цій галузі, проте є занадто обтяжливим тягарем для таких підприємств. Втручання в страхування різних режимів оподаткування страхові права застрахованих в аграрній галузі становлять 29,2% від страхових прав загальної системи оподаткування, застрахованих роботодавців - суб'єктів спрощеної системи оподаткування - відповідно 64%. страховий соціальний пенсійний

В основу тарифної політики в актуарних розрахунках покладена необхідність виконання ПФУ закріплених за ним нестрахових функцій по виплаті державної мінімальної гарантії - мінімальної пенсії і не має належного наукового обґрунтування з точки зору страхових принципів:

- в галузі обов'язкового соціального пенсійного страхування суперечлива методологія актуарних розрахунків: на вході в систему - відтворювальний підхід (ставка встановлюється від зарплати), а на виході - компенсаційний (розраховується від зарплати, а призначається на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб;

- ставка страхового внеску по діючій методиці встановлюється в залежності від демографічного навантаження, щоб зберегти заміщення пенсії 38 % (рівень 2002 року до 2038 року становитиме близько 50 % ФОП, що є нереальним фінансовим тягарем для роботодавців (рис. 2).

Підхід до встановлення страхових тарифів має відзначатися тим, що є пріоритетним у політиці обов'язкового соціального пенсійного страхування: досягнення високого заміщення (при цьому, розуміється, що фінансовий тягар для роботодавців буде адекватно тяжким і вони повинні його нести і виконувати); незначний фінансовий тягар на роботодавців і, відповідно, адекватний йому рівень страхових пенсій, який має “влаштовувати” пенсіонерів; розмежування чи не розмежування гендерних, галузевих особливостей в організації умов страхування тощо.

Рис. 2 Динаміка розрахункового і фактичного заміщення пенсією зарплати в 2000-2005 роках, %

Але, який би пріоритет не був обраний, щоб він відповідав принципам страхування, обов'язковою умовою має бути дотримання еквівалентності, яка випливає з формули:

Ст.= Кз*Р/ Т,

де Т - середня тривалість сплати страхових внесків;

Кз - коефіцієнт заміщення пенсією зарплати;

Р - середня кількість років отримання страхової пенсії;

Ст - ставка страхового внеску в ПФУ.

Можна змінювати параметри ставки, заміщення, тривалості страхового стажу, тривалості отримання пенсії, але, необхідно слідкувати за підтриманням балансу системи, і інакшому разі фінансова стійкість в результаті перекосу буде порушена, що викликає залучення нестрахових джерел (Бюджет) для “латання дір”, ця система перестає бути “чистим” страхуванням, набуваючи рис системи пенсійного забезпечення.

Діюча методика встановлення страхових ставок в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні протирічить принципам страхування, так як в основу розрахунку тарифу для застрахованих покладено директивно встановлений рівень заміщення пенсією зарплати для поточних пенсіонерів, через що відсутній зв'язок ставки поточних застрахованих з їх страховими пенсіями (порушено зв'язок „ставка - заміщення”).

Негативний висновок щодо фактичного стану діючого обов'язкового соціального пенсійного страхування стосується і:

- відсутності наукового обґрунтування поняття „оцінки одного року страхового стажу”, яке використовується при призначенні пенсії і необґрунтовано встановлене на рівні певного відсотка за кожен рік страхування, в результаті чого заміщення пенсією зарплати прирівнюється до кількості років страхування, а не враховується, як один з чинників поряд з іншими;

- неврахування фінансової участі застрахованого у формуванні доходів ПФУ (величини сплачених за період страхування страхових внесків) у порівнянні з середнім рівнем сплати страхових внесків;

- неадекватності діючої складової в нарахуванні пенсії - надбавки за понаднормативний стаж реальному фінансовому вкладу та строку страхування застрахованих.

