Реформування банківської звітності на території України

10

Одне з головних завдань переходу банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності (МСБО) полягало у створенні системи достовірної та чіткої звітності, яка б давала змогу з'ясовувати реальний фінансовий стан банків та простежувати тенденції розвитку вітчизняної банківської системи. Основними технічними аспектами реформи, що відбулася на початку 1998 року, було введення в дію нових планів рахунків Національного та комерційних банків, а також запровадження принципово нової організації аналітичного обліку. Ці зміни спонукали до реформування технології збирання звітності банків, яка існувала на той час.

Новій технології організації банківської звітності притаманні такі основні риси:

1) банки надають звітність у вигляді файлів із набором значень економічних показників, а не окремих файлів за кожною формою звітності. Національний банк розробляє структуру звітних файлів та алгоритми формування показників;

2) звітні файли комерційні банки формують за допомогою власного програмного забезпечення з даних аналітичного обліку. Раніше банк міг формувати звітний файл двома способами. За першим звітні дані вводилися з клавіатури та формувалися у необхідному для передачі вигляді за допомогою програмного забезпечення, розробленого та надісланого НБУ. Та оскільки використання програмного забезпечення Національного банку України в комерційних банках не було обов'язковим, НБУ, приступаючи до автоматизації чергової форми звітності, одночасно з програмним забезпеченням розсилав і структуру звітного файла. Деякі банки практикували другий спосіб: розробляли власні програми для роботи зі статистичними даними та самостійно формували звітні файли за пропонованою структурою. Перехід до формування звітних файлів з аналітичних даних прямо пов'язаний з уведенням у дію переліку параметрів аналітичного обліку, єдиного для всіх комерційних банків. Його побудовано так, щоб НБУ міг отримати потрібну інформацію за першим запитом;

3) запроваджується нова схема збирання основної частини звітності. У процесі реформування технології звітності вирішено відмовитися від збирання звітів усіх філій банків. Враховано побажання департаментів НБУ -- замовників інформації, які аналізують звітність, як правило, в розрізі областей (за місцем розташування установ банку) або у розрізі банків -- юридичних осіб. Тому з огляду на значний обсяг звітних даних запроваджено нову схему, за якою банк -- юридична особа консолідує звіти своїх установ за областями та надсилає їх до управління НБУ тієї області, де він зареєстрований (див. схему 1). Відтак комерційний банк матиме повну статистичну картину діяльності своїх установ та зможе проконтролювати, яку інформацію передано до НБУ. Нова схема вже в роботі. Хоча щодо деяких звітів, наприклад, за касовими оборотами, збережено пофілійне збирання даних, окремі звіти банки подають у консолідованому вигляді;

4) оскільки банківська звітність -- це конфіденційна інформація, передаючи її каналами електронної пошти, необхідно подбати про надійний захист. Завершальним у технології створення звітних файлів має стати їх проходження через встановлене у кожному банку АРМ НБУ та накладення на них "електронного підпису". Перш ніж відправити файл електронною поштою, АРМ НБУ криптує його. Звітний файл, що надійшов до адресата, перевіряється на відсутність пошкоджень і на предмет втрати інформації та після дешифрування передається на вхід програмного комплексу, який збирає і консолідує статистичні дані.

Впровадження нової технології збирання звітності стало складовою частиною масштабних завдань адаптації програмного забезпечення банків до МСБО. Напружена праця програмістів НБУ та розробників програмного забезпечення комерційних банків дала очікуваний результат.

Звітні файли комерційних банків (у тому числі й дані балансу) збираються та консолідуються каналами електронної пошти через АРМ "Статзвітність", що розроблене та супроводжується працівниками департаменту інформатизації НБУ. Завдання, поставлене наприкінці 1997 року перед розробниками АРМ, не зводилося лише до автоматизації процесу надання нових форм звітності, створених згідно з міжнародними стандартами. Необхідно було розробити структури звітних файлів, дати перелік економічних показників та алгоритми їх формування а також, по можливості, скоротити обсяг інформації, яка надсилається електронною поштою. Оскільки у ході реформування у практику збирання цих даних введено багато нових понять, детальніше розповімо про структуру звітних файлів, сутність і побудову економічних показників та особливості звітності за ними.

