Аналіз результативності фінансово-господарської діяльності комерційного банку

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи в комерційному банку ВАТ «Банк Столиця»

1.1 Загальна інформація про діяльність банку

1.1.1 Основні положення

1.1.2 Організаційна структура

1.1.3 Склад виконуваних операцій

1.1.4 Кадрова політика банку

1.1.5 Положення про комерційну таємницю банку

1.2 Порядок відкриття та організація роботи територіально відокремлених відділень ВАТ «Банк Столиця»

1.2.1 Функції окремих підрозділів і підвідділів

1.3 Облікова політика банку

1.3.1 Основи облікової політики та складання звітності

1.3.2 Іноземна валюта

1.3.3 Доходи та витрати

1.3.4 Цінні папери в портфелі банку на продаж

1.3.5 Цінні папери в портфелі банку до погашення

1.3.6 Операції репо

1.3.7 Кредити та резерви під можливі збитки за ними

1.3.8 Враховані векселі

1.3.9 Нематеріальні активи

1.3.10 Основні засоби

1.3.11 Резерви

1.3.12 Податок на прибуток

1.3.13 Власні акції банку, викуплені у акціонерів

1.3.14 Операції пов'язаних сторін

1.3.15 Взаємозалік статей активів та зобов`язань

1.3.16 Похідні фінансові інструменти та операції хеджування

2. Структурний аналіз діяльності кредитного відділу комерційного банку

2.1 Структура кредитного блока

2.2 Етапи видачі кредиту

2.3 Методика визначення кредитоспроможності боржника

2.4 Аналіз кредитної діяльності банку

2.5 Інші види діяльності ВАТ «Банк Столиця»

2.6 Кредитні картки

3. Аналіз результативності фінансово - господарської діяльності

3.1 Характеристика фінансового стану комерційного банку

3.1.1 Специфіка аналізу фінансового стану комерційного банку

3.1.2 Розрахунок показників, що характеризують фінансову діяльність

3.2 Аналіз джерел формування капіталу банку

3.3 Фінансові результати діяльності

4. Основні напрямки вдосконалення діяльності банку

4.1 Рекомендації по підвищенню ліквідності та платоспроможності банку

4.2 Стратегічні цілі щодо розвитку комерційного банку

4.3 Організація реклами

Висновки

Список літератури

Додатки

Вступ

Відкрите Акціонерне Товариство "Банк Столиця" є універсальною банківською установою, яка створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі рішення Загальних зборів учасників від 4 листопада 2003 року (протокол №1). Банк був зареєстрований Національним банком України 10 березня 2004 року (реєстраційний номер 290).

Свою діяльність Банк здійснює на підставі:

· Ліцензії Національного банку України № 212 від 4 березня 2009 року;

· Дозволу Національного банку України № 212-3 від 4 березня 2009 року;

· Ліцензія ДКЦПФР Серія АВ № 362094 від 30 липня 2007 року;

· Ліцензія ДКЦПФР Серія АВ № 362443 від 24 вересня 2007 року;

· Ліцензія ДКЦПФР Серія АВ № 362444 від 24 вересня 2007 року;

· Ліцензія ДКЦПФР Серія АВ № 362445 від 24 вересня 2007 року.

4 листопада 2003 року загальними зборами акціонерів ВАТ «Банк Столиця» було прийнято рішення про переведення Головного офісу Банку до міста Києва (протокол №1). Національний банк України 24 січня 2004 року зареєстрував Статут ВАТ «Банк Столиця» і тим самим зміну місцезнаходження Банку за адресою м. Київ, 04205, вул. Маршала Тимошенко 29б.

Основною метою діяльності Банку є одержання прибутку від виконання банківських та інших операцій та провадження іншої діяльності, відповідно до законодавства України, створення сприятливих умов для розвитку економіки, підтримки вітчизняного товаровиробника, кредитно-фінансова підтримка процесів зміцнення та реалізації виробничого та торгового потенціалу галузей економіки, всебічне банківське обслуговування юридичних та фізичних осіб.

Предмет діяльності Банку - здійснення банківських та інших операцій згідно з наданими Національним банком України ліцензіями та дозволами, провадження іншої діяльності, незабороненої для банків в порядку, передбаченому законодавством.

Максимальна відповідність потребам та інтересам клієнтів і контрагентів, надійність та відкритість ВАТ «Банк Столиця» є основою його продуктивного співробітництва з партнерами. Банк бере активну участь в суспільному та економічному житті країни.

ВАТ «Банк Столиця» має членство в: асоціації українських банків, Українській міжбанківській валютній біржі, Асоціації українських банків, Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, міжнародної міжбанківської організації з валютних та фінансових розрахунків по телетексту (SWIFT). Банк є асоційованим членом «Visa International», афілійованим членом «MasterCard International», членом платіжної системи «Укркарт» та «Укрпласт», приймає участь в форумі з безпеки розрахунків і операцій з платіжними картками. ВАТ «Банк Столиця» є партнером компанії Western Union, агентом American Express, CITICORP, Thomas Cook. ВАТ «Банк Столиця» підтримує благодійні фонди, бере участь в державних програмах підтримки пенсіонерів та найменш захищених соцальних верств населення. З метою зміцнення ділових відносин з партнерами та клієнтами банку, ВАТ «Банк Столиця» щорічно проводить зовнішній аудит фінансової звітності, в тому числі міжнародний аудит фінансової звітності. В якості аудиторів ВАТ «Банк Столиця» обирає провідні вітчизняні та міжнародні компанії. В 2004-2006 роках нашими партнерами були аудиторські компанії “IGK-Україна аудит" (національний аудит) та KPMG (міжнародний аудит), які проводили аудит фінансової звітності за 2005 та 2006 роки.

