Кредит: суть, функція і значення в ринковій економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Кредит завжди привертав увагу дослідників. Проблемам існування та використання його присвячено ряд спеціальних робіт.

Проте в сучасних умовах інтерес та потреба вивчення динамічного розвитку кредитних відносин значно посилився.

Адже кредит, як породження економічних відносин, розвивається в масштабах та формах, що визначаються економічними процесами. Зміни в цих системах зумовлені особливостями відтворювальних процесів.

Тому вони не є незмінними, тобто раз і назавжди визначеними та сталими.

Виникнення їх є результатом розвитку товарного виробництва. Розвиваючись разом з ним, вони постійно змінюються, утворюючий систему кредитних відносин.

Гроші і кредит - економічні категорії, що існували і існують в різних суспільно-економічних формаціях, які засновані на базі товарного виробництва та обігу.

Гроші - це не елемент окремих приватних угод, а суспільне явище, частина виробничих відносин, тісно пов'язаних з іншими економічними категоріями, що є предметом вивчення інших суспільних наук.

З боку і кредитної і грошової систем спільним є використання боргових зобов'язань як засобів платежу та проведення грошових розрахунків по кредитних відносинах. І ця спільність суттєво впливає на обидві системи.

Збільшення обсягів кредитних відносин зумовлює зростання маси засобів платежу. В свою чергу зміна маси грошей в обігу впливає на ціну та пропозицію кредитних послуг.

В сучасних умовах переходу до ринкової економіки по - новому слід підходити до висвітлення суті кредиту, зародження та розвитку його форм і функцій, напрямків розвитку, особливостей побудови кредитної системи, її ролі в процесі відтворення, дослідження специфіки її функціонування.

Найбільш складною проблемою є створення фінансово-кредитного механізму і мобілізація кредитних ресурсів для виходу з кризи і її стабілізації.

На основі вище викладеного тема моєї індивідуальної роботи э актуальною. Мета роботи: виявлення сутності, ролі та призначення кредиту в ринковій економіці.

КРЕДИТ: СУТЬ, ФУНКЦІЇ, ФОРМИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Конкретною формою руху позичкового капіталу є кредит, сутність якого полягає в мобілізації тимчасових вільних грошових коштів і розміщенні їх на умовах повернення й прибутковості. За допомогою кредиту здобуваються товарно-матеріальні цінності різного роду: машини, механізми, купуються населенням товари з розстрочкою платежу. Об'єктом придбання за рахунок кредиту виступають різноманітні цінності (речі, товари). Однак «речове» тлумачення кредиту виходить за рамки політекономічного аналізу. Економічна наука про гроші і кредит вивчає не самі речі, а відношення між суб'єктами з приводу речей. У цьому зв'язку кредит як економічну категорію слід розглядати як визначений вид суспільних відносин.

Найбільш поширеними в економіці є два підходи до визначення сутності кредиту:

1) ототожнення кредиту з цінністю, яка передається одним економічним суб'єктом іншому в позичку. При такому підході увагу звернуто на саму позичку, її правову форму, що зумовлює вихолощування з кредиту його економічного змісту;

2) ототожнення кредиту з певним видом економічних відносин, які формуються в суспільстві. Такий підхід дає можливість глибше дослідити економічні аспекти кредиту, економічні чинники його існування, основи та закономірності руху. Тому цей підхід у сучасній літературі переважає, на ньому ґрунтується висвітлення сутності кредиту (в сучасній ринковій економіці).

Найбільш визнаним є розкриття сутності кредиту як економічних відносин, що виникають між суб'єктами ринку у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах поверненості, строковості, платності та добровільності. Окремими елементами кредитних відносин є об'єкти та суб'єкти кредиту. Об'єктом кредиту є та вартість (грошові та матеріальні цінності), яка передається в позичку одним суб'єктом іншому. Об'єкти кредиту можуть передаватися одним суб'єктом іншому не тільки у формі позички, a й в інших формах, зокрема, прокату, лізингу тощо. У цих випадках відносини між суб'єктами теж мають ознаки кредитних, проте реалізуються вони дещо по-іншому, ніж при передачі вартості в позичку.

Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є такі:

1) учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними: бути власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися; функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Без цього вони не зможуть набути статусу ні кредитора, ні позичальника. Щоб стати кредитором, економічний суб'єкт повинен накопичити у власності певну суму вільних коштів, якими може вільно розпоряджатися. А щоб стати позичальником, суб'єкт повинен мати передумови для накопичення в майбутньому у своїй власності достатньої суми вільних коштів для повернення боргу;

2) кредитні відносини є добровільними та рівноправними. Тільки за цих умов вони будуть взаємовигідними і зможуть розвиватися по висхідній. Інакше ці відносини будуть згасати і розриватися, тобто втратять здатність до розвитку.

3) кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають. Кредитор залишається власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує її лише у тимчасове розпорядження, після чого повинен повернути власникові. Незмінність власника в кредитних відносинах вимагає особливо чіткого і дійового правового їх оформлення, щоб захистити інтереси власника.

4) кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей). Проте вони не є еквівалентними, тому що кожне переміщення вартості не супроводжується зустрічним рухом відповідного еквівалента. Однак вартість переміщується на зворотних засадах, тобто після певного періоду ці кошти повертаються назад у висхідне положення.

Завдяки цьому для виникнення таких відносин має бути високий рівень довіри між учасниками, особливо кредитора до позичальника. Тому фактор довіри нерідко розглядається як ключова складова сутності кредиту і вирішальна передумова його функціонування. При цьому слід зауважити, що довіра є чинником не тільки моральним, а й економічним.

Кредитні відносини на мікроекономічному рівні є перервними, тобто після повернення одержаної в борг вартості і сплати процента вони перериваються. Проте на макроекономічному рівні кредитні відносини підтримуються безперервно як безперервний рух вартості в процесі суспільного відтворення. Сутність кредиту тісно зв'язана з його необхідністю і причинами, але і тут немає тотожності. Причина виражає зв'язок кредиту з різноманітними економічними процесами. Причина може викликати різні наслідки, викликати до життя поряд із кредитом і інші економічні явища, тому вона не дає вичерпної характеристики сутності даної економічної категорії. Кредит як економічна категорія не тільки має внутрішню сутність, що проявляється у його структурі, закономірностях руху, формах і видах, а й активно взаємодіє зі зовнішнім середовищем, з іншими (не кредитними) процесами в економіці та соціальній сфері й помітно впливає на них. Основні напрями та механізми цього впливу визначають окремі його функції.

Вчені виділяють такі найголовніші функції кредити:

1) Перерозподільна функція -- переміщення ресурсів між її окремими суб'єктами, секторами на засадах повернення.

Перерозподільна функція полягає у тому, що матеріальні та грошові ресурси, які були вже розподілені та передані у власність економічним суб'єктам, через кредит перерозподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб'єктам, не змінюючи їх первинного права власності.

2) Контрольна функція кредиту забезпечує контроль за дотриманням умов та принципів кредиту з боку суб'єктів кредитної угоди. Проте наявність такої функції кредиту багато хто заперечує, посилаючись на те, що контроль властивий не тільки кредитним відносинам, а й багатьом іншим -- фінансовим, страховим, торговельним тощо, тобто він не є суто родовою ознакою кредиту.

3) Заслуговує на увагу ще одна функція кредиту, сформульована А. Гальчинським, -- функція капіталізації вільних грошових доходів. Вона полягав у трансформації завдяки кредиту грошових нагромаджень та заощаджень юридичних і фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто в позичковий капітал. Така трансформація забезпечується через зворотний рух та платність кредиту. Будь-яка маса вільної вартості, будучи переданою в позичку, не змінюючи власника, приносить йому дохід, тобто набуває форми позичкового капіталу.

4) Функція заміщення грошей кредитними інструментами пов'язана з антиципаційною властивістю кредиту, тобто його здатністю випереджати в часі процес нагромадження в товарній і грошовій формах. Кредитні ресурси формуються до настання терміну їх фактичного використання у відтворювальному процесі. По суті, кредит створює гроші для безготівкового грошового обігу. Інструменти кредиту -- переказні векселі, чеки, кредитні картки тощо -- починають заміняти реальні гроші в сфері обігу

5) Важливе значення в умовах ринкової економіки має стимулювальна функція кредиту. За своєю економічною сутністю процес кредитування не може не стимулювати ефективне використання позики з боку позичальника. Сам зміст кредитування, що виражається у формулі: "Купуй зараз (товар, гроші), плати потім" спонукає до ефективного використання одержаної позики, щоб на зароблені кошти не просто повернути кредит, але й одержати прибуток.

