Роль комерційних банків в банківській системі України на прикладі ВАТ "Кредобанк"

Зміст

Вступ

1. Загальне знайомство та вивчення організації роботи ВАТ “Кредобанк”, його структури та функції

2. Організація касової роботи в банках та операції з безготівковими рахунками

3. Кредитні та депозитні операції ВАТ “Кредобанк”та їх облік

4. Операції з цінними паперами та іноземною валютою

5. Основи облікової політики та складання звітності

6. Класифікація операційних видатків

Висновки

Використана література

Додатки

Вступ

Місцем проходження мною виробничої практики була філія ВАТ «Кредобанк» у м. Ірпінь.

Акціонерний комерційний банк "Кредобанк" входить до єдиної банківської системи України.Банк у своїй роботі керується Законами України "Про банки і банківську діяльність" ,"Про господарські товариства",іншими законодавчими актами України,нормативними актами Національного банку України,єдиними правилами бухгалтерського обліку .

Філія здійснює такі банківські операції :

- залучення та розміщення грошових вкладів і кредитів ;

- здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків-кореспондентів та їх касове обслуговування ;

- ведення рахунків клієнтів і банків-кореспондентів;

- фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників

інвестованих коштів;

- купівля , продаж і зберігання платіжних документів, цінних паперів, а також операції з ними;

- придбання права вимоги на поставку товарів і надання послуг , прийняття ризику виконання таких вимог та інкасація цих вимог( факторинг);

- придбання за власні кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду ( лізинг);

- купівля у організацій і громадян та продаж їм іноземної валюти готівкою і валюти, що знаходиться на рахунках і вкладах;

- довірчі операції (залучення та розміщення коштів, управління цінними паперами та ін.) за дорученням клієнтів;

- надання консультаційних послуг;

- проведення операцій по касовому виконанню державного бюджету за дорученням Національного банку України і Головного управління Державного казначейства Міністерства фінансів України;

- здійснення інших операцій з дозволу Національного банку України та банку "Кредобанк".

Працюючи у конкретному структурному підрозділі банку, я у першу чергу ознайомлювалася з нормативною базою, тобто вивчала основні регламентуючі документи, які даний відділ використовує в своїй роботі. Крім того, я повинна була засвоїти, яку роботу чи операції здійснює цей структурний підрозділ: ознайомитися з функціональними обов'язками працівників, навчитись заповнювати відповідні документи і реєстри, знайомлячись з документальним оформленням тих чи інших операцій, знати послідовність їх руху і обробки. Заповнені документи підшиваються в окрему папку як додатки до кожної конкретної теми, перелік і послідовність яких приведений в тематичному плані.

Метою практики є поглиблення знань, яких я набула в процесі навчання, оволодіння сучасними формами та методами економічної і контрольної роботи, формування моїх здібностей і навичок, прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в сучасних економічних умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Завданням навчальної практики є поглиблення знань навчальних предметів, формування у студентів навичок за обраною спеціальністю і об'єднання теоретичного навчання з практичною діяльністю.

1. Загальне знайомство та вивчення організації роботи ВАТ «КРЕДОБАНК», його структури та функції

Організаційну структуру ВАТ "КРЕДОБАНК" формують Головний Банк, 26 філій і 147 відділень.

У Ірпінській філії, що знаходиться за адресою: м. Ірпінь вул. Ленінградська 8а працює понад 20 осіб, переважно це люди з вищою та вищою фінансово-економічною освітою. При цьому домінує молодь віком до 35 років.

Сьогодні ВАТ "КРЕДОБАНК" - це банк, що динамічно розвивається, входячи у двадцятку кращих банків України. Основними напрямками розвитку ВАТ "КРЕДОБАНК" є: активність операцій з кредитування, обслуговування експортно-імпортних операцій, операцій з цінними паперами, ріст статутного капіталу, нарощування депозитних ресурсів, впровадження нових технологій і продуктів.

Згідно з інформацією Асоціації Українських Банків ВАТ "КРЕДОБАНК":

за величиною активів посів 28 місце;

за величиною сплаченого статутного капіталу - 35 місце;

за обсягом депозитів фізичних осіб Банк посідає 19 місце в цьому ж рейтингу;

за величиною кредитно-інвестиційного портфелю (при збереженні якісних показників заборгованості) - 30 місце серед вітчизняних банків.

ВАТ "КРЕДОБАНК" активно впроваджує європейські стандарти якості обслуговування клієнтів, нові банківські технології, динамічно реагує на ринкову кон'юнктуру, розширює спектр фінансових послуг, виходить на нові географічні ринки, активно розбудовує філійну мережу, налагоджує довгострокові, взаємовигідні ділові відносини. Банк утвердив себе як стабільна і прозора структура в очах західноєвропейських фінансових кіл.

ВАТ "КРЕДОБАНК" здійснює банківські операції у відповідності із Законом України "Про банки і банківську діяльність" згідно ліцензії Національного банку України № 43 від 27 січня 2006 року.

Фінансова структура Банку формується ДПК на підставі організаційної структури Головного банку, визначеної у «Положенні про організацію Головного Банку ВАТ «КРЕДОБАНК» та організаційної структури філій, визначеної у «Типовому положенні про організацію філії».

Центром відповідальності є, як правило, окремий структурний підрозділ Головного банку разом з підпорядкованими йому відповідно до функціональних завдань підрозділами /працівниками філій та відділень.

Віднесення центру відповідальності до центру витрат або центру прибутку здійснюється на підставі аналізу його функціональних завдань.

У Банку виділяються такі сегменти діяльності:

Для центрів прибутку:

· Загальнобанківська діяльність;

· Обслуговування і забезпечення;

Для центрів прибутку:

· Іпотечний бізнес;

· Казначейство;

· Корпоративний бізнес;

· Роздрібний бізнес;

· Малий бізнес;

· Реструктуризація.