Наприкінці 2006 року банк провів ротацію аудиторських компаній. На підставі проведеного тендеру банком для проведення зовнішнього аудиту фінансової звітності з 2006 року обрано аудиторські компанії “Фінком-Аудит” (національний аудит) та Deloitte & Touche (міжнародний аудит).

У серпні 2007 року провідне міжнародне рейтингове агентство Moody's по обслуговуванню інвесторів підтвердило ВАТ «Банк Столиця» рейтинг B2/NP для депозитів в іноземній валюті та рейтинг E + з фінансової міцності (FSR). Прогноз за усіма рейтингами стабільний.

В 2006 році банк пройшов конкурсний відбір та став учасником проекту ТАСІС "Реформування банківського сектору в Україні". Протягом 2007 -2008 років банк продовжував співробітництво з консультантами ING-group згідно проекту ТАСІС. Завершено чотири модулі, зокрема щодо управління каналами збуту, організаційної структури, стандартів розгортання філій і їх прибутковості. У наступному році заплановано відпрацювати ще 6 модулів стосовно управління кредитним і ринковим ризиками, стосунками з клієнтами, роботи з персоналом, трансферного ціноутворення.

Розвиток банку в 2008 році характеризується динамічним зростанням основних економічних показників його діяльності. Сукупні активи банку на 01.01.2008 року збільшилися порівняно з 01.01.2007 року на 42564 тис. грн. або на 73,8% та склали 162330 тис. грн.

На 01.01.2008 року обсяг кредитів клієнтам склав 83300 тис. грн., що порівняно з 2007 роком більше в 1.26 рази. Загальний обсяг зобов'язань Банку станом на 01.01.2008 року склав 82420 тис. грн., збільшившись порівняно з 2007 роком в 1.4 рази. Обсяги клієнтських коштів зросли в 1.4 рази і досягли 53100 тис. грн. За 2008 рік обсяг балансового капіталу банку зріс в 1.3 рази і склав на 01.01.2008 року 79910 тис. грн.

В 2008 році банк отримав чистий прибуток в сумі 6 483,6 тис. грн., порівняно з 2007 роком він збільшився на 1688.6 тис. грн. або в 1.4 рази. Операційний дохід за 2008 рік склав 30 095,6 тис. грн. В структурі операційного доходу обсяг чистого процентного доходу склав 27 516,5 тис. грн.

Серед контрагентів, банк співпрацює з підприємствами промислового та виробничого секторів економіки, сільського господарства, торгівлі та громадського харчування, страхування, будівництва, транспорту, зв'язку та інших секторів економіки країни.

Банк забезпечує розширення, удосконалення існуючих та впровадження нових прогресивних форм банківського обслуговування клієнтів і відповідно до мети своєї діяльності, на підставі банківської ліцензії має право здійснювати такі банківські операції:

1. приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2. відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3. розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

4. надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

5. придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

6. лізинг;

7. послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

8. випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів;

9. випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

10. надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;

11. операції з валютними цінностями;

12. емісію власних цінних паперів;

13. організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

14. здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

15. здійснення інвестицій в статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

16. здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

17. перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів;

18. операції за дорученням клієнтів або від свого імені.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності, банк розглядає кредитування промисловості, виробництва, сільського господарства, торгівлі та населення.

Сучасні тенденції в економіці держави свідчать про те, що суб'єкти господарювання мають територіально розгалужений бізнес, а їх контрагенти та ділові партнери знаходяться у багатьох регіонах України та за її межами. Розгалуженість мережі банківських установ, наявність сучасного обладнання та банківських технологій мають вирішальне значення при залученні нових клієнтів - юридичних і фізичних осіб.

Враховуючи реалії сьогодення, перспективи ринку банківських послуг, найважливішим напрямком свого розвитку Банк вважає подальше розгалуження власної регіональної мережі. Станом на початок 2008 року регіональна мережа банку налічує 10 філій.

Система ризик-менеджменту банку спрямована на забезпечення виконання бізнес цілей відповідно до визначеної стратегії розвитку банку, оптимізацію співвідношення потенційних можливостей і ризиків, розміру капіталу і темпів зростання банку, встановлення ефективної системи підтримки управлінських рішень, забезпечення уникнення конфлікту інтересів на всіх рівнях системи управління банком.

Процес управління ризиками передбачає розмежування функцій і відповідальності Спостережної Ради, Правління, профільних комітетів і функціональних підрозділів банку. Для реалізації цих принципів бізнес-процеси банку поділяються на фронт-, бек-, мідл- ланки. Ідеологія такого підходу полягає в оцінці бізнес-підрозділами відповідних ризиків згідно правил і стандартів, що дозволяє знівелювати конфлікти інтересів розвитку бізнесу з ризиками.

Конкретні функції управління ризиками покладено на профільні комітети (КУАП, Кредитний комітет та інші) і відповідні спеціалізовані підрозділи ризик-менеджменту.

Профільні комітети забезпечують управління ризиками (прийняття рішень) в межах повноважень, наданих Правлінням, затверджують положення про управління окремими видами ризиків, встановлюють ліміти, процедури, регламенти та здійснюють відповідний контроль. Спеціалізовані підрозділи з управління ризиками забезпечують аналіз, розрахунки та управління окремими видами ризиків, підтримку управлінських рішень та діяльності профільних комітетів банку, регулярне і своєчасне доведення до бізнес-підрозділів банку затверджених процедур, обмежень, лімітів і контроль за їх виконанням.

