Біржова діяльність в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………...4

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ………………………………………………………………………….6

1.1 ВИНИКНЕННЯ ПЕРШИХ БІРЖ В УКРАЇНІ……………………………..6

1.2 СТАНОВЛЕННЯ БІРЖОВОЇ СПРАВИ ТА БІРЖОВИЙ РИНОК В УКРАЇНІ…………………………………………………………………….…...10

РОЗДІЛ 2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ……….15

2.1 ПОНЯТТЯ БІРЖІ, ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ ТА ОБОВ'ЯЗКИ БІРЖІ14………………………………………………………………………….15

2.2 ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД………………………………………………….20

2.3 ПРАВИЛА БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ………………………………………...25

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………31

ВСТУП

Актуальність теми. Насьогодні біржа є невід'ємною частиною інфраструктури ринкової економіки. З її розвитком все більшого поширення набувають установи, які здійснюють діяльність з купівлі-продажу товарів, послуг, цінних паперів. Найбільш розвиненою формою оптового ринку товарів, цінних паперів та іноземної валюти, яка регулярно функціонує, є біржа. Саме вона зосереджує під своїм контролем значну частину попиту і пропозиції товарів та фондових цінностей.

Формування біржового ринку в Україні стимулює розвиток економіки в цілому, забезпечуючи входження країни в систему міжнародних економічних відносин.

Біржа точніше за інші ринки визначає співвідношення між попитом і пропозицією, встановлювані на ній ціни є орієнтиром для виробників та інших комерційних структур. Вона є організаційною формою ринку і передбачає існування цілої системи постійно діючих органів управління. Особливості її полягають у тому, що торги відбуваються без пред'явлення готівкових цінностей, що складають предмет угод. Регулювання цін на біржі має значення самостійної операції.

У світовій практиці на біржах реалізуються сировинні та продовольчі товари. В Україні через біржу проходять товари різного продовольчого та споживчого призначення: від типово біржових (лісоматеріали, нафтопродукти, зерно) до позабіржових (комп'ютери, автомобілі, товари широкого споживання й туристичні поїздки).

В умовах переходу до ринкової економіки розвиток в Україні біржової справи є першою ознакою початку демонополізації в матеріальному виробництві. біржа ринок угода торгівля

Побудова в Україні ринкової системи господарювання визначило виникнення і поступове становлення різних видів біржової діяльності.

Біржова діяльність дозволить поступово налагодити поки що недостатньо розвинений механізм регулювання попиту і пропозиції, що може дійсно зацікавити виробника та споживача. Найпершою умовою цього є визначення економічно обґрунтованої ціни.

Біржова діяльність виконує сьогодні важливу роль, яка полягає у створенні механізму управління вільною конкуренцією, що дозволяє виявити реальні ринкові ціни з урахуванням попиту й пропозиції.

Об'єктом дослідження є біржова діяльність в Україні.

Предметом дослідження - є виникнення та становлення біржової справи на теренах України, розвиток біржової діяльності.

Виходячи з актуальності вказаної теми, метою даної роботи є аналіз розвитку та становлення біржової діяльності в Україні на сучасному етапі.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використовувались наступні методи: системно-структурний, історичний, порівняльно-правовий, спеціально-юридичний ,пізнавальний тощо.

Структура роботи. Робота структурно складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

1.1 ВИНИКНЕННЯ ПЕРШИХ БІРЖ В УКРАЇНІ

Біржа як економічна категорія відображає сукупність економічних відносин постійно функціонуючого ринку, на якому концентрується інформація про той чи інший товар (попит і пропонування, якісні характеристики тощо), відбувається його купівля-продаж за зразками, формуються ціни, а також здійснюється торгівля цінними паперами та іноземною валютою.

Прообрази біржі існували ще в часи стародавнього Риму і Греції. Вже тоді було започатковано формалізовану торгівлю у визначеному місці, виникли центральні ринкові установи, де укладалися контракти на поставку товарів у договірні строки. І хоч тогочасні цивілізації загинули, але основоположні принципи центральної ринкової структури збереглися і проявилися у середньовічних ярмарках та їхній спеціалізації, формалізації торгових процесів, які завершилися наприкінці XVI - на початку XVII ст. появою біржі.