Віднесення центру відповідальності до сегменту діяльності здійснюється на підставі оцінки пов'язаності його функціональних завдань з завданнями інших центрів відповідальності у частині напрямку здійснюваної діяльності, групи охоплюваної клієнтської бази, підпорядкованості тощо.

Спостережна Рада, Ревізійна комісія, Правління та Виконавчі директори Банку виділяються у фінансовій структурі як окремі центри витрат сегменту загально банківськоїдіяльності. Фінансова структура через механізм розподілу (алокації) доходів і витрат використовується для оцінки ефективності діяльності Банку, контролю витрат, фінансового планування та складання бюджету тощо.

Фінансова структура затверджується Правлінням Банку за поданням ДПК щорічно на наступний бюджетний рік (Додаток 1) до цього положення.

Зміна фінансової структури всередині бюджетного року може здійснюватись у випадку зміни організаційної структури Банку рішенням Правління за поданням ДПК.

ВАТ “Кредо Банк” створений у формі відкритого акціонерного товариства згідно закону України “Про господарчі товариства”. Поточне керування банком здійснюється Правлінням.

Відповідальність та функції членів Правління визначені Радою акціонерів і оформлені довіреностями. Процедура прийняття рішень побудована по принципу колегіальності.

До основних функцій Правління банку належать:

1) стратегічне планування

2) питання маркетингової діяльності

3) технологічний контроль

4) фінансовий контроль за діяльністтю банку

5) кадрова політика банку. До функцій Голови Правління банку відносяться: керування фінансово-господарською діяльністю банку; забезпечення виконання рішення загальних зборів акціонерів банку; представлення банку в усіх державних і недержавних підприємствах, організаціях як в Україні, так і за кордоном; підписання від імені банку угод, контрактів, інших цивільно-грошових документів; прийом на роботу та звільнення із займаних посад співробітників банку, застосування до них заходів заохочення та стягнення; затвердження найважливіших внутрішніх документів, серед яких режим роботи банку, положення про структурні підрозділи банку, посадові обов'язки начальників структурних підрозділів та інші; ведення засідань Правління банку та Кредитного комітету; проведення нарад з питань поточної діяльності банку; виконання інших рішень, пов'язаних із структурою діяльності банку та рішенням Загальних зборів акціонерів.

Кожен з членів Правління банку несе персональну відповідальність за прийняття та виконання рішення стосовно діяльності банку в обсязі покладених на нього повноважень і обов'язків.

2. Організація касової роботи в банках та операції з безготівковими рахунками

До касових операцій, порядок здійснення яких регламентується цим Положенням належать:

· Приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку;

· Видача готівки національної та іноземної валюти клієнтами з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат;

· Приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;

· Вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет)та надсилання їх на дослідження;

· Обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні.

Банк безкоштовно обмінює фізичним та юридичним особам платіжні банкноти та монети національної валюти, не придатні до обігу, на придатні. Такий обмін, якщо справжність та платіжність банкнот (монет) не викликає сумніву касира Банку, здійснюється безпосередньо під час приймання без відображення в бухгалтерському обліку.

Банк забезпечує:

· Оприбуткування готівки;

· Видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет);

· Видачу клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет);

· Оформлення руху готівки;

· Відображення касових операцій;

· Внутрішній контроль;

· Здавання готівки;

· Створення умов роботи з готівкою та її зберігання;

· Задоволення потреб клієнтів;

· Аналіз стану надходжень і видачі готівки;

Індифікацію клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50 000,00 гривень;

Готівка та інші цінності Банку повинні зберігатися у сховищах цінностей.

Книги та журнали, повинні бути пронумеровані, прошнуровані, підписана керівником, головним бухгалтером, завідувачем касою та скріплена печаткою Банку.

У Банку до роботи з готівкою та іншими цінностями допускаються працівники, які склали залік щодо знання вимог інструкції про касові операції у банках. До касової роботи не допускаються неповнолітні особи.

При прийомі на роботу із касирами та інкасаторами в обов'язковому порядку повинен бути укладений договір про матеріальну відповідальність.

Структура каси та організація робочих місць касирів

Організаційна структура каси:

-Завідувач кассою

-Старші касири

-Касири-контролери

-Касири

Касирам і інкасаторським працівникам категорично забороняється:

· Передовіряти виконання дорученої роботи;

· Минаючи бухгалтерів безпосередньо виконувати доручення підприємств;

· Зберігати свою готівку з готівкою та цінностями банку;

· Категорично забороняється залишати готівку, цінності, пломбіри, печатки, іменні штампи, кліше, ключі у відкритому вигляд, залишати ключі у шпаринах замків дверей грошових сховищ, сейфів, металевих шаф, візків, призначених для зберігання готівки і цінностей;

· Касири несуть повну матеріальну відповідальність за недостачу готівки і цінностей.

Обов'язкові вимоги при обслуговуванні касирами клієнтів

- На столі касира не може бути іншої готівки, крім тих, що приймаються від особи, яка вносить готівку;

- Робоче місце повинно бути обладнане так, щоб клієнт міг спостерігати за прийманням готівки;

- касирам категорично забороняється повертати або тимчасово передавати клієнтам фальшиві, підроблені та сумнівні грошові знаки, виявлені під час приймання від них готівки.

