кВт /г

0,15-0,45

0,4

0,4

Потужність сервера

W_Srv

кВт /г

0,15-0,45

0,3

0,3

Потужність комутатора

W_комм.

кВт /ч

0,15-0,45

0,035

0,035

Вартість ЕОМ, принтера (Intel Celeron-466/32/2,4Gb/SVGA)

С_тс

грн.

Факт. Витрат

11052,00

11052

Виготовлення програмного продукту

Тариф на електроенергію

Ц_э/э

грн.

0,156

0,156

0,156

Тарифна ставка програміста (за місяць)

З_пр

грн.

300600

-

555,00

Норма додаткової зарплати

Н_д

%

1025

-

20

Відрахування на соціальні потреби

Н_соц

%

37,2

-

37,2

Транспортно-заготовчі витрати

Н_тр.р

%

4,0

-

2,9

Вартість пакета

С_пс

грн.

Факт.

Витрат

2 984,8

1 094,86

Використання (експлуатація) програмного продукту

Кількість обслуговуючого персонала

Ч_о

чол.

13

2

1

Тарифна ставка обслуговуючого ЕОМ персонала

З_перс

грн.

320640

500

500

Час обслуговування програмного продукту

Т_о

ч/год

Фактич. Значен.

20

5

Вартість ЕОМ, принтера (Intel Celeron-466/32/2,4Gb/SVGA)

С_тс

грн.

Факт. Витрат

11 052,00

11 052,00

Норма амортизаційних відрахувань на ЕОМ

Н_а

%

25,0

20

20

Норма амортизаційних відрахувань на пакет програм

Н_апп

%

25,0 100,0

25

25

Розрахунок витрат на пакет ПО відкл виконується методом калькуляції витрат, в основі яких лежать трудоємкість та зарплата працівників.

Трудоемкость разробки ПО розраховується по формулі, чол./г:

Т = Т_о + Т_и + Т_а + Т_п + Т_отл + Т (3.6)

де Т_о - витрати праці на опис завдання;

Т_и - витрати праці на вивчення опису завдання;

Т_а - витрати праці на разробку алгоритма рішення завдання;

Т_п - витрати праці на створення програми по готовій блок-схемі;

Т_отл - витрати праці на отладку програми на ЕОМ;

Т_д - витрати праці на підготовку документації по завданню.

Трудоємкість разробки програмного продукту складається з етапів, наведених в таблиці 3.2 В розрахунку фактичні значення трудоємкості розробників на підприємстві.

Таблиця 3.2

Трудоємкість і зарплата розробників програмного продукту

Етапи розробки програмного продукта	Умов. Позн.	Фактич. Трудоємк.,чол./г	Почасова тарифна ставка, грн.	Сума зарплати, грн.
Опис завдання	То	5	3,47	17,35
Вивчення завдання	Ти	10	3,47	34,70
Створення алгоритма вирішення завдання	Та	25	3,47	86,75
Програмування	Тп	80	3,47	277,60
Отладка програми	Тотл	50	3,47	173,50
Оформлення документації	Тд	10	3,47	34,70
Всього:	= Зпр	180		624,6

Матеріальні витрати М_в, які необхідні для розробки (створення) програмного продукту, наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Матеріальні витрати на розробку програмного продукту

Матеріал	Норма витрат, шт.	Фактич. Кількість	Ціна за одиницю, грн.	Сума, грн.
Бумага	5001000	500	0,02	10
Лазерний диск	13	1	2,95	2,95
Всього:				12,95
ТЗР (2,9%)	0,010,04
Всього:	Мв			13,32

Витрати на використання ЕОМ при розробці програмного продукту розраховуються виходячи із витрат одного часу експлуатації ЕОМ по формулі, грн.:

З_ЕОМ = С_ч * ( Т_отл + Т_д + Т_п) (3.7)

де С_ч - вартість одного часу ЕОМ, грн.;

Т_отл - витрати праці на отладку ПО на ЕОМ, чол./г.;

Т_д - витрати праці на підготовку документації по задачі, чол./г.;

Т_пр - витрати праці на сторення програми (програмування) по готовій блок-схемі, чол./г

Підставляючи числові значення в формулу 3.7, отримуєм слідуючі значення витрат на програмування ЕОМ при розробці програмного продукту, грн.:

З = 0,38 * (50 + 10 + 80) = 53,2

Розрахунок технологічної собівартості створення програмного продукта виконується методом калькуляції витрат (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Калькуляція технологічних витрат на створення програмного продукта

наіменування статтей	Умовні позначення	Витрати, грн.
		Базовий	новий
Матеріальні витрати	Мв	0,00	13,32
Основна зарплата програміста	Зпр	0,00	624,6
Додаткова зарплата (20%)	Зд * 0,20	0,00	124,92
Відрахування на соціальні потреби (37,2%)	(Зпр+Зд)*0,372	0,00	278,82
Витрати на використання ЕОМ при створенні програмного забезпечення	ЗЕОМ	0,00	53,2
Собівартість програмного забезпечення	Сп = (15)	0,00	1 094,86

В таблиці 3.3 величина матеріальних витрат М_в, розраховується в таблиці 3.2. Основна зарплата З_пр береться з таблиці 3.1, додаткова зарплата складає 20% від основної зарплати.

Відрахування на соціальні потреби - 37,2% від сумы основної і додаткової зарплат.

Так як програмне забезпечення може бути розроблено на діючому обладнанні, яке не потребує додаткових на його придбання, а його (діюче обладнання) включено в розрахунках в вигляді амортизації при розробці та виготовленні програмного продукту і його експлуатації, то в такому випадку розрахунок капітальних витрат не виконується і вони дорівнюють 0.

Розрахунок проводиться для базового та нового варіантів. Зарплата обслуговуючого персонала розраховується по формулі:

З_о = Ч_о * Т_о * С_час * ( 1 + ) * ( 1 + ) (3.8)

де Ч_о - чисельність обслуговуючого персонала, особи;

Т_о - час обслуговування системи програмного продукта, годин;

С_час - погодинна тарифна ставка обслуговуючого персонала, грн.;

Н_д - норма додаткової зарплати, 20%;

Н_соц - норма відрахувань на соціальні потреби, 37,2%.

Чисельнність обслуговуючого персонала та час обслуговування програмного продукта (при 5-ти дневному робочому тижню, 8-ми часовом у робочому дню) для нового варіанта взяті із таблицыі 3.17.

