Аспекти аналізу прибутковості комерційного банку

Збитки банку по підсумкам діяльності за рік покриваються за рахунок резервного фонду, а при його недостатності - за рахунок зменшення капіталу.[244 c. 145]. При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або Національним банком України вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування : збереження, реорганізація або ліквідація.

2.2 Аналіз доходів і витрат АТ Індекс-банку

Фінансовий стан банку характеризується такими показниками, як доходи, витрати, прибуток (збиток) - різниця між доходами і витратами, чистий прибуток - після сплати податку. З метою виявлення резервів зростання прибутковості банківської діяльності як джерела формування банківського капіталу, що забезпечує стабільність фінансового стану банку, здійснюється комплексний аналіз його доходів і витрат.

Розрахунок та аналіз доходів та витрат банку логічно було б розпочати з аналізу його балансу, а точніше з аналізу процентних активів та процентних пасивів. Метою такого аналізу є, з одного боку оцінка раціональності фактичної структури активів і пасивів з точки зору забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншої визначення шляхів її оптимізації і узагальнюючої оцінки, прогнозу майбутніх результатів діяльності і фінансового потенціалу банку.[32 c. 325]

Протягом 2006 року валюта балансу виросла на 50,3 млн. грн. (або 51%), проте протягом 2007 року - навпаки знизилася на 26,8 млн. грн. (або на 18% порівняно з рівнем 2006 року), а протягом 2008 року зросла на 11,1 млн. грн.. (або на 9% порівняно з 2007 роком).

Збільшення суми активу балансу банку в 2006 році відбулося внаслідок зростання кредитів, наданих клієнтам, та коштам, розміщених в інших банках. При загальних темпах росту активів в 2006 році на 51% темпи високоліквідних активів (готівкових коштів, коштів на коррахунках в НБУ, коштів на кореспондентських і депозитних рахунках, відкритих в інших банках) та кредитного портфелю складають відповідно 59,8% та 40,5%. Це означає, що протягом 2006 року банк розширював кредитну діяльність, одночасно турбувався про свою ліквідність та надійність. У 2007 році ситуація дещо змінилася: при зниженні валюти балансу кредитний портфель виріс в незначній мірі (на 5,8 млн. грн.); кошти, розміщені в інших банках, знизилися на 34 млн. грн. (або на 93% по відношенню до рівня 2006 року). Це було наслідками політичної кризи в кінці 2006 року. Під час кризи в результаті вилучення значної кількості строкових коштів населенням як з банківської системи в цілому, так і в “Індекс-банк” та відповідного обмеження обсягів кредитування привели до такого скорочення активів банку. Це негативно вплинуло в тому числі і на рівень доходів банку. Проте протягом 2008 року валюта балансу зросла на 11,1 млн. грн.. (або 9,04%), але кредитний портфель теж зріс у незначній мірі на 8,1 млн. грн. Кошти в інших банках залишились незмінними, тобто на нульовому рівні. Отже в 2008 році політична ситуація стабілізувалася, що позитивно вплинуло і на ефективність діяльності банку.

Пасив банку в основному складається із коштів клієнтів - їх частка зростала протягом 2007-2009 р.р. Необхідно відмітити збільшення капіталу банку у 2007 році на 6,2 млн. грн. (сплачено - 3,15 млн. грн.), а в 2008 році на 6,9 млн. грн. Кошти банків протягом 2007 року скоротилися на 36 млн. грн. і дорівнювали нулю на 01.01.2008р. та протягом 2008 року (ситуація аналогічна скороченню коштів “Індекс-банк” в інших банках у 2007 році). Це знову ж таки пояснюється наслідками політичної кризи. Під час кризи в результаті вилучення значної кількості строкових коштів населенням як з банківської системи в цілому, так і в “Індекс-банк” та відповідного обмеження обсягів кредитування привели до такого скорочення активів банку. Це негативно вплинуло в тому числі і на рівень доходів банку.

Баланс комерційного банку характеризує стан банку на конкретний момент. Тому перейдемо до більш конкретного аналізу діяльності банку - аналізу банківських доходів та витрат за період, що охарактеризують діяльність банку на протязі часу. У табл. приведений Зведений звіт про доходи та витрати АТ “Індекс-банк” за період з 2007 року по 2009 рік із зазначенням відхилень абсолютних та відносних від попереднього періоду.

Бачимо, що за результатами діяльності в 2007 році банком було отримано прибуток у розмірі 498 тис. грн., що на 143 тис. грн. (або 22,3%) менше порівняно з прибутком, отриманим у 2006 році. У 2006 році прибуток становив 70 тис. грн. - тобто, 14,1% рівня прибутку попереднього року.В 2007 році прибуток збільшився і становив 102 тис. грн.., що на 32 тис. грн.. більше ніж в 2006 році (або 45%).

Таблиця Звіт про доходи та витрати АТ “Індекс-банк” за чотири роки, тис. грн.

Статті звіту	2006	2007	Відхилення	2008	Відхилення	2009	Відхилення
			абсолютне	відносне		абсолютне	відносне		абсолютне	відносне
Процентні доходи	16 029	15 766	-263	-1,60	15 098	-668	-4,20	15 232	134	0,9
Процентні витрати	8 842	9 448	606	6,90	11 852	2 404	25,40	9 920	-1932	-16,0
Чистий процентний доход	7 187	6 318	-869	-12,10	3 246	-3 072	-48,60	5 312	2066	63,60
Комісійні доходи	2 578	3 294	716	27,80	3 764	470	14,30	3 815	51	1,4
Комісійні витрати	203	167	-36	-17,70	149	-18	-10,80	154	5	3,4
Чистий комісійний доход	2 375	3 127	752	31,70	3 615	488	15,60	3 661	46	1,3
Доход у вигляді дивідендів	91	20	-71	-78,00	44	24	120,00	30	-14	-31,8
Чистий торгівельний дохід	593	556	-37	-6,20	818	262	47,10	835	17	2,08
Прибуток від інвестиційних цінних паперів	-39	0	39	-100,00	0	0	-	0	0	0
Прибуток від інвестицій в асоційовані та дочірні компанії	2	3	1	50,00	0	-3	-100,00	0	0	0
Інші доходи	72	171	99	137,50	824	653	381,90	943	119	14,4
Операційний дохід	9 095	10 195	1 100	12,10	8 547	-1 648	-16,20	10 781	2234	26,10
Загальні адміністративні витрати	2 635	3 167	532	20,20	4 215	1 048	33,10	4 311	96	2,28
Витрати на утримання персоналу	2 024	2 081	57	2,80	2 668	587	28,20	2 315	-353	-13,2
Інші витрати	3 184	2 641	-543	-17,10	2 134	-507	-19,20	2 021	-113	-5,6
Прибуток від операцій	1 252	2 306	1 054	84,20	-470	-2 776	-120,40	2134	2604	554,0
Чисті витрати на формування резервів	-336	-1 266	-930	276,80	1 346	2 612	-206,30	1 345	-1	-0,1
Прибуток до оподаткування	916	1 040	124	13,50	876	-164	-15,80	789	-87	9,9
Витрати на податок на прибуток	275	542	267	97,10	806	264	48,70	687	-119	-14,8
Прибуток після оподаткування	641	498	-143	-22,30	70	-428	-85,90	102	32	45,7
Непередбачені доходи/витрати	0	0	0	-	0	0	-	0	0	0
Чистий прибуток банку	641	498	-143	-22,30	70	-428	-85,90	102	32	45,7

Розглянемо причини коливання прибутку АТ “Індекс-банку” на основі аналізу структури та величини доходів і витрат банку. На рисунку представлена структура операційних доходів банку у 2006-2009 роках, на рис.- структура витрат банку.