Приймання, видача та зберігання готівки операційної каси

Приймання готівки касою банку проводиться на підставі належним чином оформлених касових документів, бланки яких є додатками до цього положення, у національній та іноземній валюті:

За операціями з клієнтами

· Для зарахування на власні поточні (юридичних та фізичних осіб), вкладні рахунки, рахунки інших юридичних та фізичних осіб та для переказу та операцій без відкриття рахунку - за заявою на переказ готівки (додаток 6,додаток 7)

· За рахунками на сплату платежів - станом на 01.02.2004 р. не застосовується

· За документами, установленими відповідною платіжною системою

· За приходним касовим ордером (за валютно-обмінними операціями) (додаток 3)

За банківськими операціями з готівкою - прибутковим та видатковим касовим ордером ( додаток 2, додаток 3)

Операції, пов'язані з прийманням від філій/відділень готівки,

· Розвантаження банкоматів, переміщення готівки з рахунку «Банкноти та монети,інкасовані до перерахування» на рахунок «Банкноти та монети в касі банку» на загальну суму проведених операцій

· Приймання підкріплень готівкою від інших банків та територіальних управлінь НБУ, тощо

За господарськими операціями банку через працівників банку прибутковим касовим ордером

Видача готівки з каси банку проводиться на підставі належним чином оформлених касових документів, бланки яких є додатками до цього положення, у національній та іноземній валюті:

За операціями з клієнтами

· Для виплати з поточних, вкладних (депозитних) рахунків юридичних та фізичних осіб, для виплат переказів та операцій без відкриття рахунку відповідно до вимог чинного законодавства

· При видачі коштів юридичним особам (в т.ч. підприємцям) - за грошовими чеками (тільки у національній валюті) - зразок чека відповідно до (додатку 4)

· При здійсненні операцій з фізичними особами законодавства - за заявою на видачу готівки (додаток 5)

· За документом на отримання переказу готівкою в національній валюті, установленим відповідною платіжною системою,

· За видатковим касовим ордером (за валютно-обмінними операціями) - (додаток 2)

За банківськими операціями з готівкою - прибутково-видатковим касовим ордером

· Операції пов'язані підкріпленням готівкою філій/відділень,

Завантаження банкоматів,

· Переміщення готівки з рахунку «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування» на рахунок «Банкноти та монети в касі банку»,

· На загальну суму проведених операцій (операції з видачі готівки із застосуванням платіжних карток через касу),

· Видачею готівки іншим банкам та завданням залишків територіальним управлінням НБУ

За господарськими операціями банку через працівників банку - Видатковим касовим ордером (додаток 2)

Касири банку повинні вести щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій книзі обліку прийнятих та виданих готівкових коштів. Книги ведуться до повного їх використання, зберігаються у поточному архіві (сейфі) завідувача каси 12 місяців після їх повного використання.

Завідувач касою повинен вести записи кожної операції видачі готівки касирові у Книзі обліку прийнятих та виданих готівкових коштів за кожною операцією видачі готівки кожному касирові.

У випадку, якщо зав. Касою здійснює операції з обслуговування клієнтів (або на філіях та відділенях з одним касовим працівником, який виконує функції зав.касою ) ведеться одна Книга обліку прийнятих та виданих готівкових коштів за формою .При тимчасовій відсутності касирів на робочому місці забороняється залишати готівку, цінності, пломбіри, печатки, іменні штампи,кліше з особистим кодом, ключі від грошових сховищ у відкритому вигляді; під час операцій залишати ключі у шпаринах замків дверей грошових сховищ, сейфів, шаф призначених для зберігання готівки і цінностей.

Залишки цінностей, бланків суворого обліку, що замикаються у сховищі та здаються під охорону записуються завідувачем касою в порядку встановленому цім положенням у Книгу обліку готівки та цінностей сховища в національній валюті Книгу обліку готівки та цінностей сховища в іноземній валюті та Книгу обліку інших цінностей та бланків суворого обліку.

Здійснення касових операцій (національна та іноземні валюти). Загальна характеристика касових документів та типи документів за прибутком та видатком по касі.

До первинних касових документів, які оформляються за касовими операціями в національній та іноземній валютах належать: заява на переказ готівки (додаток 6,додаток 7), прибутково-видатковий касовий ордер ,заява на видачу готівки (додаток 5), прибутковий касовий ордер ( додаток 3),видатковий касовий ордер (додаток 2,), грошовий чек (додаток 4), а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

Валютно-обмінні операції здійснюються на підставі приходних ордерів (додаток 3) та видаткових касових ордерів (додаток6)

ВИПРАВЛЕННЯ В КАСОВИХ ДОКУМЕНТАХ НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ!

Керівник банку наказом призначає відповідальних працівників та контролерів, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями. Головний бухгалтер банку здійснює контроль за своєчасною передачею в касу зразків підписів працівників банку, які мають право підпису касових документів, а також повинен слідкувати за своєчасним вилученням анульованих зразків підписів.

Приймання банком готівки від юридичних та фізичних осіб

Каси приймають готівку за такими прибутковими документами:

· Готівка в національній валюті:

· За заявами на переказ готівки;

· За рахунками на сплату платежів;

· За прибутковими касовими ордерами;

· За прибутково-видатковими касовими ордерами;

· За документами, установленими відповідною платіжною системою;

· Готівка в іноземній валюті:

· За заявами на переказ готівки;

· За прибутковими касовими ордерами;

· За прибутковими ордерами;

· за прибутково-видатковими касовими ордерами;

· за документами, установленими відповідною платіжною системою.

Заявами на переказ готівки (додаток 6, додаток 7)оформлюються наступні операції:

приймання готівки від юридичних осіб для зарахування на власні поточні рахунки або на рахунки інших отримувачів, які відкриті в Банку/філії або в інших банках,для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті для оплати зовнішньоекономічного контракту. Заявою на переказ готівки здійснюється приймання платежів за товари, страхові та добровільні внески, надані послуги і виконані роботи, квартплата, комунальні послуги, за електроенергію, газ, воду, тощо.

· Приймання готівки від фізичних осіб для поповнення поточних , вкладних, депозитних , карткових рахунків або для зарахування на рахунки інших отримувачів, які відкриті в Банку/філії або в інших банках;

· Здійснення переказу без відкриття рахунку;

· Сплата комісії банку за надання послуги;

· Сплата відсотків за користуванням кредитом та повне/часткове погашення кредиту.

Приймання платежів (оплата за товари, за надані послуги, виконані роботи) від фізичних осіб на користь юридичних може здійснюватися, як при наявності укладеного договору між одержувачем платежу та банком, так і без договору за зверненням клієнта-на підставі заяви на переказ готівки.

