Аналіз динаміки та структури кредитного портфеля банків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Аналітична робота

на тему «Аналіз динаміки та структури кредитного портфеля банків»

Виконала:

студентка 411 групи

Остремська Марина

Перевірив:

Викладач

Смірнов О.Ю.

Миколаїв 2012

Аналіз динаміки та структури кредитного портфеля банків

Загальновідомо, що надання кредитів є найпоширенішою банківською операцією, що генерує основну частину доходів. Однак аналіз ситуації, яка склалась у банківській системі, свідчить, що багато банків зазнало фінансового краху в зв'язку з надзвичайно ризиковою кредитною діяльністю. Фінансова криза суттєво вплинула на діяльність вітчизняних банків, які до жовтня 2008 р. працювали досить успішно, а за сім місяців 2009 р. мають збиткв обсязі 18 360 млн грн [1].

Це перевищує суму прибутків, одержаних банківською системою за три попередні роки, яка становила 18 068 млн грн. Рентабельність активів знизилася до рівня мінус 3,6 % проти найвищого значення за останній період 1,6 % у 2006 році.

Навіть попри збільшення чистої процентної маржі з 5,3 % у 2008 р. До 6,36 % у 2009 р. та чистого спреду відповідно з 5,18 % до 5,5 % [1], які вказують на збільшення різниці між кредитними і депозитними ставками, банкам не вдалося уникнути значних збитків, спричинених різким погіршенням якості кредитного портфеля внаслідок неповернення кредитів. Однією з причин такої ситуації слід визнати стрімке нарощування обсягів кредитування в останні роки, коли обсяг кредитного портфеля перевищив 81 % обсягів активів банків

(табл. 1).

Як свідчать наведені дані, протягом періоду 2001--08 рр. у банківській системі відбувалося значне та систематичне зростання обсягів кредитування. Так, якщо в 2001 р. темпи приросту кредитного портфеля склали 15,6 %, то вже протягом наступного року вони збільшилися до 45,6 %, а у 2003 р. становили 57,1 %. Найвищі темпи приросту спостерігалися у 2007 р., коли обсяг кредитного портфеля збільшився на 80 % порівняно з попереднім роком. Одночасно високими темпами відбувалося й зростання питомої ваги кредитного портфеля в активах банків за рахунок зменшення частки всіх інших статей балансу.

Так, якщо в 2001 р. цей показник становив 63 %, що було співставним з європейськими банками, де частка кредитного портфеля становить близько 65 %, то в наступний період він поступово підвищився до 70 % у 2005 р. та перевищив 80 % у 2008 р.

Частку кредитного портфеля в загальних активах на рівні 81 % слід розцінювати як критично високу, відповідно й рівень концентрації кредитних операцій є занадто ризикованим. Безперечно,

зростання кредитного портфеля позитивно впливає на ефективність банківської діяльності, проте не можна довго працювати в такому режимі за відсутності диверсифікації робочих активів.

Стрімке зростання обсягів кредитного портфеля, яке спостерігалося протягом останніх років, призвело до негативних наслідків і втрати стабільності банківської системи. Це дозволяє зробити висновок, що банки обрали стратегію максимізації доходів за рахунок підвищення рівня ризику, адже кредитні операції завжди були і залишаються найбільш ризикованими. Знизити ризик можна диверсифікацією активів, зменшуючи частку кредитного портфеля з одночасним збільшенням питомої ваги портфеля цінних паперів. За сучасних умов частка сукупного портфеля цінних паперів українських банків незрівнянно мала проти середньоєвропейського рівня 25 % і складає лише 6 % від загальних активів. Серед причин, що призвели до погіршення ситуації, також такі, як низька платоспроможність вітчизняних позичальників, неврегульованість законодавства, зокрема щодо процедури банкрутства та процедури реєстрації обтяжень, високий кредитний ризик, що, в свою чергу, вимагає формування значних резервів. У 2009 році обсяги кредитування знизилися і величина сукупного кредитного портфеля банків становила 746, 6 млрд грн, що склало 94 % від попереднього року. Питома вага кредитного портфеля в обсязі загальних активів теж знизилася до рівня 78 %, хоча ще й залишається досить високою.

