Маркетинговий аудит розвитку інновацій, виробництва та споживання в системі управлінського обліку підприємств

Мета статті полягає в розробці наукових і практичних рекомендацій щодо поширення і вдосконалення технологій управлінського обліку на базі інтегрованої методологічної платформи, що включає результати маркетингових досліджень, провесно-орієнтованої аналітики тощо.

Результати досліджень

Діяльність будь-якого підприємства, його внутрішні характеристики найбільш повно розкриваються в виконуваних ним функціях. Функції підприємства є залежними від організації його діяльності, галузевої приналежності та розмірів. Виходячи з розуміння загальних функцій підприємства як сукупності робіт, виконуваних певними групами персоналу з використанням певних ресурсів, кожне з яких має свою вартість можна дійти до висновку, що реалізація загальних функцій підприємства пов'язана з затратами підприємства як на заробітну плату персоналу, так і на використовувані ресурси. Іншими словами, реалізація загальних функцій підприємства вимагає певних затрат часу і ресурсів. Очевидним є взаємозв'язок між розміром затрат та загальними функціями і масштабом підприємства, особливостями його діяльності й галузевою приналежністю.

Для успішної перспективної діяльності підприємства необхідне створення системи управлінського обліку, розробка якої повинна починатися з визначення суті, основних принципів та основного інструментарію такого виду обліку. На підставі проведеного дослідження автором запропонована універсальна схема генерування різних облікових технологій в єдину систему управлінського обліку.

Сучасний рівень розвитку ринкових відносин, що характеризується швидкою зміною умов зовнішнього середовища, вимагає зміни методики організації бухгалтерського обліку на підприємстві, зокрема обліку затрат. Методи обліку затрат на підприємствах представлено позамовним, попередільним, однопроцесним (простим) і нормативним методами. Таким чином доцільним є впровадження системи обліку затрат за місцями виникнення, що ґрунтується на принципі визнання зон індивідуальної відповідальності. У цьому випадку децентралізація повноважень і відповідальності передбачає виділення на підприємстві центрів (сегментів), за якими організується виробнича діяльність і здійснюється оцінка результатів. Така система забезпечує відображення, накопичення, оперативний аналіз, контроль і подання інформації про затрати і результати, а також дозволяє оцінити діяльність менеджерів і трудових колективів.

За умов сучасного ринку представлені вище аспекти мають бути оціненими з точки зору ефективності результатів для відповідних споживачів, які в маркетинговій аналітиці також структуруються у сегменти. Проте, незважаючи на зрозумілість подібної логіки побудови висновків і оцінок, практична реалізація окресленого алгоритму діяльності фахівців виявляє багато проблем методологічного характеру, які потребують спеціального опрацювання.

Зокрема, ідентифікації і врахування вимагають відмінності між ланцюжками постачань і створення вартості, які можуть прийматися за стрижень інтегрованої платформи аналітики, характеризуються суттєвими особливостями щодо використання в маркетингових процедурах, зокрема профільному аудиті [3, 4, 5]. Ланцюжок постачань - мережа автономних і напівавтономних господарських одиниць, що несуть колективну відповідальність за заходи, пов'язані з постачанням, виробництвом і розповсюдженням товарів одного або декількох сімейств споріднених товарів. Простіше кажучи, ланцюжок постачань - це результат розподілу трудових і матеріальних витрат з метою задоволення вимог клієнтів. Ланцюжок створення вартості - складний процес від отримання фірмами сировини, яка розглядається як ресурси, потім збільшення вартості цієї сировини за допомогою різних процесів її обробки до продажу готової продукції клієнтам. Різні компанії, що успішно отримують прибуток з ланцюжків приросту вартості, здійснюють подібні трудовитрати.

Практично всі варіанти найбільш поширених систем маркетингової та організаційно-економічної інтеграції діяльності суб'єктів мереж створення цінності для споживачів - аналіз ланцюжка створення вартості і процессно-орієнтоване управління - є методами обліку витрат, що дозволяють при аналогічному моделюванні калькулювати ідентичні витрати на існуючу на ринку товарну позицію, а також на всі кроки в цьому напрямі. Кожен метод обліку витрат має свої позитивні сторони і фокусується на рішенні певних проблем. Отже, кожен метод враховує різні типи витрат. Наприклад, аналіз ланцюжка створення вартості досліджує притаманні (атрибутивні) витрати товарної позиції, виключаючи непрямі накладні витрати, які не змінюються за короткий строк. Це дозволяє аналізу ланцюжка створення вартості зосередитися на калькуляції позитивної кореляції з витратами при різних сценаріях розвитку подій.

