Ініціативний аудит трансформації фінансової звітності у відповідності до вимог МСФЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ініціативний аудит трансформації фінансової звітності у відповідності до вимог МСФЗ

Постановка проблеми

У зв'язку з активізацією євроінтеграційних процесів в Україні, розвитком міжнародного співробітництва, участю у сфері відносин міжнародного розподілу та виробничій кооперації, залученням іноземних інвестицій в економіку України, виходом вітчизняних підприємств на міжнародні ринки капіталу вкрай необхідним є подальше реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку та трансформації фінансової звітності до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) [5].

Глобалізація та структурні перетворення в економіці України змінили погляди на фінансову звітність, надаючи їй зовсім інші орієнтири. Нині фінансова звітність є не тільки надійним інформаційним джерелом - це інструмент контролю, база для генерації управлінських рішень, основа обґрунтованого вибору економічної стратегії розвитку, підстава для мінімізації витрат та актуалізації фінансового результату [1, с. 25-28]. Тож, питання трансформації фінансової звітності до вимог МСФЗ набувають все більшої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Враховуючи напрацювання вітчизняних вчених з питань трансформації фінансової звітності до вимог МСФЗ, таких як Бутинець Ф., Пархоменко В., Малюга Н., Петрук О., Ткаченко Н., Єфіменко В., Голов С. та ін., можна констатувати той факт, що проблема правильності здійснення трансформаційного процесу є досить актуальною, оскільки дотепер у нормативних актах та інструктивних матеріалах дане питання належним чином неузгоджене і неконкретизоване. Так, зокрема, Голов С. наголошує, що перехід на МСФЗ в Україні не реалізовано, а лише задекларовано. Для реалізації переходу на МСФЗ необхідно в першу чергу внести відповідні зміни до чинного законодавства. Зокрема, вимога Мінфіну щодо застосування уніфікованих форм фінансової звітності для звітності за МСФЗ унеможливлює складання фінансової звітності за міжнародними стандартами та дискредитує намір запровадження МСФЗ. Отже існуючу в Україні систему переходу на МСФЗ не можна вважати ані ефективною, ані результативною [2]. Тож, вирішення питань трансформації фінансової звітності до вимог МСФЗ логічно передбачає поглиблення та розширення дослідження в напрямку організаційно- методологічних аспектів.

Постановка завдання. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних аспектів методології ініціативного аудиту трансформації національної звітності у звітність за вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Останнім часом усе частіше постає питання необхідності запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності у практику вітчизняних підприємств. Це пов'язано з необхідністю формування в Україні сприятливих умов для участі у міжнародному співробітництві, виходу на міжнародні товарні та фінансові ринки, співпраці з іноземними інвесторами [5, с. 22-27]. На даному етапі економічного розвитку України цей крок є своєчасним через сформованість відповідної законодавчої бази, зокрема внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [11], прийняття НП(С)БО 1 [3], розробки Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності [8] тощо.

Проте повноцінний перехід не декларативного, а практичного характеру потребує в першу чергу:

- наявності кваліфікованих працівників, обізнаних з методикою складання фінансової звітності за МСФЗ;

- наявності належної інформаційно-аналітичної бази з питань застосування міжнародних стандартів, яка б забезпечила вільний доступ суб'єктів господарювання;

- широкого спектру навчальних і роз'яснювальних матеріалів та проведення навчальних відеоконференцій тощо.

Важливим кроком створення сприятливих умов для впровадження міжнародних стандартів стало відкриття інформаційного інтернет-ресурсу (http://msfz.minfin.gov.ua), проте очікуваного результату до тепер не досягнуто.

Отже, нестача достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів, що добре знаються на міжнародних стандартах, суттєво гальмує процес трансформації фінансової звітності за вимогами МСФЗ. Проте це не єдина проблема, оскільки МСФЗ в усьому світі відомі як система, заснована на виборі керівництвом методу відображення господарських операцій у звітності, що може викликати небажання керівництва нести відповідальність за трансформаційні дії. Перелічені проблеми адаптації фінансової звітності до МСФЗ на рівні суб'єкта господарювання можна вирішити шляхом використання спеціалізованих аудиторських послуг, а саме ініціативного аудиту трансформації фінансової звітності у відповідності до вимог МСФЗ.

