Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Економічний факультет

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Теорія аудиту»

на тему: «Атестація аудиторів в Україні та зарубіжний досвід»

Виконала: студентка 3 курсу

спеціальності «Облік та оподаткування»

Викладач:доктор економічних наук, професор Дорош Н.І.

Київ - 2021



Зміст

• Вступ
• Організація і регулювання аудиторської діяльності
• Атестація аудиторів в Україні
• Сертифікація та підвищення кваліфікації аудиторів. Зарубіжний досвід
• Висновки
• Список використаних джерел


Вступ

Україна сьогодні є невід'ємною складовою світового економічного співтовариства i поступово набуває все більшого значення як бізнесовий та політичний партнер. Хоча національні особливості побудови облікової системи та здійснення фінансового контролю існують, проте інтеграційні економічні процеси викликають потребу в гармонізації національних облікових систем і аудиторських процесів у міжнародному та європейському масштабах. аудитор кваліфікація атестація сертифікація

Одним з інструментів, який допомагає розвивати економічні відносини, у тому числі міжнародні, є аудит, оскільки він забезпечує довіру до перевіреної фінансової інформації для її користувачів різних рівнів (міжнародного, державного, урядового, підприємства).

Відповідно до Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», аудит - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первісних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормам [1].

Нині в процесі здійснення підприємницької діяльності особливого значення та актуальності набувають питання мінімізації витрат операційної діяльності як основи вихідного матеріалу ціноутворенні, що можуть бути реалізовані за допомогою проведення ефективного аудиту.

Тількиретельнийаналіз та контроль за виробничими та торговельнимивитратамидопоможутьвистоятивітчизнянимпідприємствам в конкурентнійборотьбі, підвищитипродуктивність та ефективністьїхньоїдіяльності. Оскільки не кожнепідприємство у своємускладістворюєструктурнийпідрозділ, якийреалізуєзазначенівищефункції, виникає потреба залученнянезалежнихаудиторськихфірм, якізможутьнадатитакіпослуги, тобтоздійснити аудит.



Організація і регулюванняаудиторськоїдіяльності

Аудиторськадіяльність є сферою підприємництвааудиторськихфірмабоприватнихаудиторів, яка включаєорганізаційне і методичнезабезпечення аудиту, йогопрактичнездійснення у формінаданнярізноманітнихаудиторськихпослуг.

Сертифікований аудитор можезайматисьаудиторськоюдіяльністюіндивідуально, абостворитиаудиторськуфірму з дотриманнямвимог чинного законодавства.

Аудиторськіфірмиможутьстворюватися на основі будь-яких форм власності. Загальнийрозмірчасткизасновників (учасників, акціонерів) аудиторськоїфірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не можеперевищувати 30 %. Аудиторськафірмамає право здійснюватиаудиторськудіяльністьлише за умови, коли в нійпрацюєхоча б один сертифікований аудитор. Керівникомаудиторськоїфірмиможе бути тількисертифікований аудитор [1].

Аудитор - цевисококваліфікованийспеціаліст, якийволодієметодологієюфінансово-господарського контролю і аудиту, бухгалтерськимобліком, аналізомгосподарськоїдіяльності, статистикою, фінансовою і банківською справою, а такожмаєнеобхіднупрофесійнупідготовку у галузіюриспруденції, судово-бухгалтерськоїекспертизи, методологіїекономічнихдосліджень, технологіївиробництва.

Підготовкуаудиторівздійснюютьекономічнівузиіз числа осіб, якімаютьзвання бакалавра. Аудиторськоюдіяльністю вони можутьзайматися при наявностісертифіката, виданого Аудиторською палатою України на встановлений строк. Післязакінчення строку чинностісертифіката аудитор підлягаєатестації для одержаннясертифіката на наступнийп'ятирічнийабоінший строк.

Права і обов'язкиаудиторіввизначенізаконодавством і нормативними актами з питаньаудиторськоїдіяльності. Аудитори як суб'єктипідприємницькоїдіяльностіможутьзайматисяаудиторствоміндивідуальноабо в аудиторськихфірмах, при наявностікваліфікаційногосвідоцтва (сертифіката) і ліцензії, виданих у передбаченомузаконодавством порядку. Вони мають право займатисяаудиторськоюдіяльністю при наявностідоговірнихстосунківізпідприємствами і організаціямиабозавдання на проведення аудиту, виданого аудиторськоюфірмою. До аудиторськоїперевірки не може бути залучена особа, яка маєродиннізв'язки з керівникомпідприємстваабоведе з ним підприємницькудіяльність.

Результатиаудиторськоїперевірки аудитор оформляє висновком про якістьскладеноїзамовникомбухгалтерськоїзвітності і декларації про фінансово-господарськудіяльність.

Висновком (актом) оформляються аудитором виконаніроботи, передбачені договором іззамовником. До них можнавіднести аудит фінансового стану господарюючихсуб'єктівабоаудиторськоїоцінкиінвестиційнихпроектівчистартовоївартостімайновихкомплексів, щовиставляються на аукціон, та ін.

Згідно з нормами аудиту (стандарт затвердженийАудиторською палатою України) виконану роботу можнаоформлятиспеціальнимзвітом.

На практиціпроведення аудиту здебільшогооформляєтьсяспеціальним актом, якийміститьдосліднучастину і висновкипитань, поставленихзамовником [8].

