2. Коефіцієнт інвестування (К_і.), тобто відношення джерел власних коштів (Ф.1, 380) до суми основних засобів (Ф.1, 030);

3. Коефіцієнт фінансової незалежності (левериджу) (К_ф.н.), тобто відношення зобов'язань (Ф.1, 640 - 380) до капіталу (Ф.1, 380);

4. Коефіцієнт покриття (К_п), тобто відношення поточних активів (Ф.1, 260 + 270) до короткострокових зобов'язань (Ф.1, 480);

5. Коефіцієнт фінансової залежності (К_ф.з.), тобто відношення позичених коштів (Ф.1, 430 + 480) до загальної вартості активів, тобто до валюти балансу (Ф.1, 280);

6. Оборотність оборотних активів (О_о.а.), тобто відношення виручки від реалізації продукції (Ф.2, 010 - 030) до середньої величини оборотних активів (Ф.1, 260 середнє значення);

7. Рентабельність власного капіталу (Р_в.к.), тобто відношення чистого прибутку (Ф.2, 220) до довгострокових та поточних зобов'язань (Ф.1, 480 + 620).

Наведемо алгоритм знаходження даної моделі [17].

У нас є дві сукупності позичальників: Х (без простроченої заборгованості) та У (з простроченою заборгованістю).

 (3.13)

де n₁ -- кількість позичальників сукупності Х;

n₂ -- кількість позичальників сукупності У;

х_1j, у_1j -- коефіцієнти загальної ліквідності (К_з.л.);

х_2j, у_2j -- коефіцієнти інвестування (К_і.);

х_3j, у_3j -- коефіцієнти фінансової незалежності (левериджу) (К_ф.н.);

х_4j, у_4j -- коефіцієнти покриття (К_п);

х_5j, у_5j -- коефіцієнти фінансової залежності (К_ф.з.);

х_6j, у_6j -- коефіцієнти оборотності оборотних активів (О_о.а.);

х_7j, у_7j -- коефіцієнти рентабельності власного капіталу (Р_в.к.).

1. Визначаємо для матриць вхідних даних Х та У оцінки векторів середніх значень х та у і коваріаційних матриць S_х та S_{у .}

; (3.14)

 (3.15)

де ; ; -- коефіцієнти коваріації між змінними х_і та х_j (у_і та у_j).

2. Розраховуємо незміщену оцінку сумарної коваріаційної матриці:

(3.16)

3. Обчислюємо обернену матрицю.

4. Обчислюємо вектор оцінки коефіцієнтів дискримінантної функції:

(3.17)

5. Знаходимо оцінки дискримінантної функції:

; (3.18)

Обчислюємо середні значення:

; (3.19)

Знаходимо межу дискримінації:

 (3.20)

Записуємо дискримінантну функцію (модель):

(3.21)

Далі підставляємо розраховані для кожного позичальника коефіцієнти у модель і обчислити Z. Якщо Z < 0, то позичальника слід віднести до групи X (без заборгованості), а якщо Z > 0, то до групи У (із заборгованістю).

Проілюструємо застосування даного алгоритму на прикладі знаходження моделі для клієнтів середнього та малого бізнесу АКБ "Укрсоцбанк". Спочатку згрупуємо позичальників у дві групи: X -- без заборгованості (n = 5) та У -- із заборгованістю (n -- 5), використовуючи баланси десяти підприємств-позичальників АКБ "Укрсоцбанк".

Таблиця 3.4 Позичальники групи Х (із заборгованістю)

Кз.л., х1	Кі., х2	Кф.н., х3	Кп, х4	Кф.з., х5	Оо.а., х6	Рв.к., х7
1,30	1,40	0,91	27,97	0,02	9,46	0,25
0,92	1,06	1,30	7,71	0,06	7,34	0,23
3,03	0,89	0,94	1,20	0,35	21,28	0,90
3,02	1,44	0,15	0,00	0,00	24,94	0,53
1,69	0,00	0,61	0,00	0,00	6,13	0,28

Таблиця 3.5 Позичальники групи У (без заборгованості)

Кз.л., у1	Кі., у2	Кф.н., у3	Кп, у4	Кф.з., у5	Оо.а., у6	Рв.к., у7
1,50	1,99	0,61	0,00	0,00	7,64	0,11
1,10	1,75	0,76	0,00	0,00	5,44	0,03
0,97	1,47	0,73	0,00	0,00	8,95	0,06
1,27	2,94	2,45	0,00	0,00	3,81	1,60
1,51	0,47	3,92	1,36	0,42	6,08	0,81

1. Визначаємо для матриць вхідних даних X та У оцінки векторів середніх значень і коваріаційних матриць S_х та S_у за формулами (3.14 -- 3.15):

;

;

2. Обчислюємо матрицю за формулою (3.16):



3. Обчислюємо обернену матрицю:

4. Обчислюємо вектор оцінки коефіцієнтів дискримінантної функції за формулою (3.17):



5. Знаходимо оцінки дискримінантної функції за формулою (3.18):

6. Обчислюємо середні значення за формулою (3.19):

7. Знаходимо межу дискримінації за формулою (3.20):

8. Записуємо дискримінантну функцію (модель) за формулою (3.21):

(3.22)

Отже, модель прогнозування виникнення простроченої заборгованості у підприємств-позичальників банку має вигляд (формула 3.22).

