МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра фінансів і економіки природокористування

Реферат

з дисципліни „Страхування”

на тему:

„Система оподаткування страхових компаній в Україні”

Зміст

Вступ

Розділ І. Куди втікають гроші?

Розділ ІІ. Страхування авіаційних ризиків невигідне для українських компаній

Розділ ІІІ. Ліга страхових організацій України стурбована питанням оподаткування страховиків (18.04.2007 р.)

Розділ ІV. Страхові податки: вся справа в грошах

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Система оподаткування, виконуючи функції ринкового регулятора в умовах розвитку ринкових відносин, є важливим фінансовим фактором управління діяльністю суб'єктів підприємництва. Згідно з чинним податковим законодавством, страховики у процесі фінансово-господарської діяльності зобов'язані здійснювати оплату загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів).

До загальнодержавних податків і зборів, що сплачуються страховиком належать: непрямі, прямі податки та збори. В свою чергу до непрямих податків відносять податок на додану вартість, ввізне мито; до прямих податків - податок на прибуток і валовий дохід, на майно (нерухомість), податок із власників транспортних засобів, плату за землю; до зборів - дорожній збір, держмито та збір за видами соціального страхування.

До місцевих податків і зборів, що сплачуються страховиком належать: податки і збори. В свою чергу до податків відносять податок на рекламу, комунальний; до зборів - збори за право користуватися місцевою символікою, за паркування автотранспорту, за проїзд територією прикордонних областей автотранспортом, який виїжджає за кордон та інші збори.

Крім цього українським податковим законодавством передбачено особливий порядок прямого оподаткування діяльності страховика.

Страхова діяльність (окрім довгострокового страхування життя) страховиків-резидентів оподатковується за ставкою 3% суми валового доходу від страхової діяльності.

З метою оподаткування страхової діяльності згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» оподатковуваний дохід - це сума страхових платежів (внесків, премій), одержаних старховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (внесків, премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Податковий облік операцій із страхування життя фізичних осіб ведеться страховиками окремо. Доходи страховиків-резидентів від страхування життя оподатковуються за ставкою обсягом 3%.

Доходи страховиків-резидентів, отримані за договорами довгострокового страхування життя, не оподатковуються (ставка становить 0%) у разі дотримання наступних вимог до таких договорів.

У разі порушення встановлених Законом «Про оподаткування прибутку підприємств» вимог до договору довгострокового страхування життя, доходи, одержані страховиком за таким договором, оподатковуються за ставкою 3% у податковому періоді, у якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені на суму такого податкового боргу, розрахованої з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика.

Доходи страховика з джерел, не пов'язаних із страховою діяльністю, оподатковуються на підставах, спільних для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, із використанням ставки податку з прибутку обсягом 25%. При цьому до категорії валових витрат, які пов'язані з одержанням таких доходів, не належать витрати, що їх страховик зазнав, здійснюючи операції зі страхування (перестрахування).

Розділ І. Куди втікають гроші?

Останнім часом увага до страхування у нашій країні істотно підвищилась. Це пов'язано з введенням так званої «автоцивілки». Однак ще мало хто розуміє, яку роль у житті країни мала б відігравати ця галузь діяльності взагалі. Тим більше, що не все тут відбувається так, як належить.

Відповідальною за розвиток цього сегменту небанківського фінансового ринку є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг), очолювана колишнім народним депутатом Віктором Сусловим.

Як же розвиваються страхові послуги в нашій країні? Порівняємо дані щодо надходження страхових премій за 2001 і 2002 рр., коли нагляд за страхуванням здійснював Мінфін, і за 2003 і 2004 рр., коли ним почав опікуватися Держфінпослуг.

У 2001 р. страхові премії становили 3 млрд. грн., у 2002 р. -- 4,4 млрд. грн., у 2003 р. -- 9,1 млрд. грн., у 2004 р. -- 19,4 млрд. грн. Тобто за весь цей час відбулося зростання більш ніж у 6 разів. А проти 2002 року, тобто за часів контролю з боку Держфінпослуг, ця сфера зросла у 4,4 рази. Та чи реальні такі темпи і чим вони пояснюються? Про це варто поміркувати.