Аудитор має право при виконаннідоговірнихзобов'язань з дозволузамовника:

- перевірятипервиннудокументацію з облікуфінансово - господарськоїдіяльностізамовника, обліковірегістри, проводили інвентаризаціюкоштів у касах, ціннихпаперів, матеріальнихцінностей, вимагативідпосадовихосібпояснення з питань, якіпоставлені на вирішення аудитора замовником;

- одержуватинеобхідну для аудиту інформаціювідтретіхосіб (банків, постачальників та ін.);

- залучати для роботи на договірнійосновіфахівців, крімосіб, щопрацюють у замовника, перебувають з ним у родиннихстосункахабоведутьспільнийбізнес. Крім того, аудитор має право самостійновизначитиметодичніприйоми і процедури, керуючись при цьомучиннимзаконодавством, існуючими нормами і стандартами, умовами договору іззамовником, професійнимизнаннями та досвідомвласноїроботи [10].

Система аудиторськоїдіяльностімаєдвіскладові: зміст і форма.

До змістуаудиторськоїдіяльностівходять: суб'єкти; учасники; об'єкти; аудиторськідії та операції; засоби та способиїхздійснення; результатиаудиторськихдій.

Суб'єктамиаудиторськоїдіяльності є аудитори, аудиторськіфірми, АПУ. САУ, регіональнівідділення, якізалежновід виду професійноїдіяльності, питань, які вони мають право вирішувати, маютьзгідно з законодавствомпевні права та обов'язки, професійніаудиторськізнання, вмінняїхреалізувати.

Учасники - цеокремі особи абоїхгрупи, якіберуть участь абосприяютьаудиторськійдіяльності у процесівивченняфактівгосподарськогожиттяпідприємства.

Об'єкти - діїсуб'єктівгосподарювання, господарськіпроцеси, документи та відображені в них операціїтощо.

Аудиторськідії - цеактиповедінкисуб'єктіваудиторськоїдіяльності, направлені на всебічнедослідженняфактівгосподарськогожиття, якіпередбаченіумовами договору, програмитощо.

Операції - сукупністьвзаємопов'язанихдій аудитора, спрямованих на досягненняцілей, поставленихумовами договору, програмитощо.

Засобиаудиторськоїдіяльності - цепредмети та дії з ними, щозабезпечуютьдосягненнянеобхідного результату аудиторськоїдіяльності.

Система певнихзасобів, щозастосовується аудитором, є аудиторськоютехнікою, а система способів - аудиторською тактикою.

Способиаудиторськоїдіяльності - цеконкретні шляхи досягненнянаміченого результату за допомогоюзастосуваннязасобів та прийомів, розроблених наукою про контроль. Вони мають бути гласними, базуватись на науковихзнаннях, бутиобов'язковимичибажаними [3].

Результат аудиторськихдій - цепідсумокперевіркивідповіднихоперацій і дій, досягнутий за допомогоюпевнихзасобів і способівсуб'єктамиаудиторськоїдіяльності і відображений в робочих документах аудитора та наданих ним клієнтувисновків.

Складовою системою аудиторськоїдіяльності є форма аудиторськоїдіяльності. Розрізняютьдвігрупи таких форм:

- внутрішню - порядок організаціїдіяльностіфірми, якийбазується на прийнятихвнутрішніхаудиторських стандартах, введених правилах;

- зовнішню - засобизовнішньогопроявуаудиторськоїдіяльності у виглядіоформленняаудиторськихдокументів, проявуаудиторськихдій, усних та письмовихвисловлюваньтощо[2].

Аудитори і аудиторськіорганізаціїзобов'язані:

- при виконанніаудиторськихпослуг, згідно з договорами іззамовниками, додержувати чинного законодавства та встановленихнормативів;

- повідомлятивласників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені в процесі аудиту недоліки у веденнібухгалтерськогообліку і звітності, а такожнедоліки у господарськійчикомерційнійдіяльності;

- зберігати у таємниціінформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанніаудиторськихпослуг;

- не розголошувативідомості, щостановлять предмет комерційноїтаємниці і не використовуватиїх у своїхінтересахабо в інтересахтретіхосіб;

- додержувати умов договору, укладенихіззамовником;

- обмежувати свою діяльністьнаданнямаудиторськихпослуг та іншими видами робіт, якібезпосередньостосуютьсяїх (консультації, перевірки, експертизи), за виняткомнаукової та педагогічноїдіяльності.

Для усвідомленнясутності і логікиметодів аудиту, технічнихприйомів, ступенястаранностіпроведення аудиту слідтакожзрозумітиумови й організаційні рамки йогоздійснення.

Питання, пов'язані з роботою і професійнимзахистомаудиторів, регулюютьАудиторська палата України і СпілкааудиторівУкраїни. Організацію аудиту очолюєАудиторська палата України, яка відповідно до законодавства є неурядовим органом.

Аудиторськадіяльністьрегулюється Законом України “Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльність”. Цей Закон визначаєправові засади здійсненняаудиторськоїдіяльності в Україні й спрямований на створеннясистеминезалежногофінансового контролю з метою захистуінтересіввласника.

Положенняцього Закону діють на територіїУкраїни і поширюються на всігосподарськісуб'єктинезалежновід форм власності та видівдіяльності. Аудиторськадіяльністьвключає в себе організаційне і методичнезабезпечення аудиту, практичневиконанняаудиторськихперевірок та наданняіншихаудиторськихпослуг [1].

Аудиторськіпослугинадаються у формі аудиту, експертиз, консультаційізпитаньобліку, звітності, оподаткування, аналізуфінансово-господарськоїдіяльності та іншихвидівекономіко-правового забезпеченняпідприємницькоїдіяльностіфізичних та юридичнихосіб.