Рис. Структура операційних доходів “Індекс-банку” 2006-2009 р.

Рис. Структура витрат “Індекс-банку” у 2006-2009 роках

Необхідно зазначити, що доходи банку протягом періоду, що аналізується, збільшилися на 1,2 млн. грн. Основну частину доходів банку становлять процентні доходи (за результатами 2006 року їх величина становить 74% у загальних доходах банку, з них: близько 96% - проценти за кредитами та авансами клієнтам, 4% - процентний доход за коштами, розміщених в інших банках). Основними причинами зниження процентного доходу АТ “Індекс-банку” в 2009 році в порівнянні з 2006 роком були:

Зниження середньої ставки за наданими кредитами, в основному, в результаті загострення конкуренції на ринку банківських послуг. Крім того, на зниження середньої ставки вплинуло проведення акцій по кредитуванню фізичних осіб за зниженою процентною ставкою - при цьому недоотриманий процентний доход компенсувався комісійним доходом (як за рахунок позичальників, так і за рахунок фірм-продавців товарів).

В 2006 році було нараховано 750 тис. грн. доходів, які в подальшому були визнані сумнівними та за якими в 2006 році було сформовано резерв в повному обсязі (100%).

Основною причиною збільшення загальних доходів стало підвищення комісійних доходів за рахунок розширення мережі відділень банку. В 2009 році картина дещо змінилася, загальна сума доходів банку зросла на 0,1 млн. грн. (або 0,9%). Процентні доходи так само складають основну частину доходів банку (за результатами 2009 р. їх величина майже не змінилася і становить 73%. Загальне збільшення доходів супроводжувалося зростанням усіх його складових за винятком доходу у вигляді дивідендів, частка яких зменшилася з 0,2% до 0,1%.

Щодо витрат банку то основну частину витрат банку складають процентні витрати (51% загальних витрат банку в 2008 році, 47% в 2009 році), з яких 90,7% - проценти за коштами, отриманими від клієнтів. Протягом періоду, що аналізується, відбувся ріст процентних витрат на 1 млн. грн. (або 12,2% порівняно з 2005 роком); зростання загальних адміністративних витрат - на 1,7 млн. грн. (або 63%).

Зменшення величини прибутку у 2008-2009 роках порівняно з 2006-2007 роками було обумовлено також такими чинниками: 1) У 2006 та 2008 роках відбувалося зменшення величини сформованих резервів відповідно на 0,3 млн. грн. у 2006 році та 1,3 млн. грн. у 2008 році. Отже, фактично отриманий прибуток був результатом зменшення резервів. 2) Протягом 2007-2008 років навпаки було сформовано резерви у розмірі 1,3 млн. грн., що зменшило чистий прибуток банку до 70 тис. грн. - 2007 року та 102 тис. грн.. в 2008 році.

При аналізі витрат комерційного банку розраховуються показники, які характеризують стабільність діяльності банку: це коефіцієнт дієздатності банку, який визначається співвідношенням витрат і доходів банку (оптимальне значення цього показника не повинно перевищувати 0,95, тобто сума витрат банку не повинна перевищувати 95% від його доходів), та коефіцієнт режиму економії витрат банку, який визначається як співвідношення темпів збільшення витрат і темпів зростання доходів. Загальну оцінку динаміки видатків дамо за допомогою розрахунку, наведеного в таблиці.

Таблиця Загальна оцінка динаміки видатків АТ “Індекс-банк”

Показники	2006 рік	2007 рік	Темп зростання, %	2008 рік	Темп зростання, %	2009 рік	Темп зростання, %
Видатки банку, тис. грн.	16 827	16 780	99,7%	23 170	138,1%	20753	89,6%
Доходи банку, тис. грн.	19 326	19 810	102,5%	20 548	103,7%	20855	101,5%
Видатки на 1 грн. доходів (коефіцієнт дієздатності)	0,87	0,85	97,3%	1,13	133,1%	0,99	87,6%
Коефіцієнт режиму економії коштів	х	х	1,0 раз	х	1,3 рази	х	0,9 рази

Таким чином, за табл. можна зробити висновок про те, що коефіцієнт дієздатності банку знизився (нормативне значення 0,95) з 0,87 у 2006 році до 0,99 у 2009 році, що свідчить про погіршення дієздатності банку, тобто банк стає збитковим. Темпи зростання видатків (138,1%) значно випереджають темпи зростання доходів (103,7%) у 2007 році порівняно з 2006 роком, а темпи зростання видатків на 1 грн. доходів склали 133,1%. Ці дані свідчать про недотримання банком режиму економії коштів, що витрачаються, - коефіцієнт режиму економії перевищив одиницю і склав 1,3.

В 2008 році темпи зростання видатків (89,6%) дещо знизилися відносно темпів зростання доходів (101,5%) порівняно з 2007 роком, а темпи зростання видаткві на 1 грн. доходів склали 87,6 %. Це свідчить про покращення банком режиму економії коштів, що витрачаються (порівняно з 2007 роком коефіцієнт знизився і склав 0,9 %)

Вимірювання ефективності діяльності банку проводять за допомогою системи показників. Комерційний банк є фінансовим посередником. Купуючи ресурси за однією ціною і одночасно надаючи кредити за іншою, вищою ціною, він отримує грошову різницю. Ця позитивна різниця необхідна йому для покриття втрат за позичками, фінансового “тягаря”, сплати податків і виплати дивідендів. Загалом отримані чисті надходження й складають цю різницю як плату за фінансове посередництво у банківському бізнесі. [46 c. 214]

Отже, значення аналізу доходів і витрат комерційного банку полягає в ефективному управлінні його дохідністю, тобто у виявленні резервів зростання прибутковості банківської діяльності та формування пропозицій щодо використання виявлених резервів. Тобто, іншими словами, для зростання дохідності банку необхідно безперервно здійснювати аналіз доходів і витрат, який розкриває причини їх змін та дає змогу виявити резерви зростання прибутковості банківської діяльності, для збільшення якої необхідно: 1) Підвищувати процентні доходи, оптимально керуючи кредитним портфелем; 2) Збільшувати частку дохідних активів в обсязі загальних активів банку; 3) Забезпечувати зростання непроцентних доходів.