Спершу з'ясуємо: чи такими ж темпами збільшувалася щорічно кількість укладених договорів страхування? Може, вона за останні два роки також зросла майже у 5 разів? Чи може на такі суми підвищились і страхові ризики? Розібратися з цим досить важливо, адже йдеться про перерозподіл і використання коштів у розмірі 19,4 млрд. грн. тільки протягом одного 2004 року. Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про страхування» основна функція, яка покладена на страхування, -- це захист майнових інтересів громадян та юридичних осіб. Іншими словами, закон зобов'язує здійснювати страхові виплати громадянам або юридичним особам у випадках настання будь-яких непередбачуваних подій.

І який же розмір страхових виплат, здійснених страховиками, наприклад, у останньому звітному році? Близько 1,5 млрд. грн. Різниця між надходженнями страхових премій і страховими виплатами -- 17,9 млрд. грн. Зрозуміло, і не тільки спеціалістам, що витрати на страхування і прибутки страхових організацій не можуть досягати таких розмірів ні теоретично, ні практично. У чому ж справа?

Щоб відповісти на це запитання, потрібно мати список страхових компаній України, суми надходжень страхових премій по кожній з них і суми здійснених ними страхових виплат. Усі ці дані є у Держфінпослуг, який існує на кошти платників податків для того, щоб використовувати отримувану інформацію таким чином, щоб забезпечувати і захищати інтереси цих самих платників податків. Та Держфінпослуг, в особі Суслова, вважає, що оприлюднення зазначених показників (сум надходжень страхових премій і сум здійснених страхових виплат) у розрізі окремо взятої страхової компанії є закритою інформацією, яка не підлягає оприлюдненню. Це не витримує жодної критики. Навпаки, страховики, які здійснюють реальне страхування, мають бути зацікавлені в публікації таких даних. І навпаки, їх втаємничення створює сприятливі умови для незаконної діяльності окремих страхових компаній, які не займаються реальним страхуванням, а використовують свої статутні завдання як ширму, чи, як тепер прийнято говорити, дах для прикриття інших видів діяльності.

Чому керівництво Держфінпослуг наклало вето на публікацію таких даних, проігнорувавши таким чином всю попередню практику Укрстрахнагляду і Мінфіну, а також і загальноприйняту міжнародну практику? Пан Суслов мав би дати на це запитання ґрунтовну відповідь, інакше його можна б запідозрити у створенні умов для прикриття так званих схемних страхових компаній. Разом з тим за умови, коли б відповідні показники оприлюднювалися щокварталу, то це дозволило б зробити відповідні висновки.

Проаналізувавши ситуацію протягом усього періоду діяльності на страховому ринку, ми можемо відкинути припущення, що така позиція Суслова є звичайною помилкою. Навпаки, тут можна простежити певні свідомі дії, спрямовані на те, щоб приховати реальну ситуацію.

Звичайно, працівнику Держфінпослуг відомі показники за останні роки в розрізі конкретних компаній, які для решти наших громадян є таємницею. У будь-кого, хто ознайомиться з ними, має виникнути відчуття, близьке до шокового.

Якщо скласти рейтинг компаній з надходження страхових платежів, то серед лідерів не побачимо жодної страхової компанії, яка займала відповідні позиції протягом років, що передують утворенню Держфінпослуг. Приклади: НАСК «Оранта» (колишній Укрдержстрах), яка була лідером з надходження страхових премій протягом багатьох років і яка за загальним визнанням має найбільш розгалужену структуру на території всієї країни і тому володіє найбільшим потенціалом щодо укладання договорів страхування як з громадянами, так і з юридичними особами, займає у цьому рейтингу лише 18 місце (!). Інші системні компанії, які ходили раніше в лідерах і теж мають розгалужену структуру, займають ще гірші позиції («Аска» -- 21 місце, «ІНГО Україна» (стара назва «Остра-Київ») і «Гарант-Авто» відповідно 31 і 32 місця).

А хто ж сьогодні став лідером з надходження страхових платежів? Зупинимося лише на «першій п'ятірці». Тут немає жодної страхової компанії, яка мала б хоч трохи пристойні показники ще три роки тому. І навіть їхні назви серед реальних учасників страхового ринку мало хто чув. Ця п'ятірка зібрала торік такі суми страхових платежів: СК «Максимум» (до 2004 р. -- СК «Оберіг») -- 1,7 млрд. грн., ЗАТ «Український фінансово-страховий альянс» -- 1,3 млрд. грн., СК «Оскар» -- 1,2 млрд. грн., СК «Громада» -- більше 1 млрд. грн., СК «Егіда» -- 0,9 млрд. грн. Всього п'ятірка отримала у минулому році 6,3 млрд. грн. страхових платежів.