Підставляючи числові значення в формулу, отримуем зарплату обслуговуючого персонала для базового і нового варіантів, грн.:

З_о.б = 2 * 20 * 3,13 * (1 + 20/100) * (1 + 37,2/100) = 206,13

З_о.н = 1 * 5 * 3,13 * (1 + 20/100) * (1 + 37,2/100) = 25,77

Амортизаційні відрахування А_ЕОМ на використання ЕОМ розраховуються по формулі:

А _ЕОМ = С_тс * (3.9)

де С_тс - вартість технічних засобів ЕОМ, грн;

Н_а - норма амортизаційних відрахувань, (20%).

Підставляючи числові значення в формулу 3.4, отримуемо амортизаційні відрахування для ЕОМ базового та нового варіантів, грн.:

А_б.ЕОМ = 11052,00 * 20/100 = 2 210,4

А_н.ЕОМ = 11052,00 * 20/100 = 2 210,4

Амортизаційні відрахування А_пп на використання програмного продукта для базового та нового варіантів розраховуються по формулі:

А_пп = С_пс * (3.10)

де С_пс - вартість програмних засобів програмного продукта, грн;

Н_апп - норма річної амортизації програмного продукта, (25% ).

Підставляючи числові значення в формулу 3.10, отримуємо, грн.:

А_пп.б = 2984,8 * 25/100 = 746,2

А_пп.н = 1094,86 * 25/100 = 273,72

Витрати на використану електроенергію розраховуються по формулі:

Р_э/э.н = (W_ЭВМ*Т_р.ЦПУ +W_ЭВМ*Т_р.бухг+W_Srv.*Т_р.Srv+W_комм.*Т_р.комм. )*Ц_э/э (3.11)

де W_ЕОМ - потужність ЕОМ, кВт/г;

W_Srv. - потужність сервера, кВт/ч;

W_комм. - потужність коммунікацій, , кВт/г;

Т_р.ЦПУ - час роботи ЕОМ ЦПУ за рік, г.;

Т_р.Бухг. - час роботиЕОМ бухгалтерії за рік, г;

Т_р.Srv - час роботи сервера за рік, г;

Т_р.комм. - час роботи коммунікацій за рік, г;

Ц_э/э - вартість однї кВт/г. Електроенергії, 0,156 грн.

Підставляючи значення в формулу 3.11, отримуємо витрати на використану електроенергію для базового та нового варіантів, грн.:

Р_э/э.н = ( 0,4 * 8 760 + 0,4 * 1 920 + 0,3 * 8 760 + 0,035 * 8 760) * 0,156 =

=1 124,23

Всі розрахунки по витратам за рік експлуатації _е відклад_е продукта наведені в в таблиці 3.4

Таблиця 3.4

Річні витрати при програмуванні програмного продукта

Види затрат	Умовні познач.	Один. Вимір.	Значення витрат, грн.
			Базовий варіант	новий варіант
Зарплата обслуг. Персоналу	Зо	грн.	206,13	25,77
Вартість електроенергії	Рэ/э	грн.	1 124,23	1 124,23
Амортизаційні відрахування ЕОМ	АЕОМ	грн.	2 210,40	2 210,40
Амортизаційні відрахування програмного продукта	Апп	грн.	746,20	273,72
Всього:		грн.	4 286,96	3 634,12

Річний економічний ефект Е_р розробки програмного продукта вираховується по формулі:

Е _р = Р_р.б - Р_р.н (3.11)

де Р_р.б, Р_р.н - річні витрати на створення та експлуатацію базового і нового варіантів, _е в.

Е_р = 4 286,96 - 3 634,12 = 652,84

Розрахункові значення основних техніко-економічних показників наведені в таблиці 3.5

Таблиця 3.5

Техніко-економічні показники впровадження програмного продукту

Наименування	Ум. Позн.	Один. Вимір.	Базовий варіант	Новий варіант
Технічні
Швидкість передачі технологічних параметрів	Собр.	Mb/s	100	100
Час реакції системи	Треак.	Мс
Час реакції системи на дії оператора	Тр.оп.	с
Економічні
Вартість програмного продукта	Спс	грн.	2 984,80	1 094,86
Річні витрати на експлуатацію програмного продукта	Рэ	грн.	4 286,96	3 634,12
Річний економічний ефект від створення та програмування програмного продукта	Ер	грн.	652,84

3.6 Безпека життєдіяльності й охорона праці користувача ЕОМ у банківській установі

Вимоги охорони праці до користувачів ЕОМ.

При роботі на ПК необхідно пам'ятати, що в моніторах мається напруга, небезпечна для життя:

· 220 Вт 50 Гц - напруга живильної мережі;

· 40кВт - напруга системи, що має відхилення.

У зв'язку з цим категорично забороняється відкривати захисний кожух монітора, підключати і відключати _е відк кабелів. Оскільки ПК включені в мережу, співробітникам категорично забороняється пересувати процесорні блоки і монітори, виключати робочі станції, робити регулювання кольоровості і яскравості моніторів, від'єднувати окремі елементи і блоки.

У випадку виникнення збоїв у роботі засобів ВТ співробітники повинні негайно проінформувати про це завідувача відділом автоматизації.

До експлуатації електронно-обчислювальної техніки допускаються особи, що пройшли медичний огляд, вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці.

Необхідно чітко виконувати правила технічної експлуатації і безпеки обслуговування ПК.

Перед початком роботи з пристроями:

а) переконатися у відповідності електроінструмента, переносних ламп і т.п. напрузі, до якого вони будуть підключені. Використовувати інструменти і пристосування тільки по їх призначенню

б) перевірити справність робочого інструмента, а також стан ізоляції проводів, що знаходяться під напругою

в) не працювати на пристроях і електроапаратури що не мають заземлення чи ушкоджені (у випадку пробою на корпусі). Усі пристрої повинні бути надійно підключені до систем інформаційного і захисного заземлення. Опір розтіканню струму системи захисного заземлення не повинний перевищувати 4 Ом

г) усі з'єднання повинні бути справні

д) підключення кабелів і перемичок повинні відповідати схемі електричної спільнй

е) до всіх пристроїв повинний бути забезпечений вільний доступ

ж) при профілактичних чи ремонтних роботах на підлоги перед вами покладете гумові _е відк

з) приміщення, у яких встановлене ЕОМ повинні забезпечуватися освітлення не менше 500 люкс при загальному і комбінованому освітленні.

