Методика внутрішнього аудиту бізнес-процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

“Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”

Факультет Обліку та податкового менеджменту

Кафедра аудиту

Реферат

з дисципліни «Внутрішній аудит»

Методика внутрішнього аудиту бізнес-процесів

Виконала:

студентка 4-го курсу, спеціальність 071

група 402

Михайлич І.Г.

Перевірила:

к.е.н., доцент, кандидат економічних наук

Мариніч І.О.

Київ-2020



Вступ

Діяльність підприємств в сучасних умовах, яка пов'язана з деякою законодавчою невизначеністю відносно майбутнього та перспектив їх подальшого розвитку, супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створювання ефективної системи управління. В цих умовах зростає роль системи внутрішнього аудиту.

В економічно розвинутих державах внутрішньому аудиту приділяється така ж сама пильна увага як і зовнішньому (аудиторські комітети зобов'язані створювати всі компанії, акції яких котуються на біржі). Але якщо становлення зовнішнього аудиту в Україні, можна сказати, вже відбулось, то вітчизняний внутрішній аудит і в професіональному, і в законодавчому, і в інституціональному аспектах сьогодні знаходиться ще в початковому стані. Варто відмітити також відсутність достатньої кількості науково-практичних розробок, присвячених внутрішньому аудиту. В той же час посилюється взаємодія зовнішнього та внутрішнього аудиту (стандарти зовнішнього аудиту передбачають використання роботи внутрішніх аудиторів при проведенні аудиторських перевірок). В зв'язку з цим виникає необхідність розробки системи критеріїв оцінки останнього.

Ефективна робота суб'єктів господарської діяльності в умовах ринкових відносин багато в чому залежить від організації системи внутрішньогосподарського контролю. Методи і форми економічного контролю, властиві командно-адміністративній системі, неспроможні задовольнити інформаційні потреби менеджерів та власників підприємств. Усе це вказує на актуальність впровадження на великих і середніх підприємствах внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит є важливою функцією управління, яка охоплює облік, фінансовий аналіз і контроль, порівняння і оцінку фактично досягнутого результату з поставленою метою і задачами підприємства. Внутрішній аудит систематично контролює діяльність всіх об'єктів управління, виявляє причини відступу від стандартів, відхилення від цілей поставлених перед конкретним об'єктом, що сприяє оперативному усуненню виявлених порушень. Організація внутрішнього аудиту як функції управління підприємством має на увазі строгу регламентацію своєї діяльності, визначення прав, обов'язків і відповідальності фахівців, кваліфікаційні вимоги, взаємостосунків з підрозділами і персоналом підприємства.



1. Суть внутрішнього аудиту та його функції

аудит управління перевірка інформаційний

Внутрішній аудит - організована на економічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю над дотриманням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішнього контролю [1; c. 14].

Основними об'єктами внутрішнього аудита є вирішення окремих функціональних завдань управління, розробка й перевірка інформаційних систем підприємства. Об'єкти внутрішнього аудита можуть бути різними залежно від особливостей економічного суб'єкта й вимог його керівництва й (або) власників. Внутрішній аудит - невід'ємна частина управлінського контролю підприємства; він може бути й незалежним, тобто безпосередньо підпорядковуватися не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам [2; c. 38].

Потреба у внутрішньому аудиті виникає на великих підприємствах у зв'язку з тим, що вище керівництво не займається повсякденним контролем діяльності організації й нижчих управлінських структур. Внутрішній аудит подає інформацію про цю діяльність і підтверджує достовірність звітів менеджерів. Внутрішній аудит необхідний головним чином для запобігання втрат ресурсів і здійснення необхідних змін усередині підприємства.

