Стратегія розвитку страхових компаній в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Європейський університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Марченко Тетяна Володимирівна

УДК 658.14.012:631.15

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ В УКРАЇНІ

Спеціальність:

08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами.

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Європейському університеті фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу (м.Київ).

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

Міхайленко Віктор Мефодійович,

директор Українського науково-дослідного інституту системних досліджень, стабілізації та розвитку економіки, завідувач кафедри математичних дисциплін Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу, м.Київ.

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

Пилипченко Олександр Іванович

професор кафедри фінансів Інституту економіки і права, м.Київ.

Провідна установа

Технологічний університет Поділля МОН України, м.Хмельницький, кафедра менеджменту.

Захист дисертації відбудеться ___ квітня 2004 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.063.01 Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу за адресою: 03115, м.Київ, бульв.Академіка Вернадського, 16-в, к.218.

Відзиви на автореферат у двох примірниках, засвідчені печаткою установи, просимо надсилати за адресою: 03115, м.Київ, бульв.Академіка Вернадського, 16-в, к.401.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу.

Автореферат розісланий „____” березня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.П.Луцій

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки ґрунтується на функціонуванні різноманітних ринків, які можна згрупувати в два основні класи: ринки в сфері виробничих підприємств та фінансові ринки в сфері підприємств послуг. На ринку фінансових ресурсів зустрічаються такі, в яких в процесі господарювання виникає потреба в коштах для розширення їх діяльності, а також такі, в яких накопичуються ресурси, що можуть бути використані для інвестицій. Саме до останніх і належать страхові організації.

Страхування як сфера підприємництва є відносно молодим сегментом українського ринку. Воно проникає в усі його сфери, знижуючи ризик втрат. Функціональне призначення страхування - захист від фінансових „провалів” - дуже важливе для сучасного ринку, а страховики, які з'явилися на хвилі перетворень, не можуть увійти до цивілізованого ринку, поки не навчаться розробляти для себе ефективну фінансову стратегію. Оскільки нормальний економічний механізм розвитку страхового бізнесу і його надійна правова охорона не можуть бути цілком запозичені з-за кордону, виникає необхідність пошуку власного шляху.

Великий вніесок у розробку питань, що стосуються стратегічного управління (менеджменту, менеджменту страхових організацій зокрема) зробили такі зарубіжні економісти як М.Мескон, А.Ансофф, М.Фрідмен, Л.Орланюк-Малицька., Г.Александер, В.Радіонова, Л.Юрченко, а також вітчизняні економісти О.Ареф'єва, В.Базилевич, І.Бланк, М.Савлук, О.Василик, С.Осадець, В.Захожай, В.Геєць. Водночас у вітчизняній економічній літературі недостатньо наукових досліджень, які містили б системний аналіз концептуальних підходів до менеджменту фінансової діяльності страхових компаній за умов стратегічного розвитку.

Формування стратегії розвитку страхових компаній України повинно базуватися на головній концепції страхування взагалі, що визначає страхування одним із важливих фінансових чинників розвитку вітчизняної економіки. І тому внутрішні проблеми розвитку страхових компаній в повній мірі пов'язані з економічними, організаційно-правовими, функціональними та інформаційно-аналітичними проблемами державної політики щодо підтримки та стимулювання розвитку страхового ринку.

Страхові організації значно більшою мірою ніж інші фінансові організації сфери послуг, схильні до умов невизначеності ринкового середовища та ризику при здійсненні своєї діяльності. Отже, ефективна прозора та надійна стратегія середньо- та довгострокового розвитку страхової компанії повинна інформаційно, за обсягами фінансових і матеріальних ресурсів і за часом їх накопичення, розподілення та розміщення системно поєднати такі етапи:

стратегічне планування страхового резерву за умов формування оптимального портфелю послуг страхового ринку, оптимізації структури власного капіталу та оптимізації тарифних ставок;

формування і оцінка надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розміщення страхових резервів;

розробка ефективних фінансово-економічних та інформаційно-аналітичних механізмів управління, які можуть забезпечити в реальному вимірі часу надійність контроллінгу, виконання стратегічного плану та його коригування за умов стратегічного управління діяльністю страхової компанії.

У такій постановці основним важелем постійного підвищення надійності страхових компаній є їх інвестиційна діяльність, яку доцільно розглядати як системну задачу формування, оцінки та управління інвестиційними проектами за умов довгострокового страхування.

Досвід зарубіжних та вітчизняних страхових компаній показує, що існує зв'язок між зростанням потенціалу компанії та найбільш впливовим фактором її динамічного розвитку і надійності - інвестиційною політикою. А це можливо лише за умов запровадження ефективних механізмів управління фінансовою діяльністю.

За останні роки досліджено багато окремих питань пов'язаних з моделюванням і управлінням гарантійним фондом компаній, з одного боку, і резервами компаній - з другого. Проте, системне поєднання цих напрямків в обґрунтовану концепцію стратегічного розвитку та фінансової стабільності компанії відсутнє.

Отже, ефективні організація та управління стратегією розвитку страхових компаній потребують дослідження принципово нових системних засад: визначення на державному рівні ефективних правових механізмів надійності інвестиційної політики страхових компаній; на їх підставі формування механізмів ефективного стратегічного планування і використання страхових резервів та спеціальних фондів (за рахунок прибутку і суми нерозподіленого прибутку) і, отже, механізмів загального врегулювання вільних коштів страховика. Важливим моментом при управлінні розвитком страхових компаній є застосування якісно нових фінансово-економічних та аналітичних інструментів і механізмів управління, таких як бюджетування, контроллінг при прийнятті управлінських рішень, що спонукало б менеджерів страхових організацій, аналізуючи минуле та сьогодення, зазирнути в майбутнє.

