Стан і перспективи розвитку кредитних операцій у комерційних банках

Класифікація, форми та призначення кредитів комерційних банків в Україні. Комплексне дослідження кредитних операцій відділення Промінвестбанку, організаційно-економічний механізм поліпшення їх якості. Формування відповідного портфелю та рух позик.

Рубрика Банковское, биржевое дело и страхование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 28.11.2010
Размер файла 76,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні

1.1 Класифікація і характеристика кредитних операцій

1.2 Форми кредиту

1.3 Кредитні операції

Розділ 2. Комплексний аналіз кредитних операцій філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» за 2007-2008 роки

2.1 Аналіз формування кредитного портфелю

2.2 Аналіз руху кредитів

2.3 Аналіз доходності та ефективності кредитних операцій

Розділ 3. Організаційно-економічний механізм поліпшення якості кредитних операцій банку

Висновок

Список використаних джерел

Додаток А

Додаток Б

кредит комерційний банк портфель

Вступ

Однією з найважливішою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв'язки і відносини економічного життя суспільства є кредит. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва і являє собою економічні відносини з приводу зворотного руху позиченої вартості. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником. За його допомогою вільні кошти підприємств, приватного сектора і держави акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається за плату в тимчасове користування.

Кредит в ринковій економіці необхідний, передусім, як еластичний механізм переливання капіталу з одних галузей в інші та згладжування норми прибутку. Він дає змогу подолати обмеженість індивідуального капіталу. У той же час кредит є необхідним інструментом для підтримки неперервності кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговування процесу реалізації товарів, що є особливо важливим в умовах становлення в Україні ринкових відносин.

У ринковій економіці основною формою кредиту є банківський кредит. Банківський кредит - необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на мікрорівні, правильно й ефективно використовувати банківський кредит в інтересах розвитку національної економіки України.

Розділ 1. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні

1.1 Класифікація і характеристика кредитних операцій

Головними ланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національного банку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

1.2 Форми кредиту

Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний.

Фізичні особи - споживчий кредит (лише в національній грошовій одиниці).

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі відносини і можуть створювати платіжні засоби у вигляді векселів - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги, щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.

У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя, інші угоди про надання кредиту не укладаються.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом:

- сплати боржником за векселем;

- передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);

- переоформлення комерційного кредиту на банківський.

У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.

Лізинговий кредит - це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладанням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту.

Об'єктом лізингу є різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, система телекомунікації та ін.) майно.

Суб'єктами лізингу можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду), користувач (суб'єкт, що домовляється з лізингодавачем на оренду про набуття права володіння та розпорядження об'єктом лізингу у встановлених лізинговою угодою межах), виробник (підприємство, організація та інші суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво або реалізацію товарно-матеріальних цінностей).

Іпотечний кредит - це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Кредиторами з іпотеки можуть бути іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки.

Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об'єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника.

Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати: жилі будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об'єктом застави за іншою угодою.

Споживчий кредит - кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаються виходячи з вартості товарів і послуг, які є об'єктом кредитування. Розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт жилих будинків, садових будинків, дач та інших будівель визначається в межах вартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку в забезпечення фізичною особою та сумою її поточних доходів, за винятком обов'язкових платежів, протягом 10 років. Строк кредиту встановлюється залежно від цілей об'єкта кредитування, розміру позики, платоспроможності позичальника, причому він не повинен перевищувати 10 років з дня його надання.

Фізичні особи погашають кредити шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

Комерційний банк може надавати бланковий кредит тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна чи інших видів забезпечення - тільки під зобов'язання повернути кредит) із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і перевірений авторитет у банківських колах.

1.3 Кредитні операції

Кредитні операції - це відношення між кредитором і дебітором (позичальником) із приводу наданих (одержання) у тимчасове користування коштів, їхнього повернення й оплати. При цьому мається на увазі саме утримання дій учасників відношення, насамперед банківських робітників.

Кредитні операції банків і кредитних заснувань у першому наближенні діляться на: активні і пасивні. (Див. додаток таблицю 1.1)

Таблиця 1.1 Кредитні операції

Активні операції

Пасивні операції

1. Кредитування клієнтів.

2. Кредитування інших банків.

3. Депозити в інших банках.

4. Кошти на резервному корсчете в центральному банку.

5. Кошти на коррахунках в інших банках.

1. Депозити клієнтів.

2. Депозити банків.

3. Кредити банків, у тому числі центрального.

Інакше кажучи, кредитні операції містять у собі: позичкові операції і депозитні операції.

Позичкові операції - це дії робітників банку (кредитних заснувань) по наданню і (або) одержанню кредитів, їхньому поверненню й оплаті відповідних відсотків, а депозитні операції - дії тих же робітників по розміщенню і (або) притягненню до себе внесків, їхньому поверненню й оплаті відсотків, що заподіються.

Основний предмет позичкових операцій - кредит (позичка) як визначена сума грошей, що видається (утворюється), повертається, оплачується, відповідно депозитних операцій - внесок (депозит) як сума грошей і (або) інших цінностей (цінних паперів), що поміщається (застосовується), повертається, у необхідних випадках оплачується.

Кредити, які надаються банками, поділяються

за строками користування:

а) короткострокові - до 1 року,

б) середньострокові - до 3 років,

в) довгострокові - понад 3 роки

Строк кредиту, а також відсотки за його користування (якщо інше не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та відсотків за його користування.

Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді.

Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

За забезпеченням:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

г) незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком.

4. За методами надання:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов'язання).

За строками погашення:

а) водночас;

б) у розстрочку;

в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника);

г) з регресією платежів;

д) після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

(Див. таблицю 1.2.)

Таблиця 1.2. Види кредитів

Критерій

Вид кредиту (позички)

1. Роль банку (кредитор або позичальник).

- Активний

- Пасивний

2. Термін.

- До запитання (огульний)

- Строковий, короткостроковий, середньостроковий;

- Довгостроковий

3. Призначення.

- Позички торговим і промисловим операціям

- Позички під нерухомість

- Позички приватним особам

- Позички фінансовим підприємствам

- Позички фермерам

- Позички на придбання або збереження цінних паперів

- Інші позички

4. Ціль.

- На збільшення капіталу (виробничих фондів)

- На тимчасове накопичення засобів

- На споживчі цілі населенню (споживчий)

5. Наявність і характер забезпечення.