Але найцікавіше, що при цьому перша та четверта з них зовсім не робили страхових виплат у зазначеному періоді (у них у відповідній графі стоїть 0). У трьох інших членів «п'ятірки» ця цифра також дуже близька до нуля. Саме ці компанії, які домінують на ринку, і створюють враження про низький рівень страхових виплат. На це в першу чергу мали б реагувати органи нагляду за страховою діяльністю. Але, проаналізувавши їхню діяльність, починаючи з 1996 р. по даний час, автор цих рядків прийшов до висновку, що саме у сфері нагляду за страховою діяльністю відбувається щось незрозуміле.

Як наслідок, автор став ініціатором перевірки, яку було доручено провести Головдержслужбі України за участю деяких інших відомств. На жаль, її було проведено на досить низькому рівні, і, схоже, значним чином для того, щоб дискредитувати того, хто ініціював цю роботу. Та у акті перевірки все ж таки зафіксовано, що всі 7 страхових компаній, діяльність яких вивчалась, допускали суттєві порушення чинного законодавства. І найцікавіше, що з п'яти лідерів нашого «рейтингу» чотири потрапили у цю «сімку».

Тож познайомимося з їхньою діяльністю. У 2003 р. СК «Максимум», яка тоді мала назву СК «Оберіг», отримала страхових платежів близько 1 млрд. грн. Вся ця сума була перерахована за межі України. Після цього компанія за власною ініціативою змінила назву. Однак Держфінпослуг офіційно повідомив, що відкликав у неї ліцензію. У 2004 р. «Максимум» отримав близько 1,7 млрд. грн. За результатами перевірки Держфінпослуг, проведеної у грудні 2004 і січні 2005 р., виявлено суттєві порушення законодавства і накладено штраф у розмірі 17 тис. грн. Не вплинуло. Того ж року «Максимум» передає у перестрахування отримані у 2004 р. страхові платежі СК «Громада». Та за даними Держфінпослуг, ця компанія («Громада») чомусь отримує 2004 р. лише трохи більше 1 млрд. грн. страхових платежів (різниця -- 647 млн. грн.) і перераховує їх за межі України. У лютому цього року в СК «Максимум» анульовано ліцензії у зв'язку з виявленими порушеннями законодавства.

Питання до голови Держфінпослуг. Чому Комісія не застосовувала необхідні наглядові заходи до «Максимуму» раніше і чим пояснити таке тривале «спостереження» за діяльністю цього страховика? Чи не тому, що цій структурі був свідомо відведений час для виконання даних їй завдань?

І це ще не всі запитання. Як могла СК «Громада» отримати лише 1 млрд. грн., якщо тільки СК «Максимум» передала їй близько 1,7 млрд. грн.? Куди поділася також різниця (647 млн. грн.) і яку остаточну суму виведено за межі держави?

Дещо дивною була і діяльність СК «Егіда». У 2004 р. нею, за інформацією Держфінпослуг, отримано страхових платежів у розмірі близько 900 млн. грн., а передано у перестрахування майже 1 млрд. гривень. Та ліцензію (у зв'язку з виявленими порушеннями страхового законодавства) зупинено на початку квітня 2005 р. (після того, як автор офіційно звинуватив голову Держфінпослуг у службовій недбалості). Діяльність цієї компанії також дозволяє поставити голові Держфіннагляду багато запитань. Можна поставити запитання і до автора. Чи не вважає він усе описане лише вершиною айсберга з назвою страховий ринок України, що контролюється Держфінпослуг? Нині ця структура гарячково намагається довести, що вживала і вживає заходів для припинення зазначеної вище діяльності. Всі ці намагання є настільки «вражаючими», що можуть бути темою окремої великої статті.

Основним поясненням голови Держфінпослуг є те, що страхування оподатковується у пільговому порядку. Але чому ще 2, 3…5…7… років тому, коли оподаткування страхування було ще ліберальнішим, ніхто і уявити собі не міг масштабів «оптимізації», які спостерігалися останні два роки?

Піднявши тему оподаткування і активно експлуатуючи її протягом довгого часу, голова Держфінпослуг просто використовує її, намагаючись показати таким чином свою «активність». Але у підсумку це може закінчитись такими змінами в оподаткуванні, які стануть ударом по реальному сектору у страхуванні. А «схемники», враховуючи те, що перестрахування піде на валові витрати, успішно продовжать свою діяльність.