Так, функції аналізу і управління кредитним ризиком по операціях з не фінансовими установами покладено на спеціалізовані підрозділи департаменту розвитку банківських продуктів (на стадії розгляду заявок і прийняття рішень) та департаменту адміністрування банківських продуктів (постконтроль). За їх поданням кредитним комітетом встановлюються відповідні ліміти, в т. ч. і на філії банку. Управління ризик-менеджменту здійснює аналіз кредитного ризику, пов'язаного із операціями з банками-контрагентами, регулярний моніторинг їх фінансового стану, розрахунок лімітів.

Функції управління іншими фінансовими ризиками (валютним, процентним, ризиком ліквідності) розподілено між управлінням ризик-менеджменту та казначейством банку. Функції управління операційними ризиками розподілено між відповідними підрозділами банку з дотриманням принципу розмежування повноважень і відповідальності. Основними підрозділами, що відповідають за операційні ризики є: департамент адміністрування банківських продуктів, адміністративно-правовий департамент, департамент розвитку інформаційних та банківських технологій. Контроль за відповідністю системи управління ризиками банку здійснюється департаментом внутрішнього аудиту.

Протягом 2008 року ВАТ «Банк Столиця» дотримувався економічних нормативів Національного банку України. Станом на 01.01.2008 року нормативи дорівнювали: норматив регулятивного капіталу (Н1) - 80305 тис. грн.; норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) - 83; норматив адекватності основного капіталу (НЗ) - 49; норматив миттєвої ліквідності (Н4) - 286; норматив поточної ліквідності (Н5) - 217; норматив короткострокової ліквідності (Н6) - 116.

Протягом минулого року до банку не застосовувалися заходи впливу, що зумовили б призупинення окремих банківських операцій.

Управління банком

Загальні Збори Учасників є вищим органом управління Банку. Збори здійснюють загальне керівництво діяльністю Банку, визначають цілі і стратегію його розвитку, згідно чинного законодавства України, Установчого договору та Статуту Банку. В період між Загальними зборами акціонерів контроль за діяльністю Правління банку здійснює Спостережна рада банку. Спостережна рада банку розглядає всі питання, які виносяться на обговорення Загальних зборів акціонерів; за поданням Голови Правління затверджує і звільняє членів Правління; розглядає перспективні плани діяльності Банку; приймає рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації філій банку, та затверджує їх положення.

Виконавчим органом банку є Правління банку. Голова Правління банку є посадовою особою банку, керує всією діяльністю банку у відповідності з повноваженнями, наданими йому Статутом, Загальними зборами акціонерів і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Правління завдань, розподіляє обов'язки між членами Правління.

Статутний капітал ВАТ «Банк Столиця» зареєстрований та фактично сплачений станом на кінець дня 31.12.2008 року становить 150 000 000 гривень. Статутний капітал поділений на 149 998 000 штук простих іменних акцій і 2 000 іменних привілейованих номінальною вартістю 1 (одна) гривня кожна. Частка в статутному капіталі, що належить керівництву банку становить 5.54 % від загального обсягу. Обсяг статутного капіталу на кінець 2008 року порівняно з його початком збільшився на 50 000 тис. грн., або більше ніж в 1.5 рази. Зростання власного капіталу зміцнює довіру до банку з боку його клієнтів та партнерів, забезпечує підвищення інвестиційного потенціалу, закладає підвалини для збереження динамізму розвитку банку.

Річна фінансова звітність складена по даних на кінець дня 31 грудня 2008 року в національній валюті, в тисячах гривень.

1 Теоретичні основи в комерційному банку ВАТ «Банк Столиця»

1.1 Загальна інформація про діяльність банку

В Україні створення й функціонування комерційних банків, правове регулювання банківської діяльності ґрунтується на Законі "Про банки і банківську діяльність", прийнятому 07.12.2000 року.

Комерційні банки діють на підставі Установчого Договору, що приймається його учасниками. Взаємини банків із клієнтами будуються на основі договорів. Банк і підприємства, вступаючи в договірні відносини, один з одним, прагнуть до здійснення своїх госпрозрахункових інтересів, ефективному співробітництву.

Нагляд за діяльністю комерційних банків здійснюють установи, які контролюють дотримання обов'язкових економічних нормативів з метою підтримки надійності й ліквідності банківської системи.

ВАТ «Банк Столиця» створений на акціонерній основі. Акції розміщені серед юридичних і фізичних осіб. Власником контрольного пакета акцій, що становить 67 % статутного капіталу, є Ісак Валентин Михайлович.

Банк є юридичною особою з усіма властивій юридичній особі характеристиками. "Місія Банку - забезпечувати потреби кожного клієнта, у тому числі приватного, корпоративного та державного, на всій території України та за її межами в банківських послугах високої якості й надійності, забезпечуючи стійке функціонування банківської системи, заощадження внесків населення і їхнє інвестування в реальний сектор, сприяючи розвитку економіки України.

Гасло Банку - бути «надійність», «гарантія», «впевненість» для приватного вкладника, респектабельним в очах корпоративного клієнта, опорою й помічником для держави, визнаним авторитетом на міжнародному рівні".

1.1.1 Основні положення

В Положенні існують наступні відомості: найменування банку і його місцезнаходження (поштова і юридична адреса); перелік виконуваних їм банківських операцій; розмір статутного капіталу, резервного й іншого фондів, утворених банком; вказівка на те, що банк є юридичною особою й діє на комерційній основі; дані про органи управління банку, порядку утворення й функціях.

Основною метою діяльності ВАТ «Банк Столиця» є залучення коштів від фізичних й юридичних осіб, здійснення кредитно-розрахункових й інших банківських операцій й угод з фізичними і юридичними особами для одержання прибутку.