Означені висновки зумовлюють актуальність і новизну системного дослідження організації і управління процесами стратегічного розвитку страхових компаній з метою розробки ефективних механізмів інвестування як таких, що забезпечують їх високу надійність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційне дослідження є плановим і виконано у межах комплексної науково-практичної програми “Менеджмент оптимальних управлінських рішень в економіці і бізнесі” (номер державної реєстрації 1284U006627) кафедри менеджменту Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу.

Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення фінансово-економічних, аналітичних та організаційних моделей, механізмів та інструментів формування, оцінки та управління стратегіями довгострокового розвитку страхових компаній.

Для досягнення означеної мети в роботі досліджувалися та розв'язувалися наступні задачі:

визначення правових, економічних та соціальних умов страхування, а також розвитку страхових компаній в умовах ринку і страхового захисту громадян і їх нерухомості;

визначення складових фінансових відносин та фінансових ресурсів страхових компаній як гарантів забезпечення надійності їх функціонування;

з позиції стратегічного управління дослідження суб'єктивно-об'єктивного характеру процесів управління страховими компаніями та обґрунтування концепцій підвищення надійності діяльності страхових компаній за рахунок активізації їх інвестиційної діяльності;

формування та оцінки страхових резервів;

стратегічного управління інвестиційною діяльністю страховика за умов невизначеності зовнішнього середовища та ризику при управлінні;

розробка фінансово-економічних та аналітичних механізмів управління розвитком страхових компаній щодо забезпечення надійності їх функціонування та інформаційно-аналітичного забезпечення їх організаційної та управлінської діяльності.

Об'єкт дослідження. Процеси довгострокового розвитку страхових компаній за умов підвищення їх надійності.

Предмет дослідження. Моделі, механізми і інструменти формування, оцінки та управління стратегіями довгострокового розвитку страхових компаній.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є:

теорія відтворення, методи порівняння, аналізу, моделювання та формалізації й інші, що визначають системний підхід, методи планування та управління інвестиційною діяльністю взагалі, та інвестиційною діяльністю страхових організацій зокрема, аналіз Законів України, нормативно-правові документи Кабінету міністрів;

порівняльний аналіз статистичних матеріалів щодо фінансової діяльності провідних страхових українських і зарубіжних компаній;

методи теорії ймовірностей і математичної статистики, стратегічного управління, системного аналізу та методів прийняття управлінських рішень, теорії систем масового обслуговування, економетрії, математичного програмування.

Наукова новизна одержаних результатів і особистий внесок здобувача. В роботі науково обґрунтовані та виносяться на захист такі положення:

набули подальшого розвитку теоретичні засади управління інвестиційним процесом страхових компаній, як основним інструментом підвищення надійності і ефективності їх функціонування;

удосконалена модель стратегічного планування інвестиційної діяльності страховика, яка вирізняється від відомих формуванням страхових резервів за умов випадкового попиту на інвестиції;

удосконалена економіко-математична модель багатоальтернативної оцінки інвестиційної стратегії страховика за умов невизначеності ринку страхових послуг, яка на відміну від існуючих враховує ризик при управлінні;

розроблені фінансово-економічні механізми регулювання діяльності страховика на основі прозорого та надійного бюджетування із орієнтацією на автоматизовану технологію планування, обліку, контролю ресурсів і фінансових результатів;

запропоновано економіко-математичну модель формування оптимального інвестиційного портфелю страховика, яка на відміну від існуючих забезпечує високу ліквідність активів за умов довгострокового інвестування;

розроблені структура і аналітичний апарат інформаційного забезпечення та алгоритм реалізації оптимальної стратегії розвитку страхових компаній.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних та модельних узагальнень та інформаційно-аналітичного забезпечення автоматизованого управління діяльністю страхових організацій за умов їх стратегічного розвитку. Економіко-математичне забезпечення задач стратегічного планування і управління та інструментарій його реалізації дає змогу створювати довгострокові проекти інвестування вільних коштів страхових компаній за умов прозорої ідентифікації фінансового стану акціонерних підприємств, як потенціальних отримувачів інвестицій. Запропоновані моделі і методи багатоальтернативної оцінки стратегій дають можливість в реальному вимірі часу вести контроллінг фінансової діяльності страховика за умов невизначеності об'ємів та структури страхових послуг.

Прикладне значення розробок підтверджується впровадженням їх в практику страхових компаній „Скайд-Вест” і „Остра-Київ” та в навчальний процес Європейського університету інформаційних систем, менеджменту та бізнесу, в складі розробки методичного забезпечення тренінгових занять за дисциплінами „Стратегічний менеджмент” та „Фінансовий менеджмент”.

Апробація результатів роботи. Основні положення, висновки та модельні рішення дисертаційної роботи доповідались на міжнародній конференції „Технічний прогрес і ефективність виробництва” (Харків, 2002р.); міжнародній конференції „Інноваційний менеджмент: проблеми формування в умовах перехідної економіки” (МАУП, 2001р.); на V та VI міжнародній конференції з математичного моделювання (Херсон, 2002р. та 2003р.); на VII, VIII і IX міжнародних науково-практичних конференціях „Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: проблеми науки, практики і освіти” (Київ, ЕУФІМБ, 2001, 2002, 2003р.).

Публікації. Результати, які складають наукову новизну досліджень у дисертації, повністю опубліковані в дев'яти друкованих працях, серед яких 1 стаття в науковому журналі та п'ять статей у фахових збірниках наукових праць загальним обсягом 2,0 друкованих аркушів, та у трьох збірниках наукових праць ЄУФІМБ обсягом 0,5 друкованих аркушів.

Структура дисертацій. Дисертаційна робота містить вступ, три розділи, висновки, список використаних літературних джерел, що містить 143 назви, та додатки де наведені документи щодо практичного впровадження наукових розробок та деякі статистичні та розрахункові матеріали.