Прибуток (дохід) відаудиторськоїдіяльностіоподатковуєтьсязгідно з чиннимзаконодавством. Законом України“ Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльність”створено Аудиторську палату України, повноваженняякоївизначаютьсяцим Законом та СтатутомпалатиУкраїни (далі - АПУ) [9].

Статут АПУ підлягаєзатвердженнюдвома третинами голосіввідзагальноїкількостічленівпалати. АПУ здійснюєсертифікаціюсуб'єктів, щомаютьнамірзайматисяаудиторськоюдіяльністю, затверджуєпрограмипідготовкиаудиторів, норми і стандарти аудиту, ведереєстраудиторськихфірм та аудиторів, якіодноособовонадаютьаудиторськіпослуги. Затверджені АПУ норми і стандарти аудиту є обов'язковими для дотриманняпідприємствами, установами та організаціями.

АПУ створюється і функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування. Вона є юридичною особою, ведевідповіднийоблік та звітність.

АПУ формується шляхом делегування до складу п'ятипредставниківвідпрофесійноїгромадськоїорганізаціїаудиторівУкраїни, по одному представниковівідМіністерствафінансівУкраїни, ГоловноїдержавноїподатковоїадміністраціїУкраїни, Національного банку України, Державного Комітету статистики України та МіністерстваюстиціїУкраїни.

При цьому порядок делегуваннявизначається, відповідно, з'їздом, правлінням, колегієюабоіншимкерівним органом. Загальнакількістьчленів АПУ становить двадцятьосіб.

АПУ створює на територіїУкраїнирегіональнівідділення, повноваженняякихвизначаються АПУ.

Веденняпоточних справ АПУ здійснюєСекретаріат, очолюванийзавідувачем. Останнійнесевідповідальність за ефективневикористання майна та коштів АПУ і створеннясприятливих умов для виконанняфункціональнихобов'язківїї членами.

Термінповноваженьчленів АПУ не можеперевищуватип'ятьроків, а членів АПУ першогоскликання - відповідно, трьохроків.

Персональний склад АПУ підлягаєщорічнійротації у кількості не меншетрьохчленів. Призначенняновихчленів АПУ замістьвибулихздійснюється у встановленому порядку шляхом таємногоанкетуванняаудиторівУкраїни.

Всірішення АПУ приймаються простою більшістюголосів за наявностідвох третин їїчленівабо шляхом письмовогоанкетування [8].

За рівностіголосівпереваганадаєтьсярішенню, за яке проголосувавголовуючий, якийведезасідання АПУ і функціїякоговиконують по черзівсі члени палати за алфавітним порядком їхніхпрізвищ. Члени АПУ виконуютьсвоїобов'язки на громадських засадах.

Матеріальнівитрати на сертифікаціюпокриваються за рахунокосіб, якіпретендують на отриманнясертифікатів у розмірах, визначених АПУ.

Аудиториабоїхколективимають право об'єднатися у громадськуорганізацію - СпілкуаудиторівУкраїни, щоможевідкриватимісцевіосередки за наявності не меншеп'ятиаудиторів, котрі є членами Спілки. СпілкааудиторівУкраїнимає право делегуватисвоїхпредставників до АПУ і достроковоїхвідкликати, а такожможевносити на розгляд АПУ проекти норм і стандартів аудиту [4].

Таким чином, основнимизавданнями АПУ є:

- організація через аудиторськіфірминезалежного контролю суб'єктівпідприємницькоїдіяльності ;

- наданняметодичноїдопомогиаудиторськимфірмам (розробка і затвердженнянормативів, положеньщодосертифікаціїтощо);

- наданнясуб'єктампідприємницькоїдіяльностіметодичноїдопомоги з питаньобліку, аналізу, контролю ;

- підготовка та підвищеннякваліфікаційногорівняаудиторівтощо.



Атестаціяаудиторів в Україні

Атестаціяаудиторів проводиться з метою встановленняїхкваліфікації все аудиториповинні пройти атестацію.

До атестації допускаються аудитори, які мають вищу економічну або юридичну освіту і трирічний стаж роботи на посаді аудитора / керівника аудиторської організації / бухгалтера-контролера, але при цьому не менше 2 років з цих 3 має припадати на роботу саме в аудиторської організації.[1]

Кваліфікаційнівимоги до аудиторів з сертифікації, їхобов”язки та права, порядок підготовки та атестації у системіУкрСЕПРОвстановлені у стандарті ДСТУ 3418-96.Офіційновизнаними в системі аудиторами можуть бути фахівцірізнихгалузей науки, техніки, промисловості, сферипослуг та іншихвидівдіяльності.

Вимоги до аудиторів:

1. Кандидат в аудитори повинен матизакінченувищуосвіту.

2. Кандидат повинен пройти теоретичнупідготовку і стажування, необхідні для забезпеченняйогокомпетентності у питаннях, пов”язаних з проведеннямобранихвидівробіт з сертифікації в системі. він повинен володітизнаннями з наступнихпитань: нормативнідокументи, на відповідність до вимогяких проводиться сертифікація, акредитація, атестація; основоположнідокументиСистеми; методипроведенняперевірок, складаннязвітів; економічніправовіосновиведенняробіт з сертифікації, атестації, акредитації; міжнародні та європейськісистемисертифікації і акредитації.

3. Кандидат в аудитори повинен матищонайменшечотирирічний стаж роботи в одному з таких видівдіяльності, як розроблення, виробництво, технологія, будівництво, сфера послуг, управління, економіка.