2.3 Оцінка ефективності роботи АТ Індекс-банку

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення послуг, що надаються.

Утворення прибутку комерційного банку є наслідком впливу різноманітних факторів.[78 c. 10]

Фактори, під впливом яких формується прибуток, не обмежується доходами і витратами. Дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування є:

1) обсяг капіталу банку;

2) рівень ефективності використання активів банку;

3) мультиплікативний ефект капіталу;

4) рентабельність доходу.

У табл. представлений розрахунок впливу факторів на зміну прибутку до оподаткування.

Таблиця Вплив факторів на зміну прибутку до оподаткування

Показники	2008р.	2009р	Абсолютне відхилення
			усього	У тому числі внаслідок впливу
				Капіта-лу	Дохід-ності активів	Мульти-плікатора капіталу	Рентабельності доходу
Показники фінансової звітності
Прибуток до оподаткування, тис. грн.	876	789	-87	206,5	-721,2	-118,5	-104,3
1	2	3	4	5	6	7	8
Дохід, тис. грн.	20548	20855	307	х	х	х	Х
Сукупні активи, тис. грн.	122320	133376	11056	х	х	х	х
Балансовий капітал, тис. грн..	38268	47293	9025	х	х	х	Х
Розрахункові показники
Дохідність активів	0,1680	0,1564	-0,112	х	х	х	х
Мультиплікатор капіталу	3,1964	2,8202	-0,376	х	х	х	х
Рентабельність доходу	0,0426	0,0378	-0,005	х	х	х	х

Як видно з табл найбільший приріст прибутку (206,5 тис. грн..) отримано внаслідок збільшення капіталу. Зміна дохідності активів, мультиплікатора капіталу та рентабельності доходу призвела до зменшення прибутку на 712,2 тис. грн., 118,5 тис. грн. та 104,3 тис. грн. відповідно. Тобто останні три фактори негативно вплинули на зміну прибутку до оподаткування.[18 c. 74]

Оцінка ефективності банківської діяльності є одним із найважливіших завдань аналізу . Показники ефективності розраховуються за результатами діяльності банку. У табл. 3.2 представлений розрахунок основних показників ефективності діяльності АТ “Індекс-банк” за результатами роботи у 2006 та 2008 роках.

Таблиця Основні показники ефективності діяльності АТ “Індекс-банк”

Дані для розрахунку показників, тис. грн..
№ п/п	Показники	01.01.2007р	01.01.2008р	01.01.2009р.
1	2	3	4	5
1	Підпроцентні активи	162 913	108 654	106252
2	Підпроцентні пасиви	90 140	82 353	79426
3	Загальні активи	149 083	122 320	133376
4	Процентні доходи	15 766	15 098	15232
5	Процентні витрати	9 448	11 852	9920
1	2	3	4	5
6	Чистий процентний доход	6 318	3 246	5312
7	Комісійні доходи	3 294	3 764	3815
8	Комісійні витрати	167	149	154
9	Чистий комісійний доход	3 127	3 615	3661
10	Інший операційний доход	3 939	4 764	4983
11	Загальні адміністративні витрати + витрати на персонал	5 248	6883	6626
12	Прибуток	498	70	102
13	Капітал	35 049	38 268	47293
Показники ефективності діяльності банку
№ п/п	Показники	Порядок розрахунку	01.01.07р.	01.01.08р.	01.01.09р.
10	Спред	(п.4/п.1-п.5/п.2)*100%	-0,80%	-0,50%	1,9%
11	Чиста процентна маржа (до загальних активів)	(п.4 - п.5)/п.3*100%	4,24%	2,65%	3,98%
12	Чиста процентна маржа (до підпроцентних активів)	(п.4 - п.5)/п.1*100%	3,88%	2,99%	5,0%
13	Вартість процентних зобов'язань	п.5/п.2*100%	10,48%	14,39%	12,5%
14	Доходність процентних активів	п.4/п.1*100%	9,68%	13,90%	14,3%
15	Рентабельність капіталу	п.12/п.13*100%	1,42%	0,18%	0,22%
16	Рентабельність активів	п.12/п.3*100%	0,33%	0,06%	0,08%
17	Коефіцієнт ефективності діяльності банку	(п.6+п.9+п.10)/п.11	2,6	1,7	2,1

Першим із таких показників є спред. Цей коефіцієнт повинен враховувати тільки активи і пасиви, до яких застосовуються процентні ставки. Саме таким чином виключається вплив безпроцентних депозитів до запитання, капіталу і невиконаних вимог резервування на чисті отримані проценти, а звідси - і на прибуток банку. З табл. видно, що діяльність банку по розміщенню коштів 2007 та 2008 роках є неефективною на відміну від 2009 року, бо спред має негативне значення, що свідчить про перевищення процентної ставки оплати залучених коштів над процентною ставкою, отриманою за розміщення коштів. З таблиці бачимо, що доходність процентних активів на 01.01.2007р. становила 10,48%, а на 01.01.08р. доходність підвищилася до 13,9%, проте залишалася нижчою за вартість процентних зобов'язань. В 2009 році дохідність підвищилася до 14,3% і перевищила вартість процентних зобов'язань, що вплинуло позитивно на результат діяльності банку.[46 c. 5]

Чиста процентна маржа подає в чисельнику доходні активи, виходячи з припущення, що вона стосується тих доходних активів, що задіяні в процесі отримання доходу від процентів. Однак і ті активи, проценти за якими не отримуються, і пасиви, проценти за якими не сплачуються, мають значний вплив на чисту проценту маржу. Це відбувається внаслідок того, що активи, які не приносять проценти, є тягарем на доход, особливо якщо вони фінансуються за рахунок пасивів за проценти, у той час як депозити, по яких не нараховуються проценти, надходження збільшують, особливо, коли за їх рахунок фінансуються ті активи, за якими отримуються високі проценти. Результат наведеного розрахунку свідчить про те, що “Індекс-банк” має позитивну проценту маржу, а отже отримує прибуток від діяльності по розміщенню коштів. Тобто, кожна гривня активів протягом 2006 року принесла 4 коп. прибутку від процентної різниці, а протягом 2007 року - 3 коп. прибутку.[75 c. 41]

Необхідно звернути увагу на такі показники як рентабельність активів та рентабельність капіталу. Протягом 2008 року значення даних показників підвищилося: так якщо в 2007 році кожна гривня активів балансу банку принесла 6 коп. прибутку та кожна гривня капіталу банку принесла 18 коп. прибутку, то в 2008 році дані показники підвищилися відповідно до 8 коп. та 22 коп.