Як правило, до функцій внутрішнього аудита належать:

перевірка систем бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю, їх моніторинг і розробка рекомендацій з поліпшення цих систем;

перевірка бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи експертизу засобів та способів, що використовуються для ідентифікації, оцінки, класифікації такої інформації й складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, включаючи детальні перевірки операцій, залишків по бухгалтерських рахунках;

перевірка дотримання законів і інших нормативних актів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівок керівництва й (або) власників;

перевірка діяльності різних ланок управління;

оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінка контрольних перевірок у філіях, структурних підрозділах економічного суб'єкта;

перевірка наявності, стану й забезпечення збереження майна економічного суб'єкта;

робота над спеціальними проектами й контроль за окремими елементами структури внутрішнього контролю;

оцінка використовуваного економічним суб'єктом програмного забезпечення;

спеціальні розслідування окремих випадків, наприклад підозр у зловживаннях;

розробка й подання пропозицій по усуненню виявлених недоліків і рекомендацій з підвищення ефективності управління.

Відповідальність за виконання своїх обов'язків внутрішній аудитор несе тільки перед власниками й (або) керівництвом підприємства.

Таким чином, у рамках внутрішнього аудита здійснюється не тільки детальний контроль за збереженням активів, але й контроль за політикою і якістю менеджменту [3;c.185].

2. Організаційна структура внутрішнього аудиту

Співробітники служби внутрішнього аудиту повинні мати освіту, що відповідає характеру їх діяльності.

В складі служби внутрішнього аудиту бажано передбачити наявність аудитора, що має відповідний кваліфікаційний сертифікат, оскільки такий спеціаліст володіє спеціальними прийомами перевірки.

Приблизний склад і структура служби внутрішнього аудиту можуть бути наступними: [4, c. 196]

1. Керівник служби (сертифікований аудитор). Складає план-графік перевірок всіх пiдроздiлiв, визначає склад групи для перевірки діяльності філій, контролює підготовку до перевірки філій i документальне оформлення результатів дій, здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності, проводить консультації з окремих питань, контролює виконання наказів i розпоряджень керівника головного підприємства з господарських питань, складає загальний звіт про виконану службою внутрішнього аудиту роботу.

2. Спеціаліст по розрахунках. Проводить аналіз фінансових потоків між підрозділами та головним підприємством, надає консультації з фінансових питань, бере участь у складанні загального плану i програми внутрішнього аудиту, в поточному контролі за фінансовою діяльністю пiдроздiлiв, складанням звітів про результати внутрішнього аудиту.

3. Спеціаліст з документальних перевірок звітності. Складає план - графік перевірок пiдроздiлiв, комплектує виїзну групу, організовує i здійснює поточний контроль роботи з підрозділами, складає загальний план i програму внутрішнього аудиту, доводить до відома керівників служби основні результати аудиту, які можуть вплинути на зміст i висновки звіту про внутрішній аудит, бере участь у підготовці, безпосередньо здійснює i документально оформлює результати аудиторських дій, складає звіт за результатами внутрішнього аудиту, організовує i контролює роботу учасників виїзної групи внутрішніх аудиторів, проводить консультації, перевірку виконання наказів i розпоряджень керівника головного підприємства з фінансово-господарських питань.

До складу аудиторської служби також можуть входити й інші спеціалісти (з оподаткування, правових питань, фінансового аналізу тощо). Вони можуть не входити до штату служби, а залучатись до роботи на договірних засадах поряд з експертами, які за необхідності можуть залучатись до роботи.

Залучені аудитори мають повноваження надані їм договором i несуть за це відповідальність i виступають у ролі зовнішніх аудиторів.

3. Бізнес процес як складова внутрішнього аудиту підприємства

Бізнес-процес - це послідовність взаємозалежних дій або завдань, які приводять до створення певного продукту або послуги для споживачів. Часто бізнес-процеси відображають за допомогою блок-схеми бізнес-процесів. Існують три види бізнес-процесів:

1) Керуючі - бізнес-процеси, які управляють функціонуванням системи. Прикладом керуючого процесу може служити Корпоративне управління й Стратегічний менеджмент.

2) Операційні - бізнес-процеси, які становлять основний бізнес підприємства й створюють основний потік доходів. Прикладами операційних бізнес-процесів є Постачання, Виробництво, Маркетинг і Продажі.

3) Підтримуючі - бізнес-процеси, які обслуговують основний бізнес. Наприклад, Бухгалтерський облік, Підбор персоналу, Технічна підтримка. Бізнес-процес може бути декомпонізовано на кілька підпроцесів, які мають власні атрибути, однак також спрямовані на досягнення мети основного бізнесу-процесу.

