Груповий контроль за кредитами здійснюється на підставі фактичних даних, сформованих на екрані, а при потребі -- на підставі виданих до друку таблиць. Перелік таких таблиць задається в меню і користувач вказує, які таблиці слід складати. У них наводяться суми та процентні ставки за кредитами у межах дня, обороти за окремими позичковими рахунками протягом зазначеного періоду, кількість угод, суми і процентні ставки за кредитами -- окремо та міжбанківськими кредитами. Щодо трьох останніх документів задається період або дата, на яку складається документ. Крім наведених, за допомогою засобів EXCEL, можуть бути сформовані й інші документи, коли підготовлено робочий масив з необхідними даними на базі файлу угод і файлу, що відображує операції на кредитних рахунках.

На третій стадії комп'ютерних технологій управління кредитами формуються звіти, складаються аналітичні таблиці, а також обчислюються прогнозні показники, використовувані для підтримки та прийняття рішень.

Формування звітів за кредитами здійснюється автоматично на підставі баз даних оперативної інформації, що сформовані пакетом програм ОДБ. Для цього використовується пакет програм АРМ зі статистичної звітності. В екранному меню цього пакета задається перелік звітів, які слід складати на задану дату. Це такі звітні файли:

– 03 -- дані про суми й процентні ставки за кредитами та депозитами (щоденно);

– 04 - дані про суми та процентні ставки за кредитами (щомісячно);

– 16 -- дані про заборгованість за пролонгованими, простроченими та сумнівними кредитами;

– інші файли.

Зазначені файли передаються до Регіонального управління НБУ, де використовуються для складання звітів, які передаються на верхній рівень інформаційної системи НБУ.

Складання аналітичних таблиць здійснюється на АРМ спеціалістів кредитного відділів банку. Режим передбачає виконання технології обробки інформації в два етапи. Попередньо готуються дані та задаються такі поля: тип договору, повний чи скорочений склад вхідної інформації, період (часові межі) інформації -- дві дати, що вказують на періодичність. При підготовці вхідних даних необхідно вибрати варіант технології їх формування (використовувати базові дані за попередній період чи враховувати зміни).

Коли закінчено підготовку інформації, система переходить до другого етапу -- режиму обчислення показників для складання таблиць чи графіків.

Аналітичні таблиці можуть змінюватися, задаватися користувачем. У них наводяться договірні, реальні та прогнозні значення показників. Договірні значення задаються умовами угоди, а реальні відображають дію угоди на задану дату. Прогнозні характеристики обчислюють окремо за допомогою спеціальних пакетів програм під назвою -- «Прогноз кредиту». Аналітичні таблиці можуть відбивати динаміку змін тих чи інших показників, що дає змогу прогнозувати дії, а також приймати рішення. Для прийняття рішень фахівці та керівники звертаються до системи із запитами, на які формуються відповіді за допомогою спеціальних пакетів програм чи мови маніпулювання даними [61].

4.3 Захист банківській інформації

Ефективність захисту інформації досягається не кількістю грошей, витрачених на її організацію, а здатністю її адекватно реагувати на всі спроби несанкціонованого доступу до інформації; заходу щодо захисту інформації від несанкціонованого доступу повинні носити комплексний характер, тобто поєднувати різнорідні міри протидії погрозам (правові, організаційні, програмно-технічні); основна погроза інформаційної безпеки комп'ютерних систем виходить безпосередньо від співробітників. З обліком цього необхідно максимально обмежувати як коло співробітників, що допускаються до конфіденційної інформації, так і коло інформації, до якого вони допускаються (у тому числі і до інформації із системи захисту). При цьому кожен співробітник повинний мати мінімум повноважень по доступі до конфіденційної інформації.

Сучасна (комп'ютерна) технологія ведення банківського діловодства має незаперечні переваги, як то: швидка (автоматизована) реалізація процесів і операцій розрахунків, документування й інших; можливість компактного представлення і збереження інформації, її дублювання, контролю, поповнення, аварійного знищення і т.д. Разом з тим, зловмисники (що володіють достатніми знаннями в питаннях автоматизованого банківського діловодства, а інша - неавтоматизована технологія у сучасних умовах і немислима) при визначеній стратегії дій можуть зняти з комп'ютерних баз даних несанкціонованим образом життєво важливу для діяльності і безпеки банку інформацію. Це в наступному може привести до грамотно організованих злочинних акцій по пограбуванню або дискредитації банку.

За даними експертів, такий рід злочинних дій проти банків одержує усе більш широкий розвиток. Отже, забезпечення безпеки засобів обчислювальної техніки й інформації, що зберігається в них, є справою не менш актуальною, чим всі інші задачі забезпечення безпеки, тому що, принаймні умоглядно, розкрадання інформації і проведення незаконних банківських операцій через АСОІ, потенційному злочинцеві представляються менш небезпечними. Об'єктивно він правий, тому що якщо система захисту АСОІ має пробіли або побудована на малоефективних апаратно-програмних засобах, то виявлення факту здійснення НСД або НСК практично малоймовірно. Втрата або навіть відносно невеликий витік інформації може привести до важких наслідків. Так, наприклад, розорилися практично всі невеликі фірми, обчислювальні системи яких знаходилися на нижньому поверсі одного з будинку ділового центра Нью-Йорка, затопленого під час повені. Зуміли вижити тільки великі корпорації, бази даних яких були про дубльовані. У деяких з них бази даних знаходяться в різних містах США. По деяким даним, витік 20% комерційної інформації в 60% приводить до банкрутства фірми. Більшість ЕОМ, що маються в банку, як правило, об'єднані в локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), тобто з'єднані між собою лініями зв'язку і можуть передавати один одному інформацію збережену в пам'яті, включаючи і результати розрахункових операцій.