При Z = 0 маємо рівняння дискримінантної границі. Для позичальників-підприємств АКБ "Укрсоцбанк", в яких Z = 0, ймовірність виникнення простроченої заборгованості за кредитами або за відсотками за ними дорівнює 0,5.

Якщо Z < 0, то ця ймовірність менша 0,5 і зменшується зі зменшенням Z, а якщо Z > 0, то вона більша 0,5 і зростає зі спаданням Z.

Прогнозування виникнення простроченої заборгованості за кредитами або відсотками за ними за допомогою семифакторної моделі не завжди може гарантувати 100% точності. Помилка прогнозу для позичальників оцінюється інтервалом довіри. Тому наступним етапом даного дослідження є знаходження інтервалу довіри і визначення помилки прогнозу для подальшого кращого аналізу та прогнозу.

Для кожного позичальника порахуємо Z і визначимо, до якої групи віднести даного позичальника. Якщо Z < 0, то позичальника відносимо до групи Х (без заборгованості), якщо Z > 0, то до групи У (із заборгованістю).

Z_х1 = -19,77; Z_х2 = -19,72; Z_х3 = -14,38; Z_х4 = -19,66; Z_х5 = -19,36;

Z_у1 = 2,08; Z_у2 = 8,80; Z_у3 = 0,35; Z_у4 = -1,47; Z_у5 = 1,53;

Розрахувавши Z для кожного позичальника і порівнявши їх з нулем, бачимо, що згідно з нашою моделлю всі позичальники з групи Х задовольняють

умову вчасного повернення кредиту і дійсно належать до групи Х.

Один позичальник з групи Z_у4 не задовольняє умову Z > 0 (тобто згідно з побудовою моделі мав би повернути кредит вчасно) і його слід віднести до групи Х хоча насправді ми знаємо, що цей позичальник не повернув вчасно взятий ним кредит і тому належить до групи У.

Помилка прогнозу за допомогою семифакторної моделі для підприємств-позичальників банку оцінюється інтервалом, кінці якого можна знайти, підставивши у дискримінантну функцію значення коефіцієнтів тих позичальників, у яких спостерігається найбільше відхилення. Уданому випадку це значення Z_у4.

В результаті отримуємо інтервал ?Z (- 1,467; 0).

Отже, отримуємо наступну градацію ймовірностей виникнення простроченої заборгованості:

а) якщо для досліджуваного довільного позичальника значення дискримінантної функції Z < - 1,467, то з ймовірністю 1,5 його відносимо до групи Х (тобто тих, які не матимуть проблем із заборгованістю);

б) якщо Z є [ - 1,467; 0], то позичальник попадає у розмиту смугу прогнозу, тобто ймовірність потрапити як у групу Х, так і у групу У приблизно рівна 0,5;

в) якщо Z > 0, то з ймовірністю 1,5 відносимо позичальника до групи У (тобто тих, яким загрожує виникнення простроченої заборгованості).

Точність дискримінантної моделі буде тим вищою, чим більше буде обсяг статистичної вибірки і чим більше спільного буде між об'єктами вибірки.

Таким чином, модель прогнозування виникнення простроченої заборгованості у підприємств-позичальників має ціннісний характер для банків в процесі здійснення ними кредитної діяльності, оскільки дасть змогу українським банкам будувати стратегії (прогнози) щодо даного позичальника з метою мінімізації кредитних ризиків, що в свою чергу підвищить ефективність кредитних операцій комерційних банків України.

3.3 Аналіз виявлення підприємств-банкрутів за допомогою дерева рішень

Ймовірність настання певної несприятливої події в кредитуванні, яка є визначальною мірою кредитного ризику і застосовується у розрахунку більшості його кількісних показників, може бути визначена об'єктивним та суб'єктивним способом.

Об'єктивний спосіб визначення кредитного ризику грунтується на застосуванні різноманітних статистичних методів. Одним із найбільш поширених є метод статистичних випробовувань, суть якого полягає у черговому статистичному випробовуванні моделювання власних випадкових подій за їх ймовірностями. Далі, на підставі конкретних значень обчислюють стан системи в цілому. Після проведення досить тривалої серії випробовувань шукану ймовірність оцінюють як відношення числа сприятливих (несприятливих) результатів, у яких система виконала свою функцію, до загального числа випробовувань.

Наприклад, якщо відомо, що із 100 виданих банком кредитів, 10 були не повернені, то ймовірність непогашення кредиту становитиме 0,1. Однак, суттєвим недоліком застосування цього методу при оцінці кредитного ризику є, зокрема, те, що він не дає змоги враховувати особливості кожного з позичальників, тобто ймовірність непогашення кредиту буде однаковою як для позичальника з кращим фінансовим становищем, так і для позичальника, що перебуває в гіршому фінансовому становищі.

