Размещено на http://www.allbest.ru/

• Страхування від нещасних випадків
• 1. Страхування від нещасних випадків

Завданнями страхування від нещасного випадку є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці; відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням. Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади. Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.

Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Страхування від нещасних випадків включає: -- індивідуальне страхування;

-- страхування дітей та школярів;

-- страхування робітників і службовців за рахунок підприємств та організацій;

-- обов'язкове страхування пасажирів;

-- державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців, працівників митних, контрольно-ревізійних, податкових, правоохоронних органів;

-- державне обов'язкове особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників на випадок інфікування вірусом імунодефіциту під час виконання службових обов'язків і т.п. (ст.6 Закону україни "Про страхування").

Індивідуальне страхування від нещасних випадків

Страховою подією за договором індивідуального страхування є нещасний випадок, тобто будь-який раптовий вплив на здоров'я застрахованого, який стався не з його волі.

Для добровільного страхування не є страховим випадком інфікування СНІДом в результаті травми, а також хвороба.

За умовами договору страхувальник може застрахувати тільки самого себе. Стан здоров'я не є перепоною для укладення договору. Вік страхувальника визначається в межах від 16 років до того віку, який характеризує середню тривалість життя.

Страхова сума визначається за згодою страхувальника і страховика, але страховик встановлює мінімальну та максимальну межі, наприклад, АСК "Консул" за Правилами страхування життя та здоров'я громадян №5 встановлює мінімальну межу страхової суми 5 грн, а максимальну -- 1000 грн., а за Правилами № 9 -- мінімальну -- 1000, а максимальну -- 5000 дол. США за курсом НБУ.

Умовами страхування передбачається можливість укладання договорів на строк від 1 до 5 років. На практиці найпоширеніші договори страхування -- 1 рік.

З метою стимулювання страхувальника до укладення довгострокових договорів страховик передбачає знижки тарифів:

на три роки -- 5%, на чотири -- 10%, на п'ять років -- 10%.

Страхова сума виплачується страховиком у разі смерті або втрати здоров'я застрахованого внаслідок страхового випадку. У разі смерті внаслідок нещасного випадку або насилля страхова сума виплачується правонаступнику, вказаному в договорі, в розмірі 100%.

При втраті здоров'я внаслідок страхового випадку страхувальник отримує страхову суму, пропорційну відсотку втрати здоров'я. Наприклад, тимчасова інвалідність, встановлена медичною комісією, передбачає виплати страхових сум у такому порядку: І група -- 80% страхової суми;

II група -- 60% страхової суми;

III група -- 40% страхової суми.

Повна втрата працездатності при І групі інвалідності передбачає виплату 100% страхової суми.

Неможливість внаслідок нещасного випадку виконувати роботу впродовж невеликого проміжку часу називають тимчасовою непрацездатністю. Одноразове відшкодування збитків з тимчасової непрацездатності при амбулаторному лікуванні до 14 днів виплачується в розмірі 0,2% страхової суми за кожний день хвороби, до З0 днів -- 0,3%. При стаціонарному лікуванні внаслідок нещасного випадку до З0 днів страхове відшкодування виплачують у розмірі 0,4% страхової суми за кожен день перебування в стаціонарі, а більше З0 днів -- 0,5% .

Не можуть бути застрахованими за умовами даного договору громадяни:

-- у віці на момент закінчення строку договору понад 80 років;

-- визнані у встановленому порядку недієздатними;

-- хворі на тяжкі захворювання центральної нервової системи (пухлина головного мозку, пухлини спинного мозку та хребта, ураження нервової системи при злоякісних новоутвореннях, гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), гострий некротичний енцефаліт, СНІД, а також душевно хворі);

-- інваліди І групи.

Якщо застрахований під час дії договору страхування став особою, яка не може бути застрахованою за зазначеними правилами, страховий захист припиняється.

Страхування дітей та школярів

Здійснюється за принципом змішаного страхування. Школярі страхуються на період навчання в школі. Договори укладаються терміном на один рік, а розмір тарифної ставки узгоджується з віком дитини.

Страхування робітників та службовців за рахунок підприємства

За цим видом страхування страхувальником є підприємство або організація, де працюють особи з досить небезпечними для життя умовами праці. Такі працівники підлягають обов'язковому страхуванню. Перелік їх подається в Законі "Про страхування".

Виплата страхової суми здійснюється у зв'язку з втратою здоров'я або настанням смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку. Перелік страхових нещасних випадків передбачається умовами договору. Якщо страхується група осіб, то договір укладається на основі списку осіб, що додається до нього.