- Бланковий (незабезпечений)

- Забезпечений заставою товарів або інших цінних паперів (ломбардний) гарантійним зобов'язанням або поручництвом

6. Засіб.

- Кредит грошима

- Кредит за допомогою акцептування векселя позичальника

7. Ступінь ризику.

- З найменшим ризиком

- З підвищеним ризиком

- З граничним ризиком

- Нестандартний

Найважливішим елементом кредитної політики банку є використовуваний їм інструментарій для задоволення потреб клієнтів у позикових коштах, виражений у видах, що видаються банком позичок (кредитів): Чим різноманітніше цей інструментарій, тим повніше можуть бути задоволені індивідуальні потреби клієнтів. Водночас на вибір банком кредитного інструментарію впливають не тільки потреби клієнта, але і його особливості (фінансова надійність і ін.), а також можливості й інтереси самого банку. Позички класифікуються по різних ознаках.

Розділ 2. Комплексний аналіз кредитних операцій філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» за 2007-2008 роки

Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» є одним з структурних підрозділів Промінвестбанку й здійснює банківську діяльність в своєму регіоні.

Філія створена згідно наказу Промінвестбанку від 05.10.92 р. № 445к.

Філія підпорядковується безпосередньо Банку й створена з метою здійснення банківських операцій й інших, не заборонених чинним законодавством правових дій від імені Банку на території Донецької області, а при необхідності й за її межами, в тому числі за територією України.

Діяльність філії здійснюється у відповідності з:

1) Конституцією України;

2) Законом України «Про банки та банківську діяльність»;

3) Цивільним та Господарських Кодексами України;

4) Нормативно-правовими актами НБУ;

5) Уставом Промінвестбанку, рішеннями Наглядової Ради й Правління Банку.

Традиційно сталося, що Промінвестбанк обслуговує базові галузі народного господарства: підприємства паливно-енергетичного, металургійного комплексів, машинобудування, хімічної промисловості, будівництва, транспорту та зв'язку.

Промінвестбанк має великі можливості по здійсненню розрахункової, кредитної, касової та інших видів банківської діяльності.

2.1 Аналіз формування кредитного портфелю

Для аналізу кредитних вкладень в першу чергу необхідно дослідити високоліквідні активи банку, спираючись на залученні методик вертикального та горизонтального аналізу.

Таблиця 2.1 Динаміка, структура й склад ліквідних активів

Актив

Період, тис. грн.

Структура, %

2006

2007

2008

2006

2007

2008

1) Банкноти й монети в касі банку

904,89

1115,35

1325,12

41,41

41,93

44,13

2) Банкноти й монети в касі без балансових відділень банку

19,80

21,50

23,80

0,91

0,81

0,79

3) Банкноти й монети в обмінних пунктах

93,96

99,76

110,30

4,29

3,75

3,67

4) Дорожні чеки в касі

93,06

95,45

99,54

4,25

3,59

3,32

5) Дорожні чеки в дорозі

4,12

4,90

5,54

0,19

0,18

0,18

6) Облігації внутрішнього державного займу

917,10

1154,57

1254,43

41,97

43,40

41,78

7) Неамортизований дисконт по борговим цінним паперам

152,46

168,50

184,21

6,98

6,34

6,13

Всього активів

2185,39

2660,03

3002,94

100

100

100

Таблиця 2.2 Темпи приросту ліквідних активів

Актив

Темп ланцюговий, %

Темп базисний, %

2006-2007

2007-2008

2006-2008

1) Банкноти й монети в касі банку

123,3

118,8

146,4

2) Банкноти й монети в касі безбалансових відділень банку

108,6

110,7

120,2

3) Банкноти й монети в обмінних пунктах

106,2

110,6

117,4

4) Дорожні чеки в касі

102,6

104,3

107

5) Дорожні чеки в дорозі

118,9

113,1

134,5

6) Облігації внутрішнього державного займу

125,9

108,7

136,8

7) Неамортизований дисконт по борговим цінним паперам

110,5

109,3

120,8

З таблиці 2.2 ми бачимо, що в 2007 році у порівнянні з 2006 роком стаття «Банкноти й монети в касі банку» зросла на 23,3%, а з 2007 по 2008 рік на 18%. Загалом за три роки зростання склало 46,4%.

Зріст статті «Банкноти й монети в касі безбалансових відділень банку»: 2006-2007 рр. - 8,6%; 2007-2008 рр. - 10,7%; за три роки - 20,2%.

Зростання статті «Банкноти й монети в обмінних пунктах» склало: на 2007р. - 6,2%; на 2008р. - 10,6%; загальне зростання - 17,4%.

Стаття «Дорожні чеки в касі» зросла в 2007 році на 2,6%; в 2008 році на 4,3%; за три роки зростання склало - 7%.

Зростання статті «Дорожні чеки в дорозі» склало: на 2007р. - 18,9%; на 2008р. - 13,1%; загальне зростання - 34,5%.

Стаття «Облігації внутрішнього державного займу» зросла в 2007 році на 25,9%; в 2008 році на 8,7%; за три роки зростання склало 36,8%.

По статті «Неамортизований дисконт по борговим цінним паперам» зростання склало на 2007 рік 10,5%; на 2008 рік - 9,3%; загальне зростання цієї статті в балансі за три роки склало 20,8%.

Глибоке реформування економіки сприяло вдосконаленню та розвитку нових форм підприємництва. В теперішній час малим бізнесом займаються дуже велика кількість суб'єктів господарської діяльності, зростає відсоток зайнятості населення в цих структурах. Подальший розвиток підприємництва, закріплення його виробничої бази в багатьох випадках залежить від фінансової підтримки.

На 1.11.2008 року в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» обслуговувалось більш 800 клієнтів, з них:

- промислові підприємства - 115;

- будівничі організації - 85;

- транспортні організації - 13;

- сільгосппідприємства - 17;

- торгівельні підприємства - 275.

Заклад, який мною аналізується веде багатосторонню діяльність на ринку банківських послуг, диверсифікуючи свої активи за різними видами розміщення ресурсів. При цьому істотне місце в діяльності банку відводиться кредитним операціям.

Аналіз даних, наведених в таблиці 2.3 свідчить, що структуру доходів філії головним чином формують позикові активи, питома вага яких в сукупних активах банка коливається від 36,4 до 42,8%.