Під час роботи:

- включення й обслуговування пристроїв проводиться тільки після ознайомлення з технічним описом пристроїв і інструкції з експлуатації;

- підключення і відключення кабелів і пристроїв, заміна ТЭЗ і блоків харчування при включеному електроживленні заборонено. Знімати кожухи ЕОМ, включеної в мережу, не допускається;

- забороняється включати харчування ЕОМ при знятому кожусі модуля відображення інформації, тому що на електронно-променеву трубку подається висока напруга;

- для експлуатації ЕОМ повинне бути обладнане робоче місце.

У пристроях, що знаходяться під напругою, категорично забороняється:

1.знімати і установлювати вентилятори;

2.з'єднувати і роз'єднають рознімання;

3.проводити монтажні роботи;

4.робити заміну блоків.

Санітарно-гігієнічні вимоги до роботи серед користувачів ЕОМ у банківській установі.

Приміщення, оснащені дисплеями повинні бути оборудовані вікнами на північ. У противному випадку необхідно передбачити сонцезахисні пристрої. Площа на одного працюючого з ЕОМ повинна бути не менш 4,5 кв.м. Відстань між робітниками місцями користувачів повинна бути не менш 1,5 м у ряді. Рівень шуму не повинний перевищувати 55-65 дб.

Параметри мікроклімату повинні відповідати оптимальним.

22-24 градусів Цельсія, відносна вологість 40-60% і швидкість повітря не більше 0,1 м/_е в.

У приміщенні варто робити щоденне вологе збирання і регулярно провітрювати протягом дня.

Основне освітлення і природнє. Коефіцієнт освітлення - 1,5%. У приміщенні передбачається штучне освітлення люмінесцентними лампами ЛБ.

Освітленість робочих місць у горизонтальній площині на рівні 0,8 м не менше 300-500 лк.

Конструкція робочого місця повинна забезпечувати оптимальне положення працюючого. Для цього висота стільця над підлогою повинна бути 0,4-0,5 м, висота столу 0,6-0,75 м, глибина простору для ніг під столом не менше 0,4 м. Відстань від очей користувача до екрана повинне складати 0,5-0,7 м, кут зору 10-20 градусів.

Режим праці і відпочинку.

Працюючі на засобах ВТ піддаються впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничої сфери: електромагнітних полів (радіочастот), статичній _е віриці, шуму, недостатньо задовільних метеорологічних умов.

При тривалій роботі за екраном дисплея в працюючих відзначається виражена напруга зорового апарата з появою скарг на незадоволеність роботою. Сумарний час за дисплеєм до 50% робочої зміни.

Раціональний режим праці і відпочинку ОЦ передбачає строге дотримання регламентованих перерв. При цьому перерви повинні бути оптимальної тривалості. Частота і тривалість перерв залежить від типу й інтенсивності виконуваних робіт за ЕОМ. Основною перервою є перерва на обід. Відповідно до особливостей трудової діяльності працівників ОЦ у режимі праці повинні бути додатково введені 2-3 регламентуючих перерви з тривалістю, що залежать від категорії і групи працюючих.

При введенні даних, редагуванні, читанні інформації з екрана безупинна тривалість роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години при 8-ми годинному робочому дні: через щогодини роботи необхідно вводити перерву на 10-15 хвилин, а через 2 години на 15 хвилин. Кількість оброблюваних символів на ВДТ не повинно перевищувати 30000 за 4 години роботи.

Опис об'єкта.

Проведення інформаційного забезпечення робочого процесу припускає використання ПК і комплектуючих, отже, розглянемо безпеку виробничої діяльності користувача ПК.

Користувач ПК працює в приміщенні площею 18м² , обсяг приміщення 54 м³ . Використовується комп'ютер на базі_ntel Celeron. Частота роботи процесора 300 МГЦ; оперативна пам'ять 32 МВ, вінчестер 10 Gв; відеопам'ять 8 Мв, є звукова карта.

Небезпечні і шкідливі фактори ЕОМ.

На користувача ПК впливають такі шкідливі і небезпечні фактори.

1. Фізичні фактори:

1.1. Наявність шуму і вібрації.

Шум викликає: швидке стомлення; зниження уваги; збільшення кількості помилок; зміна з боку центральної нервової системи, серцево-судинної системи; порушення тонусу і ритму серцевих скорочень; зміна артеріального тиску; загальна слабість; порушення функцій шлунка, зменшення виділення шлункового соку; приглухуватість і глухота.

Заходу: послабити шум у самому джерелі; використовувати гумові рукавиці; облицювання звуковбирними матеріалами; раціональне компонування робочих місць.

1.2. Електромагнітне випромінювання від відео дисплейного термінала викликає: у результаті поглинання енергії змінюється структура молекул у клітках; змінюються процеси обміну речовин, що впливає на регулюючу функцію центральної нервової системи; ЭМИ радіочастотного діапазону викликають катаракту, зміни з боку центральної нервової системи, серцево-судинної, ендокринної системи; стомлюваність, головний біль.

Заходи: необхідно установити на робочому місці ВДТ відповідно сучасним вимогам щодо захисту від ЭМП; установити разземляемый екранний фільтр; не перевантажувати приміщення великою кількістю ВДТ; не концентрувати на робочому місці великої кількості радіоелектронних приладів; виключити незадіяні ВДТ.

1.3. Вплив електростатичного полючи між екраном і користувачем.

Вплив ЭСП на організм: ЭСП приводить до бронхо - легеневих захворювань, першению в горлі; серцево-судинні захворювання; шкірні захворювання (дерматити).

Заходи: підтримка вологості 45-60%; використання підлог з електростатичного лінолеуму; збереження чохлів для ВДТ поза робочою зоною; перевірка екрана антистатичною чи зволоженою серветкою; верхній шар одягу повинний бути з натуральних матеріалів; для зняття електростатичних зарядів необхідно мити обличчя і руки холодною водою, чи іноді доторкатися до металевих поверхонь.

1.4. Наявність пилу, озону, оксидів азоту й аэроионизации. Ці речовини викликають ракові захворювання, зміни в організмі, сухість у роті, головні болі, нездужання.

Заходи: вентиляція; проведення вологого збирання; використання папера з короткими волокнами і мінімальним складом смоли; застосування озонових фільтрів відповідно до паспорта.

2. Эргономические фактори:

- площа на 1 робоче місце з не відклад_ей_ом 6 м² обсягом 20 м³ ;

- робочі місця повинні розташовуватися по ліву руку від вікна і не менш 1 м від стіни зі світловими прорізами. Відстань між бічними поверхнями ВДТ не менш 1,2 м;

- ступні ніг повинні знаходитися на підставці чи на підлозі; робоче місце повинне бути рухливим;

- поверхня столу матова і теплоізоляційна; висота робочої поверхні столу 680-800 мм, довжина столу 600-1400 мм, ширина 800-1000;

- під матричний принтер повинний бути не від з гуми для гасіння вібрації.