Бізнес-процес повинен бути:

а) описаним,

б) оптимальним, і

в) дійсно виконуватися відповідно до опису.

Саме від цього залежать результати роботи підприємства, у тому числі й фінансові.

Власники й менеджмент підприємства одержують наступні вигоди від формалізації й оптимізації процесів:

Чітке розуміння того, як працює підприємство.

Стандартизацію процесів.

Підвищення якості робіт і керованості бізнесу.

Можливість усвідомлено поліпшувати діяльність підприємства, у т.ч. взаємодія підрозділів.

Зменшення залежності бізнесу від людського фактору співробітників, зниження вимог до компетенції співробітників, можливість наймання більше дешевого персоналу.

Підвищення задоволеності клієнтів, зниження витрат і зростання прибутку.

Опис бізнес-процесів і процедур контролю при проведенні внутрішнього аудиту є одним з процесів аудиту, який допомагає аудиторові найбільше якісно провести перевірку й дати, якщо буде потреба, обґрунтовані рекомендації з побудови або оптимізації системи внутрішнього контролю об'єкта перевірки.

Опис бізнес-процесів і процедур контролю здійснюється в ході аудиту на етапі попереднього обстеження предмета аудиту й при побудові "ідеального" дизайну контролю (під "дизайном контролю" в сучасних умовах розуміється зміст і місце розташування контрольних процедур у структурі бізнесу-процесу).

На етапі попереднього обстеження аудитор вивчає фактичні цілі бізнес-процесу, який перевіряється, його структуру або зміни в ньому, що відбулися із часу минулої перевірки.

Як джерела інформації про фактичну організацію бізнес процесу можуть використовуватись:

- актуалізовані внутрішні регламентуючі документи підприємства (політики, процедури, регламенти, стандарти по внутрішньому контролі й т.д.);

- результати інтерв'ювання й анкетування власника й учасників бізнес-процесу, що перевіряється й аналізу форм документів, які використовуються та формуються при реалізації процесу;

- підсумки інтерв'ювання й анкетування власника й учасників процесів, що є суміжними бізнес-процесу, що перевіряється;

- висновки, зроблені аудитором на основі спостереження й експериментів, проведених у рамках вивчення предмета аудита;

- результати покрокового вивчення всіх дій у процесі на прикладі однієї операції.

За підсумками попереднього обстеження аудитор повинен сформувати адекватне розуміння фактичної організації бізнес процесу, який аналізується, та скласти відповідні робочі документи, що дозволить:

- коректно визначити границі бізнес-процесу, що перевіряється;

- сформувати розуміння про послідовність процедур у бізнеспроцесі, відповідальних осіб за виконання бізнес-процесу, фактичних строках виконання даних процедур, уникнути "білих плям" при побудові структури процесу;

- виявити зони неприпустимого сполучення обов'язків, які здійснюються учасниками бізнес-процесу, або порушення принципу розподілу повноважень;

- визначити недоліки дизайну процедур контролю бізнес процесу, що перевіряється.

Після проведення попереднього обстеження й виконання аудиторських процедур (у тому числі після проведення тестів на наявність необхідних процедур контролю й ефективність їхнього виконання) аудитор повинен сформувати загальну думку про надійність й ефективність діючої системи внутрішнього контролю й при необхідності дати рекомендації з її побудови або оптимізації.

Для цього аудиторові рекомендується сформувати "ідеальний" дизайн процедур контролю бізнес-процесу, який перевіряється й зіставити його з фактичною організацією даного процесу.

Як правило, у ході стандартних перевірок, що переслідують ціль оцінити надійність системи внутрішнього контролю, перед аудитором не ставиться завдання по реінжинірингу аудируемого бізнесу-процесу. Від аудитора в цьому випадку потрібне надання рекомендацій по оптимізації існуючих процедур контролю або рекомендації по розробки нових відсутніх процедур контролю, без зміни послідовності виконання основних операцій по бізнес-процесу.

Таким чином, "ідеальний" дизайн процедур контролю бізнес процесу повинен включати всі необхідні процедури контролю, виконання яких буде гарантувати належне керування ризиками які властиві даному бізнес-процесу й досягнення цілей даного процесу.