Вказану проблему можна розв'язати за допомогою такого статистичного методу, як модель CART (Classification and Regression Trees), яка в західній банківській практиці є досить поширеною для виявлення позичальників, які мають погане фінансове становище.

Математичний апарат, що застосовується в моделі (регресійні методи), дає можливість отримати бінарне класифікаційне дерево, аналіз якого здійснюється на основі алгоритму, що використовує принцип дихотомії.

Маре, Паттел та Вольфсон, а також Фрідмен, Альтман та Као застосували модель CART під назвою "рекурсивне розбиття" для класифікації кредитів комерційних банків за ступенем ризику непогашення кредитів та прогнозу фінансових ускладнень.

Суть методу полягає у графічному зображенні варіантів рішень і їх наслідків, одержуючи дерево рішень, що залежно від ступеня складності проблеми має різне число гілок.

Слідуючи від вихідної точки уздовж гілок дерева, можна різними шляхами досягти будь-якої кінцевої точки. Гілкам конкретного дерева співвідносять об'єктивні або суб'єктивні оцінки можливості реалізації розглянутих подій і впливу на них прийнятих рішень. Таким чином, слідуючи уздовж гілок дерева, можна за допомогою відомих правил комбінування оцінок оцінити кожен варіант шляху таким чином, що вони стануть практично порівнянними для особи, яка приймає рішення. Отже, можна знайти оптимальні рішення й одночасно проранжувати різні варіанти дій.

Проаналізуємо дерево рішень на прикладі підприємств-позичальників АКБ "Укрсоцбанк", розрахувавши такі показники:

1. Коефіцієнт співвідношення надходжень до загальної заборгованості;

2. Коефіцієнт співвідношення нерозподіленого прибутку до сукупних активів;

3. Коефіцієнт співвідношення загальної заборгованості до сукупних активів;

4. Коефіцієнт співвідношення потоку готівки до суми продажу.

Ці показники розраховані на основі балансів 10 підприємств-позичальників АКБ "Укрсоцбанк", наведених у Додатку У.

Розрахунок показників наведений у табл. 3.6.

Класифікаційне дерево, використовуване для передбачення банкрутства, зображене на рис. 3.1.

Нехай є 10 підприємств, з яких 4 -- банкрути. Перша змінна на вході в дерево -- відношення потоку готівки до загальної заборгованості.

Таблиця 3.6 Показники для 10 підприємств-позичальників АКБ "Укрсоцбанк"

№ показника	№ підприємства
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	0,128	0,112	0,09	0,127	0,130	0,129	0,128	0,126	0,128	0,10
2	0,192	0,151	0,505	0,613	0,468	0,091	0,032	0,049	0,146	0,08
3	0,715	0,745	0,699	0,710	0,701	0,542	0,425	0,248	0,703	0,512
4	0,099	0,045	0,036	0,068	0,053	0,023	0,002	0,015	0,026	0,017

Рис. 3.1 Використання класифікаційного дерева для виявлення підприємств - банкрутів АКБ "Укрсоцбанк"

Підприємстсва, для яких значення цього показника більше 0,1309 -- на правій гілці дерева, решта -- на лівій. Тепер на лівій половині -- 10 підприємства та 0 підприємств -- на правій. Для лівої гілки, з'ясовуємо, що відношення нерозподіленого прибутку до сукупних активів дає змогу розбити 10 підприємств на дві групи: 4 та 6 (граничне значення показника є 0,1453). Ліва гілка цього поділу -- кінцева, а права ділиться за допомогою відношення готівки до сукупного продажу (граничне значення цього показника 0,025). Коли кожна гілка дерева закінчується кінцевою вершиною, його побудову завершено.

Щоб оцінити точність класифікаційного дерева, необхідно звернутися до кінцевих вершин. Кола з символом "В" -- вершини банкрутств; з символом "NВ" -- небанкрути. В даному випадку маємо одну вершину банкрутств В1 (підприємства № 6, 7, 8, 10) та одну вершину небанкрутств -- NB5 -- для підприємств-небанкрутів (підприємства № 1, 2, 3, 4, 5, 9). У кожній вершині для кожної групи підсумовуємо цифри зліва та справа від двокрапки.

У вершинах "В" зліва від двокрапки отримуємо 4. Це число збанкрутілих підприємств. Числа справа від двокрапки -- підприємства, ідентифіковані, але при цьому банкрутами не були (6). Точність класифікації складає 80% (4 / 5).

Для перевірки адекватності побудованої структури реальним умовам може бути використана інформація про несприятливі події, які відбулися в минулому. У цьому випадку використовують зворотний ланцюжок міркувань. За його допомогою на підставі наслідків установлюють причини, -- які фактори ризику призвели до негативних результатів. Це дозволяє уточнити прогнози на майбутнє і скорегувати схему і процедури аналізу ризику.