Основний зміст роботи викладено на 186 сторінках. Робота містить 25 таблиць, 22 рисунки, 4 діаграми, 2 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, наукову новизну та практичне значення результатів дослідження.

У першому розділі „Теоретичні аспекти формування і реалізації стратегії розвитку страхових компаній” розкриті теоретичні засади організації і управління діяльності страхових компаній, формування стратегій розвитку та надійності функціонування страхових компаній, розглянуті аспекти правового забезпечення формування прозорих та прибуткових стратегій їх розвитку.

Проведено аналіз особливостей управління діяльністю страхових компаній, розкрито та узагальнено ціль і функції управління активами, як фінансовим інструментом надійності їх функціонування. На підґрунті провідних вітчизняних та зарубіжних наукових розробок досліджується семантика термінів „менеджмент” та „менеджмент фінансової діяльності”, обґрунтовується необхідність розгляду управління грошовими потоками страхових організацій як окремої наукової проблеми та додається авторське визначення терміну „управління фінансовою діяльністю” як комплексу принципів, методів для досягнення основної мети стратегічного розвитку страхової організації.

Результати проведеного дослідження переконують, що управління фінансовою діяльністю страхової організації має загальні принципи із управлінням фінансової діяльності підприємств інших галузей. Проте, специфіка діяльності страхових організацій визначає специфіку будови самих фінансових потоків, а відповідно і методів управління.

Визначення управління грошовими потоками як складової частини загальної задачі управління стратегією розвитку страхової організації дає змогу сформулювати його як процес забезпечення високих темпів економічного розвитку на основі підвищення ефективності фінансової діяльності та оптимального використання фінансових ресурсів страхової організації.

З метою дослідження механізму функціонування страхової організації було розглянуто чинники, що впливають на фінансову стійкість страхової організації, оскільки ці чинники формують основні активи страхової організації.

Зокрема, визначено, що страхова діяльність страхових компаній, які функціонують в умовах розвиненого ринкового середовища, є здебільшого збитковою, і основні прибутки отримуються від інвестиційної діяльності. Українські страхові компанії у зв'язку з обмеженістю фінансового ринку не мають таких можливостей.

Розглянуто законодавчі умови, що створені на території України для функціонування страхових компаній. Визначено ряд невідповідностей, що існують у різних законодавчих актах. Проведено порівняльний аналіз законодавчого функціонування страхових компаній України і країн з розвиненою економікою та визначено ряд відмінностей функціонування. Саме українським законодавством не прописано шляхи використання статутного капіталу, який у разі непередбачених випадків повинен слугувати захистом майнових інтересів страхувальника. Страхові внески, принаймні по видах страхування, які йдуть на покращення якості здоров'я життя працівників (медичне страхування), повинні бути виключені з оподаткованої бази підприємств та установ тощо.

Проведений аналіз існуючих теоретичних розробок щодо формування та оцінки стратегії розвитку страхових організацій висвітлив таке:

Відсутність загальної концепції щодо визначення аналітичних підстав до формування організаційно-фінансової стратегії страхових компаній в умовах невизначеності ринкового середовища та ризику при управлінні.

Відсутність методології аналізу чинників та фінансових умов забезпечення надійності функціонування страхових компаній за умов системної оцінки інвестиційної діяльності страхових компаній.

Відсутність аналітичних механізмів системної оцінки стратегічної діяльності страхових компаній при розробці фінансово-економічних та організаційних механізмів управління страховими резервами страховика в сучасному ринковому середовищі.

Критичний аналіз існуючої вітчизняної та зарубіжної теорії показав, що існуюча зарубіжна теорія, заснована на адаптаційному підході, не може бути використана без коригувань, у зв'язку з тим що умови їх функціонування суттєво відрізняються.

Це означає, що створення технології розробки авторського варіанту розвитку управління фінансовою діяльністю страхових організацій є актуальним питанням і має як наукове, так і практичне значення.

У другому розділі „Дослідження чинників та фінансових умов забезпечення надійності функціонування страхових організацій” проведений статистичний аналіз динаміки і структури ринку послуг, досліджені чинники та фінансові умови забезпечення надійності функціонування розглянута системна оцінка інвестиційної діяльності страхових компаній. Аналіз діяльності вітчизняних страхових компаній показав наступне:

Найбільш привабливо для вітчизняних страховиків є акціонерна форма (89%) функціонування, порівняно з товариствами з додатковою відповідальністю (10,03%);

Частка страхових премій у внутрішньому валовому продукті (ВВП) України складає лише 2,0% порівняно з ВВП 8-12% для провідних країн світу, що свідчить про нестабільність ринку послуг та слабкість вітчизняних страхових компаній у розрізі інвестиційного капіталу;

Українські страхові організації віддають перевагу у співпраці з юридичними особами і лише 10% платежів надходять від фізичних осіб. Отже, розповсюдження страхових послуг саме серед населення може стати ефективною базою розвитку не лише самих страховиків, а і розвитку банківського кредитування, продажу товарів у кредит та розстрочку у сфері продажу тощо;

Тенденція збільшення сплачених статутних фондів і сформованих страхових резервів у 2002 році у 50 разів більше ніж у 1995 році, показує на привабливість для інвестування страхового ринку, як сфери що динамічно розвивається;

Законодавчі норми не налаштовані на широке використання інвестиційних можливостей страхових компаній, не врегульовані суперечності між Цивільним Кодексом України та Законом „Про страхування” (наприклад, про відшкодування збитків третім особам);

Із системних позицій дослідженні чинники розвитку та фінансові умови забезпечення надійності функціонування страхових компаній в Україні за умов їх стратегічного розвитку. Показано, що ширина залучення показників залежить від напрямків її використання і категорії споживачів, а саме: найбільший набір показників потребує фінансовий менеджер для прийняття управлінських рішень по управлінню грошовими потоками. Отже, за умов фінансового менеджменту в розділі визначена трактовка, значення та особливості чинників, що забезпечують надійність функціонування страхової компанії, а саме: коефіцієнта ліквідності, коефіцієнта платоспроможності, коефіцієнта рентабельності, коефіцієнта збитковості, коефіцієнта накладних витрат, коефіцієнта інвестування та коефіцієнта фінансового результату.