Область діяльності по забезпеченню безпеки АСОІ, баз даних і ЛОМ також багатогранна, як і всі інші види діяльності, зв'язані з забезпеченням безпеки. Саме тому розроблювачі системної концепції максимально широко розглядають основні вимоги по організації захисту ПЭВМ, ЛОМ, програмного забезпечення, баз даних і в цілому АСОІ, пов'язує їх з вимогами інших блоків задач. Надалі ми розглянемо відповідні рекомендації, методи і способи забезпечення цього захисту, включаючи вимоги і рекомендації з розміщення ПЭВМ у будинку, по електроживленню, заземленню, по захисту ЕОМ від впливу через допоміжні технічні засоби (тобто засоби, що мають вихід за межі штатно контрольованої зони), монтажеві і прокладці кабелів, по застосуванню систем активного зашумлення, екрануванню і т.д. Системне розуміння всього цього допоможе правильно організувати розробку проекту захисту АСОІ.

У проблемі безпеки інформації розглядаються навмисна і ненавмисна діяльність людини (у тому числі помилки програмного забезпечення), несправності технічних засобів, стихійні лиха, що можуть привести до витоку, модифікації або знищенню інформації. Задача забезпечення безпеки інформації, оброблюваної в АСОІ, комп'ютерних мережах або в окремо узятих ПЭВМ, крізь призму системної концепції захисту вимагає для свого рішення обліку безлічі факторів: від архітектурних особливостей будинку, у якому розміщаються засоби обчислювальної техніки, місця розташування будинку і т.д. (тобто з етапу проектування), до взаємодії користувачів, програмістів, співробітників служби технічного обслуговування і ремонту, адміністрації, служби безпеки (охорони) на етапі експлуатації. Різноманіття й актуальність питань забезпечення інформаційної безпеки породили велику область досліджень і розробок технічних і програмних методів і способів захисту. Постійне збільшення обсягу знань у цій області, поява нових більш ефективних програмних, апаратних засобів захисту інформації приводять до необхідності систематичного обліку стану цієї області і внесення відповідний коректив у способи організації роботи в АСОІ, а також у технологію обробки інформації.

На думку найбільш відомих фахівців проблема безпеки ЕОМ являє собою як управлінську, так і технічну задачу і може значно впливати на прогрес або регрес у використанні комп'ютерної техніки і комп'ютерних технологій. В даний час усе більший розмах у світі здобуває інформаційне піратство: несанкціоноване копіювання програмних продуктів і даних, комп'ютерні диверсії (віруси, комп'ютерні < бомби >, <троянські коні > і т.п.), фінансові злочини з використанням обчислювальної техніки і т.д. У цьому зв'язку досить актуальної стає задача забезпечення комп'ютерної безпеки. Серед безлічі прийомів і методів захисту інформації (організаційні, технічні, програмні, програмно-апаратні, криптографічні і т.д.) особливо варто виділити саме програмні в силу наступних факторів:

простота тиражування програмних систем захисту на об'єкти замовника і розроблювача;

простота технології застосування;

застосування програмних методів не вимагає залучення виробництва і можливо в самі короткі терміни, при цьому дозволяючи одержати достатній рівень захищеності даних.

Якісне і своєчасне забезпечення комп'ютерної безпеки програмними методами багато в чому визначається рівнем розвитку теорії програмування й умінням розроблювачів застосовувати спеціальні прийоми. При цьому, природно, що удосконалювання систем захисту спричиняє удосконалювання прийомів „злому” захисних механізмів і ця тенденція робить необхідним постійне ведення науково-дослідних робіт в області системного програмування. На мал.4.1 представлена спрощена схема циркуляції інформації в процесі її обробки. У даному випадку мається 7 джерел і приймачів інформації, між якими здійснюється передача даних: екран, пам'ять, вінчестер, дискета, клавіатура, мережний адаптер, принтер.

Рисунок. 4.1 Спрощена схема циркуляції інформації

На прикладі аналізу приведеної схеми продемонстрована методика комплексного підходу і взаємозв'язаного рішення задач захисту інформації програмними засобами.

Архів електронних банківських документів

Банки учасники СЕП, РРП та ЦРП кожного робочого дня формують на магнітних носіях, придатних для зберігання та зчитування інформації, архів електронних банківських документів.

В архіві банку - учасника СЕП зберігаються всі відіслані та отримані електронні розрахункові документи, протоколи роботи САБ, а також архів ЕП. Окремо зберігається архів АРМ-НБУ, який містить шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ.

В архівах РРП та ЦРП зберігаються повні архіви роботи АРМ - 1, АРМ - 2 та ЕП.

Архів електронних банківських документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на магнітні носії довгострокового зберігання і подальшого зберігання.

Архіви на магнітних носіях мають зберігатися у спеціальному обладнаному, ізольованому приміщенні, з дотримуванням умов, які перешкоджають їх перекручуванню та несанкціонованому доступу. Доступ до архіву мають особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Відповідно до нормативних актів Національного банку, які визначають строки зберігання всіх категорій документів, архіви електронних банківських документів та архіви АРМ-НБУ зберігаються протягом 3 років.

