Сутність і види цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

РЕФЕРАТ

на тему: "Сутність і види цінних паперів. Державне регулювання ринку цінних паперів в Україні"

ПЛАН

Вступ

1. Поняття та види цінних паперів

2. Ознаки цінних паперів

3. Класифікація операцій з цінними паперами

4. Етапи здійснення операцій з цінними паперами

Висновок

ВСТУП

Накопичення грошового капіталу відіграє важливу роль в економіці держави. Безпосередньо самому процесу накопичення грошового капіталу передує етап його виробництва. Після того, як грошовий капітал створений або вироблений, його необхідно розподілити на частину яка знов прямує у виробництво, і ту частину, яка тимчасово вивільняється. Остання, як правило, і є зведеними грошовими коштами підприємств і корпорацій, що акумулюються на ринку позикових капіталів кредитно-фінансовими інститутами і ринком цінних паперів. Структура ринку позикових капіталів складається в основному з двох елементів: кредитно-фінансових інститутів і ринку цінних паперів.

Виникнення і обіг капіталу, представленого в цінних паперах, тісно пов'язаний з функціонуванням ринку реальних активів, тобто ринку, на якому відбувається купівля-продаж матеріальних ресурсів. З появою цінних паперів (фондових активів) відбувається роздвоєння капіталу. З одного боку, існує реальний капітал, представлений виробничими фундаціями, з іншою - його віддзеркалення в цінних паперах.

Виникнення цінних паперів як особливого об'єкту майнового обороту пов'язують з тим історичним періодом, коли люди, отримавши необхідність переміщати великі кількості товарів і грошей, зіткнулися з відсутністю способу такого переміщення, який би економічно виправдав себе.

Формування ринку цінних паперів України є однією з найважливіших проблем становлення економіки України.

Ринок цінних паперів є невід'ємною складовою системи функціонування механізму ринкової економіки.

В даній роботі розглядається питання правового визначення цінних паперів, їх регулювання в законодавстві України, а також які ознаки притаманні їм, та які види і групи зустрічаються на фондовій біржі.

Так чи інакше, пересічному громадянинові України довелося мати справу з цінними паперами, які він отримав в процесі тотальної приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати. На сьогодні акції становлять найбільш вагомий сегмент ринку цінних паперів (98.4%) (за виключенням державних цінних паперів та векселів) (решту цінних паперів складають облігації підприємств та інвестиційні сертифікати. Станом на 01.07.2000 загальна номінальна вартість акцій, облігацій підприємств та інвестиційних сертифікатів складала 37,36 млрд. грн.). Однак розібратися в складних процесах обігу цінних паперів досить важко.

Відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів, яке не пов'язано з їх випуском.

Іноді цінні папери в якості об'єкту цивільно-правових відношень намагаються визначити як майно, іноді - як річ, іноді - як безтілесне майно. Законом України “Про цінні папери та фондову біржу” визначено, що “цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам” (стаття 1 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”).

Ключовою задачею, яку повинен виконувати ринок цінних паперів є перш за все забезпечення умов для залучення інвестицій на підприємства, доступ цих підприємств до більш дешевого, в порівнянні з банківськими кредитами капіталу.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

Поняття цінних паперів до 1 січня 2004 року наводилося у ст. 1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, який набрав чинності з 1 січня 1992 року. Згідно цього визначення “цінними паперами є грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам”. Не важко помітити, наскільки не точним є дане визначення.

Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року містить цілу главу про цінні папери, як об'єкти цивільних прав (глава 14 “Цінні папери”). За основу названої глави взято главу 9 “Загальні положення про цінні папери” підрозділу 4 розділу 1 “Загальні положення” Модельного Цивільного кодексу для країн СНД. Це - рекомендаційний законодавчий акт СНД, прийнятий 29 жовтня 1994 року на п'ятому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав - учасниць СНД. Однак, українська версія глави про цінні папери не є точною копією Модельного ЦК, а є істотно покращеним її варіантом. У відповідності до загальних принципів побудови ЦК України глава 14 „Цінні папери” містить норми, що регулюють лише загальні для всіх цінних паперів питання. Особливості розміщення (видачі) та обігу цінних паперів регулюються спеціальними нормами ЦК України та актами законодавства України.