Статутний капітал Банку дорівнює загальній сумі номінальної вартості акцій Банку, придбаних акціонерами, і визначає мінімальний розмір майна Банку, що гарантує інтереси його кредиторів. Банк має повну господарську самостійність у питаннях розподілу чистого прибутку. Балансовий і чистий прибуток Банку визначаються в порядку, передбаченому законодавством. З балансового прибутку сплачуються відповідні податки, інші обов'язкові платежі в бюджет. Чистий прибуток Банку залишається в розпорядженні Банку й за рішенням загальних зборів акціонерів направляється в резервний фонд, на формування інших фондів Банку, а також розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів, на інші цілі відповідно до діючого законодавства.

Кредитні ресурси Банку формуються за рахунок: власних засобів Банку (за винятком вартості придбаних їм основних фондів, вкладень у частки участі в статутному капіталі банків й інших юридичних осіб й інших іммобілізованих засобів); засобів юридичних осіб, що перебувають на їхніх рахунках у Банку; внесків фізичних осіб, притягнутих на певний строк і до запитання; кредитів, отриманих в інших банках; інших притягнутих засобів.

Як ресурси для кредитування може використатися прибуток Банку, не розподілений протягом фінансового року.

Банк гарантує таємницю по операціях, рахункам і внескам своїх клієнтів і кореспондентів. Банк веде бухгалтерський облік і надає фінансову й іншу звітність у порядку, установленому законодавством й іншими нормативними правовими актами, у тому числі нормативними актами Банку. Банк здійснює обов'язкове розкриття інформації в обсязі й порядку, установленими законодавством, органом виконавчої влади по ринку цінних паперів.

1.1.2 Організаційна структура

Філії Банку (територіальні банки, відділення) не наділені правами юридичних осіб і діють на підставі Положень, затверджуваних Правлінням Банку, мають печатку із зображенням емблеми Банку зі своїм найменуванням, а також інші печатки й штампи, мають баланс, що входить у баланс Банку.

Зміни в положенні, пов'язані з відкриттям, закриттям філій і зміною їхнього статусу, вносяться за рішенням Наглядацької ради Банку не рідше 1 рази в рік.

Філії Банку (територіальні банки) очолюються Головами, призначеними Президентом, Головою Правління Банку, філії (відділення) - керуючими, призначуваними по встановленій номенклатурі.

Прийом на роботу й звільнення працівників філій, висновок з ними трудових договорів (контрактів) здійснюється керівником філії по встановленій номенклатурі.

Внутрішні структурні підрозділи (операційні каси поза касовим вузлом, обмінні пункти й додаткові офіси) територіального банку відкриваються, закриваються, пері підкоряються за рішенням правління територіального банка; внутрішні структурні підрозділи відділення за рішенням правління територіального банку, в організаційному підпорядкуванні якого перебуває відділення; внутрішні структурні підрозділи відділення в місті за наказом Президента, Голови Правління Банку в порядку, установленому Банком.

1.1.3 Склад виконуваних операцій

Банк здійснює наступні банківські операції: залучає кошти фізичних й юридичних осіб у внески (до запитання й на певний строк); розміщає зазначені вище притягнуті засоби від свого імені й за свій рахунок; відкриває й веде банківські рахунки фізичних й юридичних осіб, здійснює розрахунки з доручення клієнтів, у тому числі банків-кореспондентів; інкасує кошти , векселі, платіжні й розрахункові документи й здійснює касове обслуговування фізичних й юридичних осіб; купує й продає іноземну валюту в наявній і безготівковій формах; залучає у внески й розміщає дорогоцінні метали; видає банківські гарантії; здійснює переклади коштів за дорученнями фізичних осіб без відкриття банківських рахунків (за винятком поштових переказів).

Банк крім перерахованих вище банківських операцій здійснює угоди: видає поручительства за третіх осіб, що передбачають виконання зобов'язань у грошовій формі; здобуває права вимоги від третіх осіб виконання зобов'язань у грошовій формі; здійснює довірче керування коштами й іншим майном за договором з фізичними і юридичними особами; здійснює операції з дорогоцінними металами й дорогоцінними каменями відповідно до законодавства; надає в оренду фізичним й юридичним особам спеціальні приміщення або сейфи, що перебувають у них, для зберігання документів і цінностей; здійснює лізингові операції; робить брокерські, консультаційні й інформаційні послуги.

Банк вправі здійснювати інші угоди відповідно до законодавства. Банк вправі здійснювати обслуговування експортно-імпортних операцій клієнтів із застосуванням різних фінансових інструментів, прийнятих у міжнародній банківській практиці. Банк здійснює валютний контроль за операціями клієнтів - фізичних й юридичних осіб. Банк вправі емітувати й обслуговувати пластикові картки міжнародних систем.

Всі перераховані банківські операції й угоди здійснюються в гривнях й в іноземній валюті. Банк вправі здійснювати випуск, покупку, продаж, облік, зберігання й інші операції із цінними паперами, що виконують функції платіжного документа, із цінними паперами, що підтверджують залучення коштів у внески й на банківські рахунки, з іншими цінними паперами, а також вправі здійснювати керування зазначеними цінними паперами за договором з юридичними й фізичними особами.

Банк має право здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів відповідно до законів.

У межах своєї компетенції Банк забезпечує захист відомостей, складаючи державну таємницю.

1.1.4 Кадрова політика банку

Банк розглядає розвиток кадрового потенціалу як основна умова для виконання поставлених стратегічних завдань. Інтенсифікація праці банківських працівників, масове освоєння нових продуктів і технологій, розширення повноважень і відповідальності фахівців і керівників середньої ланки вимагають постановки нових цілей і пріоритетів системи керування персоналом. Головною з метою кадрової політики Банку на найближчі роки буде подальше підвищення кваліфікації персоналу Банку, створення колективів професіоналів, здатних забезпечити рішення завдань стратегічного розвитку Банку. Як пріоритетні на-правління кадрової політики Банк бачить підвищення ефективності системи, підготовки й розміщення кадрів, удосконалювання системи мотивації персоналу, розвиток корпоративної культури.