Таблиця 2.3 Питома вага кредитів в активах і доходах філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» (%)

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Частка позикових активів в сукупних активах банку

1.01

1.11

1.01

1.11

1.01

1.11

40,4

36,4

50,6

49,3

39,7

42,8

Частка позикового відсотку у валових доходах банку

76,7

71,0

69,1

77,8

75,4

76,3

Як було виявлено в ході проведеного аналізу, короткострокове кредитування є одним з найдохідніших видів діяльності філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області».

Пріоритет в отриманні кредиту мають великі промислові підприємства, що виробляють продукцію на експорт.

Таблиця 2.4 Темпи росту кількості кредитованих підприємств й короткострокових кредитів по філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області»

Рік

Кількість кредитованих підприємств

Темпи зростання (зниження) %

Кількість виданих кредитів

Темпи зростання (зниження) %

Сума кредиту, тис. грн.

Темпи зростання (зниження) %

В порівнянні з попереднім роком

В порівнянні з 2005 роком

В порівнянні з попереднім роком

В порівнянні з 2005 роком

2006

30

-

-

163

-

101011

-

-

2007

37

23,3

23,3

59

-63,8

123952,6

22,7

22,7

2008

42

13,5

40

129

-21

92115,5

-25,7

-8,8

З таблиці 2.4 видно, що кількість кредитованих підприємств з 2006 по 2008рр. зросла на 40%. Це пов'язано з появою на ринку нових суб'єктів господарчої діяльності.

Зменшення кількості виданих кредитів в 2007 році на 63,8% пояснюється зниженням попиту на кредити в клієнтів, оскільки в результаті ефективної господарчої діяльності й отриманні при цьому доходів, знизилась необхідність в залученні позикового капіталу.

Протягом трьох років філією кредитувались підприємства в основному з колективною формою власності. Деякі з підприємств - клієнтів банку знаходяться в процесі корпоратизації й по формі власності відносяться до колективних підприємств.

Основна доля кредитних ресурсів розміщувалась на великих підприємствах, що випускають продукцію на експорт.

Структура кредитованої клієнтури по банку, що аналізується, характеризується даними наведеними в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Структура короткострокових кредитів філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» за формами власності

Види власності

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Колективна

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

75389,2

97,1

112802,1

98,1

70903

97,7

Приватна

2304

2,9

2155,8

1,9

1687,1

2,3

Всього

77639,2

100

114957,9

100

72590,1

100

В структурі кредитованої клієнтури по філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» значну частку займають підприємства колективною формою власності (більш ніж 90%).

Розглянемо структуру кредитних вкладів в залежності від галузей народного господарства.

Таблиця 2.6 Галузева структура кредитів філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області»

Галузь

Сума кредитів, виданих в 2006 році

Питома вага, %

Сума кредитів, виданих в 2007 році

Питома вага, %

Сума кредитів, виданих в 2008 році

Питома вага, %

Промисловість будматеріалів

52472

67,6

70562

61,4

42300,3

58,3

Машинобудування

8486

10,9

30385,7

26,4

14870

20,5

Металургія

12297

15,8

9834,6

8,6

11670

16,1

Торгівельні підприємства

1879

2,4

2040,8

1,8

1200,1

1,6

Транспорт та зв'язок

258,8

0,3

125,2

0,1

54,7

0,07

Сільське господарство

1821,4

2,3

1894,3

1,6

2008

2,8

Фізичні особи

425

0,5

115

0,1

487

0,7

Всього

77639,2

100

114957,9

100

72590,1

100

З таблиці 2.6 можна побачити зміни структури кредитів в залежності від галузей народного господарства.

Основна частка кредитів, які надавались в період з 2006 по 2008 рр. приходиться на промисловість будівельних матеріалів (67,6-58,3%), що пов'язано з реконструкцією, розширенням виробництва й виходом підприємств на нові ринки збуту.

Сума кредитів, наданих підприємствам машинобудівного комплексу в 2007 році зросла на 15,5%, що також пов'язано з нарощуванням обсягів виробництва.

Проте, разом з цим зросли ціни на сировину й матеріали, енергоносії, зросли валові витрати виробництва й збуту продукції, що відповідно визвало потребу в позикових коштах.

Зниження обсягів кредитування металургійних підприємств в 2007 році пов'язано зі зменшенням обсягів випускаємої продукції. Однак, ситуація в 2008 році по кредитам змінилась на кращу сторону.

Зниження обсягів кредитів, наданих торгівельним підприємствам в 2008 році зумовлено тим, що основну долю товару торгівельні підприємства беруть на договірній основі під реалізацію у заводів-виробників, витрачаючи при цьому значно менший обсяг власних коштів.

Помітний спад розмірів кредитів для підприємств транспорту, оскільки вони практично не здійснюють вантажоперевезення, продавши (передавши в оренду) транспортні засоби комерційним структурам (з 0,3 до 0,07%).

Зростання кредитування сільськогосподарських підприємств (2,3% в 2006 й 2,8% в 2008 рр.) свідчить про те, що кредити брались ними в періоди активних закупок сільгосптехніки, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу тощо.

Незначний відсоток приходиться на надання споживчих кредитів, оскільки заклади Промінвестбанку працюють в основному з крупними промисловими підприємствами, що виробляють продукцію на експорт.

По даним фінансової звітності основну частину доходів філії, отриману в результаті здійснення своєї діяльності займають відсотки за кредити (більш ніж 50%).

Таблиця 2.7 Темпи зростання доходів, отриманих від відсотків за кредити та їх питома вага в загальних доходах філії

Рік

Доходи від відсотків по кредитам, тис. грн.

Питома вага в загальних доходах філії (%)

Темпи зростання в порівнянні з попереднім роком (%)

2006

1713,2

50,16

-

2007

2650,2

52,38

54,7

2008

3385,0

53,1

27

Таким чином, можна зробити висновок, що в період з 2006 по 2008 рр. зросли доходи від відсотку за кредити, які надавалися суб'єктам господарської діяльності. Вони являють собою основну частину усіх доходів, отриманих банком в результаті різних видів діяльності, серед яких: продаж кредитних ресурсів, розрахунково-касове обслуговування, вкладні операції, операції з цінними паперами, операції на валютному ринку тощо.