Поняття "біржа" спочатку тлумачилося трояко:

а) як великий торговельний центр середньовічного міста, що розміщувався в досить великому будинку й на примітному місці;

б) як проміжок часу для торгів, зборів, зібрання купецтва, пошуку партнерства і визначення ціни;

в) як самі зібрання купецької гільдії та будинки, де вони відбувалися. Біржова торгівля в Україні започаткована відкриттям у 1796 р. Одеської товарної біржі та у 1834 р. - Кременчуцької [7, c. 10].

Перші біржі які виникли на Україні були товарними. Вони витіснили купівлю-продаж товарів з рук у руки й започаткували торгівлю на замовлення. Пізніше з виникненням акціонерних товариств і зростанням маси облігацій з'являється новий тип бірж, де відбувається торгівля цінними паперами.

Розвиток біржової торгівлі на Україні має наступні етапи:

1. Відкриття першої товарної біржі в м. Одеса (1796-1860 рр.) і початок біржового руху (торгівля здійснювалася невеликими партіями зернових );

2. Активізація біржової торгівлі у всіх центрах України, їх спеціалізація (1861-1914 рр.); (11 бірж спеціалізувалися на окремих видах продукції; найбільший оборот мали Київська товарна біржа, яка спеціалізувалася на торгівлі цукром, Миколаївська - хлібна та Одеська - зернова);

3. Повне припинення діяльності (1914 - 1921 рр.); (вважаємо за необхідне ввести такий етап, оскільки після першої світової війни та жовтневого перевороту біржі уже не відродилися такими, якими вони існували до цього).

4. Відродження біржової торгівлі в період НЕПУ (1921-1928 рр.); (відродилися біржі, які функціонували до 1914 р.);

5. Відродження біржової торгівлі (третій “біржовий бум”, який відбувся в 1991 р. на теренах колишнього СРСР, викликав зростання кількості структур у назві яких було слово «біржа». Лише в Україні на початок 1992 р. їх зареєстровано 87. Незважаючи на надвисокий податковий тиск, ця цифра не зменшувалася до початку 1996 р., мало того, цей процес не зупинився і триває й досі);

6. Припинення розвитку біржової торгівлі у зв'язку з прийняттям Закону про оподаткування доходу від біржової діяльності (1992р.); (саме в цей час відбулися значні зміни в процесі біржового будівництва);

7. Поворотний момент розвитку бірж в Україні (1995-1996 рр.); (активну участь у становленні біржових сировинних ринків приймав уряд: прийнято концепції розвитку біржових сільськогосподарських та фондових ринків, видані Укази Президента України з проблем біржового будівництва);

8. Зростання кількості бірж (з 1997 р. до нашого часу); (створення саморегулюючих організацій, спроби впровадження строкових контрактів) [9, c. 39].

Здебільшого біржі засновували органи влади на місцях або в центрі (Головпостач, Міністерство сільського господарства і продовольства, інші відомства). Біржі України різноманітні за своєю структурою, складом учасників, правилами біржової торгівлі. При їх становленні засновники, як правило, не ставили перед собою завдання по концентрації біржового обігу для творення ринкових цін на сировину, капітали та валюту. Біржі, особливо товарні, засновувалися як гуртові посередники і, як правило, на них торгували і досі торгують дрібними партіями різноманітних товарів, які у світовій практиці не є об'єктами біржової торгівлі [12, c. 36].

На початку їхньої діяльності справжній біржовий товар не міг бути предметом торгів через його державне фондування. Яскравим підтвердженням сказаного є дискредитація Української аграрної біржі (м. Київ). Створювалася вона в 1995 р., коли тодішні керівники Мінсільпроду почали усвідомлювати необхідність механізму ринкового ціноутворення на сільськогосподарську сировину, передусім зерно, цукор, м'ясо тощо. Однак, всі зусилля біржовиків, що поступово впроваджували контракти спот і, особливо, форвард, були зведені восени 1996 р. нанівець, через блокування відвантаження у регіонах. Обласні адміністрації наклали вето на невеликий урожай, і товару не відвантажили, навіть, за умови отримання грошових завдатків за форвардними контрактами. Натомість колгоспи, а отже, і обласні бюджети, знову залишилися без коштів. І, що найстрашніше, ніхто не втрутився, і закон не захистив покупців форвардів. Після цієї кризи аграрної біржі, на яку покладалося стільки надій, ілюзії про біржу як великого гуртового розподільника реальних товарів в Україні практично розвіялися.