Станом на 1 жовтня 2008 року кредитний портфель фізичних осіб за балансами банків України становив 204,7 млрд грн. При цьому позики у вільно конвертованій валюті (ВКВ) у доларовому еквіваленті суттєво перевищували гривневі кредити. Так, позики у вільно конвертованій валюті (ВКВ) у доларовому еквіваленті складали 26,5 млрд доларів США, тоді як у гривні -- 75,6 млрд грн. Отже, питома вага кредитів в іноземній валюті у сукупному кредитному портфелі банків дорівнювала 63,1 %. Станом на 1 липня 2009 року сукупний кредитний балансовий портфель фізичних осіб становив 239,2 млрд грн, у тому числі позики у ВКВ у доларовому еквіваленті -- 22,8 млрд доларів, у гривні -- 64,8 млрд грн. Питома вага ВКВ у кредитному портфелі зросла порівняно з 2008 роком і становила 72,9 % [2].

Таким чином, за дев'ять місяців кризи кредитний портфель населення у ВКВ зменшився на 3,7 млрд доларів та на 10,8 млрд грн, оскільки з початком фінансової кризи кредитування фізичних осіб практично призупинилося. Зростання рівня доларизації кредитного портфеля на 9,8 % відбулося із-за неспроможності значної частини кредиторів виконати свої зобов'язання щодо погашення кредитів, реструктуризації частини кредитів, зростання частки прострочених кредитів, а головне -- внаслідок знецінення національної грошової одиниці [2]. Темпи погашення кредитів у ВКВ свідчать про те, що приблизно за п'ять років населення навіть в умовах фінансової кризи спроможне погасити заборгованість перед банками у ВКВ повністю. З іншого боку, ці дані мають пряме відношення до темпів падіння торгівлі на внутрішньому ринку та до інвестиційних можливостей домогосподарств. Це той реальний попит, який економіка України втратила у 2009 році.

Станом на 1 жовтня 2008 року кредитний балансовий портфель юридичних осіб становив 365,7 млрд грн, у тому числі позики у ВКВ у доларовому еквіваленті -- 34,9 млрд доларів США, у гривні - 195,7 млрд грн. Питома вага кредитів у ВКВ дорівнювала 46,5 %. Кредитний портфель юридичних осіб на зазначену вище дату був на 75 % більшим, ніж кредитний портфель фізичних осіб. Станом на 01.07.2009 року кредитний балансовий портфель юридичних осіб становив 461,8 млрд грн. У тому числі позики у ВКВ у доларовому еквіваленті становили 27,9 млрд доларів США, а у гривні -- 258,2 млрд грн. Питома вага кредитів у ВКВ у портфелі становила 45,2 %. Співвідношення коштів, що зараховуються у кредитному портфелі юридичних осіб, відносно фізичних збільшилося на користь перших. Цей портфель став на 93 % більшим. За дев'ять місяців кредитний портфель юридичних осіб у доларовій частині зменшився на 7,0 млрд доларів США, тоді як у гривнях збільшився на 62,5 млрд грн. Якщо компенсувати зменшення портфеля у ВКВ на збільшення у гривні, то вийде, що за 9 місяців реальне зростання обсягу кредитного портфеля не перевищило 2 %, тоді як за 2007 рік кредитний портфель банків зріс майже на 50 %, а за перші 9 місяців 2008 року -- на 32 % [2]. Це означає, що у 2009 році набагато зменшилася фінансова підтримка економіки України боку з банківської системи.

Як відомо, банки найбільш вразливі до кредитного ризику, який відображає наявну чи потенційну загрозу для надходжень чи капіталу і виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов'язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Якість сукупного кредитного портфеля банків оцінимо за співвідношенням резервів на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків та обсягу кредитного портфеля, а також частки проблемних кредитів у кредитному портфелі (табл. 2).

