Добровільне особисте страхування: соціально-економічні ризики та шанси

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 368.04

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня кандидата

економічних наук

ДОБРОВІЛЬНЕ ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ТА ШАНСИ

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

СЛАВІНА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Криворізькому державному педагогічному університеті МОН України, м. Кривий Ріг.

Науковий керівник:

Саєнко Юрій Іванович, доктор економічних наук, професор, Інститут соціології НАН України, завідуючий відділом соціальних експертиз.

Офіційні опоненти:

Новіков Валерій Миколайович, доктор економічних наук, професор, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, завідуючий відділом соціальної інфраструктури;

Навроцький Денис Анатолійович, кандидат економічних наук, ЗАТ ""Страхова компанія" АІГ України", начальник департаменту особистого страхування, страхування відповідальності та вантажів.

Захист відбудеться 9 червня 2008 року о 14 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.02 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ-32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий "6" травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук І.К. Чукаєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах інтеграції України до Євросоюзу постає нагальна необхідність вирішення у виробничій сфері важливих соціальних проблем, що зумовлюється високим рівнем вимог Європейського співтовариства до своїх потенційних членів, від яких очікується не тільки обов'язкове дотримання регламентованих норм, але й формування європейського мислення, способу життя тощо. У цьому зв'язку перед сучасною вітчизняною наукою та системою державного управління стоїть завдання створити нову соціально спрямовану модель сфери виробництва з передбаченням конкретних заходів стосовно підвищення мотивації праці, забезпечення належного рівня її охорони, підтримки здоров'я працюючих та гарантування їм ефективного соціального захисту.

Одним із завдань, які обумовлюються новою реальністю перспективного соціально-економічного розвитку, є запровадження в управлінську практику промислових підприємств добровільного особистого страхування (ДОС) персоналу, яке безпосередньо включає працівників і управлінців у процес задоволення їхніх потреб щодо самозбереження та особистої безпеки. Тобто мова йде про створення сприятливих умов для їхньої соціально-економічної упевненості, формування і свідомого закріплення відчуття особистої значимості, що відкриває нові можливості для досягнення консенсусу в дихотомії працюючий-роботодавець. Ефективність ДОС прямо залежить від розуміння працюючими засад соціального захисту, зокрема системи недержавного особистого страхування. Однак у суспільстві спостерігається недостатня обізнаність працівників з особливостями дії механізму системи особистого страхування, чим зумовлюється певна недовіра до неї. Одночасно з цим більшість працюючих, зокрема у гірничодобувній промисловості Криворізького регіону, висловлюють бажання захищати свої життєві інтереси не тільки за рахунок держави та роботодавців, але й через недержавні страхові інституції. Реалізація цього бажання вимагає від них повного розуміння сутності особистого страхування та більших знань про ті шанси, які воно може надати. До того ж працюючі висловлюють упевненість, що результатом ефективного розвитку ДОС стане високий рівень їхньої соціальної безпеки, що спонукатиме їх до більш результативної праці. Таким чином, особливої уваги набуває пошук, виявлення й аналіз ризиків та шансів ДОС, а також обґрунтування доцільності його впровадження на підприємствах гірничодобувної промисловості Криворізького регіону.

Питання функціонування системи страхування та її особливостей досліджували вчені різних дисциплін - економічних, фінансових, правових, соціологічних, політологічних і навіть філософських, серед яких: В. Парнюк, В. Куценко, В. Новіков, О. Новікова, С. Шевцов, С. Барсукова, І. Калачова, В. Краснопер, В. Новак, І. Гнибіденко, Ю. Саєнко, В. Сердюк, Г. Силласте, М. Фрідмен, Л. Кінащук, О. Туренко, П. Спікер, П. Самуельсон та ін.

Розробці різнопланової проблематики, пов'язаної з особистим страхуванням, присвячено багато наукових праць українських і зарубіжних фахівців, зокрема: А. Загороднього, О. Заруби, В. Борисової, В. Базилевича, К. Базилевича, Д. Навроцького, М. Александрової, А. Александрової, К. Воблого, С. Осадця, С. Прокоповича, Н. Резника, Т. Артюка, І. Шевирьова, С. Мирзоєва, О. Нікітіної, В. Ручкіної, С. Саркісова, Р. Юлдашева, В. Шахова, А. Зубець, І. Краснової, В. Гомелля, Д. Туленти, М. Бадока, Д. Бланда та багатьох інших.

Такі відомі науковці-економісти, як О. Зальотов, Д. Базилевич, О. Шихов, В. Шевченко, В. Фурман розглядали доцільність запровадження особистого страхування на промислових підприємствах.

Однак окремі аспекти особистого страхування, і зокрема ті, що формуються в умовах трансформації соціально-економічної системи, не мають достатнього висвітлення у науковій літературі і потребують більш глибокої наукової розробки. Цим обумовлюється необхідність дослідницького пошуку нових підходів до вирішення проблем розвитку добровільного особистого страхування як сектору вітчизняного страхового ринку взагалі та впровадження ДОС на промислових підприємствах зокрема. Актуальність проблеми, масштабність, складність та недостатня вивченість цих питань зумовили вибір даної теми дисертаційного дослідження, його мету і конкретні завдання. особисте страхування ризик шанс