2.2 Аналіз руху кредитів

В основі аналізу руху кредитів покладена балансова модель, яка визначає взаємозалежність між показниками:

Опоч. + Н = П + Окін. (2.1)

де Опоч. та Окін. - залишки кредитних вкладень відповідно на початок та кінець балансового періоду;

Н - сума наданих за період кредитів, грн.;

П - сума погашених за період кредитів, грн.

У відповідності з цією моделлю будь який показник можна визначити за допомогою інших. Частіше всього аналітиків зацікавлюють причини зміни залишків кредитних вкладень, спрямування руху грошових коштів, які призвели до відповідних змін залишків кредитів. Щоб відповісти на це питання балансову модель необхідно перетворити наступним чином:

Окін. = Опоч. + Н - П. (2.2)

З наведеного рівняння видно, що залишки кредитів на кінець періоду знаходяться під прямим впливом залишків на початок періоду й суми наданих кредитів та під зворотнім впливом суми погашення. Це свідчить про те, що збільшення залишків на початок періоду й суми наданих за період кредитів призведе до зростання на цю ж суму залишків на кінець, а збільшення суми погашення призведе до зниження на відповідну суму залишків на кінець періоду.

Виходячи з цього можна визначити вплив елементів кредитного балансу на зміну залишків кредитних вкладень в звітному періоді:

(2.3)

де ДОПОЧ та ДОКІН - абсолютна зміна залишків кредитів відповідно на початок та на кінець звітного періоду, грн.;

ДН - абсолютна зміна суми наданих кредитів в порівнянні з базисним періодом, грн.;

ДП - абсолютна зміна суми погашених кредитів в порівнянні з базисним періодом, грн.

На основі кредитного балансу можна розрахувати:

1) рівень надання кредитів;

2) рівень погашення кредитів;

3) співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів;

4) оборотність кредитних вкладень.

Рівень надання кредитів (РНАД) характеризує питому вагу наданих кредитів в сумі залишків кредитних вкладень на початок періоду й наданих протягом періоду кредитів та визначається за формулою:

, (2.4)

Рівень погашення кредитів (РПОГ) визначається відношенням суми погашених кредитів до суми залишків кредитних вкладень на початок періоду й наданих протягом року кредитів:

, (2.5)

Співвідношення оборотів по наданню та погашенню кредитів (е) визначається за формулою:

, (2.6)

Оборотність кредитних вкладень (h) в кількості обертів визначається як відношення наданих кредитів до залишків на кінець періоду:

чи , (2.7)

Для аналізу руху кредитів Банку протягом трьох досліджуваних років використані дані таблиць 2.8 та 2.9.

Таблиця 2.8 Рух кредитів, наданих Банком за 2007-2008 рр.

Показник

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсолютне

У % до бази

1 Звітні показники

1.1 Залишки кредитних вкладень на початок року, тис. грн.

16073,7

21535,1

+5461,4

134,0

1.2 Кредити, надані протягом року, тис. грн.

76836,4

88295,6

+11459,2

114,9

1.3 Кредити, погашені протягом року, тис. грн.

71375,0

85475,3

+14100,3

119,8

1.4 Залишки кредитних вкладень на кінець року, тис. грн.

21535,1

24355,4

+2820,3

113,1

2 Розрахункові показники

2.1 Рівень надання кредитів, %

82,7

80,4

-2,3

97,2

2.2 Рівень погашення кредитів, %

76,8

77,8

+1,0

101,3

2.3 Співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів, %

107,7

103,3

-4,4

95,9

2.4 Оборотність кредитних вкладень, кількість обертів за рік

3,6

3,6

-0,2

95,1

На основі звітних показників й формул 2.1 - 2.7 розрахуємо розрахункові показники на 2007 та 2008 рр:

1) Рівень надання кредитів:

2) Рівень погашення кредитів:

3) Співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів:

4) Оборотність кредитних вкладень:

Використовуючи формулу кредитного балансу легко визначити вплив його елементів на зміну залишків кредитних вкладень в звітному році:

Це значить, що зростання кредитних вкладень Банку 2820,3 тис. грн. відбулося внаслідок збільшення залишків кредитів на початок періоду (на 5461,4 тис. грн.) в порівнянні з попереднім роком й збільшення суми наданих кредитів в звітному році (на 11459,2 тис. грн.). збільшення суми погашення кредитів на 14100,3 тис. грн. призвело до зниження залишків на цю суму.

Виходячи з цього можна оцінити рух кредитів позитивно. Кредитна політика Банку в 2008 році призвела до зростання в порівнянні з 2007 роком на 14,9% оберту по наданню кредитів, внаслідок чого збільшились залишки кредитних вкладень на кінець звітного періоду на 13,1%.

Рівень надання кредитів трохи випереджує рівень їх погашення, що можна враховувати нормальним для фінансової ситуації 2008 року, яка характеризується інтенсифікацією діяльності Банку.

Незначне зниження рівня надання кредитів (на 2,8%) при зростанні його обсягу пояснюється випереджаючим ростом залишків кредитних ресурсів на відповідних рахунках, де враховуються кредитні вкладення Банку.

Рівень погашення кредитів в 2008 році виріс на 1,3% та є недостатнім для Банку.

Співвідношення обертів по наданню й погашенню кредитів також характеризує кредитну діяльність як обережну. Зниження цього показника в 2006 році на 103,3% свідчить про те, що в кредитному портфелі Банку високий рівень короткострокових кредитів.

Більш високі темпи приросту залишків кредитних вкладень при зниженні співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів не вплинули на показник оборотності кредитів, який залишився на рівні 3,6 оборотів на рік.

На прикладі проведеного аналізу можна дослідити рух кредитів в 2008 році в порівнянні з 2007 роком.

Таблиця 2.9 Рух кредитів, наданих Банком за 2007-2008 рр.

Показник

2007 рік

2008 рік

Відхилення

Абсолютне

У % до бази

1 Звітні показники

1.1 Залишки кредитних вкладень на початок року, тис. грн.

21535,1

24355,4

+2820,3

113,1

1.2 Кредити, надані протягом року, тис. грн.

88295,6

95115,3

+6819,7

107,7

1.3 Кредити, погашені протягом року, тис. грн.

85475,3

92576,6

+7101,3

108,3

1.4 Залишки кредитних вкладень на кінець року, тис. грн.