Рекомендується формувати "ідеальний" дизайн контролів на основі тих же техніки й підходів, які були використані при описі фактичної організації даного бізнесу-процесу.

Документування процесу опису бізнес-процесів і процедур контролю з метою внутрішнього аудита може бути проведене з використанням різних техніки й підходів:

- вертикальний - показуються тільки операції бізнес-процесу і їхній ієрархічний порядок у дереві бізнес-процесу;

- горизонтальний - показуються операції бізнес-процесу, їхнього взаємозв'язку, послідовність їхнього виконання, які інформаційні й матеріальні потоки пересуваються між даними операціями.

Документування процесу опису бізнес-процесів і процедур контролю можна здійснювати в наступних формах:

- текстова - текстовий послідовний опис бізнес-процесу;

- таблична - опис бізнесу-процесу представляється у вигляді таблиці, у якій кожен стовпець і рядок мають певне значення (операція, відповідальний, вхід процесу, вихід процесу й т.д.);

- графічна - процес описується у вигляді графічної блок-схеми. З метою проведення внутрішнього аудита можна використати кожну з форм опису бізнес-процесів (текстову, табличну, графічну) або їхню комбінацію.

Як правило, на практиці використовується сполучення текстової або табличної форм із графічної, тому що:

- текстова або таблична форма дозволяє докладно описати зміст процедур бізнес-процесу, дизайн контрольної процедури; на його основі можуть бути створені також регламентуючі документи й відображені вимоги до ефективності контролю;

- графічна форма дозволяє зіставити ризики й процедури контролю, упевнитися у власника процесу в правильному розумінні аудиторами структури даного процесу й властивих йому процедур контролю, оцінити, чи правильне місце займають процедури контролю й чи ефективно організований розподіл повноважень між відповідальними виконавцями процедур контролю.

Аудиторові, що здійснює документування процесу опису бізнес-процесу й процедур контролю з метою оцінки й оптимізації системи внутрішнього контролю, доцільно дотримуватися наступних принципів організації даної роботи:

1. Бізнес-процес, який перевіряється, необхідно декомпозувати на окремі підпроцеси. Підпроцесси є невід'ємною частиною бізнес-процесу, але мають свої самостійні входи й виходи й включають деяке число операцій.

2. Виділені підпроцеси необхідно декомпозувати до рівня операції. Операцією є вузькопрофільна елементарна робота (дія) нижчого рівня, що має кінцевий результат і відповідального за її виконання. При формулюванні назви операції рекомендується вказувати дія й об'єкт, над яким відбувається дана дія. Необхідність деталізації бізнес-процесу до рівня операцій обумовлена тим, що аудиторові в рамках проведення перевірки необхідно виявити й оцінити ризики, що виникають безпосередньо на рівні операцій, а також процедури контролю, спрямовані на керування даними ризиками.

3. При описі операцій необхідно вказувати:

- осіб (підрозділ), відповідальних за здійснення операції;

- інформаційні потоки у формі документів на паперовому й/або електронному носії, які використовуються для здійснення операції;

- інформаційні потоки у формі документів на паперовому й/або електронному носії, які одержані в результаті здійснення операції;

- тимчасові строки виконання даної операції.

4. Аудиторові при опису бізнесу-процесу необхідно відобразити місця виникнення й зміст ризиків, які властиві даному процесу, а також наявність і мету здійснюваних процедур контролю. Для зручності сприйняття дану інформацію можна відобразити й на графічній схемі процесу, а також найбільше докладно описати в матриці "ризики-контролі".

Ризики доцільно описувати у форматі "подія - наслідок - причина". При описі процедур контролю рекомендується максимально детально викладати як мету контролю, так і спосіб його реалізації із вказівкою періодичності й відповідального за його виконання. Фактично процедури контролю - це операції, які спрямовані на керування ризиками процесу.

5. На етапі опису фактичної організації бізнес-процесу аудиторові варто вказувати недоліки процедур контролю, тобто відзначати відсутність необхідних контрольних процедур. Результати даної роботи будуть корисні аудиторові при побудові "ідеального" дизайну процедур контролю аудируемого бізнес-процесу й розробці плану заходів щодо усунення недоліків системи внутрішнього контролю, виявлених у ході аудита.