Іншим «аргументом» пана Суслова є те, що нібито різко зріс рівень виплат. Спеціально для цього раптом вводиться новий термін, який має назву «чисті виплати» (введено в квітні, тобто тоді, коли стало відомо про перевірку Держфінпослуг).

Якщо ж порівняти розрахунок рівня страхових виплат за традиційною, загальноприйнятою методикою, і методикою, придуманою у пожежному порядку керівництвом Держфінпослуг, то виявляється, що у такому разі рівень так званих «чистих виплат» приблизно у два рази вищий, ніж рівень страхових виплат, розрахований за названою методикою.

Окрім того, як великий позитив подається те, що в Україні значно зростає рівень внутрішнього перестрахування. Як відомо, в міру зростання капіталізації і фінансового зміцнення страхових компаній рівень перестрахування, навпаки, має зменшуватися. Тут зрозуміло одне: здійснення шкідливих для країни фінансових операцій було б неможливим, якби Держфінпослуг виконувала хоча б ті мінімальні наглядові процедури, які практикувалися до утворення цієї комісії Укрстрахнаглядом і Мінфіном. У останньому відомстві й сьогодні є чимало фахівців з страхового ринку і, так би мовити, його патріотів? Чому їх не чути?

До речі, у 2005 р. відбулося засідання правління Ліги страхових організацій України (ЛСОУ). На ньому, зокрема, розглядалися проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та проекти деяких інших законодавчих актів, які стосуються оподаткування страхової галузі. Як вважають у ЛСОУ, гостра необхідність розгляду цього питання виникла у зв'язку з тим, що останнім часом страховий ринок піддається агресивним спробам податкового шантажу. Упродовж останніх років уряд постійно підвищує ставку оподаткування валових доходів страхових компаній -- від 3% до 6%, а тепер знову запропоновано підняти податкову планку до 10%. ЛСОУ вважає, що страховий ринок не може регулюватися виключно фіскальними методами. Це зашкодить розвитку класичного страхування, призведе до блокування розвитку галузі, в результаті чого страхові компанії змушені будуть покинути ринок. Відтак ЛСОУ вимагає для страхового ринку рівних умов з іншими суб'єктами господарської діяльності, які оподатковуються 25% податком з прибутку. Свої пропозиції Ліга направить на розгляд уряду і надалі вимагатиме від нього виваженого підходу до реформування податкової політики у сфері страхування.

Уряд, бажаючи наповнити держскарбницю, вигадує нові види страхових податків. На цей раз Кабмін запропонував посилити санкції за розірвання договорів страхування і примусити всіх страховиків платити 6%-ий податок -- така норма міститься в законопроекті, поданому в пакеті з правками до бюджету-2005. Фактично ж податкові штрафи ляжуть на плечі клієнтів, що зовсім не додасть їм бажання страхуватися.

Для ризикових компаній до недавнього часу які-небудь штрафи за розірвання договорів не були передбачені взагалі. Тому наміри уряду є як мінімум нелогічними. Адже ні клієнти страховиків, ні самі компанії ніяких податкових пільг не одержують. І якщо буде введений додатковий податок на розрив договорів, страховикам (включаючи 3%-ий податок з обороту) доведеться платити до бюджету 9% від одержаної премії, яку, до речі, вони повинні повернути клієнту. Робити це компанії не збираються ні за яких умов. Якщо страховик розриває договір з клієнтом за власною ініціативою, він повинен виплатити йому всю премію повністю. Це достатній штраф для того, щоб захистити страхувальника. Якщо ж договір розриває сам клієнт -- страховик тут абсолютно ні при чому. Тому компанії перекладатимуть податок на страхувальника, віднімаючи його разом з пенею з суми внесків, що підлягають поверненню.

Розділ ІІ. Страхування авіаційних ризиків невигідне для українських компаній

Загроза втратити вагомий сегмент страхування виникла після зміни системи оподаткування. Йдеться про зміни в Законі «Про оподаткування прибутку підприємств», що торкнулися обкладення операцій перестрахування. Перш за все змінилося визначення бази оподаткування страхової компанії. Тепер страхові компанії повинні оподатковувати по ставці 3% валовий дохід без вирахування перестрахування у «нерейтингового» нерезидента. Крім того, операції, що проводяться через страхового брокера (незалежно від його рейтингу), також оподатковуються 3%. Фактично це означає подвійне оподаткування таких операцій.