кредитний портфель банківський

Наведені дані показують, що до першої половини 2008 р. частка проблемних (прострочених та сумнівних) кредитів в обсязі кредитного портфеля знизилася в 3,32 разу, співвідношення резервів та кредитного портфеля -- у 2,1 разу. Відтак можна констатувати, що за звітною інформацією кредитний ризик банків систематично знижувався. Таким чином, у цей період у вітчизняних банках спостерігалася нетрадиційна ситуація -- прибутки зростали високими темпами (понад 700 % за шість років), тоді як ризикованість діяльності в цілому знижувалася, адже показники ризику демонстрували сталу тенденцію до зниження.

Однак такий стан не міг тривати дуже довго, і розуміючи це, банки намагалися скористатися ситуацією, адже їх приваблювала досить висока норма прибутковості. Проте цілком очевидно, що загальний ступінь ризикованості банківської діяльності був значно вищий, а така ситуація була одномоментною, а не систематичною. Це означає, що надані банками кредити в основному мали довгостроковий характер, тому строки погашення цих кредитів ще не настали, а отже частка проблемних кредитів в аналізований період не зросла. Разом з тим, довгострокові кредити є більш прибутковими для банку, а тому це суттєво вплинуло на рівень загальної прибутковості. Як показали подальші події, така тенденція тривала недовго і вже в жовтні 2008 р. призвела до банківської кризи. Банки, які дуже активно нарощували свій кредитний портфель, стикнулися з проблемою фінансування вже наданих кредитів. Раніше таке фінансування здійснювалося значною мірою за рахунок міжбанківських кредитів та коштів населення.

Проте з наближенням світової фінансової кризи іноземні банки різко зменшили обсяги міжбанківського кредитування, стався відтік коштів населення з депозитних рахунків, що і призвело до кризи ліквідності в деяких банках України.

З початком фінансової кризи проблемні позики зросли з 6,36 млрд (на 01.01.08) до 46,55 млрд грн (на 01.08.09) або в 7,4 разу. З початку 2009 р. резерви за активними операціями зросли на 36,1 млрд грн, у тому числі за кредитними операціями на 31,1 млрд грн, або на 70 %. Саме витрати на формування значних резервів призвели банки до збитків в обсязі 18,3 млрд грн, задекларованих банківською системою (станом на 01.08.2009 р.). Таким чином, якість банківських кредитів значно погіршилася за незначного зростання обсягів. Узагальнюючи результати проведеного дослідження, можна зробити висновок, що беручи загалом банківська система перебуває у дуже небезпечному стані.

Однак, незважаючи на рекордний показник збитків, зафіксованих у балансах банків, криза загалом спонукає банківську систему до удосконалення та переоцінки своїх позицій у сфері менеджменту. Після подій наприкінці 2008 р. рівень довіри до банківської системи практично впав до нульової відмітки і на її відновлення необхідно буде багато часу та зусиль. У цьому зв'язку зауважимо, що порівняно із розвинутими країнами ступінь довіри населення до банківських установ і раніше знаходився на невисокому рівні, адже в розрахунках перевага надається готівковій формі.Все це істотно впливає на обсяги залучених коштів та структуру активів банківської системи, яку слід визнати недосконалою з погляду співвідношення прибутковості та ризиків.

Для на попередньому рівні необхідно спрямувати зусилля на підвищення рівня довіри до банків, зосередитись на зростанні рівня капіталізації банківської системи та змінити структуру активних операцій з огляду на досягнення оптимального рівня диверсифікації та необхідність зниження ризиків. Це потребує не лише зусиль кожного окремого банку в сфері фінансового менеджменту, а й виваженої державної політики та посилення системи банківського регулювання та нагляду.

Список використанної літератури

1. . Основні показники діяльності банків України на 2009 р. // Вісник НБУ. -- 2009. -- №9. -- С. 45.

2. Дробязко А. Регіональний розподіл ринку депозитів та кредитів фізичних осіб в умовах фінансової кризи / А. Дробязко // Вісник НБУ. -- 2009. -- № 9. -- С. 8--13.

Размещено на Allbest.ru