Кандидат повинен бути неупередженим і витриманим, володітилогічниммисленням, матианалітичний склад розуму, відрізнятисяскрупульозністю, бути здатним реально оцінюватиситуацію, вмітирозбиратися в загальномумеханізміскладнихпроцесів, розуміти роль окремихпідрозділів у функціонуванніорганізації.[1]

Відповідно до Закону України “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” аудитор - фізична особа, яка підтвердила кваліфікаційну придатність до провадження аудиторської діяльності, має відповідний практичний досвід та включена до Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності[1].

Атестація аудиторів здійснюється комісією з атестації та проводиться на базі навчально-методичних центрів з навчання та перепідготовки аудиторів, які створюються в провідних вузах країни і затверджуються уповноваженим центральним органом.У цих центрах здійснюється прийом у аудиторів іспитів на платній основі.

Перед іспитамиаудиториможутьвідвідуватикурси в цих же вузах, де складаютьсяіспити на платнійоснові.До аудиторів доводиться програма, яка містить теми, за якимибудутьприйматисяіспити. Програмазатверджується департаментом аудиторськоїдіяльності МІНФІНУ, а розробляється радою по аудиторськудіяльність і СРО аудиторів. Точно так же розробляється і затверджуєтьсяперелікпитань.

До складу атестаційної комісії з прийому іспитів у аудиторів входять представник від МІНФІНУ, представники від СРО аудиторів, представник від банку Росії, решта човни комісії - це викладачі того вузу, в якому проходить атестація.

Є два іспити:

1. Письмоветестування (тести складені не тільки з аудиту, але і з питаньфінансово-господарськоїдіяльностіорганізацій).

2. Усно-письмовий. Проводиться в два етапи, але в один день. Спочатку все, щоздаютьіспит, вирішуютьписьмовузавдання на складнуситуацію з аудиторськоїперевірки. Далійдеусначастинаіспиту - відповіді на питанняекзаменаційногобілета перед комісією.

Потрібноздатиобидваіспиту на позитивнуоцінку.

Особи, які успішно склали обидва іспиту не менше, ніж на 3 балу отримують кваліфікаційний атестат аудитора, - Він безстроковий, проте, починаючи з наступного року після отримання атестата аудитор зобов'язаний навчатися за програмами підвищення кваліфікації. Підвищеннякваліфікації проводиться в тих же вузах, де складаютьсяіспити [1].

Аудитор повинен навчатися не менше 120 годин за три роки (40 годин на рік), конкретнутривалість такого навчання, а такожпрограмипідвищеннякваліфікаціїаудиторівзатверджуються СРО аудиторів. Проходячинавчання за програмамипідвищеннякваліфікації, аудиторислухаютьлекції, беруть участь в практичнихзаняттях і роблятьрізнізавдання, а потім вони здаютьіспит (усний / письмовий) за тимипрограмапідвищеннякваліфікації, в яких брав участь аудитор.

Якщо аудитор успішносклавіспит з підвищеннякваліфікації, то йомувидається про цесертифікатвстановленогозразка. Якщоіспит не складеноабомаємісце неявка (він повинен надатиповажну причину неявки) абоякщопротягом 2 років аудитор не здаєчи не є, то у аудитора відбираютькваліфікаційнийатестат.

Аудитори з сертифікаціїпродукції (послуг) залучаються в Системі до виконання (керівництвавиконанням) таких функцій:

o перевірка заявок на сертифікацію та прийняттярішень за заявками (у т.ч. перевіркаправильностівиборунормативнихдокументів на відповідністьяким буде проводитисясертифікаціяпродукції (послуг); встановленнясхеми (моделі) сертифікації; встановлення правил відбирання та ідентифікаціїзразківпродукції для випробувань; визначеннявидіввипробувань та нормативнихдокументівщодоїхпроведення; вибірлабораторії для проведеннясертифікаційнихвипробувань);

o аналізодержанихрезультатівсертифікаційнихвипробувань та підготовкарішеньщодоможливостівидачісертифікатавідповідності;

o прийняттярішеньщодонеобхідностіпроведенняповторнихабопорівняльнихвипробувань;

o підготовкарішеньщодовизнаннясертифікатіввідповідності, виданих в іншихкраїнахабо в інших системах сертифікації.

Згідно до вимог стандарту ДСТУ 3418-96 аудитор зобов'язаний:

- дотримуватисявимог до проведенняробіт з сертифікації, встановлених у нормативних документах Системи;

- підтримуватирівеньсвоєїкомпетентностіщодопроведенняобранихробіт з сертифікації в Системі, зокрема, знати всізмінинормативнихдокументівСистеми, а такожзмінинормативнихдокументів, на відповідністьякимздійснюєтьсясертифікація;

- забезпечувати об'єктивність та вірогідністьрезультатівперевірок;

- у всіхситуаціяхдотримуватися норм етики;

- забезпечуватиконфіденційністьінформації, щоотриманапід час виконанняробіт з сертифікації (атестації, акредитації);

- щорічно до 31 груднянадавати до Національного органу з сертифікаціїзвіт про свою діяльність в Системі як аудитора, а такожповідомляти про зміни і доповнення до данихйогоособовоїкартки.