Отже, цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам

Цінні папери можуть виникати і у вигляді посвідчень прав на використання робочої сили, на нематеріальні активи. Основою для появи цінного паперу може стати навіть вірогідність настання будь-якої події.

Проте немає підстав вважати цінними паперами контракт на купівлю - продаж будинку, поставку партії сировини, договір оренди устаткування і т. ін., якщо передача прав, що виникають з них, може бути забезпечена тільки складанням нового договору, а не продажем вже укладеного контракту.

Інакше кажучи, цінними паперами визнаються тільки такі посвідчення прав на ресурси, які відповідають наступним фундаментальним вимогам: оборот на ринку; доступність для цивільного обороту; стандартність і серійність; документальність; урегульованість і визначеність державою; ліквідність; ризикованість; обов'язковість виконання.

Оборотність - це здатність цінних паперів купуватися і продаватися на ринку, а також у багатьох випадках виступати як самостійний платіжний інструмент, що полегшує обіг інших товарів. Оборотність вказує на те, що цінні папери існують тільки як особливий товар, який, повинен мати свій ринок з властивою йому організацією, правилами роботи на ньому і т. ін.

Доступність для цивільного обороту - здатність цінних паперів не тільки купуватися, але і бути об'єктом інших цивільних відносин, включаючи всі види операцій.

Стандартність - цінні папери повинні мати стандартний зміст (стандартність прав, які надають цінні папери, стандартність учасників, термінів, місць торгівлі, правил обліку і інших умов доступу до вказаних прав, стандартних операцій, пов'язаних з передачею цінних паперів з рук в руки, стандартність форми самого паперу і т.п.). Саме це робить цінні папери товаром здатним обертатися.

Серійність - можливість випуску цінних паперів однорідними серіями, класами.

Документальність ЦП - це завжди певний документ, що містить передбачені законодавством реквізити. Відсутність хоча б одного з них тягне за собою недійсність цінного паперу або його перехід в розряд інших зобов'язальних документів.

Урегульованість і визнання державою. - Документи, що претендують на статус цінних паперів, повинні бути визнані державою як такі, що забезпечують довіру до них. Погано врегульовані і не визнані державою папери не можуть претендувати на статус цінних.

Ліквідність - це здатність цінних паперів бути швидко проданими, перетворитися на грошові кошти (в готівковій або безготівковій формі) без істотних втрат для утримувача. Якщо ринок відмовляється визнати їх ліквідність, реальність виражених ними прав, то ціні папери перетворюються з товару в нічого не вартий папір.

Необхідно відрізняти ліквідність конкретного цінного паперу від:

- ліквідності фондового ринку в цілому (здатність ринку поглинати значні кількості цінних паперів при незначних коливаннях курсової вартості і низьких витратах на реалізацію).

- ліквідності підприємства, банку, інвестиційного інституту (ступінь ліквідності, готовності перетворення в грошові кошти активів підприємства з метою виконання зобов'язань).

Ризикованість - можливість втрат, пов'язаних з інвестиціями в цінні папери.

Обов'язковість виконання. - Законодавство не допускає відмову від виконання зобов'язання, вираженого цінним папером, якщо тільки не буде доведено, що цінний папір отримано неправомірним шляхом.

Існують десятки різновидів цінних паперів. Вони відрізняються закріпленими в них правами і зобов'язаннями інвестора і емітента.

Різні типи цінних паперів можуть мати свої особливості бухгалтерського обліку:

* за їх різним зв'язком із статутним фондом;

* за відображенням різниці між номінальною вартістю цінних паперів і їх продажною ціною;

* по нарахуванню доходів і т. ін.

Всі цінні папери можна поділити на дві групи - грошові і капітальні.

Грошові цінні папери оформлюють запозичення грошей - це боргові цінні папери. До них відносяться векселі, депозитні і ощадні сертифікати й інші. Дохід по цих цінних паперах носить разовий характер, який отримують або за рахунок покупки їх за ціною, нижчою за номінальну вартість, або за рахунок отримання відсотків при їх погашенні. Грошові цінні папери, як правило є короткостроковими (з терміном погашення менше одного року).

Капітальні цінні папери випускається з метою утворення або збільшення капіталу (фондів) підприємства, необхідного для розвитку виробництва. Капітальні цінні папери поділяються на пайові і боргові.

До пайових цінних паперів відносяться всі види акцій, а також інвестиційні сертифікати.