Порядок надання інформації з архіву. Банки надають інформацію за операціями і рахунками юридичних осіб та інших організацій на письмові запити самих клієнтів та уповноважених органів у межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства.

РРП та ЦРП надають інформацію за операціями і рахунками юридичних осіб та інших організацій на письмові запити уповноважених органів у межах їх компетенції відповідно до чинного законодавства.

У письмовому запиті має бути чітко визначено назву банку, клієнта, його номер рахунку, період, за який має бути надана інформація.

Порядок знищення архіву. Знищення інформації на магнітних носіях, строки зберігання якої закінчилися, здійснюється програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів, які підписують голова і члени експертної комісії та затверджує керівник установи. Магнітні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватись повторно в залежності від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації магнітного носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший магнітний носій.

Відповідальність за зберігання архіву. Порушення строків зберігання інформації на магнітних носіях, а також її знищення без відповідного оформлення і погодження категорично забороняється. Службові особи, винні у недбалому зберіганні, псуванні і знищенні інформації на магнітних носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством [64].



Розділ 5. Правові, соціально-економічні, організаційно-технічні питання охорони праці в банківській установі

5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в кредитному відділі “КласикБанку”

Основним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України “Про охорону праці”, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності.

Головний офіс “КласикБанку»розташовано в будівлі, яка має чотири поверхи та збудована з вапняку.

Банк займає два поверхи, загальною площею 217 м².

Кредитний відділ знаходиться на першому поверсі та займає площу

14,95м^2, висота стін становить 3м. У кредитному відділі працює дві особи економіст та начальник кредитного відділу. Знайдемо площу та об'єм приміщення на одного працюючого:

S = 2,3*6,5 = 14,95м², на одного працюючого S1 = 7,48м²;

V = 14,95*3 = 44,85м³, на одного працюючого V1 = 22,43м³.

Згідно вимогам БНіП ІІ-90-81, СН 512-78, ДСанПіН 3.3.2.007-98, площа та об'єм приміщення на одного працівника повинні складати відповідно 6м² та 20м³. Приміщення кредитного відділу відповідає цим вимогам.

Стіни відділу пофарбовані білою фарбою та зроблені з гіпсокартону, підлога вкрита лінолеумом, що дозволяє зменшити рівень шуму у приміщенні, але не є небезпечним у пожежному відношенні.

У кредитному відділі розташовані сучасні та зручні меблі, що дозволяє працівникам відчувати себе комфортно та зручно на робочому місці.

Температура повітря у кредитному відділі підтримується постійна, у межах 18^оС, за рахунок використання кондиціонеру “FUNAI”.

Вентиляція повітря у кредитному відділі звичайна - у зимовий час, за рахунок різниці питомої ваги теплого повітря, що знаходиться усередині приміщення, і більш холодного ззовні, а також за рахунок вітру природна вентиляція створює необхідний повітряний обмін. У літню пору використовується кондиціонер, (тобто примусова вентиляція) який забезпечує постійність температури, відносної вологості, рухливості і чистоти повітря.

У разі потреби вентиляція може здійснюватися через вікно.

Система опалення банку відповідає нормам та здійснюється автономно, теплоносієм є нагріта вода, що дозволяє підтримувати на протязі опалювального сезону відносну вологість у межах 40-45%.

Штучне освітлення в помешканнях експлуатації моніторів і ПЕВМ здійснюється системою загального рівномірного освітлення. Припускається використання місцевого освітлення, призначеного для освітлення зони розташування документів.

Для освітлення кредитного відділу застосовуються три світильники типу БК потужністю 100Вт. У кожному світильнику встановлено 4 лампи розжарювання.

Природне освітлення здійснюється через вікно, яке обладнано горизонтальними жалюзі для захисту від сонячного випромінювання.

Завдяки використанню сучасного обладнання, співробітники банку захищені від електромагнітного випромінювання та шуму.

Санітарно-побутові приміщення відокремлені від робочої території та відповідають всім санітарно-гігієгічним нормам.

Основні параметри санітарно-гігієнічних умов праці у кредитному відділі надано в табл. 5.4

Таблиця 5.4

Параметри санітарно-гігієнічних умов праці

Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним стандартом	Відповідність фактичним значенням нормативу
Температура повітря в період, С	18-23	18-27	Відповідає нормативу
Відносна вологість,%	40-45	40-60	Відповідає нормативу
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	не більше 0,2	Відповідає нормативу
Запиленність, мг/м3	0,1	0,1-2,0	Відповідає нормативу
Освітленість, лк	300-500	300-400	Відповідає нормативу
Рівень шуму, дБл	55	50-65	Відповідає нормативу

Як свідчать дані таблиці, санітарно-гігієнічні умови праці у кредитному відділі “КласикБанку»відповідають встановленим нормам.

5.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

В приміщенні кредитного відділу встановлено два комп'ютери марки Intel, процесор РIII 667 з моніторами 15 дюймів моделі Samsung SyncMaster 550S, які мають максимально можливе розрішення 1024 на 768 точок. Дана модель монітору має антиблікове та захисне від електромагнітних випромінювань покриття. Тобто комп'ютерна техніка відповідає сучасним вимогам.

Комп'ютери розміщено згідно вимогам санітарних норм; відстань від стіни до задньої стінки монітора не менше одного метра, відстань між робочим місцем працівника та екраном монітора складає біля 50см.