6. При графічному опису бізнес-процесів і процедур контролю аудиторові доцільно використовувати загальноприйняті символи-позначення.

7. З метою підтвердження свого правильного й повного розуміння фактичної організації аудируємого бізнес-процесу аудиторові рекомендується погодити виконаний опис фактичної моделі бізнес-процесу із власником процесу і, якщо буде потреба, внести необхідні доповнення й зміни. Щоб уникнути формалізму в цьому узгодженні, аудиторові корисно разом із власником процесу на прикладі однієї операції здійснити "покрокове" проходження по процесу.

8. При побудові моделі процесу з "ідеальним" дизайном контролю аудиторові за підсумками оцінки ризиків варто вказати істотні ризики, які властиві процесу, а також всі необхідні процедури контролю (у тому числі й процедури контролю, що запропоновані аудитором за підсумками проведеної перевірки). Таким чином, в "ідеальному" дизайні процедур контролю аудируемого бізнес-процесу не повинно бути істотних ризиків, для яких немає ключових процедур контролю. При цьому необхідно пам'ятати, що окремі процедури контролю можуть використовуватися для керування декількома ризиками, а також для керування одним ризиком може бути застосовано кілька процедур контролю.

9. Результати документування бізнес-процесу й процедур контролю, проведеного аудитором у ході виконання аудита, повинні бути відображені в робочих документах по перевірці. Так, моделі фактичної організації аудируємого бізнес-процесу можуть бути відображені в робочому документі "Завдання на аудит". Даний документ формується після закінчення попереднього обстеження предмета аудиту й по суті визначає границі й зміст запланованої перевірки. Висновки, отримані з аналізу відповідності фактичного дизайну процедур контролю аудируємого бізнес-процесу "ідеальному" дизайну процедур контролю варто вказати в робочому документі "Оцінка дизайну контролю", у якому фіксуються недоліки системи внутрішнього контролю, властиві фактичної організації процесу (за підсумками тестування наявності й ефективності виконання процедур контролю), а також пропонуються оптимальні ключові процедури контролю для керування виявленими ризиками. Опис фактичної й "ідеальної" моделей аудируємого бізнес-процесу також можуть бути представлені в підсумковому документі по перевірці - "Аудиторському звіті".

Помітимо, що формат і зміст робочих документів по аудиту регламентуються відповідними внутрішніми нормативними документами підприємства.

10. Результати документування бізнес-процесів і процедур контролю можуть бути надані аудитором власникам процесів, співробітникам служб внутрішнього контролю й іншим особам, відповідальним за встановлення й підтримку системи внутрішнього контролю на підприємстві на належному рівні. При цьому керівник СВА повинен оцінити можливий вплив надання результатів роботи СВА на об'єктивність і незалежність співробітників СВА при наступних перевірках. Дані комунікації повинні бути здійснені відповідно до вимог внутрішніх нормативних документів підприємства. Порядок взаємодії СВА з іншими підрозділами підприємства визначається або окремим регламентом, або загальним положенням про діяльність СВА.

4. Методика проведення внутрішнього аудиту

Методика є важливим інструментом роботи системи внутрішнього аудиту. Керівник використовує її при підготовці перевірки, складанні програми і розподілу обов'язків між внутрішніми аудиторами. Пропонована методика розроблена на прикладі загального аудиту і включає три розділи: [5, c. 15]

1. Планування внутрішнього аудиту і інша підготовча робота.

2. Основні напрями аудиторської перевірки, що складає безпосереднє рішення задач по перевірці: операцій з наявними грошовими коштами; операцій на рахунках в банках; операцій зовнішніх розрахунків; розрахунків по заробітній платні; операцій з основними засобами; обліку виробничих запасів; фінансових вкладень; витрат; фінансових результатів, фундацій, резервів, кредитів і позик; правильності нарахування і сплати податків.

3. Порядок складання звіту, його узгодження і представлення керівництву.