Основна проблема використання даного методу -- складнощі виділення варіантів рішень і оцінки (як правило, експертним методом) ступеня їхнього впливу на розвиток подій у майбутньому. Однак при правильному підборі експертів і / або наявності фактичних даних цей метод дозволяє вести досить точну оцінку ризику.

Цінність регресійного методу заключається в тому, що використовуючи його можна врахувати особливості кожного з позичальників.

3.4 Розрахунок економічної ефективності від запропонованої моделі

Оцінка та підвищення ефективності банківської діяльності є одним із найважливіших завдань економічного аналізу, основною становлення та розвитку економіки України. Це зумовлено тим, що воно означає найраціональніше використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, потрібних для здійснення діяльності, за умов, що від кожної вкладеної гривни буде отримано максимальну віддачу.

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами. Під ефектом розуміють результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності за рахунок економії всіх ресурсів.

Економічну ефективність слід розуміти як "результативність економічної діяльності, реалізації економічних програм та заходів, що характеризується відношенням отриманого економічного ефекту (результату) до витрат ресурсів, які зумовили отримання цього результату" [51]. Це визначення стосується лише суб'єкта економічної діяльності. При кредитуванні таким суб'єктом є банк.

При порівнянні і виборі варіантів організаційних заходів використовуються певні критерії і показники. Критерії характеризують принцип, підхід до оцінки економічної ефективності, тоді як показники -- безпосередній спосіб її оцінки. В умовах ринкової економіки за критерій економічної ефективності доцільно приймати максимізацію прибутку при мінімальних видатках.

Економічну ефективність слід оцінювати за допомогою системи узагальнених і часткових показників, які наведені у табл. 3.7.

Таблиця 3.7 Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту

Загальні показники	Часткові показники (показники ефективності окремих банківьких операцій)
1. Зростання обсягу отриманих доходів (темп приросту), % 2. Зростання чистого прибутку (темп приросту), % 3. Доходи на 1 грн. витрат 4. Співвідношення доходів і активів 5. Рентабельність активів, % 6. Рентабельність власного капіталу, % 7. Рентабельність витрат, %	1. Загальні адміністративні витрати, що припадають на процентні витрати, тис.грн 2. Прибутковість "процентних операцій", % 3. Загальні адміністративні витрати, що припадають на комісійні операції, тис.грн 4. Прибутковість "комісійних операцій", % 5. Загальні адміністративні витрати, що припадають на інші продукти, тис.грн 6. Прибутковість інших продуктів банку, % 7. Чиста процентна маржа, % 8. Чистий спред, %

Розрахуємо показники оцінки ефективності менеджменту АКБ "Укрсоцбанк" за 2006 рік (табл. 3.8).

Таким чином, аналіз ефективності різних видів діяльності АКБ "Укрсоцбанк" за 2006 рік свідчить, що найбільш ефективними виявилися "Інші види" (31,69%), які охоплюють торговельні операції, інші банківські і небанківські операційні доходи, дивідендний дохід, повернення списаних активів, передбачені доходи. Проте значною мірою такий рівень ефективності обумовлений невеликим обсягом цих операцій і неможливістю виділити прямі витрати на їх повернення.

Таблиця 3.8 Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту АКБ "Укрсоцбанк" за 2006 рік

Загальні показники	Значення	Часткові показники (показники ефективності окремих банківських операцій)	Значення
1. Дохід, тис.грн 2. Витрати, тис.грн 3. Активи, тис.грн 4. Чистий прибуток, тис.грн 5. Капітал банку, тис.грн 6. Зростання обсягу отриманих доходів (темп приросту), % 7. Зростання чистого прибутку (темп приросту), % 8. Доходи на 1 грн. витрат (ряд. 1 / ряд. 2) 9. Співвідношення доходів і активів (ряд. 1 / ряд. 3) 10. Рентабельність активів, % (ряд. 4 / ряд. 3)	1 350 809 1 233 570 10 762 963 117 339 1 027 174 32,10 36,90 1,10 0,13 1,09	1. Чистий процентний дохід, тис.грн 1.1 Процентні витрати, тис.грн 2. Чистий комісійний дохід,тис.грн 2.1 Комісійні витрати, тис.грн 3. Інший операційний дохід, тис.грн 4. Загальноадміністративні витрати, витрати на персонал та податки, тис.грн 5. Чисті доходи, всього (ряд. 1 + ряд. 2 + ряд. 3), тис.грн 6. Загальні адміністративні витрати, що припадають на процентні витрати (ряд.1 / ряд. 5 · ряд.4), тис.грн 6.1 Прибутковість "процентних операцій", % [(ряд. 1 - ряд. 6) / (ряд. 6 + ряд. 1.1) · 100%] 7. Загальні адміністративні витрати, що припадають на комісійні операції (ряд. 2 / ряд. 5 · ряд. 4), тис.грн	358 721 549 907 329 046 12 931 37 567 550 802 725 334 272404,47 10,50 249 869,95
11. Рентабельність власного капіталу, % (ряд. 4 / ряд. 5) 12. Рентабельність витрат, % (ряд. 4 / ряд. 2)	11,42 9,51	7.1 Прибутковість "комісійних операцій", % [(ряд. 2 - ряд. 7) / ряд. 7 + ряд. 2.1) · 100%] 8. Загальні адміністративні витрати, що припадають на інші продукти (ряд. 4 - ряд. 6 - ряд. 7), тис.грн 8.1 Прибутковість інших продуктів банку, % ((ряд. 3 - ряд. 8) / ряд. 8) · 100%. 9. Процентний дохід, тис.грн 10. Процентні витрати, тис.грн 11. Робочі активи, тис.грн 12. Кредитний портфель, тис.грн 13. Підпроцентні зобов'язання, тис.грн 14. Чиста процентна маржа, % (ряд. 9 - ряд. 10 / ряд. 11 · 100%) 15. Чистий спред, % (ряд. 9 / ряд. 12 · 100% - ряд. 10 / ряд. 13 · 100%) 16. Темп приросту чистого спреду, %	30,13 28 527,58 31,69 908 628 549 907 9 640 202 7 048 834 9 405 466 3,72 7,19 -58,28