3. Інформаційні фактори

Причини виникнення інформаційних факторів: інформаційні перевантаження мозку в сполученні з постійним дефіцитом часу; тривалий дефіцит інформації, що має сигнальне значення; постійна зміна прийомів і складності роботи з засобами праці; порушення біологічних ритмів людини, обумовлена ненормованими умовами праці; тривала інформаційна ізоляція; недостатність рухової активності; дія комп'ютерних вірусів; аварія устаткування, необачність дії співробітників; несанкціонований доступ в інформаційні мережі, перехоплення інформаційних потоків.

Інформаційні фактори є причиною: очних захворювань; м'язовому дискомфорту; хвороби сердечно судинної і нервової систем.

Заходи щодо запобігання: забезпечення надійного тепло- і електропостачання в приміщенні, де працюють комп'ютери; створення копій файлів на дисках; використання декількох противірусних програм використання криптографічних методів (шифровка); використання ліцензованих програм; виконання вимог до режиму праці і відпочинку користувачів.

4. Соціально-психологічні фактори.

Ретельний контроль разом зі стимулюванням формує в працівника почуття впевненості, гарний настрій, що служать стійким емоційним тлом здійснення професійної діяльності в складних умовах адаптації. Стимулюючий контроль повинний здійснюватися в комплексі із систематичним аналізом причин помилок, що допускаються користувачем ВТ. Кращий спосіб боротьби з помилками - своєчасне виявлення й усунення їхніх причин.

Причини: монотонність роботи; занадто великий чи занадто малий обсяг роботи; підвищені вимоги до роботи; відсутність контролю робочої ситуації; велика відповідальність; бюрократизм, авторитарний стиль керівництва; _е відкласті конфлікти; відсутність просування по службі; досягнення межі в кар'єрі; подовжені, що чергуються і нічні зміни в роботі.

Захворювання, що викликають психологічні фактори: стрес; виразка шлунка; зниження імунітету; онкологічні захворювання, психози і неврози; захворювання сердечно - судинної системи; остеохондроз.

Розрахунок захисного заземлення

Захисне заземлення - навмисне з'єднання з землею металевих частин устаткування, що не знаходяться під напругою в звичайних умовах, але які можуть виявитися під напругою в результаті порушення ізоляції електроустановки.

Розрізняють заземлювачі штучні, призначені для цілей заземлення, і природні - металеві предмети, що мають інше призначення і знаходяться у землі (водопровідні труби, металеві конструкції будинків і споруджень, що мають надійне з'єднання з землею і т.п.).

Для штучних заземлювачів застосовують звичайно вертикальні і горизонтальні електроди.

Як вертикальні електроди використовують сталеві труби діаметром 3-5 див і кутову сталь розміром від 40х40 до 60х60 мм довжиною 2-3 м. В останні роки знаходять застосування сталеві прутки діаметром 10-12 мм _ довжиною до 10 м.

У якості самостійного горизонтального електрода, а також для зв'язку вертикальних електродів, використовують смугову сталь перетином не менш 4х12 мм чи сталь круглого перетину не менше 6 мм. При пристрої заземлення головним чином застосовують штучні з заземлювачі.

Розрахунок захисного заземлення зводиться до визначення величин, що забезпечують необхідне значення опору.

Правила встановлення електроустановок нормують опором заземлення в залежності від напруги електроустановок.

Вихідні дані для розрахунку:

1. робоча напруга установки, що заземлюється, U= 380В;

2 .режим нейтрали установки - ізольована нейтраль;

3. припустиме значення опору пристрою, що заземлюється

Rз=4 Ом;

4.тип ґрунту - пісок;

5. питомий електричний опір ґрунту - ;

6. тип заземлителя - сталева труба: d=5 см; l_тр= 250 см;

7. заземлитель розташований у поверхні ґрунту;

8. заземлення контурне;

9. відстань між заземлювача а= 400 див;

10. сполучна смуга і смугова сталь перетином 4х12 мм. Ширина смуги b= 12 мм;

11. сполучна смуга розташована на поверхні ґрунту.

Розрахунок захисного заземлення для штучних _е відклад_ей проводиться в такий спосіб

4. визначають опір розтікання струму одиночного заземлювача (труби):

5.

де l_тр - довжина труби, см;

d - зовнішній діаметр труби, см.

b) знаходять попереднє число _е відклад_ей з урахуванням коефіцієнта сезонності, але без обліку взаємного екранування заземлювача:

(3.14)

де - коефіцієнт сезонності, що залежить від кліматичної зони країни; для умов середньої смуги можна приймати рівним 1,4 - 1,8;

Rз - опір пристрою, що заземлює, по нормах.

c) по таблиці визначаємо значення коефіцієнта використання заземлителей .Він дорівнює 0,68.

d) Дійсне число труб складе:

 (3.15)

e) Визначають загальну довжину сполучної смуги:

м., (3.16)

де а - відстань між заземлителями.

f) Знаходять опір розтікання струму сполучної смуги без обліку коефіцієнта її використання:

, (3.17)

де В - ширина смуги.

g) По таблиці знаходимо коефіцієнт використання сполучної смуги

h) Обчислюють опір розтікання струму всього пристрою, що заземлює:

(3.18)



Цивільна оборона.

Можливі види надзвичайних ситуацій у банківській установі.

У банківській установі, яка містить чеха різного призначення, можуть виникнути ЧС техногенного характеру (код сфери виникнення 10000), а саме: пожежі (код сфери виникнення -10205) і раптове руйнування будинків і споруджень (код сфери виникнення- 10603).

При пожежі вражаючими факторами є:

- інфрачервоне (теплове) випромінювання, (приводить до руйнування шкірного покриву - травмам, а іноді до загибелі людини);

- виділення сильнодіючих отруйних речовин (виділення, наприклад, чадного газу приводить до отруєнь);

- задимлення (приводить до зниження концентрації кисню в навколишньому повітрі, у результаті чого може відбутися ядуха людини).

При раптовому руйнуванні будинку, де знаходиться банк, може виникнути пожежа як вторинний фактор поразки, а також можуть утворитися завали, у результаті яких люди можуть одержати чи травми загинути одержати травми. Для ліквідації завалів і витягу з-під них людей залучаються спеціальні рятувальні загони.

Аналіз надзвичайних ситуацій у банківських установах.