Запропоновано, аналіз фінансового стану страхової компанії на певний час її діяльності оцінювати за шкалою: „сприятливий”, „задовільний”, „незадовільний” і „критичний”, причому для якісної оцінки показників страхової компанії можуть бути використані такі характеристики як „висока”, „нормальна”, „низька”. Концептуально розглянуті особливості організаційної структури організації і управління діяльністю страхової компанії, елементи організаційної структури (цілі, стратегії, ієрархічні ланки управління за умов прийняття ефективних управлінських рішень та відповідальності). Визначені основні характеристики, що обумовлюються сутністю, властивостями і цільовим призначенням структури управління. А саме: стійкість, раціональність, адаптивність і надійність.

Визначена системна оцінка інвестиційної діяльності страхової компанії щодо класичних прибуткових принципів їх функціонування: одержання максимально можливого прибутку при гарантуванні збереження вкладеного капіталу; максимального використання позитивних та зниження до мінімуму негативних економічних і політичних чинників і тенденцій; врахування ймовірних змін в економіці і політиці в майбутньому, задовольняння в будь-який момент страхувальників. Визначені критеріальні оцінки при розміщенні вільних коштів страхових компаній: гарантованість, ліквідність, дохідність, диверсифікація, контроль і прозорість. Усвідомлена необхідність розвитку привабливого державного регулювання інвестиційної діяльності страхових компаній.

Відносно зазначених та чинників надійності функціонування страхової компанії визначена рейтингова оцінка її стану.

Визначені підстави для розробки аналітичних механізмів оцінки діяльності страхової компанії за умов формування оптимального страхового портфелю страхових послуг та за умов оптимальної інвестиційної діяльності в конкурентному середовищі.

У третьому розділі „Фінансово-економічні та аналітичні механізми формування, оцінки і управління стратегіями розвитку страхових компаній” на концептуальному рівні запропонована формалізація задачі формування, оцінки та управління стратегією розвитку страхових компаній, розв'язані задачі: стратегічного планування фінансової діяльності, формування та оцінки багатоальтернативних стратегій страховика, розроблені фінансово-економічні та аналітичні механізми управління розвитком страхових компаній.

Запропоновано узагальнену структуру моделі формування, оцінки і управління стратегією страхових компаній розглядати в інформаційному поєднанні чотирьох функціональних задач: формування вхідної інформації, аналізу фінансового стану страховика, контроллінгу та прийняття управлінських рішень за умов стратегічного управління (Рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.1. Узагальнена структура моделі формування, оцінки і управління стратегією розвитку страхової компанії.

При визначенні інвестиційної стратегії виходимо із прибуткового призначення: зростання інвестиційного доходу дозволяє зменшити розмір тарифної ставки, підвищити рівень конкурентоспроможності, збільшити номенклатуру страхових послуг, залучити більшу кількість страхувальників і таким чином збільшити обсяги зібраних страхових премій. На цій підставі загальну логіку визначення інвестиційної стратегії можна зобразити наступним чином (Рис.2)

Рис.2. Логіка визначення інвестиційної стратегії.

Під оптимальним страховим портфелем розуміється раціональне поєднання страхових ризиків у страховому портфелі за критерієм однорідності його по параметру страхової суми. Отже, при формуванні страхових резервів будемо виходити із нормального розподілення індивідуальних зобов'язань страховика, вважаючи що і ринкове середовище підпорядковане нормальному розподіленню. Отримані аналітичні вирази для розрахунку страхового резерву, як резерву який в однаковій мірі пропорційний обсягу премій, нормі прибутковості та часу затримки виплат за договорами.

Запропонована модель визначення страхового резерву за умов зміни цін акцій, еволюція яких підпорядкована найпростішому пуасонівському потоку інтенсивності . Застосовуючи апарат теорії систем масового обслуговування задача визначення страхового резерву необхідного для реалізації певної стратегії формулюється як задача формування запасу при випадковому попиті інвестицій. Нехай I(t) - випадкова величина попиту на інвестиції інтенсивності , а S1 і S2 - питомі витрати , які характеризують відповідно перевищення резерву над попитом та попиту над резервом. Будемо вважати, що страховик за умов інвестування перебуває у фінансовому стані Ik(t), якщо за час t реалізовано k відносних одиниць страхового резерву, де k=, де - частина страхового резерву, реалізованого при інвестуванні в час перебування страховика в стані k, N Необхідно знайти такий оптимальний рівень резерву , при якому сумарні питомі витрати Z= Z(S1,S2) були мінімальними, тобто необхідно знайти мінімум функціоналу витрат:

Z(S1,S2)=

Доведено, що для певного значення значення розподілу визначає коефіцієнт надійності страховика і тоді ймовірність того, що протягом певного планового (прогнозованого) періоду Т попит на інвестиції перевищує резерв, чисельно дорівнює коефіцієнту ризику , який не перевершує значення коефіцієнту ризику за умов більш бажаного нормального закону щодо попиту на інвестиції. Приведена чисельна реалізація задачі визначення оптимального страхового резерву.