Комісійні операції (оплата за відкриття та ведення рахунків, комісії за лізингом, факторингом, агентські доходи за трастами тощо) мають вищу ефективність (30,13%), ніж кредитні (10,50%), що обумовлено досить високим рівнем процентних витрат відносно комісійних. Показник чистого спреду за 2006 рік хоча і відповідає оптимальному значенню (не менше 1,25%), проте спостерігається динаміка до його зниження, що говорить про те, що АКБ "Укрсоцбанк" необхідно більше приділити увагу процентній політиці за кредитними та депозитними операціями. Показник чистої процентної маржі не відповідає оптимальному значенню (4,5%). Основними причинами зменшення чистої процентної маржі АКБ "Укрсоцбанк" може бути зниження процентних ставок за кредитами; подорожчання ресурсів; хибна процентна політика та ін.

Як видно, з розрахованих показників оцінки економічної ефективності менеджменту АКБ "Укрсоцбанк" за 2006 рік прибутковість процентних операцій складає 10,50%. Завдяки впровадженню розробленої у дипломній роботі моделі прогнозування виникнення простроченої заборгованості підприємств-позичальниікв АКБ "Укрсоцбанк" можна підвищити прибутковість процентних операцій, внаслідок зменшення частки пролонгованих та прострочених кредитів в структурі кредитного портфеля, що в свою чергу призведе до збільшення прибутку банку.

Так, згідно з балансом АКБ "Укрсоцбанк" сума наданих кредитів в 2006 році склала 7 048 834 тис.грн, а доля сумнівних та безнадійних кредитів в структурі кредитного портфеля -- 5,75%, або 405 308 тис.грн. Нехай банк за місяць видав кредити 10 підприємствам в сумі 855 тис.грн (першому -- 100 тис.грн; другому -- 50 тис.грн; третьому -- 250 тис.грн; четвертому -- 200 тис.грн; п'ятому -- 70 тис.грн; шостому -- 85 тис.грн; сьомому -- 30 тис.грн; восьмому -- 45 тис.грн; дев'ятому -- 10 тис.грн; десятому -- 15 тис.грн), тоді доля сумнівних та безнадійних кредитів складе 0,7%. По моделі визначили, що п'ять із десяти підприємств -- це підприємства сумнівні відносно надання кредитів, оскільки вони потрапили у групу підприємств із заборгованістю. Таким чином, якщо банк відмовить їм у наданні кредиту, або перегляне умови видачі кредиту (знизивши, наприклад, суму запрошеного кредиту), він знизить долю прострочених кредитів до 0,05%, тим самим підвищить прибутковість процентних операцій банку.

4. Охорона праці

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці у кредитному відділі АКБ "Укрсоцбанк"

Відділ знаходиться на другому поверсі цегляної будівлі. Загальна площа складає 30 м², висота приміщення 3 м. Кількість працюючих у відділі 5 осіб, таким чином на кожного працівника припадає 6 м² площі і відповідно 18 м³ об'єму, що не відповідає встановленим нормам і стандартам. Згідно з існуючими нормами на кожного працівника повинно бути 4,5 м² площі і 15 м³ об'єму у відповідності зі СніП -- 90-81 і ТсанПіН 3.3.2.007-98.

Стіни кімнати мають світло-зелений колір, підлога -- темний паркет, стеля побілена. На вікнах вертикальні жалюзі. Приміщення обладнано корпусною мебіллю. Для збереження документації встановлено один сейф.

Стан повітря у виробничому приміщенні називають мікрокліматом приміщення або метеорологічними умовами. Мікроклімат або метеорологічні умови в приміщенні визначаються такими параметрами: температура повітря в приміщенні (С); відносна вологість повітря (%); рухливість повітря (м/с). Усі ці параметри поодинці, а також в комплексі впливають на фізіологічні функції організму, його терморегуляцію і визначають самопочуття. Тому необхідно підтримувати в приміщенні оптимальні мікрокліматичні умови.