Серед розрахованих коефіцієнтів - коефіцієнт ефективності діяльності банку. Протягом 2008 року даний показник знизився з 2,6 до 1,7, тобто ефективність діяльності “Індекс-банк” падає, оскільки знизилися доходи банку з одночасним збільшенням загальних адміністративних витрат та витрат на персонал. Але в 2009 році він підвищився до 2,1.

Розглянемо показники ліквідності “Індекс-банку”. Ліквідність комерційного банку - це можливість та здатність банку виконувати свої зобов'язання перед клієнтами і контрагентами в періодах, що аналізуються. Банківська ліквідність залежить від багатьох чинників, що діляться на внутрішні та зовнішні. У табл. розраховано показники ліквідності для АТ “Індекс-банку”.

Таблиця Показники ліквідності АТ “Індекс-банк”

Найменування показника	Нормативне значення	На 01.01.07р.	На 01.01.08р.	На 01.01.09р.
Коефіцієнт миттєвої ліквідності	не менше 20%	173,77%	52,24%	63,15%
Коефіцієнт поточної ліквідності	не менше 40%	82,19%	60,51%	62,3%
Коефіцієнт короткострокової ліквідності	не менше 20%	60,09%	30,00%	38,0%

Протягом 2008 року відбулося зниження показників ліквідності, хоча в 2009 році вони підвищилися. Показники ліквідності відповідали нормативним, що свідчить про достатню гарантованість клієнтам-вкладникам своєчасного одержання своїх вкладів у разі екстрених випадків.

Коефіцієнт миттєвої ліквідності визначає здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (коштів у касі та на кореспондентських рахунках). На кінець 2008 року на кожну гривну зобов'язань припадало 0,52 грн. високоліквідних активів банку, а на кінець 2009 року - 0,63 грн.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначає збалансованість строків і сум ліквідних активів та зобов'язань банку (для розрахунку коефіцієнта поточної ліквідності враховувалися вимоги і зобов'язання банку з кінцевим строком погашення до 31 дня включно). На кінець 2008 року коефіцієнт поточної ліквідності “Індекс-банку” становив 60,5%, а на кінець 2009 року - 62,3%.

Коефіцієнт короткострокової ліквідності визначає здатність банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів. Так, на кінець 2007 року на кожну гривну короткострокових зобов'язань припадало 0,3 грн. його ліквідних активів, а на кінець 2009 року - 0,38 грн.

Аналіз прибутків у розрізі окремих банківських продуктів, окремих клієнтів та ринків дає змогу керівництву банку правильно сформувати стратегію розвитку та сконцентрувати ресурси на прибуткових напрямах діяльності.

Розглянемо більш детально аналіз прибутковості окремих банківських продуктів, клієнтів, ринків.

Таблиця Прибутковість окремих банківських продуктів

№ з/п	Показники	2008 рік	2009 рік	Відхилення
1	2	3	4	5
1.	Чистий процентний дохід	3246	5312	2066
1.1	Процентні витрати	11852	9920	-1932
2	Чистий комісійний дохід	3615	3661	46
2.1	Комісійні витрати	149	154	5
3	Інший операційний дохід	1686	1808	122
4	Загально адміністративні витрати, витрати на персонал та податки	7689	7313	-376
5	Чисті доходи, всього(ряд.1+ряд.2+ряд. 3	8547	10781	2234
6	Загальні адміністративні витрати, що припадають на процентні витрати (ряд.1/ряд. 5*ряд. 4)	2920,1	3603,3	683,2
6.1	Прибутковість „процентних операцій”, % [(ряд. 1- ряд.6)/(ряд. 6+ ряд. 1.1)]	2,21	12,6	10,39
7	Загальні адміністративні витрати, що припадають на комісійні операції (ряд. 2/ряд. 6*ряд. 5)	10580,9	10953,6	372,7
7.1	Прибутковість „комісійних операцій”, % [(ряд. 2 - ряд. 7)/(ряд. 7 + ряд 2.1)]	35,1	34,4	-0,7
8	Загальна адміністративні витрати, що припадають на інші продукти (ряд. 4 - ряд. 6 - ряд. 7)	-5812	-7244	-1432
8.1	Прибутковість інших продуктів банку ((ряд. 3 - ряд. 8)/ряд. 8)	-1,3	-1,2	0,1

Як видно з табл. свідчить, що найбільш ефективними виявились „комісійні операції”, хоча в порівнянні з 2007 роком прибутковість за цим видом послуг зменшився на 0,7%. Тобто комісійні операції мають вищу ефективність, ніж кредитні, що обумовлено досить високим рівнем процентних витрат відносно комісійних.[8 c. 6]

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансової діяльності банку, а а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі.

Ступінь і характер залежності прибутку банку від його активів, у тому числі ліквідних, від процентної політики та ефективності використання кредитних ресурсів можна зобразити графічно. Для такого аналізу дані наведені в таблиці.

Таблиця Фінансові показники банку (тис. грн.)

Період	Прибуток	Чистий процентний дохід	Кредитний портфель	Активи	Ліквідні активи
2006 рік	641	2375	78879	98762	9763
2007 рік	498	3127	131147	149083	12365
2008 рік	70	3615	104138	122320	85897
2009 рік	102	3661	124837	133376	11399

Крива залежності прибутку від чистого процентного доходу свідчить про пряму залежність між даними показниками. Крива залежності прибутку від питомої ваги в активах банку має характер нормального розподілу. Причинами зниження прибутку при високій питомій вазі кредитів в активах банку є зменшення норми дохідності кредитових операцій і зростання витрат, не пов'язаних з кредитними операціями.

Віддзеркалює залежність банківського прибутку від питомої ваги ліквідних активів банку в їх загальній масі. Ліквідні активи безпосередньо не приносять банку прибутку (проте приносять опосередковано, через розрахунково-касові та інші постуги). Тому чим менше ліквідних (і тому більше дохідних) активів, тим у цілому більше прибутку повинен мати банк. Ліквідні активи не мають суттєвого негативного впливу на прибуток банку.

Існує залежність прибутку банку і від інших факторів - структури зобов'язань, витрат, вартості основних засобів. Проте найголовнішим фактором прибуткової діяльності є ефективність управлінських рішень.