24355,4

26894,1

+2538,7

110,4

2 Розрахункові показники

2.1 Рівень надання кредитів, %

80,4

79,6

-0,8

99,0

2.2 Рівень погашення кредитів, %

77,8

77,5

-0,3

99,6

2.3 Співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів, %

103,3

102,7

-0,6

99,4

2.4 Оборотність кредитних вкладень, кількість обертів за рік

3,6

3,5

-0,1

97,2

На основі звітних показників й формул 2.1 - 2.7 розрахуємо розрахункові показники на 2007 та 2008 рр.:

1) Рівень надання кредитів:

2) Рівень погашення кредитів:

3) Співвідношення оборотів по наданню та погашенню кредитів:

4) Оборотність кредитних вкладень:

Використовуючи формулу кредитного балансу не важко визначити вплив його елементів на зміну залишків кредитних вкладень в звітному році:

Це означає, що збільшення кредитних вкладень Банку на 2538,7 тис. грн. виникло внаслідок збільшення залишків кредитів на початок періоду (на 2820,3 тис. грн.) в порівнянні з попереднім роком й збільшення суми наданих в звітному році кредитів (на 6819,7 тис. грн.). Зростання суми погашення кредитів на 7101,3 тис. грн. призвело до зниження залишків на цю суму.

Виходячи з цього можна оцінити рух кредитів позитивно. Кредитна політика Банку в 2008 році призвела до збільшення в порівнянні з 2007 роком на 7,7% обороту по наданню кредитів, наслідком чого є підвищення залишків кредитних вкладень на кінець звітного періоду на 10,4%.

Незначне зниження рівня надання кредитів (на 0,8%) при зростанні його обсягу пояснюється випереджаючим ростом залишків кредитних ресурсів на відповідних рахунках, де враховуються кредитні вкладення Банку.

Рівень погашення кредитів в 2008 році зменшився на 0,6% та є недостатнім для Банку.

Співвідношення обертів по наданню й погашенню кредитів також характеризує кредитну діяльність як обережну. Зниження цього показника в 2007 році на 102,7% свідчить про те, що в кредитному портфелі Банку, як і в 2006 році, високий рівень короткострокових кредитів.

Більш високі темпи приросту залишків кредитних вкладень при зниженні співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів погіршили показник оборотності кредитів, який знизився з 3,6 до 3,5 оборотів на рік.

Таким чином, виходячи з вище перерахованого можна зробити висновок, що в кредитному портфелі банку найбільшу частку займають короткострокові кредити, кредитна політика банку є обережною, що не є негативним фактором, а веде до збільшення прибутку банку за рахунок росту залишків кредитних вкладень.

2.3 Аналіз доходності та ефективності кредитних операцій

Аналіз будь-яких операцій повинен завершуватись оцінюванням їх ефективності, тобто аналізом їх дохідності та рентабельності.

Ефективність кредитної діяльності банку аналізується за допомогою системи показників:

- дохідність кредитних операцій;

- дохідність активів за рахунок кредитних операцій;

- питома вага доходів від надання кредитів в загальній сумі доходів;

- рентабельність кредитних операцій;

- прибутковість кредитних операцій;

- дохід на одного працівника кредитного відділу.

Дохідність кредитних операцій може бути розрахована за допомогою таких показників:

1. Дохідність кредитних вкладень - розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму кредитних вкладень за досліджуваний період:

(2.8)

Даний коефіцієнт є універсальним показником, що характеризує ефективність вкладень у кредитні операції і показує, скільки банк отримує: доходів з кожної гривні, вкладеної саме в кредиті операції. Його застосування дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності різних видів банківських операцій (операцій з цінними паперами, з валютою, лізингові операції тощо) і оптимізувати напрями використання банківських ресурсів, віддаючи пріоритети найдохіднішим видам діяльності. За умови ідеальної фінансової дисципліни позичальників, коли виконуються всі умови договорів і всі кредити та проценти за ними повертаються повністю, цей коефіцієнт дорівнюватиме середньозваженій процентній ставці за кредитами. Під час розрахунку даного коефіцієнта у чисельник береться фактична сума отриманого доходу від процентів за кредитами. Для точнішого розрахунку вона може бути скоригована на суму витрат від списання безнадійних кредитів за аналізований період.

2. Дохідність активів за рахунок кредитних операцій - розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму активів:

(2.9)

Використання даного коефіцієнта менш поширене, ніж попереднього показника. Він характеризує внесок кредитних операцій у загальну дохідність активів. Різновидом цього показника може бути коефіцієнт, у знаменнику якого замість загальних активів беруться тільки дохідні активи. За високої частки кредитів у загальних активах його значення наближатиметься до значення першого коефіцієнта - дохідності кредитних вкладень.

3. Питома вага (частка) доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів розраховується діленням доходу від кредитних операцій на загальну суму доходів банку

(2.10)

Цей коефіцієнт характеризує частку доходів, отриманих банком від надання кредитів у загальних доходах банку від інших активних операцій. Аналізуючи його, доцільно порівняти значення даного показника із значенням коефіцієнта кредитної активності. Якщо коефіцієнт питомої ваги кредитних доходів вищій коефіцієнта питомої ваги кредитів у дохідних активах, це свідчить про те, що ефективність кредитних операцій вища, ніж ефективність інших банківських операцій.

4. Рентабельність кредитних операцій може бути проаналізована за допомогою низки показників, які доповнюють один одного. Рентабельність кредитних операцій (Р1) розраховується діленням прибутку від кредитних операцій на втрати, пов'язані із залученням ресурсів та функціонуванням кредитного відділу:

(2.11)

Різновидом показника рентабельності може бути також відношення процентних доходів від кредитів до процентних витрат, пов'язаних із залученням ресурсів.

(2.12)

Цей показник характеризує ефективність обраної політики щодо регулювання співвідношення між ціною ресурсної бази та ціною розміщення ресурсів. Зростання даного коефіцієнту характеризує високу якість менеджменту в банку.

5. Про ефективність процентної політики може свідчити і зворотній показник - відношення процентних витрат на залучення ресурсів до процентних доходів від кредитних операцій:

(2.13)

Зниження даного показника є, безумовно, позитивним явищем, проте аналіз слід доповнити оцінкою абсолютної суми прибутку, яка в результаті жорсткої процентної політики не повинна призводити до зменшення обсягу залучених ресурсів та зниження попиту на дорогі кредити.