Виникнення, розвиток і поширення пожежі на об'єкти залежить:

- від ступеня вогнестійкості споруджень елементів об'єкта (розрізняють I, II, III, IV, V ступінь вогнестійкості);

- від характеру розташування приміщення.

Виділяють три зони пожеж на об'єкті: зону окремих пожеж, зону суцільних пожежі зону горіння і тління.

Будинок має системи електропостачання, у тому числі слабкострумові пристрої (радіо, телефон, охоронна і протипожежної сигналізації), водопостачання і каналізації, газопостачання, опалення місцеве від прибудованих котелень, вентиляція - природна із примусовим спонуканням.

По сукупності вимог довговічності і вогнестійкості, а також по конструктивних елементах і інших експлуатаційних якостях будинок відноситься до І-ой групи капітальності.

Виявлення факторів, що сприяють створенню пожежонебезпечної стану.

Узагалі, надзвичайна ситуація може виникнути в результаті якихось подій на об'єкті (сам об'єкт - джерело небезпеки - власна ЧС) і також може бути частиною великої події, де джерело небезпеки знаходиться поза об'єктом (зовнішня ЧС) Перший варіант - це техногенні ЧС, другий - ЧС, можливо зв'язані з різними стихіями. В другому випадку масштаб джерела небезпеки не залежить від властивостей об'єкта, у першому - цілком визначається особливостями об'єкта.

Як самостійне приміщення варто виділити також структуровані ЧС, що містять особливості двох згаданих випадків. Тут як джерело небезпеки виступає одне з ланок структури.

До внутрішніх факторів виникнення пожежонебезпечної ситуації в цілому по будинку можна віднести наступні:

Наявність легкозаймистих матеріалів у конструктивних елементах будинку (дерево, пластик і ін.).

Наявність великої кількості електричних приладів.

З зовнішніх факторів необхідно врахувати наступний: специфіка розміщення (безпосередня близькість інших підприємств, безпосередня близькість діючого авіаційного заводу). Крім того, варто звернути увагу на психологічні фактори, а саме: рівень розвитку здатності працівників адекватно сприймати ситуацію в критичний момент, а отже і їхній здатності діяти належним образом для запобігання надзвичайної ситуації. Не менш важливим моментом є можливість навмисного створення надзвичайної ситуації.

Засоби запобігання надзвичайних ситуацій.

У банку маються фахівці, що займаються безпосередньо забезпеченням запобігання надзвичайних ситуацій - інженер по охороні праці, інженер по протипожежній безпеці. З матеріально-технічного постачання мається наступне: охоронна і протипожежної сигналізації, пожежні щити. Крім того високий рівень організації і кадровий склад (вище (близько 70%) і середнє спеціальне (близько 30%) утворення) свідчать про чітку систему виконання інструкцій з використання електротехніки, виконанню норм техніки безпеки, оптимальному розміщенні засобів виробництва з погляду техніки безпеки і т.д. Підприємство знаходиться на закритій території (пропускний режим), плюс існує власна система охорони.

Визначення розміщення, форми і геометричних розмірів зон складних і окремих пожеж.

Допустимо, що теплова енергія виділяється в зоні загоряння первинної пожежі рівномірно протягом усього часу горіння запасів пальної речовини, світлового випромінювання первинної пожежі розподіляється тільки у верхню півкулю, знайдемо радіус зовнішньої границі можливих суцільних пожеж:

(3.19)

де R_{суц.пож} - радіус зовнішньої границі можливих суцільних пожеж, м;

Q - маса запасів пальної речовини (для нашого випадку - бензин), кг;

Н_t - теплотворна здатність пальної речовини (Q=47*10⁶), Дж/кг;

I_{с.випр.пож} - щільність потоку сили світлового випромінювання первинної пожежі (30*10³), Вт/м²;

Т_згор - час згоряння запасів пальної речовини, с.

Визначимо час згоряння запасів пальної речовини Т_згор :

(3.20)

де Н_п.р.- товщина шара запасів пальної речовини, що розлито на поверхню, мм;

V_{згор.лин} - швидкість (лінійна) згоряння пальної речовини, мм/с.

Радіус зовнішньої зони можливих окремих пожеж визначається по формулі:

(3.21)

де R_ок.пож - рад_ус зовн_шньої зони можливих окремих пожеж, м;

J_{св.окр.пож} - щільність потоку сили світлового випромінювання первинних пожеж на зовнішньої границі зовнішніх можливих окремих пожеж (10*10³), Вт/м².

При прогнозуванні наслідків первинної пожежі в місцях збереження рідкої пальної речовини, якщо ці речовини рівномірно розливаються з баків на підлогу не відкл 50 м² , розраховуємо радіус «калюжі» рідкої пальної речовини по формулі:

(3.21)

де r - радіус «калюжі» рідкої пальної речовини, м;

Q - маса рідкої пальної речовини, т;

с - питома вага рідкої пальної речовини (0,8), т/м³.

У наслідку світлового випромінювання пожежі, що може відбутися в приміщеннях транспортного цеху - 35 м², складського цеху - 50 м², у приміщенні трансформаторної підстанції - 20 м², де зайняло покриття з руберойду, рекомендується визначати радіус зовнішніх границь можливих суцільних пожеж R_{суц.пож} і зони окремих пожеж R_ок.пож.

(3.22)

(3.23)

де К - питомого теплове навантаження (К=233000), Вт/м²;

S_n1….S_ni - загальна площа і-го будівельного елемента конкретного спорудження, м²;

в_1…. В_n - поправочний коефіцієнт.

.

Визначення можливих місць виникнення вторинних пожеж.

Для прогнозу можливості виникнення пожежі конкретного спорудження, необхідно визначити щільність потоку сили світлового випромінювання J_{с.випр.конкр.}. первинної пожежі по формул_:

(3.24)

де R_конкр - відстань від зони горіння первинної пожежі до місця розміщення конкретного досліджуваного спорудження, м.

Визначення соціально-економічних наслідків впливу задимленості і хімічного забруднення.

Рекомендується прогнозувати можливий рівень поразки людей від впливу кисневого голодування в зоні задимленості і хімічного забруднення приміщення, яке можна виявити в такий спосіб:

(3.25)

де К_О2- зміст кисню в повітрі робочій зоні задимленого і хімічно забрудненого приміщення, %;

Q - обєм пальної речовини, кг;

с - питома вага повітря робочої зони (с і=1,3), кг/м²;

V_віл - вільний об'єму приміщення (80% геометричного _е від приміщення), м³.

