Особливості бухгалтерського обліку витрат туристичного та готельно-ресторанного бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра туристичного, готельного та ресторанного бізнесу

Національний університет «Запорізька політехніка»

Особливості бухгалтерського обліку витрат туристичного та готельно-ресторанного бізнесу

Шелеметьєва Т.В., д.е.н., доцент

Гресь-Євреінова С.В., к.е.н., доцент

Мамотенко Д.Ю., к.е.н., доцент

Ключова функція бухгалтерського обліку - надання інформації для прийняття економічних рішень на підтримку парадигми економічного зростання та розвитку підприємства. Інформація бухгалтерського обліку щодо витрат підприємств туристичного та готельно-ресторанного бізнесу використовується для оцінки ефективності стратегічного планування. Витрати в бухгалтерському обліку підприємств сфери обслуговування у загальному розумінні відображаються одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань так само, як і на інших підприємствах. У статті визначені спільні та відмінні риси у напрямах діяльності, складі та обліку витрат підприємств туристичної та готельно-ресторанної сфери послуг. Для цього у дослідженні висвітлені і уточнені такі економічні категорії, як «витрати турагента», «витрати туроператора», «витрати готелю» та «витрати ресторану», їх класифікація та місце в бухгалтерському обліку, визначений та обґрунтований вибір методів обліку витрат на туристичних та готельно-ресторанних підприємствах, розглянуті кореспонденції рахунків, за допомогою яких ведеться бухгалтерський облік витрат цих підприємств, уточнено умови щодо застосування 8 або 9 класу Плану рахунків для цих підприємств.

Ключові слова: бухгалтерський облік, витрати, туристичне підприємство, готельно-ресторанне підприємство, бухгалтерські рахунки, методи нарахування витрат, кореспонденція рахунків.

Features of accounting of costs of tourist and hotel and restaurant business

Shelemetieva Tetiana

Hres-Yevreinova Svitlana

Mamotenko Daria

The article identifies common and distinctive features in the areas of activity, composition and cost accounting of tourism and hotel and restaurant services. To this end, the study highlights and clarifies such economic categories as "travel agent costs", "tour operator costs", "hotel costs" and "restaurant costs", their classification and place in accounting, identified and justified choice of methods of accounting for travel and hotel and restaurant enterprises, considered correspondence of accounts, through which the accounting of costs of these enterprises, the conditions for the application of 8 or 9 class of the Chart of Accounts for these enterprises. Creation of the tour by the tour operator causes the occurrence of costs, which are accounted for in accounts 23 "Production", sub-account "Production of tourist services", 91 "General production costs", sub-account "General production costs of tourist services", 92 "Administrative costs", 93 "Sales costs", 94 "Other operating expenses", 95 "Financial expenses", sub-account903 "Cost of sold works and services", sub-account of the second order "Cost of sold tourist services". In accounting, the cost of hotel services is formed on account 23 "Production", from where it is debited to sub-account 903 "Cost of work performed and services". In this case, if the hotel has separate units (laundry, dry cleaning, storage room, etc.), the costs of their activities can be accounted for in separate sub-accounts opened for account 23. Accounting for other operating expenses of the hotel is on accounts 91, 92, 93, 94. The specificity of the restaurant business is that it has features of production, retail and services, which is not a characteristic feature of most businesses in other sectors of the economy. Among the problems associated with the accounting of the restaurant business, we can highlight the composition of costs, methods of accounting for certain types of costs (including the cost of salaries to waiters, depreciation and maintenance of trade equipment, advertising costs, rental costs, depreciation and amortization and maintenance of premises and dining room equipment and others).

Key words: accounting, costs, travel company, hotel and restaurant company, accounting accounts, costing methods.

Вступ

Постановка проблеми. В контексті діяльності туристичного та готельно-ресторанного бізнесу бухгалтерський облік не тільки традиційно відіграє важливу роль у визначенні витрат і внутрішніх доходів, але також надає фінансову інформацію, яка фокусується на аспектах стратегічного планування. Процедура обліку вважається подушкою безпеки бізнесу для уникнення мимовільного чи навмисного розкриття інформації, а також уникнення втрати доходу від будь-яких помилок в роботі Організація бухгалтерського обліку на туристичних та готельно-ресторанних підприємствах не має єдиного підходу, оскільки ці підприємства мають специфічні види діяльності, які складаються з торгівлі, виробництва та надання послуг. Цим і зумовлена необхідність уточнення певних особливостей організації бухгалтерського обліку туристичних та готельно-ресторанних підприємств, в тому числі і в обліку витрат цих підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням тлумачення категорії «витрати» займалися науковці різних напрямів економічної науки, зокрема таких, як економічна теорія, менеджмент, економіка підприємства, прикладна статистика, а також бухгалтерський облік та аудит. Дослідженню поняття «витрати» на підприємствах сфери послуг були присвячені праці І. Десяткіної, М. Рета, А. Безгодкової, Ю. Распопової, Л. Янчева, А. Янчева, Л. Кирильєва, Д. Шеховцова та інших вітчизняних та зарубіжних вчених [4; 5]. Серед проблем, які в різні роки вивчалися економістами, можна виділити питання визначення категорії «витрати», класифікації та складу витрат, методики обліку окремих видів витрат різних галузей економіки.