6. Прибутковість кредитних операцій розраховується діленням прибутку від кредитних операцій на середні кредитні вкладення:

(2.14)

Даний коефіцієнт показує, скільки отримано прибутку від кредитних операцій на кожну гривню, вкладену в кредитні операції. Зростання показника прибутковості кредитних операцій вищими темпами порівняно зі зростанням показника дохідності кредитних операцій свідчить про підвищення ефективності кредитних вкладень.

Відобразимо в таблиці 2.10 результати, отримані за формулами 2.8 - 2.14.

Таблиця 2.10 Аналіз ефективності кредитних операцій

Показник

Попередній період

Звітний період

Абсолютне відхилення

Звітні показники

1. Дохід від кредитних операцій

15 313

30 475

+15 162

2. Середні активи

132 013

236 710

+104 697

3. Середні кредитні вкладення

38 283

92 317

+54 034

4. Витрати на залучення ресурсів

10 624

23 364

+12 740

5. Прибуток від кредитних операцій

4 689

7 111

+2 422

6. Всього доходів банку

43 751

78 141

+34 390

7. Витрати на функціонування кредитного відділу

1 056

1 330

+274

Розрахункові показники

8. Дохідність кредитних операцій (КДОХ)

0,40

0,33

-0,07

9. Дохідність активів за рахунок кредитних операцій (КДОХ.АКТ.)

0,12

0,13

+0,01

10. Питома вага доходів від наданих кредитів у загальній сумі доходів (ЧДОХ.КР.)

0,35

0,39

+0,04

11. Рентабельність кредитних операцій (Р1)

0,311

0,234

-0,077

12. Рентабельність кредитних операцій (Р2)

1,441

1,304

-0,137

13. Процентні витрати на 1 грн. процентних доходів (В)

0,694

0,767

+0,073

14. Прибутковість кредитних операцій (П)

0,095

0,063

-0,032

Як свідчать дані таблиці 2.10, дохід від надання кредитів у звітному періоді підвищився на 15 162 тис. грн. проти попереднього періоду. Це обумовлено, насамперед, збільшенням масштабів кредитної діяльності. Проте, як свідчать розрахункові показники, ефективність кредитних операцій дещо погіршилась із 40% до 33%, тобто на 7%. Це пов'язано передусім зі зниженням середньої процентної ставки за наданими кредитами. Основною причиною такої ситуації було зниження ставки рефінансування НБУ та зниження попиту на кредити на ринку капіталів в цілому. Водночас, кредитні операції були й залишаються основними, що формують дохід банку в цілому. Більш того, їх частка в загальних доходах зросла з 35 до 39%, тобто на 4%. Це свідчить про загальну тенденцію зниження рентабельності інших банківських операцій.

Наступний етап аналізу кредитних операцій - визначення факторів та причин, що вплинули на зміну абсолютного розміру прибутку від кредитних операцій.

На прибуток від кредитних операцій впливають такі чинники:

- обсяг наданих кредитів;

- зміна структури наданих кредитів;

- зміна процентної ставки за кредит (ціна кредиту);

- зміна процентної ставки за депозитами (собівартість залучених ресурсів).

Крім того, ефективність управління прибутковістю визначається за допомогою показників:

1. Чистий спред = (2.15)

Цей показник виражає різницю між відсотковою ставкою по виданих позиках та відсотковою ставкою за залучені кошти. За допомогою спреду оцінюється ефективність банку у виконанні функції посередника між вкладниками і позичальниками, а також рівень конкуренції на ринку, який обслуговується банком. Посилення конкуренції призводить до зменшення різниці між середніми доходами та середніми витратами. По мірі загострення конкуренції на ринку банківських послуг спред банку зменшується і вимагає від менеджерів банку шукати інші шляхи одержання прибутку. Цей коефіцієнт включає тільки ті активи та пасиви, до яких застосовуються відсоткові ставки. Таким чином, він виключає вплив безвідсоткових депозитів до запитання, капіталу невиконання вимог резервування на чисті отримані відсотки, а відтак і на прибуток банку. Він ізолює вплив відсоткової ставки на прибуток банку і надає можливість більш глибокого розуміння джерел отримання прибутку.

2. Чиста процентна маржа = (2.16)

При розрахунку цього показника беруться дохідні активи, припускаючи, що відсоткова маржа стосується тих дохідних активів, що задіяні в процесі отримання доходу від відсотків. Дохідні, або робочі, активи -- це активи, що приносять дохід у формі відсотку чи комісії, утворюють прибуток банку (кошти на коррахунку, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах тощо).

Однак ті активи, відсотки за якими не отримуються, і пасиви, відсотки за якими не сплачуються, мають значний вплив на чисту процентну маржу.

Розділ 3. Організаційно-економічний механізм поліпшення якості кредитних операцій банку

Сучасний етап розвитку економіки України ставить перед банками нові складні задачі, особливо в сфері інвестиційного забезпечення економічного зростання.

Вирішення цих задач потребує нових підходів до розробки та реалізації грошово-кредитної політики, організації та функціонування самих банків, та насамперед їх кредитної діяльності.

Підвищення банком якості кредитних операцій неможливо без проведення активної маркетингової політики, вивчення в повному обсязі потенціалу клієнтів, регіональних ринків.

Проведення маркетингових досліджень є обов'язковою умовою прийняття рішення за основними питаннями банківської діяльності: наданням кредитів, в тому числі на інноваційні цілі, залученню клієнтів, розширенню спектру банківських послуг.

Проведення маркетингових досліджень економічного розвитку та інноваційної діяльності полягає в виявленні нових груп споживачів банківських послуг з динамічним потенціалом розвитку. Ці дослідження є основою для підвищення якості кредитних операцій, привабливості банку, підвищення обсягів інвестиційного кредитування.

Основними задачами маркетингових досліджень є:

1) Розробка методології та інструментів маркетингової діяльності в банку;

2) Проведення постійних комплексних досліджень ринку, підприємств, населення, конкурентів, інвестиційного клімату та інших складових ринку;

3) Розробка маркетингових стратегій діяльності банку в залежності від умов ринку;

4) Максимальне задоволення попиту клієнтів на банківські продукти, підвищення їх асортименту, обсягів та підвищення якості;

5) Залучення нових клієнтів в банк.