Приміщення обладнано трьома розетками. Розетки розміщено на відстані 30см від підлоги.

Для захисту від враження електричним струмом розетки приміщення обладнано заземленням. Заземлення відповідає вимогам “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів”.

Електробезпечність - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму. Якщо відносити дане помешкання до класу електробезпечності - це помешкання “без підвищеної небезпеки”.

Електропроводка розташована в спеціальних жолобах і трубах, захищаючих від ушкоджень. У місцях найбільш пожежнобезпечних вона цілком ізольована від випадкового доторку людей до струмоведучих частин. Розміщення устаткування (комп'ютери, факси, модеми, принтери, калькулятори, годинники) відповідають нормам проектування.

Усі приміщення обладнанні протипожежною сигналізацією, у кожному розміщений план евакуації на випадок пожежі.

Банк має Загальну інструкцію про заходи пожежної безпеки у будівлі та на території “КласикБанку".

Всі, кого приймають на роботу, повинні бути проінструктовані з пожежної безпеки, про що має бути зроблений запис у книзі інструктажу.

В установі регулярно проводяться навчання та інструктажі з техніки безпеки.

Види інструктажів:

– вступний - ознайомлення з загальними питаннями БП, проводить інженер безпеки праці;

– первинний - ознайомлення з конкретними видами безпеки праці на даному підприємстві на даному робочому місці, проводить керівник відділу;

– повторний - повторити інформацію первинного інструктажу, періодичністю 1 раз у півроку, проводить керівник відділу;

– позаплановий - проводить керівник робіт у тому випадку, коли мають місце зміни в технологічному процесі при надходженні нового обладнання, після того як відбувся нещасний випадок і при перервах у роботі, що перевищують установлені;

– цільовий - при виконанні робіт, не пов'язаних з основним фахом, проводить керівник відділу.

У банку розроблена і розміщена на видному місці план-схема евакуації людей на випадок пожежі.

Шляхи евакуації службовців (коридори, тамбури, виходи) мають бути вільні та відповідно позначені.

Банк забезпечується вогнегасниками з розрахунку 1 на 100² м, використовуються вогнегасники вуглекислотні ВВ і системи автоматичного газового пожежогасіння, у яких використовується фреон як вогнегасячий засіб.

Усі працівники банку вміють користуватися вогнегасниками. Меблі та обладнання розміщені таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м.).

Будівля “КласикБанку” і ті відділи, в яких розташовується ЕОМ, мають не нижче за II міри вогнестійкості, що відповідає вимогам.

5.3 Розрахунок - аналіз природного освітлення в приміщенні

Визначаємо достатність природного освітлення в приміщенні кредитного відділу. Ширина приміщення складає 4,5 м, довжина - 9 м. У приміщенні знаходиться 3 вікна з розмірами 2,2 х 1,4 м. Висота від рівня робочої поверхні до верха вікна - 2 м.

Визначаємо нормоване значення коефіцієнта природного освітлення - КПО=е_н

КПО=е_н^ш * m * c,

де е_н^ш - коефіцієнт природного освітлення для Ш поясу світлового клімату, обумовленого з урахуванням характеру зорової роботи.

Так як робота в бухгалтерії відноситься до зорової роботи середньої категорії 4”В2, фон світлий, то е_н^ш приймаємо рівним 1,5%,

m - коефіцієнт світлового клімату набуває значення 0,9, тому що Дніпропетровськ відноситься до четвертого поясу світлового клімату.

с - коефіцієнт світлового клімату приймаємо рівним 0,7, тому що площа вікна близька до стандартної величини 1,36 х 2,25 м.

Підставляємо отримані значення у формулу

КПО = 1,5*0,7*0,9=0,945.

При боковому природному освітленні розрахунок природного освітлення зводиться до визначення необхідної сумарної площі вікон і порівняння цієї величини з фактичною площею вікон у приміщенні.

, (5.1)

де S_п= 405 м² - площа підлоги,

е_н= 0,945 - нормоване значення КПО,

₀=10 - світлова характеристика вікон (визначається за додатком 5),

_К3 - коефіцієнт запасу приймаємо рівним 1,2,

Кбуд - коефіцієнт, що враховує затінення вікон конфронтуючими будинками (приймають у межах 1; 1,1; 1,2; 1,4 і 1,7 в залежності від відношення відстані між розглянутим і протилежним будинком), Кбуд приймаємо рівним 1,4,

r₁ - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, приймаємо рівним 1,3.

t₀ - загальний коефіцієнт пропускання.

t₀ = t₁ * t₂ * t₃ * t₄ * t₅, (5.2)

де t₁ - коефіцієнт світло пропускання матеріалу рівний 0,8 (див. додаток 6),

t₂ - коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі, рівний 0,6.

t₃ - коефіцієнт, що враховує втрати світла в несучих конструкціях, рівний 0,8.

t₄ - коефіцієнт, що враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях, приймаємо рівним 1,

_t5 - коефіцієнт, що враховує втрати світла в захисній сітці, приймаємо рівним 1.

Підставляємо значення в t₀:

t₀ = 0,8*0,6*0,8*1*1 = 0,384,

Підставляємо отримані значення у формулу:

,

Фактична площа вікон складає:

S_фак = 3*(2,2*1,4) = 9,24 м²

Оскільки фактична площа віконних прорізів менше розрахункової величини, то в приміщенні бухгалтерії природного освітлення недостатньо. Для досягнення достатнього рівня освітленості в денний час необхідно, поряд із природним освітленням, користуватися штучним освітленням.