Інвестиційний сертифікат підтверджує частку участі в інвестиційному фонді і дає право на отримання певного доходу від цінних паперів, що складає цей інвестиційний фон.

Акція - це безстроковий цінний папір, що свідчить про внесок в майно акціонерного товариства (АТ) і дає право на отримання частини доходу АТ, що підлягає розподілу у вигляді дивідендів, а також на участь в управлінні товариством.

Розрізняють привілейовані і прості акції.

Від звичайної акції привілейована відрізняється тим, що сума дивідендів по ній фіксована, наперед обумовлена і складає певний відсоток від номінальної вартості акції (не залежить від поточного прибутку підприємства). Величина дивіденду по звичайних акціях не фіксована, вона залежить від отриманого прибутку і рішення збору акціонерів по виділенню частки засобів на виплату дивідендів.

До боргових цінних паперів відносяться всі види облігацій, заставні, депозитні і ощадні сертифікати. Боргові цінні папери засвідчують відносини позики. Вони можуть бути як короткостроковими (з терміном погашення менше одного року), так і довгостроковими (з терміном погашення більше одного року). Після закінчення певного терміну позичальник повинен повернути зазначену на облігації суму. Дохід по цих цінних паперах може бути як регулярним (коли певні відсотки від номінальної вартості цінних паперів виплачуються регулярно в певні терміни протягом всього періоду позики), так і разовим (одержуваним у момент погашення облігації за рахунок різниці між покупкою і номінальною вартістю), але у будь-якому випадку дохід є фіксованим і гарантованим.

Облігації можуть випускатися державою, а також приватними компаніями з метою залучення позичкового капіталу. Випускаються вони звичайно під заставу певного майна. Облігації, забезпечені заставою, дають їх утримувачам додаткову гарантію по втраті своїх коштів, оскільки застава дає право утримувачу облігацій продавати закладене майно у випадку, якщо підприємство не в змозі здійснити належні платежі. Проте існують і беззакладні облігації, боргові зобов'язання, засновані лише на довір'ї до кредитоспроможності підприємства, але не забезпечені будь-яким майном. Випускають такі облігації підприємства із стійким фінансовим станом.

Депозитний або ощадний сертифікат - це письмове свідоцтво банку - емітента про внесок грошових коштів, що засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого терміну суми внеску і відсотків по ньому. Депозитні сертифікати видаються юридичним особам, ощадні - фізичним.

Всі цінні папери поділяються на іменні і не іменні (на пред'явника). Рух кожного іменного цінного паперу, будь-які операції з ним строго фіксуються в книзі реєстрації, яка ведеться емітентом.

Вексель - це різновид письмового боргового зобов'язання векселедавця безумовно сплатити у визначеному місці суму грошей, вказану у векселі, власнику векселя (векселедержателю) при настанні терміну виконання зобов'язання (платежу) або по його пред'явленню.

Існує також цілий ряд вторинних цінних паперів, що закріплюють права і обов'язки емітента і інвестора по здійсненню певних операцій з цінними паперами. До таких цінних паперів відносяться опціони, ф'ючерси, ордери і ін.

Опціон - це короткостроковий цінний папір, що дає право його власнику купити або продати інший цінний папір протягом певного періоду за певною ціною контрагенту, який за грошову премію приймає на себе зобов'язання реалізувати це право.

Фінансові ф'ючерси - стандартні короткострокові контракти на купівлю продаж визначеного цінного паперу за певною ціною на певну майбутню дату. Якщо власник опціону може відмовитися від реалізації свого права, втративши при цьому грошову премію, яку він виплатив контрагенту, то ф'ючерсна операція є обов'язковою для подальшого виконання.

Варіанти - це цінні папери, які виражають пільгове право на покупку акцій емітента (частіше всього звичайних акцій) протягом певного (звичайно декілька років) періоду за певною ціною.

Основна мета діяльності банків на ринку цінних паперів наступна:

- залучення додаткових грошових ресурсів для традиційної розрахункової і кредитної діяльності на основі емісії цінних паперів;

- отримання прибутку від власних інвестицій в цінні папери за рахунок виплачуваних банку відсотків і дивідендів і зростання курсової вартості цінних паперів;

- отримання прибутку від надання клієнтам послуг з операцій з цінними паперами;

- розширення сфери впливу банку і залучення нової клієнтури за рахунок участі в капіталах підприємств і організацій, установи підконтрольних фінансових структур;

- доступ до дефіцитних ресурсів через цінні папери, які дають таке право і власником яких є банк; підтримка необхідного запасу ліквідності.