У відповідності з цими задачами банківський маркетинг спрямований на досягнення високих якісних та кількісних показників діяльності: кількості клієнтів та рахунків, обсягів залучених депозитів та кредитних вкладень, обсягів проведених банком операцій та наданих послуг, нарощення обсягів та підвищення ефективності діяльності.

Задачами маркетингових досліджень на рівні регіонів, міст та районів є:

а) вивчення потенційного попиту на банківські продукти;

б) визначення власної частки ринку та частки конкурентів, дослідження стратегії та тактики їх діяльності;

в) визначення категорій споживачів банківських продуктів, на які повинен буди орієнтований банк в коротко та середньостроковій перспективі;

г) визначення тактики вкладень банку на місцевий ринок з метою відкриття нових відділів;

д) пошук найбільш ефективних форм співпраці з підприємствами та населенням.

Кінцевими результатами маркетингових досліджень повинні бути:

1) розробка комплексів заходів маркетингу та менеджменту, а також процедур їх реалізації, орієнтованих на підвищення якості кредитних операцій;

2) підготовка пропозицій підвищення ефективності діяльності;

3) визначення методів стимулювання збуту, каналів реклами та інформування споживачів відносно послуг, що надає банк.

З метою удосконалення процесу кредитування та підвищення якості кредитних операцій та враховуючі зміни в Цивільному та Господарському кодексах, а також інших законодавчих актах слід приділити особливу увагу Керуванню Кредитним ризиком та організації кредитного процесу в банку.

Якість та склад кредитного портфелю, якість кредитних операцій, вчасне повернення наданих кредитів істотно залежать від ефективності організації кредитного процесу в банку, достатності розроблених процедур з управління кредитним ризиком на всіх його рівнях.

До методів керування кредитним ризиком відносять:

1) На рівні кредитного портфелю - диверсифікація, лімітування, створення резервів;

2) На рівні окремого кредиту - аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз та оцінка кредитного проекту, визначення оптимальних умов кредитування, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом та джерелами погашення боргу.

Диверсифікація кредитних вкладень - процес розподілу кредитних вкладень банку між різними групами позичальників, які безпосередньо не пов'язані між собою.

Для мінімізації можливих втрат банку внаслідок спрямування значних сум кредитних коштів в рискові проекти, філії банку здійснюють кредитні операції з врахуванням вимог до обмеження концентрації кредитних вкладень банку.

Процес керування ризиками та концентрації кредитних вкладень в банку складається з наступних етапів:

а) визначення обсягів концентрації кредитних вкладень за групами позичальників шляхом здійснення моніторингу кредитного портфелю та підготовки відповідної інформації Керуванню банку;

б) мінімізація або обмеження ризику шляхом диверсифікації кредитного портфелю за визначеними напрямками концентрації кредитних вкладень;

в) здійснення контролю за виконанням допустимих ризиків концентрації кредитних вкладень.

Класифікація та керування концентрацією кредитних вкладень в банку здійснюється за наступними напрямками:

1) галузева концентрація;

2) географічна концентрація;

3) концентрація кредитних вкладень на одного позичальника;

4) концентрація кредитних вкладень за східним позичальникам;

5) концентрація кредитних вкладень за інсайдерами;

6) концентрація кредитних вкладень під гарантію однієї особи та кредитів, наданих по врахованим векселям.

Обмеження концентрації кредитних вкладень здійснюється у відповідності з вимогами НБУ (Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою НБУ від 28.08.01 №368, зі змінами та доповненнями), а також шляхом встановлення лімітів концентрації кредитних вкладень на одного позичальника.

Для врахування впливу галузевого фактору при кредитуванні окремих позичальників необхідно здійснювати рейтингову оцінку галузей, визначати їх рівень ризику - «низький», «середній», «високий».

Розрахунок рейтингової оцінки здійснюється на основі показників фінансової звітності підприємств, позичальників банку й кредитного портфелю банку. До числа галузей, по яким здійснюється рейтингова оцінка, в обов'язковому порядку необхідно включати галузі промисловості, в яких сконцентровано більш ніж 50% кредитного портфелю банку.

Для оцінки ризику кредитування галузі використовуються якісні та кількісні показники:

1) Темп приросту виручки від реалізації продукції;

2) Рівень рентабельності;

3) Платоспроможність (коефіцієнт ліквідності);

4) Оборотність кредитних вкладень в банку (співвідношення обсягу погашених кредитів та середнього розміру заборгованості за звітний період);

5) Доля строкової заборгованості в загальній заборгованості за кредитами банку;

6) Динаміка простроченої заборгованості по кредитам банку;

7) Співвідношення заборгованості за кредитами та розрахунковій сумі резерву в банку;

8) Коефіцієнт категорії заборгованості.

Керування ризиком географічної концентрації кредитних вкладень в банку полягає в обмеженні кредитування нерезидентів та недопущенні спрямування кредитних вкладень в значних обсягах за межі України.

З метою забезпечення якісного моніторингу позичальника переваги при кредитуванні повинні надаватися позичальникам, що знаходяться в тому ж регіоні, де розташовується філія банку, що надає кредит.

При аналізі фінансового стану клієнту, оцінка кредитного проекту повинна здійснюватися не лише з врахуванням існуючого фінансового стану позичальника, а й з прогнозуванням майбутніх змін, керуючись принципом «середніх» очікувань, тобто розраховується «оптимістичний» прогноз, коли обставини складаються в найкращому варіанті, потім «песимістичний» прогноз та приймається середнє значення.

При наданні кредиту під поруку чи гарантію необхідно здійснювати також аналіз фінансового стану поручителя або гаранта.

Мета банку в роботі з підприємствами, яким надається кредитна підтримка - забезпечити успішне виконання проекту, що кредитується, в тому числі за рахунок концентрації коштів на рахунках його партнерів в банку. Це дозволить виключити ризик нестабільності інших банків, що були задіяні в розрахунках.

Умовою надання кредиту повинна бути наявність в позичальника поточних рахунків у банку, що надає кредит. Зазначені рахунки повинні бути задіяні для проходження через них основних грошових потоків клієнту та перерахунок позикових коштів переважно контрагентам, що обслуговуються в закладах даного банку.