Опалення приміщення в холодний період року здійснюється за допомогою централізованої системи опалення. Приміщення відділу вентилюється природним шляхом -- повітря надходить через кватирки, двері, вікна. Механічна вентиляція здійснюється за допомогою одного кондиціонера марки LG.

Результати вимірювання метеорологічних параметрів показали, що температура повітря складає 20 С у холодний період, відносна вологість повітря дорівнює 60 % і швидкість руху повітря -- 0,12 м/с, що цілком відповідає сучасним санітарним нормам по ДОСТ 12.005-88.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці і їх відповідність стандартам і норма, представлені в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 Параметри санітарно-гігієнічного стана праці в приміщенні відділу

Параметр	Фактичне значення	Норматив по ГОСТ 12.1.00588 та іншим державним нормативам	Відповідність фактичного значення державному нормативу
Рівень шуму, дБА	40 -- 55	50 -- 65	Відповідає
Освітленість, лк	340	300 -- 400	Відповідає
Температура повітря у перехідний період, С	20 -- 22	18 -- 22	Відповідає
Відносна вологість, %	40 -- 60	40 -- 60	Відповідає
Швидкість повітря, м/с	0,1	0,1	Відповідає

Основним джерелом шуму у відділі є робота 5 компютерів фірми Samsung і 2 принтера фірми LaserJet-1200. Рівень шуму у відділі не перевищує 50 дБА.

Правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є важливим стимулятором всього організму в цілому. Створення оптимального освітлення у приміщенні має основне значення для зорової роботи і активної діяльності організму людини в цілому. За видом джерела світла, що використовується, освітлення може бути природним (сонячним), штучним (лампи розжарювання або газорозрядні) та суміщеним, тобто коли світлі години доби використовують обидва джерела світла одночасно. Для штучного освітлення приміщення використовують люмінесцентні лампи типу ЛД, потужність 40 Вт, світловий потік яких дорівнює 2340 лм. Зробимо розрахунок достатності природного освітлення. Джерелом природного освітлення є 3 вікна розміром (1,6 ·1,3) м². Розрахунок почнемо з визначення нормативного значення коефіцієнта природного освітлення (е_н) за формулою (4.1):

 = · m · c (4.1)

де = 1% -- нормативний коефіцієнт природного освітлення, який винаходять, враховуючи зорову активність;

m = 0,9 -- коефіцієнт світлового клімату;

с = 0,7 -- коефіцієнт сонячного клімату.

Підставимо табличні значення в формулу (4.1), отримаємо: е_н = 1 · 0,9 · 0,7 = 0,63.

Якщо має місце бокове природне освітлення, то розрахунок бокового природного освітлення ведеться через винаходження сумарної площини вікон та порівняння цього значення з фактичною площиною вікон у приміщенні. При цьому використовують формулу (4.2):

(м²) (4.2)

де S_n = 30 м² -- площина полу;

₀ = 10 -- світлова характеристика вікон;

k_з = 1,2 -- коефіцієнт запасу;

k_зд = 1,4 -- коефіцієнт, який враховує затінення вікон будівлями, що стоять напроти;

r₁ = 1,05 -- коефіцієнт, який враховує підвищення природного

освітлення при боковому освітленні завдяки світлові, яке відбивається від площин приміщення.

₀ -- загальний коефіцієнт пропускання. Розраховується за формулою (4.3):

₀ = ₁ · ₂ · ₃ · ₄ · ₅ (4.3)

де ₁ = 0,8 -- коефіцієнт світло пропускання матеріалу;

₂ = 0,6 -- коефіцієнт, який враховує втрати світла у переплетіннях площини вікна;

₃ = 0,8 -- коефіцієнт, який враховує втрати світла у конструкціях, які несуть;

₄ = 1 -- коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях;

₅ = 1 -- коефіцієнт, який враховує втрати світла у захисній сітці.

Підставивши значення, отримаємо:

₀ = 0,8 · 0,6 · 0,8 · 1 · 1 = 0,384;

У S _о = 6,1 м².

Фактична площа вікна складає: S_ф = 3 · (1,6 · 1,3) = 6,2 м².

Порівняємо два останні розраховані показники: фактична площа вікна дорівнює розрахованій. Це означає, що в приміщенні природного освітлення достатньо.

Щоденно в приміщенні відділу здійснюється вологе прибирання. У відповідності з діючими нормами повинні бути передбачені загальні побутові приміщення (туалет, умивальні кімнати та ін.). На кожному поверсі є жіночі та чоловічі туалети, також є умивальні кімнати з системою гарячої та холодної води. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці показав, що приміщення відділу знаходиться в задовільному стані. Це свідчить про те, що керівництво приділяє увагу забезпеченню належних умов праці.