Висновки

Необхідність кредитних відносин пов'язана з об'єктивною розбіжністю у часі руху матеріальних і грошових потоків, що виникає в процесі відтворення суспільного продукту: в одних сферах господарства здійснюється вивільнення коштів, в інших -- виникає потреба в них. Зняти таку розбіжність (суперечність) і дозволяє кредит.

Потреба в кредиті виникає через різницю у величині і термінах повернення капіталу, авансованого у виробництво, а також у зв'язку із необхідністю одночасної інвестиції великих грошових коштів для розширення виробничого процесу. Традиційно виникнення потреби в кредиті пов'язують із сезонністю виробництва. У цьому плані, наприклад, сільське господарство не може не спиратися на використання кредитів.

Поряд з необхідністю кредитних відносин, внаслідок утворення тимчасово вільних капіталів та їх руху формується й можливість кредиту. Розвинуті кредитні відносини пов'язані зі створенням відповідного інституціонального середовища -- мережі спеціальних кредитних інституцій, які спеціалізуються на здійсненні кредитних операцій. Кредитні установи організовують й обслуговують рух позичкового капіталу, забезпечують його залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери народного господарства, де виникає дефіцит коштів.

Кредит як самостійна економічна категорія виконує важливі функції в економіці. Визначення і трактування окремих функцій кредиту залежить від методологічних підходів до аналізу кредитних відносин. Так, на макроекономічному рівні виділяються перерозподільна функція та функція заміщення готівкових коштів кредитними засобами.

Очевидно, що ринковий механізм перерозподілу кредитних ресурсів має цілу низку переваг перед іншими способами розміщення грошових коштів. По-перше, обсяг кредитних ресурсів за своїм потенціалом значно перевищує, наприклад, обсяг ресурсів, які розподіляються через бюджетну сферу. По-друге, зверненість кредиту дозволяє надавати ресурси в позику багатократно, що також розширює можливості функції перерозподілу. Нарешті, не можна не виділити перевагу оперативності ринкового розподілу кредитних ресурсів порівняно з тією ж бюджетною сферою.

Багато спеціалістів визнають важливу роль функції заміщення. На сьогодні функціонування кредитних засобів обігу вже не носить характеру тимчасового заміщення реальних грошей: перманентні процеси кредитування в результаті приводять до істотної економії суспільних витрат грошового обігу в цілому.

При більш детальному розгляді кредитних відносин можна обґрунтувати виділення більшої кількості функцій, зокрема:

акумуляцію тимчасово вільних ресурсів;

розподілення залучених коштів між позичальниками;

емісійну;

контрольну та ін.

Не менш важливе значення має виділення меж кредиту як економічного явища, в яких він об'єктивно зберігає свою сутнісну специфіку.

У протилежному разі надлишкове кредитування, як і недостатність кредитних вкладень (тобто порушення економічно обґрунтованих меж) спричиняє негативний вплив на суспільно-економічні відносини в цілому. Виділяють зовнішні та внутрішні межі кредиту. Зовнішні межі відображають межі відносин стосовно акумуляції та розміщення кредитних ресурсів у цілому. Вони залежать в основному від таких факторів:

рівня розвитку виробництва;

обсягу і структури кредитних ресурсів;

соціально-економічної політики;

системи ціноутворення і рівня цін;

форми кредитних відносин;

структури кредитної системи;

фінансового стану суб'єктів господарювання.

Внутрішні межі відображають припустиму міру розвитку окремих форм кредиту в його зовнішніх межах, що обумовлено специфікою прояву різних типів кредитних відносин.

З точки зору виконання основних функцій кредиту виділяються такі функціональні межі: перерозподільна та емісійна. Перша є не що інше, як об'єктивно обґрунтований обсяг кредитних ресурсів. Фактично вона підкреслює глибокий зв'язок операцій із залучення ресурсів і активних операцій банків. Друга межа визначає емісійні кредити, які виділяються під наступні витрати, під ще не вироблену продукцію, справляючи в результаті вплив на сукупну кількість грошей в обігу. Вона залежить від співвідношення між попитом суспільства на додаткові платіжні засоби та можливостями банківської системи щодо випуску кредитних грошей в обіг.

Практичні засади кредитних відносин в Україні, форми і види кредитів, принципи та умови банківського кредитування визначаються відповідними нормативними актами Національного банку України. Так, згідно з Положенням НБУ «Про кредитування», затвердженим постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 p., кредит -- це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кредитні операції - основа банківського бізнесу, оскільки є головною статтею доходів банку. Але ці операції зв'язані з ризиком не повернення позички (кредитним ризиком), якому тією чи іншою мірою піддані банки в процесі кредитування клієнтів. Саме тому кредитні операції повинні бути головним об'єктом уваги банків. Кредитна політика банку повинна обов'язково враховувати можливість кредитних ризиків, випереджати їхню появу і грамотно керувати ними, тобто зводити до мінімуму можливі негативні наслідки кредитних операцій. Таким чином, основною метою банку є перебування «золотої середини», тобто оптимального співвідношення між ступенем ризику і прибутковістю по кредитних операціях за допомогою грамотного керування кредитним процесом, що реалізується за допомогою розробки практичних заходів щодо залучення нових клієнтів і аналізу їхньої кредитоспроможності.