Метод VCA (аналіз ланцюжка створення вартості) - виробниче рішення із заданими процесами (наприклад, прийом, складування, поповнення, вантаження) і фізичними одиницями вантажу (наприклад, піддони, контейнери, коробки, лотки), що передбачає стандартні заходи (наприклад, отримання товару, його відправка, поповнення запасів, вантаження). Калькулюючи витрати на виробництво кожної подальшої одиниці товару, цей аналіз вирішує проблему впливу різних сценаріїв розвитку ситуації, згідно існуючому стану речей.

Процесно-орієнтоване управління, навпаки, виявляє накладні витрати (приховані непрямі витрати), пов'язані з продукцією, каналами дистрибуції і споживачами, подібно до путівника, вказуючого, на що звернути увагу. Процесно-орієнтоване управління допомагає визначити, на яких витратах слід акцентувати увагу.

Тобто аналіз ланцюжка створення вартості використовується для того, щоб визначити, які прибутки/збитки принесуть ті або інші зміни. Процесно-орієнтоване управління найчастіше застосовується для складання звітів про прибуток і збитки від кожного клієнта або споживчого сегменту і для порівняння витрат різних типів виробничої діяльності, а також пов'язаних з ними джерел прибули і витрат.

Інтелектуальні ресурси підприємства не враховуються в ланцюжку постачань, а аналіз ланцюжка створення вартості до певної міри заповнює цей пропуск. Сьогодні в діяльності системних компаній ретельно аналізується кожен учасник ланцюжка, а також всі його кроки, спрямовані на збільшення вартості. Низька ефективність одного з учасників, ймовірно, призведе до того, що він випаде з нього, оскільки в ідеалі всі учасники зобов'язані бути ефективні. Постачальник і покупець повинні краще знати один одного і постійно обмінюватися інформацією, що містить фінансову інформацію і що допомагає в ухваленні рішень. У зв'язку з цим аналіз ланцюжка приросту вартості, підкріплений даними процесно-орієнтованого обліку витрат, сприяє розвитку співпраці між постачальником і покупцем.

Ефективні аналітичні засоби спільного управління діяльністю повинні аналізувати і надавати звіт про результати різного роду рішень, наприклад моделювання майбутніх результатів при різних варіантах розвитку подій і аналіз відхилень прогнозування, а також інших можливостей щодо статус-кво. Ланцюжок приросту вартості забезпечує рентабельність інвестицій недоступний для відособлених суб'єктів ринку.

Ланцюжок створення вартості дозволяє інформаційним технологіям працювати взаємопов'язано. Розвинені системи взаємодії на базі інтегрованих технологій інформаційно-аналітичного забезпечення рішень і відносно вищі показники надійності функціонування стимулюють повсюдне зменшення буферного запасу продукції, який традиційно використовувався компаніями для страхування від ненадійних постачальників, а також у разі зміни попиту на ту або іншу продукцію.

Важливо, що при цьому для сучасних інтегрованих фінансово-економічних та маркетингових систем збільшується значення інформації, її надійності, якісного прогнозування.

Інтегровані між функціональні аналітичні системи підприємств з могутньою логікою моделювання підвищують швидкість виробництва і потоку обробки продукції разом з мінімальними втратами. Вони також усувають ризик і невизначеність, а разом з ними і не ефективність, підвищуючи рівень обслуговування покупців.

Перспективи їх подальшого прогресу значною мірою залежать від ефективності наукових пошуків щодо долання невизначеності та підвищення надійності прогнозів в економіці.

1. Власова Е.Е. Методика поэтапного распределения накладных расходов пропорционально маржинальной прибыли // Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут: Зб. наук. праць. Тем. випуск: Технічний прогрес та ефективність виробництва”. - Харків: НТУ “ХПІ”.- 2002. № 8-2.- С. 74 - 79.

2. Гринько А.П., Власова Е.Е. Современные подходы к организации управленческого учета // Економіка проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. Випуск 179.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.- С. 3 - 8.