6) Іншою функцією кредиту є випуск грошей для обслуговування платіжного обороту ѕ емісійна (антиципаційна) функція. Суть цієї функції кредиту випливає із функції грошей як засіб платежу. Тому можна сказати, що кредит не що інше як гроші у функції засобу платежу. На основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів. У цій функції кредит сприяє економії витрат грошового обігу. Через кредит відбувається: прискорення обігу грошей; взаємне зарахування платежів; запровадження прогресивних систем розрахунків для юридичних та фізичних осіб, що в кінцевому підсумку призводить до скорочення грошової маси в обігу та економії суспільних витрат.

Форми кредиту тісно зв'язані з його структурою і деякою мірою із сутністю кредитних відносин. Структура кредиту включає кредитора, позичальника, і позичену вартість, тому форми кредиту можна розглядати в залежності від характеру (позиченої вартості, кредитора і позичальника, цільових потреб позичальника).

Розрізняють такі форми кредиту:

· Комерційний;

· Банківський;

· Споживчий;

· Державний;

· Міжнародний.

Комерційний кредит має товарну форму і надається одним суб'єктом господарювання (підприємством) іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу. Комерційний кредит оформляється векселем. Векселі поділяються на прості та переказні. Простий вексель -- це вексельне зобов'язання, що надається позичальником на ім'я кредитора, яке містить у собі зазначення місця і часу видання боргового зобов'язання, суми останнього, місця і часу платежу.

Мета комерційного кредиту -- прискорити реалізацію товарів. Відсоток за комерційним кредитом, який входить в суму векселя, нижчий, ніж по банківському кредиту. Розмір комерційного кредиту обмежений величиною вільних капіталів, що знаходяться у підприємців.

Банківський кредит надається володарями грошових коштів, позичальникам у вигляді грошових позик. Об'єкт банківського кредиту - грошовий капітал. Позичальником може бути підприємець, держава, сектор домогосподарства. Кредитор -- це володар (користувач) грошових коштів, насамперед банк.

Банківський кредит виходить за межі комерційного, оскільки він не обмежений напрямом, терміном та сумами, кредитних угод. Сфера використання банківського кредиту ширша: комерційний кредит обслуговує тільки обмін товарів, а банківський -- нагромадження капіталу, перетворюючи в капітал частину грошових доходів і заощаджень населення.

Банківський і комерційний кредити тісно пов'язані між собою. Це зумовлено тим, що основою кредитної системи є комерційний кредит, що виявляється в наданні комерційними банками облікового і акцептного кредитів, які пов'язані з обігом векселів. Комерційний кредит обслуговує рух товарів зі сфери виробництва у сферу споживання -- виробничого та особистого, оскільки кредитуються не лише підприємства, а й споживачі.

Споживчий кредит надається приватним особам. Його об'єктом, як правило, є товари довгострокового користування (меблі, автомобілі, холодильники, телевізори тощо), різноманітні послуги. Споживчий кредит виступає у формі комерційного (продаж товарів з відкладенням виплати через роздрібні магазини) і банківського (надання позик кредитними установами на споживчі цілі). Різновидом споживчого кредиту є довгострокові (на дуже довгий термін) позики приватним особам на купівлю або будівництво житла.

Суб'єктами споживчого кредиту є фізичні особи (позичальники), в ролі кредиторів виступають банки, установи небанківського типу, торговельні організації. При всіх своїх позитивних рисах споживчий кредит має і деякі недоліки. Легкість отримання та швидке задоволення потреб провокує в деяких осіб бажання отримати надмірну кількість споживчих позичок. Коли ці борги досягають значних обсягів, виникають серйозні труднощі з їх поверненням. Державний кредит -- це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником або кредитором є держава чи місцеві органи влади. Вони позичають кошти на ринку позикових капіталів шляхом випуску позик;через фінансово-кредитні установи. Заощадження населення, що:зберігаються в ощадному банку (якщо останній є державним), суми коштів, що залучені у населення за допомогою позик, а також кошти, мобілізовані страховою системою, в сукупності становлять внутрішній державний борг. Крім того, до державного боргу належить також накопичений бюджетний дефіцит і зовнішні позички.