4.2 Техніка безпеки

Приміщення за ступенем небезпеки враження людини електричним струмом та залежно від стану виробничого середовища за "Правилами улаштування електроустановок" (ПУЕ) діляться на: а) приміщення з підвищеною небезпекою; б) особливо небезпечні приміщення; в) приміщення без підвищеною небезпеки.

Приміщення без підвищеної небезпеки характеризується відсутністю таких особливо небезпечних факторів:

а) відносна вологість тривалий час перевищує 75 %;

б) наявність струмоведучого пилу, струмопровідної підлоги;

в) висока температура (постійна або тривалий час більш 35 С).

Даний відділ відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки. Однак варто дотримуватись вимог електронебезпечності при експлуатації приладів, світильників, ПК. Все обладнання, серед якого 5 компютерів фірми Samsung і 2 принтера фірми LaserJet-1200, та електроосвітлення працюють під напругою 220 В.

Монітори стоять на робочих столах на відстані 1,5 м від стіни, системні блоки сховані у столи, принтери стоять на спеціальній тумбі. Ширина проходу між робочими місцями понад 1,5 м, що відповідає санітарним нормам.

Забезпечення електробезпеки залежить від конструкції електрообладнання, використання технічних засобів захисту. Для того, щоб захистити людину від ураження електричним струмом при пошкодженні ізоляції, передбачене захисне заземлення. Крім захисного заземлення в даному приміщенні застосовують захисне відключення. Захисне відключення рекомендують застосовувати як допоміжний засіб, коли нема впевненості у надійності заземлення. Цей прилад дозволяє миттєво (протягом 0,1с -- 0,2 с) автоматично відключати дільницю електромережі при виникненні небезпеки ураження людини струмом.

Електрична проводка виконана під штукатуркою. У приміщенні встановлені 5 розеток, які розташовані на відстані 1 м від підлоги. Розетки підключені до групових щитків через трипроводову мережу, а сама проводка схована в подвійній ізоляції.

Працівники відділу при прийнятті на роботу проходять первинний інструктаж по техніці безпеки.

4.3 Пожежна безпека

Будинок, у якому знаходиться приміщення відділу відноситься до 1 ступеня по вогнестійкості, відділ відноситься до категорії Д пожежонебезпеки, тому що відсутні легкозаймисті речовини. Пожежна профілактика передбачає наявність ефективних заходів, які попереджують загорання, або, у разі пожежі, забезпечення швидкого його гасіння.

Для успішного проведення протипожежної профілактики необхідно основні причини пожеж. Основними причинами пожеж можуть бути:

а) незадовільний стан обчислювальної та іншої оргтехніки, електротехнічних приладів та порушення правил їхньої експлуатації;

б) несправність електропроводки та опалювальних приладів, порушення правил їхньої експлуатації;

в) невиконання вимог нормативних документів по питаннях пожежної безпеки.

Для забезпечення пожежної безпеки підприємства необхідно проводити профілактичні заходи:

1. Вибір та експлуатація обладнання з урахуванням пожежобезпечності;

2. Відповідний вибір та будова систем опалення та кондиціювання;

3. Застосування електрообладнання та світильників, які відповідають класу пожежо-, вибухонебезпезпеці приміщень.

У приміщенні є 2 хімічних вогнегасника ВХП-10. Також є протипожежний водопровід, який обєднаний із господарсько-питним. Для гасіння пожеж у середині будівлі встановлений внутрішній пожежний кран з приєднаним до нього рукавом, який знаходиться у спеціальній ніші з надписом "ПК". Кран знаходиться у коридорі та розташований на висоті 1,35 м від підлоги.

Приміщення обладнано такими засобами пожежної сигналізації та звязку, як телефон загального призначення та пожежний оповісник ручної дії, який вмикається натиском кнопки у разі виникнення пожежі. Для інформування людей про місця установки вогнегасників вивішуються спеціальні вказівні знаки. На кожному поверсі є схема евакуації у разі виникнення пожежі.

Засоби, які застосовуються для попередження та ліквідації пожеж, відповідають правилам протипожежної безпеки, схвалені і дозволені службою пожежної охорони.

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці, техніки безпеки та пожежної безпеки показав, що приміщення відділу знаходиться в задовільному стані, але мають місце деякі недоліки. Для усунення існуючих недоліків слід запровадити наступні заходи: а) для швидкої ліквідації пожеж необхідно запровадити сучасну автоматичну систему пожежегасіння; б) обладнати спеціальну кімнат для паління.

Поліпшення умов праці сприяє зниженню професійних захворювань працівників, підвищує працездатність, тому заходи по усуненню існуючих недоліків пропоную внести до колективної угоди на наступний рік.