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота безпосередньо пов'язана з виконанням комплексних фундаментальних досліджень Центру соціальних експертиз при Інституті соціології НАН України, зокрема з НДР: "Розробка моделі трудової поведінки населення на ринку праці України в умовах функціонування страхової системи соціального захисту населення" (договір № 160 від 23.09.04 з Міністерством праці та соціальної політики України), в рамках якої автором здійснено соціодіагностику стану та особливостей функціонування системи соціального страхування, у тому числі добровільного особистого, на сучасних промислових підприємствах України, а також удосконалено модель ДОС як ефективного засобу підвищення соціального захисту працюючого населення; НДР, що виконувалася на кафедрі соціології та економіки Криворізького державного педагогічного університету МОН України "Соціальні технології адаптації до ринкових умов в сучасній Україні" (протокол № 5 від 27.11.03), в рамках виконання якої автором визначено систему соціально-економічних ризиків та шансів, які мають місце при запровадженні добровільного особистого страхування.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних та методичних засад функціонування добровільного особистого страхування із врахуванням властивих йому соціально-економічних ризиків та шансів, систематизація напрямів подальшого удосконалення ДОС в контексті завдань соціального захисту працюючого населення та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності страхового сектора вітчизняної економіки.

Відповідно до цієї мети в дисертації були поставлені і послідовно розв'язувались такі основні завдання:

- розробка теоретико-методологічних засад функціонування особистого страхування, зокрема добровільного, і обґрунтування наукового підходу до визначення його соціально-економічної сутності;

- удосконалення структури та типологізації системи особистого страхування, уточнення принципів її функціонування;

- розробка наукової стратегії дослідження функціонування ДОС з урахуванням властивих йому соціально-економічних ризиків та шансів і аналіз його стану та особливостей розвитку в Україні;

- виявлення ставлення працівників гірничодобувної промисловості Криворізького регіону до впровадження добровільного особистого страхування як додаткового засобу їхнього соціального захисту;

- виявлення і класифікація ризиків ДОС для реальних і потенційних учасників страхування;

- удосконалення правового та організаційно-економічного механізмів забезпечення добровільного особистого страхування в Україні в контексті завдань соціального захисту працюючого населення;

- обґрунтування соціально-економічних шансів добровільного особистого страхування та їх типологізація;

- розрахунок комплексного економічного ефекту від реалізації шансів добровільного особистого страхування для всіх суб'єктів страхового процесу.

Об'єктом дослідження є функціонування добровільного особистого страхування в Україні.

Предметом дослідження - методологічні, методичні та прикладні проблеми функціонування добровільного особистого страхування в Україні з урахуванням соціально-економічних ризиків та шансів.

Методи дослідження. У роботі використовувався комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема: системного аналізу, абстракції та аналогії - для з'ясування соціально-економічної сутності ДОС; функціональний аналіз, класифікація та типологія - для визначення структури ДОС, типологізації видів, соціально-економічних ризиків і шансів; економіко-статистичні методи (групування, графоаналітичний, кореляційно-регресивний) - для характеристики стану та визначення проблем особистого страхування в Україні й виявлення взаємозв'язку між рівнем інтернальності страхувальника та ймовірністю настання у нього страхового випадку; метод соціологічного опитування - для виявлення оцінних суджень працівників гірничодобувної галузі Криворізького регіону стосовно практики їхнього залучення до добровільного особистого страхування; економічний аналіз (розрахунковий, прогнозний, метод еквівалента певності) - для розрахунку економічної ефективності шансів ДОС; метод включеного спостереження - в Криворізькій філії СГ "ТАС" та ін.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували Закони України та нормативні акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України; опубліковані матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Державного комітету статистики України, Державної служби зайнятості; наукові розробки Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, інших науково-дослідних установ України, а також матеріали Ліги Страхових організацій України (ЛСОУ) та програми фінансового холдингу "ТАС".

Емпіричну базу дослідження складають результати авторського включеного спостереження в "СГ "ТАС" (Кривий Ріг, період: 2002-2003 рр.) та соціолого-економічного дослідження, що було проведено на підприємствах ДАК "Укррудпром" (період: січень-лютий 2006 р.).

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні та прикладні результати:

вперше:

- розроблено та визначено методологічні засади функціонування ДОС, в основу яких покладено метод виявлення соціально-економічних ризиків та шансів, що відкриває нові можливості для удосконалення страхового захисту працюючих на промислових підприємствах, розвитку страхового ринку в Україні, збільшення прибутковості страхових компаній;

- сформовано наукову стратегію дослідження функціонування ДОС з урахуванням соціально-економічних ризиків і шансів, які його супроводжують та оцінних суджень працівників гірничодобувної промисловості стосовно практики їх залучення до системи страхування;

удосконалено:

- концептуальний підхід до оцінювання системи добровільного особистого страхування, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на принципах системного та структурно-функціонального підходів, враховує соціально-економічні ризики та шанси і дозволяє визначити її потенціал як ефективного засобу соціального захисту, мотивації до праці, чинника забезпечення соціопсихоекономічного комфорту особистості;

- структуру і класифікацію ризиків системи ДОС для реальних і потенційних учасників: підприємств, персоналу, страхових компаній;

- структуру і класифікацію соціально-економічних шансів ДОС, яка, на відміну від діючої, передбачає стратегічні заходи, спрямовані на подальший розвиток страхового захисту населення;

- наукові засади оцінки ефективності шансів, що надає добровільне особисте страхування всім суб'єктам страхового процесу в яких, на відміну від існуючих, передбачається застосування комплексного підходу до визначення економічних та соціальних вигод.