В роботі доведено, що будь-яка стратегія страхової організації буде не доцільною, якщо не проводити планування руху всіх грошових потоків і не впроваджувати механізм бюджетування, тобто створення технології планування, обліку і контролю грошей і фінансових результатів. Механізм впровадження бюджетування полягає у розробці ряду фінансових планів діяльності організації, основним з яких є бюджет продаж. Маючи цей бюджет страхова організація, виходячи з існуючої нормативної політики, проводить розрахунки залишку коштів, а саме:

Залишок коштів = страхова премія -норматив перестрахування -норматив збитковості - відрахування до всіх обов'язкових фондів - ставка податку на прибуток.

Таким чином, страхова організація отримує не лише план надходжень, але й розрахункову суму коштів, що вона може вільно інвестувати чи витрати на інші цілі.

Етапи розробки бюджетів важливі для страхової організації в цілому. По-перше, бюджетування спонукає менеджерів розглядати сукупний ефект інвестиційних рішень разом з результатами фінансових рішень. По-друге, бюджетування заставляє менеджерів вивчати події, які можуть завадити успіху організації, і запасатися стратегіями, котрі розглядаються в якості запасного засобу реагування у випадку несподіваних обставин

Проте будь-які плани приносять користь лише при порівнянні їх з фактичними результатами. І в даному питанні допомагає ще один фінансовий інструмент - контроллінг. Роль контроллінгу не просто фіксувати фінансові результати і забезпечувати керівництво необхідною інформацією для обґрунтованих управлінських рішень, а зосередитися на довгострокових грошових потоках, оцінити результати діяльності компанії, виходячи із вартісних показників, з точки зору інвестування грошових коштів.

Побудова економіко-математичної моделі формування інвестиційної стратегії страховика здійснюється як моделювання задачі оцінювання і оптимального вибору підпроектів, що інвестуються в загальному інвестиційному проекті за наступних передумов:

інвестування для розширення виробництва, впровадження нового товару, нового ринку тощо розглядається як складання коштів в цінні папери (ЦП), номенклатура яких визначається деякою скінченою множиною {N}; цією ж множиною визначається і кількість підпроектів інвестування;

номенклатура цінних паперів визначається різними термінами погашення номінальною вартістю, купонним відсотком, порядком погашення, терміном погашення тощо;

показник ефективності інвестицій являє собою чистий дисконтний прибуток (net present value, NPV)

,

де - сукупність інвестицій; - нерівномірні за часом надходження у вигляді прибутків (премій) при реалізації інвестиційних підпроектів; - коефіцієнт дисконтування.

еволюція цін ЦП є випадковою і при вирішенні конкретної практичної задачі закону ймовірності визначається на основі стохастичної динаміки фінансових індексів ЦП;

інвестор при реалізації інвестиційних підпроектів може варіювати: кількість ризикових активів у кожний період інвестиційного процесу;розміром заробітної плати у кожний період інвестиційного процесу;допустимою сумою номіналів ЦП;сумою первісного капіталу;

обсяг інвестиційного прибутку (поповнення страхового резерву) в однаковій мірі пропорційний обсягу премії, нормі прибутковості і часу затримки виплат страхувальникам.

В інтерпретації Марковітца реалізується стратегія вкладання інвестицій у ЦП, які щодо прибутковості взаємно корельовано. Нехай - прибуток отриманий від реалізації всього інвестиційного проекту, де - питома вага вкладення капіталу в і-й тип ЦП. Тоді ризикованість здійснення інвестиційного проекту характеризується квадратичним відхиленням

, ,

де - дисперсія прибутковості від реалізації і - го підпроекту:

- коваріація між прибутковістю відхилення підпроектів i та j.

Так як лінійна комбінація будь-яких підпроектів у вищезазначених умовах також є проектом, то загальну задачу оптимізації функції співвідношення від реалізації проекту та ризиком його здійснення представляється як задача оптимізації опуклої догори функції

Проведена їх оцінка на основі чисельної реалізації моделі.

Розглянута задача мінімізації основних витрат страховика, включаючи витрати на перестрахування, при інвестуванні за N підпроектами в інтерпретації задачі лінійного програмування. Нехай загальна величина очікуваних витрат у залежності від зважених величин середніх витрат від реалізації N підпроектів знаходяться як

Визначимо задачу мінімізації витрат у такому формулюванні: знайти такі , які задовольняють системі обмежень:

та мінімізують, функцію:

де d - величина коефіцієнту рентабельності інвестицій, - загальні витрати на перестрахування. Розглянута задача формування оцінки стратегії де i= - індекс стратегії а, j= - індекс проекту, впровадження інвестиційного проекту з застосуванням трійки чинників прийняття багатокритеріальних рішень (N, U, W), де N - метод нормалізації (перехід до порівняльних шкал в значеннях функціоналу оцінювання F), U - відношення пріоритету, складові Ui якого визначаються як пріоритети на основі прогнозованих вартісних оцінок AiA інвестиційного проекту в умовах призначеної стратегії, W - критерій згортки критеріїв , i=. Реалізується підхід із застосуванням „дерева” ймовірностей дії фінансових вкладень за часом при кількісній оцінці ризику вкладення інвестицій. Такий підхід дає можливість визначити ймовірні дисконтовані фінансові потоки інвестиційного проекту у зв'язку з результатами попередніх періодів часу а також провести аналіз чутливості моделі оцінок стратегії до ймовірностної зміни факторів зовнішнього середовища. Визначені, таким чином, послідовності витрат і надходжень фінансових ресурсів дають можливість знайти потоки фондів фінансових ресурсів для кожного моменту часу в залежності від ступеня впливу тих чи інших показників на оцінку прибутковості проекту, тобто дає можливість побудувати вектор А величини Аі, і= вартісних оцінок дії n - головних показників реалізації інвестиційного проекту. Тоді критичний ризик Rкр впровадження проекту визначається як скалярний добуток:

,

де P - вектор ймовірної реалізації вартісних оцінок Ai.