Аудитор має право:

ь знайомитись з необхідноюдокументацієюпідприємства (організації), що є об”єктомперевірки;

ь запитуватидодатковуінформацію, необхідну для виконанняробіт на всіхетапахпроведеннясертифікації (атестації, акредитації);

ь відмовлятисьвідучасті у виконанніробіт, якщодокументиоб”єктаперевіркивикладені не на державніймові, абоякщо члени комісії не забезпеченікваліфікованимтехнічним перекладом на всіхетапахвиконанняробіт

ь звертатись до Національного органу з сертифікації у випадкахтиску з боку зацікавленихсторінабовідповідного органу з сертифікації (акредитації)

ь пропонуватиНаціональному органу з сертифікаціїабо органу з сертифікації (акредитації) залучення себе до проведенняробіт з сертифікації (акредитаціївідповідно до спеціалізації, за якоюйогоатестовано.

Підготовкакандидатів в аудиторипередбачаєтеоретичнупідготовку і стажування.

Теоретичнупідготовкупроводятьучбовізаклади, якіотрималидозвілНаціонального органу з сертифікації. Теоретична підготовказдійснюється з відривомвідвиробництва за учбовими планами та програмами, затвердженимиНаціональним органом з сертифікації. Кандидати в аудитори з сертифікації систем якості у межах теоретичноїпідготовкипроходятьучбовестажування, пов”язане з участю у розробленніабоекспертизідокументівсистемиякості на підприємстві. Післязакінчення курсу теоретичноїпідготовки кандидат здаєіспит.

У разінаявностіпосвідчення про закінчення курсу теоретичноїпідготовки кандидат проходить стажування, яке організовуєвідповіднийучбовий заклад. Стажуванняпередбачає участь кандидата щонайменше у двохперевірках, якіпроводятьсяакредитованими в системі органами з сертифікаціїабо органом з акредитації.

Стажуванняздійснюєтьсявідповідно до конкретнихзавдань, програм, методів та процедур перевірок, щоздійснюютьсяпід час проведеннясертифікаціїпродукції (послуг), систем якості, атестаціївиробництв, акредитаціївипробувальнихлабораторій, за програмоюстажування, затвердженоюкерівником органу з сертифікації (акредитації).

Кандидату під час стажуванняможуть бути доручені будь-якіроботи, щовиконуютьатестованіаудитори в процесіпроведенняперевірок. Кандидат повинен вести щоденниквиконаннядорученихробіт. По закінченніперевіркикерівникстажуванняскладаєвідгук-оцінку.

АтестаціюаудиторівздійснюєпостійнодіючаатестаційнакомісіяНаціонального органу з сертифікації.

Основніетапиатестаціїаудиторів:

- розгляд заявки кандидата і аналізподанихдокументів;

- перевірка і оцінка кандидата;

- оформленнярезультатіватестації;

- видачасертифіката аудитора.

Разом іззаявкоюподаютьсятакідокументи: особовакартка, копія диплома, відгук-оцінка про стажування, довідка, яка затверджуєнаявність практичного досвідуроботи, відомості про володінняіноземнимимовами.

Перевірку та оцінку кандидата здійснюєатестаційнакомісія, яка встановлює форму перевірки (екзамен, тести, співбесіда, розглядписьмового реферату на задану тему, тощо). Кандидат, кандидатура якогобулавідхилена, має право на повторнуперевірку.

Сертифікат аудитора реєструється в РеєстріСистеми. Термінйогодії - три роки. Скасуваннясертифікатіваудиторівздійснюється за таких обставин:

- відсутністьпрактичноїдіяльності аудитора з проведенняробіт з сертифікації (атестації, акредитації) в Системіпротягомдвохкалендарнихроків;

- наявністьгрубихпорушень з боку аудитора (недостовірністьоцінок, необ'єктивність в разіаналізуфактичнихданих, порушенняетичних норм тощо).

Кваліфікаційнийатестат аудитора анулюється:

· якщо аудитор використовувавпідробленідокументи для здобуттяосвітньо-кваліфікаційногоатестата.

· якщо буде встановлено, щоосвіта аудитора абойого стаж роботи не відповідаєвисунутимвимогою.

· якщо аудитор порушив ФЗ про аудиторськудіяльність і федеральністандарти аудиту.

· якщо аудитор підписавзавідомо неправдиво аудиторськийвисновок (аудиторськийвисновокскладається без проведенняаудиторськоїперевіркиабо коли результатипроведеноїперевіркисуперечатьінформації, наведеної в аудиторськомувисновку за рішенням суду).

· при ухиленні аудитора відпроходженнязовнішнього контролю якостійогороботи.

· при неучасть аудитора в аудиторськійдіяльностіпротягом 2 роківпісляздобуттяосвітньо-кваліфікаційногоатестата аудитора.

Рішення про анулювання кваліфікаційного атестата аудитора приймається тієї СРО аудиторів, членом якої є цей аудитор.

Якщо у аудитора анульований кваліфікаційний атестат, то він не має права звертатися з заявою про складання кваліфікаційних іспитів протягом 3 років з дня анулювання кваліфікаційного атестата.

Аудитор, якиймаєкваліфікаційнийатестат, маєнаступніпереваги перед аудитором, якімаютькваліфікаційногоатестата:

1. Право підписуватипідсумковіаудиторськідокументи.

2. Заробітна плата цього аудитора вище.