Важелі керування кредитним процесом лежать у сфері внутрішньої політики банку. Самими основними з них є: диверсифікованість портфеля позичок, аналіз кредитоспроможності і фінансового стану позичальника, кваліфікація персоналу банку.

Найбільш розповсюдженим у практиці банків заходом, спрямованим на зниження кредитного ризику, є оцінка кредитоспроможності позичальника.

Під кредитоспроможністю банківських клієнтів варто розуміти такий фінансово-господарський стан підприємства, що дає впевненість в ефективному використанні позикових засобів, здатність і готовність позичальника повернути кредит відповідно до умов договору. Вивчення банками різноманітних факторів, що можуть викликати непогашення кредитів, або, навпроти, забезпечують їхнє своєчасне повернення, складає зміст банківського аналізу кредитоспроможності.

При аналізі кредитоспроможності банки повинні вирішити наступні питання: чи здатний позичальник виконати свої зобов'язання в термін, чи готовий він них виконати? На перше питання дає відповідь розбір фінансово-господарських сторін діяльності підприємств. Друге питання має юридичний характер, а так само зв'язаний з особистими якостями керівників підприємства. Необхідно приймати в увагу несприятлива зміна кон'юнктури того ринку, на якому працює підприємство-позичальник, і раптове погіршення його фінансового стану, викликане помилками і прорахунками менеджменту, невірно обраною стратегічною політикою і т.д.

Банк повинний дуже добре розбиратися в поточних проблемах свого клієнта, розуміти, що розкриває (або, навпаки, ховає) той або інший показник у фінансовій звітності, наскільки перспективна та область, у якій сьогодні працює підприємство. У питаннях кредитування, інвестування необхідний зважений підхід, що сполучить практичні навички з науковими розробками.

Склад і зміст показників випливають із самого поняття кредитоспроможності. Вони повинні відбити фінансово-господарський стан підприємств із погляду ефективності розміщення і використання позикових засобів і всіх засобів узагалі, оцінити здатність і готовність позичальника робити платежі і погашати кредити в заздалегідь визначений термін.

До дійсного часу комерційними банками різних країн випробувана значна кількість систем оцінки кредитоспроможності клієнтів. Багато хто з них витримали перевірку часом. Системи відрізняються друг від друга числом показників, застосовуваних як складені частини загального рейтингу позичальника, а також різними підходами до самих характеристик і пріоритетністю кожної з них. Особливо актуальним є прийняття мікроекономічних рішень у залежності від макроекономічної ситуації. Це визначає необхідність проведення кредитними інститутами також і макроекономічних прогнозів для розробки ефективної кредитної політики.

Керування кредитами жадає від банкіра постійного контролю за структурою портфеля позичок і їхнім якісним складом. У рамках дилеми «прибутковість - ризик»банк змушений обмежувати норму прибутку, страхуючи себе від зайвого ризику. Тому доцільно проводити політикові розосередження ризику і не допускати концентрації кредитів у декількох великих позичальників, що чревате серйозними наслідками у випадку непогашення позички одним з них. Банк не повинний ризикувати засобами вкладників, фінансуючи спекулятивні (хоча і високо прибуткові) проекти.

Кредитна політика банку визначається, по-перше, загальними, установками щодо операцій із клієнтурою, що ретельно розробляються і фіксуються в меморандумі про кредитну політику, і, по-друге, практичними діями банківського персоналу, що інтерпретує і втілює в життя ці установки. Отже, у кінцевому рахунку, здатність керувати кредитом залежить від компетентності керівництва банку і рівня кваліфікації його рядового складу, що займається добором позичальників, конкретних кредитних проектів і виробленням умов кредитних угод.

У сучасних умовах виграє той, хто вміє правильно прорахувати, розпізнати і передбачати результати кредитної угоди. Це головна запорука успіху банку при кредитуванні. У випадку, якщо банк займається різними аспектами діяльності клієнта, він у стані не тільки оцінити кредитоспроможність підприємства, але і допомогти йому підвищити ефективність свого бізнесу, а виходить, зробити його більш надійним позичальником.

Виходячи з описаного вище, напрошується висновок, що один з основних елементів системи кредитування - це довіра. Він виникає із самого поняття кредит, що в перекладі з лат. «credo»означає «вірю». У кредиті беруть участь дві сторони - кредитор і позичальник. Між ними на засадах зворотності робить рух вартість, що позичається. Цей рух неминучий породжує відношення довіри між позикоодержувачем, що вірить, що банк вчасно дасть кредит у необхідному розмірі, і позикодавцем, що вірить, що позичальник правильно використовує кредит, у термін і зі сплатою позичкового відсотка поверне йому раніше надану позичку. Кредит як економічні відносини - це завжди ризик і без довіри тут не обійтися. Довіра, хоча і несе в собі визначений психологічний відтінок, безперечно заснований на знанні або суб'єкта, або об'єкта, або забезпечення кредиту. У кінцевому рахунку, можна сказати, що довіра, з одного боку, виникає як елемент кредитних відносин, з іншого боку - як усвідомлена позиція двох сторін, що має цілком визначене економічне обґрунтування.