За рахунками на сплату платежів оформлюються операції пов'язані із оплатою фізичними особами на користь юридичних осіб платежів за комунальні послуги, придбані товари та інше (станом на 01.02.2004 не застосовується).

За прибутковими касовими ордерами (додаток 3)- здійснюється приймання готівки від працівників банку за внутрішньобанківськими операціями(повернення не використаних коштів, що видані на відрядження, госпвитрати та інші потреби ).

Прибутково-видатковими касовими ордерами оформляються касові операції, пов'язані із видачею підкріплень готівкою власним філіям (відділенням) та приймання від них готівки, завантаження і розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку, переміщення готівки з рахунку «Банкноти та монети в касі банку» а також загальну суму проведених операцій.

Документи, установленні відповідною платіжною системою використовуються для відправлення переказу фізичними (в національній та іноземній валютах) та юридичними особами (лише в національній валюті) з подальшою виплатою його отримувачу в готівковій формі.

Порядок видачі готівки з каси банку юридичним та фізичним особам

Грошовими чеками(додаток 4) оформляються операції з видачі готівки з поточних рахунків юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також підприємців для отримання ними заробітної плати, матеріальної допомоги, відрядження та ін. потреби відповідно до чинного законодавства.

Заявами на видачу готівки (додаток 5) оформлюються наступні операції:

· Видача готівки в національній та іноземній валютах фізичним особам з поточних, вкладних рахунків

· Видача позики в національній валюті індивідуальним позичальникам. За видатковими касовими ордерами (додаток 2) здійснюється видача коштів працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями (відрядження, госп. витрати та інше).

Прибутково-видатковими касовими ордерами оформляються касові операції пов'язані із видачею підкріплень готівкою власним філіям та приймання від них готівки, завантаження і розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку, переміщення готівки з рахунку «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування » на рахунок «Банкноти та монети в касі банку», а також на загальну суму проведених операцій.

Здійснення валютно-обмінні операції касами Банку. Оформлення касових документів за валютно-обмінними касовими операціями здійснюється приходними касовими ордерами (додаток 3) як у національній, так і у іноземній валюті.

При здійсненні клієнтом валютно-обмінної операції на суму понад 50000,00 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті працівник банку який її оформляє,зобов'язаний провести ідентифікацію клієнта.

Інші документи (квитанції, довідки, реєстри) при здійсненні валютно-обмінних операцій повинні оформлятися відповідно до вимог нормативних документів, які регламентують їх здійснення.

До приведення у відповідальність внутрішніх нормативних документів Банк у відповідність з цим Положенням , такі застосовуються у частині, що не суперечить цьому Положенню.

3. Кредитні та депозитні операції ВАТ «КРЕДОБАНК» та їх облік

Стратегія Банку щодо здійснення кредитних операцій визначена „Положенням про кредитну політику”, на основі якого розробляються всі інші внутрішні нормативно-правові документи, що регулюють кредитну діяльність Банку.

Кредитні операції здійснюються Банком з дотриманням принципів:

· забезпеченості;

· повернення;

· строковості;

· платності;

· цільового використання.

Кредитні операції здійснюються Банком пpи умовi, що показники фінансово-господаpської дiяльностi, платоспpоможностi, дані про дiлову репутацію, здатність нести юридичну відповідальність та iнша iнфоpмацiя пpо позичальника вiдповiдають вимогам Банку. Вимоги щодо проектів і позичальників, які кредитуються за рахунок ресурсів, наданих іншими фінансовими установами, повинні відповідати критеріям прийнятності і вимогам установ, які надають ці ресурси.

Кредитні операції здійснюються Банком при умові кредитоспроможності Клієнта як основного показника, який підтверджує його здатність виконати взяті перед Банком зобов'язання в розмірах та в терміни, передбачені кредитним договором. Забезпечення розглядається як додаткове джерело для виконання зобов'язань перед Банком.

Окремими внутрішніми нормативними документами Банку (положеннями, описами/паспортами банківських продуктів, пpоцедуpами, інструкціями тощо), регулюється, в залежності від виду кредитної операції:

· сума та порядок видачі кредиту (готівкою, безготівковим шляхом);

· валюта кредиту;

· розмір участі позичальника в проекті, що фінансується;

· період кредитування;

· термін та порядок повернення кредиту;

· розмір плати за кредит, порядок та терміни її нарахування і сплати;

· вимоги до забезпечення кредиту тощо.

Відповідно до Статуту Банк здійснює кредитні операції, визначені Законом „Про банки і банківську діяльність”.

Кpедитні опеpацiї, що становлять кредитний портфель Банку, поділяються за такими ознаками:

1. За строками користування: короткострокові - до 365 днів, довгострокові - понад 365 днів.

2. За способом забезпечення: забезпечені та бланкові (незабезпечені).

3. За ступенем ризику: стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні та безнадійні.

4. За порядком надання: однією сумою, траншами (частинами договірної суми), шляхом дебетування поточного рахунку, шляхом надання гарантії виконання зобов'язань за клієнта у визначений термін, шляхом встановлення кредитного ліміту на банківську платіжну картку та інші.

5. За строками повернення: з поверненням в кінці терміну, поверненням згідно графіку, поверненням з відстрочкою платежу та ін.

6. За методами повернення заборгованості та сплати процентів: класичні платежі, ануітетні платежі та інші.

7. За видом правових відносин: кредитні операції з юридичними особами та кредитні операції з фізичними особами.

За видами кредитні операції з юридичними особами поділяються на:

1. овердрафти,

2. кредити в межах лімітів на здійснення операцій з використанням платіжних карток,

3. кредити, надані за операціями репо,

4. кредити, надані шляхом врахування векселів,

5. вимоги, придбані за операціями факторингу,

6. кредити в поточну діяльність (на поповнення обігових коштів),

7. кредити в інвестиційну діяльність (в т.ч. фінансовий лізинг, придбання цінних паперів),

8. іпотечні кредити,

9. гарантії та авалі.