При розгляданні та супроводі кредитного проекту необхідно відслідковувати грошові потоки між позичальниками та дочірніми й посередницькими структурами.

З метою недопущення відволікання коштів позичальника через дочірні та посередницькі структури, робітник банку, обслуговуючи позичальника повинен постійно контролювати грошові відносини між ним та банком.

Кредитний працівник разом з кредитною службою й службою безпеки банку повинні бути впевненими в можливості реалізації забезпечення як основного, так і додаткового шляху погашення кредиту та процентів.

Вартість залогу повинна перевищувати суму кредиту не менш ніж в 2 рази. Залогова ціна визначається банком з врахуванням ринкових факторів й витрат, пов'язаних з реалізацією й повинна враховувати можливі зміни вартості предмету залогу на протязі терміну кредитування. Якщо суми залогу недостатньо для покриття ризиків банку, використовуються додаткові види забезпечення.

З метою мінімізації кредитного ризику внаслідок погіршення фінансового стану позичальника та зниження ліквідності предмету залогу, у випадку прийняття в залог готової продукції або товарів в обороті рекомендується, щоб залогова ціна не перевищувала 80% балансової вартості, при оформленні в залог іншого майна - вище балансової вартості. Залогову ціну доцільно визначати за експертною оцінкою методом аналогів продажів з врахуванням терміну кредитування.

З метою мінімізації ризиків, пов'язаних з втратою, пошкодженням майна - предмету залогу доцільно здійснювати його страхування.

Страхування повинно здійснюватись в страховій компанії, з якою банк заключив Генеральний договір про надання страхових послуг, від ризиків, що найбільш ймовірно можуть призвести до зниження чи втрати ліквідності предмету залогу.

Для виявлення джерел кредитного ризику й оперативного впровадження заходів, спрямованих на недопущення можливих втрат банку, на протязі всього терміну кредитування до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. Працівники банку повинні контролювати виконання позичальником вимог та умов кредитного договору.

Щоб запобігти можливих труднощів при погашенні кредиту, відсотків та інших зобов'язань позичальника за кредитним договором, працівник кредитного відділу повинен відслідковувати та фіксувати зміни фінансового стану позичальника шляхом:

1) Проведення щоквартального аналізу бухгалтерської та фінансової звітності;

2) Відстежування грошових потоків по рахункам позичальника (аналіз притоку та відтоку грошових коштів, вивчення динаміки надходжень та перерахувань по банківським рахункам). Зі сторони банку повинен бути постійний контроль за грошовими потоками позичальника, оскільки кредитним договором передбачається право банку контролювати ці потоки у відповідності з запланованими самим позичальником напрямами й узятими зобов'язаннями з підвищення концентрації власних та кредитних коштів в системі банку. У випадку виявлення тих чи інших відхилень необхідно вимагати від позичальника відповідних корегувань в запланованих показниках;

3) Контролю за нарахуванням відсотків та їх сплатою позичальником, виконанням інших зобов'язань за кредитним договором.

Кредитний працівник повинен відслідковувати виникнення негативних сигналів можливості погашення кредитів, а саме:

а) порушення графіка погашення кредиту;

б) несвоєчасної оплати відсотків;

в) погіршення фінансових розрахункових коефіцієнтів, стан розрахунків з контрагентами, зменшення питомої ваги власних оборотних коштів;

г) рівня концентрації власних та кредитних коштів позичальника або його структурних підрозділів на власних рахунках й рахунках його партнерів в банку;


Подобные документы

  • Характеристика Промінвестбанку: історія виникнення й розвитку в умовах ринкової економіки. Організація роботи відділу інвестицій та кредитування суб’єктів господарської діяльності, характеристика документообігу, комплексний аналіз кредитних операцій.

    курсовая работа [218,8 K], добавлен 14.07.2009

  • Класифікація і характеристика кредитних операцій. Форми кредиту. Кредитні операції. Види кредитів. Розгорнута класифікація кредитів. Етапи видачі кредиту. Перелік документів. Етап розгляду кредитного проекту. Експертиза кредитного проекту.

    реферат [37,1 K], добавлен 07.08.2007

  • Роль комерційних банків як головних суб'єктів грошово-кредитних відносин у суспільстві. Аналіз сучасного стану кредитних операцій і практичне використання принципів банківського кредитування. Основні напрями покращення кредитних операцій в Україні.

    курсовая работа [135,1 K], добавлен 14.10.2010

  • Ринок цінних паперів в системі ринкових відносин комерційних банків. Операції комерційних банків по емісії власних цінних паперів. Оцінка інвестиційної якості портфелю цінних паперів, формування резервів для покриття можливих збитків від операцій з ним.

    курсовая работа [212,1 K], добавлен 12.04.2010

  • Сутність кредиту, його види, принципи і форми. Основні принципи організації обліку кредитних операцій банку, особливості формування та аналізу його кредитного портфелю. Методичні підходи до обліку кредитних операцій банку на прикладі ПАТ "Промінвестбанк".

    дипломная работа [557,7 K], добавлен 20.11.2013

  • Види активних операцій комерційного банку. Кредитна діяльність банків України. Досвід зарубіжних банків щодо активних операцій. Процес кредитування. Формування відсоткової ставки за позиками. Перспективи розвитку активних операцій вітчизняних банків.

    курсовая работа [328,6 K], добавлен 24.02.2009

  • Визначення понять "кредит" і "позика". Головні відмінності кредитних та інвестиційних операцій комерційних банків. Класифікація банківських кредитів. Поняття та види банківських інвестицій. Обчислення відсоткових прибутків за позиковими операціями.

    контрольная работа [53,0 K], добавлен 05.09.2013

  • Особливості організації банківської справи та основних функцій комерційних банків. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків. Походження та розвиток комерційних банків. Функції комерційних банків. Операції комерційних банків.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 10.04.2007

  • Характеристика стану економіки та фінансів УкрСиббанку, здійснення кредитних операцій. Шляхи вдосконалення кредитних відносин банку із позичальниками, поліпшення умов обслуговування кореспондентських рахунків для здійнення кредитної політики банком.

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 28.11.2011

  • Економічна сутність короткострокових кредитних операцій банку. Державне регулювання кредитних операцій. Інформаційна база та інструментарій аналізу короткострокових кредитних операцій. Аналіз індикаторів ринку короткострокового кредитування в Україні.

    курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.