У третьому розділі „Напрямки вдосконалення обов'язкового соціального пенсійного страхування” розглядаються питання вдосконалення обов'язкового соціального пенсійного страхування, яке базується на перерозподільному способі фінансування. В першу чергу його розвиток має базуватись на науково виробленій концепції, щоб не допустити суперечливих впроваджень замість страхових внесків на зразок казахського “податку на соціальне страхування” чи російського “єдиного соціального податку (внеску)”. Проаналізувавши рівень доходів найманих працівників, виявлено, що у економіці з низьким рівнем особистих доходів запровадження в якості пріоритетного в порівнянні з обов'язковим соціальним перерозподільним пенсійним страхуванням особистого пенсійного страхування з накопичувальним способом фінансування є нереальним завданням, яке, до того ж, не вирішує проблему виходу з тіні заробітних плат. Оптимальним з точки зору врахування демографічних ризиків і економічних ризиків (інфляція), враховуючи світову диверсифікацію при побудові пенсійної системи, є запровадження особистого накопичувального пенсійного страхування тільки на базі розвиненого і стабільного обов'язкового соціального перерозподільного пенсійного страхування і тільки при настанні сприятливих для цього умов (стабільно невисокий рівень інфляції, ріст ВВП, зростання можливості населення до заощадження).

Орієнтація на підвищення пенсійного віку в Україні має розглядатись, як крайній захід в досягненні фінансової стабільності ПФУ, якщо вже вичерпаються всі інші можливі важелі впливу (економічні - регулювання ставки страхового внеску, розширення бази нарахування страхових внесків тощо), демографічні збільшення кількості працюючих), але тільки пропорційно до збільшення показника тривалості життя після пенсії, якщо така тенденція матиме місце.

В питанні удосконалення методики встановлення ставок страхових внесків в системі обов'язкового соціального пенсійного страхування отримано наступні висновки і пропозиції:

- методика встановлення ставок страхових внесків в актуарних розрахунках в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні має враховувати, крім потреб поточних пенсіонерів, інтерес поточних платників страхових внесків;

- в розрахунку тарифу страхового внеску необхідно використовувати показник очікуваної тривалості життя застрахованого після досягнення пенсійного віку, а не очікувану тривалість життя при народженні;

- введення в розрахунок ставки страхового внеску поняття „необхідний страховий стаж”, який означає кількість років сплати страхових внесків по встановленій ставці в максимально можливому стажі;

- забезпечення дійсно диференційованих пенсій для застрахованих з адекватним врахуванням їх строку страхування і фінансової участі;

- щодо врахування гендерних особливостей (різної тривалості життя чоловіків і жінок), то пропонується спиратись на середні показники, щоб при однаковій ставці страхових внесків величина пенсії коригувалась коефіцієнтом заміщення;

- через змінну в динаміці тривалість життя після досягнення пенсійного віку ставка страхового внеску в системі актуарних розрахунків має встановлюватись раз на 5 років: так на 2010 рік нетто-ставка становитиме 26,71% від фонду оплати праці, а брутто-ставка 30,08% (враховуючи навантаження - резерв та адміністративні витрати) (табл. 3);

Таблиця 3

Розрахунок ставки страхового внеску в залежності від середньої необхідної тривалості життя після настання пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок)*

№ п/п	Показник	2010 р.	2015 р.	2020 р.	2025 р.	2030 р.	2035 р.	2040 р.	2045 р.	2050 р.
1	Необхідна середня тривалість сплати страхових внесків, роки	35	35	35	35	35	35	35	35	35
2	Очікуваний коефіцієнт заміщення, %	50	50	50	50	50	50	50	50	50
3	Середня очікувана тривалість життя після досягнення пенсійного віку (60 років чоловіки і 55 років жінки)	18,7	18,9	19,05	19,1	19,2	19,64	20,05	20,4	20,8
4	Розрахунок нетто-ставки страхового внеску в залежності від очікуваної тривалості життя, % (р.2*р.3/р.1)	26,71	27,00	27,21	27,29	27,43	28,06	28,64	29,14	29,71
5	Розрахунок брутто-ставки страхового внеску, враховуючи резерв та адміністративні витрати, % (р.4*1,125 + 0,03)	30,08	30,41	30,65	30,73	30,89	31,59	32,25	32,82	33,46
*Розраховано за демографічним прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України

- для роботодавців сільського господарства має бути встановлена менша ставка страхового внеску, яка є змінною у динаміці (змінюється кожні 5 років) в залежності від зміни показника очікуваної тривалості життя застрахованого в сільському господарстві після досягнення пенсійного віку та яка не зменшує коефіцієнт заміщення пенсією зарплати для застрахованих в цій галузі. На 2010 рік згідно аналогічних розрахунків брутто-ставка прогнозується на рівні 25,53% від фонду оплати праці, що становить менше 85% від загальної ставки страхового внеску (від 30,08%).