Що стосується конкретних видів операцій, то їх вибір залежить від типу політики на ринку цінних паперів, яку вибирає для себе банк.

2. ОЗНАКИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

цінний папір державний регулювання

У ч. 1 ст. 194 ЦК України та абз. 2 ч. 1 ст. 163 ГК України міститься легальне визначення цінного папера з якого випливає, що для будь-якого цінного папера характерними є такі ознаки:

- цінним папером є документ;

- документ має бути встановленої форми;

- документ має містити відповідні реквізити;

- документ має посвідчувати грошове або інше майнове право яке визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником;

- документ передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску;

- документ передбачає можливість передачі прав, що випливають з нього, іншим особам.

Від дня набрання чинності ЦК України та ГК України втрачає чинність визначення цінного папера, дане в Законі України "Про цінні папери і фондову біржу".

Перша та друга ознаки цінних паперів пов'язані між собою. Тому охарактеризуємо їх разом: а) цінним папером є документ; б) документ має бути встановленої форми. Виходячи з теорії цінних паперів та законодавчого визначення цінних паперів будь-який цінний папір являє собою “документ”, себто - письмовий акт, спроможний служити доказом наявності правовідносин, що мають певні правові наслідки. Саме ця теза вказує на потребу встановлення її істинності, оскільки останнім часом посилилася тенденція до більш широкого використання так званих “бездокументарних” цінних паперів замість “документарних”.

Третьою ознакою цінних паперів є та, що документ, який є цінним папером, має містити відповідні реквізити. Ця вимога конкретизується у понятті “вимоги до цінного паперу”, які встановлені ст. 196 ЦК України. В основу цієї статті покладено ст. 191 Модельного ЦК для країн СНД, що слід враховувати при зовнішньоекономічній діяльності, оскільки аналогічна стаття може міститися і в ЦК інших держав СНД. У ст. 196 ЦК України законодавець чітко розрізняє: а) реквізити цінних паперів; б) вимоги щодо форми цінного паперу; в) інші необхідні вимоги. При чому, вказані вимоги повинні бути встановлені тільки в нормативно-правових актах, які мають юридичну силу закону.

Четвертою ознакою цінних паперів є та, що документ, який має статус цінного папера, “посвідчує грошове або інше майнове право яке визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником”. Тобто, цінні папери набувають певну цінність завдяки правам, що закріплені документом. Цінний папір сам по собі не має цінності і стає цінним лише завдяки тому праву, виразом якого він є. Саме дуалістична природа цінних паперів породжує постійну суперечку між юристами з приводу відповіді на питання: Цінний папір - річ чи сукупність прав?

П'ятою ознакою цінних паперів є та, що документ, який має статус цінного паперу, передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску (видачі). Загальні вимоги до виконання зобов'язань за цінним папером прописано у ст. 198 ЦК України. В основу коментованої статті покладено статтю 193 Модельного ЦК для країн СНД, що слід враховувати при зовнішньоекономічній діяльності, оскільки аналогічна стаття може міститися і в ЦК інших держав СНД.

Шостою ознакою цінних паперів є їх оборотоздатність. Згідно визначення цінного паперу за ст. 194 ЦК України та ст. 163 ГК України цінний папір, як документ, передбачає можливість передачі прав, що закріплені цим документом, іншим особам. У зв'язку з цим, не є цінними паперами ті документи, які до дня набрання чинності ЦК України вважалися цінними паперами, однак не передбачали можливість передачі прав за цінним папером іншим особам. Мова не йде про відміну існуючих інструментів ринку. Ці інструменти продовжують залишатися законними об'єктами цивільних прав, якщо відповідають вимогам ст. 177 “Види об'єктів цивільних прав” та ст. 178 “Оборотоздатність об'єктів цивільних прав” ЦК України, або стають документами, які підтверджують існування певних юридичних фактів. Однак, ці документи втрачають статус цінного паперу.