Сформована система відбору найбільш перспективних випускників провідних вищих і середніх навчальних закладів, підготовлених фахівців з досвідом роботи в інших кредитно-фінансових установах. Стане правилом проведення відкритих конкурсів на заміщення вакантних керівних посад й окремих категорій співробітників.

Має бути знайти оптимальне сполучення матеріальних і нематеріальних стимулів мотивації працівників до підвищення продуктивності і якості праці, розвитку ініціативи, пошуку нових технологічних рішень. Одержить розвиток система ротації й переміщення по горизонталі керування найбільш кваліфікованих фахівців. Банк буде створювати умови, що дозволяють кожному співробітникові реалізувати творчі здібності, одержати можливість підвищення рівня професійних знань, розуміти систему оцінки результатів його праці й перспективу посадового росту.

1.1.5 Положення про комерційну таємницю банку

Комерційну таємницю банку становлять відомості,що не є державними секретами, пов'язані з технологічної інформації, керуванням, фінансами, і іншої діяльності Банку, що мають комерційну цінність у силу невідомості їхнім третім особам, розголошення (неправомірна передача, витік) яким, у тому числі серед співробітників Банку, може нанести Банку збиток будь-якого характеру (матеріальний, фінансовий, ділової репутації, іміджу та інші).

Така інформація може бути створена як співробітниками Банку в процесі виконання ними своїх службових обов'язків, так й отримана Банком від сторонніх осіб або організацій, як на паперових носіях, так й в електронному виді в процесі електронного документообігу між ними.

Комерційна таємниця визначається правом Банку на певну волю комерційної діяльності й захист своїх інтересів як самостійного суб'єкта ринкових відносин. Комерційна таємниця є власністю Банку, не підлягає розповсюдженню, несанкціонованій передачі, опублікуванню у відкритій пресі, передачах по радіо й телебаченню. Комерційна таємниця, що є результатом спільної діяльності двох і більше банків або інших організацій, може бути власністю двох і більше банків або інших організацій. Це обставина повинне знайти відбиття в договорі або іншому документі (угоді), що передбачає відповідальність за розголошення. Комерційна таємниця, що є результатом виконання працівником Банку своїх службових обов'язків, становить власність Банку й не підлягає копіюванню й використанню в особистих цілях.

Забезпечення захисту комерційної таємниці передбачено діючої законодавством й є обов'язковою невід'ємною складовою частиною діяльності Банку.

За розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю ВАТ «Банк Столиця» і порушення порядку захисту таких відомостей співробітники Банку, а так само особи, звільнені із системи банку, залучаються до відповідальності відповідно до законодавства .

1.2 Порядок відкриття та організація роботи територіально відокремлених відділень ВАТ «Банк Столиця»

Порядок відкриття та організація роботи територіально відокремлених відділень ґрунтується на «Положенні про порядок відкриття і реєстрації комерційних банків», затвердженого постановою Правління НБУ № 281 від 21.07.04р. зі змінами та доповненнями.

Територіально відокремлені відділення (далі ТВВ) поділяються на дві категорії. До першої категорії належать такі операції: касове обслуговування клієнтів; ведення рахунків клієнтів у грошовій одиниці України; залучення депозитів юридичних осіб; ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті; неторговельні операції з валютними цінностями; купівля, продаж цінних паперів та операції з ними; купівля, продаж державних цінних паперів та операції з ними. До другої категорії належать відокремлені робочі місця, які виконують: касове обслуговування клієнтів; ведення рахунків клієнтів у грошовій одиниці України; залучення депозитів юридичних осіб; неторговельні операції з валютними цінностями.

Порядок відкриття структурних підрозділів: Рішення про необхідність створення ТВВ другого типу приймає керуючий відділення, виходячи з економічної доцільності, застосовуючи комплекс дій: Маркетингову оцінку; оцінку технічних можливостей територіального відділення; оцінку вартості перевезення готівки з ТВВ; фінансову оцінку доцільності відкриття ТВВ.

Після прийняття рішення, відділення надсилає філії клопотання дозволити відкрити ТВВ 2-го рівня та економічне обґрунтування доцільності його відкриття. Рішення про відкриття приймається нарадою з обов'язковою присутністю: директора; заступника директора; начальника відділу активно - операцій; начальника відділу по розвитку мережі; начальника відділу фінансового аналізу та планування; начальника відділу з правової та кадрової роботи. Після прийняття позитивного рішення відділ по розвитку мережі подає службі координації діяльності філії банку в м. Києві. Відділ грошового обігу надсилає до управління НБУ лист з порханням направити спеціаліста для обстеження косового робочого місця. Відділ по розвитку мережі готує наказ по філії про обов'язки керуючого та головного бухгалтера відділення.

1.2.1 Функції окремих підрозділів і підвідділів

Структурними підрозділами банку є територіальні філії. В основу структурної організації покладений територіальний принцип.