Постановка завдання. Метою дослідження є уточнення визначення категорій «витрат» підприємств сфери послуг у розрізі бухгалтерського обліку, а саме туристичного та готельно-ресторанного бізнесу та виявлення специфіки бухгалтерського обліку витрат такого бізнесу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інтерес і підходи до бухгалтерського обліку в останні роки розширилися. Бухгалтерський облік відіграє істотну роль в успіху досягнення цілей бізнесу, в тому числі туристичного та готельно-ресторанного. Бухгалтерський облік забезпечує записи фінансових операцій підприємства за визначений період; точний облік вартості проданої продукції чи наданих послуг споживачам і вартості товарів, отриманих від постачальників. Вся інформація, отримана в результаті безперервного процесу бухгалтерського обліку, надається керівництву підприємств з метою покращення фінансових результатів діяльності цих підприємств. Тобто ключова функція бухгалтерського обліку - надання інформації для прийняття економічних рішень на підтримку парадигми економічного зростання та розвитку підприємства.

У цьому сенсі бухгалтерський облік відіграє життєво важливу роль, наприклад, у перевірці надходжень та витрат за сферами діяльності підприємства. Під терміном «сфери діяльності», наприклад, готелю мається на увазі такі: номери, бар, шведський стіл, ресторан.

Згідно з П(С)БО 16, витрати в бухгалтерському обліку відображаються одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Витрати підприємств туристичної та готельно-ресторанної сфери діяльності також регулюються П(С)БО 16 » [1; 2].

Бухгалтерський облік діяльності туроператора та турагента здійснюється згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» у вигляді комплексів чи вільного набору послуг. Спільні та відмінні характеристики туроператора і турагента впливають на особливості здійснення кожним із суб'єктів туристичної діяльності обліку своєї діяльності. Організація бухгалтерського обліку у туроператорів та турагентів залежить від багатьох факторів, а саме: особливостей документального оформлення господарських операцій, форми здійснення розрахунків, можливості застосування спрощеної форми обліку та ін.

Туристичні продукти є послугами, тому в бухгалтерському обліку їх обліковують за правилами, встановленими для послуг. Послуга - це те, що споживається у процесі надання і фіксувати надання туристичних послуг можна лише за фактом їх представлення, тобто після завершення туру. Для визначення собівартісті турпослуги, туроператор відображає витрати за дебетом рахунку 23 «Виробництво». Слід зазначити, що сумою витрат на придбання або створення турпродукту є оборот за кредитом рахунку 23 «Виробництво». У більшості випадків акт наданих послуг з туристами після закінчення туру не оформляється. Тому документальним підтвердженням доходу у туроператора може стати бухгалтерська довідка. Дохід відображається проводкою Дт 361 - Кт 703. Одночасно з доходами туроператор визнає і «пов'язані» з наданням турпослуг витратит - собівартість реалізованого турпродукту (Дт 903 - Кт 23). Собівартість визначають за кожним турпродуктом, і вона потрапляє до витрат у періоді визнання доходу, тобто за фактом надання турпослуг.

В основі організації бухгалтерського обліку витрат є їх класифікація на прямі і непрямі, виробничі і невиробничі. Під час віднесення витрат туроператора до певної категорії потрібно враховувати структуру турпродукту, договірні умови його формування та реалізації, організаційно-виробничу структуру підприємства та інші фактори. Витрати на виробництво туристичного продукту при плануванні та бухгалтерському обліку групуються суб'єктами туристичної діяльності за елементами та статтями витрат.

До витрат туроператорів відносять витрати на формування турпродукту, транспортні витрати на проїзд до місця відпочинку і назад, вартість окремих видів послуг, які входять у вартість турпродукту, страхові витрати, витрати на трансферт, витрати на екскурсійне обслуговування. Умови визнання та обсяг цих витрат прямо залежать від виду договору: купівлі-продажу, комісії, доручення, обміну або агентської угоди.

Створення туроператором туру зумовлює виникнення витрат, облік яких ведеться на рахунках 23 «Виробництво», субрахунок «Виробництво туристичних послуг», 91 «Загальновиробничі витрати», субрахунок «Загальновиробничі витрати туристичних послуг», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 95 «Фінансові витрати», субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг», субрахунок другого порядку «Собівартість реалізованих туристичних послуг». Іноді туроператор може використовувати рахунки класу 8 «Витрати за елементами» з щомісячним списанням сальдо цих рахунків у кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво» і рахунками класу 9 «Витрати діяльності» (див. табл. 1). Неоднозначним є питання обліку загальновиробничих витрат туроператора. Витрати можуть у момент їх появи відразу відноситися в дебет рахунка 23, або обліковуватись на рахунку 91. У другому варіанті вони списуються з кредиту рахунка 91 в дебет рахунка 23, або в повному

обсязі, або в сумі розподілених постійних загальновиробничих витрат. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати списуються з кредиту рахунка 91 безпосередньо в дебет субрахунка 903.