набуло подальшого розвитку:

- наукова ідея щодо соціально-економічного характеру ДОС, яка ґрунтується на визнанні паритетно-консенсусних відносин страхувальника (суб'єкта соціального) зі страховиком (суб'єктом економічним) і переслідуванні ними обопільних зисків (фінансових, соціальних, економічних, моральних, психологічних та ін.);

- організаційно-економічний механізм функціонування ДОС, в якому, на відміну від існуючого, враховано економічні, соціальні та психологічні чинники розвитку особистості, що дозволяє розширити межі запровадження ДОС для задоволення особистісних, корпоративних і державних інтересів у сфері соціального захисту працюючого населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони сприяють створенню більш ефективного механізму захисту і мотивації праці в управлінській практиці промислових підприємств України, зокрема добувних.

Науково-методичні рекомендації автора використано у практичній діяльності ВАТ "КРИВБАСЗАЛІЗОРУДКОМ" для удосконалення страхового захисту персоналу у 2007-2008 рр. (довідка №104 від 18.02.08). Результати досліджень склали методологічне підґрунтя для удосконалення базових принципів функціонування "СГ "ТАС" при поліпшенні системної роботи з працівниками промислових підприємств, у тому числі й гірничодобувних (акт від 07.10.07). Крім того, результати дисертаційної роботи використовуються у вищих навчальних закладах Дніпропетровської області при викладанні дисциплін: "менеджмент", "економіка підприємств" - у КТУ (акт від 17.09.07), "соціологія економіки" та "основи економічної теорії" - у КДПУ (акт від 27.09.07).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій особисто автором розроблено теоретико-методологічні підходи і практичні рекомендації щодо структуризації добровільного особистого страхування та удосконалення процесу його функціонування як дієвого засобу соціального захисту працюючого населення в Україні, зокрема у гірничодобувній промисловості. Наукові положення, висновки та рекомендації, викладені у дисертаційній роботі, одержано дисертантом самостійно. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які належать автору особисто.

Апробація результатів дисертації. Принципові положення і основні результати дисертаційного дослідження апробовано на ряді міжнародних і Всеукраїнських наукових конференцій: "Jak moїliwa jest filozofia organizacji?" (Польща, м. Забже, червень 2005 р.); "Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості" (м. Кривий Ріг, квітень 2006 р., квітень 2007 р.); "Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості - 2006" (м. Кривий Ріг, травень 2006 р.); "Парадигма П. Друкера" (Польща, м. Забже, червень 2006 р.); IV науково-практичній конференції молодих учених "Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України" (м. Дніпропетровськ, травень 2006 р.).; "Феноменологія автостради" (Польща, м. Забже, 2007 р.).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 9 наукових працях, серед яких 4 статті - у наукових фахових виданнях (1 у співавторстві); 2 - в іноземних (1 у співавторстві).

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (204 найменувань з яких 38 електронних) та додатків (9). Повний обсяг дисертаційної роботи становить 198 стор. комп'ютерного тексту, в тому числі 15 таблиць та 33 рисунки. Із загальної кількості таблиць лише - 2 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел займає 16 стор., додатки - 23 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади системи особистого страхування" окреслено коло проблем щодо функціонування сектору особистого страхування, зокрема добровільного.

Провідними методологічними підходами дослідження добровільного особистого страхування для обґрунтування його соціально-економічного змісту та аналізу властивих для нього соціально-економічних ризиків та шансів обрано: структурно-функціональний, що дав змогу розглянути особисте страхування як сукупність його форм, видів та типів з подальшим визначенням їхньої ролі у захисті інтересів особистості, та системний, використання якого дозволило розглядати добровільне особисте страхування як систему умотивованих взаємодій зацікавлених у ньому суб'єктів.

Дисертантом окреслено проблемні питання, що потребують уточнення в теорії особистого страхування: структура сучасної системи особистого страхування - є занадто складною для розуміння населенням; відсутність однозначного підходу до типологізації структурних елементів (видів) ДОС - очевидними є: плутанина у відношенні тих або інших видів до форм страхування, різна назва видів ДОС, поєднання ризикового та життєвого страхування в єдиний напрям страхування, зокрема визначення для обох видів однакової мети; звужена трактовка об'єкта особистого страхування, який розглядається виключно як майнові інтереси особи; відсутність ґрунтовних напрацювань щодо визначення предмета ДОС та принципів особистого страхування.

Дисертант обґрунтовує, що існуюча ситуація в економічних та правових джерелах вносить плутанину у теоретичні засади особистого страхування і значно знижує його ефективність як соціально-економічного сектора, що негативно позначається на відтворенні трудового потенціалу і мотивації працівників до більш продуктивної праці, тобто саме тих факторів, від яких значною мірою залежить збільшення обсягів виробництва і відповідно ВВП країни. З метою розв'язання означеної проблеми, дисертантом запропоновано нові підходи до вирішення названих проблемних питань, основні з яких такі.

Удосконалення структури особистого страхування як складової соціального захисту населення, за рахунок: віднесення соціального страхування до площини особистого (рис.) та скорочення структури ризикового страхування до двох базових видів - добровільного медичного страхування та страхування медичних витрат (інші види пропонується вважати їхніми різновидами).

Розробка типологізації видів ДОС базується на структурно-функціональному підході і передбачає, що воно як система включає накопичувальне (добровільна форма) та ризикове (добровільна і обов'язкова форми) страхування. Накопичувальне страхування складається зі страхування життя (на основі якого виділяють: загальне, накопичувальне та змішане) та пенсійного страхування. Ризикове добровільне особисте страхування включає: добровільне страхування від нещасних випадків (ДСНВ); добровільне медичне страхування (ДМС); страхування здоров'я на випадок хвороби (ДСЗ); добровільне страхування медичних витрат (ДСМВ).