Біржова діяльність у тогочасній Україні здійснювалася на основі статуту, що затверджувався загальними зборами учасників біржі, відповідного дозволу місцевих властей і принципу самоврядування. Члени біржі, що могли бути представниками усіх соціальних станів, обирали голову управи й біржовий комітет.

Відповідно до діючих тоді біржових правил вони мали право здійснювати торговельні операції й щорічно вносили до біржового комітету пайові внески. Через щорічні збори члени біржі брали участь у колективній розробці планів діяльності на майбутнє і у вирішенні поточних питань фінансово-господарської діяльності біржі. Проте після жовтня 1917 р. угоди з цінними паперами були заборонені, а біржа як важливий інструмент функціонування економіки ліквідована. Лише з переходом до політики непу вона спочатку відродилася з ініціативи органів споживчої кооперації, а потім за активної участі державних органів знову посіла чільне місце в нагромадженні коштів для відбудови й розвитку економіки Наприклад, в Україні за 1922-1930 рр. було створено 17 товарних бірж, які швидко збагатили перелік біржових товарів продукцією машинобудування, хімічної та електротехнічної промисловості, стали впроваджувати механізм страхування, виступили не лише центрами оптової торгівлі, а й осередками ціноутворення і концентрації оперативної інформації про рівень попиту й пропозиції. В основі тогочасних біржових операцій були угоди з реальним товаром і постачанням у теперішній час. Поряд з цим практикувалися угоди з реальним товаром і поставкою в майбутньому укладання угод на строк для постачання товарів, що виготовлятимуться в майбутньому.

Швидкому поширенню біржової торгівлі сприяли також ряд декретів Ради Народних Комісарів та Ради з праці й оборони, якими надавалося право створювати фондові біржі та фондові відділи при товарних біржах для торгівлі іноземною валютою і траттами (переказними векселями, чеками), банкнотами, цінними паперами держави та акціонерних і кооперативних товариств, благородними металами в злитках [8, c. 65].

Отже, в період НЕПУ в колишньому СРСР для розвитку біржової справи створювалися необхідні передумови. Вона посідала чільне місце в ринковій економіці того часу і сприяла швидкому розвитку продуктивних сил. Проте нав'язаний країні курс на розбудову адміністративно-командної економіки повернув її в інше русло - спочатку до обмеження, а потім і повної ліквідації бірж. Внаслідок цього напрацьований роками досвід біржової торгівлі, відповідні професійні уміння й навики було цілковито втрачено, а рівень оптової торгівлі всередині і на міжнародному ринку протягом усіх років існування радянської влади ніс на собі відбиток невігластва й неефективності.

Лише повне банкрутство адміністративно-командної системи зумовило повернення бірж у господарське середовище.

1.2 СТАНОВЛЕННЯ БІРЖОВОЇ СПРАВИ ТА БІРЖОВИЙ РИНОК В УКРАЇНІ

Сучасне відродження біржової діяльності в Україні започатковане лише 1990 р. На нинішньому етапі вже завершився організаційний період становлення, й розпочали торги більш як 80 бірж. Звичайно, їх ще не можна порівняти з сучасними центрами біржової торгівлі, та вже й вони починають відігравати самостійну і досить значну роль у процесі оптової торгівлі.

З числа зареєстрованих бірж 49 з них сформувалися як універсальні й товарно-сировинні біржі, 8 - спеціалізовані, 8 - фондові й товарно-фондові, 5 - агропромислові, 2 - цукрові, 1 - нерухомості і 1- міжбанківська валютна біржа. Щоправда, працювали й проводили регулярні торги лише 43 з них. Більше того, і в 1994 - 1996 рр. продовжувався процес скорочення числа бірж. Лише 1993 р. було ліквідовано або перепрофільовано в інші комерційні структури 15 бірж. Серед причин, що викликали цей негативний процес, основними є: загальна криза економіки, скорочення виробництва, поступове відновлення прямих господарських зв'язків між виробниками й споживачами на основі бартеру, інші кризові та інфляційні фактори [11, c. 95].