Якщо зміст кисню в повітрі стає менше ніж 15% , то рефлекторні можливості організму людини вичерпуються і настає кисневе голодування, що супроводжується утратою свідомості і може привести до смерті через якийсь час.

Величина концентрації вуглекислого газу (СО) у повітрі приміщення можна визначити по формулі:

(3.26)

де С_со - концентрації вуглекислого газу, мг/м³;

Qсо - маса вуглекислого газу, що надходить у повітря приміщення при пожежі, мг.

Q - маса пальної речовини, кг;

V_віл - вільний обсяг приміщення, м³.

Після визначення концентрації вуглекислого газу (Ссо= 88 мг/м³) видно, що в людей виникає лише перші ознаки поразки.

Оцінка пожежної ситуації.

Виникнення, розвиток і поширення пожежі залежить:

- від ступеня вогнестійкості споруджень, елементів об'єкта (розрізняють І, ІІ, ІІІ, ІV, V ступінь вогнестійкості);

- від характеру забудови території об'єкта.

Через особливості організації і проведення рятувальних і інших не відкладних робіт виділяють три зони пожеж на об'єкті: зону окремих пожеж, зону суцільних пожеж і зону горіння і тління в завалах.

Зонами окремих пожеж є ділянки забудови об'єкта народного господарства, на території яких пожежі виникають в окремих спорудженнях. При цьому переміщення людей і техніки по забудованих територіях між окремими пожежами можливо без використання мір захисту від теплового випромінювання.

Зона суцільних пожеж - це територія, на якій горить більшість споруджень. Переміщення людей і техніки через цю зону неможливо без використання мір захисту від теплового чи випромінювання проведення спеціальних протипожежних заходів для ліквідації і гасіння пожеж.

Зона горіння і тління в завалах являє собою територію, на якій горить зруйновані спорудження І, ІІ, ІІІ ступеня вогнестійкості. Ця зона характеризується сильним задимленням, виділенням вуглекислого газу й інших сильнодіючих отруйних речовин і тривалим горінням у завалах.

Дотримання вимог пожежної безпеки в банківській установі.

Усі приміщення банку повинні знаходитись в чистоті. Сміття повинне вчасно відноситися у відведені для цієї мети пожежобезпечні місця. Категорично забороняється в приміщенні банку: курити, користатися електронагрівальними приладами, зберігати легкозаймисті рідини, загороджувати проходи до дверей і до засобів пожежегасіння, зв'язку й електроустаткуванню, залишати без нагляду включену електроапаратуру. При виході з приміщення виключати електроприлади, електроосвітлення, обчислювальні пристрої, переконатися, що з усіх розеток виключені.

Дії співробітників при пожежі.

З моменту загоряння до подачі команди відбою всі співробітники, що знаходяться в банку, а також викликані з будинку, вважаються єдиним підрозділом, що працює в надзвичайних обставинах. Командує підрозділом наявний у даний момент старший за посадою.

Принявший командування негайно мобілізує всіх наявних поруч облич і діє далі в наступному порядку:

1. знеструмлює всі енергоустановки шляхом вимикання загального рубильника на розподільному щиті даного залу.

2. посилає одного співробітника телефонувати в пожежну службу

3. евакуює людей

4. організує гасіння загоряння всіма наявними способами..

Висновки по третьому розділу

Ключовим моментом у проведенні ефективної політики банку щодо управління його ресурсним потенціалом є визначення оптимального співвідношення між величиною депозитних і кредитних ставок відсотку. Для вирішення цієї задачі в роботі розроблено відповідну графічну модель - як поєднання моделей проведення сукупності активних і пасивних операцій банку на основі портфельного підходу Марковіца та з урахуванням особливостей (розбіжностей) у відображенні відповідних операцій. Цю графічну модель покладено в основу підходу щодо визначення рівня кредитних і депозитних ставок залежно від рівня очікуваної прибутковості та рівня прийнятного ризику проведення визначених операцій.

Розроблені пропозиції та рекомендації можуть бути використані в діяльності банківських установ з урахуванням їх специфіки.

В даному розкрито процес використання інтерактивних Web-сторінок, що містять рекламну інформацію про Харківське відділення Ощадбанку України, а також відображено техніко-экономічне обгрунтування разробки програмного продукту.

Проведені розрахунки та описано рекомендації щодо безпеки життєдіяльності й охорони праці користувача ЕОМ у банківській установі.

ВисновОк

Задача управління ресурсами банківської установи залишається однією з найбільш актуальних, бо вона взаємозалежна із здатністю бан-ків використовувати свої можливості щодо відповідного перерозподілу вільних коштів між різними суб'єктами фінансового ринку.

Разом з тим, розвиток і впровадження нових видів банківських послуг, швидкоплинні коливання стану фінансових ринків, зростання конкуренції та глобалізація банківської діяльності в цілому ставлять задачу розвитку й удосконалення як банківської системи, так і окремих її ланок - комерційних банків. В основі цього розвитку, безумовно, знаходяться питання, пов'язані з формуванням та розміщенням банківських ресурсів. Особливо важлива ця задача для України, яка ввійшла у період трансформації економічних відносин, і тому традиційні підходи та методи не тільки неефективні, але й не завжди прийнятні.

У зв'язку з цим у процесі проведеного в даній роботі дослідження розроблено й науково обґрунтовано підходи та пропозиції, спрямовані на удосконалення управління ресурсним потенціалом комерційного банку.

Результати дослідження зводяться до наступних висновків і пропозицій.

У результаті теоретичного розгляду концептуальних положень щодо формування ресурсів комерційного банку визначено їх складну ієрархічну структуру та доведено, що першорядна роль у цій структурі відведена фінансовим ресурсам, оскільки від їхньої наявності чи відсутності залежить можливість здійснення діяльності комерційного банку в повному обсязі та тому, що основним продуктом комерційного банку в сфері послуг є надання кредиту. Поряд із цим обґрунтовано, що належне застосування інформаційного ресурсу створює відповідні умови ефективного використання фінансових ресурсів.

Вивчення спеціалізованої літератури з питань формування та розміщення банківських ресурсів показало, що в теорії банківського менеджменту термін «ресурсний потенціал комерційного банку» відсутній. Замість цього розповсюдженим у банківській практиці та теорії банківського менеджменту є термін «банківські ресурси.