Рис. Сфера страхового захисту в системі соціального захисту населення (авторська пропозиція)

Визначення мети кожного напряму страхування: ризикового - як прагнення застрахованої особи, забезпечити комфортні соціально-економічні умови в разі настання страхового випадку; накопичувального - до названого додається її намір стабілізувати умови життєдіяльності в майбутньому способом накопичення грошей. Головне завдання добровільного особистого страхування полягає у підтримці життєво важливих інтересів бенефіціара соціально-економічними преференціями і є таким самим, як для ризикового, так і для накопичувального особистого страхування.

Розширення існуючого трактування об'єкта особистого страхування від майнових інтересів до соціально-економічних, оскільки останні враховують і економічні, і соціальні, і психологічні чинники відтворення людини. Для цього дисертантом вводиться новий термін - "соціопсихоекономічний комфорт", що означає такий психоемоційний стан зацікавленого суб'єкта (страхувальника, застрахованої особи, вигодонабувача), за якого він відчуває особистісну впевненість (у економічному, соціальному та психологічному планах), усвідомлюючи, що належний захист власних соціально-економічних інтересів через відкриття перед ним соціально-економічних можливостей нівелює ризики його трудового та буденного відтворення.

Визначення таких принципів функціонування добровільного особистого: солідарності, добровільності, прибутковості, компенсації ризиків, забезпечення шансів, дотримання зобов'язань.

Обґрунтування соціально-економічного характеру добровільного особистого страхування, оскільки його функціонування ґрунтується на взаємовигідних умовах співпраці соціальних (страхувальники) та економічних (страховики) суб'єктів, кожен з яких прагне максимізувати зиск: фінансовий, соціальний, моральний задля досягнення майбутніх вигод.

Дисертантом визначено наукову стратегію дослідження соціально-економічних ризиків та шансів ДОС, методологічна основа якої ґрунтується на: вивченні й оцінці стану та особливостей сучасної системи ДОС; з'ясуванні рівня обізнаності працівників промислових підприємств з її теоретичними засадами; класифікації ризиків; обґрунтуванні шансів, які воно пропонує; удосконаленні правового та організаційно-економічного механізмів функціонування; розрахунку економічної ефективності від реалізації переваг ДОС.

У другому розділі "Аналіз та оцінка соціально-економічних ризиків системи добровільного особистого страхування в Україні" здійснено ґрунтовне дослідження стану та особливостей функціонування вітчизняного ринку ДОС; з'ясовано особистісне сприйняття його переваг та недоліків працівниками гірничодобувної промисловості; обґрунтовано його ризики.

Доведено, що вітчизняний ринок має достатній резерв для удосконалення сектору ДОС, який поки ще суттєво відстає від розвитку аналогічних структур у розвинутих країнах світу. Збільшення кількості СК не пропорційне якісному удосконаленню їхньої діяльності. У вітчизняному страхуванні й досі залишаються низькими: обсяги активів страховиків у фінансовому секторі країни - на рівні 5,0-6,0 %; частка страхування у ВВП - на рівні 3,0 %; сума страхових премій на одного громадянина приблизно - 250 грн.

Результатами, що отримані дисертантом в ході наукового соціологічного дослідження, проведеного серед працюючих підприємств Криворізького регіону (ДАК "Укррудпрому" та ВАТ "КЗРК", січень-лютий 2006 р., вибірка 1000 працюючих), підтверджено, що переважна більшість працюючих (до 70 %) не володіють достатніми знаннями ні про теоретичні, ні про правові засади соціального (державного та недержавного) захисту, не знають його умов та принципів; не розуміють сучасну структуру страхування, зміст, умови, види, якими вона представлена, зокрема найбільш проблемною для них є сфера особистого страхування. Одночасно з цим, виявлено, що, не розуміючи повною мірою засади особистого страхування, працюючі все ж таки розглядають його як додатковий шанс соціально-економічного захисту власного та родинного життєвого відтворення (76 %) і як мотиваційний чинник підвищення продуктивності їхньої праці (за самооцінками - 67 % гірників). Це свідчить про існування в суспільстві потреби і попиту на отримання надійного страхового захисту соціально-економічних інтересів за рахунок власних коштів, і тим більше за рахунок працедавця.

У дисертації акцентується увага на високій ризикогенності гірничодобувної промисловості для професійного відтворення людини, з огляду на цей чинник висвітлюються ризики, що загрожують і персоналу (захворювання, нещасні випадки), і самому підприємству (техногенні, природні, протиправні дії третіх осіб). Систематизовано наслідки ризиків для обох учасників - для працівників: тимчасова/повна непрацездатність, фінансові витрати, фінансова неспроможність під час лікування та реабілітаційного періоду, відчуття соціопсихоекономічного дискомфорту та ін.; для підприємства: кадрові зміни, здійснення компенсаційних та інших витрат, зниження продуктивності праці, зменшення прибутку та ін. Враховуючи призначення страхування бути способом компенсації деструктивних наслідків ризиків, а також на основі аналізу форм страхування, що в сучасних умовах забезпечують соціальний захист працівників, у розділі зроблено висновок про нагальну необхідність в його вдосконаленні.

Доведено, що це досягається шляхом запровадження на промислових підприємствах ДОС персоналу (за рахунок працедавця) і оптимальним поєднанням на підприємстві добровільної та обов'язкової форми страхування працівників.