Економічні, організаційні та правові засади функціонування бірж регулюють закони України "Про товарну біржу", "Про господарські товариства", "Про підприємства". Розроблено ряд інших законодавчих та інструктивних документів про оподаткування господарських суб'єктів.

Згідно з Законом "Про товарну біржу" біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і поліпшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Вона діє на основі самоврядування і господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із зображенням свого найменування. При цьому товарна біржа не веде комерційне посередництво і не має на меті одержання прибутку [2, c. 3].

Основними принципами діяльності бірж України є рівноправність учасників торгів, застосування вільних ринкових цін, гласність та публічність проведення біржових операцій. Установлюючи правила торгівлі, обов'язкові для всіх учасників торгів, біржі України створюють умови для прискорення товарообігу, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропонування.

Провідні позиції у біржовій торгівлі України зайняла Українська біржа. Тут концентрується необхідна інформація про потреби виробництва, попит та пропонування предметів народного споживання, укладаються угоди на їх угоди на їх поставки, виставляються зразки товарів, які потім, залежно від попиту на них, будуть випускатися в масовій кількості.

Біржові ціни важливі для всіх господарників, яким доводиться приймати рішення, особливо на майбутнє. У зрілій ринковій економіці біржові ціни є орієнтиром для складання виробничих програм, тому що від вартості сировини й напівфабрикатів залежать умови збуту виробленої продукції [14, c. 206].

Тож і у нас біржі мають виконувати функцію ціновиявлення, тобто встановлення первинного співвідношення попиту й пропозиції. Досить часто первинне виявлення ціни спричинює лавиноподібне зростання цін, тому викликає критику з боку споживачів. Проте навіть у цьому випадку позитивний ефект ціновиявлення очевидний, тому що відразу вдається виявити граничні межі купівельної спроможності на даний період часу, встановити максимальну ціну виробника й споживача. До цього її практично ніхто не виявляв. Біржовий посередник шукає і знаходить оптимальну ціну і для продавця, і для покупця. Він і сам не залишається в накладі, тому що за надані послуги клієнту (продавцеві) і замовнику (покупцеві) отримує відповідну винагороду[16, c. 32].

В реалізації товарів і продукції виробництва все значнішу роль відіграє

Українська універсальна товарна біржа. На її операції припадає 10% усього біржового обороту чорних металів, понад 55% кольорових металів, близько 40% товарів народного споживання, близько 30% угод з нерухомістю.

На сьогодні основну частину біржового обігу забезпечують 8 найбільших бірж - це члени Національної асоціації бірж України (НАБУ):

1. Київська універсальна товарна біржа;

2. Київська біржа “Десятинна”;

3. Українська аграрна біржа (м. Київ);

4. Одеська товарна біржа;

5. Харківська товарна біржа;

6. Донецька товарна біржа;

7. Маріупольська універсальна товарна біржа;

8. Придніпровська товарна біржа (м. Дніпропетровськ) [6, c. 156].

На цих біржах укладаються контракти як із традиційним біржовим товаром, так і з транспортними засобами, нерухомим майном тощо. Крім того, вони надають додаткові послуги для збору, обробки та поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку, виконують рекламно-видавничу діяльність, аукціони з продажу об'єктів приватизації, сільськогосподарської продукції та промислових товарів, пропонують консультаційні, інформаційні і юридичні послуги. Київська універсальна товарна та біржа “Десятинна”, в основному, спеціалізуються на об'єктах нерухомості, які до біржових товарів у класичному розумінні цього слова не належать.

Структура біржового обігу України незаперечно підтверджує, що біржі в нашій країні практично виконують роль примітивного посередника.

Перші біржі, створені у 90-х роках ХХ-го століття в Україні, були товарними, як правило універсальними. Згодом при великих товарних біржах почали виникати фондові відділи [10, c. 114].