До витрат турагентів відносять вартість турпродукту, сформованного туроператором, витрати на маркетингові дослідження, оплата праці працівників турагенства, витрати на соціальні заходи, витрати на рекламу, витрати на збут, оренда офісу, амортизаційні відрахування, комунальні послуги, банківські послуги та ін. Турагенти можуть вести облік витрат тільки на рахунку 23, субрахунок «Виробництво турагентських послуг» або, як суб'єкт малого підприємництва, тільки на рахунках класу 8, тобто за елементами витрат, якщо надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат [3].

Існують ситуації, коли турагент продає тур від імені туроператора за ціною, нижчою, ніж встановлена у договорі початкова ціна, якщо це передбачено договором з туроператором. Але на бухгалтерському обліку туроператора така знижка теж відобразиться. За фактом надання послуг туроператор відображає дохід (Дт 703) на суму фактичної вартості туру (з урахуванням знижки). Але оскільки турагент надає знижку за рахунок власної агентської винагороди, витрати туроператора на виплату такої винагороди турагенту (Дт 93) теж зменшаться. Тобто при реалізації турагентом туру зі знижкою і дохід, і витрати туроператора зменшаться на суму знижки. А отже фінансовий результат від цього не зміниться, хоч у дохідно-витратному обліку і буде відображено інші суми.

Що стосується виїзного туризму, в цілому принцип формування собівартості тур продукту аналогічний до внутрішнього туризму. Особливість цієї ситуації - валютна складова у собівартості турпродукту. Адже турпослуги купуються в нерезидента.

Діяльність у сфері готельного бізнесу також фактично пов'язана з наданням послуг, тому облік таких операцій аналогічний обліку звичайних послуг. У підприємств готельнго господарства є виробничі витрати номерного фонду (наприклад, матеріальні витрати, витрати на оплату праці; витрати на соціальні заходи; амортизація основних засобів і т. ін.), адміністративні витрати (наприклад, витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу готелю; відрахування на соціальні заходи; винагорода за професійні послуги витрати на зв'язок), витрати на збут готелів та інші операційні витрати.

В основі бухгалтерського обліку поточних витрат, що виникають при наданні готельних послуг, лежить система їх класифікації з урахуванням особливостей діяльності підприємства. Готельне підприємство, крім готельних послуг може надавати послуги харчування, побутові, транспортні та орендні послуги, здійснювати роздрібну торгівлю. Побудова бухгалтерського обліку витрат готелю повинна відповідати вимогам їх аналізу та контролю, створювати інформаційну базу для планування витрат, розрахунку собівартості готельних послуг за їх видами та періодами року (сезонами) та проведення зваженої цінової політики. Виходячи з вищезазначеного організується бухгалтерський облік поточних витрат підприємства в системі синтетичних та аналітичних рахунків. При цьому облік на синтетичних рахунках ведеться за центрами витрат, відповідно на аналітичних рахунках за статтями та/або елементами витрат. Порядок обліку загальновиробничих витрат на рахунках бухгалтерського обліку визначається обліковою політикою підприємства. Зокрема, облікова політика готелю повинна визначати: порядок обліку витрат допоміжних підрозділів підприємства, що забезпечують його роботу, а саме: пральні, котельні, ремонтної та ліфтової служб, служб телекомунікацій тощо [5].

Облік витрат діяльності таких підрозділів ведеться окремо й наприкінці звітного періоду повністю списується на витрати того підрозділу, роботу якого вони забезпечують. Якщо допоміжний підрозділ забезпечує роботу кількох підрозділів (наприклад, пральня обслуговує номерний фонд та ресторан готелю), його витрати підлягають розподілу. Метод розподілу витрат обирається кожним підприємством виходячи з його структурних особливостей, характеру послуг, що надаються, способу вимірювання та оцінки витрат.

У бухгалтерському обліку собівартість готельних послуг формується на рахунку 23 «Виробництво», звідки вона списується на субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг». При цьому, якщо готель має окремі підрозділи (пральню, хімчистку, камеру схову тощо), то витрати їх діяльності можуть обліковуватися на окремих субрахунках, що відкриваються до рахунка 23. Облік інших витрат операційної діяльності готелю ведеться на рахунках 91, 92, 93, 94. Витрати, пов'язані зі здачею в оперативну оренду площ готелю, обліковуються на рахунку 94 «Інші операційні витрати». Для розмежування поточних витрат за економічними видами діяльності до рахунків 23 «Виробництво» та 93 «Витрати на збут» необхідно відкрити відповідні субрахунки. Для забезпечення обліку витрат за економічними елементами підприємство готельного типу також як і туристичні підприємства може вести їх облік з використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами». При використанні одночасно з рахунками 23 «Виробництво», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші операційні витрати» рахунків класу 8 «Витрати» останні фактично є транзитними, тобто при відображенні витрати в бухгалтерському обліку за кожною господарською операцією послідовно записуються два проведення (один на дебет рахунка класу 8 «Витрати», другий - на кредит). Тоді субрахунок 231 «Номерний фонд» за дебетом буде кореспондувати з кредитом наступних рахунків.

бухгалтерський облік витрата

Таблиця 1

Порівняльні характеристики турагента та туроператора