Зараз важко прогнозувати, як у перспективі буде розвиватися банківське кредитування в Україні. Але можна з упевненістю затверджувати, що ніякої серйозної альтернативи цьому немає: у держави не вистачає засобів навіть для підтримки соціального сектора, через що кредитування підприємств і інших юридичних осіб для нього є непосильною задачею. Тому найбільших успіхів у цьому виді банківського бізнесу доможуться ті кредитні організації, що раніш інших прийдуть на даний ринок і створять відповідні внутрішні механізми, що дозволяють об'єктивно працювати на ньому. Що ж стосується зовнішніх умов і ділового українського середовища в цілому, то вона вже починає мінятися в кращу сторону і, імовірно, даний процес буде розвиватися.



Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - К.: Преса України, 1997. -80с

2. Закон України "Про банки та банківську діяльність", прийнятий Верховною Радою 20 березня 1991 року.

3. Закон Украины “Об информации“ № 2657 от 2 октября 1992 г. // Ведомости Верховного Совета Украины 1992, № 48.

4. Закон України "Про Національний банк України»від 20.05.1999 № 679 - XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу "Вісник Національного банку України), 1999. - № 7. - С. 3-23.

5. Указ Президента України "Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень»від 14.07.2000 р. № 891

6. Рішення Ради Національного банку України від 10.09.2002 р. № 13 Основні засади грошово-кредитної політики на 2003 рік розроблено відповідно до Конституції України та Закону України "Про Національний банк України".

7. Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу "Вісник Національного банку України), 2000. - № 9. - С. 7-8.

8. Законодавство України про охорону праці. В 4-х томах. -К.: Основа, 1995.

9. Инструкция о порядке регулирования и аналіз деятельности коммерческих банков. Утверждена постановлением Правления НБУ №141 от 14.04.1998 г.

10. Положення "Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України", затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 р. № 566 //http: // www.rada.kiev.ua

11. Положение Национального банка Украины “О кредитовании“, утверждено постановлением Правления НБУ № 246 от 28 сентября 1995 г.

12. Рекомендации по поводу оценки коммерческими банками кредитоспособности и финансовой стабильности заемщика. Национальный банк Украины. № 23011/79 от 02.06.94 г.

13. Основні основи грошово-кредитної політики” контроль за їх утіленням згідно зі статтею 100 Конституції України і статтею 9 Закону “Про Національний банк України”. Закон України.

14. Науково-практичний коментар до Закону України про охорону праці. - К.: Основа, 1997.

15. А.М. Поддэрегин «Финансы предприятий»1999год. Стр. 56-65.

16. "Банковское дело»Под ред. О.Лаврушина., М. 1993. стор. 67-73.

17. А.И. Ачкасов. «Типы валютных операций и другие виды сделок на международном денежном рынке». Консалтбанкир. Москва 1994г.

18. А.М. Мороз. Підручник. „Банківські операції” Києв 200р. Стор 110 -114, 186-190.

19. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том 1: Теория и концепции. Часть 1. Под ред. Н. Брука. Институт Экономического развития Всемирного банка, 1995 г.

20. Банковское дело и финансирование инвестиций. Том 2: Политика и стратегия. Часть 1. Под ред. Н. Брука. Институт Экономического развития Всемирного банка, 1995 г.

21. Банковские учреждения в развивающихся странах. - Т.11 / Интерпретация финансовых отчетов. Крис Дж. Балтроп и Диана Мак Нотон. Всемирный банк. - Вашингтон, 1994 г.

22. Банковский контроль и аудит. Учебник для вузов/ Под редакцией Н.В. Фадейкина. - М. «Финансы и статистика»2002г. стр. -450.

23. Бор М.3., Пятенко В.В. Стратегическое управление банковской деятельностью. - М.: "Приор", 1995 г. стор.56-64.

24. В. Ющенко. В. Лисицький. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. „Скарби»Київ. 1998р. 24-26стор.

25. В.В. Козюк „Центральний банк і грошово - кредитна політика” Тернопіль ДЖУРА. 1999р. стор.-95-103.

26. В.Д. Лагутін. Навчальний посібник. „ Кредитування теорія і практика” Київ. „ Знання „ 2002р. стор. 12-16.

27. В.С. Стельмах, А.О.Єпіфанов, Н.І. Гребеник, В.І. Міщенко „ Грошово - кредитна політика в Україні”. Київ. „ Знання” 2000р. стор.16-25.

28. В.С. Стельмах, І.І. Д'яконова, І.В. Сало, П.М. Сенищ, Т.І. Соколенко. „Фінансово - кредитна система України - Росії”. Київ.2000р. стор.106.

29. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996 г. стр. 87-93.

30. Васильчук М.В. Основы охраны труда. Киев. Просвита. 1997

31. Винсент Дж. Лав. Пособия Эрнст энд Янг. "Как аналізировать финансовую отчетность.»/ пер. с англ. с дополнениями. - М.: "Джон Уайли энд Санз", 1996 г.

32. Дубовцев В.А. Безопасность жизнедеятельности. / Учеб. пособие для дипломников. - Киров: изд. КирПИ, 1992.

33. Долан Эдвин Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика.-Санкт-Петербург: "Санкт-Петербург оркестр", 1994 г. стр. 40

34. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие. - М: Высш. шк., 1985.

35. Жидецький В.Ц., Джигирей B.C., Мельников О.В. Основи охорони праці: - Вид. 3-є, доповнене - Львів: Афіша, 2000.

36. Карманов Є.В, Банківське право України: Навчальний посібник. - Харків: Консум, 2000. - 464 с.