В Україні й досі не створена біржа, яка відповідала б своїй ролі регулятора стихійних процесів ціноутворення базових активів. Практика біржового будівництва не створила кола біржових товарів, не запровадила торгівлі стандартизованими контрактами на жоден з базових активів.

Як правило, понад 20 % бірж України зовсім не торгують, відбувається постійний процес реорганізації цих структур, деякі з них не можуть виконувати функцій, властивих класичним біржам. І хоч за кількістю бірж Україна випередила в цілому весь західний світ, народжуються нові й нові структури цього типу. Досі біржова діяльність не ліцензується (за винятком фондової), не сертифікуються, хоча на цьому наполягають самі біржовики, особливо Національна Асоціація бірж України (НАБУ).

В Україні сьогодні гостро відчувається криза універсальної товарної біржі. Не кращою є доля фондових бірж. Разом із становленням ринку цінних паперів в Україні створені і розгортають свою діяльність позабіржові системи комп'ютерного котирування цінних паперів, і саме їм віддають перевагу торговці. А на фондових біржах Києва реєструються поодинокі угоди і виключно через сприяння урядових структур, наприклад, Фонду державного майна, що через Українську фондову біржу продає пакети акцій об'єктів, які приватизуються [13, c. 63].

Біржові кризи, які переживало людство у ХХ-му ст., свідчать, що ринкова економіка та її барометр - біржа, можуть давати збої, пробуксовувати, однак, попри все, дозволяють робити висновки, підвищувати якість регулювання цих процесів з боку і біржових структур, і держав.

Тому, визначаючи напрями розвитку біржового ринку в Україні, необхідно створити належні політичні та економічні умови становлення біржі, яка допоможе структурувати сам ринок, визначати прогнозні ринкові ціни та дозволити здійснювати нові для наших учасників ринку, але вкрай необхідні операції страхування цінових та курсових ризиків.

РОЗДІЛ 2 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 ПОНЯТТЯ БІРЖІ, ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ, ФУНКЦІЇ ТА ОБОВ'ЯЗКИ БІРЖІ

Біржа визначається як сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції шляхом укладення певного виду угод.

Основними законами, що регулюють біржову діяльність в Україні є: закони: Закон України “Про товарну біржу” від 02.05.2011 ( зі змінами та доповненнями) та “Про цінні папери і фондовий ринок” від 01.01.2012 (зі змінами та доповненнями).

Закон України “Про товарну біржу” визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України. Згідно з ч. 1 ст. 1 цього закону товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. Основна її мета - сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту [2, c. 6].

Це характеризує біржу як економічну категорію.

Юридичними ознаками біржі є:

постійне місцем взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярмарок лише періодично виконує цю функцію;

зафіксований контингент клієнтів і відвідувачів.

здійснення товарообігу поза біржею.

Фондова біржа - це біржа, що оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам [3, c. 2].

Об'єктами операцій фондової біржі є:

акції;

облігації республіки, місцевих позик і підприємств;

казначейські зобов'язання республіки;

ощадні сертифікати;

векселі.

З точки зору правового становища фондова біржа являє собою підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Товарні біржі класифікуються на види залежно від ряду підстав:

1. Залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на:

вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів);

спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

2. Залежно від характеру біржових угод виділяють:

біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення);

ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами;

опційні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді;

комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опційні угоди.

3. Залежно від ступеня відкритості товарні біржі поділяються на

відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові);

закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

До основних функцій біржі відносяться:

Товаророзподільча (товарна біржа виконує функцію товаророзподільчого каналу або механізму, завдяки якому товар розподіляється між споживачами за реальною ціною).

Ринкоорганізуюча (товарна біржа є свого роду господарюючим суб'єктом, який організовує ринок. Тому її ще називають організованим ринком. Вона створює необхідні умови учасникам біржових торгів у їх проведенні.

Стандартизаційна (продукція, що надходить на біржу, має відповідати стандартам).

Узгодження попиту і пропозицій (товарна біржа - це місце, де узгоджуються попит і пропозиція на певний біржовий товар).

Регулятивна (товарна біржа є регулятором цін. Завдяки коливанню біржового попиту і біржової пропозиції тут не може бути державного регулювання цін).