Така жорстка фіскальна політика негативно відобразилася на обов'язкових видах страхування, крупних ризиків, що мають на увазі розміщення, на міжнародних страхових ринках через брокерів: авіаційне, морське страхування, страхування вантажів.

Першими забили в дзвін крупні компанії, що працюють в секторі авіа страхування. За статистикою, розмір страхових сум в цивільній авіації, згідно міжнародним конвенціям і угодам, знаходиться в діапазоні від $10 млн. до $750 млн.

Українських страховиків не вистачає для того, щоб розмістити на внутрішньому ринку такі об'єми ризиків. Їм необхідно перестраховувати ризики у зарубіжних колег, що можна зробити безпосередньо через брокерів.

Але проблема в тому, що за законодавством податки повинні сплачуватися страховиком за рахунок власних засобів. А оскільки йдеться про такі великі і об'ємні ризики, то страховик повинен до 90% страхових премій перераховувати брокерам-нерезидентам. Лише після цього він одержує страховий захист.

Проблема посилюється ще і тим, що Держфінпослуг ініціює зміни в Закон «Про оподаткування прибутку підприємств», системи оподаткування страховиків, що мають на увазі перегляд, -- з оподаткування валових доходів на оподаткування прибутку. Причому ставка податку може вирости з 3% по доходу до 25% по прибутку. Як вважають в компанії «Намистин», такі новини зроблять страховий бізнес нерентабельним і спричинять за собою закриття страхових компаній.

На посилювання податкової політики страхові компанії відреагували передбачено. Страховики, що спеціалізуються на авіа страхуванні, вимушені були повідомити клієнтів про збільшення страхових тарифів мінімум на 6%. Саме так вчинила компанія «Намистин», що займає близько 50% ринку по об'ємах збираних премій. Відповідно, для авіакомпаній підвищення страхових платежів привело до зростання вартості авіаперевезень і авіаквитків.

Як відзначають страховики, в основному подорожчання полісів позначилося на крупних перевізниках, що мають в своїх парках дорогу техніку і що здійснюють міжнародні перевезення. Річ у тому, що до міжнародних перельотів пред'являються суворі вимоги по страхуванню вантажів, пасажирів і самої техніки, що регулюється міжнародними конвенціями -- Варшавської, Римської. Крім того, зросли вимоги Євросоюзу по відповідальності страховиків по обов'язкових полісах страхування. Так, якщо раніше по страхуванню пасажирів вона вимірювалася сумою $20 тис. за людину, то тепер -- $378 тис. Це не тільки підвищує вартість страховки, але і вимагає від страхової компанії масштабнішої перестраховки.

Власних засобів на сплату податків у страхових компаній практично не залишається, тому єдиним виходом для них залишається покласти збільшення вартості страховки на кінцевого споживача. «Таким чином, ми втрачаємо сам ринок авіаційного страхування, стаємо не конкурентоздатними на ньому», -- вважає президент АСО «Намистин».

У іншій компанії -- Міжнародні авіалінії України, яка здійснює як внутрішні рейси по Україні, так і за рубіж, також відзначили наявність проблеми зростання цін на страхування цивільної авіації. Із-за зростання цін на страхування авіакомпанії вимушені були вводити надбавки до цін на квитки. З цією проблемою в Міжнародних авіалініях зіткнулися, коли страхова компанія, що здійснює страхування ризиків цього авіаперевізника, повідомила про підвищення цін.

За прогнозами страховиків, така ситуація загрожує для національних операторів втратою ринків страхування всіх крупних ризиків -- морських, ядерних і страхування небезпечних вантажів. Їх місце займуть компанії-нерезиденти.

Розділ ІІІ. Ліга страхових організацій України стурбована питанням оподаткування страховиків (18.04.2007 р.)

Ліга страхових організацій України надіслала лист прем'єр-міністру України В. Януковичу з вимогою погоджувати позицію уряду і страхового бізнесу в питанні оподаткування страхової діяльності.

Ліга наполягає на зваженому підході до реформування податкової політики у сфері страхування в процесі розгляду Кабінетом Міністрів України проекту Податкового Кодексу. Як відомо, проект документа передбачає перехід страхової галузі на загальну систему оподаткування. ЛСОУ відзначає, що таке зміна є необґрунтованою, адже саме існуюча в даний час система оподаткування за 10 років зарекомендувала себе як найбільш прозора, зрозуміла і мало витратна в адмініструванні.