Розгляд управління ресурсним потенціалом комерційного банку як особливу складову частину фінансового менеджменту дозволив визначити сутність управління ресурсним потенціалом комерційного банку, яка може бути сформульована в такий спосіб:управління ресурсним потенціалом комерційного банку - це система підходів, методів та інструментів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних із процесами формування, організації залучення й обґрунтування різних напрямків вкладення та використання фінансових ресурсів комерційного банку, для досягнення головної мети управління банком у рамках ефективної повномасштабної банківської діяльності на тривалому часовому інтервалі.

Управління ресурсним потенціалом комерційного банку доводитися здійснювати в умовах можливих постійних змін нормативів та обмежень, тобто в умовах жорсткого регулювання.

Дослідження основних тенденцій розвитку системи комерційних банків в Україні показало, що скорочення кількості банківських установ відбувається на фоні зростання капіталу банківських установ і концентрації їх по окремих регіонах. Проте стійкої концентрації банківського капіталу по окремих банках, що характерно для країн з високорозвинутою ринковою економікою, немає. Більш того, існуюча концентрація банківського капіталу по окремих установах відбувається не стільки в силу конкуренції між комерційними банками і підвищення якості банківських послуг, скільки в силу постійно зростаючих вимог НБУ.

З метою покращення функціонування банку в умовах транзитивної економіки доведено, що управління його ресурсним потенціалом повинне здійснюватися на основі комплексної стратегії і системного аналізу, розробленого з урахуванням усіх факторів зовнішнього та внутрішнього середовища. Виходячи з цього, в роботі

- обґрунтовано стратегічний підхід щодо управління ресурсним потенціалом банку;

- уточнено поняття «стратегія управління ресурсним потенціалом комерційного банку» в такий спосіб: стратегія управління ресурсним потенціалом комерційного банку - це система довгострокових обумовлених метою розвитку концептуальних установок по прийняттю рішень щодо залучення ресурсів, які дозволяють розподіляти ці ресурси між альтернативними траєкторіями розвитку банківської діяльності та корегувати їхній розподіл при зміні зовнішніх і внутрішніх умов функціонування банківської системи;

- відзначено основні ознаки стратегічного підходу відносно управління ресурсним потенціалом банку.

Ключовим моментом у проведенні ефективної політики банку щодо управління його ресурсним потенціалом є визначення оптимального співвідношення між величиною депозитних і кредитних ставок відсотку. Для вирішення цієї задачі в роботі розроблено відповідну графічну модель - як поєднання моделей проведення сукупності активних і пасивних операцій банку на основі портфельного підходу Марковіца та з урахуванням особливостей (розбіжностей) у відображенні відповідних операцій. Цю графічну модель покладено в основу підходу щодо визначення рівня кредитних і депозитних ставок залежно від рівня очікуваної прибутковості та рівня прийнятного ризику проведення визначених операцій.

Розроблені пропозиції та рекомендації можуть бути використані в діяльності банківських установ з урахуванням їх специфіки.

АНОТАЦІЯ

Останні роки є періодом значних змін у процесі формування та перерозподілу фінансових ресурсів, зростання обсягів банківського обслуговування внутрішньогосподарських і зовнішньоекономічних зв'язків. Одночасно виникає низка завдань стосовно вдосконалення управління банківськими ресурсами, як тими, що безпосередньо знаходяться у розпорядженні банку, так і тими, що можуть бути потенційно залученими до банківських установ. Таким чином, управління ресурсним потенціалом комерційного банку набуває особливого значення.

Ціль роботи : теоретичне обґрунтування, розробка методичних підходів і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами комерційних банків за рахунок збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку та відповідного формування кредитних і депозитних відсотків комерційного банку.

Об'єктом дослідження є діяльність вітчизняних комерційних банків на ринку залучення та розміщення банківських ресурсів.

Предметом дослідження є ресурсний потенціал вітчизняних комерційних банків.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що впровадження розроблених методичних підходів та рекомендацій по вдосконаленню механізму управління ресурсним потенціалом комерційного банку в їх практичну діяльність дозволяє: створювати дійову систему управління банківськими ресурсами завдяки визначенню сутності та змісту стратегії управління ресурсним потенціалом комерційного банку; забезпечити ефективне залучення та використання банківських ресурсів за рахунок збалансованого проведення активно-пасивних операцій банку та методичних рекомендацій щодо відповідного планування; оптимізувати діяльність банківської установи на ринку фінансових послуг на основі використання підходу стосовно формування певного рівня кредитних і депозитних ставок та використання нових критеріїв оцінки доцільності проведення активно-пасивних операцій банку.

СПИСОК Використаних джерел

1. Закон Украины «О банках и банковской деятельности» от 07.12.2000 г. № 2121-III // Приложение к газете «Налоги и бухгалтерский учет». - 2001. - №2. - С. 2-84.

2. Закон України «Про національний банк України» №679-XIV від 20 травня 1999 року // http: // www. bank.gov.ua.

3. Постанова Правління НБУ «Про внесення змін до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків» // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу Вісник НБУ. - 2000. - №5. - С. 31-32.

4. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Тимчасового положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями» // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу Вісник НБУ. - 2001. - №6. - С. 26.

5. Тимчасове положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Додаток до журналу Вісник НБУ. - 2001. - №6. - С. 26-29.

6. Інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків, затверджена Постановою Правління НБУ від 14.04.1998 р. №141 // http: // www. bank.gov.ua.

7. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена Постановою Правління НБУ від 28.08.2001р. №368 // http:// www. rada.kiev.ua.

8. Абрамов А.В. Новое в финансовой индустрии: информатизация банковских технологий. - СпБ: Питер, 1997. - 218 с.

9. Айвазян С.А., Енюков И.С., Мешалкин Л.Д. Прикладная статистика: Основы моделирования и первичная обработка данных. Справочное изд. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 471 с.

10. Андрущенко П., Карчева Г. Підсумки діяльності комерційних банків України за 1-й квартал 2005 року // Вісник НБУ. - 2005. - №6. - С. 2-6.

11. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 1989. - 520 с.

12. Банківська енциклопедія / Під ред. д.е.н., проф. Мороза А.М. - К.: ЕЛЬТОН, 1993. - 328 с.

13. Банківські операції / Мороз А.М., Савлук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін.; За ред. д.е.н., проф. Мороза А.М. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.

14. Банковская энциклопедия / Под ред. Лукаш С.И., Малютиной Л.А. - Днепропетровск: Баланс -Аудит, Каисса Плюс, 1994. - 252 с.

15. Банковский механизм управления экономикой. / Под ред. Г.Г. Коробовой, В.С. Лаховой - Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1990. - 120 с.

16. Банковское дело / Под ред. Лаврушина О.И. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 672 с.