Направлену на досягнення цілей при рішенні задач внутрішнього аудиту методику необхідно проаналізувати в різних аспектах, яким властиві: вертикальний, горизонтальний, трендовий аналіз окремих статей балансу, а також розрахунок і оцінку коефіцієнтів (ліквідності, фінансової стійкості, рентабельності, фінансової незалежності і визначення його впливу на стратегії управління). Необхідна для визначення цих коефіцієнтів інформаційна база, яка готується на основі бухгалтерської і статистичної звітності, а також даних бухгалтерського обліку.

Залежно від специфіки сегмента, що перевіряється, аналіз може, проводиться по наступних напрямах:

- аналіз фінансового стану за даними балансу, при цьому проводиться вертикальний аналіз (аналіз питомої ваги окремої статті балансу в його загальному підсумку), горизонтальний (аналіз темпів зростання або зниження сум по статтях балансу в звітному періоді в порівнянні з попереднім), трендовий (аналіз визначається середньорічним темпом приросту по статтях балансу і розраховується його прогнозне значення, хоча при цьому і присутній недолік заснований на тенденції екстраполяції, перенесенні даних тенденції на майбутнє);

- розрахунок і оцінка коефіцієнтів ліквідності, таких як загальний показник ліквідності, коефіцієнт абсолютної і поточної ліквідності; коефіцієнтів забезпечення власними засобами, коефіцієнтів відновлення або втрати платоспроможності (варто відмітити, що в Україні це основний коефіцієнт, який характеризує життєдіяльність підприємства);

- розрахунок і оцінка фінансової стійкості: абсолютна стійкість, нормальна стійкість, нестійкий фінансовий стан, кризовий стан.

- оцінка ділової активності; розрахунок і аналіз фінансового циклу;

- аналіз чинника прибутку від реалізації;

- аналіз рентабельності організації; розрахунок коефіцієнта фінансової незалежності, його вплив на вибір стратегії управління;

- аналіз руху власного капіталу; розрахунок чистих активів;

- аналіз руху грошових коштів; оцінка достатності грошових коштів.

- аналіз руху позикових засобів;

- аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості;

- аналіз майна, що амортизується (обсяг, динаміка, структура, ефективність);

- аналіз руху засобів фінансування довгострокових фінансових вкладень.

Варто відзначити, що при оцінці і розрахунку фінансової стійкості важливо розглядати не окремо взяті показники, а їх різні комбінації і залежність.

Загальний порядок організації та проведення внутрішнього аудиту наведений нижче (табл. 1). [4, c.197]

Таблиця 1

Етапи робіт	Зміст робіт	Джерела інформації	Робочі документи
1	2	3	4
Інформаційне забезпечення перевірки	Визначення переліку документів правового, економічного, організаційно-технологічного та організаційного забезпечення	Законодавчі і нормативні акти, рекомендації, внутрішні положення, стандарти тощо	Можливість швидкого пошуку необхідного нормативного документу (дискета, реєстр тощо)
Складання плану перевірки	Отримання необхідної інформації по завданнях з перевірки. Складання календарного графіку робіт і розподілу обов'язків	Документи, звітність, Наказ про облікову політику, інформація про організацію бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю	Встановлення складу робочих документів (робочий зошит,бланки тестів, опитувальники)
Процес перевірки	Визначення способів виконання роботи по кожному завданню. Отримання необхідної інформації та її систематизація	Первинна документація, облікові регістри, Головна книга, фінансова звітність	Запис виявлених відхилень, порушень, зловживань у робочому зошиті
Обговорення попередніх висновків і пропозицій аудитора з керівництвом структурної одиниці, що перевіряється	Надання попередніх висновків і пропозицій. Отримання додаткової інформації, якщо виникла потреба в нових даних для обґрунтування висновків	Інформація, отримана в ході перевірки. Робочі записи аудитора	Аудиторські записи, що вимагають додаткової інформації. Обґрунтування пропозицій, рекомендацій та висновків. Пропозиції та зауваження аудитора
Підготовка звіту (висновку) та пропозицій аудитора	Систематизація аудиторських записів за завданнями, формулювання узагальнюючих висновків. Виділення основних позицій достовірності (обґрунтованості) загального та окремих висновків	Аудиторські записи, протокол обговорення попередніх висновків	Звіт (висновок) про результати аудиторської перевірки, довідка до висновку, підписана аудитором та посадовими особами, діяльність яких перевірялась
Впровадження рішень, пропозицій за результатами перевірки	Підготовка проекту наказу та розпоряджень, щодо усунення порушень та відхилень, виявлених перевіркою	Звіт (висновок) аудитора про результати перевірки	Накази та розпорядження керівництва, прийняті за результатами перевірки