Одночасно із позитивними особливостями ДОС у роботі обґрунтовано і негативні, зумовлені ризикогенним характером страхування, який поширюється на всіх його учасників і проявляється через ймовірність реалізації у них ризиків: економічних (втрата будь-яким страховим суб'єктом грошових ресурсів внаслідок нестабільності економічної (політичної) ситуації, інфляційних процесів, банкрутства страхової компанії); шахрайства (фінансові махінації страховиків або імітація страхових випадків страхувальниками); психологічних - коливання психоемоційного стану людини від стресового, обумовленого загрозою (ризиком, страховим випадком та ін.), до соціопсихоекономічного комфорту, який досягається відчуттям захищеності (безпеки та ін.). Розкрито сутність названих ризиків, проаналізовано причини виникнення, обґрунтовано можливі наслідки.

Реалізація існуючого в суспільстві попиту на страхові послуги як функціонально-компенсаторні механізми компенсації наслідків ризиків, потребують нагального вирішення проблем страхового ринку та удосконалення організаційно-економічного механізму ДОС.

У третьому розділі "Шляхи удосконалення соціально-економічної ефективності шансів системи добровільного особистого страхування" розроблено напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку ДОС.

Пропонується у правовому полі внести зміни та доповнення до Закону України "Про страхування" з приводу: розширення трактування об'єкта особистого страхування; упорядкування видів добровільного страхування; недопущення шахрайства; створення Єдиного реєстру несумлінних клієнтів; встановлення юридичної відповідальності за факти тіньових практик у діяльності СК.

Для удосконалення організаційного механізму функціонування добровільного страхування, зокрема особистого, пропонується:

- уповноваженому центральному органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю: визначити базовий перелік всеукраїнських та місцевих ЗМІ, які б висвітлювали рейтинги та показники діяльності провідних СК; зобов'язати страховиків систематично та своєчасно оновлювати звітну інформацію на власних Інтернет-сайтах; здійснювати санацію страхового ринку з метою виведення з нього несумлінних страховиків; залучити до процесу інформування з питань страхування освітні заклади;

- страховим компаніям: активізувати діяльність з інформування потенційної клієнтури через ЗМІ та інтерактивне спілкування (страховий агент-клієнт); підвищувати кваліфікацію власного персоналу; проводити маркетингові дослідження та соціологічні опитування з метою соціодігностики потреб населення у страховому захисті та визначенні попиту на нього;

- керівництву та профспілковим комітетам промислових підприємств: покращити рівень співпраці зі страховими організаціями, зокрема проводити спільні спеціалізовані семінари, конференції, збори, на яких обговорювати питання сучасного соціального захисту, зокрема добровільного особистого страхування, як одного з важливих чинників формування стану соціопсихоекономічного комфорту людини.

Економічними напрямами удосконалення ДОС дисертантом розглядаються превентивні заходи з запобігання реалізації його ризикогенного характеру: ліквідація заборгованості за угодами життєвого страхування, укладеними у минулому з установами страхування; активізація заходів з метою недопущення подібних явищ у сучасних умовах; впровадження антиінфляційної політики і обов'язкової індексації страхування; створення дослідницько-прогнозних центрів (які б розробляли можливі сценарії попередження реалізації ризиків форс-мажорних обставин) та спеціалізованих відділів по боротьбі з шахрайством.

Обґрунтовано, що функціонування ДОС на промислових підприємствах за умов удосконалення його механізмів відкриває широкий діапазон шансів всім суб'єктам страхового процесу:

- працюючим: багатоваріантність умов і послуг для лікування та подальшої реабілітації;

- підприємствам-страхувальникам: отримання податкових пільг; підтримка соціального іміджу підприємства на високому рівні (шляхом охорони здоров'я та мотивації працівників), підвищення результатів виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці;

- страховим компаніям: збільшення залучених страхових премій та прибутковості, забезпечення подальшого розвитку і підвищення конкурентоздатності;

- комерційним банкам: отримання довгострокових грошових ресурсів;

- державі: збільшення ВВП; покращання матеріального добробуту населення; зростання індексу людського розвитку.

Здійснено розрахунок економічного ефекту від реалізації шансів ДОС:

- для конкретного працівника - страхування збільшує майбутні фінансові надходження порівняно з банківським депозитом у 1,7 разів та забезпечує соціопсихоекономічний комфорт;

- для підприємства - страхування 10 % працівників підвищує продуктивність їхньої праці та зумовлює зростання обсягів виробництва на 1 %;

- для страхової компанії - обчислення вигідності проектів інвестування коштів фірми (методом визначення еквівалента певності) доводить, що залучення 10 % працюючих збільшить її прибутковість до 0,5 млн грн. щорічно;

- для економіки країни - залучення додатково 1 % працюючого населення в Україні потенційно збільшить річні страхові платежі приблизно на 35 % (відносно базисного 2006 року), що збільшить частку страхових платежів у ВВП з 2,4 до 3,2 %.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить нові науково обґрунтовані результати, які створюють необхідне підґрунтя для розв'язання важливого наукового завдання - теоретико-методологічного і методичного обґрунтування процесів функціонування та розвитку ДОС, а також для вдосконалення механізму його регулювання в умовах реалізації програм недержавного соціального захисту працюючого населення. Виконане дослідження дозволило одержати вагомі наукові результати та дійти наступних висновків.