Стабілізаційна (товарна біржа стабілізує ціни на біржовий товар. Функція стабілізації цін здійснюється через механізм біржової спекуляції або гри на підвищення і зниження цін)

Котирувальна (біржа є місцем так званого біржового котирування цін. Біржове котирування - це реєстрація біржовими органами курсів цін, що виникають стихійно, на окремі біржові товари (цінні папери) з урахуванням укладених біржових угод).

Інформаційна (біржа здійснює збирання і обробку ринкової інформації, тобто є інформаційним центром ринку щодо виробництва біржового товару, динаміки попиту на товари, цін на біржових та інших ринках тощо. Біржа забезпечує інформаційне обслуговування своїх клієнтів, у тому числі шляхом видання біржового бюлетеня - періодичного органу, в якому публікуються курси цін на товари чи цінні папери) [20, c. 185].

Третейські - товарна біржа виконує тритейські функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення тритейської комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа. Відповідно до викладених функцій товарні біржі діють за певними принципами, користуються правами та несуть встановлені законом обов'язки.

Принципами діяльності бірж є рівноправність учасників біржових торгів; застосування ринкових цін; публічне проведення біржових торгів. Товарна біржа має право:

встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

встановлювати інші грошові збори;

встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

засновувати тритейські комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;

вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

До основних обов'язків біржі, передбачених статтею 4 Закону "Про товарну біржу" відносяться:

створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій,

регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі [2, c. 5].

Біржа зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

2.2 ВИДИ БІРЖОВИХ УГОД

Біржова угода - зареєстрований біржею договір, що укладається між учасниками біржової торгівлі відносно біржового товару в ході біржових торгів. Змістом біржової угоди є угода сторін про взаємну передачу прав і обов'язків відносно майна, допущеного до обороту на біржі. Біржові угоди здійснюються із застосуванням вільних цін і підлягають обов'язковій реєстрації [2, c. 4].

Для біржових угод характерні такі риси:

біржова угода - це договір про купівлю-продаж біржового активу або з негайним постачанням, або з постачанням в майбутньому до визначеного терміну;

учасники біржових угод є учасниками біржових торгів;

порядок укладення угоди відповідає законодавству про біржову торгівлю, а також правилам торгівлі конкретної біржі;

біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах;

біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі. Укладення угод - це функція учасників біржових торгів, звичайно членів біржі і брокерів, які виступають у ролі професійних посередників;

біржа вправі застосувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють небіржові угоди;

Кожна біржа розробляє свої правила, що регулюють відносини між контрагентами з приводу підготовки, укладення та здійснення угоди, розрахунків за угодами, відповідальності за виконання угод тощо. Ці правила, які мають законодавчий характер, є своєрідною боротьбою проти торгової несумлінності.

Підготовка до укладення угоди ведеться поза біржею, а її здійснення проводиться в процесі проведення біржових торгів. Підставою для укладення угоди є усна згода брокера, яка висловлена ним у процесі гласно проведених торгів і зафіксована маклером, що веде торги [18, c. 59].

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При укладенні угоди сторони узгоджують між собою її зміст, а саме:

найменування товару;

кількість товару;

його якість;

ціну і форму оплати за товар;

місцезнаходження (пункт) доставки товару;

термін виконання угоди і умови поставки.

Біржові угоди класифікуються за такими ознаками:

1. залежно від способу укладення угоди:

затверджені угоди;

незатверджені угоди.

Затверджені угоди - це ті, що викладені на письмі, комп'ютерні (електронні) і угоди, що мають взаємне узгодження умов угоди.

Незатверджені угоди - це угоди, що здійснюються усно по телефону, які вимагають додаткового узгодження умов угоди і розрахунків по них;

залежно від способу здійснення угоди:

угоди, укладені прямо;

угоди, укладені через посередника.

Якщо угода укладається без посередника, то взаємини базуються безпосередньо між продавцем і покупцем.

Такі угоди мають місце на стихійному (“вуличному”) ринку, на організованому ринку, коли укладаються між дилерами, та при позабіржовому комп'ютерному торгові. Угоди за участю посередників можуть мати більш складну схему. Але більш типовою для біржі є схема зв'язку брокерів і дилерів, тобто система подвійного посередництва;

3. залежно від організації укладення угод:

біржові угоди;

позабіржові угоди.