В удосконаленні методики призначення страхової пенсії в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні отримано висновки і пропозиції:

- пропонована методика розрахунку страхової пенсії базується на врахуванні страхового стажу, коефіцієнта фінансової участі застрахованого в доходах ПФУ та середньої очікуваної тривалості життя після досягнення пенсійного віку, завдяки якій повністю вдається досягти рівності співвідношень Кз /Ст. = Р/Т. В діючій методиці нарахування пенсії з перекислених вище враховується тільки тривалість страхування (і то суперечливим чином через показник оцінки одного року страхового стажу). Різниця методик нарахування страхової пенсії наведена в табл. 4.

Таблиця 4.

Порівняння відмінностей в підходах до нарахування пенсій

№	Діюча методика	Пропонована методика
1	Використання показника середньої заплати за попередній календарний рік	Використання показника середньої заплати за попередній місяць перед зверненням за пенсією
2	Використання для деяких категорій застрахованих осіб показника середньої зарплати в галузі народного господарства за даними органів статистики	Використання для всіх категорій застрахованих осіб без винятку показника середньої заробітної плати, з якої справляються страхові внески за даними ПФУ
3	Використання для обчислення коефіцієнта страхового стажу показника оцінки одного року страхового стажу, де кількість років страхування дорівнює коефіцієнту заміщення пенсією зарплати	Використання для обчислення коефіцієнта страхового стажу, який є відношенням кількості фактичних місяців страхування (сплати страхових внесків) до максимально можливої загальної кількості місяців
4	Коефіцієнт заміщення пенсією зарплати (Кз) дорівнює коефіцієнту страхового (з включенням трудового) стажу (Кс) (Кз = Кс)	Коефіцієнт заміщення пенсією зарплати (Кз) дорівнює добутку індивідуальної середньої ставки страхових внесків (Сс) на коефіцієнт страхового стажу (Кс) і діленню на середній коефіцієнт отримання страхових виплат (К отр) Кз= (Сс* Кс) / К отр

На прикладі фактичних даних застрахованої особи пропонована методика дозволяє отримати 77,11 % заміщення пенсією зарплати (нарахування за діючою методикою при 46,5 років трудового стажу дає 46,5% заміщення, що майже в 1,7 разів менше.

Проблемним співвідношенням залишається невідомий на початок здійснення страхування (трудова діяльність застрахованого) коефіцієнт демографічного навантаження (платники/пенсіонери) при виході застрахованого на пенсію. Якщо через несприятливу демографію ПФУ не в змозі виконувати свої зобов'язання, відповідні доплати має здійснювати Бюджет.

Отже, обов'язкове соціальне перерозподільне пенсійне страхування є умовно самостійним саме через демографічні чинники.

Для застрахованих в сільському господарстві страхова пенсія розраховується аналогічно пропонованій методиці з врахуванням зменшених розмірів ставок страхових внесків та меншої на 5 років очікуваної тривалості життя при досягненні пенсійного віку. При цьому вдається зберегти бажане заміщення пенсією зарплати на рівні 50%, як і при загальному підході при виконанні наступних умов: необхідний страховий стаж 30,22 роки, ставка страхового внеску, змінна в динаміці кожні 5 років, починаючи з 2010 року на рівні 22,53 % від фонду оплати праці.

Обґрунтована недоцільність застосування в методиці нарахування пенсії показника надбавки за понаднормативний стаж, так як пропонована методика розрахунку страхової пенсії повноцінно і адекватно враховує кожен рік страхового стажу і долю фінансової участі застрахованого у заміщенні пенсії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано шляхи вирішення наукового завдання щодо обов'язкового соціального пенсійного страхування, що знайшло відображення в розвитку теоретико-методологічних засад її побудови та прикладних аспектів функціонування. Результати дослідження дозволили зробити висновки теоретичного, методичного та практичного характеру, які зводяться до наступного.