За новою технологією організації банківської звітності банки надають звітність у вигляді файлів із набором значень економічних показників:

Регіональне управління НБУ

Дані від банку, консолідовані розрізі областей

Банк 1

Банк 2

Філія 1 (на території даної області)

Філія 2 (на території даної області)

Філія 1 (на території даної області)

Філія 3 (на території іншої області)

Філія 3 (на території іншої області)

Файли зі звітною інформацією мають текстовий формат, прийнятний для всіх програмних продуктів, з якими працюють комерційні банки. Імена звітних файлів не повторюються упродовж року, тобто протягом цього терміну не можна створювати файли з однаковим найменуванням, але різним змістом. Перелічимо основні елементи імені звітного файла, які забезпечують його унікальність та зручність розпізнавання:

¦ спеціальний символ (#), який вказує на належність файла до звітності;

¦ код (номер) звітного файла;

¦ три останніх літери ідентифікатора банку (ідентифікатор -- частина електронної поштової адреси банку);

¦ коди місяця та дня надання файла;

¦ код схеми надання, якою визначається, хто і куди надсилає файл (наприклад, філія -- головному банку, головний банк -- регіональному управлінню НБУ тощо);

¦ код місяця періоду звітності для місячної, квартальної, піврічної, річної звітності або коддня періоду звітності для щоденної, п'ятиденної, тижневої, декадної чи півмісячної звітності;

¦ номер відправлення файла за поточний день.

У самому файлі передбачено заголовний рядок для електронного підпису та додаткової інформації. Дані у звітному файлі за допомогою спеціальних підзаголовних рядків поділено на "порції". Підзаголовний рядок визначає належність наступної "порції" даних. Наведемо приклад звітності, що надається банком як юридичною особою в розрізі областей. Якщо банк має філії у трьох областях, файл містить три "порції" даних із підзаголовними рядками, що вказують, з яких областей ці дані.

До 1998 року діяв принцип, згідно з яким дані за кожною формою звітності банки надавали окремим файлом. Траплялося, що банк кілька разів інформував про одне й те ж у різних формах звітності. Розробники АРМ "Статзвітність" проаналізували понад 70 форм, які містяться у "Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України" і виокремили мінімальний розріз необхідних звітних даних.

Якби від комерційних банків вимагали дані визначеного мінімального розрізу, вдалося б повністю позбутися дублювання. Але це призводить до помітного зростання обсягу інформації. Крім того, об'єднання різної за економічним змістом інформації в один звітний файл значно ускладнило б структуру показників та сповільнило процес формування окремих статистичних звітів. Тому при створенні показників врахували економічну сутність даних, періодичність їх надання, подбали також про те, щоб користувачам було зручно працювати з інформацією. Для тих випадків, коли не вдалося уникнути подвійного запиту інформації у різних розрізах, розроблено програмну звірку даних із метою виявлення розбіжностей.

Проілюструємо створення економічних показників на прикладі щоденних балансових даних. Для щоденного звіту за формою 550Д-КБ "Роз-шифровка балансових рахунків за кодами валют" потрібні суми залишків за балансовими рахунками за кожною валютою, окремо за клієнтами -- резидентами та нерезидентами. Для звіту за формою 1Д-КБ "Баланс комерційного банку" необхідні ці ж дані, але згруповані за типами валют. Суми залишків за балансовими рахунками використовуються також у щоденному розрахунку відкритої валютної позиції за формою № 540 та звіту про дотримання норми обов'язкового резервування. Окремий запит даних за цими формами звітності призвів би навіть не до подвоєння, а до потроєння обсягу інформації, яку повинні щоденно надавати банки. Тому було знайдено, на наш погляд, оптимальне рішення. Економічними показниками виступають суми активних чи пасивних залишків за балансовими рахунками, які банк надає одним файлом, беручи за основу коди валют та резидентність клієнтів. Форми звітності 550Д-КБ, 1Д-КБ та 540 розраховують за показниками цього звітного файла. За таким же принципом створено показники щомісячних балансових даних, групи щомісячних форм звітності, які розраховують на базі залишків за депозитними та кредитними рахунками та ін.