За видами кредитні операції з фізичними особами поділяються на:

1. кредити в межах лімітів на здійснення операцій з використанням платіжних карток,

2. овердрафти,

3. кредити на поточні потреби,

4. кредити в інвестиційну діяльність,

5. кредити, надані шляхом врахування векселів,

6. іпотечні кредити.

Основні засади здійснення кредитних операцій

ь Позичальниками можуть бути юридичні або фізичні особи, кредитоспроможність яких відповідає вимогам Банку.

ь Об'єктом кредитування можуть бути всі поточні витрати, пов'язані з господарською діяльністю, iнвестиційні проекти, споживчi товаpи та послуги тощо.

ь Коpоткостpоковi кpедити надаються пеpеважно в поточну діяльність - на поповнення обігових коштів, овердрафти, кредити на придбання споживчих товарів (побутової техніки, комп'ютерів тощо) та послуг.

ь Довгостpокові кредити надаються переважно в інвестиційну діяльність (при наявності у позичальника розробленого бізнес-плану, який обгрунтовує окупність інвестиційного проекту за рахунок майбутніх доходів створюваного, реконструйованого підприємства або від експлуатації обладнання чи інших основних засобів). Довгостроковими, як правило, є іпотечні кредити.

ь Кpедитні операції здійснюються в нацiональнiй та iноземнiй валютi. При здійсненні кредитних операцій в іноземній валюті необхідно враховувати вимоги чинного законодавства стосовно здійснення операцій з використанням іноземної валюти та виконання Банком функцій агента валютного контролю.

ь Кредити надаються у безготівковій та готiвковiй формі шляхом:

· оплати платіжних документів з позичкового рахунку;

· перерахування коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим викоpистанням за цiльовим пpизначенням;

· пеpеpахування коштів в іноземній валюті для конвертації в гривні або у валюту платежу з подальшим використанням за цільовим призначенням;

· заpахування коштiв на каpтковий pахунок позичальника;

· надання кредитної платіжної картки з встановленим кредитним лімітом;

· дебетування поточного рахунку позичальника (овердрафт);

· видачi коштiв готівкою;

· інші.

ь Кредитні операції здійснюються Банком на платній основі. Процентна ставка по кредитній операції, розмір комісійних доходів і порядок їх сплати встановлюються у відповідності до діючих на дату прийняття кредитного рішення ставок та тарифів Банку, затверджених КУАПіТ, в порядку, встановленому внутрішніми нормативними документами. Розмір плати за кредитну операцію залежить від:

1. кредитного ризику, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку;

2. виду кредитної операції та виду забезпечення;

3. термінів користування кредитом;

4. розміру участі позичальника в проекті, що фінансується.

ь Рішення щодо здійснення кредитної операції приймається після аналізу її доцільності відповідно до вимог внутрішніх нормативних документів Банку, що регулюють кредитний процес.

ь Конкpетний пеpелiк документiв, які подаються позичальниками в Банк для здійснення кредитної операції, пеpедбачається окремими внутрішніми нормативними документами Банку. Пpи формуванні пеpелiку документiв, необхiдних для визначення вiдповiдностi кpедитної пpопозицiї вимогам Банку, Банк кеpується як власними інтересами, так i інтересами позичальника. Банк не має права вимагати від позичальника відомостей, які не стосуються його платоспроможності та не є необхідними для здійснення кредитної операції.

Аналіз кредитоспроможності позичальника

Після подання клієнтом заяви на отримання кредиту чи здійснення іншої кредитної операції Банк вивчає, аналізує діяльність потенційного позичальника, прогнозує ризик неповернення кредиту, визначає ефективність кредитної операції (додаток 8) . Порядок аналізу має бути адекватним виду, сумі та складності кредитної операції.(додаток 9)

Основними критеріями оцінки кредитоспроможності позичальника є наступні:

1. участь власними коштами в кpедитному пpоектi;

2. платоспpоможнiсть;

3. фінансова стабільність;

4. позитивна кpедитна iстоpiя;

5. позитивна ділова репутація позичальника;

6. спроможність забезпечити кредит;

Рішення щодо здійснення кредитної операції приймається у відповідності до вимог внутрішніх нормативних документів Банку після проведення аналізу фінансового стану позичальника, оцінки забезпечення кредиту, аналізу ефективності фінансування проекту за рахунок кредиту, визначення ступеня ризику кредитного проекту.

При здійсненні кредитних операцій Банк дотримується принципу забезпеченості. Надання бланкових кpедитiв вiдбувається тiльки надiйним позичальникам (додаток 16), якi мають стабiльнi джеpела погашення кpедиту i позитивну кредитну історію, при дотриманні Банком економічних нормативів діяльності.

Основні засади вибору забезпечення по кредитних операціях, оцінки його ліквідної вартості, рекомендації щодо страхування заставного майна та його моніторингу передбачені внутрішніми нормативними документами Банку.

Характеристика рахунків для обліку депозитних операцій

Депозити -- це грошові кошти, які внесені у банк клієнтами, зберігаються на їх рахунках і використовуються відповідно з укладеною угодою і банківським законодавством.

Депозити, що застосовуються у практиці сучасних банків, відрізняються в залежності від строку, умов внесення і вилучення коштів, сплати відсотків, а також можливостей отримання пільг за активними операціями з банками та деяких інших характеристик.

Депозити поділяються на: депозити до запитання; строкові депозити.

Депозити до запитання, або платіжні депозити, -- це кошти, що знаходяться на поточних рахунках і використовуються власниками для здійснення платежів (розрахунків) на користь третіх осіб через використання готівки або розрахункових інструментів. За цими депозитами банки або зовсім не сплачують відсотки, або запроваджують за ними низькі відсоткові ставки. Це пояснюється тим, що банки несуть дуже великі витрати, обслуговуючи платіжні рахунки, за якими обліковуються ці депозити.