В якості сьомої ознаки цінних паперів висувається теза, що для здійснення вміщеного в цінному папері права необхідне його пред'явлення. В основу ст. 194 ЦК України покладено ч. 1 ст. 180 Модельного ЦК для країн СНД, що слід враховувати при зовнішньоекономічній діяльності, оскільки аналогічна стаття може міститися і в ЦК інших держав СНД. Вказана стаття Модельного ЦК для країн СНД містить цю ознаку у визначенні цінного паперу. Міститься вона і у визначенні цінних паперів за ЦК Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Узбекистан. Пред`явлення цінного паперу для здійснення вміщеного в ньому майнового права в теорії цінних паперів є визначальним для віднесення будь-якого документу до розряду цінних паперів. Ця ознака на перший погляд здається спірною з появою “бездокументарної” форми існування цінного паперу.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

1. Інвестиції в цінні папери шляхом їх купівлі по дорученню (від імені і за рахунок клієнта на основі договору комісії або договору отримання).

2. Продаж цінних паперів по дорученню (на основі договору комісії або договору доручення).

3. Інвестиції в цінні папери за власний рахунок.

4. Продаж власних цінних паперів.

5. Емісія власних цінних паперів - при випуску цінних паперів з реєстрацією проспекту емісії: прийняття емітентом рішення про випуск; підготовка проспекту емісії і інших документів; реєстрація випуску цінних паперів і проспекту емісії; видання проспекту емісії і публікація повідомлення в засобах масової інформації про випуск; відкриття накопичувального рахунку; розповсюдження цінних паперів; реєстрація підсумків випуску; публікація підсумків випуску.

6. Інформаційне, методичне, правове, аналітичне і консультаційне обслуговування, послуги з супроводу операцій з цінних паперів - аналіз ринку цінних паперів: аналіз можливості здійснення конкретних операцій; вивчення і прогнозування кон'юнктури; консультування по застосуванню законодавства; організація і супровід допуску цінних паперів на біржу; розробка методичної, нормативної документації по операціях з цінних паперів, відповідних правил і процедур діяльності;

7. Посередництво в організації випуску і первинному розміщенні цінних паперів - розробка документації і умов випуску; попередня оцінка паперів; здійснення реклами; гарантування придбання паперів; створення групи підписки; підбір інвесторів; первинне розповсюдження паперів; авансування емітента до надходження засобів за продані цінних паперів; складання звітності про випуск; публікація підсумків підписки і т.д.

8. Розрахунки по цінних паперів по дорученню.

9. Перереєстрація цінних паперів на умовне ім'я - підписання власником сертифікату або складання додатку до сертифікату - акційного або облігаційного повноваження; відправка документів реєстратору; перереєстрація цінних паперів на ім'я умовного власника - розпорядника траста.

10. Зберігання, перевезення і пересилка цінних паперів по дорученню - Зберігання цінних паперів і сертифікатів може здійснюватися як у власному сховищі трастового управління банку, так і в спеціалізованому депозитарії.

11. Повернення (часткове або повне) відзивних облігацій або привілейованих акцій у разі їх відкликання емітентом до терміну погашення - отримання повідомлення від агента по трансферту про відкликання цінних паперів (по облігаціях на пред'явника - на основі оголошення у пресі); вилучення сертифікатів цінних паперів зі сховища трастового управління або повідомлення депозитарію.

12. Погашення цінних паперів при настанні терміну - на прикладі траста: повідомлення адміністратором рахунку операційного відділу; вилучення сертифікатів цінних паперів зі сховища трастового управління (або повідомлення депозитарію); відправлення сертифікатів агенту по платежах; отримання платежу на трастовий рахунок

13. Безвідплатна поставка цінних паперів на рахунок і безвідплатна їх передача (у разі дарування, відкриття, закриття трастового рахунку, передачі цінних паперів в порядку спадкоємства, здійснення платежу цінних паперів при внеску засобів до статутних фондів, задоволенні вимог кредиторів і т.д.).

14. Виплата дивідендів акціями (трастові послуги, по дорученню, як платіжний агент). На прикладі траста: отримання повідомлення і сертифікату цінних паперів від агента емітента по платежах; контроль адміністратором рахунку документів і передача їх в операційний відділ; повідомлення власника цінних паперів; передача акцій в сховище трастового управління (депозитарію).

15. Спліт акцій (збільшення кількості або укрупнення їх номіналу без зміни величини акціонерного капіталу).

16. Конвертація привілейованих акцій і облігацій в прості акції (трастові послуги, по дорученню і т.д.). На прикладі траста: списання обмінюваних облігацій і акцій з трастового рахунку в порядку, передбаченому для безвідплатної передачі (п.13); зарахування простих акцій після обміну на трастовий рахунок в порядку, передбаченому для безвідплатної поставки цінних паперів.