Сертифікація та підвищеннякваліфікаціїаудиторів. Зарубіжнийдосвід

Зарубіжнийдосвідвчить, щопріоритетнезначення для аудиторської установи розвинутихкраїнмаєпостійнепідвищеннякваліфікації аудитора, йогопостійненавчання. Виокремлюють велику четвіркуаудиторськихкомпаній : ПрайсуотерхаусКуперс(PwC), Делойт Туш Томацу(DeloitteToucheTohmatsuLimited), ЕрнстендЯнґ(Ernst&Young), КПМГ( KPMG), якілідируютьвжебагатороків і виокремлюють «свою моду» секредаудиторів. За основу своєїкваліфікаціїмають гасло постійногонавчання. Проходячи практику на відомійкомпаніїДелойт я зрозуміларізницю і чомупостійновизріваєпитанняпостійнооновлювати себе і свою роботу, бо в такому випадкути не стоїш на одному місті і постійнорозвиваєшся в різнихнапрямкахсвоєїпрофесії, отже, не забуваєш те, щовчив, але отримуєшпостійнийкар'єрнийзріст.

Нормативнівимоги до діяльності аудитора обумовленіосновними принципами аудиту.

З метою забезпеченнявисокогофаховогорівняпослуг і супутніхробіт аудитор зобов'язанийдотримуватисяосновнихпринципів аудиту.

Принцип (від лат. principium - початок, основа) аудиту - цеосновні засади, за допомогоюякихздійснюєтьсяаудиторськадіяльність.

Міжнародніпринципи аудиту, щорегулюютьаудиторськудіяльність, регламентованіміжнародним стандартам аудиту 200 "Мета та загальніпринципиаудиторськоїперевіркифінансовихзвітів". За оцінкою Р. Адамса основніпринципи аудиту містять як основніпринципи, так і елементисучасного аудиту, до яких належать: планування, документування, система обліку, внутрішній контроль та звітність про підсумки аудиту [12].

Міжнародними стандартами аудиту визначенийперелікосновнихпринципів, а саме:

· об'єктивність, незалежність та чесність;

· конфіденційність;

· професійнакомпетентність;

· розв'язанняетичнихконфліктів;

· податкова практика;

· документуванняпроцесу аудиту;

· звітність за підсумками аудиту;

· оприлюдненняінформації. [11]

Принципи аудиту поділяють на двігрупи: принципипрофесійноїетики та методологічні. До принципівпрофесійноїетикивідносять: об'єктивність, незалежність, доброзичливість, конфіденційність та компетентність. До методологічнихпринципів належать: планування аудиту; обґрунтуванняоцінкидоказів і системивнутрішнього контролю; доцільністьвибору методики; визначеннякритеріївматеріальності і методики оцінкиризику; аналізформуваннявисновків аудиту та відповідальність за їхскладання; обґрунтуваннярезультатівроботиаудиторівабоспеціалістівіншоїгалузі, повнеінформуванняклієнтів та контроль за якістюроботи аудитора.

Взаємозв'язокусіхперерахованихпринципівпрофесійноїетики аудитора повинен ґрунтуватися на об'єктивності. При проведенні аудитором (аудиторськоюфірмою) аудиту необхіднодотримуватисянеупередженогоставлення до об'єктадослідження. Висновки аудиту маютьвідповідати результатам дослідження, щопідтверджуютьсяаудиторськимидоказами, реальністю та об'єктивністюдій аудитора.

Важливим фактором забезпечення умов об'єктивності є незалежність аудитора.

У міжнароднійпрактиціаспектинезалежностіповинні бути обов'язковообговореніпід час укладання договору. Невиконаннявказанихвимогаудиторськоюфірмоюможепризвести до таких дій, щорезультатипроведеного аудиту будутьвизнанінедійсними.

Слідвідмітити, що ст. 2 Закону України "Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльністьаудиторську" передбачено право аудиторів (аудиторськихфірм) залучати на договірних засадах спеціалістіврізнихпрофесій, але відповідальність у цьомузаконодавством не визначена [1].

Міжнародними нормами передбачено, що аудитор не завждинесевідповідальність за іншихосіб, котріпроводять аудит, якщоце не передбачено договором на проведенняаудиторськоїперевірки.

Аудиторськаперевіркаобов'язкововиконується з відповідноюпрофесійноюмайстерністю. Її повиннівиконувати особи, щомаютьфаховупідготовку, досвід і компетентністьуданійгалузі. Вимоги до професійноїкомпетентності аудитора передбачені ЗакономУкраїни"Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльністьаудиторську"і відповіднихположенняхАудиторськоїпалати про сертифікаціюаудиторів та ліцензуванняаудиторськоїдіяльності.

Цівимогивідрізняютьсявідміжнародної практики тим, щопередбачаютьпідтвердженняпрофесійноїкомпетенції шляхом повторноїсертифікаціїаудиторів через кожні 5 років. У зарубіжнійпрактиціцезабезпечуєтьсяобов'язковимнавчанням (стажуванням) протягомтрьохроків за програмою не менше 120 годин. Тривалістьстажуваннявстановлюєтьсязалежновідбазиосвіти та вимогкваліфікаційногоіспиту.

Важливим принципом професійноїетики є доброзичливість. Згідно з Законом України"Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльністьаудиторську"аудитор повинен виконуватисвоїобов'язки, нести за цевідповідальність. Таківимогипотребуютьконкретизації у нормативах аудиту [1].

При проведенні аудиту аудитору потрібнопроявляти до клієнтадоброзичливеставлення, дотримуватись при спілкуванні з ним витриманоготону, позитивно ставитись до критичнихзауважень з приводу виконаноїроботи, поважати думку іншихфахівців, що проводили аудиторськуперевірку і ураховуватиїї як у процесідослідження, так і під час написаннявисновку [10].