Біржові і позабіржові угоди можуть бути як такими, що підлягають негайному виконанню, так і строковими.

Видами біржових угод є:

1. Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту [17, c. 425].

Строк його виконання зазначається у біржовому контракті. Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк відносяться також біржові угоди з товаром, який знаходиться в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, Що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

2. Ф'ючерсний контракт - це контракт, предметом якого є стандартний біржовий контракт на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладання кон­тракту.

Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф'ючерсної угоди полягають у тому, що:

предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;

предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів;

біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії;

особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. З свого боку, покупець має право віль­ного продажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку.

3. Опціонні угоди - це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту. Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціона. Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

2.3 ПРАВИЛА БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

Укладення біржових угод відбувається згідно з Правилами біржової торгівлі, вимоги до змісту, порядку прийняття та особливості застосування яких за певних обставин регулює ст. 17 Закону «Про товарну біржу».

Правила біржової торгівлі, як внутрішній документ товарної біржі, регулюють порядок здійснення біржових операцій; порядок ведення біржової торгівлі; процедуру біржового арбітражу з цих питань, визначаючи при цьому:

строк та місце проведення біржових операцій;

склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;

відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі [2, c. 5].

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

З метою забезпечення цивілізованих правил торгівлі й відповідно - попередження зловживань її учасниками Закон «Про товарну біржу» (ч. 4 ст. 17) встановлює заборони щодо:

купівлі та продажу товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

будь-яких погоджених дій учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури [2, c. 6].

Не підлягає розголошенню також зміст біржової угоди (за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання). Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодавством України.

Процедура проведення біржових торгів. Правила біржової торгівлі (далі - Правила) регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка складається з таких етапів:

1. Проведення перед початком торгів реєстрації брокерів1, які прибули на торги, після чого вони допускаються в торговельний зал біржі.

2. Подання брокеру та реєстрація у встановлений Правилами строк особою, яка бажає купити або продати біржовий товзаявки встановленої форми з повною інформацією щодо предмета.

3. Отримання брокерами інформаційних листів, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на поточний біржовий день, їх кількість, ціна.

4. Початок торгів за встановленим сигналом, після чого виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом).

5. Досягнення домовленості (у момент цього оголошення) брокером- продавцем і брокером-покупцем (голосом і спеціальними професійними жестами) щодо укладення майбутньої угоди [6, c. 211].

Біржові брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі (ч. 1 ст. 16 Закону «Про товарну біржу») [2, c. 4].

6. Оформлення і реєстрація біржових угод реєстраційним бюро (палатою) біржі у встановлений Правилами час.

7. Закінчення біржових торгів (і відповідно - припинення укладення угод) згідно із встановленим сигналом.

За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

ВИСНОВКИ

Після дослідження біржової діяльності в Україні, можна зробити висновок що біржа це - установа, де здійснюється купівля-продаж масових товарів (товарна біржа), цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), нерухомого майна (біржа нерухомого майна), робочої сили (біржа праці). Як правило, біржа - це приватне, акціонерне товариство, акції якого за стандартом не приносять дивідендів, а лише надають право здійснювати торгові операції.

Головною передумовою виникнення біржової торгівлі є розвиток великого товарного виробництва, умовою функціонування якого є наявність ринку, здатного реалізовувати великі обсяги товарів на постійно-діючій основі і на базі цін, що формуються в залежності від співвідношення попиту і пропозиції на товар.

Основне завдання перших бірж: полягало у тому, що вони витіснили купівлю-продаж «з рук у руки» і відкрили можливість здійснювати купівлю-продаж: через замовлення. Головна функція біржі полягала у централізації попиту і пропозиції та формуванні ринкових цін, які у світовій практиці застосовуються як загальний індикатор цін.

Біржова діяльність в основному зводиться до біржової торгівлі, яка веде свій початок від назви організації, котра здійснює цю торгівлю, - біржі. У цьому розумінні можна з повною впевненістю затверджувати, що біржова торгівля із самого свого зародження, - це організована торгівля, тому що її спеціально формувала особлива організація, котра одержала назву біржі.