ЛСОУ упевнена, що збереження нинішньої системи оподаткування страхової діяльності дасть можливість направити частку на підвищення капіталізації ринку і на цій підставі збільшити частину власного утримання у великих ризиках, що, у свою чергу, сприятиме накопиченню засобів у вигляді страхових резервів в Україні.

Вивчивши світовий досвід оподаткування страхової діяльності, Ліга дійшла висновку, що в інших країнах ефективно діють різні системи оподаткування страхової діяльності: загальна система оподаткування прибутку; оподаткування доходу; змішані системи в різних варіантах; альтернативні податки (на капітал і тому подібне). Кожна країна вибирає такий спосіб оподаткування, який відповідає її правовій і економічній культурі, стану розвитку страхового ринку і економіки в цілому. Так, в Російській Федерації діє загальна система оподаткування прибутку, в Казахстані - система оподаткування доходу, так само, як і в Ірландії. У більшості європейських країн діє змішана система.

В Україні проектом Податкового Кодексу пропонується впровадження змішаної системи оподаткування, яка є надзвичайно складною і витратною в адмініструванні, вимагає залучення до органів податкової служби висококваліфікованих фахівців за оцінкою страхових ризиків (актуаріїв), налагодження інтенсивного електронного обміну інформацією між цими органами і страховиками.

Позиція Ліги залишається чіткою і незмінною, про що неодноразово було заявлено у відповідні органи виконавчої влади: експерименти, які проводяться в оподаткуванні страхової діяльності, сьогодні повністю зосереджені на фіскальній меті. ЛСОУ категорично заявляє, що система оподаткування, запропонована проектом Податкового Кодексу України, не стане стимулюючим чинником розвитку національної галузі страхування.

Правління Ліги страхових організацій України ухвалило рішення і надалі відстоювати діючу систему оподаткування страхової галузі, оскільки саме завдяки такій системі спостерігається зростання основних показників і страхування стає ефективною складовою соціального захисту населення.

За даними Державної Податкової Адміністрації України, продовжується тенденція щодо збільшення рівня добровільної сплати податків фінансовими установами України.

Так, протягом 2006 року фінансовими установами було забезпечено збільшення рівня сплати податків в 1,5 раза.

Надходження по податку на прибуток склали 1849,4 млн. грн., або 60,7% від загального об'єму платежів фінансових установ, в т.ч. по банківських установах 1466 млн. грн. (62,7%), по страхових компаніях 231,0 млн. грн. (65%).

Станом на 01.01.2007 р. до бюджету сплачено 3045,7 млн. грн., що складає майже 3% від загальних надходжень, в т.ч. банківськими установами 2335,0 млн. грн., страховими компаніями 348,5 млн. грн., іншими фінансовими установами 362,2 млн. грн.

Динаміка сплати податків, зборів і неподаткових платежів до Зведеного бюджету фінансовими організаціями (2005-2006):

Структура сплати податків і неподаткових платежів фінансовими установами станом на в 01.01.2007 р.: банки - 76%, страхові компанії - 12%, інші - 12%.

Структура сплати податку на прибуток фінансовими установами (станом на 01.01.2007 р.): банки - 85%, страхові компанії - 14%, інші - 1%.

Податківці оштрафували один з рівненських філіалів страхової компанії на 11,2 тис. грн.

25.04.2007 | 11:30

У 1-му кварталі 2007 роки працівники відділу контролю за фінансовими установами і операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності в м. Рівному перевірили 12 фінансових установ, з них 4 - банки, 8 - небанківських установ, - пише газета "ОГО".

Порушення податкового законодавства були встановлені у всіх перевірених суб'єктах господарювання. За результатами проведених перевірок донараховано 18,36 тис. грн. платежів.

Крім того, за результатами перевірки одного з філіалів страхової компанії донараховано 11,2 тис. грн. штрафних санкцій за порушення норм з регуляції готівки.

Зокрема, філіал проводив готівкові розрахунки із страхувальниками за надані послуги із страхування за межами приміщення без застосування реєстратора розрахункових операцій і не оприбутковувала одержану готівку засобу.