1. Узагальнення економічної природи соціального страхування дозволило уточнити його відмінність і незалежність від соціального забезпечення, а саме: поняття “соціальне страхування” є самодостатньою економічною категорією і не має залежності від поняття “соціальне забезпечення”. При цьому головною ознакою соціального страхування є перенесення фінансового (а не податкового за стереотипом) навантаження по сплаті страхових внесків із застрахованих осіб (фізичних) на певно визначених контрагентів (страхувальників), пов'язаних із застрахованими відносинами найму або ринковими відносинами.

2. Узагальнення теоретичних основ обов'язкового соціального пенсійного страхування дозволило уточнити його ознаки, а саме: ймовірний характер настання старості; солідарність сплати страхових внесків та розподілу страхових ресурсів серед учасників страхування; замкнутість грошових відносин серед страхувальників; поверненість при настанні страхового випадку; платність; існування страхового фонду.

Головними принципами обов'язкового соціального пенсійного страхування є: рівність можливостей між суб'єктами страхування для досягнення максимального результату); еквівалентність страхових внесків і пенсійних виплат; проведення актуарних розрахунків; персоніфікація страхових внесків страхувальників; цільове використання зібраних страхових внесків.

Через суперечність поняття „соціальне державне пенсійне страхування” введено розмежування критеріїв класифікації обов'язкового соціального пенсійного страхування, зокрема, за критерієм джерела сплати страхових внесків воно поділяється на соціальне (роботодавці), державне (Бюджет), особисте (власні доходи).

3. В результаті узагальнення та аналізу діючих підходів до формування страхового фонду та використання страхових коштів виявлено, що створення спеціального цільового страхового державного пенсійного фонду - не є обов'язковою умовою для соціального страхування, яке може відбуватись і в приватних страхових компаніях, проте може бути доцільним при нерозвиненості приватного страхового ринку. Вживання в назві страхового фонду терміна “соціальний” неправомірне, так як немає соціальної форми власності. Страховик має бути державним чи приватним. Тому Пенсійний фонд України має бути названий Державний страховий пенсійний фонд. Ретроспективний аналіз показав, що обов'язкове соціальне пенсійне страхування, засноване на фінансовому навантаженні на роботодавців в формуванні страхового фонду, є досить раціональним і матеріально вигідним способом здійснення страхування для особи, тоді як особисте пенсійне страхування для найманих працівників в економіці з низьким рівнем доходів є непомірним.

4. За результатами оцінки сучасного стану обов'язкового соціального пенсійного страхування виявлено, що в застрахованих осіб страхувальників різних режимів оподаткування створюються нерівні вихідні умови страхування, а особливо у застрахованих сільськогосподарських підприємств, що веде до мізерного рівня пенсій.

5. Результати оцінки сучасних підходів до розрахунку ставок страхових внесків в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні, показують, що визначення страхового тарифу тільки на основі врахування інтересу поточних пенсіонерів, не дозволяє повною мірою задіяти страхові основи.

Методика актуарних розрахунків в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні повинна ґрунтуватися на взаємозв'язку страхових тарифів з послідуючими страховими виплатами.

6. Узагальнення зарубіжного досвіду формування обов'язкового соціального пенсійного страхування показав, що запровадження накопичувального способу фінансування в обов'язковому накопичувальному пенсійному страхуванні не доцільно запроваджувати в умовах високої інфляції при неготовності ринку забезпечити стабільно високий дохід від вкладень зібраних страхових ресурсів.

Запровадження єдиного соціального податку (внеску), є недопустимим кроком, який перекреслить страхову суть пенсійного страхування, як елемента пенсійної системи, і перетворить його на інститут пенсійного забезпечення.

7. Запропонована методика розрахунку страхових тарифів базується на введенні в формулу показника очікуваної тривалості життя після досягнення пенсійного віку, бажаного заміщення пенсією зарплати 50% та необхідної середньої тривалості сплати страхових внесків 35 років для загального підходу і 30,22 роки для застрахованих в галузі сільського господарства.