Як відомо, існує два методи підготовки фінансової звітності до вимог МСФЗ: метод конверсії (паралельний облік) та трансформації. Різниця між цими методами полягає в тому, що процес конверсії (метод паралельного обліку) вимагає або формування бухгалтерських даних у двох системах фінансової звітності, або конфігурації програмного забезпечення таким чином, щоб воно дозволяло формувати два види звітності: у форматі МСФЗ і П(С)БО. Трансформація фінансової звітності, в свою чергу, це процес складання звітності відповідно до вимог МСФЗ шляхом перегрупування облікової інформації та коригування статей звітності, підготовленої за правилами П(С)БО. Тобто для трансформації звітності згідно МСФЗ застосовують вже готову звітність за П(С)БО та аналітичні розшифровки до неї застаттями балансу та звіту про прибутки і збитки. Вона проводиться шляхом внесення відповідних коригувань і додаткових проводок з метою доведення активів, зобов'язань і капіталу до величини, за якою вони повинні відображатися згідно МСФЗ.

Оскільки єдиної методики проведення трансформації вітчизняної фінансової звітності у звітність, яка б відповідала МСФЗ в Україні до тепер немає, то у кожному окремому випадку на неї впливає специфіка фінансово-господарської діяльності, особливості організації бухгалтерського обліку та облікова політика, наявність тимчасових, фінансових ресурсів та кваліфікованого в даній області персоналу. Тож, у кожному окремому випадку послідовність трансформації фінансової звітності до вимог МСФЗ є різною, що вимагає від аудиту на першому етапі ознайомлення з бізнесом підприємства, змінами в бізнес-процесах, які відбулись останнім часом та змінами, які відбувались останнім часом в компанії (зміна керівництва, зміна засновників, їх дольової участі тощо) (рис. 1).

Аналіз застосовуваної облікової політики та стану бухгалтерського обліку на підприємстві має стати підставою для розробки облікової політики, яка має здійснюватись за наступними вимогам МСФЗ:

- облікова політика повинна відповідати стандартам, що діють на кінцеву дату звітного періоду у першій звітності за МСФЗ;

- компанія повинна використовувати обрані політику та методи оцінки для визнання всіх статей фінансової звітності на дату переходу;

- обрана облікова політика повинна застосовуватися в усіх представлених періодах.

Щодо розробки окремого Плану рахунків, то слід зазначити, що МСФЗ не вимагає введення підприємствами регламентованого Плану рахунків, але для повноцінного представлення інформації, для самого процесу трансформації його все ж таки вважаємо доцільно розробити з тієї причини, що МСФЗ надають підприємствам змогу скласти такий план рахунків, який буде максимально відповідати специфіці їх діяльності. Проте слід нагадати, що МСФЗ, наділяючи суб'єктів господарювання такими повноваженнями, залишає їх обов'язком дотримання розробленим Планом рахунків наступних вимог:

- забезпечувати просту і зручну побудову фінансових звітів;

- бути гнучким, щоб мати можливість розширюватися в майбутньому;

- забезпечувати достатню деталізацію для побудови основних фінансових та управлінських звітів.

Наступними етапами аудиту трансформації фінансової звітності до вимог МСФЗ є оцінка активів та зобов'язань, а також складання вступного балансу за МСФЗ, який має:

а) включати всі активи та зобов'язання, визнання яких вимагає МСФЗ (водночас не включати активи і зобов'язання, визнання яких заборонено МСФЗ). Під час визнання активів і зобов'язань у вступному балансі за МСФЗ, на відміну від П(С)БО, необхідно врахувати в балансі:

- основні засоби (наприклад, земельні ділянки), отримані в оренду, та які не враховуються в українському бухгалтерському балансі;

- активи й зобов'язання пенсійного плану з установленими виплатами;

- резерви по виведенню об'єктів основних засобів з експлуатації;

- умовні зобов'язання;

- резерви по відпустках тощо;

б) представляти всі статті звітності (активи, зобов'язання, капітал) у класифікації та за оцінкою відповідно до МСФЗ.

Після уточнення оцінки активів і зобов'язань, що представляються за статтями вступного бухгалтерського балансу, обчислюють відхилення від раніше представлених у звітності сум. Вони враховуються як складова частина капіталу організації та мають бути відображені в балансі на дату переходу на МСФЗ за статтею «Нерозподілений прибуток» або іншій статті групи капіталу, по якій це є допустимим.

МСФЗ вимагають подання всіх статей з їх відповідними порівняльними даними за минулий період як у самих звітах, так і в примітках. Жодна цифра не може бути представлена без її супроводу порівняльною інформацією за минулий аналогічний період (відповідно рік, півріччя або квартал), тож на наступному етапі мають бути прийнятті рішення щодо застосування добровільних виключень із ретроспективного підходу [4].

В подальшому під час аудиту трансформації фінансової звітності мають бути складанні коригуючи проводки і декласифікація рахунків трансформованого оборотно-сальдового балансу, а також проведена підготовка трансформаційних таблиць для складання фінансової звітності відповідно до МСФЗ.