Міжнародна практика передбачаєрозкриттяконфіденційноїінформації з дозволуклієнта, на вимогузаконодавствачипрофесійнихорганізацій. У випадкуродиннихабоділовихстосунків аудитора з клієнтомзабороняєтьсяпроведенняаудиторськоїперевірки. Цявимогапередбачена Законом України "Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльністьаудиторську", але вона поширюєтьсялише на пряміродинністосунки з керівництвомпідприємства, в якому проводиться аудит. Таківимоги не коригуються і національними нормативами України з аудиту [11].

Етичнівимогиобмежуютьтривалістьспівпраці з одним клієнтом. Вони дотримуються у багатьохкраїнахсвіту. У Швейцарії, наприклад, найбільшийтермінспівпраці з одним і тим само аудитором визначено З роками; у Португаліїтермінпризначення аудитора від 3 до 9 років; у США новий партнер призначаєтьсяпісля 7 роківбезперервноїспівпраці, а попереднійможеповернутися до своїхобов'язківлише через 2 роки.

Згідно з міжнародними стандартами аудиту (МСА) економічний аспект професійноїнезалежностівключає:

· обмеженнявидівдіяльності та послуг, щонадаються одному клієнтуодночасно;

· обмеженнясумивинагородивід одного клієнта;

· обмеженняорганізаційних форм діяльності;

· відсутністьфінансовогоінтересу у справах клієнта;

· заборона отриманнятоварів і послугвідклієнта. [12]

Закон України "Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльністьаудиторську" передбачаєлишеокреміекономічніаспектинезалежності:

· обмеженнядіяльності з наданняаудиторськихпослугіншими видами робіт у форміконсультацій, перевірокабоекспертиз;

· обмеженнязагальногорозміручасткизасновниківаудиторськоїфірми, які не є аудиторами: 30% у статутному фонді;

· заборона проведенняперевірок, щомаютьмайновіінтереси, є членами правління, засновникамипідприємства, йогопрацівниками.

Наведені в ЗаконіУкраїни "Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльністьаудиторську"економічніаспектинезалежності аудитора обмежені і не враховуютьвимогміжнароднихнормативів. Вказаніаспекти не регулюються і національними нормативами з аудиту[1].

ЗаконодавствоУкраїнипотребуєкоригування з урахуваннямсвітовогодосвіду правового регулюваннявідповідальності аудитора, особливо за суттєвіспотвореннязвітностівнаслідок обману чипомилок.

Планування є одним з обов'язковихметодологічнихпринципів.

При плануванні аудиту звертаєтьсяувага аудитора на найважливішійогонапрями, на виявлення проблем, щопідлягаютьдетальнійперевірці.

Плануванняаудиторськоїперевіркизабезпечуєефективнеїїпроведення. Даний принцип ґрунтується на попередньомувивченніособливостейдіяльностіклієнта та передбачає:

· одержаннязнань про обліковуполітикуклієнта і процедур внутрішнього контролю;

· визначеннявірогідностірівнядовіри до системивнутрішнього контролю;

· виконаннязмісту, термінупроведення і розміру процедур перевірки;

· організаціюпроцесупланування з метою визначенняможливостівнесенняокремихзмін у планиаудиторськихперевірок. Ефективністьпроведення аудиту залежитьтакожвіддоцільностівибору методики і техніки аудиту, визначеннякритеріївсуттєвості, достовірності і оцінкиаудиторськогоризику. [12]

Аудиторськаперевірка повинна виконуватися аудиторами з високимипрофесійнимиданимифахівців, щомаютьдосвідроботи і компетентність. Покладаючись на знаннязаконодавчих і нормативнихактів, міжнародних й національнихстандартів і власнийдосвід, аудитор вибирає методику, технікуаудиторськоїперевірки, визначаєплановий і фактичнийступіньсуттєвості і ризику.

Проведеннясуцільноїперевіркиґрунтується на вивченнісистемивнутрішнього контролю, бухгалтерськогообліку та довіри аудитора до неї. Ступіньдовіризначнообмежуєкількістьаудиторських процедур, зменшуєвитрати на їхпроведення.

При написанніаудиторськоговисновку аудитор маєзвертатиувагу на місцянайбільшогоризику, проводитивибірковіперевірки та збиратидокази з метою підтвердженняїхоб'єктивності.

Одним з методологічнихпринципів є обґрунтуванняоцінкизначущостіаудиторськихдоказів.

Виконуючинезалежнівибіркові та суцільніпроцедури аудиту, аудитор повинен зібратидостатнюкількістьдоказів, що дозволить дійтийомувисновку про достовірністьфінансовоїзвітностіпідприємстваклієнта.

Незалежніпроцедури, якіздійснює аудитор, даютьзмогуотриматиповноту, точність, достовірність і правдивістьінформації, котраперевіряється на базовому підприємстві.

Аудиторськіперевіркиздійснюються у виглядітестівокремихоперацій і залишків по рахункахбухгалтерськогообліку та аналізуважливихпоказників, щовизначаютьефективністьроботифінансово-господарськоїдіяльностіклієнта.

ЗаконодавствомУкраїни з питань аудиту передбаченозабезпеченнядостовірноїінформації про стан роботипідприємствачигалузізагалом. Показникифінансовоїзвітності не повиннімати у собіістотнихперекручень та правдиво відображатидійсністьданихобліковоїсистеми.

У процесіаудиторськоїперевірки повинна забезпечуватисягарантіявсьогопроцесу аудиту.

Не меншважливезначеннямає принцип обґрунтуванняоцінкисистемиобліку і внутрішнього контролю.

За достовірністьінформаціїобліку та систему внутрішнього контролю несевідповідальністькерівництвопідприємстваклієнта.