Таким чином, підсумовуючи вище викладене, можна зробити висновок, що для ефективного управління прибутковістю, необхідне проведення управлінського аналізу, в процесі якого вирішуються наступні задачі по виконанню цикла управління, виявленню найважливіших умов та результатів діяльності банку:

1) собівартість та прибутковість наданих послуг та реалізації банківських продуктів;

2) розрахунок окупності;

3) планування, контроль та оцінка діяльності організаційних структур - відділів, філіалів, управлінь та департаментів банку;

4) оптимізація та плануання заходів, виробництва послуг та продуктів, організація діяльності аналітичними засобами;

5) виявлення напрямків для корегування та регулювання діяльності;

6) розрахунок повної вартості залучених кошт;

7) оптимізація організаційної структури, регламентів діяльності, облікової політики.

Також слід взяти до уваги, що на сьогоднішній день в Україні дуже сильно загострилась конкуренція між комерційними банками, тому необхідно створити таку політику банку, яка б зі збільшенням рентабельності та доходності банківських активів, не випускала б з уваги стабільність та надійність банку для своїх клієнтів-вкладників, які діють дуже стихійно (особливо фізичні особи) і можуть перейти до обслуговування в інші банки при найменшому натяку на втрату банком стабільності та надійності.[12 c. 8]

У другому розділі було проведено аналіз основних показників банківської діяльності, з якого видно , що „Індекс-банк” має досить стабільний фінансовий стан, хоча і виникали певні труднощі. про це свідчить зростання прибутку банку, що відбулося за рахунок зростання процентних доходів та зменшення відповідно витрат, ефективному розміщенню фінансових ресурсів, збільшення різновидів та якості надання банківських послуг.

3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

3.1 Система показників та їх використання в управлінні прибутковістю комерційних банків

В наш час на Україні банківська система розвивається, змінюються також і методи оцінки ефективності діяльності комерційного банку. Показники, що показують рівень та якість доходів, витрат та прибутку замінюються на нові - більш сучасніші, які краще відповідають сучасним вимогам української банківської системи. Вітчизняні фахівці розробляють їх, спираючись на міжнародний досвід.

Фахівці банків світу оцінюють показники ризиків накладних витрат банку.

Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.

Стратегія банку в цьому напрямку включає:

1) пошук щодо дешевих коштів на фінансових ринках;

2) досягнення економії при існуючому обсязі ресурсів і рості обсягу виробництва;

3) економію при збільшенні числа банківських продуктів і послуг, наданих одним банківським робітником, ріст продуктивності праці, взаємозамінність, економію на поєднанні функцій, полівалентність;

4) економію як результат досвіду робітників банку. Західні експерти підтверджують, що крім освіти банкіру потрібно ще, як мінімум, 5 років, щоб стати гарним менеджером по керуванню кредитним портфелем;

5) забезпечення темпів росту, що випереджають, доходів банку над темпами росту його витрат;

6) проведення оптимальної політики ціноутворення на банківські продукти і послуги як результат поглибленого вивчення витрат банку і контролю за його діяльністю. [41 c. 65]

У банківській практиці немає якогось одного показника, який би характеризував прибутковість роботи комерційного банку. Часто показники прибутковості ототожнюють з показниками рентабельності. Це можна пояснити тим, що у загальноекономічному значенні поняття прибутковості й рентабельності збігаються. Тому фактично для характеристики прибутковості розраховується показник рентабельності, який характеризує рівень віддачі на 1 грн. вкладених коштів. Щодо комерційного банку, цей показник визначається як відношення коштів, внесених акціонерами, до розміру одержаного ними валового прибутку. Проте цей показник є абстрагованим від системи оподаткування банків і може служити тільки для міжрегіонального порівняння ефективності діяльності комерційних банків. Тому для якіснішої оцінки ефективності діяльності комерційного банку порівняно з іншими суб'єктами економіки використовують такий показник, як відношення чистого прибутку до сплаченого статутного фонду.

Ще одним загальновизнаним показником, який характеризує ефективність як активних операцій, так і діяльності комерційного банку в цілому, є співвідношення його валового прибутку й активів. Існують і інші показники оцінки прибутковості діяльності комерційного банку. Це, наприклад, показники відношення суми прибутку до валового доходу комерційного банку. Він відображає частку прибутку у загальній сумі доходів банку.

Слід зауважити, що тепер, коли банківська система України розвивається, повинні змінюватися й методи оцінки ефективності та надійності діяльності комерційного банку. Ґрунтуючись на міжнародному досвіді, необхідно розробити сучасніші показники , які краще відповідають сьогоднішнім вимогам української банківської системи. В їх основу можуть лягти способи розрахунку рентабельності банку, які використовують у сучасній банківській практиці інших країн

Одним із показників, використовуваних для оцінки результативності політики банку по керуванню ризиком непроцентних прибутків і витрат, є коефіцієнт продуктивності праці. Він має такий вигляд: Кпр = Непроцентні витрати / Доходи банку = Непроцентні витрати / (Чистий процентний доход + Інші доходи).

Критичний рівень даного коефіцієнта складає біля 60%. Для „Індекс-банку” він становить 53%, що говорить про не зовсім ефективне управління банком. Якщо банком управляють добре, то коефіцієнт знижується приблизно до рівня 55%, але знижувати його до 50% уже небезпечно, тому що значну долю в чисельнику формули займає заробітна плата банківських робітників. Якщо вона буде знижуватися, то природно, банк загубить частину робітників, а слідом за цим і долю ринку.[32 c. 541]

Оцінка прибутковості комерційного банку включає кількісний і якісний аналіз. Кількісний аналіз заснований на застосуванні фінансових коефіцієнтів, аналізі динаміки показників, виявленні основних трендів, а також порівняльному аналізі значень показників (коефіцієнтів) даного банку в порівнянні з іншими банками. Якісний аналіз заснований на аналізі структури доходів банку, оцінці тенденцій у зміні структури і кількісної оцінці структури прибутків і витрат банку.

Використовуючи метод, що застосовуєтья західними банками визначення доходності власного капіталу можна розрахувати і для „Індекс-банку”. Він здійснюється за формулою:

ROE = Net income /Equity, (3.1)

де ROE (return on equity) - рентабельність капіталу;

Net income - чистий прибуток;

Equity - васний капітал банку (прості акції + нерозподілений прибуток).

Це загальна оцінка діяльності банку, що дозволяє порівняти ефективність функціонування різних банків (у тому числі приналежним різним країнам).

Використовуючи факторний аналіз, ROE можна уявити у вигляді рівняння з тим, щоб визначити чинники, що впливають на його рівень

ROE=ROA*Lf, (3.2)

де ROA (return on assets) - чистий дохід активів,

Lf (leverige factor) - фінансовий важіль, мультиплікатор капіталу (розраховується як відношення активів до капіталу банку).