Економічним показником можуть бути: сума за рахунком чи групою рахунків, обчислена у розрізі окремих параметрів аналітичного обліку, процентна ставка або кількість (наприклад, клієнтів чи відкритих рахунків). Перелік економічних показників, за якими інформацію надають безпосередньо банки, подано в окремій базі даних -- репозитарії першого рівня, який має певну структуру, відому всім комерційним банкам.

У таблиці 1 наведено основні елементи структури репозитарію, в якому містяться коди економічних показників та описи алгоритмів їх формування. До опису алгоритму формування показника можуть звертатися служби програмного забезпечення комерційних банків, тому цей опис чітко формалізовано.

Усім параметрам аналітичного обліку, які використовуються у звітності, присвоєно умовні коди, створено класифікатори -- бази даних із повним переліком можливих їх значень. Так, синтетичний балансовий чотиризначний рахунок позначений умовним кодом Я020, цей же код використовується в описах алгоритмів формування економічних показників на основі балансових рахунків. Відповідно плани рахунків Національного та комерційних банків містяться у базі даних з іменем КЬ_Я020.

Коди показників містяться в репозитарії в узагальненому вигляді і складаються з постійної частини коду та умовних позначень розрізів надання інформації. Кожен розріз пов'язаний із певним кодом параметра аналітичного обліку, а через нього -- з відповідним файлом-класифікатором. Цей, на перший погляд, складний взаємозв'язок проілюстровано таблицею 2. Коди економічних показників, які знаходяться у звітних файлах, отримують з узагальнених, підставляючи замість умовного позначення розрізу конкретне значення параметра аналітичного обліку. Так, якщо економічний показник надається у розрізі кодів валют, у звітних файлах умовне позначення цього розрізу [УУУ] замінюється кодами валют з їх переліку у файлі КЬ_Я030: [980], [840], [280] та ін.

Перелік економічних показників, алгоритми їх формування та структура звітних файлів розроблені та доведені до банків департаментом інформатизації. Оскільки обсяг робіт у період переходу до МСБО був занадто великим, не вдалося одночасно автоматизувати всі форми звітності. Тому опис репозитарію першого рівня, найважливіші файли-класифікатори та сам репозитарій з економічними показниками для щоденних та щотижневих форм звітності банки отримали у першу чергу. Згодом були розроблені та розіслані структури файлів, програмне забезпечення для щомісячних та квартальних форм звітності.

Наступним етапом обробки отриманих первинних даних є розрахунок економічних показників другого рівня. Вони утворюються шляхом групування інформації у вигляді, оптимальному для конкретних форм звітності. Таким чином, із даних одного звітного файла як вихідні документи можуть розраховуватися кілька форм звітності, тому кількість звітних файлів, що надходять від банків, менша від кількості форм звітності. Перелік вторинних економічних показників та алгоритми їх розрахунку містяться в окремій базі даних -- репозитарії другого рівня, а сам розрахунок здійснюється за допомогою програмного комплексу "Статзвітність".

Таблиця 2. Структура економічних показників файла звітності 01 "Щоденні дані про залишки на балансових рахунках"

Значення постійної частини коду економічних показників:

11 -- активний залишок за рахунком у валюті;

10 -- активний залишок за рахунком у гривневому еквіваленті;

21 -- пасивний залишок за рахунком у валюті;

20 -- пасивний залишок за рахунком у гривневому еквіваленті.