Строкові депозити, чи депозити па визначений строк, -- це грошові кошти, що зберігаються на окремих рахунках у банку, приносять власнику відсотковий дохід, не використовуються для платежів на користь третіх осіб і повинні бути повернуті клієнту у визначений строк.

У складі строкових депозитів виділяють ощадні вклади (депозити) і власне строкові депозити. В сучасній банківській практиці України ощадні вклади відкриваються тільки приватним (фізичним) особам, що передбачає дотримання певних вимог:

1) оформлення вкладу супроводжується видачею ощадної книжки;

2) для виконання операцій щодо внесення чи вилучення коштів з вкладу необхідно подати в банк ощадну книжку, в якій здійснюються записи за кожною операцією;

3) вклади можуть не мати чітко фіксованого строку зберігання. Типи таких вкладів, що пропонуються населенню, досить різноманітні. Вони розробляються комерційними банками самостійно.

Для обліку операцій за ощадними вкладами і власне строковими депозитами у банку відкриваються депозитні рахунки.

Депозитні рахунки-пасивні, тобто мають кредитове сальдо, і носять мультівалютний характер. На наведених рахунках відображаються операції із залучення та використання ощадних вкладів та строкових депозитів як у національній, так і в іноземній валюті.

Сплата відсоткового доходу -- важлива особливість депозитних рахунків. Діючими правилами передбачено щомісячне нарахування відсотків незалежно від дати їх фактичної виплати згідно угоди. Нараховані відсотки обліковуються на пасивному балансовому рахунку «Нараховані витрати за строковими депозитами».

В аналітичному обліку клієнта до наведених синтетичних рахунків відкриваються особові рахунки окремо за кожним типом ощадного вкладу чи строкового депозиту. В номер рахунку вносять параметри, що характеризують вид, тип вкладу, термін дії, строк закінчення угоди, тип контрагента, відсоткову ставку та ін.

Депозитна операція -- це операція із залучення коштів на депозитні рахунки. Під час її здійснення виконуються наступні облікові операції:

-- відкриття і реєстрація депозитного рахунку;

-- облік операцій щодо залучення коштів на депозит;

-- облік операцій з вилучення коштів з депозиту;

-- нарахування відсотків за депозитом і операції щодо їх сплати клієнтам;

-- облік операцій щодо повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунку.

Облік депозитних операцій

Банк відкриває клієнту строковий або ощадний депозитний - рахунок на підставі наступних документів:

-- депозитної угоди

-- картки зі зразками підписів та відбитком печатки (для підприємств);

-- паспорта або документа, що його замінює, і зразка підпису (для фізичних осіб).

Депозитна угода укладається між банком і підприємством. Вона засвідчує право комерційного банку керувати залученими від юридичних і фізичних осіб грошовими коштами і право вкладників отримувати у чітко визначений строк суму депозиту та відсотків за користування ним. В угоді зазначається: дата внесення депозиту, сума депозиту, форма зарахування коштів на депозитний рахунок, відсоткова ставка за користування депозитом, періодичність виплати відсотків, порядок повернення депозиту і відсотків після закінчення строку зберігання, відповідальність сторін, умови розірвання угоди. В угоді проставляється номер відкритого особового депозитного рахунку.

Підписана депозитна угода передається у бухгалтерію. Всі особові рахунки підлягають реєстрації як у бухгалтерії, так і в депозитному відділі банку. Датою відкриття депозитного рахунку є дата надходження (перерахування) грошей на депозит.

Форма надходження грошей обумовлюється угодою. Підприємства мають право перерахувати кошти на депозитний рахунок тільки з поточного рахунку. Фізичні особи можуть внести кошти готівкою або перерахувати з поточного рахунку.

Згідно з угодою можуть бути передбачені додаткові надходження грошей на депозитні рахунки; їх облік відображається бухгалтерськими проводками, що розглянуті вище.

Часткове вилучення коштів з депозиту передбачено тільки для окремих типів ощадних вкладів, наприклад, пенсійних, для зарахування заробітної плати та ін. Для обліку цих операцій складаються бухгалтерські проводки.

При вилученні готівкою:

Д-т -- «Депозитний рахунок»;

К-т -- «Банкноти та монети в касі банку».

При перерахуванні на поточний рахунок:

Д-т -- «Депозитний рахунок»;

К-т -- «Поточний рахунок».

Відсотковий дохід може виплачуватися щомісяця, раз у квартал, за підсумками року, після закінчення строку дії депозиту. Відсотки підлягають нарахуванню щомісяця, не пізніше, ніж в останній робочий день місяця. Нараховані але не сплачені відсотки відносять до нарахованих витрат. Відсотки, нараховані за депозитами, відображаються у балансі на перше число наступного місяця як зобов'язання банку, а в звіті про прибутки і збитки -- як понесені витрати.

Нарахування відсотків за депозитом відображається таким чином:

Д-т -- «Відсоткові витрати за коштами клієнтів»;

К-т -- «Нараховані витрати за строковими депозитами».

При настанні дати виплати відсоткового доходу виконується бухгалтерська проводка.

При виплаті готівкою (для фізичних осіб):

Д-т -- «Нараховані витрати за строковими депозитами»;

К-т -- «Банкноти та монети в касі банку».

При перерахуванні на поточний рахунок клієнта:

Д-т -- «Нараховані витрати за строковими депозитами»;

К-т -- «Поточний рахунок».

Після закінчення депозитної угоди закриття депозиту здійснюється на основі оформлення меморіального ордеру і відображається бухгалтерською проводкою.

При поверненні коштів готівкою (для фізичних осіб):

Д-т -- «Депозитний рахунок»;

К-т -- «Банкноти та монети в касі банку».

При перерахуванні на поточний рахунок:

Д-т -- «Депозитний рахунок»;

К-т -- «Поточний рахунок».