Основними принципами діяльності бірж України є рівноправність учасників торгів, застосування вільних ринкових цін, гласність та публічність проведення біржових операцій. Установлюючи правила торгівлі, обов'язкові для всіх учасників торгів, біржі України створюють умови для прискорення товарообігу, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропонування.

Провідні позиції у біржовій торгівлі України зайняла Українська біржа. Тут концентрується необхідна інформація про потреби виробництва, попит та пропонування предметів народного споживання, укладаються угоди на їх угоди на їх поставки, виставляються зразки товарів, які потім, залежно від попиту на них, будуть випускатися в масовій кількості.

Нині в Україні знову відроджені ринкові відносини між суб'єктами господарювання, внаслідок чого біржі отримали нове життя. Проте сучасні українські товарні, товарно-сировинні й агропромислові біржі так і не перетворилися на провідні центри ринкового обміну. Тому вони не відіграють належної ролі як у внутрішній, так і в зовнішній оптовій торгівлі.

На 2 лютого 2012 року в Україні зареєстровано 250 бірж. Практичну діяльність здійснювали 120 бірж, серед них універсальних, товарно-сировинних і товарних -- 50 біржі, нерухомості та агропромислових -- по 70, фондових бірж та їх філій -- 10, а також по одній валютній та спеціалізованій біржі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Цивільний кодекс України ,чинний, поточна версія - Редакція від 13.03.2012.

2. Закон України “Про товарну біржу”, чинний, остання версія - Редакція від 02.05.2011.

3. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”, чинний, остання версія - Редакція від 01.05.2012.

4. Закон України "Про господарські товариства", чинний, остання версія - Редакція від 18.12.2011.

5. Закон України "Про підприємство", чинний, остання версія - Редакція від 19.06.2009.

6. Берлач А. І. та ін. Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач, Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с.

7. Валентина Крамаренко, Борис Холод Біржова діяльність: Підручник для студ . вузів/ Ред.,. - К.: ЦУЛ, 2003. - 261 с.

8. Герчикова І. Міжнародні товарні біржі: Питання економіки, 1991 р. - 127 с.

9. Губський Б. Біржові технології ринку: монографія/ Богдан Губський,; Передм. М.Г.Чумаченко. - К.: Нора-прінт, 1997. - 295 с.

10. Дудяк Р. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навч. посібник для студ. вузів / Роман Дудяк, Світлана Бугіль,. - Львів: Новий Світ-2000: Магнолія плюс, 2003. - 359 с.

11. Джунь В. В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні: Монографія. - Львів, 2000 р. - 154 с.

12. Кушнір Т. Економіка і організація біржової торгівлі: Навч. посібник для студ. вузів/ Таміла Кушнір,; М-во освіти і науки України, Харківський держ. ун-т харчування і торгівлі . - Х.: Консум, 2003. - 214 с.

13. Маневич В. Функції товарної біржі й основні напрямки біржової політики в умовах переходу до ринку: Питання економіки, 1991 р. - 268 с.

14. Масленников В.В. Биржевое дело. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 304 с.

15. Пепа Т. В., Пішеніна Т. І., Лавринович В. В. Біржова діяльність, Навчальний посібник. Видавництво Ліра-К, 2009 р. - 168 с.

16. Рябовол Л. Біржове право: (Товарна біржа як особливий суб'єкт господарювання): Навчальний посібник/ Лілія Рябовол,; КДПУ ім. В. Винниченка. - Кіровоград: Ред.-вид. центр КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. - 51 с.

17. Сохацька О. Біржова справа: Підручник/ О.М. Сохацька,; М-во освіти і науки України, Тернопільська академія народного господарства. - Тернопіль: Катрт-бланш, 2003. - 602 с.

18. Чесноков В. Біржові операції: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ Віктор Чесноков ; під ред. : М. А. Коваленка. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 191 с.

19. Шканова О. Інфраструктура товарного ринку: Навчальний посібник/ Олена Шканова,; М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 319 с.

20. Яковлєв А.. А. До становленню радянських товарних бірж: Економічні науки, 1991 р. - 254 с.

Размещено на Allbest.ru