8. Запропонована методика нарахування страхової пенсії враховує коефіцієнт страхового стажу, фактично сплачувану застрахованим середню ставку страхового внеску та очікувану тривалість отримання пенсії (роки дожиття), з тим, щоб комплексно, а головне, адекватно врахувати у величині пенсії дію всіх трьох чинників, а не тільки період страхування (як у діючій методиці). В результаті величина страхової пенсії збільшиться в 1,6 рази в порівнянні з нарахуванням за діючою методикою.

Пропозиція дозволяє забезпечити високе заміщення для застрахованих аграрного сектора, не нижче ніж для застрахованих інших галузей, і зберегти можливість ранішого на 5 років виходу на пенсію.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Ботвиновська О.Л. Розвиток соціального страхування / О.Л. Ботвиновська // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки. - Економічні науки. - 2001. - № 4 - С. 49 - 54.

2. Ботвиновська О.Л. Пенсійне страхування: теорія, тенденції та протиріччя / О.Л. Ботвиновська // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Т.2 - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2006. - С. 179 - 181.

3. Ботвиновська О.Л. Оцінка дотримання принципів пенсійного страхування / О.Л. Ботвиновська // Вісник СНАУ. - Серія "Фінанси та кредит". - Вісник 1. - 2006. - С.48 - 52.

4. Ботвиновська О.Л. Проблемні питання запровадження накопичувального способу фінансування в обов'язковому соціальному пенсійному страхуванні / О.Л. Ботвиновська // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Т.3. - Кам'янець-Подільський: 2007. - С. 479 - 492.

5. Ботвиновська О.Л. Параметри визначення пенсійних прав в актуарних розрахунках в обов'язковому соціальному перерозподільному пенсійному страхуванні / О.Л. Ботвиновська // Вісник ХНТУСГ: Економічні науки. - Вип. 63. - Харків, 2007. - С. 179 - 185.

Матеріали науково-практичних конференцій:

6. Ботвиновська О.Л. Досягнення цілей пенсійної реформи в Україні / О.Л. Ботвиновська // Програма VI державної науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів та докторантів “Наукові пошуки молоді у третьому тисячолітті”. (Біла Церква, 16-17 травня 2007 р.) / Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України. - С. 13.

7. Ботвиновська О.Л. Суперечності діючої методики нарахування пенсій та напрямки її удосконалення / О.Л. Ботвиновська // Програма ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції Грудневі читання: „Світові тенденції формування та функціонування ринку страхових послуг: національний аспект”. (Київ, 6 грудня 2007 р.) / Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка. - С. 7.

8. Ботвиновська О.Л. Єдиний соціальний податок: підводні камені впровадження / О.Л. Ботвиновська // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. (Умань, 21-22 лютого 2008 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет. - У.: УДАУ, 2008. Ч.2. - С. 204-205.

Публікації в інших виданнях:

9. Ботвиновська О. Фінансово-економічний зміст джерел формування пенсійного фонду / О.Л. Ботвиновська // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: у чотирьох частинах. - Ч. 3: “Фінанси і фінансова інфраструктура АПК” / За ред. П.Т. Саблука. - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С. 22 - 26.

АНОТАЦІЯ

Ботвиновська О.Л. Обов'язкове соціальне пенсійне страхування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 - гроші, фінанси та кредит. Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» Української академії аграрних наук. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методичних та практичних питань обов'язкового соціального пенсійного страхування з перерозподільним способом фінансування.

Узагальнено теоретичні засади соціального пенсійного страхування, зокрема виявлено головні його ознаки, які вирізняють його серед інших страхувань, введено критерій класифікації: за джерелом сплати страхових внесків. Встановлено пряму еквівалентну залежність між величиною та тривалістю сплати страхових внесків із сумою страхових виплат в системі обов'язкового соціального перерозподільного пенсійного страхування з тривалістю їх одержання після настання страхового випадку і рекомендовано до впровадження цього положення в методику розрахунку тарифів страхових внесків та методику нарахування страхової пенсії.

В методику розрахунку тарифів страхових внесків закладено показник очікуваної тривалості життя після досягнення пенсійного віку та введено показник необхідного страхового стажу для досягнення застрахованим заміщення на рівні, не меншому 50% зарплати.