Функції їх полягають у наступному: керування бухгалтерського обліку й звітності, забезпечує контроль за використанням власних і залучених ресурсів і керування ними, контроль за наявністю й рухом майна банку й інших матеріальних цінностей, формування повної й достовірної інформації про стан розрахунків, цінних паперів, зобов'язань, фінансових результатів, резервів; територіальний розрахунковий центр, завданням якого є ведення рахунків відділень і забезпечення проведення розрахункових операцій, у т.ч. внутрішньобанківських; економічне керування, що виконує функції систематизації економічної інформації в цілому по територіальному банку, аналізу економічних нормативів діяльності банку, аналізу фінансово-господарської діяльності, виявляє причини, що впливають на прибуток, і розробляє пропозиції по її збільшенню, вивчає ефективність чинених операцій і наданих послуг; управління кредитування, збирає й узагальнює інформацію про виданий кредитах у цілому по територіальному банку, готовить подання й здійснює видачу кредитів за рішенням Кредитного комітету, контролює використання й повернення кредитів; контрольно-ревізійне керування, здійснює внутрішній контроль за діяльністю інших підрозділів банку, шляхом проведення документарних ревізій; юридичне керування, забезпечує правове забезпечення діяльності банку в цілому й кожному окремому підрозділі; керування внесків і розрахунків, проводить аналітичну роботу зі збору, узагальненню, систематизації й координації роботи з обслуговування клієнтів банка, як юридичних, так і фізичних осіб; керування цінних паперів й інвестицій, проводить методологічну роботу з операцій із цінними паперами, здійснює збір й аналіз інформації зі здійснюваних операцій, безпосередньо проводить операції по покупці, навіть, зберіганню цінних паперів; валютне керування, збирає, систематизує й організує роботу з операціям з іноземною валютою, здійснює методологічну роботу; управління інформатики й автоматизації банківських робіт, проводить роботи із забезпечення засобами зв'язку, автоматизації, електронно-обчислювальною технікою, організує роботу із програмного забезпечення й розрахунків по банківських операціях, впровадженню нових технологій і послуг з використанням засобів обчислювальної техніки; управління безпеки, забезпечує внутрішню, інформаційну й загальну безпеку діяльності банку; управління інкасації й касового господарства, займається збором, доставкою й супроводом коштів при переміщенні їх між різними підрозділами банку й поза банківськими підрозділами, здійснює збір і систематизацією інформації про рух грошових коштів у цілому по банку, веде методологічну роботу; управління розвитку матеріально-технічної бази; керування по роботі з персоналом й організаційно-адміністративним питанням; операційне керування, займає особливе місце серед підрозділів територіального банку, виконуючи функції по наданню реальних банківських послуг юридичним і фізичним особам, у той же час є базовим для здійснення функцій більшості раніше розглянутих керувань і відпрацьовування методологій проведення банківських операцій у системі банку.

Порядок закриття відділення. При тривалій низко прибутковій роботі ТВВ та неможливості зміни його місця розташування на більш вигідне керуючий відділення приймає рішення про його закриття та надсилає відповідне клопотання до філії. Відділ по розвитку мережі готує відповідні матеріали про закриття ТВВ. Після прийнятого рішення про закриття підрозділу відділ по розвитку мережі надсилає повідомлення про це територіальному управлінню НБУ.

Банком здійснюються такі операції:

· залучення та розміщення грошових вкладів і кредитів;

· здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів

та їх касове обслуговування;

· ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

· фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників;

· купівля - продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

· придбання права вимоги на поставку товарів і надання послуг, прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог (факторинг);

· придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);

· купівля у організацій і громадян та продаж ним іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах;

· довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами та ін.) за дорученням клієнтів;

· надання консультаційних послуг;

· проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням Національного банку України і Головного управління Державного казначейства Міністерства фінансів України;

Розглянемо діяльність основних відділів та секторів Банку.

Сектор комерційної діяльності (кредитний відділ) - структурний підрозділ, метою якого є отримання прибутку шляхом залучення тимчасово вільних грошових коштів у одних осіб та надання іншим особам, які мають потребу в позичкових коштах. Основними задачами відділу є: залучення кредитних ресурсів для своєчасного виконання обов`язків перед клієнтами банку, виконуючи банківські операції; ефективне та раціональне розміщення кредитних ресурсів з ціллю отримання прибутку банку, в умовах ринкової економіки, забезпечення фінансової стабільності банку, його платоспроможності та ліквідності; залучення коштів на вклади (депозитні операції) для збільшення банківських ресурсів; кредитування юридичних та фізичних осіб; організація готівкового обігу клієнтів банку, контроль за виконанням підприємствами та організаціями встановленого порядку ведення касових операцій;

Виходячи з основних завдань відділу його провідними функціями є купівля та продаж кредитних ресурсів; купівля грошових коштів у юридичних осіб шляхом укладення депозитних договорів; аналіз документів позичальника на видачу кредиту, прийняття рішення про видачу кредиту; підготовка документів позичальника на видачу кредиту для кредитного комітету; формування резерву (страхового фонду) на можливі збитки по всім виданим кредитам ОПЕРУ; видача кредитів підприємствам та організаціям на основі укладених кредитних договорів (договорів про відкриття кредитної лінії); контроль за виконанням клієнтами банку касової дисципліни та раціональна організація готівкового обороту підприємств та організацій.

Відділ безпеки здійснює накопичення, аналіз та використання інформації про загрози кредитній діяльності, репутацію позичальників, їх гарантів та поручителів, підтримує ділові контакти з структурами безпеки інших банків та клієнтів, правоохоронними органами.

Юридичний відділ здійснює контроль за дотриманням законодавства, юридичне супроводження стосунків між банком і клієнтом на усіх стадіях здійснення кредитної діяльності, представляють інтереси банку при вирішенні спорів з позичальниками у судовому та позасудовому порядку. Узагальнюють юридичну практику кредитної діяльності та опрацьовують відповідні рекомендації.

Відділ координації діяльності банку веде централізований облік заставленого майна та переданих банку матеріальних цінностей, вивчає ринок попиту, накопичує інформацію про ринкові ціни на майно, що реалізується банком, проводить пошук покупців та реалізацію їм майна.