Формування гіпотез поведінки зовнішнього середовища виконується конкретно до запропонованого методу формування альтернатив в умовах невизначеності і ризику. Нехай модель прийняття рішень базується на множині альтернатив Х, xiX, i=, і множині дій Аі, і=. Кожна з дій Аі задає свій порядок Uі альтернатив Аі сукупність яких визначає відношення слабкого пріоритету U. Вхідна інформація задається у вигляді матриці оцінок V, i=, j=. Для вибору альтернатив розглядаються критерій Гермейера F1 (при мінімізації ризику ліквідності), критерій „користь-дисперсія” F2 (при мінімізації валютних ризиків), критерій F3 найбільш вірогідної дії (при мінімізації протидії перестраховика) і критерій F4 Ходжа-Лемана (при мінімізації інфляційного ризику). Використання конкретного критерію визначається аналітиками страхової компанії у відповідності з гіпотезами поведінки зовнішнього середовища. Задача управління ризиками включає: порівняння ризику R з критичним ризиком Rk, оцінку експертами стану порівняння, призначення експертами скінченої множини стратегій Сij, i=, j=, побудова матриці оцінок Vij, де , оцінка альтернатив за критеріями F1, F2, F3, F4 в умовах їх часової згортки, тобто , де d(t)- коефіцієнт дисконтування.

Аналітичне моделювання і управління ризиками дозволяє ефективно супроводити інвестиційну діяльність страхової організації організаційними заходами зниження ступеня ризику, в основі яких лежить застосування сучасних інформаційних технологій в умовах інтенсифікації діяльності аналітичних підрозділів страхової компанії та бізнес-аналітичних служб організації вкладання інвестицій. До цих заходів в першу чергу слід віднести диверсифікацію, залучення допоміжної інформації про альтернативи і результати фінансової діяльності організації залучення інвестицій, лімітування інвестицій, страхування інвестицій через перестраховика.

Розглянуті засади щодо формування інформаційно-аналітичного забезпечення задач стратегічного управління страховою діяльністю. Із позицій представлення страхового процесу, як системного процесу прийняття управлінських рішень, розглядається алгоритм реалізації оптимального стратегічного управління діяльністю страхової компанії із застосуванням економетричної моделі Клейна та технології оцінки багатоальтернативних стратегій.

Задача реалізації оптимального стратегічного управління діяльністю страховика включає 4 етапи:

Стратегічне прогнозування ендогенних факторів: обсяг ресурсів, які витрачаються на реалізацію інвестиційного проекту; обсяг заробітної плати; прибуток від реалізації інвестиційного проекту; обсяг інвестицій; основний капітал; загальний прибуток страхової організації.

Визначення кількісного впливу екзогенних факторів (обсяг змін фонду заробітної плати; обсяг змін попиту на інвестиції, який включає і розширення (або зменшення) страхових послуг; обсяг накладних витрат на впровадження нових інформаційних технологій та ефективних аналітичних рішень менеджерів страхової організації) від ендогенних факторів, як показників ефективності менеджменту - визначення величини основних обмежень на формування економіко-математичної моделі максимізації прибутку .

Формування та реалізація економіко-математичної моделі максимізації прибутку як задачі лінійного математичного програмування по знаходженню оптимальних значень ендогенних факторів за умов поведінки ринкового середовища.

Побудова системи підтримки прийняття управлінських рішень за умов альтернативної оцінки стратегій та формування оперативних планів ризик-менеджменту.

Розглянута чисельна реалізація алгоритму стратегічного управління діяльністю страховика.

ВИСНОВКИ

Визначено, управління діяльністю страховою компанією зводиться до управління фінансовими відносинами, що складаються при взаємодії з зовнішнім та внутрішнім середовищами. Зовнішнє середовище охоплює зв'язки з клієнтами, партнерами, акціонерами. Внутрішнє середовище являє собою взаємодію в часі структурних підрозділів, що контактують для прийняття управлінських рішень з фінансових та організаційних питань: бухгалтерія, відділ контроллінгу, відділ інвестицій, відділ ризик-менеджменту, страхові підрозділи, філії.

В останні роки для вітчизняного страхового ринку визначається тенденція зниження тарифів до рівня нетто-ставки, тобто складається сприятлива ситуація для страхових компаній в розширенні сфери та збільшенні обсягів страхових послуг. Успішність в реалізації такої стратегії в конкретному середовищі, як середовище невизначеності ризику є непередбаченою. І тому, стратегія розширення страхових послуг за рахунок зниження тарифів не завжди є інструментом підвищення фінансової надійності страхових компаній.

Передбачаючи вихід в найближчі роки економіки України із кризи, тобто наближення періоду широких ринкових і привабливих можливостей для ефективного розміщення страхових резервів і отримання надійного інвестиційного прибутку. Отже, в майбутньому інвестиційний прибуток (а цей факт сьогодні підтверджений страховим процесом розвинених країн світу) страхових компаній України може стати основним важелем надійності і конкурентоспроможності страхової компанії.

Із системних позицій дослідженні чинники розвитку та фінансові умови забезпечення надійності функціонування страхових компаній в Україні. Показано, що ширина залучення показників залежить від напрямків її використання і категорії споживачів, а саме найбільший набір показників потребує фінансовий менеджер для прийняття управлінських рішень по управлінню грошовими потоками. Отже, за умов фінансового менеджменту визначена трактовка, значення та особливості чинників, що забезпечують надійність функціонування страхової компанії, а саме: коефіцієнта ліквідності, коефіцієнта платоспроможності, коефіцієнта рентабельності, коефіцієнта збитковості, коефіцієнта накладних витрат, коефіцієнта інвестування та коефіцієнта фінансового результату.