Розділ ІV. Страхові податки: вся справа в грошах

Не так давно Кабмін всерйоз замислювався над збільшенням податкових ставок на страхування з 3 до 6 або навіть 10%. Тоді у відповідь реакцією страховиків був офіційний лист Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) до уряду з проханням "припинити податковий шантаж". Здавалося б, ну кого в нашій країні здивуєш проблемами оподаткування? Проте, як виявилось, ставки в даному випадку були тією ниточкою, яка привела до налагоджених схем по ухиленню від сплати податків і відмиванню крупних сум через операції перестраховки.

У частині оподаткування страховий ринок досить оригінальний. Це єдиний сектор української економіки, де компанії зобов'язані відраховувати державі 3%-ий податок із зібраних страхових премій, тобто з своїх валових доходів. Страховики не зобов'язані платити 25% податку на прибуток, як це робить звичайний суб'єкт господарської діяльності. Природно, страхові компанії непогано себе відчували при такій системі оподаткування.

Все б добре, якби не прагнення уряду підняти ставку 10%. Цікаво, що на питання, чим загрожує страховому ринку таке збільшення ставки, голова Держфінпослуг Віктор Суслов відповів однозначно: "Буде вбите класичне страхування, відбудеться збільшення сектора компаній, зайнятих оптимізацією, а також кримінальних. Класичним компаніям доведеться стати кримінальними". Тому, трохи подумавши, страховики вважали за краще стати в загальний лад, щоб, як і всі підприємства, відраховувати в державну скарбницю 25% податку на прибуток.

Якщо спочатку Ліги страхових організацій України наполягала на тому, щоб залишити все, як є, і дати страховому бізнесу можливість нормально розвиватися, то тепер страховики підтримують ініціативу Держфінпослуг про їх переклад на загальну систему оподаткування. Президент ЛСОУ так прокоментував дану ситуацію: "Впродовж декількох років відбувається податковий шантаж страхового ринку. Звучали навіть пропозиції по збільшенню ставки до 15%. Такі пропозиції виходили з боку Кабміну, Міністерства фінансів. Давайте припинимо податковий шантаж. Якщо ви вважаєте таке оподаткування неефективним, переводьте нас на загальну систему оподаткування. Ми хочемо бути такими, як і інші".

Між іншим, Держфінпослуг вже більше року добивається підтримки державою його ініціативи по переходу страхових компаній на загальні умови оподаткування. І сьогодні в Кабінеті Міністрів на розгляді знаходиться законопроект, що передбачає внесення змін в Закон "Про страхування" в частині оподаткування. Проте далі за Кабмін цей документ поки не йде. І не випадково. Адже податкові новації ламають кримінальні схеми по відходу від сплати податків за допомогою страхування...

Схема гри в страхування:

За словами голови Держфінпослуг, свого часу лобісти добилися звільнення страхової діяльності від податку на прибуток. Законодавчо була створена можливість використовувати страхування для операцій, пов'язаних з відходом від оподаткування. Сьогодні, згідно законодавства, прибуток підприємств обкладається по ставці 25%. Ні для кого не секрет, що для зменшення прибутку підприємство повинне збільшити валові витрати. А згідно законодавства України, до таких дозволено відносити і витрати, пов'язані із страхуванням.

Отже, схема проста: підприємство створює власну страхову компанію і укладає з нею договір страхування, припустимо, приміщення і устаткування підприємства на випадок стихійних бід (цунамі, землетрус). В результаті, замість того, щоб підприємство заплатило до держбюджету 25% податку від суми прибутку, страховик платить тільки 3% від тієї ж суми. Дана схема в страхуванні називається оптимізацією.

За словами Віктора Суслова, бурхливе зростання страхування останніми роками - на 100% в рік - насправді відображає ситуацію не в страхуванні, а в реальному секторі: металургійні, хімічні підприємства, крупні фінансові угрупування - всі вони кинулися зменшувати податок на прибуток і, відповідно, перекачувати мільярди в страхові компанії. Таким чином, доцільно говорити не про страхування в класичному розумінні цього слова, а про ігри в страхування: є компанія, є премії, але виплат по страхових випадках немає і не передбачається, оскільки і випадків страхових немає і не буде.

Сьогодні безперечним фактом залишається прибутковість страхового бізнесу. Інакше як пояснити той факт, що, за даними Держфінпослуг, на 1 червня 2005 р. в Україні працювало 403 страхових компанії? До того ж, за даними ЛСОУ, в 2004 р. приріст валових страхових премій склав 212,7%. Тоді як в Австрії, де на страховому ринку працює 87 страхових компаній, цей показник склав 6,6%.