Таким чином формула для розрахунку ROE має такий вигляд:

ROE = ROA * Lf = (Чистий доход / Капітал ), (3.3)

Для АТ „Індекс-банку” ROE = 102/47293 = 0,002

Більш детальний аналіз факторів, що впливають на рівень ROA, проводиться з використанням формули:

ROA =(Чистий прибуток/ Валовий прибуток)**( Валовий прибуток/ Активи), (3.4)

Отже, ми визначили 3 основних елемента, що визначають прибуткову роботу банку. Такий підхід дозволяє аналізувати, контролювати й управляти їхнім станом і в кінцевому результаті здійснювати найбільше ефективне керування банком із позицій доходності його діяльності. Цим же цілям слугує і відома формула Дюпона:

roe = (NI/ TI)*( TI/А)*(А/ Equity) (3.5)

Формула Дюпона - це єфективна моддель контролю і керування діяльністю комерційного банку . Аналіз проводиться за визначений період (наприклад, за 5 років) із тим, щоб визначити динаміку зміни значень даних факторів. По відхиленнях приймаються міри, спрямовані на підвищення ефективності діяльності банку. Отже, основною ціллю моделювання за допомогою формули Дюпона є аналіз найважливіших факторів, що визначають прибутковість роботи конкретного банку, і порівняння отриманих результатів із даними його конкурентів. Наприклад, для банків певної країни (або регіону) середні значення показника ROE мали такий вигляд: ROE = 15% * 10% * 30 = 45%.

Це значить, що в конкретного банку є необхідна база для порівняння. Скажемо, у банку A ROE = 10% * 10% * 20 = 20%. Отримані дані свідчать про те, що банк А не використовує всі можливості позикового капіталу (фінансовий важіль банку значно нижче середнього), що позначилося також на рівні дохідного маржу:

AROE == AROA * ALf. (3.6)

У банківській справі особливе значення надаєтся аналізу впливу фінансового важеля, оскільки його значення в банківському секторі значно вище, чим, наприклад, у промисловості. Скажемо, при однаковому рівні ROE у банку і промислового підприємства (15%) доходність на активи істотно різниться (припустимо, 0,6% у банку і 6% у підприємства), але в цьому випадку і фінансовий важіль банку, як відношення активів до власного капіталу, буде в 10 разів вище (25 у порівнянні з 2,5) . Це пов'язано з тим, що загальний рівень ризику банка визначається насамперед операційним ризиком і фінансовими ризиками. При цьому якщо операційному ризику щодо невисокий, те банк може проводити більш ризиковану політику, тобто виконувати операції з підвищеним рівнем фінансового ризику. Тому в банківській справі банкіри можуть дозволити собі високий рівень фінансового важеля. Таким чином, у банківському бізнесі надзвичайно важливо дотримувати рівноваги між операційним і фінансовим ризиками, що дозволить одержати оптимальний рівень загального ризику банку.

У сучасній закордонної банківської практиці показники прибутковості розраховують з допомогою показників рентабельності. Виділяють три основних засоби розрахунку рентабельності банку:

1. Аналізують доходність капіталу банку (ROE) виходячи з балансових даних банку.

Рентабельність капіталу (ROE) = Чистий прибуток / Акціонерний капітал

Оптимальні значення ROE, на думку західних аналітиків, повинні знаходитися в межах 10 - 20%. Значення ROE засновано на показниках ринку. Дана формула рентабельності капіталу або прибутку на власний капітал банку приблизно 30 років тому використовувалася для розрахунку рівня рентабельності банку, а в даний час її застосовують для визначення поточного доходу.

Використовують дані про рівень ставки доходності, необхідної інвесторам. Можна сказати, що це ринкова величина, тому що всі інвестори потребують одного рівня прибутку.

Загальна рентабельність банку = Дивідендний прибуток + Приріст капіталу.

Отже, загальну рентабельність банку можна представити у вигляді співвідношення:

Загальна рентабельність = D1 / Р0 + (Р1 - Р0) / Р0 (3.7)

де D1 - дивіденди на кінець року;

Р0 - ціна покупки цінного паперу;

Р1 - ціна продажу акцій.

Зробимо розрахунок для АТ „Індекс-банку”, де D1 = 8 долл. , Ро = 120 долл., P1 = 130 долл., то, підставивши отримані дані у формулу Гордона, одержимо загальну рентабельність банку, рівну 15%. [8:120 + (130 - 120):120 = 15%]. Звичайно ця формула використовується для розрахунку рентабельності банку на кінець року. Її застосовують також для визначення поточної рентабельності.

У останні роки для розрахунку рентабельності банку усе частіше стали використовувати формулу Шарпа. Професор Шарп запропонував досліджувати очікувану ставку доходності таким способом:

E(R) = Rf + [ Е (Rm) - Rf] * В (3.8)

де E(R) - очікувана ставка доходності (розрахункова величина);

Rf - безризикова процентна ставка (наприклад, по державних цінних паперах);

Rm - ринкова ставка доходності, що укладається з безризикової ставки і ризикової премії;

[ Е (Rm) - Rf] - ризик-премія,

Е (Rm) - очікувана ринкова ставка;

В - поправочний коефіцієнт, що визначає ринковий ризик.

Для „індекс-банку” Rf = 7 %, Е (Rm) = 19 %, pm (загальний ринковий ризик) = 1, отже, для банків р<1. Якщо загальний ризик банку дорівнює 0,70, то у цьому випадку очікувана доходність акцій банку буде дорівнює:

E(R) = 7 + [19 - 7] * 0,70 = 7,14%.

В даний час на Заході існують спеціальні компанії, що розраховують очікуваний ринковий рівень доходності, рентабельності для кожного банку і кожної компанії. Ці дані використовують для аналізу роботи банків у динаміку. Відомо, що ступінь ризику - це результат роботи банку: чим більше відхилення, коливання результатів, тим більше ризик.

Отже, існують три основних методи розрахунку ставки рентабельності для банку це:

1) рентабельність власного капіталу банку - ROE;

2) загальна рентабельність банку - ставка доходності, запропонована банком, що розраховується на кінець періоду;

3) очікувана ставка доходності, що розраховується на початок періоду.

При порівнянні отриманих результатів у ході застосування перерахованих вище трьох підходів зробимо такі висновки. Наприклад, якщо очікувана на початку року ставка дорівнювала 16,4% реально отримана наприкінці року (розрахована виходячи з балансових і ринкових даних) - 15%, a ROE розраховано по балансу, то ціна акцій знижувалася. Загальний висновок:

Якщо 1>2, то ціна акцій банку знижується.

Якщо 1=2, то ціна акцій залишається незмінною.

Якщо 1<2, то ціна акцій банку зростає.

Преваги акціонерів залежать від наступного :

1) чи зможуть вони реінвестувати кошту на більш вигідних умовах із погляду доходності (з урахуванням ступеня ризику), чим їм може запропонувати комерційний банк, акціонером якого вони є;

2) наявності податкової системи, що стимулює одержання ними дивідендів або інших прибутків на капітал;

3) пріоритетного використання коштів акціонерів на поточне або відстрочене споживання.