Страхування, зокрема особисте, є одним із вагомих чинників соціального захисту населення в умовах становлення ринкових відносин, оскільки захищає соціально-економічні інтереси юридичних та фізичних осіб шляхом їхньої солідарної участі у формуванні страхового фонду та перерозподілі страхових внесків на користь тих, які постраждали від реалізації страхових ризиків.

Як в теорії особистого страхування, зокрема добровільного, так і в практиці його застосування в сучасній Україні існує низка суперечностей, проблемних питань, протилежних підходів, що значно знижує ефективність його застосування для компенсації ризиків, які супроводжують трудову діяльність і повсякденне життя працюючого населення.

1. Визначено та вдосконалено існуючі, а також розроблено нові методологічні засади функціонування ДОС, в основу яких покладено метод виявлення соціально-економічних ризиків та шансів, що розширює можливості удосконалення соціального захисту персоналу промислових підприємств (з одночасною мотивацією його до більш продуктивної праці), підвищення прибутковості СК, подальшого розвитку страхового ринку в Україні тощо.

2. Обґрунтовано новий концептуальний підхід до визначення соціально-економічної сутності особистого страхування, який, на відміну від існуючих, ґрунтується на поєднанні двох підходів - системного та структурно-функціонального. Доведено, що особисте страхування має соціально-економічний паритетно-консенсусний характер, оскільки всі його види спрямовуються на захист інтересів особистості (соціального суб'єкта) на умовах взаємовигідних відносин зі страховиком (економічним суб'єктом) з метою максимізації обопільних зисків (фінансових, соціальних, економічних, психологічних тощо). Удосконалено структуру особистого страхування зважаючи на ідентичність об'єктів соціального та особистого страхування пропонується первинним у страховому захисті населення вважати саме особисте страхування. Упорядковано структуру ДОС, основними її складовими визначено: накопичувальне страхування (життєве і пенсійне страхування) та ризикове страхування (ДСНВ, ДМС, ДСЗ, ДСМВ). Мета першого - у забезпеченні та/або покращенні стабільності соціально-економічних умов зацікавленої особи у майбутньому шляхом накопичення грошей; другого - забезпеченні для неї при настанні страхового випадку фінансового відшкодування. Загальною метою обох напрямів є забезпечення зацікавленим у страхуванні особам соціопсихоекономічного комфорту. Видозмінено структуру ризикового страхування: із чотирьох видів страхування залишено два базових: добровільне медичне страхування та добровільне страхування від нещасних випадків; розширено об'єкт особистого страхування: від майнових до соціально-економічних інтересів; за предмет страхування прийнято ризики та шанси; головними принципами функціонування ДОС визначено: добровільність, солідарність, прибутковість, компенсацію ризиків, забезпечення шансів, законодавчу унормованість, дотримання зобов'язань тощо.

3. Розроблено наукову стратегію дослідження ДОС в Україні, яка включає: аналіз стану та тенденцій розвитку ДОС; виявлення оцінних суджень працівників стосовно його засад і шансів; визначення ризиків та обґрунтування превентивних шляхів щодо їх запобігання; удосконалення правового та організаційно-економічного механізмів функціонування ДОС; визначення шансів від запровадження ДОС на підприємствах та розрахунок їхньої економічної ефективності.

4. Обґрунтовано, що становлення ДОС в Україні значно відстає від аналогічних процесів у розвинутих країнах світу. Вітчизняні страхові компанії й досі поступаються у конкурентному середовищі іноземним страховим структурам, які все впевненіше займають домінуюче місце на українському страховому ринку. На жаль, покращання якості страхових послуг не вирішується збільшенням кількості страхових компаній. Й досі залишаються низькими: обсяги активів страховиків у сучасному фінансовому секторі країни (на рівні 5,0-6,0 %); частка страхування у ВВП (на рівні 3,0-4,0 %); сума страхових премій на одного громадянина (близько 250 грн.); життєвим страхуванням охоплено лише 0,3 % населення.

5. Результати соціолого-економічного дослідження довели, що недостатній рівень розвитку страхового сектору обумовлений не лише недоліками у роботі страхових компаній, а й низьким рівнем обізнаності населення. Так, переважна більшість працюючих (до 70 %) не мають достатніх знань про теоретичні і правові засади соціального (державного та недержавного) захисту, не обізнані з його умовами та принципами. На цій основі доведено, що першочерговим завданням удосконалення страхування взагалі та особистого зокрема, від вирішення якого залежить подальший розвиток всієї сфери страхової діяльності України, є покращання інформування фізичних та юридичних осіб з питань страхового захисту.

6. Виділено такі класифікаційні угрупування ризиків: страхові, що є передумовою запровадження ДОС (техногенні, природні, екологічні та ін.); ризики, властиві ДОС: економічні (втрата суб'єктом страхування грошових ресурсів внаслідок нестабільності політико-економічної ситуації, інфляційні процеси, банкрутство страхової компанії та ін.), ризик шахрайства (обманні дії страховиків /фінансові махінації/ або страхувальників /імітація страхових випадків/), психологічний ризик (коливання психоемоційних станів людини: стрес, загроза - страховий випадок; захищеність інтересів особи - досягнення психоемоційного комфорту).