2. Страхування банківських кредитів ризиків

Страхування кредитних операцій означає, що банки повинні створювати страхові фонди, а також можуть страхувати за рахунок клієнтів окремі високоризиковані кредитні угоди у спеціалізованих страхових установах.

Під фінансовим розуміють ризик фінансового підприємництва чи фінансових угод, коли в ролі товару виступають валюта, цінні папери, грошові кошти. До фінансового ризику входить валютний, кредитний та інвестиційний ризики.

Валютний ризик -- це ймовірність фінансових втрат внаслідок зміни курсу валют, яке може виникнути в період між укладанням контракту і фактичним проведенням розрахунків за ним. Розрізняють валютні ризики для імпортера (підвищення курсу валюти між датою підтвердження замовлення і днем платежу) й експортера (падіння курсу іноземної валюти з моменту отримання чи підтвердження замовлення до отримання платежу, і під час переговорів).

Кредитний ризик пов'язаний з можливістю невиконання підприємницькою фірмою своїх фінансових зобов'язань перед інвестором у результаті використання для її фінансування зовнішньої позики. Кредитний ризик виникає в результаті ділового спілкування підприємства з кредиторами, контрагентами, постачальниками, посередниками й акціонерами.

Кредитний ризик - це ризик неповернення позичальником банку основного боргу і несплати процентів за позичками. Управління кредитним ризиком здійснюється через:

а) формування резервів (Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України № ] 22 від 27.03.98 p.);

б) підтримки оптимальної структури заборгованості з кредитів;

в) лімітування кредитних операцій, тобто встановлення лімітів за галузевий ризик концентрації та ризик концентрації кредитних вкладень за регіонами.

Різноманітність дидів кредитних операцій обумовлює особливості і причини виникнення кредитного ризику -- недобросовісність позичальника, який отримав кредит; погіршення конкурентного стану фірми, що отримала комерційний чи банківський кредит; несприятлива економічна кон'юнктура; некомпетентність керівництва фірми тощо.

Галузевий ризик концентрації кредитних вкладень відображає ступінь схильності банку до несприятливих змін, пов'язаних із наданням кредитів (вкладенням коштів) у підприємства із загальними характеристиками, які роблять їх вразливими при дії одних і тих самих несприятливих факторів. Ризик концентрації вкладень може створити серйозну за грозу для доходів банку та його капіталу. Велика сума коштів, спрямована на кредитування однієї галузі економіки (концентрація вкладень в одну галузь), за несприятливих економічних умов може завдати значних збитків банку. Аналогічний ризик може виникнути при кредитуванні різними філіями банку одного позичальника.

Інвестиційний ризик пов'язаний із специфікою вкладення підприємцем грошових коштів у різноманітні проекти.

Нині на українському страховому ринку пропонується комплекс страхових послуг, які дозволяють застрахувати бізнес від різноманітних ризиків. Страхування фінансових ризиків передбачає компенсацію підприємству втраченого доходу чи додаткових витрат, викликаних його функціонуванням як учасника комерційної діяльності. Таке страхування проводиться на випадок невиконання чи неналежного виконання договірних зобов'язань дебіторами, інвестицій, банкрутства контрагента і пов'язаних з цим судових витрат тощо.

Таким, чином до страхування фінансових ризиків відносять:

-- страхування недоотримання прибутку (доходів);

-- страхування ризиків впровадження нової техніки і технологій;

-- страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабельності;

-- страхування ризику засновника;

-- страхування біржових ризиків.

3. Майнове страхування повітряних суден

страховий виплата кредитний ризик

Авіаційне страхування - комплекс страхових послуг, який передбачає відповідальність за багатьма різними об'єктами, яка проявляється при настанні одного спільного для всіх випадку - авіаційної катастрофи. Цьому виду страхування притаманні як катастрофічність ризику, так і його кумуляція.

У міжнародній практиці до галузі авіаційного страхування, крім страхування авіакаско, відносять: страхування авіазапчастин та двигунів, пасажирів від нещасних випадків, членів екіпажів, авіадиспетчерів та інших спеціалістів, страхування відповідальності аеропортів і власників (операторів) ангарів, відповідальність виробників повітряних суден та іншої продукції авіаційно-промислового комплексу і пов'язаних з авіацією галузей. В Україні Повітряний кодекс прийнято 4 травня 1993 р, яким було регламентовано перше законодавче запровадження в Україні авіаційного страхування (у XVIІ розділі "Авіаційного страхування"). В авіаційному страхуванні ризики можуть бути застраховані як в обов'язковій, так і в добровільній формах. Статтею 103 Кодексу узагальнений термін "авіаційне страхування" був поділений на детальніші і конкретизовані види, що мають здійснюватися в обов'язковому порядку.