Для урахування цих преваг акціонерів, у банках проводять аналіз елементів дивідендної політики банку.

На мою думку, найдоцільнішою для подальших розробок і використання в аналізі прибутковості комерційних банків України є модель з використанням виробничої функції. Виробнича функція у загальному вигляді є залежністю будь-якого показника ефективності діяльності підприємства (ним може виступати обсяг виробництва, прибуток, товарообіг, рентабельність, тощо) та величини ресурсів або витрат. Ця методика широко використовується насамперед у сфері виробництва. Її основними перевагами є, по-перше, можливість (при згладжуванні й усереднюванні результатів) дати якісний аналіз процесу в цілому, по-друге, використання нелінійних функцій будь-якої складності для опису функціонування системи. тому цей напрям вважається найперспективнішим при розв'язку задач аналізу й прогнозування ефективності діяльності такого складного підприємства, як комерційний банк. Дана модель передбачає використання виробничої функції Кобба-Дугласа для статистичного аналізу прибутковості комерційного банку. Роль окремих чинників у розвитку ефективності банківської діяльності визначається за допомогою виробничої функції у такому вигляді:

D = A0Ka1La2, (3.9)

де К - витрати на залучення капіталу (процентні витрати);

L - витрати на персонал;

D - прибуток комерційного банку;

А0 - масштабуюча постійна;

а1, а2 - коефіцієнти, що характеризують залежність обсягу й динаміки доходів банку від обсягу й динаміки чинників банківської діяльності K i L.

Коефіцієнт а1 характеризує приріст доходів банку на одиницю зміни К при фіксованому L; а2 характеризує приріст доходу банку на одиницю зміни L при фіксованому К). Даними для оцінки є звіти про прибутки чи збитки комерційного банку. На підставі цих даних оцінюються параметри а1, а2 виробничої функції.

Для оцінки параметрів лінії регресії необхідно про логарифмувати рівняння (3.10) і виконати заміну величин:

lnD = lnА0+а1lnК+а2lnL, (3.10)

lnD = Y, lnА0 = а0. lnК = Х, lnL = Z

Після цих перетворень маємо лінійну модель, параметри якої визначаються методом найменших квадратів:

Y = а0 + а1Х + а2 Z, (3.11)

Коефіцієнти а1, а2 є частковими коефіцієнтами еластичності параметрів К і L відповідно. Це означає, що прибуток комерційного банку змінюється на а1 відсотків, якщо витрати на залучення капіталу змінюються на 1%, і відповідно змінюється на а2 відсотків, якщо на 1% змінюються витрати на персонал (за фіксованих інших чинників).

Сума часткових коефіцієнтів еластичності є загальним коефіцієнтом еластичності прибутковості комерційного банку. Якщо (а1 + а2)>1, то збільшення витратних чинників л (постійне число більше одиниці) разів приведе до зростання прибутку в л а1 + а2, тобто зростання доходу банку випереджає зростання чинників діяльності. У разі (а1 + а2)>1, зростання доходу відбувається у міру зростання чинників прибутковості. У випадку, якщо (а1 + а2)<1, прибуток банку збільшується повільніше за чинники банківської діяльності. При цьому знижується сумарна ефективність банківських ресурсів, що порушує нормальні умови функціонування банківської установи. Для „Індекс-банку” виробнича функція матиме такий вигляд:

D = 0,217 *К*L (3.12)

Таким чином вживання методики побудови виробничої функції стосовно банківський установ дає можливість не лише отримати інформацію про ефективність як окремих банків, так і банківської системи в цілому, а й виявити кількісні зв'язки, що характеризують вплив різних чинників, силу їхнього впливу на загальний рейтинг банку. На цій підставі з'являється можливість формування критеріїв і побудови моделей, що відображали б механізм формування рейтингу окремих банківських установ під впливом чинників внутрішнього і зовнішнього середовища. Отже, зважаючи на це, необхідно проводити прогнозування та стратегічне планування управління банківською діяльністю, що дасть змогу передбачати вплив тих чи інших чинників, та своєчасно вжити заходів, щодо згладження та мінімізації негативних впливів чинників як внутрішніх так і зовнішніх на діяльність банку.[58 c. 412]

3.2 Прогнозування прибутку комерційного банку на основі побудови кореляційно-регресійних моделей

Регресійний та кореляційний аналізи дозволяють розглянути вплив декількох перемінних на доходи шляхом визначення незалежних перемінних, що найбільш прийнятні для відповідних даних. Ці перемінні можуть використовуватися для прогнозування майбутніх змін джерела доходу, пов'язаних з економікою. Кореляційний аналіз займає провідне місце у визначенні щільності зв'язку між факторними та результативними показниками, що не перебувають у функціональній залежності [51]. Якщо функціональний зв'язок проявляється окремо і точно в кожному випадку, то кореляційний проявляється лише в загальному і середньому випадку і тільки в значній кількості спостережень. Кореляційний зв'язок імовірнісний, в основі його вивчення лежить припущення про те, що аналізовані явища та процеси підлягають певним імовірнісним закономірностям. Щільність зв'язку між факторним (х) та результативним (у) показниками визначається за допомогою коефіцієнта кореляції [52, с. 79]:

(3.13)

Чим ближче значення коефіцієнта кореляції до 1, тим зв'язок між явищами тісніший. Якщо коефіцієнт кореляції знаходиться в межах:

1) 0,1-0,3 - зв'язок слабкий;

2) 0,3-0,5 - помірний;

3) 0,5-0,7 - помітний;

4) 0,7-0,9 - тісний;

5) 0,9-0,99 - досить тісний.

Одним із прикладів застосування даного виду аналізу в банківській діяльності може бути визначення тісноти зв'язку між загальними активами банку, кредитним портфелем, балансовим капіталом та чистим прибутком комерційного банку АТ „ІндексБанк”, з метою прогнозування майбутніх прибутків банку. В даному випадку факторною ознакою (x) буде виступати сума загальних активів, а результативною (y) - прибуток банку. Вихідні дані та проміжні розрахункові показники для побудови моделі залежності чистого прибутку банку та сумою загальних активів у період з 2007 рік по 2009 рік, наведено у табл. 3.2. За допомогою отриманих даних, знайдемо коефіцієнт кореляції:

З проведених розрахунків стає зрозумілим, що зв'язок між сумою загальних активів та прибутком банку є помітним і може бути виражений рівнянням прямої лінії:

 (3.15)

де а - початок відліку, або значення коли х = 0;

b - коефіцієнт регресії і показує зміну результату (у) при заданій зміні

фактора (х).