Повернення депозиту і сплата відсоткового доходу підприємствам здійснюється тільки через перерахування на поточний рахунок. Дострокове закриття депозитного рахунку можливе на підставі заяви або клопотання клієнта.

У разі припинення операцій у зв'язку з визнанням депозитного рахунку нечинним сума залишку з рахунку перераховується на рахунок № 2903 «Кредиторська заборгованість клієнтів за недіючими рахунками»:

Д-т -- «Депозитний рахунок»;

К-т-- «Рахунок № 2903».

З цього рахунку здійснюється погашення кредиторської заборгованості клієнтів за недіючими рахунками у передбаченому нормативними актами порядку.

4. Операції з цінними паперами та іноземною валютою

Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів

Згідно з чинним законодавством комерційні банки в Україні можуть поєднувати банківські, інвестиційні та страхові операції. Участь комерційних банків в інвестиційному процесі має як позитивні, так і негативні моменти.

До позитивних можна віднести наступні:

1. Допуск банків на фондовий ринок сприятиме конкуренції між його учасниками, що означає зменшення витрат емітентів та інвесторів.

2. Вкладення банком коштів у цінні папери диверсифікує його активи, що підвищує стабільність банку, а отже, і надійність збереження коштів вкладників.

3. Взаємопроникнення банківського та промислового капіталу покращує потік інформації, посилює конкурентоздатність банків та виробничого сектора. Володіючи акціями підприємства, банки отримують доступ до депозитів, а також мають вплив на підприємство у поверненості кредитів.

Проте є ряд негативних аспектів щодо участі комерційних банків в інвестиційному бізнесі:

1. Операції з цінними паперами є більш ризиковим видом діяльності, ніж банківська справа.

2. Збитки банків від зміни курсової вартості цінних паперів або невдалого їх розміщення при емісії цінних паперів можуть зашкодити інтересам банків, дестабілізувати банківську систему.

3. Наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів.

4. Поєднання банківського та інвестиційного бізнесу здатне спричинити конфлікт інтересів між структурними підрозділами банку.

5. Занадто близькі відносини банку та підприємства внаслідок володіння банком пакетом акцій можуть спричинити ситуацію, коли в разі погіршення фінансового становища підприємства банк буде продовжувати його кредитування, щоб запобігти збиткам від зниження курсової вартості акцій.

Професійна діяльність на ринку цінних паперів - це підприємницька діяльність з перерозподілу фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів й організаційного, інформаційного, технічного та іншого обслуговування випуску обігу цінних паперів, що є, як правило, виключним або переважним видом діяльності.(додаток 14) Професійну діяльність на ринку цінних паперів здійснюють юридичні і фізичні особи(додаток 13,додаток 13а,додаток 13б) тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій),(додаток 10,додаток11) що видаються в порядку, встановленому чинним законодавством і нормативними документами Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

В Україні зараз випускаються та перебувають в обігу такі види цінних паперів: акції, облігації внутрішньої республіканської і місцевої позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати та векселі.

Облік цінних паперів за справедливою вартістю

1.Визначення справедливої вартості цінних паперів, що облікуються в торговому портфелі і в портфелі на продаж, а також визначення переліку цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, здійснює Департамент цінних паперів (далі - ДЦП), про що оформляється Довідка про справедливу вартість цінних паперів у портфелях банку (Додаток 10). Довідка оформляється в трьох примірниках, один з яких залишається в ДЦП, другий направляється в Департамент бухгалтерського обліку (далі - ДБО), третій примірник направляється в Департамент звітності і управлінської інформації. Довідка складається на дату балансу (щомісячно). Цінні папери, що знаходяться в портфелях банку і не зазначені у Довідці, не обліковуються за справедливою вартістю.

2. Облік цінних паперів за справедливою вартістю (здійснення бухгалтерських проводок) здійснює ДБО на підставі Розпорядження ДБО (Додаток 11), що оформляється ДЦП. Розпорядження оформляється в двох примірниках, один з яких залишається в ДБО, а інший, з відміткою працівника ДБО про отримання, повертається в ДЦП. Відображення в обліку зміни справедливої вартості здійснюється на дату балансу (щомісячно).

3.ДЦП самостійно збирає, систематизує і аналізує усю інформацію (відомості про котирування цінного паперу, особливу інформацію про емітента, ставки KIAKR, регулярну фінансову звітність емітента, тощо), необхідну для визначення справедливої вартості цінних паперів.(додаток 12)

Операції банків з іноземною валютою та їх облік

Банки можуть проводити валютні операції лише після отримання від НБУ Генеральної ліцензії. Тому ліцензію можуть отримувати банки, які є юридичними особами, існують та здійснюють свої операції на території України не менше одного року, з розміром статутного капіталу та власних коштів, які встановлює НБУ.

Ці банки повинні забезпечити відповідність своїх установ технічним вимогам, які необхідні: для здійснення валютних операцій, для обслуговування валютних рахунків клієнтів, для встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками, для проведення кредитних операцій на міжнародних грошових ринках, та мати в штаті кваліфікованих фахівців.

Якщо банки відповідають усім цим вимогам, то в територіальне управління Національного банку України для отримання ліцензії подають такі документи:

¦ заяву;

¦ копію нотаріально завіреного статуту;

¦ перелік операцій з валютними цінностями;

¦ опис структури та підрозділів банку з переліком технічних засобів;

¦ довідку про керівників банку, які здійснюють нагляд за валютними операціями, та безпосередніх виконавців і копії їх дипломів;

¦ баланс установи;

¦ річний звіт банку;

¦ письмове підтвердження трьох іноземних банків про згоду на встановлення кореспондентських відносин.

На підставі одержаної в Національному банку України ліцензії уповноважені банки мають право здійснювати такі валютні операції:

Ведення валютних рахунків клієнтів. Зарахування валютних надходжень на рахунки резидентів та нерезидентів (включаючи транзитні) та списання сум перерахувань, що передбачені чинним законодавством.

Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками:

¦ встановлення прямих і непрямих кореспондентських відносин з іноземними банками - це відкриття банком рахунків самостійно для міжнародних розрахунків в іноземних банках;

¦ розрахунки через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків Національного банку України.

Неторговельні операції.

Операції з перерахування валютних цінностей, не пов'язаних із здійсненням розрахунків за експортом та імпортом товарів чи послуг (у тому числі видача готівки для покриття видатків осіб, що виїжджають у закордонні відрядження).

Операції за міжнародними торговельними розрахунками.

Операції за міжнародними розрахунками, що пов'язані з експортом та імпортом товарів і послуг згідно з вимогами чинного законодавства, інструкцій Національного банку України, Уніфікованих правил та традицій Міжнародної торговельної палати. (додаток 18)

Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку.

Купівля та продаж іноземної валюти в готівковій та безготівковій формах за власний рахунок або згідно з дорученням клієнтів (брокерські послуги) на між-банківському та біржових ринках.(додаток 15)

Операції щодо залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку, що здійснюються з резидентами України, та зовнішньому ринку, що здійснюються з нерезидентами України, поділяються на:

¦ пасивні операції - створення валютних резервів в іноземній валюті (приймання депозитів в іноземній валюті, продаж за іноземну валюту цінних паперів, що емітовані резидентами України та номіновані в національній валюті (включаючи власні цінні папери банку), отримання позик в іноземній валюті від інших уповноважених банків;

¦ активні операції - використання створених резервів (надання кредитів в іноземній валюті, придбання за іноземну валюту цінних паперів, що номіновані в національній валюті).

Валютні операції на міжнародних грошових ринках.

Депозитні та конверсійні операції (у тому числі і ф'ючерсні, якщо це не заборонено законодавством відповідних країн), які здійснюються з банками чи міжнародними організаціями - нерезидентами України.(додаток 19,додаток 15)

Операції з монетарними металами на внутрішньому ринку.

Купівля чи продаж (у тому числі на строк)(додаток 15,), приймання на депозити, відповідальне зберігання, використання як застава під наданий кредит монетарних металів або цінних паперів, номінал яких виражений у монетарних металах, коли ці операції здійснюються на території України з резидентами України, та з нерезидентами - на зовнішньому ринку.(,додаток 17)

Як правило, облік іноземної валюти здійснюється з використанням аналітичних і синтетичних рахунків. На синтетичних рахунках облік ведеться тільки в національній валюті. Більш детальними є проведення на аналітичних рахунках, які здійснюються у валюті розрахунків.

В аналітичному обліку облік операцій на валютних рахунках ведеться у двох оцінках: у валюті за номіналом і в гривнях за офіційним курсом НБУ. При зміні курсу залишки на валютних рахунках переоцінюються.

5. Основи облікової політикм та складання звітності

Облікова політика ВАТ «Кредобанк» базується на чинному законодавстві України, нормативних документах Національного банку України, У своїй діяльності для організації бухгалтерського обліку, ведення рахунків та складання зовнішньої і внутрішньої фінансової звітності Банк дотримується основних принципів: безперервності, послідовності та нарахування.

Безперервність - припускається, що Банк буде продовжувати свою діяльність в майбутньому без суттєвого скорочення її масштабів та не має наміру ліквідуватися. Якщо принцип безперервності піддається сумніву з боку регулятивних органів, кредиторів чи зовнішніх аудиторів, деякі активи та зобов'язання мають заново класифікуватися та переоцінюватися згідно з ринковою чи ліквідаційною вартістю. Якщо банк планує зменшити обсяг операцій, це необхідно відобразити у фінансових звітах.

Принцип нарахування - результати економічної діяльності відображаються у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться, а не періодів, коли було отримано або сплачено грошові кошти за ними. Цей принцип застосовується для обліку як банківських, так і небанківських доходів та збитків (крім випадків, коли неможливо точно визначити час чи суму операції). Принцип нарахування використовується при обліку наступних статей:

процентні доходи та збитки;

комісійні доходи та збитки (якщо можна точно передбачити, визначити та оцінити їх суму);

доходи від операційного лізингу та консультаційних послуг (якщо можна точно передбачити, визначити та оцінити їх суму);

інші доходи та збитки.

Постійність (стабільність) або послідовність правил бухгалтерського обліку - Банк керується одними і тими ж правилами бухгалтерського обліку для забезпечення порівняльності показників фінансових звітів за різні періоди. Облікова політика змінюється тільки в разі вимог регулятивних органів, з юридичних причин або у випадках, коли зміни призведуть до більш адекватного відображення подій чи операцій у фінансових звітах Банку. Внесення поправок до облікової політики Банку протягом року не допускається (крім випадків суттєвих змін у правових та нормативних документах Національного банку України).

В Банку застосовується перспективний метод щодо змін в обліковій політиці. Перспективне застосування означає, що нова облікова політика розповсюджується на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики, але не робиться ніяких коригувань щодо попередніх періодів.

Не вважаються зміною облікової політики:

прийняття облікової політики для подій або операцій, які суттєво відрізняються від попередніх подій або операцій;

прийняття облікової політики для подій або операцій, які не відбувалися раніше.

6. Класифікація операційних випадків

Перелік системних структурних підрозділів в залежності від того до якої загальної категорії відноситься операційний випадок, та структурних підрозділів, що повідомляють про випадок, (Додатку18)Процедура виконується всіма структурними підрозділами Банку.

Опис дій, що виконує структурний підрозділ, що повідомляє про випадок

1. СПП передає всю наявну інформацію про операційний випадок (додаток 19), заповнюючи Частину І „Карти класифікації операційного випадку” (далі Карта), негайно після виявлення операційного випадку, але не пізніше одного робочого дня, до УПР.

2. Частину І „Карти класифікації операційного випадку” заповнює відповідальний працівник СПП використовуючи (Додаток 20, Додаток19) до Процедури.