7. Доведено, що, для результативного функціонування та подальшого розвитку ДОС потребує вдосконалення правового та організаційно-економічного механізмів. У цьому зв'язку внесено пропозиції до Закону України "Про страхування" стосовно: об'єкта особистого страхування; упорядкування видів ДОС; недопущення шахрайства; створення Єдиного реєстру несумлінних клієнтів; встановлення правової відповідальності за факти тіньових практик у діяльності СК. У організаційно-економічному плані пропонується удосконалити механізм спільної діяльності страхових компаній із підприємствами (створити моніторингові центри для аналізу страхових процесів, розширити інформаційно-пропагандистську діяльність щодо шансів страхування, організовувати тематичні уікенди /семінари/ із працюючими та ін.); реалізовувати превентивні заходи щодо попередження реалізації ризиків ДОС.

8. Обґрунтовано, що запровадження ДОС персоналу на підприємствах відкриває широкий діапазон шансів для всіх його учасників:

працюючому - підвищує рівень самозбереження, фінансово компенсує наслідки страхових ризиків; пропонує варіантність отримання медичних послуг, умов лікування, подальшої реабілітації; надає інші соціально-економічні преференції;

підприємству-страхувальнику - створює та підтримує його високий соціальний імідж у зовнішньому середовищі, сприяє підвищенню результатів виробництва за рахунок збільшення продуктивності праці персоналу;

страховій компанії - збільшує обсяги залучення страхових премій, чим обумовлює підвищення її прибутковості і конкурентоспроможності;

комерційному банку - отримання довгострокових дешевих пасивів;

економіці країни - збільшення ВВП; покращення матеріального добробуту населення; зростання індексу людського розвитку.

9. На основі економічного аналізу, оцінок працюючих у гірничодобувній галузі (76 % розглядають ДОС як додатковий шанс соціально-економічного захисту життєвого відтворення, 65 % - як мотиваційний чинник підвищення продуктивності праці), економічних розрахунків тощо, доведено, що економічний ефект шансів ДОС очевидний для кожного учасника:

- конкретного працівника (родини) - фінансові накопичення у спосіб довгострокового життєвого страхування перевищують приблизно у 1,7 разів накопичення на банківському депозиті;

- підприємства - страхування 10 % працівників забезпечує підвищення продуктивності їхньої праці і, відповідно, зростання обсягів виробництва на 1 %;

- страхової компанії - залучення додаткових 10 % працюючих збільшує її щорічну прибутковість до 0,5 млн. грн.;

- економіки країни - залучення додатково 1 % працюючого населення потенційно збільшує річні страхові платежі приблизно на 35 %, що відповідно збільшує частку страхових платежів у ВВП.

У дисертації робиться узагальнюючий висновок, що недооцінка шансів, які пропонує система соціального захисту, зокрема види добровільного особистого страхування, спричиняє втрату високоефективного важелю мобілізації та реалізації внутрішнього потенціалу працюючих як у гірничодобувній, так і в інших сферах промисловості. Натомість, створення сприятливих умов для розвитку особистого страхування забезпечує: зростання попиту на послуги особистого страхування; збільшення контингенту клієнтури на його добровільні види; посилення довіри населення до СК; можливість користування його шансами та преференціями. Все назване сприятиме покращанню соціального захисту працюючого населення і підвищенню соціально-економічної безпеки країни, а відтак в Україні відкриваються перспективні можливості формування нової культури на страховому ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Славіна О.С. Особисте страхування в сучасній Україні як форма соціально-економічного захисту людини // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Випуск 209: У 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. - Т. II. - С. 499-505.

2. Славіна О.С. Добровільне особисте страхування як ефективний засіб мотивації праці в умовах розвитку гірничо-металургійної промисловості // Вісник КТУ. - 2006. - Вип. 12. - С. 270-273.

3. Славіна О.С. Добровільне особисте страхування: ризики та шанси // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Вип. 218: У 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. - Т. ІV. - C. 1214-1220.

4. Лобанова А.С., Славіна О.С. Соціальне прогнозування розвитку добровільного особистого страхування в умовах зростання ризиків в промислових регіонах України (стаття) // Соціальні технології: Міжвуз. зб. наук. праць. - К.: Одеса-Запоріжжя, 2007. - Вип. 33. - С. 43-53. (Особистий внесок дисертанта: розробка стратегії удосконалення системи ДОС персоналу).

Статті в інших наукових виданнях:

5. Славина Е.С. Личное страхование как фактор мотивации персонала организаций горнорудной сферы в современной Украине // Jak mozliwa jest filozofia organizacji? - Zabrze: Stowarzyszenie Na Rzecz Rozwoju Nauki Polskej. - 2006. - С. 250-256.

6. Лобанова А.С., Славина Е.С. Парадигма П. Друкера // Swiadectwo Petera Drukeraг. - Zabrze: Stowarzyszenie Na Rzecz Rozwoju Nauki Polskej. - 2007. - С. 207-220. (Особистий внесок дисертанта: обґрунтування ролі соціального захисту персоналу для його мотивації щодо підвищення продуктивності праці).

Тези доповідей:

7. Славіна О.С. Удосконалення соціального захисту населення в умовах становлення громадянського суспільства в Україні // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: наук. доповіді та повідомлення Міжнародної науково-практичної конференції / Редкол.: А.С. Лобанова (наук. ред.) та ін. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. - Вип. 1. - С. 177-179.

8. Славіна О.С. Преференції робітників гірничопромислових підприємств від добровільного особистого страхування (емпіричний аналіз): матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України"], Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - Т. 2. - С. 102-105.

9. Славіна О. Соціальний захист населення як імператив громадянського суспільства // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: Збірник наукових праць / Відп. ред. А.С. Лобанова. - Вип. 2. - Кривий Ріг - Забже: видавничий дім, 2007. - С. 147-151.