Ключові слова: пенсійне страхування, страховий внесок, страхова пенсія, страхова еквівалентність, перерозподільний спосіб фінансування, заміщення пенсією зарплати, необхідний страховий стаж.

Ботвиновская Е.Л. Обязательное социальное пенсионное страхование. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. Национальный научный центр “Институт аграрной экономики” Украинской академии аграрных наук, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретических, методических и практических вопросов обязательного социального пенсионного страхования.

Обобщены теоретические основы социального пенсионного страхования, а именно установлены главные признаки социального страхования (в том числе пенсионного), которые качественно отличают его от других видов страхования и от такого элемента системы социальной защиты, как социальное обеспечение.

Рассмотрены особенности формирования взглядов на понятие „объект пенсионного страхования” и установлено, что таковым является старение, в результате котрого утрачена способность к труду, как способу заработка, и обосновано, что такие предлагаемые учеными в качестве объектов страхования, как пенсия, заработная плата, материальный интерес и другие не могут быть объектами пенсионного страхования. Заработная плата в пенсионном страховании может выступать объектом начисления страховых взносов, но это не единственно возможная база (например, в личном пенсионном страховании при накопительном способе финансирования связи с зарплатой может и не быть).

Обосновано разделение социального страхования на производственное, когда страхователями (плательщиками страховых взносов) являются работодатели и непроизводственное (страхователями являются другие контрагенты, не связанные с застрахованными отношениями найма (например, продавцы товаров и услуг).

Введен авторский критерий классификации пенсионного страхования: за источником уплаты страховых взносов. Определены различия „социального”, „государственного” и „личного” страхования по отношению их к пенсионному страхованию.

Обоснована необходимость утверждения последовательности названия страхования и предложено авторское видение использования терминов для правильного изложения сути страхования.

Обобщены действующие подходы к формированию страхового фонда и использования страховых средств, в результате чего установлено, что создание специализированного целевого страхового государственного пенсионного фонда - не есть обязательное условие для социального страхования, которое может осуществляться и в частных страховых компаниях, но может быть целесообразно при неразвитости частного страхового рынка.

Использование в названии страхового фонда термина «социальный» неправомерно и не обосновано, так как нет социальной формы собственности. Страховщик может быть государственным или частным. Поэтому Пенсионный фонд Украины (ПФУ) должен быть переименован в Государственный страховой пенсионный фонд.

Ретроспективный анализ показал, что обязательное социальное пенсионное страхование, которое основано на финансовой нагрузке на работодателей в формировании страхового фонда, есть достаточно рациональным и материально выгодным способом страхования для застрахованных, тогда как личное пенсионное страхование для наемных работников в экономике с низким уровнем доходов есть непомерным.

Обобщение зарубежного опыта формирования обязательного социального пенсионного страхования показал, что внедрение накопительного способа финансирования в обязательном пенсионном страховании не стоит внедрять в условиях высокой инфляции при неготовности рынка обеспечить стабильно високий доход от вложений собранных страховых ресурсов. Внедрение единого социального налога (взноса), есть недопустимым шагом, который перечеркнет страховую суть пенсионного страхования, как элемента пенсионной системы и фактически станет пенсионным обеспечением.

Установлена прямая эквивалентная зависимость между величиной и продолжительностью уплаты страховых взносов с суммой страховых выплат в системе обязательного социального перераспределительного пенсионного страхования с продолжительностью их получения после наступления страхового события и рекомендовано к внедрению этого положения в методику расчета тарифов страховых взносов и методику расчета страховой пенсии.

В методику расчета тарифов страховых взносов автором внедрен показатель ожидаемой продолжительности жизни после достижения пенсионного возраста и показатель необходимого среднего страхового стажа для достижения застрахованными замещения на уровне, не меньшем 50% заработной платы.

В результате учета в методике объективно меньшей ожидаемой продолжительности жизни после достижения пенсионного возраста застрахованных в сельской местности и, следовательно, меньшего необходимого страхового стажа обоснована оптимальная страховая ставка для работодателей сельского хозяйства, которая учитывает интерес застрахованных в этой сфере (достижение замещения зарплатой пенсии на уровне 50%) и обеспечивает оптимальную финансовую нагрузку на работодателей.