Коефіцієнти (а) і (b) розраховуються з системи двох рівнянь:

, (3.16)

Підставивши дані з табл. 3.1 в систему рівнянь (3.4), отримаємо:

З табл. 3.2 та рівняння (3.4) видно, що значення (а) буде дорівнювати:

Підставивши значення (а) в друге рівняння системи рівнянь (3.4), знайдемо значення b: 189062,78=655,4*(282,6-54,62b)+36329.16b; 189062.78 =185216.04-600.78b+36329.16b; 3846.74=357228.36b; b=0.1077

З рівняння (3.7) визначимо (а):

а=282,6-54,62*0,1077=276

З рівняння регресії видно, що побудована кореляційно-регресійна модель за результатами 2007 - 2009 років року свідчить про певні позитивів зміни в якості активів комерційного банку АТ „ІндексБанк”. В умовах високих темпів зростання активів банку вдалося добитися й певних якісних змін в діяльності банку. Значення (х), в даному випадку становитиме 655,4 млн. грн., тобто щоквартальний прибуток буде дорівнювати 641,92 млн. грн.

Щодо впливу обсягу кредитного портфелю на фінансовий результат діяльності комерційного банку АТ „ІндексБанк”, то факторною ознакою (x) буде виступати кредитний портфель, а результативною (y) - прибуток банку.

Вихідні дані та проміжні розрахункові показники для побудови моделі залежності чистого прибутку банку та сумою кредитного портфеля у період з 2007 рік по 2009 рік, наведено у табл. 3.3.

Отримані дані підставимо у формулу (3.1), з проведеного розрахунку видно, що коефіцієнт кореляції дорівнює 0,57. З проведених розрахунків стає зрозумілим, що зв'язок між кредитним портфелем та результатом діяльності банку (прибутком банку) є помітним і може бути виражений рівнянням прямої лінії (3.3).

Коефіцієнти (а) і (b) розраховуються з системи двох рівнянь систему рівнянь (3.4), отримаємо:

Підставивши значення (а) в друге рівняння системи рівнянь (3.10), знайдемо значення b. Воно буде дорівнювати 0,1226. Виходячи з рівняння (3.22) визначимо (а):

а=297,25-54,6*0,1226=290,6

Отже, виходячи з даних рівнянь (3.20) та (3.22), рівняння регресії набуває вигляд:

З рівняння регресії (3.23) видно, що побудована кореляційно-регресійна модель за результатами 2007 - 2009 років року свідчить про певні позитивів зміни в якості кредитного портфеля комерційного банку АТ „ІндексБанк”.

Вплив такого чинника, як обсяг кредитного портфеля на величину отриманого прибутку протягом усього досліджуваного періоду був вагомий. Значення (х), в даному випадку становитиме 3567,0 млн. грн., тобто щоквартальний прибуток буде дорівнювати 747,9 млн. грн. Це доводить, що фінансово стабільний банк, який має високий рівень ліквідності має і високий рівень рентабельності діяльності.[16 c. 21]

Важливе значення для формування прибутку має і капітал банку. Вагома його роль у забезпеченні ефективної діяльності банку у період загострення проблеми капіталізації. Факторною ознакою (x) буде виступати балансовий капітал, а результативною (y) - результат діяльності банку (прибуток банку). Вихідні дані та проміжні розрахункові показники для побудови моделі залежності чистого прибутку банку та обсягом балансового капіталу у період з 2007 рік по 2009 рік, наведено у табл. 3.4.

Отримані дані підставимо у формулу (3.1), з проведеного розрахунку видно, що коефіцієнт кореляції дорівнює 0,62. З проведених розрахунків стає зрозумілим, що зв'язок між обсягом балансового капіталу та результатом діяльності банку (прибутком банку) є помітним і може бути виражений рівнянням прямої лінії (3.3).Коефіцієнти (а) і (b) розраховуються з системи двох рівнянь систему рівнянь (3.4), отримаємо:

Підставивши значення (а) в друге рівняння системи рівнянь , знайдемо значення b. Воно буде дорівнювати 0,1368.

Виходячи з рівняння визначимо (а):

а=285,3 - 55*0,1367=277,8

Отже, виходячи з даних рівнянь та рівняння регресії набуває вигляд:

З рівняння регресії видно, що побудована кореляційно-регресійна модель за результатами 2007 - 2009 років року свідчить про позитивів зміни в якості балансового капіталу комерційного банку АТ „ІндексБанк”. Значення (х), в даному випадку становитиме 285,27 млн. грн., тобто щоквартальний прибуток буде дорівнювати 320 млн. грн.

Отже, якщо зробити загальний висновок, то побудована кореляційно-регресійна модель результату діяльності комерційного банку АТ „ІндексБанк” протягом 2007--2009 років свідчить, що для забезпечення ефективної діяльності банку завжди повинні мати високий рівень капіталізації та ліквідності, зокрема достатній обсяг високоліквідних коштів для своєчасних і повних розрахунків за своїми зобов'язаннями, нарощувати кредитний портфель та знижувати кредитні ризики, поліпшувати якість активів з точки зору їх дохідності.

3.3 Форми і методи підвищення ефективності діяльності АТ Індекс-банк

Для забезпечення фінансової стійкості, надійності, стабільності та ефективної діяльності банку необхідно проводити постійний аналіз всіх чинників, що так чи інакше впливають на кінцевий результат роботи банку. А також вдосконалювати та впроваджувати нові методи оцінки ефективності банку та прогнозування основних показників. На сьогодні ця проблема є досить актуальна, оскільки кількість банків на фінансовому ринку зростає, а отже зростає і конкуренція. Тобто одержання високих прибутків вимагає від менеджерів банків прийняття раціональних управлінських рішень, що будуть позитивно впливати на загальний результат роботи банку, тобто його прибуток.[10 c. 412]

На основі розрахунку результатів роботи АТ“Індекс-банк” були виявлені недоліки в роботі банку, які можуть призвести до непередбачених наслідків, або кризи. Для зростання прибутковості капіталу банку необхідно збільшити прибутковість його активів і зменшити частку статутного фонду в загальній сумі коштів банку. Прибутковість активів може бути збільшена за рахунок:

збільшення відсоткової ставки за активними операціями і зменшення - за залученими коштами;

збільшення частки власних коштів банку в загальній його сумі коштів;

зменшення співвідношення власних і залучених коштів.

Для підвищення прибутковості банку пропонуємо наступні заходи:

Проведення політики по підвищенню у 2008 році ставок розміщення ресурсів та зниженню ставок залучення ресурсів .

Необхідно зменшити постійні витрати банку, зокрема адміністративні. Це знизить точку беззбитковості банку та підвищить вірогідність отримання постійного прибутку. Це можливо за допомогою детального аналізу цих витрат, виявленням недоліків та прийняття адміністративного рішення про контроль за цими статтями постійних витрат с поступовим їх зменшенням.