17. Використання прав покупки і варіантів: списання прав покупки і варіантів з трастового рахунку в порядку, передбаченому для безвідплатної передачі; зарахування простих акцій, придбаних в результаті використвання вказаних прав, в порядку, передбаченому для покупки цінних паперів.

18. Заміна цінних паперів при їх псуванні, крадіжці, втраті і т.д. (включаючи юридичні, документарні і організаційні процедури, пов'язані із заміною).

19. Заміна цінних паперів при зміні назви АТ (в порядку трастової послуги, по дорученню, як агент емітента). На прикладі траста: списання замінюваних цінних паперів з трастового рахунку в порядку, передбаченому для безвідплатної передачі (п.13); зарахування цінних паперів після заміни на трастовий рахунок в порядку, передбаченому для безвідплатної поставки цінних паперів (п.13);

20. Обмін цінних паперів при розділенні компанії (проведення операцій, пов'язаних з обміном, в порядку трастової послуги або за дорученням клієнтів - власників паперів, або як агент емітента).

21. Обмін цінних паперів між акціонерними товариствами (частками участі), обмін на акції інвестиційних фундацій в процесі приватизації.

22. Реалізація тендерної пропозиції (публічна пропозиція про придбання контрольної участі в АТ шляхом покупки його акцій на встановлену дату за певною ціною, часто вище ринкової; пропозиція викупу АТ своїх акцій). Здійснюється в порядку, вказаному в п.1,2. Банк - розпорядник траста (або банк - фінансовий брокер) несе відповідальність перед власником ЦП за упущену вигоду.

23. Виділення з компанії структурного підрозділу і створення на його базі нового АТ. Акціонери базової компанії одержують акції нового АТ в тій пропорції, в якій вони володіли акціями материнського товариства. Зарахування на трастовий рахунок клієнта акцій нової компанії відбувається в порядку, вказаному в п.13.

24. Передача банку - розпоряднику траста повноважень по голосуванню, реалізація вказаних повноважень: передача власникам цінних паперів, що знаходяться в трасті проекту довіреності для заповнення; отримання акціонерним товариством (його агентом) заповнених доручень або інструкцій, або розпорядник траста одержує обмежене право голосу або взагалі не одержує його.

25. Інкасація платежів по цінних паперів (дивідендів, відсотків і т.п.), виплати позитивних курсових різниць, що виникають при продажу акцій інвестиційних фундацій, здійснення інших платежів.

26. Реінвестування дивідендів, а також доходів, одержаних від приросту курсової вартості, інші форми використання доходу від цінних паперів (зарахування на певні рахунки, виробництво певних витрат), створення і використання резервів проти можливих втрат.

27. Розміщення цінних паперів під заставу і посередництво в цьому: пошук заставодержателя; документальне оформлення і реєстрація застави; реалізація застави при невиконанні зобов'язань; отримання позик під цінні папери і розміщення позикових грошових коштів.

28. Надання і отримання позик цінними паперами.

29. Отримання і надання гарантій по операціях з цінними паперами, що знаходиться в портфелі, посередництво в отриманні гарантій.

30. Посередництво при страхуванні ризиків, пов'язаних з цінними паперами і операціями з ними.

31. Ведення бухгалтерського обліку і складання звітності по операціях з цінними паперами, внутрішній контроль і аудит операцій з ними, податкові розрахунки і здійснення податкових платежів.

32. Виконання адміністративних робіт по управлінню портфелем цінних паперів: ведення управлінської документації; підтримка інформаційних систем; надання користувачам даних про досконалі операції; організація процедури; робота з персоналом і т.д.

33. Агреговане управління портфелем цінних паперів. Реалізується через операції і механізми, вказані в п. 1-29.

34. Виконання визначених законом процедур правової фіксації факту неплатежу по боргових цінних паперах, подальше стягнення невиконаних зобов'язань, включаючи реалізацію застави, вексельний протест.

35. Операції з вексельним і чековим портфелем: інкасування векселів і чеків; акцептування і виробництво вексельних платежів; авалювання векселів і чеків.

36. Виконання функцій реєстратора цінних паперів: поіменний облік акціонерів, ведення реєстру утримувачів цінних паперів; направлення сертифікатів на цінні папери при зміні власника, ведення кореспонденції, пов'язаної із заміною; направлення інформації акціонерам про діяльність АТ.