Наступним етапом є заповнення форм фінансової звітності згідно вимог МСФЗ за поточний та за порівняльний період. При цьому згідно п. 24 та 25 МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ» до фінансової звітності в обов'язковому порядку мають подаватись узгодження, які мають надавати досить детальну інформацію для того, щоб користувачі мали змогу зрозуміли суттєві коригування в звіті про фінансовий стан і звіті про сукупні доходи [9]. Серед найбільш важливих показників, які слід додатково розкривати у фінансовій звітності за МСФЗ, є капітал і чистий прибуток. Що стосується суми капіталу у звітності, то методичні підходи до її відображення зводяться до уявлення вартості капіталу, обчисленої за національними стандартами та МСФЗ на дату першого застосування міжнародних стандартів. Крім цього, слід привести ці ж відомості на дату останнього складання фінансової звітності у відповідність правилам національних стандартів.

Сума чистого прибутку компанії представляється на останню дату складання звітності як за національними стандартами, так і перерахована на цю ж дату за нормами МСФЗ. Оскільки сума капіталу та чистого прибутку підлягає перерахунку, в додаткових відомостях до звітності слід надати розшифровки перерахунку цих показників за правилами МСФЗ. Такі відомості повинні бути представлені до бухгалтерського балансу і звіту про прибутки і збитки або в самих формах, або в поясненнях до них.

Крім того, у звітності підприємства обов'язково повинні приводити дані за один попередній звітний період. Вони також мають подавати відомості про свою діяльність за декілька попередніх років. Відповідно до МСФЗ (IFRS) 1 ця додаткова інформація може не відповідати всім правилам МСФЗ і бути сформована тільки за національними стандартами. У цьому випадку необхідно керуватися наступними установками:

1. Вказати, які відомості, що подані у вигляді додаткової інформації, не відповідають вимогам МСФЗ, а розраховані за національними стандартами.

2. Подати відомості про зміст корегувань, які слід виконати для приведення у відповідність до МСФЗ додаткової інформації у фінансовій звітності [10].

У зв'язку з тим, що застосування МСФЗ дає можливість отримати більш достовірні відомості про роботу компаній будь-яких галузей і сфер діяльності, в МСФЗ (IFRS) 1 даються наполегливі рекомендації обов'язково оприлюднювати у звітності інформацію, на основі якої внутрішні і зовнішні користувачі можуть скласти думку про ступінь впливу використання концепцій і методик МСФЗ на майнове становище компанії, її фінансові результати, величину фактичних та прогнозованих потоків грошових коштів. Подібні відомості, що вважаються досить суттєвими, повинні бути представлені в першій річній і першій проміжній звітності за МСФЗ.

Завершальним етапом трансформації фінансової звітності до вимог МСФЗ є підтвердження фінансової звітності, та її відповідність міжнародним стандартам (IFRS). Проте, на думку окремих науковців, якщо на формах фінансової звітності зазначено про її складання за МСФЗ, то наявність підтвердження її достовірності аудиторським висновком - зайва вимога, яка передбачає додаткові грошові та трудові витрати. Наявність відмітки початково підтверджує факт застосування загальноприйнятих принципів та критеріїв при складанні і поданні звітності за МСФЗ [7, с. 95-10].

Вищевикладене дає підстави стверджувати, що процес трансформації фінансової звітності до вимог МСФЗ є досить складним та трудомістким. Проте проблеми, пов'язані із переходом українських підприємств на МСФЗ, не можуть нівелювати тих переваг, які виникнуть у зв'язку з такими змінами. Позитивними сторонами застосування МСФЗ як для суб'єктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для її користувачів є:

- можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

- забезпечення порівнянності показників звітності з іншими суб'єктами господарювання, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;

- можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на міжнародні ринки;

- забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;

- надійність та прозорість інформації [12, с. 270].

Висновки з проведеного дослідження

Беручи до уваги викладене, стає зрозумілим, що сьогодні застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні активно набирає темпів. Необхідно зазначити, що, на відміну від П(С)БО, які є досить «вузькими» для прийняття управлінських рішень, МСФЗ спрямовані на відображення реальної і об'єктивної інформації в повній мірі про поточний фінансовий стан підприємства. Крім того, їхнє застосування стає більш вигідним для українських підприємств, перш за все, для підвищення інвестиційної привабливості [6].

Тож, для реального запровадження МСФЗ необхідно: внести відповідні зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; забезпечити фінансову підтримку процесу переходу на МСФЗ; організувати підготовку спеціалістів з МСФЗ у системі вищої освіти та створення належного інформаційного забезпечення трансформаційного процесу.