1.3 Облікова політика

1.3.1 Основи облікової політики та складання звітності

Облікова політика ВАТ «Банк Столиця», його філій та відділень (далі по тексту Банк) ґрунтується на Законах України «Про банки та банківську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 №566, чинному законодавстві України, нормативно-правових актах Національного банку України та основних принципах міжнародних стандартів та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Облікова політика посилається та діє паралельно з внутрішніми положеннями та процедурами Банку щодо окремих операцій та встановлює загальні методологічні основи організації бухгалтерського обліку.

Облікова політика Банку залишається незмінною протягом усього фінансового року. Внесення змін до Облікової політики протягом поточного року допускається у випадках зміни законодавчої та нормативно-правової бази та появи у Банку нових банківських операцій, які раніше не виконувались. Облікова політика, зміни та додатки до неї затверджуються рішенням Правління Банку до початку звітного року.

Річний фінансовий звіт складався на основі облікового принципу нарахування, що дозволило відобразити не тільки минулі операції, які містили виплату або отримання грошових коштів, але й зобов`язання і активи, що їх буде одержано у майбутньому. Крім того, банк у своїй операційній, фінансовій та господарській діяльності і у відображенні її результатів керувався принципом безперервності діяльності.

При обліку активів та зобов`язань банком вибрано принцип їх оцінки за первісною вартістю придбання (за історичною вартістю), тобто активи визначаються за сумою фактично сплачених за них коштів, а зобов`язання - за сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов`язання.

Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок

На протязі звітного року змін, які би призвели до змін в обліковій політиці банку не було. За результатами проведення аудиторської перевірки аудиторською фірмою отримано підтвердження фінансової звітності банку, виправлення помилок у фінансовому обліку не проводилося.

1.3.2 Іноземна валюта

Доходи та витрати в іноземній валюті у звіті про фінансові результати відображались за офіційним курсом іноземних валют станом на день проведення операції. Курсові різниці, які виникли у зв'язку із здійсненням операцій в іноземній валюті, визнавались як дохід або витрати у звітному періоді. Активи та пасиви в іноземній валюті у відображенні за офіційним курсом іноземних валют станом за дату завершення звітного періоду.

Відповідно до стандарту (положення) 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2000 № 193 зі змінами та доповненнями, монетарні статті балансу в іноземній валюті відображаються з використанням поточного валютного курсу, немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, обліковуються за валютним курсом на дату здійснення операції.

Переоцінка усіх валютних балансових рахунків здійснюється при кожній зміні офіційного курсу НБУ. Курсові різниці при переоцінці балансових рахунків віднесені на рахунок 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами», окремий субрахунок «Результат переоцінки».

Результати переоцінки активів та пасивів відображені за статтею «Чистий торговельний дохід» звіту про фінансові результати.

1.3.3 Доходи та витрати

Метод визнання доходів та витрат протягом року регламентувався Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України і базується на принципах нарахування і відповідності.

Ці принципи застосовувались за таких умов: якщо фінансовий результат операції, пов`язаної з наданням (отриманням) послуг, міг бути досить точно оцінений; якщо доход або витрати відповідали виникненню реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку.

Вищезазначені умови вважалися виконаними, якщо: існувала угода про надання (отримання) послуг, яка мала юридичну силу; існували документи, які підтверджували факт повного або часткового надання (отримання)

послуг (акт прийому-передачі, акту виконаних робіт (наданих послуг), платіжна вимога - доручення тощо).

У разі невиконання вищевказаних умов, принципи нарахування та відповідності застосовувалися в межах принципу обережності, за яким неприпустима як переоцінка активів або доходів банку, так і недооцінка зобов`язань та витрат банку. Облік доходів та витрат здійснювався наростаючим підсумком з початку року.

Залишки за рахунками доходів та витрат у кінці року згорнуті на рахунки капіталу. При розрахунку процентних доходів враховувався перший день і не враховувався останній день контракту. При розрахунку процентних витрат за вкладами (депозитами) не враховувалися перший та останній день перерахування коштів вкладниками на вкладні рахунки.

При нарахуванні процентів за звітний місяць за операціями з клієнтами - юридичними особами, останній день місяця включався в розрахунок, крім випадків, коли звітна дата була датою закінчення операції. При нарахуванні процентів за вкладами фізичних осіб, облік яких забезпечувався окремими програмними комплексами, останній робочий день місяця та останні неробочі дні місяця включаються до розрахунку у наступному звітному місяці, враховуючі подовжений графік обслуговування населення та роботу у вихідні дні. На кінець року для завершення розрахунків поточного року проценти за грудень були нараховані за повний календарний місяць.

При визначенні кількості днів для розрахунку процентів банк використовував: а) по операціях в іноземній валюті - метод «факт/360»; б) по операціях в національній валюті - метод «факт/факт».

Проценти та прирівняні до них комісії нараховуються не рідше одного разу на місяць, незалежно від періодичності фактичних розрахунків з контрагентом, що обумовлена угодою.

При бухгалтерському обліку комісій за послуги з обов`язковим результатом, якщо угода передбачає зобов`язання сторони, що надає послугу, щодо досягнення наперед визначеного результату, то винагорода не обліковувалась, доки послугу не було надано повністю. До цієї ж категорії належать комісії за послуги, що надаються протягом визначеного періоду і вважають завершеними тільки після закінчення цього періоду за умови досягнення результату, передбаченого угодою. Зазначені доходи (витрати) враховуються за фактом надання (отримання) послуги, або за фактом досягнення визначеного угодою результату.

Комісійні доходи (витрати) за послуги, які надаються безперервно (орендні платежі, розрахунково-касове обслуговування), обліковувались протягом усього строку дії угоди.