37. Кураков Л.П., Тимирясов В.Г., Кураков В.Л. Современные банковские системы. Учебное пособие. - М. „ Гелиос АРВ»2000г. стр-320.

38. Колесников А.И. "Банковское дело", СПб., 1993. стр. 47.

39. Крылова Т.Е. Выбор партнера: аналіз отчетности капиталистического предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1991 г.

40. Л.Д. Кучма “Шляхом радикальних економічних реформ” К.: Поліграфкнига, стр. - 94.

41. Л.О. Примостка. „ Фінансовий менеджмент банку»Київ 1999р. стор5-11, 233-245.

42. Львов В.С., Иванов В.В. Аналіз финансового состояния коммерческих банков. - М.: Издательство агентства "Яхтсмен", 1996. - 216 с.

43. М.І. Савлук “Вступ до банківської справи” К.: Лібра, 98 стр 36.

44. М. Опарин «Финансы»Киев,1999г.

45. Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый аналіз. - М.:"Приор", 1996 г.

46. Масленченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке. Книга 2: Технологический уклад кредитования. 1996 г.

47. Масленченков Ю.С., Дубанков А.П, Экономика банка. - М. «БДЦ - пресс»2002.-стр.138.

48. Мишкін, Фредерік С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків - К.: Основи, 1998. - 963 с.

49. Микитина Т.В. Банковский менеджмент. Учебное пособие.- «СПб:Питер»2000г. стр. - 120.

50. О.В. Васюренко. Навчальний посібник. „ Банківські операції” Київ2000р. стор130-133.

51. О.В. Васюренко «Банковский менеджмент»,Киев 2001г. стор. 113-135.

52. О.Ї. Береславська. О.М. Наконечний. М.Р.Пясецька. та ін; За заг.ред М.Ї.Савлука. „ Гроші та кредит” Київ КНЕУ. 2002р. стор.-392.

53. Опорный конспект лекций семинара "Международные стандарты бухгалтерского учета и отчетности»для сотрудников службы банковского надзора НБУ. - Одесса, 1997. стр.-67.

54. Попович В.М., Степаненко А.И. Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховщика. Учебно-практическое пособие по курсу "Экономическая безопасность предпринимательства". Научно-издательский центр "Правовые источники". 1996 г.

55. Под редакцией заслуж.деятеля науки РФ,доктора эконом.наук профессора О.И. Лаврушина «Деньги и кредит»,2000г.Москва.

56. Пономарев В.А. Аналіз балансов капиталистических предприятий. - МФИ, 1982 г.

57. Р.І. Тиркала. Навчальний посібник. „ Банківська справа” „ Карт-бланш” Тернопіль 2001р. стор.-10.

58. Р. Косовська. В. Ричаківська. Г. Табачук. Я. Грудзевичю М. Вознюк. Навчальний посібник. „ Операції комерційних банків” Львів. ЛБІ НБУ 2001р. стор 208-211.

59. Роуз Питер С. «Банковский менеджмент»стр. 89 - 93.

60. Синки Джозеф Ф. мл. Управление финансами в коммерческих банках. Перевод с английского четвертого издания. Изд. Catallaxy, М.: 1994 г.

61. Степаненко А. “Системная перестройка банковских учреждений и работа с проблемными банками”: Банковское дело, январь 1997 г. стр73.

62. Тыркало Р.И. «Банковское дело»2001г издательство «Карт-бланш».

63. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: Управление и операции. - М.: ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994.

64. Шкарабан С.И. «Банковское дело»2001г.

65. Экономический анализ деятельности банка / Учебное пособие. - М.: Инфра. - 1996. - 144 с.

66. В. Волохов. Структура зобов'язань комерційних банків як фактор ефективності їх кредитних операцій. // Вісник НБУ. - 2002 - №8. стор. 45.

67. В. Галосюк, Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників // Вісник НБУ - 2001-№ 9. стор.54.

68. В.О. Паламарчук, О.К. Бойченко. Банківська діяльність за умов перехідної економіки: економіко-правові аспекти //Фінанси України-1998 -№3 стор. 5.

69. Веселовский А. “Совершенствование надзора за деятельностью коммерческих банков”: //Вестник НБУ, февраль 1997 г. стр. 15.

70. Газета "Бизнес и банки»(№ 49 за 1996 г., №№ 5, 6, 10 за 1997 г.)

71. Доповідь на пленарному засіданні Верховної Ради України Голови Національного банку України В.А. Ющенко. „ Вісник НБУ»№11.2001р.

72. Издательство «Баланс»2000г и 2001г.

73. І. Гуцал, Я. Чайковський. Банківська система України: стан і перспективи // Банківська справа. - 1998 - № 2 стор. 50.

74. О.В. Дзюблюк. Структурні аспекти вдосконалення банківської системи країни // Фінанси України. - 1999 - № 1 стор.18.

75. Олійник Д. Управління ліквідністю комерційного банку та оптимізація фінансового результату// Вісник Національного банку України. - 2001. - № 8. стор. 28-29.

76. С.Н. Волков „Безопасность и кредитная деятельность банка»Мир денег. 2002/02 стр.25.

77. Станислав Аржевитин, председатель правления банка "Ажио", председатель совета Ассоциации украинских банков.„Формирование банковского менеджмента в Украине»//Мир денег, 2000/05

78. Т.Андрушків. Банки як суб'єкти фінансових ринків України: роль і перспективи // Банківська справа. - 1998 - № 2 стор. 30.