Запропоновано, аналіз фінансового стану страхової компанії на певний час її діяльності оцінювати за шкалою: „сприятливий”, „задовільний”, „незадовільний” і „критичний”, причому для якісної оцінки показників страхової компанії можуть бути використані такі характеристики як „висока”, „нормальна”, „низька”.

Відносно зазначених та чинників надійності функціонування страхової компанії визначена рейтингова оцінка її стану.

Визначені підстави для розробки аналітичних механізмів оцінки діяльності страхової компанії за умов формування оптимального страхового портфелю страхових послуг та за умов оптимальної інвестиційної діяльності в конкурентному середовищі.

Економіко-організаційні механізми управління діяльністю страхових компаній досліджені та запропоновані на рівні як організаційних інструментів фінансового менеджменту так і аналітичних інструментів формування оптимального портфелю страхових послуг (задача стратегічного планування фінансової діяльності страховика) та формування оптимальної інвестиційної стратегії його за умов конкурентного середовища. А саме:

Із позицій ефективного поєднання обраної стратегії, логіки її визначення та відповідних їй послідовних функцій інвестиційного менеджменту запропонована модель формування оптимального страхового портфелю, як економіко-математична модель формування страхових резервів в детермінованій і стохастичній постановках;

Запропонована структурно-логічна схема загальної задачі управління фінансовими активами страховика за умов інвестування;

Із позицій того, що робота з фінансами на зовнішніх ринках не є управлінням в повному розумінні слова до тих пір поки немає прозорого та повного контролю за грошовими потоками в реальному вимірі часу, в роботі запропонована технологія оперативного бюджетування, як технологія фінансово-організаційного регулювання інвестиційної діяльності;

На основі визначення функцій, переваг та недоліків системи бюджетування та схеми варіантів зв'язку планових і фактичних показників фінансової діяльності страховика запропонована нова технологія бюджету руху грошових коштів, яка базується на: ведені обліку, аналізу і плануванню фінансових потоків організації-страховика в цілому та утворюючих її центрів; забезпечення поточної платоспроможності; виявлення динаміки позитивного та від'ємного сальдо готівкових коштів як в цілому по організації-страховику, так і по кожному центру обліку; можливості прийняття оперативних рішень по управлінню грошовими потоками;

На фінансових умовах страхування підтверджено, що бюджетування - це не бюджет і не фінансовий звіт, а метод управління, що оцінює майбутнє крізь призму бюджетів, а минуле - крізь призму фінансових звітів, що послідовно спирається на фінансовий контроллінг минулого та майбутнього;

Удосконалена модель стратегічного планування інвестиційної діяльності страховика, як компромісна модель двох моделей: моделі визначення оптимального страхового резерву за умов не перебільшення наперед заданого значення коефіцієнту ризику та моделі визначення оптимального страхового резерву, як моделі формування запасу при випадковому попиті на інвестиції (в термінології систем масового обслуговування);

Запропонована економіко-математична модель формування інвестиційної стратегії страховика, як модель визначення оптимальної структури розміщення інвестицій при реалізації скінченої множини інвестиційних проектів;

Із визначених системних позицій моделювання та управління фінансовими ризиками запропонована методика оцінки багатоальтернативних стратегій страховика в умовах невизначеності ринку страхових послуг та ризику при реалізації скінченої множини альтернативних інвестиційних проектів;

Запропонований один із конструктивних підходів до формування надійного інформаційно-аналітичного забезпечення задач стратегічного управління діяльністю страхової компанії;

Запропонований алгоритм реалізації оптимальної стратегії страховика за умов конкурентного середовища та за умов формування ситуаційних планів ризик-менеджменту.

Аналітичне моделювання і управління ризиками на основі побудованих в роботі моделей оцінки багатоальтернативних стратегій страховика дозволяє ефективно супроводити інвестиційну діяльність організаційними заходами зниження ризику; застосування сучасних інформаційних технологій в умовах інтенсифікації діяльності аналітичних підрозділів страхової компанії та бізнес-аналітичних служб організацій вкладання інвестицій; диверсифікації; залучення допоміжної інформації про альтернативи і результати фінансової діяльності організації, залучення інвестицій, лімітування інвестицій, страхування інвестицій через перестраховика.

З практичних позицій інформаційне та економіко-математичне забезпечення задач стратегічного планування і управління діяльністю страхової компанії та інструментарій (методики, технології, алгоритми та програмне забезпечення ) його реалізації дає змогу створювати довгострокові проекти інвестування вільних коштів страхових компаній за умов прозорої ідентифікації фінансового стану підприємств. Запропоновані моделі і методи багатоальтернативної оцінки стратегій дозволяють в реальному вимірі часу вести контроллінг фінансової діяльності страховика за умов невизначеності об'ємів та структури страхових послуг.

Запропонована методологія, моделі і методи стратегічного управління можуть бути використані і в інших фінансових організаціях (наприклад, банках) при виконанні системних проектів кредитування за умов невизначеності і ризику.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Міхайленко В.М., Кордиш Т.В. Оптимальні моделі стратегічного управління інвестиційною діяльністю страхових організацій // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірка наукових праць. - ХДПУ - 2000. - Випуск 122 - С.113 - 117. Автору належить побудова моделі формування страхового резерву за умов найменшого ризику.

Кордиш Т.В. Правове-забезпечення фінансової діяльності страхових організацій // Вісник ХНУ ім.В.Н.Каразіна . - 2001. - № 502. -С.299 - 304.

Кордиш Т.В. Оптимальний страховий портфель як один з чинників надійності функціонування страхової організації // Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна. - 2001. - № 503. - С.3 - 5.

Кордиш Т.В. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління страховою компанією // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики та освіти: Зб. Наукових праць VIII Міжнародної наук.-практ. конф., Київ 6-7 грудня 2001р. - ЄУФІМБ. - 2002. - С.71 - 73.