Державний кредит може виступати у різних формах. Наприклад, натуральні позики (хлібні, цукрові), у вигляді цінних паперів, облігацій внутрішньої позики, казначейських зобов`язань та інших кредитних документів. Державні цінні папери може випускати як уряд, так і місцеві органи, влади. Кредитна діяльність держави потрібна особливо в низькорентабельних, але необхідних для відтворення галузях (житлове будівництво, інфраструктура, сільське господарство тощо).

Міжнародний кредит -- це рух і функціонування позичкового капіталу між країнами. Кредитні відносини існують не тільки всередині: кожної країни, а й між державами як одна із форм міжнародного руху капіталів.

Функції міжнародного кредиту: забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню; збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах; прискорення реалізації товарів у світовому масштабі).

кредитний споживчий макроекономічний банківський

ВИСНОВОК

Винахід кредиту слідом за грошима є геніальним відкриттям людства. Завдяки кредиту скоротився час на задоволення господарських та особистих потреб. Підприємство - позичальник, за рахунок додаткового залучення ресурсів отримало можливість їх примножити , розширити господарство , прискорити досягнення виробничих цілей. Громадяни ,скориставшись кредитом , отримують можливість спрямувати отримані додаткові ресурси для розширення своєї справи або наблизити досягнення своїх споживчих цілей , швидше отримати в своє розпорядження речі , предмети , цінності, якими, вони могли б володіти лише в майбутньому.

Кредит багато в чому є умовою і передумовою розвитку сучасної економіки , невід'ємним елементом економічного зростання. Його використовують як великі підприємства та об'єднання , так і малі виробничі , сільськогосподарські і торгові підприємства . Ним користуються як держави та уряду , так і окремі громадяни. Кредит виконує певні функції, такі як регулювання об'єму сукупного грошового обороту, перерозподіл грошових коштів на умовах їх подальшого повернення, акумуляція тимчасово вільних грошових коштів. Всі ці функції відрізняються один від одного складом учасників, об'єктом позик, динамікою, величиною відсотка, сферою функціонування. Без кредитної підтримки неможливо забезпечити швидке і цивілізоване становлення фермерських господарств, підприємств малого бізнесу, впровадження інших видів підприємницької діяльності на внутрішньодержавному і зовнішньому економічному просторі.

Завдяки кредиту відбувається більш швидкий процес капіталізації прибутку, а, отже, концентрації виробництва. Він може зіграти помітну роль і в здійсненні програми приватизації державної і муніципальної власності на основі акціонування підприємств. Кредитна система в особі банків бере активну участь і в самому випуску, та розміщення акцій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамова М. А. , Александрова Л. С. Фінанси , грошовий обіг і кредит . - М., 1995 .

2. Башнянин Г.І. Політична економія, Ч1, К., 1997

3. Булатов А.С.,Економіка.- 2002.

4. Величко О. Становлення і розвиток грошово-кредитної системи України//Економіка України.-2001.

5. Демків А.В Гроші та кредит.-К.: Дакор., К.: Вира-Р.,2003.-528с.

6. Дробозиной Л.А. Фінанси. Грошовий обіг. Кредит , М.: Фінанси, ЮНИТИ, 2000.

7. Жуков Е. Ф. , Максимова Л. М. та ін Банки та банківські операції . - М. ЮНИТИ , 1998 .

8. Жукова Е. Ф. Загальна теорія грошей і кредиту - М. : ЮНИТИ , 1995

9. Куликов А. А. , Голосів В. В. , Пеньков Є. Є. . Кредити . Інвестиції . - Москва , 2000 .

10. Красавіна Л.Н. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові відносини, 2000.

11. Лаврушина О.І. Гроші . Кредит . Банки , 1999 р.

12. Обухів Н. П. Кредитний ринок і грошова політика / Фінанси. - 2000 .

13. Сало І. Роль Економічні теорії грошей, інвестицій і накопичення у стабілізації та розвитку економіки //Вісник НБУ, - 1996.

14. Трошин А. Н. , Фомкина В. І. Фінанси , грошовий обіг і кредит .

- М. , 2000 .

15. Чиненков А.В. Банківські кредити і способи забезпечення кредитних зобов'язань / Бухгалтерія і банки , 2001.

Размещено на Allbest.ru