17. Бицька Н. Проблеми формування та використання банківських ресурсів // Банківська справа. - 2000. - №5. - С. 50-52.

18. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента Т.1. - К.: Ника-Центр, 1999. - 592 с.

19. Богданов А.И. Стратегическое управление научно-техническим прогрессом на предприятии. - М.: Наука, 1991. - 219 с.

20. Большой экономический словарь / Под ред. А.Н. Азрилияна. - 2-е изд. доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 1997. - 864 с.

21. Бюллетень НБУ. - 2002. - №1-12.

22. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 320 с.

23. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 242 с.

24. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцій у комерційних банках. - Харків: РВП «Оригінал», 1998. - 72 с.

25. Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами. - Харьков: «Гриф», 1997. - 392 с.

26. Вейлл П. Искусство менеджмента. - М.: Новости, 1993. - 224 с.

27. Виханский О.С. Стратегическое управление. - М.: Изд. МГУ, 1995. - 360 с.

28. Гвишиани Д.М. Организация и управление. - М.: Изд-во МГТУ им. Баумана, 1998. - 331 с.

29. Гитман Л.Дж., Джонк М.Д. Основы инвестирования. - М.: Дело, 1997. - 1008 с.

30. Де Ковни Ш., Такки К. Стратегия хеджирования. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 208 с.

31. Долан Э.Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбел Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - СПб.: АОЗТ «Санкт-Петербург оркестр», 1994.- 493 с.

32. Друкер П.Ф. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы. - М.: Бук Чембэр Интернэшнл, 1992. - 202 с.

33. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. - Минск: «Полымя», 1997. - 571 с.

34. Калиниченко Е.А. Информационная стратегия минимизации издержек производства // Міжвуз. зб. наук. праць «Економіка: проблеми теорії та практики» - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - Вип. 38. - С. 24-31.

35. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент. - К.: Основи, 1999. - 671 с.

36. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 768 с.

37. Колесникова В.М. Информационная среда принятия решений в управлении финансовыми ресурсами предприятия // Вісник ХДЕУ. - 2000. - № 4 (16). - С. 97-98.

38. Корнієнко Т. Стратегічне управління активами та пасивами комерційного банку в умовах перехідної економіки // Вісник НБУ. - 2001. - № 10. - С. 14-17.

39. Кофман А. Введение в теорию нечетких множеств. - М.: Радио и связь, 1982. - 432 с.

40. Кох Т.У. Управление банком. В 5-ти книгах, 6-ти частях. Уфа: Спектр. Часть 2, 1993. - 164 с.

41. Кротюк В., Кірєєв О., Карчева Г. Банківська система України в 2001 році: проблеми, тенденції, перспективи // Вісник НБУ. - 2002. - №3. - С. 2-8.

42. Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции. Неоклассические основы теории финансов. - СПб.: Из-во Питер, 2000. - 400 с.

43. Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій - Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш, 2001. - 320 с.

44. Макмиллан Ч. Японская промышленная система. - М.: Прогресс, 1988. - 400 с.

45. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. В 2 т. Т1 в 2 кн. / Кн. 1. - М.: АО «Финстатинформ», 1994. - 326 с.

46. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других стран. В 2 т. Т1 в 2 кн. / Кн. 2. - М.: АО «Финстатинформ», 1994. - 365 с.

47. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги / Под ред. М.А. Гольцберга, А.В. Вороновой - К.: Торгово-изд. бюро ВNV; М.: Бином, 1994. - 479 с.

48. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1993. - 720 с.

49. Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковское дело. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 856 с.

50. Митрофанов В.Ф. Банк как действительный фактор стабилизации экономики: опыт Германии // Финансы. - 1996. - № 1. - С. 53-56.

51. Опарін В. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Вісник НБУ. - 2000. - №5. - С. 10-11.

52. Островская О.М. Банковское дело: Толковый словарь. 2-е издание. - М.: Гелиос АРВ, 2001. - 400 с.

53. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави: Монографія. - К.: «НІОС», 1997. - 214 с.

54. Підсумки діяльності комерційних банків України за 2004 рік // Вісник НБУ. - 2005. - № 3. - С. 2-19.

55. Поморина М.А. О некоторых подходах к управлению банковской ликвидностью // Банковское дело. - 2001. - №9. - С. 5-11.

56. Портер М.Э. Конкуренция. - М.: Издательский дом Вильямс, 2000. - 495 с.

57. Примостка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку // Вісник НБУ. - 2001. - № 2. - С. 39-43.

58. Просяник В.М. Оценка степени определенности информационного обеспечения инвестиционной деятельности // Вісник Української академії банківської справи. - 2001. - № 1. - С. 21-25.

59. Рассказов Е.А. Управление свободными ресурсами банка. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 96 с.

60. Ревенко Н.Г. Управління ресурсами промислових підприємств в умовах перехідного періоду. Монографія. - К.: Редакція «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України», 2000. - 256 с.

61. Річний звіт НБУ за 1999 рік. - К.: Видавництво НБУ, 1999. - 144 с.

62. Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М.: «Дело Лтд.», 1995. - 768 с.

63. Санто Б. Инновация как средство экономического развития. -М.: Прогресс, 1990. - 296 с.

64. Синки Дж.Ф. Управление финансами в коммерческих банках. - М.:Catallaxy, 1994. - 820 c.

65. Статистичний щорічник України за 2003 рік. / Держкомстат України. / За ред. О.Г. Осауленко.- К.: Техніка, 2004. - 648 с.

66. Структура активів банків України за станом на 01.01.2003 р. // Вісник НБУ. - 2003. - №3. - С. 23-26.

67. Структура активів банків України за станом на 01.07.2003 р. // Вісник НБУ. - 2003. - №9. - С. 43-46.

68. Структура активів банків України за станом на 01.01.2004 р. // Вісник НБУ. - 2004. - №3. - С. 23-26.

69. Структура активів банків України за станом на 01.01.2005 р. // Вісник НБУ. - 2005. - №3. - С. 8-11.

70. Структура активів банків України за станом на 01.01.2006 р. // Вісник НБУ. - 2006. - №3. - С. 9-12.

71. Структура балансового капіталу банків України за станом на 01.07.2003 р. // Вісник НБУ. - 2003. - №9. - С. 51-54.

72. Структура балансового капіталу банків України за станом на 01.10.1999 р. // Вісник НБУ. - 2003. - №12. - С. 46-49.

73. Структура балансового капіталу банків України за станом на 01.01.2004 р. // Вісник НБУ. - 2004. - №3. - С. 31-34.