Кордиш Т.В. Основи формування стратегії розвитку і надійності функціонування страхових компаній // Наукові праці МАУП. - 2002. -Випуск 3. - С.292 - 296.

Кордиш Т.В. Узагальнена оцінка фінансової діяльності страхової компанії //Економіка і управління. - 2002. - №1(15). - С.90 - 99.

Міхайленко В.М., Кордиш Т.В. Економіко-математична модель формування інвестиційної стратегії страхових компаній // Вісник ХДТУ. -2002. - №2 (15). - С.330 - 334. Автору належить побудова та реалізація моделі.

Міхайленко В.М., Кордиш Т.В. Моделювання і управління ризиками в інвестиційній діяльності страхових компаній // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: Проблеми науки, практики та освіти: Зб. Наук. Праць VIII Міжнар. Наук.-практ. конф., Київ 12-13 грудня 2002р. - ЄУФІМБ. - 2003. - С.218 - 222. Автором запропонована технологія інформаційно-аналітичного моделювання ризиків щодо фінансових умов підприємств, яким надаються інвестиції.

Міхайленко В.М., Кордиш Т.В.Оцінка багатоальтернативних стратегій в умовах інвестиційної діяльності страхових організацій // Вестник ХГТУ. - 2003. - №3 (19). - С.297 - 300. Автору належить розробка моделі задачі оцінювання та її чисельна реалізація.

Примітка. Прізвище здобувача Кордиш було змінено на Марченко.

АНОТАЦІЯ

Марченко Т.В. Стратегія розвитку страхових компаній в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена розробці, вдосконаленню моделей, механізмів і інструментів формування, оцінки та управління стратегією розвитку страхових компаній в Україні. Результати досліджень в межах авторського бачення цього завдання реалізовані із позицій сучасної світової концепції, в якій основним важелем забезпечення надійності і прибутковості страхової компанії є її інвестиційна діяльність. В роботі визначені правові, економічні та соціальні аспекти здійснення страхової діяльності, визначені та досліджені основні чинники та фінансові умови забезпечення надійності і прибутковості її функціонування. Удосконалені економічно-математичні моделі стратегічного планування та багатоальтернативної оцінки інвестиційної діяльності страховика. Розроблено фінансово-економічні механізми регулювання діяльності страховика на основі прозорого та надійного бюджетування та контроллінгу. Запропоновано економічно-математичну модель формування оптимального інвестиційного портфелю страховика. Розроблено структури та організаційно-економічні засади інформаційно-аналітичного забезпечення та алгоритми реалізації оптимальної стратегії розвитку страхових компаній. В роботі всі модельні розробки знайшли чисельну реалізацію та практичне впровадження.

Ключові слова: страхова компанія, страхові резерви, стратегія розвитку, управління, фінансові потоки, модель; фінансово-економічні, організаційні та аналітичні механізми, управлінські рішення.

АННОТАЦИЯ

Марченко Т.В. Cтратегия развития страховых компаний в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями, Киев, 2004.

Диссертация посвящена разработке, усовершенствованию моделей, механизмов и инструментов формирования, оценки и управления стратегией развития страховых компаний в Украине. Результаты исследования в рамках авторского видения этого задания реализованы с позиций современной мировой концепции, в которой основным принципом обеспечения надежности и прибыльности страховой компании является ее инвестиционная деятельность. В роботе определены правовые, экономические и социальные аспекты осуществления страховой деятельности, определены и исследованы основные понятия и финансовые условия обеспечения надежности и прибыльности ее функционирования. Усовершенствованны экономико-математические модели стратегического планирования и многоальтернативной оценки инвестиционной деятельности страховщика. Разработаны финансово-экономические механизмы регулирования деятельности страховщика на базе прозрачного и надежного бюджетирования и контроллинга. Предложено экономико-математическую модель формирования оптимального инвестиционного портфеля страховщика. Разработано структуру и организационно-экономические принципы информационно-аналитического обеспечения и алгоритм реализации оптимальной стратегии развития страховых компаний. Все модельные разработки численно реализованы и нашли практическое внедрение.

Аналитическое моделирование процессов стратегического развития страховых компаний позволяет эффективно сопровождать инвестиционную деятельность страховой организации организационными методами снижения степени риска. В их основе лежит применение современных информационных технологий в условиях интенсификации деятельности аналитических подразделений страховых компаний.

Рассмотрены аналитические принципы формирования информационно-аналитического обеспечения задач стратегического управления страховой деятельностью. Из позиций представления страхового процесса, как системного процесса принятия управленческих решений, рассмотрен алгоритм реализации оптимального стратегического управления деятельностью страховой компании с применением эконометрической модели Клейна и методики оценки многоальтернативных стратегий. Формирование стратегии управления долгосрочной деятельностью страховых организаций относительно условий рыночной среды осуществляется на основе формирования и реализации соответствующих гипотез поведения внешней среды. Разработка организационных и аналитических управленческих решений осуществляется с учетом условий ранжирования объектов внешней среды как финансово-экономических показателей - коэффициентов: ликвидности, платежеспособности, надежности, рентабельности капитала, убыточности, накладных расходов и финансового результата, то есть при условии максимального совпадения мнений экспертов относительно конкретного финансового состояния страховой организации на рынке страховых услуг. Реализация управленческих решений осуществляется на основе формирования плана риск - менеджмента при выполнении условий гипотез о состоянии рыночной среды и соответствующего ему набору и значению ранжированных финансово-экономических показателей.

Ключевые слова: страховая компания, страховые резервы, стратегия развития, управление, финансовые потоки, модель; финансово-экономические, организационные и аналитические механизмы, управленческие решения.

ANNOTATION

стратегія страхова компанія управління