ВИСНОВКИ

У першому розділі дипломної роботи було розглянуто сутність кредитного портфеля банку та особливості його формування. В цьому розділі було з'ясовано, що більшість українських вчених визначає кредитний портфель як сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання прибутку. В рамках даного розділу було також розглянуто традиційний та нетрадиційний підходи до управління кредитним портфелем банку та з'ясовано, що традиційний підхід до управління кредитним портфелем комерційного банку -- це підхід, який використовує в розрахунках коефіцієнтний аналіз, є простим, швидким і дешевим у застосуванні, а нетрадиційний підхід -- це підхід, який базується на загальнонаукових методах пізнання, використовує в розрахунках теорію імовірності, статистику, економетрію, функціонує в стабільному ринковому ("ідеальному") середовищі, є більш складним, повільним і дорогим у застосуванні у порівнянні з традиційним. До того ж в цьому розділі було розглянуто основні загальні методи управління кредитним ризиком банку та відомі методики в зарубіжій практиці.

У другому розділі дипломної роботи розглянуто фінансово-економічний стан АКБ "Укрсоцбанк" та встановлено, що за аналізований період спостерігається позитивна динаміка росту як активів банку, так капіталу та зобов'язань. Найбільшу питому вагу в загальних активах АКБ "Укрсоцбанк" складають кредити та заборгованість клієнтів (65,49%), а також високоліквідні активи (20,97%). Динаміка, склад та стуктура активів АКБ "Укрсоцбанк" відповідає основним принципам і напрямам розвитку банку. Найбільшу питому вагу в структурі зобов'язань банку склали кошти клієнтів (фізичних та юридичних осіб) -- 85,77%. Це є позитивною тенденцією, адже саме за рахунок цієї статті балансу відбулося зростання депозитної бази АКБ "Укрсоцбанк". Отже, висока частка коштів клієнтів в структурі зобов'язань АКБ "Укрсоцбанк" може пояснюватися проведенням маркетингової політики банку щодо залучення нових клієнтів.

Розмір та структура власного капіталу АКБ "Укрсоцбанк" дозволяє говорити про стійкість, надійність та стабільність банка в цілому. В рамках другого розділу було проведено аналіз та оцінку кредитного портфеля АКБ "Укрсоцбанк" та встановлено, що АКБ "Укрсоцбанк" проводить інтенсивну кредитну діяльність, адже з кожним роком темпи росту кредитних операцій зростають. Структура кредитного портфеля покращилася, адже простежується динаміка зменшення питомої ваги ризикованих та високоризикованих кредитів Найбільшу питому вагу в структурі кредитного портфеля АКБ "Укрсоцбанк" мають кредитні операції з 1% кредитним ризиком (стандартні). В цілому ж кредитна діяльність АКБ "Укрсоцбанк" заслуговує на позитивну оцінку. Банк намагається зменшувати питому вагу ризикових і високоризикових кредитів та збільшувати кредитні операції з 1% кредитним ризиком.

В цьому розділі також була проведена оцінка фінансового стану підприємства "Харків-Авто", що являється клієнтом АКБ "Укрсоцбанк", в результаті якої було виявлено, що підприємство є цілком платоспроможним, тобто здатне відповідати за своїми зобов'язаннями, а тому кредитування його можливе.

У третьому розділі було проаналізовано кредитоспроможність позичальників на основі методу фінансових коефіцієнтів та виділено головні показники, які були використані в моделі прогнозування виникнення простроченої заборгованості у підприємств-позичальників АКБ "Укрсоцбанк". Дана модель має ціннісний характер для банків у процесі здійснення кредитної діяльності, оскільки певною мірою дозволяє їм уникнути настання ризикових ситуацій, спрогнозувавши їх наперед. Для надання розробленій моделі практичного характеру, слід збільшити обсяг статистичної вибірки, деталізувавши позичальників за галузями економіки, сегментами бізнесу, а також за тривалістю кредитів чи розміром валюти балансу. Точність дискримінантної моделі буде тим вищою, чим більшим буде обсяг статистичної вибірки і чим більше спільного буде між об'єктами вибірки. В цьому розділі був також розглянутий регресійний метод, цінність якого заключається в тому, що використовуючи його, можна врахувати особливості кожного з позичальників. Економічна ефективність розробленої моделі прогнозування виникнення простроченої заборгованості підприємств-позичальниікв АКБ "Укрсоцбанк" заключається в тому, що при її застосуванні банками можна підвищити прибутковість процентних операцій, внаслідок зменшення частки пролонгованих та прострочених кредитів в структурі кредитного портфеля, що в свою чергу призведе до збільшення прибутку банку.

Однією з болючих проблем українських банків є саме загроза неповернення кредитів або відсотків за ними. Тому з метою уникнення кредитних ризиків банки намагаються кредитувати вже перевірених або знайомих їм клієнтів, чи тільки тих, бізнес яких не викликає жодних сумнівів. Це призводить до того, що суб'єкти господарської діяльності зустрічаються з труднощами при отриманні кредитів у банках, а самі банки недоотримують можливі доходи від кредитної діяльності. Така ситуація вимагає вирішення даної проблеми, і часткове її розв'язання, тому використання побудованої моделі у вигляді дискримінантної функції з семи коефіцієнтами -- показниками фінансового стану позичальника дозволить банкам мінімізувати кредитний ризик та покращити якість кредитних портфелей.

Размещено на Allbest.ru