Враховуючинаслідкиперевірки, аудитор повинен бути впевненийутому, що в обліку правдиво відображенівсі без виняткусуттєвіоперації та використані при складанніфінансовоїзвітності.

При проведенніаудиторськоїперевіркинеобхідно аудитору зрозуміти систему внутрішнього контролю, яка даєзмогувивчитизміст, термін та обсягпроведенняаудиторських процедур та аудиту загалом.

Покладаючись на систему внутрішнього контролю на підприємстві, аудитор може внести необхідніуточнення в програму аудиту та зменшитиобсягаудиторських процедур.

Особливезначення для написаннязвітумаютьаудиторськівисновки.

Основою для йогонаписання є результатианалітичнихдосліджень та оцінкависновків, отриманихпідчаспроведення аудиту.

В аудиторськомузвітімає бути якісно і правдиво наданийвисновок про фінансовузвітність.

У випадкувідмови аудитора відвидачіаудиторськоговисновку, йомунеобхідновказативсі причини, якізмусилийогопіти на такий крок.

Слідпам'ятати, що аудитор маєдеякіобмеження у висловленніаудиторської думки. Він не моженадативисновок про якістьпроведеноїаудиторськоїперевіркичинаписаннявисновкуіншими аудиторами та висловити думку в аудиторськомувисновкущодофактів, сутністьякихвизначаєтьсякримінальнимчиадміністративним кодексами.

Необхіднозазначити, що як етичні, так і методологічніпринципи аудиту продиктованівимогами до аудиту.

Висновки

Провівши аналіз аудиторської діяльності в Україні та порівнявши із зарубіжною практикою, можу зробити наступні висновки:

1. Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

2. Є великі невідповідності з Законом України про аудиторську діяльність та, відповідно, світового досвіду правового регулювання відповідальності аудитора. Деякі Закони є досить застарілими і не відповідними до МСА та вимог, що свідчить про майбутні загрози втручання або й навіть зникнення аудиторської діяльності в Україні як такої.

3. Міжнародна практика передбачаєрозкриттяконфіденційноїінформації з дозволуклієнта, на вимогузаконодавствачипрофесійнихорганізацій. У випадкуродиннихабоділовихстосунків аудитора з клієнтомзабороняєтьсяпроведенняаудиторськоїперевірки. Цявимогапередбачена Законом України "Про аудит фінансовоїзвітності та аудиторськудіяльністьаудиторську", але вона поширюєтьсялише на пряміродинністосунки з керівництвомпідприємства, в якому проводиться аудит.

4. Іншимважливим аспектом є постійнапідготовка та підвищеннякваліфікації для того, щобпостійнозрости та розвиватися, чогопозбавленівітчизняніаудиторськікомпанії(більшість).

5. Та, як свідчить, Міжнароднийдосвід, потрібнопостійнозмінювати аудитора згідно як етичнимвимогам, так і будь-яким правилам.(Прикладом є аудиторськадіяльність в США: новий партнер призначаєтьсяпісля 7 роківбезперервноїспівпраці, а попереднійможеповернутися до своїхобов'язківлише через 2 роки.)

Отже, є багатопідстав для оновленняаудиторськоїдіяльності в Україні, нормативнихактів та моральноїсвідомостіщодоМіжнародногодосвіду. Сьогодні для українського аудиту найприйнятнішою є форма делегованоготехнічногорегулювання ринку аудиторськихпослуг. Умовиїїреалізаціїмаютьґрунтуватися на наступних засадах: усіаудиторинезалежновід того, практикують вони чині, зобов'язаніперебувати в будь-якійсуспільнійаудиторській (бухгалтерській) саморегульованійорганізації (СРО); СРО маєохоплювати не менш як 25% усіхаудиторівкраїни; СРО повинна відповідативимогам ЄС: мативласнісистемисертифікації (атестації), підвищеннякваліфікації, контролю якостіпослуг; мати систему накладаннястягнень і апеляцій (дисциплінарнафункція); задекларувати та дотримуватисятехнічнихстандартів і Кодексу професійноїетики; державнірегулятори не втручаються в процеснаданняаудиторськихпослуг.

Список використанихджерел

1. Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність аудиторську».

2. Бухгалтерськийоблік. Конспект лекцій. Навчальнийпосібник для студентіввищихнавчальнихзакладівспеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2008. - 110 с

3. Ватуля І.Д. Аудит: практикум / І.Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко; Мін-во освіти і науки України, Полтавськадерж. аграрнаакадемія. - К.: ЦУЛ, 2017. - 100 с.

4. Гончарук Я.А. Аудит: навчальнийпосібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький. - 3-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 443 с.

5. Дорош Н.І. Аудит: теорія і практика: навчальнийпосібник / Н.І. Дорош. - К.: Знання, 2006. - 176 с.

6. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ - 2014», 2016. - 224- 254 с.

7. Пшенична А.Ж. Аудит [Текст]: навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. - К.: ЦУЛ, 2018. -73- 80 с.

8. Редько О. Генезис аудиту в Україні - міжвчора та сьогодні. 2017р.

9. РудницькийВ.СМетодологіяіорганізаціяаудиту. - Тернопіль: Економічнадумка, 2014р. - 37 - 58c.

10. МСА 200 « Загальніцілінезалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнароднихстандартів аудиту».

11. МСА 220 «Контроль якості аудиту фінансовоїзвітності».

12. Міжнародний стандарт контролю якості (МСКЯ). - Міжнароднафедераціябухгалтерів, 2017 р. -237-240 с.; 386 - 413c.

Размещено на Allbest.ru