Виявлені в ході перевірки відхилення, що не вимагають істотних змін в діяльності підрозділу і входять до компетенції керівника підрозділу, необхідно усунути в ході перевірки. Про їх усунення в процесі перевірки робляться відповідні записи в звіті.

Підвищенню ефективності перевірки сприяє обговорення їх підсумків із засновниками, керівниками і відповідальними працівниками підприємства. При необхідності питання збереження власності обговорюються з персоналом підрозділу, вносяться їх пропозиції по організаційно-технічних заходах і затверджуються плани по усуненню виявлених відхилень і міри по підвищенню ефективності роботи даного підрозділу. Звітні документи по аудиторських перевірках, проект рішення по перевірці (наказ), додаток, інші документи по перевірці і перелік вжитих заходів представляються на розгляд посадовцю, що призначив аудиторську перевірку.

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповідну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягувати і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях та інтересах керівників.

У висновку коротко викладаються факти порушення правил, інструкцій і законів, дається висновок аудитора за кожним встановленим фактом, називається конкретна винна особа того чи іншого порушення.

Висновки аудитор складає самостійно, підписує тільки сам. В аудиторському звіті викладаються усі факти порушень, виявлені перевіркою, а у висновках робляться висновки за найбільш суттєвими з них. Складаючи висновки, аудитор повинен робити посилання на конкретні сторінки аудиторського звіту.

Аудитор вправі складати тільки ті висновки, які відображають результати проведених ним досліджень. Якщо аудитор одночасно є спеціалістом i в іншій галузі, то він вправі складати висновки i спеціального характеру. Аудитор зобов'язаний відобразити в аудиторському звіті усі виявлені ним порушення, але у своїх висновках не повинен виходити за межі своєї компетенції.

Аудитор не може робити висновків з питання, хто саме здійснив крадіжку. Перевірка може тільки виявити осіб, що несуть матеріальну відповідальність за нестачу, неправильне ведення обліку та ін.

Таким чином, в компетенцію аудитора входить з'ясування обставин, пов'язаних з відступами i порушеннями правил ведення бухгалтерського обліку: недотримання термінів i правил проведення інвентаризацій; несвоєчасне та неповне оприбуткування i списання цінностей; неправильне оформлення документів; неправильне списання природних втрат; порушення правил ведення касових операцій; помилки i зловживання в облікових регістрах тощо.

Результати внутрішнього аудиту не можуть вважатись досягнутими до того часу, поки не будуть впроваджені рекомендації й усунуті виявлені відхилення.



Висновок

Підводячи підсумки, можна стверджувати, що аналіз та оцінка бізнес-процесів і процедур контролю при проведенні внутрішніх аудиторських перевірок сприяє підвищенню якості внутрішнього аудита на підприємстві в цілому, тому що правильне розуміння цілей і змісту аудируємого бізнес-процесу дозволяє аудиторові адекватно спланувати й провести перевірку, дати обґрунтовані рекомендації власникам процесів і вищому менеджменту про шляхи підвищення надійності системи внутрішнього контролю на підприємстві.

На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асигнування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшення прибутків.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.



Список використаних джерел

1. Чернелевський Л.М. Беренда Н.І. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник. -- К.: «Хай-Тек Прес»,2008.--560 с.

2. Дорош Н.І. Актуальні проблеми розвитку аудиторського контролю в Україні// Світ бухгалтерського обліку. -- 1997. -- № 5. -- с. 38-42.

3. Давидов Г.М. Аудит: теорія і практика: Монографія. - Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД». 2006. - С. 324.

4. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перероб. та доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 672 с.

5. Финансовый менеджмент № 4. - 2003. Научно-практический журнал/ Бурцев В.В. «Внутренний аудит компании: вопросы организации и управления».

Размещено на Allbest.ru