Повітряний перевізник і виконавець повітряних робіт зобов'язані страхувати членів екіпажу і авіаційного персоналу, які перебувають на борту повітряного судна, власні, орендовані та передані їм в експлуатацію повітряні судна, а також свою відповідальність щодо відшкодування збитків, заподіяних пасажирам, багажу, пошті, вантажу, прийнятим для перевезення; іншим користувачам повітряного транспорту а усі експлуатанти - третім особам не нижче за рівень, встановлений Урядом України.

Обов'язкове страхування, передбачене частиною першою статтею 103 Повітряного Кодексу України, здійснюється страховиками, які визнані такими відповідно до законодавства України, одержали в установленому порядку ліцензії на здійснення цього виду страхування і є членами Авіаційного страхового бюро.

Авіаційне страхове бюро здійснює координацію діяльності страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків та представляє їх інтереси у міжнародних об'єднаннях страховиків. Утворення Авіаційного страхового бюро та його державна реєстрація здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Однією з причин введення обов'язкової форми авіаційного страхування в Україні є вступ держави в члени ІКЛО - Міжнародної організації цивільної авіації, а також приєднання до міжнародних конвенцій, які стосуються міжнародного права у сфері цивільної авіації.

Практична діяльність ІКЛО як спеціалізованого закладу ООН зводиться до підготовки міжнародних конвенцій та інших документів із повітряного права, розробки і затвердження стандартів і рекомендованої практики, а також посібників із різних проблем безпеки повітряної навігації й охорони навколишнього середовища; до вивчення конкретних проблем повітряного транспорту і надання результатів дослідження зацікавленим державам. Норма конвенцій ІКАО широко використовується у практиці авіаційного страхування, зокрема Римська конвенція ІКАО, Варшавська конвенція ІКАО.

Ще однією міжнародною організацією є Міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА) - міжнародна неурядова організація, утворена в 1945 p., метою якої є сприяння розвитку безпечного, регулярного економічного повітряного простору в інтересах народів світу, заохочення комерційної діяльності авіапідприємств, розробка заходів для розвитку співробітництва між авіапідприємствами, які прямо чи опосередковано беруть участь у міжнародних сполученнях, розвиток співробітництва з ІКАО.

Крім цих організацій, не меншу роль відіграє Міжнародний союз авіаційного страхування (МСАС)- об'єднання страхових компаній, які проводять страхування повітряних суден, вантажів, екіпажів і пасажирів цивільної авіації, а також цивільної відповідальності авіаперевізників, зв'язаної з експлуатацією повітряних суден. Заснований 1934 р. у Лондоні. Мета МСАС - представляти собою офіційний орган, який виражає інтереси міжнародного авіаційного страхування; забезпечувати обмін інформацією між членами МСАС, сприяти розвитку і проведенню авіаційного страхування на міжнародному ринку.

До суб'єктів страхування, які регламентують діяльність ринку авіаційного страхування в Україні відносять Національний консорціум авіастраховиків, Авіаційне страхове бюро, яке створене для координації діяльності національних страховиків у галузі авіаційного страхування, збору статистичних даних, розробки програм та методів страхування авіаційних ризиків. Страховики авіаційних ризиків працюють у СНД з двома категоріями клієнтів. Це авіалінії, що використовують тільки вітчизняне обладнання і ті, які використовують західні літаки шляхом лізингу. Авіалінії, що користуються вітчизняним обладнанням страхуються від відповідальності перед пасажирами і третіми особами тільки у випадку міжнародних польотів. Часто рішення про страхування приймаються тому, що західні аеропорти вимагають наявність такого страхування. Деякі оператори не страхують свою відповідальність перед пасажирами, але це виникає в основному через економічні причини. Другою категорією клієнтів є ті, хто в основному використовує лізинг західних літаків, не будучи їх власниками. Це покладає відповідальність на авіалінії відносно страхування активу для задоволення вимог власників літаків (лізингової компанії чи банку), що буде вміщувати контрактну умову страхування від всіх ризиків, відповідальності перед пасажирами, перед третіми особами, страхування від військових, політичних ризиків.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 18.01.2001 № 2240-ІІІ

2. Повітряний кодекс України 4.05. 1993р.

3. Мороз А.Н. "Основы банковского дела". Киев 1994 г.

Размещено на Allbest.ru