У 2004 р. одній із страхових компаній України вдалося перевести за межу більше 5 млрд. грн. Яким чином сьогодні можливо проведення таких операцій? Немає нічого простішого: створюється юридична особа, реєструється і одержує ліцензію в Держфінпослуг. Щоб уникнути зайвих витрат для таких компаній часом орендується офіс в маленькому селищі (зокрема в Чорнобильській зоні). Далі ці страхові компанії укладають договори псевдо страхування з крупними підприємствами і фінансово-промисловими групами. На другому етапі - робота компаній із страховими компаніями-посередниками, які в свою чергу переводять гроші так званим буферним фірмам. Останні в природі не існують, зате є на папері. Вони-то і переводять крупні суми за кордон, використовуючи механізм перестрахування.

За застосування подібних схем були позбавлені ліцензій такі компанії, як "Громада", "Оберіг" (вона ж "Максимум"), "Вікторія-М" і багато інші. Достовірно відомо, що в 2004 р. практикою кримінальних схем були зайняті 66 українських страхових компаній. Наприклад, страхова компанія "Громада" до того, як у неї відняли ліцензію, встигла вивести за межу близько 1 млрд. гривень. У 2004 р. Держфінпослуг розкритий канал відходу грошей до Прибалтики по вищеописаній схемі: кошти переказувалися в литовські компанії Matrono Draudimas і Draudimas Spectras, у яких навіть ліцензії на право займатися страховою діяльністю не було.

Перераховані суми використовуються самими різними способами: вони можуть потрапити назад до України у вигляді інвестицій в підприємства або як засоби на фінансування передвиборних кампаній... До речі, напевно, не випадково основним джерелом фінансування передвиборних кампаній в 2004 р. були добродійні фонди. Можна припустити, що несплачені податки, які були виведені за межу, повернулися до України у вигляді внесків до добродійних фондів.

Припинити використання схем в страхуванні, на думку голови Держфінпослуг Віктора Суслова, можливо тільки одним способом: обкласти прибуток від страхового бізнесу 25-процентним податком. "Сьогодні близько 80% страхового ринку - це робота по оптимізаційних схемах. Це значить, що якщо перевести страхування на 25-процентний податок на прибуток, то ринок втратить бізнес, який оцінюється в 400 млн. дол. в рік, бізнес, пов'язаний з виведенням капіталу за кордон. Але цей бізнес належить не страхуванню, а могутнім олігархічним фінансовим угрупуванням", - вважає пан Суслов.

Виходить, що в Україні дія 3-процентного податку на премії страхових компаній вигідно не стільки самим страховим компаніям, скільки олігархічним групам типу Медведчук - Пінчук - Ахметов. Саме ці круги бізнесу і створюють кептивні і буферні страхові компанії, єдина мета яких - виведення крупних засобів за межу. І дотепер ці схеми успішно діяли, якби не деякі нюанси. По-перше, Державна комісія в своїй боротьбі з відмиванням грошей об'єдналася з Нацбанком. І 4 січня 2005 р. з'явилася Ухвала НБУ №135, згідно якому стало обов'язковим узгодження з Держфінпослуг договорів перестрахування з нерезидентами як умова продажу валюти.

Таким чином, Держфінпослуг почала контролювати договори перестрахування, попереджаючи відтік грошей за кордон. Так, якщо в першому кварталі 2004 р. за допомогою перестрахування за межу було переведено 115,3 млн. дол., то в першому кварталі 2005 р. - 15 млн. дол. Проте дотепер за рахунок оптимізації держбюджет втрачає щороку від 1,5 до 2 млрд. грн.

Висновки

Узагальнити все, що сказано вище, можна за допомогою таблиці у якій наведено ставки податку, що використовуються для оподаткування результатів здійснення діяльності страховика:

Ставки податків для страхування

Список використаної літератури

1. www. ForINSURER. com.

2. www. Aig.com.

3. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 р. №86/96 (із змінами, внесеними згідно із Законами… №2745-ІІІ від 4 жовтня 2001 р.).

4. Бігдаш В.Д. Страхування. - К.: 2006, 144 с.

5. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. №334/94-ВР (із змінами, внесеними згідно із Законами… №380-ІV від 26 грудня 2002 р., …№2377 від 20 січня 2005р.).