Комісійні доходи/витрати за операціями з цінними паперами для клієнтів віднесені до статті «Комісійний дохід/комісійні витрати» звіту про фінансові результати.

По процентних цінних паперах нарахування відсотків проводиться щомісячно.

Згідно з обліковою політикою банку по цінних паперах, які придбано у портфель «до погашення», амортизація дисконту чи премій здійснюється щомісячно рівномірними частинами. У звіті про фінансові результати такі доходи/витрати відображені у статті «Процентний дохід/процентні витрати».

По цінних паперах, які придбано у портфель «на продаж», амортизація дисконту чи премій проводиться аналогічно тому, як для цінних паперів «до погашення». Щомісячно проводилася переоцінка вартості боргових цінних паперів.

1.3.4 Цінні папери в портфелі банку на продаж

Протягом звітного року портфель банку цінних паперів на продаж складали облігації внутрішньої державної позики, що рефінансуються НБУ, векселі та облігації суб`єктів господарювання, акції з нефіксованим прибутком не фінансових установ. Придбання цінних паперів у портфель на продаж здійснювалось за договірними цінами. Облік векселів, облігацій та ОВДП здійснювався у розрізі номінальної вартості та дисконту (премії), акцій - за ціною придбання. Рішення щодо придбання цінних паперів у портфель банку приймалося кредитним комітетом.

З огляду на втрату корисності щомісячно проводилася переоцінка вартості боргових цінних паперів. Створення резервів під знецінення цінних паперів проводилося щомісячно згідно розрахунку, який затверджувався на засіданні кредитного комітету і на кінець року сформований резерв на 100 % відповідав розрахунковій величині .

1.3.5 Цінні папери в портфелі банку до погашення

Портфель банку цінних паперів до погашення незначний. Резерв під знецінення цінних паперів до погашення створений на 100% балансової вартості таких паперів. Процентного доходу за цінними паперами до погашення у звітному році не отримано.

1.3.6 Операції репо

Протягом року банком не проводилися операції з продажу клієнтам векселів, які складали портфель цінних паперів на продаж на умовах репо-продажу.

1.3.7 Кредити та резерви під можливі збитки за ними

Порядок формування резервів для покриття кредитного ризику обумовлений Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку, яке розроблено у відповідності до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 06.07.2000р. № 279 зі змінами і доповненнями.

Банк здійснював коригування загального обсягу резервів під стандартну та нестандартну заборгованість за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості у повному обсязі шляхом дебетування або кредитування рахунків групи № 77 «Відрахування в резерви».

Кошти резерву за кредитними операціями з клієнтами, сформованого за рахунок витрат, акумулювались на балансових рахунках № 2400 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам», № 2401 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам».

Кошти резерву за кредитними операціями з банками, сформованого за рахунок витрат, акумулювались на балансових рахунках № 1590 «Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, які надані банкам», № 1591 «Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, які надані банкам», № 1592 «Резерви під нестандартну заборгованість за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках»; № 1593 «Резерви під стандартну заборгованість за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках».

Формування резервів в іноземній валюті виконується за курсом НБУ на звітну дату. Розформування раніше сформованих резервів в іноземній валюті проводиться за офіційним валютним курсом на дату формування резерву.

Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності при реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. Облік заставленого майна ведеться на відповідних позабалансових рахунках в залежності від виду заставленого майна.

Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок сформованого резерву за умови виконання вимог чинного законодавства України, прийняття відповідного рішення Кредитним комітетом банку та затвердження його Правлінням банку.

Списана кредитна заборгованість за основним боргом і відсотками враховується банком на позабалансових рахунках і остаточно списується по закінченню терміну позовної давності.

У разі повернення позичальником раніше списаної суми безнадійної заборгованості, здійснюється проводка по кредиту рахунку витрат «Відрахування в резерви», або по рахунку доходів «Повернення списаних активів» та списується заборгованість, врахована на позабалансових рахунках в тій самій сумі, яка надійшла на погашення безнадійної заборгованості.

Списання безнадійних активів методом прямого списання банком не застосовувалось.

Для відображення фінансового результату від проведення кредитних операцій було обрано метод нарахування.

При нарахуванні процентів та призупиненні їх нарахування, банк керується «Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України», затвердженими Постановою Правління НБУ від 18.06.2005 № 255 та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Банком здійснювалося формування резервів під заборгованість за нарахованими доходами, у тому числі з відображенням їх за рахунками № 2490 «Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами», № 1790 «Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями», № 3191 «Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж», № 3599 «Резерви під заборгованість за іншими нарахованими доходами» та рахунками витрат групи № 772 «Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими доходами».

1.3.8 Враховані векселі

Бухгалтерський облік врахованих векселів ведеться за рахунками другого класу балансу банку та у розрізі складових частин: номінальної вартості, дисконту. Амортизація дисконту по врахованих векселях здійснюється щомісячно рівномірними частинами. У звіті про фінансові результати доходи відображаються по статті «Процентний дохід».

1.3.9 Нематеріальні активи

В фінансовому обліку нематеріальні активи оцінюються і відображаються за первісною вартістю, яка складається із фактичних витрат на придбання (виготовлення) і приведення у стан, при якому вони придатні до використання відповідно до запланованої мети.

Нематеріальні активи підлягають щомісячній амортизації, яка нараховується прямолінійним методом.

На кожний нематеріальний актив встановлюється індивідуальний термін корисного використання, що визначається банком самостійно, виходячи з наступних критеріїв:

· досвід роботи банку з подібними активами;

· сучасними тенденціями у розвитку програмних продуктів;

· експлуатаційними характеристиками.