Бібліографічний список

1. Безверхий К. В. Деякі питання порядку складання вітчизняної фінансової звітності підприємств в контексті законодавчих змін / К. В. Безверхий, Т. В. Бочуля // Облік і фінанси. - 2013. - № 3 (61). - С. 25-28.

2. Голов С. Практика застосування МСФЗ в Україні / С. Голов [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.mim.kiev.ua/common/ua.

3. Загальні вимоги до фінансової звітності» : Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://buhgalter911 .com/Res/NPSBO/NPSBO1 .aspx

4. Каменська К. Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності /Т. Каменська[Електроннийресурс].- Режим доступу :

http://www.interbuh.com.ua/ua/view/newspaper/3028/7341

5. Касич А. А. Проблеми впровадження МСФЗ в Україні та шляхи їх вирішення / А. А. Касич, Я. Ю. Яковенко // Облік і фінанси. - 2013. - № 1 (59). - С. 22-27.

6. Копилов Є. Г. Трансформація фінансової звітності в Україні до вимог МСФЗ: теорія і практика / Є. Г. Копилов, Г. О. Германчук [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: //www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?.

7. Курило Г. М. Щодо пошуку стратегії конвергентності в обліку та фінансової звітності: концептуальний підхід / Г. М. Курило // Вісник донецького університету економіки та права. - 2013. - № 1. - С. 95-100.

8. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності : Наказ Мінфіну від 28.03.2013 р. № 433 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://buhgalter911.com/Res/Zakoni/MetodRek/metod fin otch 433.aspx

9. Подання фінансової звітності : МСФЗ 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://buhgalter911 .com/Res/MSBO/MSBO.aspx

10. Полєнова С. Практичні питання першого застосування МСФЗ / С. Полєнова // Інформаційно-аналітичний портал Українського агентства фінансового розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://ufin.com.ua/analit_mat/sdu/141.htm

11. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами і доповненнями) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/996-14

12. Трачова Д. М. Перехід на міжнародні стандарти обліку та звітності: проблеми на перспективи / Д. М. Трачова, Л. А. Сахно // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). - Мелітополь : Вид-во Мелітопольська типографія «Люкс», 2012. - № 2 (18). - Том 6. - С. 270-276.

References

1. Bezverkhyi, K. V. and Bochulia, T. V. (2013), "Some questions of order of drafting of the domestic financial reporting of enterprises are in the context of legislative changes”, Accounting and Finance, no. 3(61), рр. 25-28.

2. Holov, S. (2012), «Practical worker of application IFRS in Ukraine» available at: http://www.mim.kiev.ua/common/ua.

3. Ministerstvo Finansiv Ukrainy (2013), "Zahalni vymohy do finansovoi zvitnosti” : Natsionalne polozhennia (standart) bukhgalterskoho obliku 1, available at: http: //za kon2.rada.gov.ua/l aws/s h ow/z0336.

4. Kamenska, K. (2013), "First application of international standards of the financial reporting”, available at: http://www.interbuh.com.ua/ua/view/newspaper /3028/7341

5. Kasych, A. A. and Yakovenko, Ya. Yu. (2013), «Problems of introduction of IFRS in Ukraine and ways of their decision», Oblik i finansy, no. 1(59), рр. 22-27.

6. Kopylov, Ye. H., Hermanchuk, H. O. (2013), "Transformation of the financial reporting is in Ukraine to the requirements of IFRS: theory and practice”, available at: http://www.irbis- nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?.

7. Kurylo, H. M. (2013), "In relation to the search of stategii convergence at an account and financial reporting: conceptual approach”, no. 1, рр. 95-100.

8. Ministerstvo Finansiv Ukrainy (2013), Metodychni rekomendatsii shchodo zapovnennia formfinansovoizvitnosti,availableat:http://buhgalter911.com/Res/Zakoni/MetodRek/metod fin otch 433.aspx.

9. Ministerstvo Finansiv Ukrainy (2012), "Podannia finansovoi zvitnosti : MSFZ 1, available at: http:// zakon.rada.gov.ua/go/929_004.

10. Polienova, S. (2013), "Practical questions of the first application of IFRS”, available at: http://ufin.com.ua/analit mat/sdu/141.htm.

11. Verkhovna Rada Ukrainy (1999), Pro bukhgalterskyi oblik ta finansovu zvitnist v Ukraini : Zakon Ukrainy vid 16.07.1999 № 996-XIV (iz zminamy ta dopovnenniamy), available at: http: //za kon2.rada.gov.ua/l aws/s h ow/996-14.

12. Trachova, D. M. and Sakhno, L. A. (2012), "Passing is to the international standards of account and accounting: problems are on prospects”, no. 2, volume 6, рр. 270-276.

Размещено на Allbest.ru