37. Виконання функцій агента з платежів і обміну цінних паперів: виплата дивідендів, відсотків, робота з купонами по облігаціях на пред'явника; погашення боргових цінних паперів при настанні терміну їх погашення, при достроковому відкликанні; проведення обмінних операцій; обмін конвертованих цінних паперів.

38. Виконання функцій довіреної особи по облігаційній позиці: контроль законності умов позики; підготовка документації до випуску, включаючи сертифікати облігацій; здійснення розрахунків по придбанню облігацій і їх документальне оформлення; контроль за своєчасністю платежів по позиці; виконання юридичних процедур, пов'язаних з платежами по облігаціях і т.д.

39. Секьюритизація боргів (по позиках, лізингу і т.п.). Рефінансування боргу шляхом його перетворення в портфель стандартизованих боргових зобов'язань, що продаються інвесторам.

40. Страхування фінансових ризиків по кредитно-депозитних операціях. Використання виробничих ЦП для різних стратегій хеджування ризиків, що виникають в кредитно-депозитній діяльності.

4. ЕТАПИ ЗДІЙСНЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

Операції з цінними паперами здійснюються в наступній послідовності: укладення угод; звірка параметрів укладеної угоди; кліринг; виконання угоди. Коротко зупинимося на змісті кожного етапу.

Укладення угод - це фактично укладення договору про операцію. Договір може укладатися безпосередньо між інвесторами, проте частіше за все це робиться за участю посередників - професіоналів РЦП.

Різні типи операцій з цінними паперами розрізняються між собою в основному за способом, місцем і порядком укладення відповідного договору. Різна техніка укладення договору на біржовому і позабіржовому ринках. Підсумком даного етапу є складання кожним з учасників своїх внутрішніх облікових документів, що відображають факт результату операції (договори) і її основні параметри.

Звірка. На цьому етапі учасники мають нагоду врегулювати всі випадкові розбіжності в розумінні суті і предмету укладеної угоди. Для цього сторони оформляють спеціальні звірочні документи, в яких конкретизуються всі істотні параметри операції, обмінюються ними, звіряють свої облікові документи зі звірочними документами, отриманими від контрагентів. Якщо розбіжностей немає, то звірка вважається успішною. У ряді торгових систем від звірки як спеціальної процедури відмовляються. За цим ховається повна упевненість сторін в тому, що зрозуміли один одного правильно.

Кліринг. Тут це цілий комплекс наступних процедур: аналіз підсумкових звірочних документів на автентичність і правильність оформлення; обчислення сум грошей, які підлягають переказу, і кількості ЦП, які повинні бути поставлені за підсумками операції (визначення і обчислення взаємних вимог і зобов'язань учасників операції, у тому числі нерідко із застосуванням взаєморозрахунків); оформлення розрахункових документів.

Виконання - останній етап операції - здійснення грошового платежу і поставка відповідних цінних паперів.

Що стосується поставки паперів, то вона можлива двома способами - шляхом передачі сертифікатів цінних паперів з рук колишнього власника в руки нового власника і шляхом переказу цих паперів з рахунку відповідального зберігання колишнього власника на аналогічний рахунок нового власника в депозитарії.

ВИСНОВОК

Однією з найважливіших проблем становлення економіки України є формування ринку цінних паперів.

Із вступом в дію нових Цивільного та Господарського кодексів з 1.01.2004р. було здійснено більш конкретне регулювання питання цінних паперів та фондового ринку.

Велика кількість цінних паперів робить необхідною як для теорії, так і для практики, їх класифікацію з метою повного визначення їх правової природи. Існує декілька видів класифікації цінних паперів. Вони можуть проводитися за різними критеріями, наприклад, за організаційно-правовою формою емітента, за змістом закріплюваних ними прав, відносно отримуваного доходу, за строком існування та місцем функціонування, за способом передачі прав, за визначенням правомочної особи тощо.

Класифікація цінних паперів має проводитися в залежності від мети, яку необхідно досягнути цим поділом. Поділ цінних паперів в юридичному аспекті повинен полегшувати вирішення питань, які стосуються змісту прав за цінними паперами, реалізації цих прав та визначенні моменту переходу прав за цінними паперами.

Размещено на Аllbеst.ru