Розрізи надання інформації

Використовувати АРМ "Статзвітність" для розрахунку форм звітності на основі первинних показників можуть як регіональні управління НБУ, так і комерційні банки та їх установи. У регіональних управліннях АРМ "Стат-звітність" забезпечує логічний контроль прийнятих від банків даних залежно від змісту інформації, а також на їх основі веде розрахунок форм звітності та додаткових вихідних таблиць до них. Отримавши звіти, регіональні управління за допомогою АРМ формують звітні файли, призначені для центрального банку. Комерційні банки використовують АРМ, щоб контролювати власні дані та отримувати форми звітності, які будуть сформовані за їх даними в НБУ.

Оскільки АРМ "Статзвітність" застосовується для контролю даних та отримання вихідних форм звітності на всіх рівнях банківської системи, доцільно зупинитися на нових можливостях цього програмного комплексу.

Запровадження системи економічних показників з їх чіткою структурою дало змогу розробити у середовищі АРМ "Статзвітність" зручний інструмент формування вихідних документів. Щоб побудувати за зібраною інформацією додаткову вихідну таблицю, не потрібно створювати окрему програму вибору даних. Користувачу достатньо за встановленими правилами зробити "макет" таблиці. На його основі програмний комплекс сформує вихідний документ із реальними даними. Цей метод, безперечно, можуть брати на озброєння лише кваліфіковані користувачі ПЕОМ. Особливий інтерес він становить для тих, хто бажає робити власні вибірки зі звітних даних, не обмежуючись переліком вихідних документів, рекомендованим центральним банком. Особливості застосування нового методу отримання вихідних документів розглянуто на навчальному семінарі для працівників відділів автоматизації банківської справи обласних управлінь НБУ 1998 року.

АРМ "Статзвітність" надає користувачеві можливість отримати вихідні документи як стосовно окремого банку, так і в консолідованому вигляді: щодо банківської системи в цілому, щодо області чи певної групи комерційних банків. Вихідні документи він може одержати у будь-яких зручних одиницях виміру, а не лише в тих, у яких надіслані дані. Користувач може отримати аналог текстової таблиці у форматі, зручному для роботи в EXCEL та побудови графіків.

Аби краще організувати роботу з такою інформацією, в межах банку розроблено варіант АРМ "Статзвітність", розрахований на використання у мережі. Окремі групи звітів, як правило, цікавлять лише працівників певних підрозділів (наприклад, щодо кредитів та депозитів, касових оборотів). Але вибірки з балансових даних беруть кілька підрозділів. Тому АРМ "Статзвітність" у повному обсязі розгорталося на кількох окремих комп'ютерах. Мережевим варіантом передбачено, що програмні модулі, допоміжні файли-кла-сифікатори, а також бази даних та їх архіви розміщуються на сервері, до якого мають доступ користувачі банківської звітності. На комп'ютері користувача знаходяться сформовані звіти, робочий каталог для програмного створення тимчасових файлів, а також файли настроювання та запуску АРМ "Статзвітність" (див. схему 2). Такий підхід має суттєві переваги. По-перше, полегшується оновлення програмного забезпечення та додаткових файлів (достатньо внести зміни на сервер, а не на комп'ютер кожного з користувачів). Подруге, дані на сервері постійно оновлюються.

Кожен із користувачів має власний пароль для доступу до інформації, який дає працівникові право змінювати її або лише використовувати, формуючи звітні документи. Якщо зміст звітного файла цікавить кількох працівників, то право на зміну бази даних, у тому числі й на прийом даних від банків чи обласних управлінь та на їх архівування, має тільки один із них. Таким чином посилено захист звітних даних від несанкціонованої зміни чи необережності користувачів.

Архівування звітних даних за бажанням користувача є ще одним зручним нововведенням АРМ "Статзвітність". Можуть архівуватися первинні бази даних та бази розрахованих на їх основі економічних показників другого рівня, причому дані за кожний звітний період містяться в окремому файлі. Заархівована інформація вилучається з поточної бази даних. Відпадає необхідність тримати на сервері бази даних з інформацією за періоди, що передують звітному. Якщо користувач дає запит на формування звітів за попередні періоди, програма звертається до необхідних архівів і виконує запит. Обсяг поточної бази даних при цьому не збільшується.