АНОТАЦІЯ

Славіна О.С. Добровільне особисте страхування: соціально-економічні ризики та шанси. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено поглибленню теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо функціонування добровільного особистого страхування (ДОС) як ефективного засобу мотивації та соціального захисту працівників промислової сфери. Враховуючи пріоритети соціальної політики держави щодо соціального захисту працюючого населення в дисертації на основі комплексного наукового підходу здійснено теоретико-методологічне обґрунтування процесу функціонування ДОС (з урахуванням соціально-економічних ризиків і шансів, а також оцінних суджень працівників гірничодобувної промисловості стосовно практики їх залучення до нього) в умовах інтенсифікації промислового виробництва. Розроблено методичні основи удосконалення ДОС та обґрунтовано новий концептуальний підхід до його оцінювання; удосконалено структуру та класифікацію соціально-економічних ризиків і шансів ДОС, розраховано їх економічну ефективність.

Визначено та обґрунтовано шляхи удосконалення правового та організаційно-економічного механізмів функціонування ДОС з урахуванням не тільки економічних й соціальних, але й психологічних чинників відтворення персоналу для задоволення особистісних, корпоративних і державних інтересів у сфері соціального захисту працюючого населення.

Ключові слова: соціальна політика, соціальний захист, соціально-економічні інтереси, добровільне особисте страхування, ризики, шанси, мотивація.

АННОТАЦИЯ

Славина Е.С. Добровольное личное страхование: социально-экономические риски и шансы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию и всестороннему изучению состояния и особенностей системы добровольного личного страхования (ДЛС) в современной Украине, и в частности её реализации в горнодобывающей отрасли промышленности.

В работе представлена разработанная автором научная стратегия обоснования методологических основ функционирования ДЛС, исходным принципом которых является метод выявления социально-экономических рисков и шансов, что открывает новые возможности для усовершенствования страховой защиты работающих на промышленных предприятиях, повышения прибыльности страховых компаний.

Обоснован новый концептуальный поход к определению сути личного страхования, который, в отличие от существующих, базируется на использовании системного и структурно-функционального подходов.

Доказано, что личное страхование не является исключительно экономическим явлением, а носит социально-экономический паритетно-консенсусный характер, поскольку все его виды ориентированы на защиту интересов личности (социального субъекта) на условиях взаимовыгодных отношений со страховиком (экономическим субъектом) и максимизации обоюдных выгод (финансовых, социальных, экономических, психологических и др.).

Упорядочена структура личного страхования как важной составляющей социальной защиты по направлениям (рисковому и накопительному), определена цель каждого из них; уточнен объект личного страхования - социально-экономические интересы личности, а также предмет - социально-экономические риски и шансы; систематизированы принципы функционирования ДЛС.

Впервые в теорию личного страхования введен авторский термин "социопсихоэкономический комфорт" личности, сущность которого выражает такое ее психоэмоциональное состояние, при котором она понимает, что ее интересы разнопланово защищены и чувствует уверенность в экономическом, социальном и психологическом форматах.

Разработана научная стратегия исследования функционирования и развития ДЛС в Украине, которая включает: анализ её современного состояния; выявление оценочных суждений работающих относительно принципов его функционирования; определение характерных ему реальных и потенциальных рисков и, соответственно, путей их предупреждения; усовершенствование правового и организационно-экономического механизмов; определение шансов добровольного личного страхования и расчёт их экономической эффективности.

На основе выявления причин отставания развития ДЛС в Украине от аналогичных процессов в мире и учитывая оценочные суждения работников промышленных предприятий о практике его применения, разработан комплекс предложений по усовершенствованию правового и организационно-экономического механизмов его дальнейшего развития.

Обосновано, что усовершенствование системы ДЛС открывает широкий диапазон социально-экономических шансов для всех субъектов страхового процесса: работающих, предприятий-страхователей, страховых компаний, коммерческих банков, государства в целом. Будучи мотивационным фактором и эффективным способом социальной защиты работающего населения, ДЛС является социально-экономическим благом, которое в случае реализации непредвиденного события обеспечит всем названным субъектам определённые выгоды, что подтверждено экономическими расчётами эффективности.

В диссертации делается обобщающий вывод о том, что недооценка шансов и выгод, которые предоставляет система социальной защиты, в частности виды добровольного личного страхования, означает утрату высокоэффективного фактора мобилизации и реализации внутреннего потенциала работающих как в горнодобывающей, так и в других сферах промышленности.

Ключевые слова: социальная политика, социальная защита, социально-экономические интересы, добровольное личное страхование, риски, шансы, мотивация.

ANNOTATION

Slavina O.S. Voluntary personal insurance: social-economic risks and chances. - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree (specialty Demography, Economics of Labor, Social Economics and Policy). Council of Productive Forces Study of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The study analysis state and essentials of Voluntary Personal Insurance (VPI) as effective method to motivate and socially protect industrial workers. Based on combined scientific approach exercised theoretical-methodological and methodical grounds of VPI functioning process and development with respect to social-economic risks and chances as well as evaluating opinions of mining industry workers regarding practice of their attraction to it. The study substantiates new conceptual approach to VPI evaluation, improved structure and classification of social-economic risks and chances as well as carried out combined assessment of economical efficiency of VPI. It also highlights and grounds ways of legal and organizational-economic mechanisms of VPI functioning's improvement with regards not to only economical and social but also psychological factors of reproduction for personnel to satisfy their personal, corporate and civil interests in the field of workers social protection.